Рогульський Сергій Степанович. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні

Короткий опис

Рогульський Сергій Степанович. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005. — 187арк. — Бібліогр.: арк. 165-187

Рогульський С.С. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією в Україні, а також з'ясуванню поняття корупції, корупційних діянь, як адміністративних правопорушень, їх особливостей, причин і умов розповсюдження. У зв’язку з цим в ній розглядаються питання предмета і методу регулювання адміністративно правових відносин, що складаються в процесі боротьби з корупцією; досліджується та аналізується комплекс чинного законодавства України в сфері боротьби з корупцією; визначаються співвідношення таких понять як корупція, корупційне діяння; корупційне правопорушення, службовий злочин; державний службовець, посадова особа; розкривається зміст адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією; докладно розглядаються теоретичні засади поняття та застосування адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією; досліджено їх особливості та розроблено класифікацію заходів адміністративного примусу в боротьбі з корупцією.
Внесено пропозиції щодо змін і доповнень чинних нормативних актів, які регулюють відносини, що складаються в процесі боротьби з корупцією.

У висновках підбиваються підсумки дисертаційного дослідження, формулюються найважливіші пропозиції.
1. Запропоновано нове визначення поняття корупція”, під яким розуміється незаконне прийняття майнових та немайнових послуг, благ і переваг особами, що уповноважені на виконання державних функцій, або особами, що відповідно до закону прирівнюються до них, з використанням свого правового статусу та пов’язаних з ним можливостей, а також підкуп зазначених осіб шляхом незаконного надання їм фізичними та уповноваженими представниками юридичних осіб цих благ, послуг та переваг з метою отримання від осіб, уповноважених на виконання державних функцій, або осіб, що прирівнюються до них, певних привілеїв.
2. Виходячи з визначення корупції, було виділено основні ознаки корупції та корупційних діянь:
корупційна діяльність може здійснюватися як особами, уповноваженими на здійснення функцій держави та іншими особами прирівняними до них (наприклад керівники відповідних державних підприємств), так і фізичними особами та уповноваженими представниками юридичних осіб;
корупційна діяльність пов’язана з протиправним використанням наданих особам, уповноваженим на здійснення функцій держави та іншим особам прирівняних до них, повноважень або протиправним наданням таким особам певних благ, пільг та інших перваг;
спеціальною метою корупційної діяльності є отримання матеріальних благ, пільг, послуг та інших переваг, як для себе так і для третіх осіб, а також отримання певних привілеїв фізичними чи юридичними особами.
3. Обгрунтовано доцільність розширення кола суб’єктів корупційних правопорушень, визначених в ст.2 Закону України Про боротьбу з корупцією”.
4. Запропоновано визначення адміністративних заходів боротьби з корупцією, під якими розуміються урегульовані нормами права взаємопов’язані між собою дії компетентних органів держави та їх посадових осіб, за допомогою яких забезпечується боротьба з корупцією та які носять владно-розпорядчий характер.
5. Адміністративні заходи боротьби з корупцією запропоновано поділяти на заходи адміністративного примусу та заходи організаційного характеру. В основу поділу покладено таку кваліфікуючу ознаку як коло осіб, на яких спрямовані заходи, а саме: заходи адміністративного примусу носять індивідуально-визначений характер, в той час, як заходи організаційного характеру спрямовуються на невизначене коло осіб.
6. Пропонується преамбулу Закону України „Про боротьбу з корупцією” викласти у наступній редакції: цей Закон визначає правові та організаційні засади (принципи) запобігання (попередження) корупції, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь, а також притягнення винних осіб до відповідальності”.
7. Запропоновано преамбулу Закону України Про боротьбу з корупцією” доповнити наступним визначенням: попередження корупції це діяльність органів та посадових осіб, які ведуть боротьбу з корупцією, що спрямована на виявлення, вивчення, обмеження або усунення явищ, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень”.
8. Обгрунтовано, що організаційно-правові заходи боротьби з корупцією полягають у прийнятті органами виконавчої влади нормативно-правових актів, які спрямовані на врегулювання відносин боротьби з корупцією, вдосконаленні вже діючих актів та в практичних діях державних органів, щодо створення умов для правомірного функціонування державного апарату та попередження корупції, через усунення причин та умов виникнення корупції в Україні.
В дисертації сформульовано також чимало інших пропозицій та рекомендацій, які відображені в змісті, висновках дисертації, опублікованих автором працях з досліджуваної теми.