РОГАЧОВ Юрій Миколайович ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ В УКРАЇНІ

Короткий опис

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження;
охарактеризовано рівень її наукової розробленості, зв’язок роботи з науковими
програмами, планами, темами; з’ясовано мету та задачі дослідження; визначено
об’єкт, предмет і методологію дослідження; сформульовано наукову новизну
одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення; наведено дані про
апробацію результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 «Теоретико-правові засади публічного адміністрування у
сфері справляння податків і зборів» складається із трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Правова природа публічного адміністрування у сфері
справляння податків і зборів» проведено історичний аналіз появи та
становлення публічного адміністрування як способу здійснення державного
управління, функціонування та реалізації повноважень органами влади, їх
посадовими особами.
Виявлено, що публічне адміністрування є сферою державного управління,
регулювання відносин держави із суспільством, громадськістю, окремими
громадянами.
Проведений аналіз ґенези самого явища публічного адміністрування,
його проявів у сфері справляння податків і зборів в Україні, розмежування
7
історичних періодів формування суспільної думки щодо цих суспільних
явищ, розвитку правового регулювання зазначених відносин підтвердив, що
становлення та розвиток публічного адміністрування податків і зборів в
Україні зумовлені еволюцією відповідного державного апарату, податкової
системи в цілому, переходом від командно-адміністративної системи до
розбудови демократичних засад у державному управлінні, розвитком форм
участі громадянського суспільства в управлінні сферою справляння податків
і зборів.
У підрозділі 1.2 «Поняття та ознаки публічного адміністрування у сфері
справляння податків і зборів в Україні» проаналізовано основні теоретичні
концепції вчених щодо понять «адміністрування податків і зборів», «сфера
справляння податків і зборів», «публічне адміністрування».
Акцентовано увагу на тому, що категорія «справляння податків і зборів»,
на відміну від категорії «сфера справляння податків і зборів», застосовується у
діючому законодавстві та переважно розуміється науковцями як сукупність дій
платника податків, які виконуються у порядку та спосіб, передбачені для
виконання податкового зобов’язання, і діяльність відповідних державних
органів, що спрямована на адміністрування податків і зборів.
Проведено аналіз наукових поглядів на публічне адміністрування у різних
галузях державного управління, здійснено системний підхід до визначення
змісту відносин у сфері справляння податків і зборів. Подано авторське
визначення поняття «публічне адміністрування у сфері справляння податків і
зборів».
У підрозділі 1.3 «Мета, завдання та принципи публічного
адміністрування у сфері справляння податків і зборів в Україні» аргументовано
положення про те, що метою публічного адміністрування у сфері справляння
податків і зборів є не тільки своєчасне наповнення бюджету в частині
запланованих державою сум податків і зборів, а й розвиток форм участі
інститутів громадянського суспільства в цій сфері, зміцнення гарантій
реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні
державними справами у сфері справляння податків і зборів, досягнення
збалансованості державних та приватних інтересів у сфері справляння податків
і зборів, охорона та гарантування дієвого захисту прав платника податків.
Акцентовано увагу на виконанні завдань публічного адміністрування у
сфері справляння податків і зборів у контексті трансформації за роки
незалежності завдань, що ставилися перед податковими органами.
Досліджено зміст, особливості та класифікацію принципів у сфері
справляння податків і зборів як узагальненої правової категорії, що визначає
соціальну сутність та правову спрямованість будь-якої діяльності. Здійснено
аналіз нормативно-правових актів, якими визначено принципи у сфері
справляння податків і зборів, та виявлено відсутність принципів
адміністрування податків і зборів у чинному податковому законодавстві. У
зв’язку із чим запропоновано доповнити гл. І розд. ІІ Податкового кодексу
України ст. 40-1 «Принципи адміністрування податків, зборів».
8
Розділ 2 «Організаційно-правові механізми публічного
адміністрування у сфері справляння податків і зборів в Україні та участь у
їх функціонуванні громадянського суспільства» складається із чотирьох
підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Поняття і елементи механізму публічного
адміністрування у сфері справляння податків і зборів в Україні» подано
характеристику механізму публічного адміністрування у сфері справляння
податків і зборів, його структурних елементів. Визначено, що механізм
публічного адміністрування у сфері справляння податків і зборів охоплює
кілька структурних елементів, кожний із яких формується сукупністю
прийомів, форм і методів їх реалізації, а саме:
– діяльності органів публічної адміністрації щодо ухвалення
управлінських рішень, націлених на формування та реалізацію державної
податкової політики;
– діяльності органів публічної адміністрації у сфері справляння податків і
зборів щодо адміністрування податків і зборів, здійснення податкового контролю.
Досліджено форми та методи публічного адміністрування у сфері
справляння податків і зборів. Проаналізовано регулювання сфери надання
адміністративних послуг, податкових консультацій у чинному законодавстві
України. Доведено, що в Законі України «Про адміністративні послуги»
визначення самого поняття «адміністративна послуга» не відображає суті цієї
категорії, у зв’язку із чим запропоновано авторське визначення цього поняття.
Виявлено відсутність законодавчо визначених чітких умов і процедури
надання, переліку та форм адміністративних послуг у сфері справляння
податків і зборів.
У підрозділі 2.2 «Податкові органи в структурі органів публічної
адміністрації у сфері справляння податків і зборів в Україні та роль
громадянського суспільства в їх діяльності» досліджено поняття «орган
публічного адміністрування», «публічна адміністрація», виокремлено завдання
та функції публічної адміністрації у сфері справляння податків і зборів.
Передбачено законодавче підґрунтя для функціонування
багатоструктурної системи органів публічної адміністрації у сфері справляння
податків і зборів, безпосередньої участі у функціонуванні таких органів
інституцій громадянського суспільства, розвитку чітких порядку та правил
реалізації такої участі.
Досліджено еволюцію місця та ролі податкового органу серед органів
публічної адміністрації у сфері справляння податків і зборів з початку
проголошення незалежності України:
– за адміністративно-правовим статусом – від структурного підрозділу
при виконавчих комітетах до центрального органу виконавчої влади;
– за покладеними завданнями – з реалізації винятково податкового
контролю до виконання функціональних завдань із забезпечення формування
державної податкової політики в частині адміністрування податків і зборів,
здійснення податкового контролю;
9
– за впровадженням у структуру податкового органу форм участі
громадянського суспільства, здійснення громадського контролю в цій сфері –
від відсутності таких форм і законодавчих засобів їх реалізації до введення на
законодавчому рівні у структуру податкового органу громадських рад,
проведення громадських експертиз діяльності контролюючого органу.
У підрозділі 2.3 «Громадянське суспільство як особлива форма впливу у
механізмі публічного адміністрування у сфері справляння податків і зборів»
досліджено форми участі інституцій громадянського суспільства у здійсненні
публічного адміністрування у сфері справляння податків і зборів в Україні.
Зазначено, що публічне адміністрування у сфері справляння податків і
зборів у широкому значенні, поряд зі зміною характеру та форм
функціонування державного органу, відображає реальне втілення в систему
державного управління форм участі громадянського суспільства.
Акцентовано увагу на тому, що форми участі інститутів громадянського
суспільства, на відміну від управлінської діяльності державного органу, не
мають владно-розпорядчого характеру. Виокремлено консультації з
громадськістю, громадську раду при ДФС України, громадську експертизу, як
законодавчо визначені форми участі громадянського суспільства в управлінні
сферою справляння податків і зборів.
За результатами аналізу щодо регулювання податкового і громадського
контролю у сфері справляння податків і зборів визначено, що обидві форми
відрізняються за предметом регулювання: податковий контроль здійснюється
щодо діяльності платника податків; об’єктом для громадського контролю
виступає діяльність податкового органу; обидва види контролю мають
обліково-аналітичні та перевірочні форми втілення. Водночас, взаємне
застосування наведених форм контролю у сфері справляння податків і зборів
створює баланс приватного та публічного інтересів, формує різноплановий
аналітичний матеріал для ухвалення якісних управлінських рішень, забезпечує
системність публічного адміністрування у сфері справляння податків і зборів.
У підрозділі 2.4 «Адміністративна та фінансова відповідальність за
порушення законодавства України у сфері справляння податків і зборів»
досліджено аспекти адміністративної та фінансової відповідальності як
інструментів правового забезпечення публічного адміністрування у сфері
справляння податків і зборів.
Обґрунтовано, що існування дієвого інституту адміністративної
відповідальності посадових осіб податкового органу поряд із відповідальністю
платників податків виконує важливу роль у досягненні балансу у відносинах
контролюючого органу із платниками податків, громадянським суспільством
загалом, їх розвитку до партнерських відносин.
Акцентовано увагу на тому, що порівняно з надмірною адміністративною
та фінансовою відповідальністю платника податків, у чинному законодавстві
України відсутня відповідальність посадової особи контролюючого органу. У
зв’язку із чим запропоновано внести зміни в КУпАП щодо визначення поняття
«посадова особа».
10
Розділ 3 «Основні пріоритети розвитку адміністрування податків і
зборів в Україні» складається із двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Проблеми забезпечення прав платника податків у
процедурах адміністрування податків і зборів в Україні» проаналізовано стан
правового забезпечення прав платника податків. На підставі дослідження норм
податкового законодавства виявлено незбалансованість прав платників
податків з обов’язками контролюючого органу та запропоновано внести
відповідні зміни до Податкового кодексу України щодо вдосконалення прав
платників податків та обов’язків контролюючого органу.
Аргументовано важливість існування дієвих механізмів досудового
врегулювання податкових спорів для розбудови партнерських взаємовідносин
між контролюючим органом і платниками податків, що сприятиме пошуку
компромісу між органами публічної влади у сфері справляння податків і зборів
і платниками податків.
Досліджено форми адміністративного (позасудового) оскарження рішень
контролюючого органу. Виявлено відсутність у податковому законодавстві
права платника податків оскаржувати не тільки рішення контролюючого
органу, а й дії (бездіяльність) його посадових осіб. Запропоновано зміни до
діючого Податкового кодексу України щодо порядку розгляду, оформлення
рішень контролюючого органу за наслідками розгляду скарг, заперечень
платника податків.
У підрозділі 3.2 «Шляхи вдосконалення публічного адміністрування у
сфері справляння податків і зборів в Україні в контексті запозичення
зарубіжного досвіду» розглядаються шляхи вдосконалення публічного
адміністрування у сфері справляння податків і зборів, зокрема, у контексті
підписання Угоди про асоціацію із ЄС, запозичення досвіду країн ближнього та
далекого зарубіжжя.
Акцентовано увагу на тому, що такі вимоги європейської концепції
належного врядування як прозорість, відповідальність, підзвітність, відкритість
мають втілюватись у процесі реформування сфери справляння податків і зборів
в Україні.
Розглянуто іноземний досвід участі громадськості в управлінні сферою
справляння податків і зборів, гарантування захисту прав платників податків,
моделі яких запропоновано спроектувати на українські реалії.
З’ясовано, що невід’ємним критерієм адміністрування у сфері
справляння податків і зборів у розвинених державах є чіткі і всеохоплюючі
правила та процедури захисту прав платників податків, особливо тоді, коли
рівень оподаткування підвищується, податкове законодавство стає дедалі
складнішим. Пропонується змістовне наповнення українського законодавства
із цих питань.
Доведено доцільність законодавчого визначення порядку побудови
взаємовідносин між платником податків і контролюючим органом, у зв’язку із
чим запропоновано внести до розд. ІІ Податкового кодексу України окрему
гл. 13 «Допомога платникам податків».