РІВНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Короткий опис

Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича

На правах рукопису
БОДНАР Сергій Богданович

УДК 340.12
РІВНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА
Спеціальність: 12.00.12 - філософія права

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник: Козловський Антон Антонович,
доктор юридичних наук, професор
Чернівці – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Поняття рівності у філософії та праві..............................................12
1.1. Рівність як філософська та етична категорія............................................12
1.2. Інтерпретація рівності в історії політико-правової думки………...........21
1.3. Рівність у сучасних філософсько-правових концепціях......................... 46
Висновки до розділу 1.........................................................................................55

РОЗДІЛ 2. Зміст і основні функції категорії рівності у філософії права…....59
2.1. Онтологічний зміст рівності. ....59
2.2. Гносеологічна функція рівності………………………………………........68
2.3. Аксіологічний зміст категорії рівності. .....78
2.4. Методологічна функція рівності: рівність як критерій права. ..................98
Висновки до розділу 2........................................................................................108

РОЗДІЛ 3. Особливості реалізації принципу рівності у системі права України та міжнародному праві........................................................................................112
3.1. Рівність як правовий принцип Конституції України................................112
3.2. Специфіка рівності в сучасних цивільних правовідносинах...................122
3.3. Рівність у кримінальному праві та процесі................................................138
3.4. Рівність як принцип взаємодії національного і міжнародного права….144
Висновки до розділу 3.......................................................................................154
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….......158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................162

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток знань про право передбачає глибоке осмислення основних начал, на яких базується правове регулювання. До таких, зокрема, належать категорії права. Знання їхніх понять, системи і змісту дає змогу полегшити процес правотворчості, оскільки допомагає чіткіше визначити орієнтири законодавчої діяльності й забезпечити єдність юридичної практики у різноманітних її сферах. Окрім того, категорії права тісно пов'язані з проблемами правової ідеології. Тому дослідження змісту системи правових понять (як загалом, так і окремих її елементів) має не тільки академічне, а й практичне значення.
У наш час значно активізувався правовий вплив громадян та їхніх об'єднань. Зокрема, у суспільній свідомості закріпилось уявлення про необхідність звернення до суду для вирішення спорів, збільшився цивільний оборот, і, як наслідок, зросла частота укладення угод тощо. Сфера правового регулювання розширилася також за рахунок виникнення нових видів суспільних відносин (наприклад, новітніх високих технологій). Однак, водночас збільшилася чисельність порушень прав і свобод громадян, юридичних осіб. У такій ситуації принципово важливим є вивчення однієї з основних засад правового впливу – категорії рівності у праві.
Питання рівності належить до фундаментальної філософської, етичної, політико-правової та економічної проблематики. Багато видатних учених-філософів і політичних діячів якщо безпосередньо не звертались до осмислення рівності, то у будь-якому випадку враховували цю категорію. Так, вивчення проблем рівності розпочалося ще зі стародавніх часів. У період буржуазних революцій її ідея стала гаслом зростаючої політичної ваги буржуазії та вперше була закріплена в американській Декларації незалежності, а також французькій Декларації прав та свобод людини і громадянина. Проте досить швидко виявився конфлікт між рівністю і свободою. Адже зменшення останньої може вирівнювати суспільство, але водночас гальмує його в еволюційному плані; і навпаки – абсолютна свобода тільки підсилює нерівність. Тому ця проблема, маючи значний політичний потенціал, потребує постійної уваги дослідників.
Тривалий час питання про рівність мало здебільшого ідеологічне значення. Ідею реальної, матеріальної рівності протиставляли західній традиції так званої формальної рівності, і на основі цього доводили, що право за своєю природою не є універсальним явищем, оскільки у різних країнах діють правові приписи, створені на принципово різних началах. У наш час постулюється відмова від різноманітних ідеологічних штампів, а також від тлумачення рівності як виключно матеріальної категорії. Однак не можна обмежуватися лише констатацією факту, що право визнає тільки формальну рівність.
Водночас дослідження змісту рівності як категорії права важливе для визначення сутності права та подальшого вдосконалення законодавства. Власне тому наше дисертаційне дослідження не можна розглядати лише як абстрактно-теоретичне й далеке від практичної діяльності суб'єктів правотворчого та правозастосовного процесів.
Сам термін "правова рівність" необхідно розглядати з позицій вузького (нормативістського) та широкого (природно-правового) розуміння права. Оскільки у сучасних демократичних державах норми та принципи природного права стають частиною законодавства, ми вважаємо цю тенденцію найбільш правильною, зокрема й для України. У зв'язку з цим терміни "правова рівність" та "юридична рівність" ми використовуємо як синоніми.
До того ж, проблеми правової рівності особливо загострюються у перехідний період, який якраз переживає наше суспільство та держава. Побудова демократичного ладу неможлива без забезпечення реальної рівноправності. Прийняття Конституції України дало новий імпульс до розвитку українського суспільства і трансформування його у громадянське з усіма характерними для цього процесу проблемами.
Перехід до нової економічної системи, приватизація державної власності посилили соціальну стратифікацію відносно монолітного українського суспільства, передусім, у майновому та соціальному аспекті. Втрата соціальної однорідності суспільства різко виявила фактичну нерівність громадян України при декларативності правової рівності. У цьому проявився парадокс сучасного права, яке має боротися зі своєю суттю, що полягає у властивостях правової рівності: намагання досягти рівності веде до знищення того, на чому базується право. У зв'язку з цим виникла нагальна необхідність глибше вивчити філософсько-правові проблеми рівності як правової категорії.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали фундаментальні праці таких філософів: Геракліт, Демокріт, Протагор, Сократ, Платон, Арістотель, Ціцерон, Марк Аврелій, Ульпіан, що дозволило простежити витоки дискурсу ідеї рівності. Надалі християнські ідеологи (Августин, Фома Аквінський) розійшлись у позиціях стосовно цієї проблеми, а це зумовило актуалізацію уваги на проблемах нерівності мислителів Нового часу: Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли, Б. Спінози, Г. Гроція, Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Лільберна, Дж. Локка, Вольтера, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, М. Робесп'єра, Г. Бабефа, І. Канта, Г. Гегеля, а також інших представників європейської та української юриспруденції і філософії ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.ст, зокрема І. Вишенського, Г. Сковороди. Саме вони заклали основу конституційного оформлення принципу рівності.
Подальшого розвитку ця ідея набула у марксистському політико-правовому вченні, що обґрунтовувало ідею майнової рівності. Цій проблемі приділяли увагу у своїх працях такі дореволюційні учені: Б. Чичерін, М. Бердяєв, Б. Кистяківський, Г. Шершеневич, П. Новгородцев, В. Соловйов, М. Драгоманов, М. Ковалевський.
Серед сучасних західних філософів і теоретиків права, які досліджували категорію рівності, слід назвати Ж.-Л. Бержеля, Д. Ллойда, Дж. Роулза, К. Хесе, Р. Дворкіна, П. Рікера, Р.-Ж. Лукаса, Р. Нозіка, Ю. Габермаса, А. Токвіля, Ф. Гаєка, Б. Леоні, Дж. Фінніса та інших, ідеї яких на міжнародному рівні сприяли актуалізації уваги до проблем негативного прояву згаданої ідеї – нерівності. У російській та українській правовій науці рівність традиційно розглядається як елемент правової дійсності, при цьому дослідження проводяться як на загальнотеоретичному (С. Алексєєв, В. Баранов, М. Козюк, В. Копейчиков, В. Лазарєв, В. Нерсесянц, В. Бачинін, О. Данільян, Є. Тележинський, М. Козюбра, А. Козловський, М. Костицький, С. Максимов, П. Рабинович, С. Сливка, Л. Венецька, С. Околіта та інші), так і на галузевому рівнях (Г. Анашкин, І. Бондаренко, О. Гетманцев, С. Братусь, О. Йоффе, В. Мальцев, Р. Савонюк, А. Слюсаренко, М. Томенко, Я. Уманский, М. Шаргородский та інші).
Високо оцінюючи дослідження цих та інших авторів, все-таки слід зауважити, що у них проблема рівності досліджується або в контексті вузькому – як правовий принцип рівності громадян (З. Брциєва, О. Гетманцев, М. Козюк, В. Федорова, К. Чернов та інші), або в національному – як характерна ознака права окремої держави (Є. Бирдін, Г. Комкова, Є. Тележинський та інші), або у філософському – як вираження сутності права (Л. Венецька, О. Вовченко, А. Колодій, Н. Митина, С. Околіта та інші). При цьому такі питання, як процес виникнення та формування ідеї рівності, співвідношення рівності та інших правових явищ, рівності громадян, юридичних осіб і держави, комплексно не розглядаються. Не досліджуються також проблеми переходу від декларативної рівності до реальної правової в умовах світової глобалізації, соціальної стратифікації та поляризації українського суспільства і причини, які не дозволяють це зробити. Необхідно також зазначити, що відсутнє єдине комплексне визначення правової категорії рівності як у національному, так і міжнародному аспектах.
Рівність є лідером із філософсько-правових оцінювальних категорій щодо закріплення у законодавчих актах (рівноправність, кожен, всі тощо). Тому потрібно концептуально визначити рівність, що дозволило б на нормативному рівні сформулювати єдиний напрям у законодавчому втіленні цієї категорії.
Необхідність філософсько-правового осмислення задекларованих проблем і визначили стратегію та мету дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах теми наукових досліджень кафедри теорії та історії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича "Правова природа особистості в структурі громадянського суспільства" (державний реєстраційний номер 0106U003616).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є визначення змісту філософсько-правової категорії рівності в умовах зміни правової ідеології з подальшим формулюванням теоретичних висновків і розробкою на їх основі обґрунтованих наукових пропозицій щодо корекції нормативного закріплення принципу рівності.
Реалізація мети передбачає виконання таких завдань:
− з'ясувати закономірності розвитку ідеї рівності як філософської, етичної, політико-правової категорії та її вплив на державо- і правотворення різних історичних періодів;
− визначити сучасне розуміння концепту рівності з огляду на актуальні філософсько-правові теорії правової реальності;
− конкретизувати онтоаксіологічний зміст категорії рівності в умовах сучасної правової дійсності;
− розкрити гносеологічну й методологічну функції рівності як критерію розвитку та вдосконалення права;
− виявити особливості закріплення принципу рівності у Конституції України;
− обґрунтувати специфіку реалізації принципу рівності в сучасних кримінальних та цивільних правовідносинах, базуючись на вітчизняному законодавстві;
− встановити особливості впливу правової категорії "рівність" на процес взаємодії національного та міжнародного права;
− окреслити шляхи та засоби підвищення ефективності правового регулювання за допомогою принципу рівності, а також висловити рекомендації щодо вдосконалення чинного українського законодавства.
Об'єктом дослідження є рівність як один з основних ідеалів розвитку засад громадянського суспільства та вдосконалення системи чинного українського права.
Предметом дослідження є філософсько-правові засади рівності як основної категорії правової реальності.
Методи дослідження. Методологія дисертації має триступеневу структуру (філософсько-концептуальні підходи, загальнонаукові методи і спеціальні прийоми). Зокрема, ми застосували філософсько-правовий підхід, а також діалектичний і метафізичний методи для вивчення категорії рівності, сутність якої перебуває у постійному розвитку і водночас залишається незмінною у контексті певної історичної епохи. Крім цього, було обрано для дослідження системний, функціональний, догматичний, історичний методи для розкриття евристичної специфіки рівності як філософського, етичного і політичного концепту. Під час дослідження були застосовані також порівняльно-правовий, формально-юридичний метод і метод теоретико-правового моделювання. Значну роль в осмисленні філософсько-правового контексту категорії "рівність" відіграв міждисциплінарний підхід, оскільки дослідження цього феномену охоплює сфери етики, філософії, політології, юриспруденції тощо. До того ж ми використали такі прийоми дослідження, як індукція, дедукція, синхронний і діахронний аналізи, синтез, абстрагування, екстраполяція, порівняння, роз'яснення, доведення і спростування.
Ці методи, поєднані з принципами об'єктивності, детермінізму, плюралізму та аксіологічного аналізу, дали змогу виявити цілісну картину розуміння категорії рівності.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним науковим дослідженням, присвяченим з'ясуванню змісту філософсько-правової категорії рівності та специфіки реалізації цієї ідеї на нормативно-правовому рівні.
Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в одержаних наукових результатах, сформульованих у конкретних теоретичних умовиводах та пропозиціях, які виносяться на захист, зокрема:
уперше:
− на основі з'ясування закономірностей розвитку ідеї рівності здійснено класифікацію історичних етапів її формування з урахуванням специфіки розвитку рівності як філософської, етичної та політико-правової категорії;
− розкрито гносеометодологічну функцію рівності як складної теоретичної категорії, що відображає конфлікт між її правовим і соціальним змістом;
− виявлено особливості конституційного закріплення рівноправності, що водночас із об'єктивних і суб'єктивних причин встановлює та підтримує нерівність: якщо загальний державний статус громадянина є проявом формальної рівності, то наявність спеціальних статусів є легальним закріпленням фактичної нерівності;
удосконалено:
− сучасне розуміння концепту рівності як ідеї, що виражається у створенні та поєднанні загальних для всіх учасників суспільних відносин правових засобів зі системою винятків із загального режиму правового регулювання для окремих суб'єктів з метою забезпечення практичної рівності їхніх прав та обов'язків;
− уявлення про право як рівну матрицю регулювання відносин між нерівними людьми (в соціальному аспекті), що при втраті принципу формальної рівності втрачає одну зі своїх субстанційних властивостей: суб'єкти, рівні між собою виключно формально-юридично, не можуть бути рівними як соціальні суб'єкти;
набули подальшого розвитку:
− онтоаксіологічний зміст категорії "рівність" через аналіз свободи та справедливості як її смислових компонентів, що сприяють досягненню мети правового регулювання – солідаризації інтересів різних учасників суспільних відносин шляхом вільного використання правових засобів;
− обґрунтування специфіки закріплення та реалізації категорії рівності у нормах цивільного і кримінального права;
− визначення особливостей впливу принципу рівності на процеси взаємодії міжнародного та національного права, зокрема стосовно закріплення обов'язковості правових норм світового співтовариства для всіх суб'єктів, на яких вони поширюються, та визнання паритетності національних систем права.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають цілісне, адекватне розуміння значущості проблематики обраного дослідження та комплексне наукове обґрунтування її методологічної характеристики. Сформульовані у дисертації висновки розвивають теоретичні та практичні аспекти загальної філософії права, а також філософії галузевих дисциплін. Зокрема, матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані:
− у правотворчій і правореалізаційній діяльності органів державної влади, правоохоронних і судових органів як концептуальне підґрунтя для здійснення законотворення та використання, дотримання й застосування права;
− у подальшій дослідницькій роботі для розробки філософсько-правової проблематики суспільного розвитку, українського правотворення, питань правового регулювання реформування системи влади;
− у навчально-методичному забезпеченні курсів філософії права, теорії держави і права, історії держави і права України, філософської антропології права, юридичної деонтології.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертації доповідалися на 6 наукових конференціях, з них: одна міжнародна – "Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти" (м. Суми, 8–9 грудня 2006 р.); три всеукраїнські: "Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави" (м. Одеса, 5–6 грудня 2003 р.); "Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави" (м. Львів, 4–5 березня 2005 р.); "Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти" (м. Чернівці, 20–22 травня 2005 р.); дві регіональні міжвузівські: "Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини i громадянина в Україні" (м. Івано-Франківськ, 16 квітня 2004 р.); "Рівність як засадничий принцип взаємодії правового статусу іноземців та громадян України" (м. Київ, 23 травня 2008 р.).
Окрім цього, результати дослідження обговорювалися на кафедрі теорії та історії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та використовуються у практичній викладацькій діяльності автора, зокрема: при читанні лекцій, проведенні семінарських занять із дисципліни "Філософія права", розробці та проведенні спецкурсу "Філософська антропологія права" для магістрів юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження без співавторів опубліковано 11 наукових праць, з них 5 статей у наукових виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і визначено зміст рівності як однієї з основоположних категорій філософії права з урахуванням умов формування правової держави в Україні та реформування національної системи законодавства. Серед висновків, що зроблені у дисертації, найбільш загальними та важливими є такі:
1. Процес формування ідеї рівності можна поділити на декілька етапів, що відображають закономірності її розвитку як філософської, етичної та політико-правової категорії, а також вплив на державо- і правотворення різних історичних періодів. Зокрема, це: 1) виникнення перших уявлень про рівність на філософському, етичному та політико-правовому рівнях; 2) формування ідеології формально-правової рівності; 3) закріплення принципу рівності у демократичному законодавстві; 4) утвердження ідеї рівності як загальнолюдської цінності; 5) розширення змісту ідеї рівності у сучасній правовій реальності.
2. Сучасна філософія ототожнює дихотомію "рівність – нерівність" зі суперечністю "природне – штучне". Вважаємо, що соціальні факти демонструють близькість нерівності до природного, а рівності – до штучно створених відносин. Це підтверджує: по-перше, самовідтворення нерівності у будь-яких соціокультурних системах; по-друге, легкість і постійність, з якими нерівність встановлюється у глобальних суспільних формаціях; по-третє, велика кількість та багатоаспектність проблем реалізації принципу рівності.
З огляду на це сучасне розуміння концепту "рівність" остання трактується як прояв незалежності особистості й оцінюється сучасною правосвідомістю не як одноманітність масового виробництва чи типовість, а як обставина, що надає нормативного змісту реалізації самостійності суб’єкта права. Від держави ж вимагається не тільки подолання юридичних перешкод до розвитку принципу рівності, а й створення конкретних можливостей для найширшого його прояву.
3. Онтоаксіологічний зміст категорії "рівність" зумовлений її місцем у системі правових цінностей, що у найзагальнішому вигляді можна відобразити у тріаді "рівність – свобода – справедливість". Будучи смисловими компонентами принципу формальної рівності, останні покликані надати кожному суб'єктові можливість реалізувати свої здібності, "волю до влади", не порушуючи при цьому права інших. Гарантією цього є рівноправність громадян, рівність їх перед законом.
4. Рівність виконує гносеологічну функцію, бо може бути засобом пізнання, оскільки спрощує розуміння світу, правовідносин, чого не можна сказати про нерівність. Звідси випливає антиномічний характер правового пізнання: право намагається дослідити й врегулювати на засадах рівності відносини між людьми та іншими суб'єктами, що за своєю природою належать до сфери нерівності. Так проявляється специфіка так званої "нерівності у праві".
Крім цього, рівність наділена методологічною функцією: прагнення до соціальної рівноваги і справедливості мінімізує формально-юридичний аспект, що презюмує рівний підхід до всіх, але водночас саме такий підхід є однією з причин соціальних суперечностей у суспільстві. Метод правової рівності покликаний вирішити ці суперечності.
5. У сфері державного права рівність зумовлює існування егалітарної функції права, суть якої полягає у наданні всім людям однакових правових можливостей, стартових умов і, крім того, свободи розпоряджатися ними на власний розсуд. Водночас закріплення принципу рівності у Конституції України має певну особливість: попри формальну рівність громадян тут легалізовано також наявність спеціальних статусів, що є фактичною нерівністю.
6. Рівність сторін цивільних правовідносин перед законом не можна перетворювати на фактичну рівність їхніх юридичних можливостей у межах конкретних правових відносин. Адже тут не завжди припускається рівність однієї сторони перед іншою.
7. Специфіка реалізації принципу рівності у кримінальних правовідносинах, враховуючи їх природу, полягає у: 1) гарантованій законом рівній можливості всіх суб’єктів користуватися наданими їм правами; 2) встановленні й застосуванні єдиних правових засобів для різних учасників правовідносин, що діють в однакових умовах; 3) створенні обґрунтованої системи винятків із загального режиму правового регулювання для окремих суб'єктів.
При цьому втілення змісту принципу рівності у кримінально-процесуальному праві, зокрема, що стосується правового регулювання діяльності міліції, здійснено зі суттєвими недоліками, які виражаються у порушенні вимоги рівного ставлення до будь-яких осіб, незалежно від інституту громадянства.
8. Керівним принципом у взаємодії національного та міжнародного права є принцип рівності, який діє через: 1) визначення формальної обов'язковості міжнародно-правових норм для всіх суб'єктів, на яких вони поширюються; 2) визнання паритетності національних систем права (не переважання національного права однієї країни). Ці положення є відображенням двох тенденцій правового розвитку – узагальнення та індивідуалізації, які, хоча й є якісно протилежними, взаємозумовлюють одна одну. Однак необхідний баланс між ними ще не встановлено, про що свідчить практика сучасних міждержавних відносин.
9. Важливою умовою підвищення ефективності правового регулювання в Україні є створення реально діючої системи юридичних гарантій і досконалого механізму правових засобів захисту прав і свобод кожної людини у контексті забезпечення фактичної реалізації принципів рівності, свободи та соціальної справедливості.
У цьому контексті пропонуємо вдосконалити чинне законодавство України, зокрема стосовно дотримання принципу рівності:
− у розподілі функцій між гілками влади;
− у визначенні процесуальної рівноправності сторін як рівної можливості застосування процесуальних засобів, а не рівних процесуальних прав;
− у трактуванні рівних конституційних прав як рівної правоздатності;
− в усуненні елементів обвинувачення з обов’язків суду (зачитання обвинувальних висновків);
− у підході до всіх учасників правовідносин – громадян, іноземців, осіб без громадянства тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айвазова С.Г. Русские женщины в лабиринте равноправия: Очерки политической теории и истории. Документальные материалы / С.Г. Айвазова. – М.: РИК Русанова, 1998. – 405 с.
2. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алексеев. – М.: НОРМА, 2001. – 752 с.
3. Алексеев С.С. О теоретических основаниях класификации отраслей советского права / С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1957. – № 7. – С. 24-27.
4. Алексеев С.С. Право: Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М.: Статут, 1999. – 711 с.
5. Антология мировой философии: в 4 т. / АН СССР; Институт философии. – Т. 1. – Ч. 1. – М.: Мысль, 1969. – 576 с.
6. Аристотель. Политика. Сочинения: в 4 т. / Аристотель; [пер. с древнегреч.; общ. ред. А.И. Доватура]. – Т. 4. – М.: Мысль, 1984. – 830 с.
7. Аристотель. Сочинения: в 4 т. / Аристотель; [ред. В.Ф. Асмус]. – Т. 1. – М.: Мысль, 1975. – 550 с.
8. Аронсон О. Богема: Опыт сообщества (Наброски к философии асоциальности) / Олег Аронсон. – М.: Фонд "Прагматика культуры", 2002. – 96 с.
9. Баллаев А.Б. Свобода и равенство в младогегельянстве (К. Штирнер и К. Маркс) / А.Б. Баллаев // От абсолюта свободы к романтике равенства (из истории полит. философии): [Сб. ст.] / [Отв. ред. М.М. Федорова, М.А. Хевеши] – M.: ИФРАН, 1994. – С. 50-66.
10. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества / Э.Я. Баталов. – М.: Наука, 1990. – 256 с.
11. Бачинін В.А. Філософія права: [підруч. для юрид. спец-тей ВНЗ] / В.А. Бачинін, М.І. Панов. – К.: Вид. дім "Ін Юре", 2002. – 472 с.
12. Бергер А.К. Политическая модель древнегреческой демократии / А.К. Бергер. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1966. – 180 с.
13. Бердяев Н.А. Самопознание: Сочинения / Н.А. Бердяев. – М.: ЭКСМО-пресс; Харьков: Фолио, 2001. – 624 с.
14. Бердяев H.A. Судьба России: Сочинения / Н.А. Бердяев. – М.: ЭКСМО-Пресс; Х.: Фолио, 2001. – 736 с.
15. Бердяев Н.А. Философия неравенства / Н.А. Бердяєв; [состав., предисл. и примеч. Л.В. Полякова]. – М.: Има-пресс, 1990. – 288 с.
16. Бернацкий Г.Г. Естественное право. Права человека. Мораль / Г.Г. Бернацкий. – СПб.: СЗАГС, 2000. – 167 с.
17. Бэкон Ф. Сочинения: в 2 т. / Фрэнсис Бэкон; [перевод., сост., общ. ред и вступ. статья А.Л. Субботина]. – Т. 1. – М.: Мысль, 1971. – 588 с.
18. Бєлоконєв В. Розподіл обов’язків по доказуванні в цивільному процесі / Володимир Бєлоконєв // Право України. – 1996. – № 9. – С. 55-57.
19. Бирюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима: [лекция] / Ю.М. Бирюков. – М., 1969. – 310 с.
20. Бігун В.С. Людина в праві: аксіологічний підхід: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.12 "Філософія права" / В.С. Бігун. – К., 2004. – 19 с.
21. Бігун В.С. Правова антропологія. До питання про дослідження людини в праві / В.С. Бігун // Часопис Київського університету права. – 2002. – № 1. – С. 3-15 (початок); – № 2. – С. 15-20 (продовження); – № 4. – С. 7-16 (закінчення).
22. Большой энциклопедический словарь: в 2 т. [гл. ред. А.М. Прохоров]. – Т. 2. – М.: Сов. энциклопедия, 1991. – 768 с.
23. Бонгард-Левин Г.М. Индия в древности / Г.М. Бонгард-Левин, Г.Т. Ильин. – М.: Восточная литература, 1985. – 283 с.
24. Бондаренко І. Судова система України та її реформування у сучасних умовах / Ігор Бондаренко // Право України. – 2002. – № 8. – С. 37-41.
25. Боуттке П.Дж. Экономический образ мышления / Боуттке П.Дж., Причитко Д.Л., Хейне П.; [пер. с англ. и ред. Т.А. Гуреш]. – 10-е изд. – М.; СПб.; К.: Изд. дом "Вильямс", 2005. – 530 с.
26. Брциева З.Г. Принцип равенства всех перед законом и судом в уголовном судопроизводстве: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Залина Георгиевна Брциева. – М., 2005. – 238 с.
27. Бырдин Е.Н. Правовое равенство граждан и его обеспечение в Российском государстве: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Евгений Николаевич Бырдин. – М., 2002. – 158 с.
28. Васильев Л.С. История Востока: в 2 т.: [учеб. по спец. "История"] / Л.С. Васильев. – Т. 1-2. – М.: Высшая школа, 1998. – 495 с.
29. Васильев Л.С. Курс лекций по древнему востоку: [учеб. пособ.] / Л.С. Васильев. – М.: МГИМО, 1985. – 102 с.
30. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайского государства (формирование основ социальной структуры и политической администрации) / Л.С. Васильев. – М.: Наука, 1983. – 326 с.
31. Венецька Л.І. Феномен справедливості у контексті соціальної комунікації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / Л.І. Венецька. – Одеса, 2002. – 18 с.
32. Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь / Г.В. Вернадский. – Тверь: ЛЕАН, 1996. – 445 с.
33. Висагин А.А. Артхашастра: проблема социальной структуры и права / А.А. Висагин, А.М. Самозванцев. – М.: Наука, 1984. – 247 с.
34. Виткус Г.А. Проблема социального равенства в произведениях К. Маркса и Ф. Энгельса 1842-1844 гг. / Г.А. Виткус // Актуальные проблемы истории научного социализма. – М.: Наука, 1990. – С. 15-28.
35. Вишенський І. Твори / Іван Вишенський. – К.: Держлітвидав УРСР, 1959. – 269 с.
36. Віденська конвенція про право міжнародних договорів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.kiev.ua/ua/inforesources/
37. Вовченко О.М. Гендерное равенство как социально-философская проблема: дис. … доктора филос. наук: 09.00.11 / Ольга Михайловна Вовченко. – М., 2000. – 254 с.
38. Воеводин Л.Д. Государственное право зарубежных социалистических стран / Л.Д. Воеводин. – М.: МГУ, 1984. – 368 с.
39. Воеводин Л.Д. Содержание правового положения личности в науке советского государственного права / Л.Д. Воеводин // Советское государство и право. – 1965. – № 2. – С. 42-50.
40. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России: [учеб. пособие] / Л.Д. Воеводин. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. – 304 с.
41. Вольтер. Избранные сочинения: [пер. с фр.] / Вольтер; [редкол.: С.М. Макаренков (пред.) и др.; вступ. слово М. Кудинова]. – М.: РИПОЛ классик, 1997. – 846 с.
42. Воронина О.А. Социально-философский анализ теории, методологи и практики гендерного равенства: дис. … доктора филос. наук: 09.00.11 / Ольга Александровна Воронина. – М., 2004. – 309 с.
43. Гаєк Ф.А. Конституція свободи / Ф.А. Гаєк; [пер. з англ. М. Олійник, А. Королишин]. – Л.: Літопис, 2002. – 556 с.
44. Гаєк Ф.А. Рівність, цінність і чесноти / Ф.А. Гаєк // Сучасна політична філософія: антологія. – К.: Основи, 1998. – С. 114-136.
45. Галанза П.Н. Государство и право Древнего Рима / П.Н. Галанза. – М.: МГУ, 1963. – 240 с.
46. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство / Г.В.Ф. Гегель; [ред. П. Соколовський; пер. з нім. Р. Осадчук, М. Кушнір]. – К.: Юніверс, 2000. – 329 с.
47. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель; [сост.: Д.А. Керимов (ред., сост.), Б.Г. Столпнер (пер. с нем.), В.С. Нерсесянц (вступ. ст., ред., сост.), М.И. Левина (пер. с нем.)]. – М.: Мысль, 1990. – 527 с.
48. Гетманцев О.В. Громадяни як сторони у цивільному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право та процес" / О.В. Гетманцев. – К., 1997. – 17 с.
49. Глухарева Л.И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование) / Л.И. Глухарева. – М.: Юристъ, 2003. – 303 с.
50. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Томас Гоббс // Гоббс Т. Соч.: в 2 т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1991. – С. 3-545.
51. Гоббс Т. Сочинения: в 2 т. / Т. Гоббс; [cост., ред. изд., авт. вступ. ст., с. 3-65 и примеч. В.В. Соколов]. – Т. 1. – М.: Мысль, 1989. – 621 с.
52. Господарський кодекс України: від 16 січня 2003 р. – К.: Атіка, 2003. – 208 с.
53. Господарський процесуальний кодекс України: станом на 25 березня 2003 р. – К.: Велес, 2003. – 58 с.
54. Гражданское право: [учеб. / под. ред. Е.А. Суханова]. – Т. 1. – М.: БЕК, 2000. – 483 с.
55. Гражданское право: [учеб. / ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой]. – М.: Проспект, 1997. – 784 с.
56. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Вильгельм Гумбольдт. – СПб., 1908. – 268 с.
57. Дарендорф Р. Тропы из утопии / Ральф Дарендорф. – М.: Праксис, 2002. – 536с.
58. Декарт Р. Рассуждение о методе. С прил.: "Диоптрика", "Метеоры", "Геометрия" / Рене Декарт; [ред., пер., статьи и коммент. Г.Г. Слюсарева и А.П. Юшкевича]. – М.: АН СССР, 1953. – 656 с.
59. Декларация "О расах и расовых предрассудках": от 27 ноября 1978 года // Международные нормативные акты ЮНЕСКО. – М.: Логос, 1993.
60. Декларація соціального прогресу і розвитку: від 11.12.1969 р. [Електронний ресурс] // CD Нау-Стандарт / Законодавство станом на 24.03.2003 р.: (версія 013) NAU 8.3.2.1. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера.
61. Джантуханов В.З. Равенство и справедливость как конституционные ценности гражданского общества: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Висади Зайналович Джантуханов. – Махачкала, 2006. – 153 с.
62. Диденко Н.Г. Право и свобода / Н.Г. Диденко, В.Н. Селиванов // Правоведение. – 2001. – № 3. – С. 4-7.
63. Добрянський С.П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Святослав Павлович Добрянський. – Львів, 2002. – 180 с.
64. Дождев Д.В. Римское частное право: [учебн. для вузов] / Д.В. Дождев; [ред. В.С. Нересянц]. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 704 с.
65. Егоров Г.В. Проблема равенства и свободы в утопических проектах Мора и Кампанеллы / Г.В. Егоров // Свобода и справедливость. – Ниж. Новгород, 1993. – С. 105-107.
66. Ермолина Г.К. Личность, равенство, свобода / Г.К. Ермолина. – Иваново: Верх.-Волж. кн. изд-во; Иван. отд-ние, 1990. – 153 с.
67. Ефремов А.Ф. Принципы законности и проблемы их реализации / А.Ф. Ефремов. – Тольятти, 2000. – 176 с.
68. Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. – 2 вид., оновлене. – К.: К.І.С., 2005. – 142 с.
69. Женщина. Гендер. Культура: [сб. ст.] / [отв. ред.: З.А. Хоткина, Н.Л. Пушкарева, Е.И. Трофимова]. – М.: РЛШГИ, 1999. – 367 с.
70. Жигачев А.В. Защита конституционного принципа равенства прав и свобод чловека и гражданина Конституционным Судом Российской Федерации: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Александр Викторович Жигачев. – Саратов, 2006. – 187 с.
71. Загальна декларація прав людини: від 10 грудня 1948 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/humanrights/
72. Загальна декларація прав людини: від 10.12.1948 р. [Електронний ресурс] // CD Нау-Стандарт / Законодавство станом на 24.03.2003 р.: (версія 013) NAU 8.3.2.1. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера.
73. Зандкюлер Х.Й. Демократия, всеобщность права и реальный плюрализм / Х.Й. Зандкюлер // Вопросы философии. – 1999. – № 2. – С. 43-47.
74. Земельний кодекс України: від 25 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. – 15 листопада 2001 р. – № 211-212. – С. 3-14.
75. Зеньковский В.В. История русской философии: в 2 т. / В.В. Зеньковский. – Т. 1. – М.: Аст, 1999. – 542 с.
76. Иоффе О.С. О системе советского права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский // Советское государство и право. – 1957. – № 6. – С. 47-50.
77. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: в 5 т. – Т. 1: Античность. Средние века. Возрождение. – М.: Изд-во Академии худо-жеств СССР, 1962. – 684 с.
78. История политических и правовых учений: [учеб. / под ред. В.С. Нерсесянца]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрид. лит., 1988. – 816 с.
79. История политических учений: [учеб. / под ред. проф. С.Ф. Кечекьяна и Г.И. Федькина]. – М.: Юрид. лит., 1960. – 894 с.
80. История политических учений. – Ч. 1 / [под ред. К.А. Мокичева]. – М.: Высшая школа, 1971. – 392 с.
81. Кампанелла Т. Город Солнца / Томмазо Кампанелла. – М.: Мысль, 1960. – 298 с.
82. Каннике С. Проблема равенства в работах Маркса и Энгельса / С. Каннике // Марксизм, история философии, современность: материалы симпоз., посвящ. философ. наследию К. Маркса (Кяэрику, 23-26 мая 1983 г.). – Тарту, 1985. – С. 87-99.
83. Кант И. О поговорке "Может это и верно в теории, но не годится для практики" / Иммануил Кант // Кант И. Соч.: в 8 т. – Т. 8. – М.: Чоро, 1994. – С. 158-204.
84. Кант И. Собр. соч.: в 8 т. / И. Кант. – Т. 4. – М.: Чоро, 1994. – 457 с.
85. Кант И. Сочинения: в 6 т. / И. Кант; [под общ. ред. В.Ф. Асмуса, А.В. Гулыги, Т.Й. Ойзермана]. – Т. 4. – Ч. 2. – М.: Мысль, 1965.– 478 с.
86. Карбонье Ж. Юридическая социология / Жан Карбонье; [пер. с фр. и вступ. ст. В.А. Туманова]. – М.: Прогресс, 1986. – 351 с.
87. Келина С.Г. Принципы советского уголовного права / С.Г. Келина, В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1988. – 174 с.
88. Кельзен Г. Чисте Правознавство: З дод.: Проблеми справедливості / Ганс Кельзен; [пер. з нім. О. Мокровольського]. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с.
89. Кельман М. Десять засад демократії / Михайло Кельман // Право України. – 1996. – № 8. – С. 8-11.
90. Кистяковский Б.А. Идея равенства с социологической точки зрения / Б.А. Кистяковский // Мир Божий. – 1900. – № 4. – С. 160-164.
91. Ковлер А.И. Антропология права: [учеб. для вузов] / А. И. Ковлер. – М.: НОРМА, 2002. – 480 с.
92. Кодекс України про адміністративні правопорушення: станом на 15 листопада 2004 р. – К.: Велес, 2004. – 184 с.
93. Козельский Я.П. Философские предложения / Я.П. Козельский // Русская философия собственности (ХVII-XX вв.): [сборник] / [авт.-сост. К. Исупов, И. Савкин]. – СПб.: СП "Ганза", 1993. – 510 с.
94. Козловский В.В. Модернизация: от равенства к свободе / В.В. Козловский. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та, 1995. – 278 с.
95. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права / А.А. Козловський. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.
96. Козюк М.Н. Правовое равенство: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теория и история государства и права; история политических и правовых учений" / М.Н. Козюк. – СПб., 1996. – 24 с.
97. Козюк М.Н. Правовое равенство в механизме правового регулирования: [учеб. пособие] / М.Н. Козюк. – Волгоград: ВЮИ, 1998. – 87 с.
98. Колодий А.Ф. Социальная справедливость и ее проявление через отношения равенства и неравенства: теория, уроки государственно-административного социализма, перспективы: дис. … доктора филос. наук: 09.00.02 / Андрей Федорович Колодий. – М., 1992. – 407 с.
99. Коментар до Конституції України: [наук.-поп. вид. / Авер'янов В.Б., Бойко В.Ф., Борденюк В.І. та ін.; гол. ред. колег. В.Ф. Опришко]. – К.: Ін-т законодавства ВР України, 1996. – 376 с.
100. Коментар до Конституції України / [Авер'янов В.Б., Бойко В.Ф., Борденюк В.І. та ін.; гол. ред. колег. В.Ф. Опришко]. – 2-е вид., виправ. та доп. – К.: Ін-т законодавства ВР України, 1998. – 412 с.
101. Комкова Г.Н. Конституционный принцип равенства прав и свобод человека и гражданина в России: понятие, содержание, механизм защиты: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.02 / Галина Николаевна Комкова. – Саратов, 2002. – 384 с.
102. Конвенція ОЕСР про боротьбу з підкупом посадових осіб іноземних країн при здійсненні міжнародних ділових операцій: від 21.11.1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://internetrights.org.ua.
103. Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять: № 111 від 25.06.1958 р. [Електронний ресурс] // CD Нау-Стандарт / Законодавство станом на 24.03.2003 р.: (версія 013) NAU 8.3.2.1. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера.
104. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/humanrights/
105. Конвенція про права дитини: від 20 листопада 1989 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/humanrights/
106. Кондратюк Д.Л. Нравственно-правовые принципы в гражданском праве России (на примере справедливости, гуманизма, разумности и добросовестности): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Гражданское право; предпринимателькое право; семейное право; международное частное право" / Д.Л. Кондратюк. – М., 2006. – 24 с.
107. Конституція України: від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
108. Конституція України. Офіційний текст. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина / [упоряд. М.І. Хавронюк]. – К.: А.С.К., 2003. – 384 с.
109. Копейчиков В.В. Народовластие и личность / В.В. Копейчиков. – К.: Украина,1991. – 280 с.
110. Коран / [дослідження, пер. (фрагмент) і комент. В. Рибалкін]. – К.: Стилос, 2002. – 270 с.
111. Коркунов Н.М. Общественное значение права / Н.М. Коркунов // Коркунов Н.М. Сборник статей. 1877 – 1897. – СПб., 1898. – С. 65-76.
112. Корнеев В.И. Буддизм и его роль в общественной жизни стран Азии / В.И. Корнеев. – М.: Наука, 1983. – 248 с.
113. Костицький М.В. Право як цілісність / М.В. Костицький // Право України. – 2002. – № 2. – С. 8-9.
114. Котюк В.А. Социализм и социальная справедливость / В.А. Котюк, Е.А. Тихонова. – К.: Политиздат Украины, 1988. – 174 с.
115. Кравець В. Право як об'єкт пізнання / Віталій Кравець // Право України. – 2001. – № 6. – С. 80-83.
116. Кравченко А.И. Социальная антропология: [учеб. пособие для вузов] / А.И. Кравченко. – М.: Академический Проект, 2003. – 544 с.
117. Кримінально-процесуальний кодекс України: станом на 1 вересня 2001 р. – К.: Атіка, 2001. – 206 с.
118. Крылов Б.С. Проблемы равноправия и равенства в российском конституционном праве / Б.С. Крылов // Журнал российского права. – 2002. – № 11. – С. 12-15.
119. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада: [пер. с фр.] / Ж. Ле Гофф. – Екатеринбург: У-Фактория, 2007. – 558 с.
120. Лепешкин А.И. Правовое положение советских граждан: для ун-тов марксизма-ленинизма / А.И. Лепешкин. – М.: Мысль, 1966. – 55 с.
121. Лившиц Р.З. Теория права: [учеб.] / Р.З. Лившиц. – М.: БЕК, 1994. – 210 с.
122. Лібералізм: антологія / [упоряд. О. Проценко, В. Лісовий]. – К.: Смолоскип, 2002. – 1126 с.
123. Ллойд Д. Идея права / Деннис Ллойд; [пер. с англ. М.А. Юмашевой, Ю.М. Юмашева, науч. ред. Ю.М. Юмашев]. – М.: ЮГОНА, 2002. – 416 с.
124. Локк Дж. Два трактата о правлении / Джон Локк // Локк Дж. Соч.: в 3 т. – Т. 3. – М.: Мысль, 1988. – С. 135-405.
125. Локк Дж. Сочинения: в 3 т. / Дж. Локк. – Т. 3. – М.: Мысль, 1988. – 668 с.
126. Мазохина А.Г. Свобода личности и основные права граждан / А.Г. Мазохина. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1965. – 230 с.
127. Макиавелли Н. Сочинения / Никколо Макиавелли. – СПб.: Кристалл, 1998. – 656 с.
128. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / С.И. Максимов. – Х.: Право, 2002. – 328 с.
129. Малеина Н.М. Личностные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита / Н.М. Малеина. – М.: МЗ Пресс, 2000. – 265 с.
130. Мальцев В.В. Принципы уголовного права / В.В. Мальцев. – Волгоград, 2001. – 240 с.
131. Мальцев Г.В. Буржуазный эгалитаризм: эволюция представлений о социальном равенстве в мире капитала / Г.В. Мальцев. – М.: Мысль, 1984. – 285 с.
132. Мальцев Г.В. Иллюзии равноправия (Правовое неравенство в мире капитала) / Г.В. Мальцев. – М.: Мысль, 1982. – 180 с.
133. Малясов Р.А. Конституционный принцип равенства человека и гражданина перед судом в современной России: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Роман Анатольевич Малясов. – Саратов, 2005. – 201 с.
134. Марков Б.В. Философская антропология. Очерки истории и теории: [учеб. пособие для студ. и аспирантов гуманит. спец.] / Б.В. Марков. – СПб.: Лань, 1997. – 384 с.
135. Маркс К. К критике гегелевской философии права / Карл Маркс // Маркс К. Соч. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 1. – М.: Гос. изд. политической литературы, 1955. – Изд. 2-е. – С. 414-429.
136. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 20. – М.: Гос. изд. политической литературы, 1955. – Изд. 2-е. – 576 с.
137. Маркс К. Философский манифест исторической школы права / К. Маркс // Маркс К. Соч. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 1. – М.: Гос. изд. политической литературы, 1955. – Изд. 2-е. – С. 85-92.
138. Марченко М.Н. Правовые системы современности / М.Н. Марченко. – М.: Зерцало-М, 2001. – 317 с.
139. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 294 с.
140. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 302 с.
141. Медведчук В. Принцип справедливості i сучасна соціал-демократія: об’єктивна перспектива чи політична утопія? / Віктор Медведчук // Право України. – 2001. – № 6. – С. 22-27.
142. Международные акты о правах человека: сборник документов. – М.: Узд. группа Норма-Инфра М, 2000. – 784 с.
143. Мерзяев А.Б. Международные договоры об экстрадиции и проблема смертной казни / А.Б. Мерзяев // Государство и право. – 2003. – № 3. – С. 79-87.
144. Митина И.В. Романтизм в западноевропейской культуре (материал к лекциям по курсу "История культуры") / И.В. Митина // Известия высших учеб. заведений. Северо-Кавказский регион. Общественные науки. – 1999. – № 2. – С. 86-92.
145. Митина Н.Г. Эволюция идей гендерного равенства в российских философских утопиях: конец ХІХ – середина ХХ вв.: дис. … кандидата филос. наук: 09.00.11 / Наталья Георгиевна Митина. – Владивосток, 2006. – 181 с.
146. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права: від 16.12.1966 р. (Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-УШ від 19.10.73 р.) [Електронний ресурс] // CD Нау-Стандарт / Законодавство станом на 24.03.2003 р.: (версія 013) NAU 8.3.2.1. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера.
147. Монтескье Ш.-Л. Избранные произведения / Ш.-Л. Монтескье; [общ. ред. и вступит. статья, с. 5-46, проф. М.П. Баскина; примеч. Р.С. Миндлиной]. – М.: Госполитиздат, 1955. – 800 с.
148. Монтескье Ш.-Л. О духе законов / Ш.-Л. Монтескье // Монтескье Ш.-Л. Избранные произведения / [общ. ред. и вступит. статья, с. 5-46, проф. М.П. Баскина; примеч. Р.С. Миндлиной]. – М.: Госполитиздат, 1955. – С. 157-733.
149. Мор Т. Утопия / Томас Мор. – М.: Наука, 1978. – 327 с.
150. Мордовец А.С. Социально-юридический механизм обеспечения прав человека и гражданина / А.С. Мордовец; [под ред. Н.И. Матузова]. – Саратов: Саратовская высш. шк., 1996. – 287 с.
151. Науковий коментар Кримінального кодексу України / [за ред. проф. М.Й. Коржанського]. – К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
152. Нерсесянц В.С. Концепция гражданской собственности / В.С. Нерсесянц // Советское государство и право. – 1989. – № 10. – С. 37-47.
153. Нерсесянц В.С. Национальная идея России во всемирно-историческом прогрессе равенства, свободы и справедливости: Манифест о цивилизме / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА, 2001. – 383 с.
154. Нерсесянц В.С. Наш путь к праву: от социализма к цивилизму / В.С. Нерсесянц. – М.: Российское право, 1992. – 352 с.
155. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: [учеб. для студ.] / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА; Изд. группа "НОРМА – ИНФРА-М", 2002. – 539 с.
156. Нерсесянц В.С. Платон / В.С. Нерсесянц. – М.: Юрид. лит., 1984. – 104 с.
157. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции / В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1979. – 264 с.
158. Нерсесянц В.С. Право и закон: из истории правовых учений / В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1983. – 366 с.
159. Нерсесянц B.C. Право – математика свободы. Опыт прошлого и перспективы / В.С. Нерсесянц. – М.: Юристь, 1996. – 160 с.
160. Нерсесянц В.С. Прогресс равенства и будущность социализма / В.С. Нерсесянц // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 47-56.
161. Нерсесянц В.С. Продолжение истории: от социализма – к цивилизму / В.С. Нерсесянц // Вопросы философии. – 1993. – № 3. – С. 3-14.
162. Нерсесянц В.С. Продолжение истории: от социализма к цивилизму / В.С. Нерсесянц // Вопросы философии. – 1993. – № 4. – С. 11.
163. Нерсесянц В.С. Сократ / В.С. Нерсесянц. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 312 с.
164. Нерсесянц B.C. Философия права: [учеб. для вузов] / В.С. Нерсесянц. – М.: Изд. группа "ИНФРА-М – НОРМА", 1997. – 652 с.
165. Нерсесянц B.C. Философия права: [учеб. для студ. вузов] / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА, 2003. – 648 с.
166. Нерсесянц В.С. Философия права Гегеля / В.С. Нерсесянц. – М.: Юристъ, 1998. – 352 с.
167. Нерсесянц В.С. Ценность права как триединства свободы, равенства и справедливости / В.С. Нерсесянц // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновление / [отв. ред. В.С. Нерсесянц]. – М., 1996. – С. 4-11.
168. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое. Весёлая наука. Злая мудрость: сборник / Фридрих Ницше; [пер. с нем.; уд. обл. М.В. Драко]. – Мн.: ООО "Поппури", 1997. – 704 с.
169. Новгородцев П.И. Введение в философию права: кризис современного правосознания / П.И. Новгородцев. – М.: Наука, 1996. – 269 с.
170. Новгородцев П.И. Кризис современного правосознания / П.И. Новгородцев. – М.: Тип. Кушнерева, 1909. – 393 с.
171. Новицкий И.Б. Римское право / И.Б. Новицкий; [отв. ред. Е.А. Суханов]. – 6. изд., стереотип. – М.: Гуманитарное знание, 1995. – 245 с.
172. Оборотов Ю.Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права): [монография] / Ю.Н. Оборотов. – Одесса, 2002. – 278 c.
173. Общая теория государства и права. Академический курс: в 2 т. / [под ред. М.Н. Марченко]. – Т. 2: Теория права. – М.: Юристь, 1995. – 327 с.
174. Околіта С.В. Справедливість та законність як принципи державно-правового регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управл.: спец. 25.00.01 "Теорія та історія державного управління" / С.В. Околіта. – К., 2000. – 15 с.
175. Омельченко Н.А. Система римского права / Н.А. Омельченко. – М.: Спарк, 1999. – 278 с.
176. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: [підруч. для студ. вищ. навч. закладів] / В.Ф. Опришко. – К.: Либідь, 1995. – 191 с.
177. Пекинская декларация. Конференция по положению женщин от 15 сентября 1995 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/
178. Пермяков Ю.П. Лекции по философии права / Ю.П. Пермяков. – Самара: Самарский гос. ун-т, 1995. – 120 с.
179. Петрова Г.В. Налоговое законодательство: проблемы совершенствования и кодификации. Отчет обсуждения актуальных проблем правового регулирования налоговых отношений / Г.В. Петрова // Государство и право. – 1995. – № 11. – С. 152.
180. Платон. Государство. Законы. Политик / Платон. – М.: Мысль, 1998. – 798 с.
181. Платон. Держава / Платон; [пер. з давньогр. та комент. Д. Коваль]. – К.: Основи, 2000. – 354 с.
182. Права женщин в России: законодательство и практика. – М.: Эслан, 1998. – 86 с.
183. Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні: Праці Львівської лабораторії прав людини АПН України / [ред. П.М. Рабінович]. – К.: Ін Юре, 1998. – 119 с.
184. Правові системи сучасності: Глобалізація. Демократизм. Розвиток / [Журавський В.С., Зайчук О.В., Копиленко О.Л., Оніщенко Н.М.; заг. ред. В.С. Журавський] / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Ін-т зак-ва Верховної Ради України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 294 с.
185. Пресняков А.Е. Княжое право в Древней Руси. Очерки по истории X-XII столетий. Лекции по русской истории: Киевская Русь / А. Е. Пресняков; [подгот. текста, ст. и прим. М.Б. Свердлова]. – М.: Наука, 1993. – 632 с.
186. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів: Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 12 квітня 1996 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних і цивільних справах. – 1996. – 182 с.
187. Про міліцію: Закон України від 20.12.90 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
188. Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.
189. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали VII регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 13-14 лютого 2001 р.) / [голов. ред. П.М. Рабінович]. – Львів, 2001. – 227 с.
190. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали VIII регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 13-14 лютого 2002 р.) / [голов. ред. П.М. Рабінович]. – Львів, 2002. – 312 с.
191. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали IX регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 13-14 лютого 2003 р.) / [голов. ред. П.М. Рабінович]. – Львів, 2003. – 563 с.
192. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали Х регіон. наук.-практ. конф. (Львів, 5-6 лютого 2004 р.) / [голов. ред. П.М. Рабінович]. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 530 с.
193. Пушкарева Н.Л. Гендерный подход к истории / Н.Л. Пушкарева. – М.: Алетейя, 1999. – 93 с.
194. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: [навч. посіб.] / П.М. Рабинович. – Вид. 5-те, зі змінами. – К.: Аттіка, 2001. – 268 с.
195. Редкин П.Г. Из лекций заслуженного профессора, доктора прав П.Г. Редкина по истории философии права в связи с историей философии вообще: в 7 т. / П.Г. Редкин. – Т. 2. – СПб.: тип. М.М. Стасюлевича, 1891. – 403 с.
196. Резолюція 41/1283 Генеральної асамблеї ООН "Декларація про право на розвиток": від 04.12.1986 р. [Електронний ресурс] // CD Нау-Стандарт / Законодавство станом на 24.03.2003 р.: (версія 013) NAU 8.3.2.1. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера.
197. Рейхард Р. Равенство / Р. Рейхард // Мир просвещения. Исторический словарь: [пер. с итал.]. – М.: Памятники исторической мысли, 2003. – С. 98-112.
198. Рикёр П. Справедливое / Поль Рикёр; [пер. с фр. Б. Скуратова, П. Хицкого; послесловие Э. Шлоссер]. – М.: Гнозис, Логос, 2005. – 304 с.
199. Рикёр П. Торжество языка над насилием. Герменевтический подход к философии права / П. Рикёр // Вопросы философии. – 1996 – № 4. – С. 27-36.
200. Римское частное право / [под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского]. – М.: Юристь, 1997. – 543 с.
201. Рікер П. Право і справедливість / Поль Рікер; [перекл. О. Сирцова, В. Каденко]. – К.: Дух і літера, 2002. – 216 с.
202. Робеспьер М. Избранные произведения: в 3 томах / Максимилиан Робеспьер. – Т. 1. – М.: Наука, 1965. – 380 с.
203. Ролз Дж. Теория справедливости /Джон Ролз; [науч. ред. В.В. Целищев]. – Новосибирск, 1995. – 536 с.
204. Рулан Н. Юридическая антропология: [учеб. для вузов] / Норбер Рулан; [пер. с фр., В.С. Нерсесянц – отв. ред.]. – М.: НОРМА, 1999. – 310 с.
205. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре или Принципы политического права / Ж.-Ж. Руссо. – М.: Гос. социально-економическое изд-во, 1938. – 360 с.
206. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты / Ж.-Ж. Руссо; [пер. с фр.] – М.: КАНОН-пресс-Ц, 1998. – 416 с.
207. Савицкий В.М. Конституционные основы правосудия в СССР / В.М. Савицкий. – М.: Наука, 1981. – 412 с.
208. Савонюк Р. Правосуддя у світлі Конституції: суд без ухилу на обвинувачення / Роман Савонюк // Право України. – 1996. – № 11. – С. 40-41.
209. Савсерис О.А. Проблема справедливости в концепции Дж. Роулза (социально-философский анализ): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. философ. наук: спец. 09.00.11 "Социальная философия" / О.А. Савсерис. – Чита, 2007. – 21 с.
210. Саксонское зерцало. Памятник, комментарий, исследование: [перевод] / [отв. ред. В.М. Корецкий]. – М.: Наука, 1985. – 271 с.
211. Самсонова Т.Н. Справедливость равенства и равенство справедливости. Из истории западноевропейской утопической мысли ХVІ-ХІХ вв. / Т.Н. Самсонова – М.: Изд-во Моск-го ун-та, 1996. – 134 с.
212. Свобода. Равенство. Права человека / [сост. Л. Богораз]. – М.: Мемориал, 1997. – 211 с.
213. Семенов В.А. Политология: [учеб. пособие] / В.А. Семенов, Л.В. Сморгунов. – СПб., 1996. – 205 с.
214. Скакун О.Ф. Питання держави і права в філософії Г.С. Сковороди / О.Ф. Скакун // Право України. – 1995. – № 2. – С. 49-51.
215. Слюсаренко А.Г. Історія української конституції / А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. – К.: Т-во "Знання" України, 1993. – 192 с.
216. Советский гражданский процесс: [учеб.] / [Башкатов Н.И., Гришин И.П., Каллистратова Р.Ф. и др.]. – М.: Юрид. лит., 1990. – 320 с.
217. Советский уголовный процесс: [учеб.] / [под ред. Л.М. Карнеевой, П.А. Лупинской, И.В. Тыричева]. – М.: Юрид. лит., 1980. – 370 с.
218. Сокуренко В.Г. Право. Свобода. Равенство / В.Г. Сокуренко. – Львов: Вища школа: Изд-во при Львов. ун-те, 1981. – 231 с.
219. Сокуренко В.Г. Гуманістичний зміст соціальної держави / В.Г. Сокуренко // Право України. – 2000. – № 11. – С.21-23.
220. Соловьев В.С. Право и нравственность / В.С. Соловьев. – Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2001. – 180 с.
221. Соловьева А.А. Категория справедливости в правовом регулировании: историко-теоретическое исследование: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теория и история государства и права; история политических и правовых учений" / А.А. Соловьева. – Челябинск, 2006. – 26 с.
222. Статут Організації Об'єднаних Націй: від 24.10.1945 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/humanrights/
223. Степанова Н.М. Опыт использования гендерных квот в странах Запа