РОБОТА З ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ТА ПІДРОЗДІЛАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ДПА УКРАЇНИ .......................... 10
1.1. Сутність, особливості та призначення державної податкової служби в системі органів державної виконавчої влади......................................................... 10
1.2. Загальнотеоретична характеристика роботи з персоналом в органах та підрозділах Державної податкової адміністрації України .................................. 42
1.3. Правові засади роботи з персоналом в органах та підрозділах Державної податкової адміністрації України .......................................................................... 66
Висновки до розділу 1 ............................................................................................ 92

РОЗДІЛ 2 ОКРЕМІ НАПРЯМКИ РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ В ДЕРЖАВНІЙ ПОДАТКОВІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ ...................... 97
2.1. Особливості управління персоналом в органах та підрозділах Державної податкової адміністрації............................................................................... 97
2.2. Правові та організаційні засади комплектування Державної податкової адміністрації персоналом............................................................................ 130
2.3. Сутність та форми професійного навчання персоналу Державної податкової адміністрації.............................................................................. 148
2.4. Просування по службі персоналу Державної податкової адміністрації...................................................................................................163
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 173

ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 177

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 181

ВСТУП
Актуальність теми. Модернізація державної податкової служби України передбачає здійснення реформування у сфері роботи з персоналом органів та підрозділів системи Державної податкової адміністрація України (далі - ДПА України), метою якого повинно стати забезпечення податкових органів висококваліфікованими фахівцями, покликаних реалізовувати податкову політику Верховної Ради і Уряду України щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, боротьби з податковими правопорушеннями, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів. Не викликає заперечень необхідність якісної перебудови кадрового корпусу органів та підрозділів ДПА України, формування працівників нової генерації - професіоналів, відданих справі чесного служіння закону і людині, яким повинна бути притаманна чуйність і повага до людей, висока загальна культура та професійна компетентність. Отже, ефективне функціонування органів та підрозділів ДПА України перебуває у прямій залежності від забезпечення високої якості її кадрового потенціалу, відповідності кадрової роботи сучасним вимогам, постановці цієї діяльності на міцний науковий фундамент з урахуванням тих тенденцій, які сьогодні існують у цій сфері.
Однак в правовому регулюванні роботи з персоналом ДПА України, а також в практичній діяльності підрозділів по роботі з персоналом накопичилось чимало проблем, які суттєво впливають на якість кадрового забезпечення і як слід на ефективність виконання покладених на органи та підрозділи ДПА України завдань та функцій. Таким чином, необхідність посилення контролю за додержанням податкового законодавства, потреби в науково-обґрунтованій організації діяльності щодо відбору, розстановки та використання працівників системи ДПА України, підвищення значення і ролі в цьому процесі підрозділів по роботі з персоналом, удосконалення їх організаційної структури обумовлює актуальність і важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими засадами роботи з персоналом в органах та підрозділах ДПА України.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п.4.4.1-4.4.3, 5.13 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України № 160 від 7 квітня 2003 року, п.1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.п.3.1, 9.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення місця, ролі і значення роботи з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України, у виробленні пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення організації та правового регулювання діяльності з відбору, розстановки та використання працівників ДПА.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- визначити місце державної податкової служби в системі органів державного управління України;
- з’ясувати сутність та зміст роботи з персоналом в органах та підрозділах ДПА України;
- розглянути нормативно-правове регулювання роботи з персоналом в органах та підрозділах Державної податкової адміністрації;
- охарактеризувати суб’єктів та об’єкти управління персоналом в органах Державної податкової адміністрації;
- уточнити завдання, методи та принципи управління персоналом в органах Державної податкової адміністрації;
- охарактеризувати правовий статусу підрозділів по роботі з персоналом системи ДПА України;
- з’ясувати порядок відбору персоналу для роботи в органах та підрозділах Державної податкової адміністрації;
- розглянути організацію системи професійного навчання працівників ДПА;
- визначити місце та значення кар’єрного зростанням в управлінні персоналом Державної податкової адміністрації;
- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діяльності з організації роботи з персоналом в ДПА України та її правового регулювання.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері роботи з персоналом ДПА України.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, нормативні основи та сучасний стан роботи з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2, 3), виокремлено окремі складові правового статусу підрозділів по роботі з персоналом ДПА України (підрозділ 1.2). Для аналізу нормативно-правового регулювання роботи з персоналом в органах та підрозділах Державної податкової адміністрації, дослідження особливостей управління персоналом в системі ДПА України використовувався метод єдності логічного та історичного‚ методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Методи системно-структурний, логіко-семантичний та структурно-функціональний застосовувалися для дослідження завдань, методів та принципів управління персоналом в органах Державної податкової адміністрації (підрозділ 2.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження зарубіжного досвіду роботи з персоналом в податкових органах зарубіжних країн (підрозділи 1.2, 2.1, 3.2, 3.3). За допомогою історико-правового методу досліджувались процеси становлення органів та підрозділів ДПС України (підрозділи 1.1, 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу організації системи професійного навчання працівників ДПА (підрозділ 2.2). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виділення окремих напрямків кадрової роботи в системі ДПА (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено недоліки правового регулювання роботи з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України (підрозділ 1.3). Компаративний метод і документальний аналіз використовувались для вироблення пропозицій щодо удосконалення організації та правового регулювання роботи з персоналом ДПА України (підрозділи 1.3, 3.1, 3.2, 3.3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного та трудового права, теорії управління – С.С.Алексєєва, В.Б.Авер’янова, І.В.Арістової, О.М.Бандурки, О.О.Бандурки, В.С.Венедиктова, М.І.Іншина, А.Т.Комзюка, Я.Ю.Кондратьєва, Н.П.Матюхіної, О.П.Рябченко, О.Ф.Скакун, О.І.Остапенка, В.П.Пєткова, В.К.Шкарупи, О.Н.Ярмиша та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють роботу з персоналом органів та підрозділів системи ДПА України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали, які стосуються діяльності підрозділів по роботі з персоналом системи ДПА України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним з перших комплексних досліджень роботи з персоналом в органах та підрозділах ДПА України, а також її правового регулювання та практичної реалізації. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- надано нове розуміння місця та ролі органів та підрозділів державної податкової служби в системі державного управління України, яких зведено у дві великі групи: безпосередньо податкові та опосередковано податкові;
- дістала подальшого розвитку характеристика роботи з персоналом в підрозділах ДПА яку визначено як цілеспрямовану діяльність спеціально уповноважених посадових осіб щодо процесів професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, відбору, підготовки, розстановки та вивільнення персоналу;
- подальший розвиток одержав розгляд нормативно-правового регулювання роботи з персоналом в органах та підрозділах ДПА, особливість якого полягає у тому, що кадрова робота із її працівниками здійснюється відповідно, як до законодавства про державну службу та відповідних підзаконних актів, так і відповідно до нормативних актів, які регулюють порядок проходження служби осіб рядового та начальницького складу ОВС України;
- вперше до елементів кадрової політики в органах та підрозділах ДПА України віднесено: визначення оптимально необхідної кількості працівників, їх посадової категорійності та рівня спеціальної професійної підготовки; підбір (відбір), переміщення по службі, підготовку кадрів та їх вивільнення;
- сформульовано оригінальну класифікацію кадрів податкової служби за такими критеріями: а) за професійною приналежністю; б) за об’єктивними ознаками особи; в) за посадовим становищем; г) за правовим становищем в системі управління; д) за функціональною роллю в процесі управління;
- дістав подальшого розвитку розгляд роботи з персоналом в ДПА України за такими її напрямками: організаційно-штатна робота; добір кадрів; розстановка кадрів; підготовка кадрів; присвоєння спеціальних звань; оцінка кадрів; забезпечення службового просування кадрів; виховання кадрів; соціально-правовий захист працівників; стимулювання службової активності кадрів; укріплення законності і службової дисципліни; звільнення кадрів; робота з ветеранами;
- отримало подальший розвиток розв’язання проблемних питань управління персоналом в органах ДПА, яке розглянуто в двох аспектах, як управління з боку держави – зовнішнє управління та управління, яке здійснюється всередині системи, при якому об’єктами є працівники, а суб’єктами – керівники (начальники) та кадрові апарати;
- в новому аспекті визначено правовий статус підрозділів по роботі з персоналом системи ДПА України, до елементів якого віднесено завдання, функції, повноваження та їх відповідальність;
- подальший розвиток одержала характеристика форм професійного навчання персоналу ДПА, серед яких: навчання у відомчих закладах освіти; початкова підготовка; інструктаж; наставництво; практика; стажування; перепідготовка; підвищення кваліфікації; самопідготовка;
- сформульовано ряд конкретних змін та доповнень до нормативних актів які регулюють роботу з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України, зокрема до, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Положення про Департамент роботи з персоналом ДПА України, Положення про управління роботи з персоналом державної податкової адміністрації у Харківській області та ін.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань роботи з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють роботу з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України, зокрема, до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Положення про Департамент роботи з персоналом ДПА України, Положення про управління роботи з персоналом державної податкової адміністрації у Харківській області, Накази ДПА України „Про затвердження Типового регламенту роботи державних податкових адміністрацій в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, „Про організаційну структуру органів державної податкової служби” та ін.
– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо роботи з персоналом в органах та підрозділах ДПА України;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із спецкурсу „Управління персоналом в органах та підрозділах ДПА України”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України” (Харків, 2003); „Впровадження новітнього законодавства та нових форм роботи в практичну діяльність правоохоронних органів” (Харків, 2003), а також на теоретичних семінарах та засіданнях науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, кафедри управління в органах внутрішніх справ, кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад роботи з персоналом в органах та підрозділах системи ДПА України.
До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести:
1. Роботу з персоналом в органах податкової служби визначено як цілеспрямовану діяльність спеціально уповноважених посадових осіб щодо процесів професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, відбору, підготовки, розстановки та звільнення особового складу.
2. Приймаючи до уваги те, що, податкова служба складається із двох структурних підрозділів: державних податкових адміністрацій (інспекцій) і податкової міліції та те, що завдання останньої визначені у ст.19 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, доцільним буде перейменування ст.2 цього Закону: „Завдання органів державної податкової служби” на „Завдання Державної податкової адміністрації”.
3. Вважаємо, що потрібно було б за аналогією із функціями, які передбачено для державних податкових адміністрацій усіх рівнів (ст.ст.8-10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” ) визначити завдання податкових служб: державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекції. Таж саме стосується і прав та обов’язків державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекції, компетенцію яких визначено в загальному вигляді (ст.ст.11, 13 Закону).
4. Уявляється перспективним виділення податкової міліції в орган, що виходить за рамки податкових. У цьому випадку об’єкт її регулювання може збігатися із об’єктом регулювання державних податкових адміністрацій (інспекцій), але завдання і функції будуть принципово різними, що і буде принциповим критерієм їх розмежування.
5. Зроблено висновок про те, що перелік так званих „процедур” кадрової роботи, який визначено в Положенні про Департамент роботи з персоналом ДПА України, Положенні про управління роботи з персоналом державної податкової адміністрації у Харківській області, Наказах ДПА України „Про затвердження Типового регламенту роботи державних податкових адміністрацій в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, „Про організаційну структуру органів державної податкової служби” потребує удосконалення. По-перше, необхідним є визначення конкретних напрямків роботи з персоналом, як то: профорієнтація, добір, відбір, професійне навчання, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, ротація кадрів їх використання (атестація, присвоєння звань, підвищення по службі тощо), звільнення. А вже потім визначати конкретні процедури кадрової роботи відповідно до окремих напрямків діяльності. Більш того, необхідно передбачити функції ДРП (управління) роботи з персоналом за конкретними напрямками діяльності, а саме: щодо поліпшення якісного складу кадрів; щодо зміцнення кадрів; щодо удосконалення організаційної структури і штатів; щодо організації підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; щодо забезпечення дисципліни і законності; щодо організації соціальної роботи з працівниками ДПА України; щодо встановлення, вдосконалення і зміцнення зв’язків з громадськістю; щодо організаційно-методичного керівництва роботою з персоналом, узагальнення і впровадження передового зарубіжного досвіду роботи з персоналом та за іншими напрямками.
6. Управління персоналом ДПА України визначено як системну, планомірно організовану і цілеспрямовану діяльність як керівного (начальницького) складу так і працівників кадрових підрозділів щодо розробки концепції та стратегій кадрової політики, створення сприятливих умов для нормального розвитку й використання потенціалу працівників податкової служби.
7. Зроблено висновок про необхідність доповнення Положення про Департамент роботи з персоналом ДПА України, Положення про управління роботи з персоналом державної податкової адміністрації у Харківській області: по-перше, принципами та завдання Департаменту (управління) роботи з персоналом; по-друге, правами, обов’язками та відповідальністю керівників й підлеглих за напрямками їх роботи; по-третє, переглянути функції Департаменту (управління) роботи з персоналом, так як більшість із них ніякого відношення до кадрової роботи не мають.
8. Запропоновано доповнити Положення про управління роботи з персоналом державної податкової адміністрації у Харківській області наступними завданнями, як то: забезпечення виконання вимог законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів в сфері кадрової роботи; удосконалення діяльності апаратів роботи з персоналом, організація в них інформаційно-аналітичної та методичної роботи, поточного та перспективного планування, впровадження в їх діяльність сучасної організації праці та управління; зміцнення дисципліни та законності в діяльності органів і підрозділів ДПА, дотримання прав і законних інтересів громадян; здійснення контролю за діяльністю навчальних закладів, науково-дослідних установ, закладів післядипломної підготовки та підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників ДПА, здійснення перевірки їх службової діяльності та інспектування разом із Державною інспекцією закладів освіти; вивчення, узагальнення та розповсюдження позитивного досвіду організації роботи з відбору, розстановки, навчання та виховання працівників; забезпечення оптимального розподілу та ефективного використання наявної штатної чисельності працівників ДПА для виконання покладених на них завдань та функцій, удосконалення структури і штатів системи ДПА; організація профорієнтаційної роботи; організація роботи з початкової підготовки кандидатів на службу до органів та підрозділів ДПА; організація та контроль за проведенням професійної підготовки працівників ДПА; організація культурно-масової, просвітньої і соціальної роботи з працівниками органів і підрозділів ДПА України.
9. Необхідним є розроблення та прийняття наступних, в сфері роботи з персоналом ДПА України, нормативно-правових актів, а саме: „Про кадрову політику в органах та підрозділах ДПА України”, де було б визначено: поняття кадрової політики ДПА України, мета та завдання кадрової політики, основні принципи та напрямки кадрової політики в органах та підрозділах ДПА України; „Про затвердження Інструкції з організаційно-штатної роботи в системі ДПА України”, де було б визначено: поняття організаційно-штатної роботи, її завдання, принципи, мета, основні напрямки, систему підрозділів, на які покладається організаційно-штатна робота та їх функції, взаємодія підрозділів та служб при здійсненні організаційно-штатної роботи, порядок розроблення та затвердження штатів органів і підрозділів, внесення змін до них, ліміти та джерела утримання штатної чисельності органів та підрозділів ДПА України, порядок обліку персоналу тощо; „Про затвердження Порядку визначення критеріїв оцінки діяльності підрозділів по роботі з персоналом ДПА України”, де було б визначено: механізм визначення за спеціально розробленою методикою та за окремими напрямками діяльності підрозділів по роботі з персоналом ДПА України критеріїв оцінки їх діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Тимченко О. М. Податковий менеджмент: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ. - 2001. - 150 с.
3. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
4. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
5. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 235 с.
6. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи (Кол. авт. Наук. керівник. – Цветков В.В.). – К.: „Оріяни”, 1998. – 364 с.
7. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США [Перекл. з англ.]. – К.: Україна, 1999. – 554 с.
8. Философский энциклопедический словарь.- М.: ИНФРА М, 1997. - 576 с.
9. Сахаров А.Б. Социальная система предупреждения преступлений // Советское государство и право, 1972. – № 2. – С. 66-67.
10. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.
11. Полуянов В.П., Кузніченко С.О. Система швидкого реагування на надзвичайні ситуації природного характеру // Вісник Луганськ. ін-ту внутр. справ. – Спецвипуск. – 1999. – С. 130–139.
12. Полюхович В.І. Структура і діяльність державної податкової служби в Україні: організаційно-правовий аспект: Автореф. дис. к. ю. н. 12.00.07 / Ін-т державиі права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 1998. – 20 с.
13. Берг А.И. Кибернетика и общественные науки // Методологические проблемы науки. – М., 1964. – 384 с.
14. Філіпов В., Папаїка О., Бєлінський О. Обов'язки і відповідальність платників у системі оподаткування України // Економіка України. - 1994. - № 10. - С.39-43.
15. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст.37.
16. Тихомиров Ю.А. Право и социальное управление в развитом социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1978. – 328с.
17. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
18. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
19. Коваль Л. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.
20. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
21. Еропкин М.И., Клюшничено А.П. Советское административное право. Часть общая. – М.: Юрид. лит, 1979. – 311 с.
22. Советское административное право. Методы и формы государственного управления. - М.: Юрид. лит., 1977. - 336 с.
23. Советское административное право: Учебник / Под ред. А.П. Коренева. - М.: Юрид. лит., 1986. – 400 с.
24. Советское административное право: Учебник / Под ред. П.Т. Василенкова. – М.: Юрид. лит., – 1990. – 576 с.
25. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С. Павловского. – К.: Вища школа, 1986. – 416 с.
26. Алехин А.П., Кармолицкий А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996. – 640 с.
27. Малиновський В.Я. Державне управління. Навчальний посібник. – Луцьк: „Вежа”, 2000. – 558с.
28. Концепція адміністративної реформи в Україні: Схвалена Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 02 серпня.
29. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 25 липня.
30. Проект Концепції реформи адміністративного права України / В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, І.П. Голосніченко та ін. – К. – 1998.
31. Битяк Ю.П., Комзюк А.Т. К концепции реформы административного законодательства и административного судопроизводства // Юридическая наука и проблемы формирования демократического государства Украина: Темат. сб. науч. тр. - К.: ИСИО, 1993. - С. 75-79.
32. Тихомиров Ю.А. О концепции развития административного права и процесса // Государство и право. – 1998.– № 1. – С.5-14.
33. Про приєднання України до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (1949 р.) та Протоколу Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи 1952 р.: Закон України від 1 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 46. – Ст. 250.
34. Про приєднання України до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік: Закон України від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 246.
35. Про приєднання України до Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік: Закон України від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 249.
36. Про приєднання України до Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками, 1964 рік: Закон України від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 247.
37. Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік: Закон України від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 248.
38. Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік: Закон України від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 250.
39. Про приєднання України до Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 року: Закон України від 15 вересня 1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 243.
40. Про приєднання України до Статуту Ради Європи: Закон України від 31 жовтня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 38. – Ст. 287.
41. Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробіт¬ницт¬во між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: Закон України від 10 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
42. Паризька хартія для нової Європи: Прийнято резолюцією 45/859 Гене-ральної Асамблеї ООН від 21 листопада 1990 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – Ст. 192-197.
43. Про заходи щодо реалізації положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2002 році: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 січня 2002 року № 34 // ЗП Уряду України. - 2002. - № 12.
44. Державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки: Указ Президента України № 1433/2003 від 13 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Ст. 1774.
45. Азаров В.Я. Борьба с организованной преступностью: рос¬сий¬ский опыт законотворчества и прогнозы // Полиция в ХХІ веке: прогнозы, модели, деятельность. – Омск, 2000. – С. 35–42.
46. Сурилов А.В. Теория государства и права: Учеб. пособие. – Одесса: Вища школа, 1989. – 439 с.
47. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел. 2000 – 704 с.
48. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т. 1. Теория государства. – М.: Издательство «Зеркало», 1998. – 416 с.
49. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
50. Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА – ИНФРА. М., 1998. – 570с.
51. Лившиц Р.З. Теория права. – М.: НОРМА – ИНФРА; М., 1994. – 476с.
52. Хропанюк В.Н. Теория государства и права /Под ред. В.Г. Стрекозова. – М.: Интерстиль, 2000. – 361с.
53. Морозова Л.А. Функции государства на современном этапе // Государство и право. – 1993. – № 7. – С. 51–59.
54. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник. – Терно¬піль, “Поліграфіст”, 1998.- 382 с.
55. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
56. Ющик О.І. Правова реформа: загальне поняття, про¬блеми здійснення в Україні. – К.: Дія, 1997. – 201 с.
57. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под ред. проф. А.М. Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. – 350 с.
58. Полянський Ю.Є. Судові та правоохоронні органи України. - Одеса: Астропринт, 1998. - 32 с.
59. Макаренко Є.І. Судові та правоохоронні органи України. - Д.: Академія митної служби України, 2000. - 194 с.
60. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы. - М.: Зерцало, 1997. – 367 с.
61. Божьев В.П. Правоохранительные органы Российской Федерации. - М.: Спарк, 1996. - 414 с.
62. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. – К.: Атіна, 2000. – 258 с.
63. Правоохоронні органи України: Курс лекцій / А.П. Гель, Г.С. Семаков, Д.П. Цвігну. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.
64. Тевлін Р. Про поняття “правоохоронні органи” у вузькому та широкому розумінні // Рад. право. – 1985. – № 7. – С. 52-54.
65. Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития нау¬ки. – М.: Наука, 1982. – 187 с.
66. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1981. – 83 с.
67. Лихова С.В. Про визначення поняття «правоохоронні органи» // Радянське право.- 1984.- № 11.- С. 74-76.
68. Осадчий В.І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту // Право України - 1997- № 11- С.71-72.
69. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
70. Про внесення змін до Законів України „Про міліцію”, „Про попереднє ув’язнення”, „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”: Закон України від 21 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 40. – Ст. 193.
71. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.
72. Положення про Головне управління з питань діяльності військових формувань та правоохоронних органів Адміністрації Президента України: Указ Президента України від 4 грудня 2001 року № 1184 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 32. – Ст. 1588.
73. Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах: Розпорядження Президента України від 26 березня 2002 р. № 53/2002-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 156.
74. Білоус В.Т. Про системний підхід в організації боротьби з економічною злочинністю // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1999. – № 3. – С. 97–100.
75. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості верховної Ради України. - 2000. - № 40. – Ст. 338.
76. Кондратюк С.В., Палига Є.М. Основи системи оподаткування: навчальний посібник для слухачів і курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України. - Львів: Аверс, 1999. - 156 с.
77. Шаблиста Л.М. Сучасний стан податкової системи України і напрямки її реформування // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми вдосконалення податкової системи України” (24-25 жовтня 1996 р., м. Львів). - К., 1996. - С. 107-109.
78. Винограй Э.Г. Основы общей теории систем. – Новосибирск, 1993. -32 с.
79. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.
80. Кушнарьова Т.Є., Кучерявенко М.П. Система податкових органів України. „Торсінг”, 2000. - 240 с.
81. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358.
82. Білоус В.Т. Використання банківської системи для від¬ми¬вання капіталу // Науковий вісник: Збірник наукових праць УФЕІ. – 1999. – № 3. – С. 138–143.
83. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
84. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 20 березня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 281.
85. Кримінальний Кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 31 березня 2001 р. / Видання не офіційне. – Харків: Вид-во НУВС, 2001 р. – 160с.
86. Про затвердження Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року: Наказ ДПА № 160 від 7 квітня 2003 року.
87. Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій: Указ Президента України № 1035/95 від 10 листопада 1995 року // Офіційний вісник України. – 1995. – № 43. – Ст. 1872.
88. Рачинський А.П. Кадрове забезпечення - необхідна умова становлення та розвитку державної служби на Україні // Зб. наук. пр. УАДУ / За ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - Вип. 1. - С. 48-51.
89. Олуйко В.М. Державна кадрова політика // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. - № 3. – С.34-38.
90. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (Теоретичні і прикладні аспекти) / За заг.ред. д-ра юрид.наук, проф. О.М. Бандурки: Монографія. – Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 287с.
91. Управління людськими ресурсами в державних організаціях: Лекційно-практичний курс. – Ужгород: ЦДМУ., 1995. – 122 с.
92. Романько А.П. Управління кадровим потенціалом. – М.: Прогресс, 1991. – 270 с.
93. Лендьел М.О. Сучасні методики управління персоналом: теоретичні та практичні аспекти. – Ужгород, 1998. – 283 с.
94. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 446с.
95. Управление персоналом организации: Учеб. пособие / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 509 с.
96. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. – 2-е изд. – М.: Дело, 1997. – 336 с.
97. Филиппов А.В. Работа с кадрами. Психологические аспекты. – М.: Экономика, 1990. – 168 с.
98. Bratton J. and Gold J. Human Resource Management. Theory and Practice. – 1st ed. - London, 1994. – 342 p.
99. Туманов Г.А. Кадры в системе управления в органах внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1974. – 142с.
100. Лебин Б.Д., Перхильев М.Н. Кадры аппарата управления в СССР. -Л.: Наука, 1970. – 216с.
101. Безуглов В.Г. Кадры органов внутренних дел. - М.: УУЗ СССР, 1976. – 256с.
102. Латкова И.А., Колонтаевская И.Ф. Профессиональная педагогика в работе с персоналом органов внутренних дел. - М.: Академия МВД России, 1995.-26с.
103. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 480с.
104. Шексшня С.В. Управление персоналом современной организации. – М.: ЗАО Бизнес-школа,1998. – 352с.
105. Воробьев Г.Г. Человеческие ресурсы и современная служба персонала // Социс. – 1996. – №11. – С.109-115.
106. Веснин В.Р. Основы менеджмента. – М.: Об-во «Знание» России, 1996. – 472 с.
107. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. — К., «Кондор». — 2003. - 296 с.
108. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. - Житомир: ЖГП, 2000. - 304 с.
109. Яцуба В.Г. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 – К., 1999. – 226с.
110. Управление персоналом: Энциклопедический словарь / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 453 с.
111. Ануфрієв М.І. Становлення, розвиток та основні напрямки удосконалення відомчої багатоступеневої системи підготовки персоналу ОВС // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 9. – С.7-20.
112. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р.// Офіційний вісник України. - 1999. - № 38. - Ст. 1889.
113. Кадры - персонал: Словарь-тезариус. / Сост. Н.П.Пищулин, В.Ф.Ковалевский, В.М. Анисимов. - М.: Книга, 1994. – 344 с.
114. Барабанова Н.І., Чижик Н.А, Чебану А.Л. та ін. Робота з кадрами в системі ДПС України: Довідник. –К.: „Преса України”, 2001. – 102 с.
115. Community Care / Edited by J.Bornat, J. Jonhnson, C. Pereira, D. Pilgrim, F. Williams. – London: The Open University, 1997. – 351 p.
116. Pearce, Jone L. (1991). «From Socialism to Capitalism: The Effect of Hungarian Human Resources Practices» in Academy of Management Executive, 1991, Vol. 5, No. 4.- р.34-36
117. Prokopenko, Joseph (1992). «Human Resources Management in Economies in Transition: The East European Case», Geneva: International Labour Organization. – р.12.
118. Schein, Edgar (1988). «Organizational Socialization and the Profession of Management», Cambridge: Sloan Management Review, Fall, 1988, pp. 53-64.
119. Koontz, O’Donnell, and Weihrich, p. 307.
120. Dunnette, Marvin, Avery, Richard D. and Paul A. Banas (1973). «Why do They Leave?» in PersoneU, 50, No. 3 (May-June 1973), p. 25-39.
121. Про підвищення ефективності системи державної служби: Указ Президента України від 11 лютого 2000 р. № 208/2000 //Офіційний вісник України. – 2000. – № 7. – Ст. 263.
122. Про затвердження Положення про Головне управління державної служби України: Указ Президента України //Вісник державної служби України. – 1995 – № 1. – С. 41.
123. Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України: Указ Президента України від 13 липня 2000 року № 886/2000 // Вісник державної служби України. – 2000 – № 7.
124. Про Науково-методичну раду при Головному управлінні державної служби при Кабінеті Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України – К., 1996 – 5 с.
125. Про управління державною службою: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 209 // Вісник державної служби України. – 1994. – № 7. – С. 30-32.
126. Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. № 747 // Вісник державної служби України. – 1995. – № 2. – С. 45-49.
127. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 782 //ЗП України. – 1996. – № 2. – Ст. 56.
128. Положення про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ та організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1995 р. № 847 //ЗП України. – 1996. – № 2. – Ст. 75.
129. Про Порядок віднесення посад працівників місцевих рад та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1994 р. № 239 //ЗП України. – 1994. – № 8. – Ст. 199.
130. Типове положення про кадрову службу органу виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 912 // ЗП України. – 1996. – № 23. – Ст. 1197.
131. Колодкин Л.М. Организационные и правовые основы работы с кадрами органов внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1979. – 174с.
132. Мякишев Г.М. Система работы с кадрами в ОВД // Труды Академии. – М, 1989. – С.22-29.
133. Колодкин Л.М. Предмет, система и методы работы с кадрами как самостоятельной научной дисциплины // Совершенствование работы с кадрами в органах внутренних дел: Труды Академии. – М, 1989. – С.14-21
134. Платонов К.К. Профессиография: ее значение и методика работы // Социалистический труд. - 1971. - № 4. - С.70-75.
135. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ. – К., 2002. – 20 с.
136. Едем Р. Розвиток сфери етичної освіти для командного і керівного складу поліції: Оперативні дослідження та критичний аналіз, необхідні для укладення навчальної програми і професійного росту кадрів // Educational Action Research. – London, 2001. – P. 1–4.
137. Современный мир и борьба идей. – М.: ИНИДН, 1991. – Вып. 3. – С. 131.
138. Селіванов В. Проблема методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики // Право України. - 1999. - № 1. – С.19-23.
139. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
140. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношения. – М.: Юрид.лит., 1961. – 387 с.
141. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1982. – 112 с.
142. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. - М.: Юрид. лит., 1972. - 258 с.
143. Знаменский Г.П. Хозяйственный механизм и право. – Киев: Вища школа, 1988. – 371с.
144. Голосниченко И.П. Правовое регулирование административно-процессуальных действий, осуществляемых органами внутренних дел // Актуальные проблемы совершенствования административной деятельности органов внутренних дел в условиях развитого социализма. – К., 1983. – С. 67-70.
145. Комаров С.А. общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
146. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
147. Никитский В.И., Глазирин В.В. Общие законы управления и правовое регулирование // Советское государство и право. – 1978. – № 9. – С.40-45.
148. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України: Дис...доктора юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 408 с.
149. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640с.
150. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.
151. Атаманчук Г.В. Государственная служба как сфера управления // Проблемы теории и практики управления. - 1992.-№ 4. - С.14-18.
152. Государственная служба: теория и организация. Курс лекций / Под общ. ред. Е.В. Охотского и В.Г. Игнатова. - Р. -на.-Д.: Феникс, 1998. - 640с.
153. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. Монография. -Х.: Факт, 1998 -168с.
154. Манохин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. -М.: Юрист, 1997.- 296с.
155. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні / Загальна ред. Н.Р. Нижник.- К.: Видавничий Дім "Ін юре", 1999.-242с.
156. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба. Учебник.- М.: Статут, 1999.-591с.
157. Старилов Ю.М. Служба в органах государственного управления. – М.: “Прогресс”. - 1988. – 370 с.
158. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит. 1975. – 415с.
159. Якушев В.С. О понятии правового института // Правоведения. – 1970. - № 6. – С.64. – 69.
160. Старилов Ю.Н. Государственная служба в Российской Федерации. – Воронеж, 1996. – 417с.
161. Алексеев С.С. Право и управление в социалистическом обществе (общетеоретические вопросы) //Сов. государство и право. – 1973. - № 6. – С.11-16.
162. Венедиктов В.С. Правові питання проходження служби та соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ // Вісник Ун-ту внутр. справ. Х. – 1999. – № 5. – С. 218.
163. Алексеев С.С. Право и наша жизнь. - М.: Юрид. лит., 1978. – 218с.
164. Васильев А.С., Мучник А.Г. Законодательная защита социальных интересов как способ управления экономикой // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Одеса, 1999. - С.210-218.
165. Слободчиков Н.А. Нормы права: Виды правовых норм, регулирующих деятельность органов внутренних дел: Учебное пособие. – Мн.: АМ МВД РБ, 1992. – 22 с.
166. Научная организация управления органами внутренних дел //Под общ. ред. Г.Г. Зуйкова. - М.: Академия МВД СССР, 1984. – 313с.
167. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 735 с.
168. Конституція України – основа реформування суспільства / В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошовий, М.В.Цвік. – Х.: Право, 1996. – 96 с.
169. Лунев А.Е. Роль права в управлении // Советское государство и право. – 1968. - № 11. – С. 74-80.
170. Ушаков А.В. Понятие советского государственного управления в науке административного права на современном этапе. Автореф. дис… канд-та юрид. наук: 12.00.02 / МГУ. – М., 1970. – 27 с.
171. Юсупов В.А. Теория административного права. – М.: Юрид. лит-ра, 1985 – 160 с.
172. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. -Х: Консум, 1998. - 480с.
173. Чанишева Г.И., Болотина Н.Б. Трудовое право Украины: Учебник Изд-во Харьков “Одисей”, 2001- 278 с.
174. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій: [Для юрид. вузів і ф-тів]. - К.: Вілбор, 1999. – 207 с.
175. Карпенко Д.О.Трудове право України: Курс лекцій / Між регіон. Акад. упр. персоналом. – К.: МАУП, 1999. – 187 с.
176. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. - Львів: Видавничий центр Львів Національного ун-ту імені Івана Франка, 1999. – 214 с.
177. Ноздрачев А.Ф., Пронина В.С., Хангельдыев Б.Б. О развитии административного законодательства // Государство и право. – 1996. - № 7. – С.13-21.
178. Сиренко В.Ф. Проблема интереса в государственном управлении. – К.: Наукова думка, 1980. – 239 с.
179. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. – Харьков: Основа, 1991. – 120 с.
180. Про систему оподаткування: Закон України від 18 лютого 1997 р // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 39. - Ст. 510.
181. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
182. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
183. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 34. – Ст.451.
184. Про охорону праці: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 49. – Ст. 668.
185. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 14. – Ст. 170.
186. Про колективні договори і угоди: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- № 36.- Ст.361.
187. Про підвищення соціальних гарантій для трудящих: Закон України від 3 липня 1991р // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 42. - Ст. 549.
188. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. - Ст. 4.
189. Основні положення податкової політики в Україні: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 5. - Ст. 40.
190. Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців: Указ президента України від 30 травня 1995 р. № 389/95 // Вісник державної служби України. – 1995. – № 2. – С. 30-32.
191. Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій: Указ Президента України від 19 травня 1995 р. № 381/95 //Урядовий кур’єр. – 1995. – № 75.
192. Про заходи щодо реформування податкової політики: Указ Президента України від 31 липня 1996 року // Людина та праця. – 1996. - № 9-10.
193. Про затвердження Комплексних заходів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби, фінансових органів, органів контрольно-ревізійної служби та державного казначейства в Українському фінансово-економічному інституті: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 вересня 1998 р. № 1376 // ЗП Уряду України. - 1998. - № 6.
194. Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 2002 р. № 144 // ЗП Уряду України. - 2002. - № 1-3.
195. Про утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби: Постанова Кабінету Міністрів України № 1454 від 19 вересня 2000 р.
196. Разумович Н.М. Источники и форма права // Сов. государство и право. – 1988. - № 3. – С.20-26.
197. Про організаційну структуру органів державної податкової служби: Наказ ДПА України № 355 від 16 липня 2003 р.
198. Про затвердження Типового регламенту роботи державних податкових адміністрацій в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі: Наказ ДПА України № 595 від 6 грудня 2002 р.
199. Про створення Департаменту роботи з персоналом: Наказ ДПА України № 370 від 29 липня 2003 р.
200. Про зміни в організаційній структурі ДПА України: Наказ ДПА України № 112 від 12 березня 2003 р.
201. Про недоліки в роботі з кадрами в органах державної податкової служби та заходи щодо її поліпшення: Наказ ДПА України № 276 від 7 червня 2002 р.
202. Про організацію роботи по формуванню кадрового резерву державної податкової служби України: Наказ ДПА України № 126 від 23 березня 2001р.
203. Про проведення атестації працівників ДПА України: Наказ ДПА України № 264 від 2 липня 2001 р.
204. Про затвердження моделі загальної організаційної структури ДПС України та проекту консолідації органів ДПС регіонального рівня: Наказ ДПА України № 478 від 7 жовтня 2003 р.
205. Про затвердження номенклатури посад працівників державної податкової служби: Наказ № 140 від 26 березня 1998 р.
206. Про проведення щорічної оцінки працівників державної податкової служби: Наказ ДПА України № 462 від 30 вересня 2002 р.
207. Про затвердження Положення про кадрову комісію ДПА України і її персональний склад: Наказ ДПА України № 462 від 30 вересня 2003 р.
208. Про результати атестації: Наказ ДПА України № 19 від 11 січня 2002 р.
209. Про затвердження Положень про Почесну грамоту та Подяку ДПА України: Наказ ДПА України № 80 від 18 лютого 2003 р.
210. Про державну реєстрацію нормативних актів Державної податкової адміністрації України: Наказ ДПА № 435 від 4 лютого 2001 р.
211. Про встановлення стипендій Державної податкової адміністрації України студентам вищих навчальних закладів України: Наказ ДПА № 16 від 14 січня 2000 р.
212. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. – К.: Наук. думка, 1990. – 145 с.
213. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Худож.-оформлювач О.Агєєв. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
214. Петров А.С. Экономические основы управления производством – М.: Госполитиздат, 1966. – 160с.
215. Годунов А.А. Введение в теорию управления. – Л.: ЛГУ., 1973. – 231с.
216. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. – М.: Наука, 1972. – 258с.
217. Афанасьєв В.Г. Научное управление обществом. - М.: Наука, 1973. – 225с.
218. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К.: Основа, 1994. - 236с.
219. Халфина Р.О. Методологический аспект теории правоотношений // Советское государство и право. - 1971. - № 10. - С. 23-24.
220. Сырых В.М.Теория государства и права: Учебник. – М.: Юстиц-информ, 2001. – 592 с.
221. Сиротин А.А Право и технические нормы в развитом социалистическом обществе: Автореф. дис. ...канд. наук. – М., 1979. - 19 с.
222. Іншин М.І. Сутність відомчої системи освіти ОВС України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2001. - № 14 - С.156-163