Рогатинська Ніна Зіновіївна Теоретико-правові засади запобігання злочинності у митній сфері України

Короткий опис

Рогатинська Ніна Зіновіївна, в.о. завідувача кафедри кримінального права та процесу, Тернопільський національний економічний університет. Назва дисертації: «Теоретико-правові засади запобігання злочинності у митній сфері України». Шифр та назва спеціальності 12.00.08 кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Спецрада Д27.855.03 Університету державної фіскальної служби України

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

РОГАТИНСЬКА НІНА ЗІНОВІЇВНА

УДК 343.85 : 343.378

ДИСЕРТАЦІЯ

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ У МИТНІЙ СФЕРІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів та текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Н.З. Рогатинська

Науковий консультант: Топчій Василь Васильович,
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Ірпінь – 2020

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ
ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ
У МИТНІЙ СФЕРІ 19
1.1. . Злочинність у митній сфері: поняття та структура 19
1.2. Повноваження митної служби щодо запобігання злочинності
в історичній ретроспективі та стан їх наукового дослідження 34
1.3. Методологія дослідження запобігання
злочинності у митній сфері 52
1.4. Зарубіжний досвід запобігання злочинності у митній сфері 77
Висновки до розділу 1 106
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
У МИТНІЙ СФЕРІ 113
2.1. Кримінальне правопорушення у митній сфері:
поняття та види 113
2.2. Кримінально-правова характеристика об’єктивних
ознак складів злочинів у митній сфері 122
2.3. Кримінально-правова характеристика суб’єктивних
ознак складів злочинів у митній сфері 150
Висновки до розділу 2 159
РОЗДІЛ 3. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИННОСТІ У МИТНІЙ СФЕРІ 163
3.1. Причини та умови злочинності у митній сфері 163
3.2. Класифікація детермінантів злочинності у митній сфері 182
3.3. Кримінологічна характеристика особистості
злочинця у митній сфері 200
Висновки до розділу 3 208
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОБІГАННЯ
ЗЛОЧИННОСТІ У МИТНІЙ СФЕРІ 213
4.1. Діяльність митної служби у системі суб’єктів запобігання кримінальним правопорушенням 213
4.2. Правовий механізм діяльності митних органів у
запобіганні злочинності у митній сфері 240
4.3. Особливості запобігання злочинності у митній сфері
у зоні пропуску на тимчасово окуповані території 314
Висновки до розділу 4 327
РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЩОДО
ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ У МИТНІЙ СФЕРІ 331
5.1. Недоліки правового регулювання кримінально-правової
охорони у митній сфері 331
5.2. Особливості кримінальної відповідальності
за злочини у митній сфері 342
5.3. Удосконалення взаємодії органів кримінальної юстиції та органів митної служби
щодо запобігання злочинності у митній сфері 378
Висновки до розділу 5 421
ВИСНОВКИ 426
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 435
ДОДАТКИ 467

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення науково-прикладної проблеми, що полягає у виробленні концептуальної моделі теорії і практики запобігання злочинності у митній сфері. Комплексне дослідження теоретичних та прикладних засад запобігання злочинності у митній сфері з позицій підвищення оцінки її ефективності дає підстави для таких висновків і пропозицій:
1. Досліджено, що основним напрямком реформування органів у митній сфері України є максимальне наближення організації їх діяльності до європейських стандартів, а пріоритетом – концептуально новий порядок взаємодії митних органів і митних органів інших держав з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами, який вимагає організація відносно нового для українського суспільства рівня співпраці у запобіганні злочинності у митній сфері.
На основі аналізу історичного розвитку митної сфери у міжнародних відношеннях від зародження сучасних митних органів до формування Європейського Союзу як сучасного наднаціонального утворення, виявлено риси, загальні закономірності впровадження заходів запобігання злочинності у митній сфері.
2. Досліджено, що на різних етапах формування митної сфери вона, будучи чинником розвитку держави, змінювалась разом із зміною форм правління держави, що відображалось на статусі, ролі й місці митних органів у системі державних інституцій як основного суб’єкта запобігання злочинності у митній сфері. Зосереджено увагу на формуванні функціональної складової діяльності митних органів у запобіганні злочинності.
Проаналізовано історичне об’єднання європейських держав; заходи з її реалізації, що активно запроваджувались на початку ХХ століття;

створення правової основи Європейської інтеграції з метою зміцнення законності та уніфікації заходів запобігання злочинності у митній сфері.
3. Розроблено кримінологічні засади запобігання злочинності у митній сфері як загальнообов’язкові, організаційні-правові основи, що походять від імені держави при координації діяльності суб’єктів митної сфери, об’єднання спільних зусиль, методів, способів, засобів і заходів спрямованих на досягнення законності у митній сфері.
Сформульовано та представлено авторське визначення поняття
«злочинність у митній сфері», під яким запропоновано розуміти змінне соціально-правове явище, що включає сукупність усіх злочинів, вчинених в митній сфері, в певний історичний час, які мають індивідуальні ознаки діянь та характеризуються особливостями кількісних якісних показників та виявляється у взаємозв’язку злочинів та їх причин, піддається кількісній інтерпретації та зумовлює введення кримінально правових заборон.
4. Досліджено генезис злочинності у митній сфері та організаційно- правові засади запобігання злочинності у митній сфері у певний історичний період. Представлено авторське визначення «суб’єкт злочинності у митній сфері» –це особа, група осіб яка вчиняє один та /або декілька злочинів специфічної групи, пов'язаних з порушенням порядку переміщення товарів (предметів) через митний кордон України.
Розроблено й обґрунтовано пропозицію щодо доповнення КК України ст. 191-1 «Привласнення, розтрата майна, що знаходиться на митній території» такого змісту: «Привласнення, розтрата майна, що знаходиться на митній території або заволодіння ним шляхом зловживання становищем вільного доступу до такого майна, що не є службовим, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Відзначено, що попри різницю у завданнях, внутрішній

організації, ролі та місці митниць в системі державних органів, що визначаються національним правом кожної окремої країни, дедалі більший вплив отримує тенденція до міжнародної уніфікації методів діяльності митних органів.
Досліджено, що суспільна небезпека полягає в тому, що під час протиправного переміщення поза митною територією України матеріальних цінностей порушується закон, яким регулюється державою зовнішньоекономічна діяльність, яка передбачає також поряд з загальним спеціальний порядок імпорту, експорту окремих видів товарів. В контексті забезпечення економічної безпеки держави, за умови сучасної політичної ситуації в країні механізми централізованого управління втрачають можливості контролювати ці процеси, з цим пов’язана необхідність вжиття заходів щодо вдосконалення системи запобігання злочинності у митній сфері.
6. Методологічно обґрунтовано та проведено аналіз чинного законодавства і практики, що сформована, це дає підстави для висновку про те, що функції різних відомств часто дублюються та хаотично розподілені між ними, окрім того невмотивовано значно ширші. Структура і режим функціонування контролюючих органів і служб, які контролюють дотримання законодавства у митній сфері на сьогодні не відповідають вимогам сучасного суспільства.
Обґрунтовано, що для виправлення цієї ситуації необхідно насамперед напрацювати єдину методику та державну стратегію запобігання злочинності у митній сфері, на ресурсному і кадровому рівні удосконалити боротьбу з негативними явищами в економічній сфері, змістити вектори кримінально-правової політики на відшкодування матеріальних збитків, що завдані державі і суспільству із зупиненням схем відмивання доходів злочинного походження та каналів вивозу капіталів з країни.

7. Науково обґрунтовано та підтримано думку про раціональність створення такої структури, до функцій якої буде віднесено фінансову розвідку. Зазначено, що така позиція підтверджена зарубіжним досвідом. Зазначено, що більшість європейських країн мають спеціалізовані підрозділи, які є подібними до тих, що запропоновані щодо фінансової розвідувальної діяльності щодо запобігання, виявлення та розслідування злочинів як у митній сфері, так і злочинів у сфері всіх економічних відносин.
8. Зазначено, що запобігання злочинам у сфері митної діяльності, як і в економічній сфері в цілому, мають відігравати методи економічного спрямування. Такі заходи слід спрямовувати на відновлення та побудову зруйнованих чи суттєво деформованих відносин у сфері економіки й фінансів.
Методи боротьби з правопорушеннями у митній сфері формуються та удосконалюються працівниками, які залучаються до державної митної справи з різних сфер діяльності зі своїм досвідом, знаннями і навичками. При цьому у боротьбі з порушеннями митних правил, як і в будь-яких інших сферах, використовуються як відкриті (легальні, гласні), так і таємні (секретні, негласні) методи та засоби. Їх можна розділити за такою класифікацією: запобігання правопорушень (постійний моніторинг ринку, проведення заходів попередження, інформаційно-роз’яснювальна кампанія у засобах масової інформації);фіксація правопорушень (проведення перевірок контролюючими органами, проведення процесуальних дій, адміністративне затримання, укладення мирової угоди (компроміс); співпраця з уповноваженими державними органами з метою відстеження та знешкодження незаконних схем щодо порушень митних правил; виконання рішень митних органів та рішення судів.
9. Проаналізовано систему законодавчого забезпечення діяльності органів митної сфери щодо запобігання злочинності, виокремлено суб’єктів запобігання злочинності у митній сфері.

Досліджено, що взаємодію між митними службами та органами юстиції розуміють як спільну налагоджену діяльність двох та більше органів або служб, що взаємопоєднує процесуальну та правову узгоджену діяльність, яку здійснює кожен із них у межах наданої їм компетенції. Відтак, взаємодія є діяльністю яка є об’єктивно необхідною, без неї не можуть вирішуватися питання запобігання злочинності у митній сфері в повсякденній діяльності.
Досліджено, що в умовах глобальної економічної інтеграції та активізації процесу гармонізації національного законодавства України із загальноприйнятими у міжнародній практиці нормами та стандартами Українській державі все ж таки вдалося розробити ефективну систему захисту економічних інтересів та забезпечення митної безпеки України. Державна митна сфера діяльності стала дієвим економічним інструментом для реалізації державної економічної політики, відстоювання міжнародно- правових позицій та одним із найважливіших засобів впливу під час формування зовнішньоторговельних відносин. Однак на шляху створення високоефективного механізму її функціонування науковцям та практикам митної сфери доводиться докладати чимало зусиль та долати немало перешкод.
10. Відзначено, що розвиток міжнародної співпраці митних органів України з міжнародними інституціями та іноземними партнерами формує пріоритети, основними серед яких стає удосконалення митного законодавства з врахуванням практики здійснення функцій запобігання злочинності у митній сфері країн Європи, впровадження новітніх митних технологій, якісна професійна підготовка фахівців та формування високоефективних відносин між митними органами.
11. Доведено, що активне реформування органів митної сфери України, яке відбувається протягом 10 років, поки що не приносить очікуваних результатів, а їх інтеграція з податковою службою свого часу не була продумана в деталях та, відповідно, не отримала належного

організаційного забезпечення як суб’єкта запобігання злочинності у митній сфері. І хоча наявні перетворення в організації митної діяльності певним чином ґрунтуються на рекомендаціях Всесвітньої митної організації та Ради Європи, в умовах відсутності довгострокової концепції модернізації митної служби, механічна передача функцій, зміна підпорядкування або назви центрального органу чи його структурних підрозділів, не приводять до якісних змін в роботі митної сфери, на які очікує суспільство.
12. Обґрунтовано, що в умовах євроінтеграційного процесу нашої країни основним напрямом у запобіганні злочинності у митній сфері, що передбачає адаптацію національного законодавства до міжнародних норм та стандартів, на основі яких здійснюється діяльність.
За результатами комплексного кримінологічного дослідження нормативно-правового забезпечення, організаційної структури, порядку функціонування та адміністративного підпорядкування митних адміністрацій країн-учасниць Євросоюзу, констатовано відсутність єдиної моделі організації їх діяльності щодо запобігання злочинності у митній сфері, навіть з урахуванням однотипності завдань та функцій митних органів у країнах ЄС та інтенсивно втілюваної гармонізації митних процедур та уніфікації принципів здійснення митної справи як основних засад запобігання злочинності у митній сфері.
13. Вказується, що важливим напрямом міжнародного митного співробітництва є запобігання митним правопорушенням, що потребує особливих засобів, заходів та прийомів, які виходять за рамки національної юрисдикції. У цьому аспекті корисним представляється досвід ЄС. Напрацювання та практика ЄС, розвинена нормативно-правова база, створені в ЄС механізми та форми співробітництва у сфері запобігання митним правопорушенням являють собою на сьогодні досить просунутий рівень взаємодії на регіональному рівні і можуть слугувати моделлю для країн, які прагнуть вступити в ЄС, у тому разі і для України. У зв’язку з

цим виникає необхідність аналізу джерел права ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями, що дозволить виявити проблемні питання та спрогнозувати основні напрями розвитку такого співробітництва.
14. Досліджено, що правовою основою співробітництва у сфері запобігання злочинності митної сфери в ЄС є перш за все «первинне» право ЄС, джерелами якого виступають статутні договори, що закріплюють поняття і принципи митного союзу країн ЄС. Важливість відокремлення актів «первинного» права зводиться до того, що вони володіють вищою юридичною силою щодо всіх інших норм ЄС.
Для попередження зловживань, які вчиняються під прикриттям проведення зовнішньоекономічних операцій, необхідно з урахуванням всіх технологічних процедур механізму контролю розробити проєкт закону, де необхідно врахувати суспільну небезпеку діянь, якими завдаються збитки державі; визначати роль усіх державних структур, які у поєднанні з іншими можуть виконувати функції накопичення необхідних для вивчення цього аспекту питань; створити базу даних зі встановлення контрольних термінів надання необхідної для аналізу інформації; встановлювати терміни надання даних для правоохоронних органів щодо перевірки причин та мотивів ненадходження через кордон виручки чи товарів; створити при облдержадміністраціях робочі органи для координації роботи з вирішення поставлених питань
15. Додатково аргументовано, що головні ролі в координації та уніфікації діяльності митних органів на міжнародному рівні щодо запобігання злочинності відведено трьом основним міжнародним інституціям: Організації об’єднаних націй, Світовій організації торгівлі та Всесвітній митній організації.
Досліджено міжнародні стандарти антикорупційної діяльності митних органів, процеси формування вимог до етичної поведінки посадових осіб митних органів України, сучасні підходи у роботі з персоналом таких органів, а також шляхи вдосконалення кадрового

забезпечення. Констатовано, що формування, виховання та контроль доброчесності поведінки посадових осіб є пріоритетним напрямом діяльності митних органів, орієнтованих на реалізацію принципу верховенства права, підвищення якості митних послуг, професіоналізму та високих моральних якостей персоналу.
16. Представлено сформульоване авторське визначення «кримінальне правопорушення у митній сфері» як суспільно небезпечне діяння, що вчиняється за попередньою змовою групи осіб та охоплює сферу зовнішньо економічної діяльності порушуючи приписи як національного так і міжнародного права.
17. На підставі проведеного дослідження запропоновано створити в Україні спеціальний відділ кримінологічного аналізу у сфері зовнішньо економічної діяльності із запобігання злочинам у митній сфері, до функцій якого належатиме аналітична діяльність порівняння даних митниць інших держав з даними митниць України та розроблення і реалізація заходів запобігання, координація взаємодії між правоохоронними, наглядовими органами, установами економічної та правоохоронної систем.
18. Проаналізовано правове регулювання, організаційне забезпечення та результативність запобігання незаконним переміщенням предметів через кордон, ухиленням від сплати митних платежів або нелегальними діями з підакцизними товарами в Україні, та доведено, що у порівнянні з достатньо жорсткими санкціями в країнах ЄС, вітчизняні заходи характеризуються меншою результативністю і надмірною ліберальністю, що не дозволяє у повній мірі запобігти такій злочинній діяльності.
Обґрунтовано, що завдяки розвитку міжнародної співпраці були сформовані пріоритети заходів запобігання злочинності у митній сфері національних органів у митній сфері України, основними серед яких стало удосконалення митного законодавства з врахуванням практики здійснення контрольних функцій митними органами країн Європи, впровадження

новітніх митних технологій, якісна професійна підготовка спеціалістів та формування партнерських відносин між митними структурами.