РОЛЬ БАКТЕРІЙ ГРУПИ КИШКОВИХ ПАЛИЧОК У САНІТАРІЇ МОЛОКА

Короткий опис

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

ПЕРКІЙ ЮРІЙ БОГДАНОВИЧ

УДК 613.287:579.62

РОЛЬ БАКТЕРІЙ ГРУПИ КИШКОВИХ
ПАЛИЧОК У САНІТАРІЇ МОЛОКА

16.00.06 ­­ гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
кандидат ветеринарних наук,
старший науковий співробітник
Крижанівський Я.Й.

Тернопіль - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .............................................................4
ВСТУП ...............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ......................................................... ......10
1.1. Бактерії групи кишкових паличок як санітарно-показові мікроорганізми ...........................................................................................10
1.2. Наявність бактерій групи кишкових паличок у сирому молоці ....14
1.3. Джерела бактеріального обсіменіння молока при його виробництві на фермі ...........16
1.3.1 Молочна залоза корів .....16
1.3.2 Шкіра вимені корів ....20
1.3.3 Доїльне обладнання та молочний посуд .....23
1.3.4 Інші джерела контамінації молока бактеріями групи кишкових паличок .. ....24
1.4. Охолодження молока як один із факторів збереження його безпечності ......26
1.5. Роль протимаститних заходів у підвищенні якості та безпеки молока ..28
1.6. Значення бактерій групи кишкових паличок у системі ветеринарно-санітарного контролю умов одержання молока .......31
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ .................................35
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................43
3.1. Шляхи обсіменіння молока БГКП при його виробництві .......43
3.1.1. Поширення БГКП у середовищі корівника ............................................43
3.1.2. БГКП у складі мікробіоценозу молочної залози корів .........47
3.1.3. Обсіменіння БГКП шкіри вимені корів .......50
3.1.4. БГКП як збудники маститу корів .........54
3.1.5. Обсіменіння молока БГКП у процесі його одержання ......57
3.1.6. Рівень обсіменіння молока БГКП з доїльного обладнання різного санітарного стану ...58
3.1.7. Вплив температури зберігання молока на вміст у ньому БГКП ......63
3.2. Удосконалення існуючих, розробка нових засобів і методів
виділення та ідентифікації БГКП ........65
3.2.1. Розробка дихотомічних таблиць для ідентифікації БГКП .....65
3.2.2. Розробка нового селективно-діагностичного середовища для індикації бактерій групи кишкових паличок ..73
3.3. Вплив препаратів зовнішнього застосування на стан шкіри вимені корів та безпеку молока ........80
3.3.1. Антисептичні властивості препаратів зовнішнього застосування ...80
3.3.2. Вплив препаратів на мікрофлору шкіри дійок вимені корів ... 87
3.3.3. Вплив препарату Крем для вимені” на безпеку молока ...........93
3.3.4. Залишкові кількості препарату Крем для вимені” у змивах і молоці ..............95
3.4. Економічно-соціальна ефективність впроваджених розробок .................95
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................................................101
ВИСНОВКИ ........................................................................................................115
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .......................................................................118
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................119
ДОДАТКИ ...........................................................................................................146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БГКП бактерії групи кишкових паличок
Бх бензалконій хлорид
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ВРХ велика рогата худоба
ДСТУ державний стандарт України
Ет етоній
ЗБО загальне бактеріальне обсіменіння
ЄЕС Європейське економічне співтовариство
ЄС Європейський Союз
ІБ індекс бактерицидності
КУО колонієутворюючі одиниці
МПА м’ясопептонний агар
М.ч. мікробне число
НАССР аналіз ризиків критичних точок контролю
ПЕО поліетиленоксиди
СК соматичні клітини
СОТ ­ Світова організація торгівлі
Хг хлоргексидин
ЦХО − цитохромоксидаза

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з важливих передумов виходу вітчизняної молочної продукції на ринки Західної Європи є досягнення рівня її якості та безпеки до вимог стандартів Європейського Союзу. Це надзвичайно важливе та відповідальне завдання, адже проблема безпеки молочних продуктів є не вирішеною. За даними ВООЗ, за рівнем забруднення мікроорганізмами і частотою випадків харчових отруєнь, молоко і молочні продукти належать до першої категорії ризику. Виробництво якісних та безпечних молочних продуктів неможливе без наявності якісного та безпечного сирого молока [24].
Одним із важливих показників дотримання санітарних умов при одержанні молока та його безпеки є присутність у ньому бактерій групи кишкових паличок (БГКП) [146, 237, 239, 240 ]. Титр БГКП широко використовується для оцінки ефективності санобробки доїльного обладнання [55, 75, 91, 157] та при визначенні рівня безпеки сирого молока [98, 114, 116, 120].
Порушення санітарно-гігієнічних норм і правил виробництва молока та захворювання корів на мастит призводять не тільки до зменшення харчової цінності, а й до підвищення його небезпечності для здоров’я людей, особливо дітей. Тому актуальною залишається розробка нових препаратів для санації шкіри вимені корів, які б забезпечували підтримання фізіологічного стану молочної залози, одержання безпечного молока, що відповідає новим вимогам екологічної безпеки.
У той же час залишається недостатньо вивченим поширення БГКП на молочних фермах, що не сприяє науковому обґрунтуванню санітарного значення цієї групи мікроорганізмів за різних умов одержання молока і його первинної обробки, зокрема температури охолодження та часу тимчасового зберігання на фермах.
Все це зумовило виникнення важливої комплексної проблемної ситуації, без розв’язання якої зусилля щодо підвищення безпеки сирого молока до рівня вимог міжнародних стандартів втрачають перспективу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики лабораторії ветеринарної гігієни та санітарії молока Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини УААН „Розробити систему санітарно-гігієнічних та протимаститних заходів, які забезпечать одержання молока високої санітарної якості” (номер державної реєстрації 0101U002305). Термін виконання 20012005 рр.
Мета і задачі досліджень. Мета дисертаційної роботи встановити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його санітарної безпеки та визначити рівень титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока; розробити засоби для підвищення безпеки молока.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі задачі:
вивчити поширення БГКП, зокрема бактерій роду Escherichia, в середовищі тваринницьких приміщень;
вивчити надходження в молоко БГКП, зокрема ешерихій, при маститі коліформної етіології;
вивчити рівень санітарної показовості БГКП при визначенні безпеки молока охолодженого;
удосконалити існуючі та розробити нові засоби індикації БГКП;
розробити засоби підвищення неспецифічної резистентності шкіри дійок вимені корів.
Об’єкт дослідження свіжонадоєне та збірне молоко, секрет вимені корів, хворих на мастит, змиви зі шкіри вимені корів та доїльного обладнання, корми, підстилка, вода, повітря корівників, поживні середовища, експериментальні препарати для санації шкіри вимені корів.
Предмет дослідження загальне бактеріальне обсіменіння (ЗБО), БГКП, рН препаратів для санації шкіри вимені, їх стабільність та протимікробна дія.
Методи дослідження ­ зоогігієнічні, мікробіологічні, фізико-хімічні, токсикологічні та біометричні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що БГКП, зокрема ешерихії, належать до транзитної групи мікрофлори шкіри вимені корів та молочної залози, а значення титру БГКП змивів зі шкіри >1,0 є показником ефективності переддоїльної санобробки шкіри вимені корів.
Експериментально доведено, що застосування рідких селективних середовищ типу КОДА для дослідження асептично надоєного молока з метою виділення ешерихій, як збудників маститу, призводить до одержання необ’єктивних результатів. Показано, що в окремих випадках мастити стрептококової та змішаної етіології (стрептококи, стафілококи) можуть супроводжуватися невеликою кількістю ешерихій, які знаходяться в молочній залозі як транзитна мікрофлора.
Встановлено, що бактерії роду Escherichia при охолодженні молока до 6 1 0С поступово гинуть, а бактерії родів Citrobacter та Enterobacter зберігають здатність розмножуватися. Титр БГКП молока охолодженого до 6 0С після добового його зберігання втрачає свою санітарну показовість. Науково обґрунтовано, що титр БГКП свіжонадоєного збірного молока ≥1,0 є показником належних санітарних умов його одержання, за яких мікробне число молока не перевищує 60 тис. бактерій.
Виходячи з популяційно-екологічної концепції, вперше сформульовано вимоги до препаратів для профілактики та лікування сухості, тріщин та ран шкіри дійок вимені корів. Наукова новизна одержаних експериментальних даних за темою дисертаційної роботи підтверджена двома деклараційними патентами України на винахід.
Практичне значення одержаних результатів. Визначено ветеринарно-санітарний норматив титру БГКП збірного свіжонадоєного сирого молока, який становить ≥1,0 і є показником належного дотримання санітарно-гігієнічних вимог при його одержанні. Запропоновано вважати титр БГКП змивів зі шкіри дійок >1,0 показником ефективної переддоїльної санобробки вимені корів.
Розроблено новий препарат зовнішнього застосування для санації шкіри дійок Крем для вимені” (ТУ У 24.414041043001:2005). Застосування цього крему забезпечує підтримання шкіри дійок вимені корів у доброму фізіологічному стані та сприяє одержанню безпечного молока.
Розроблено нове живильне селективно-діагностичне середовище СДК” для індикації бактерій групи кишкових паличок (ТУ У 24.414041043002:2005), яке дозволяє більш ефективно оцінювати безпеку сирого молока, ефективність санітарної обробки шкіри вимені корів та доїльного обладнання.
Результати експериментальних досліджень використані при написанні рекомендацій: Система управління якістю та безпекою молока сирого на основі аналізу ризиків у критичних точках контролю” та Рекомендацій з діагностики, лікування і профілактики маститів у корів”.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів пошук, огляд та аналіз фахової літератури, опрацював робочі схеми, практично використав усі описані в роботі методики та провів експериментальні дослідження. За участю наукового керівника провів аналіз одержаних результатів, опублікував наукові статті. Здобувач самостійно виконав весь обсяг методичних та експериментальних робіт з виявлення належності БГКП до певної групи мікробіоценозу молочної залози та шкіри вимені корів; поширення БГКП у тваринницьких приміщеннях; визначив основні джерела контамінації БГКП сирого молока. Разом із науковими співробітниками Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини брав участь у розробці нового середовища СДК” та препарату Крем для вимені”.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно-активних добавок” (Тернопіль, 2004); Міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2005, 2006); Міжнародній науковій конференції „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2006); нараді-семінарі Організація проведення державного ветеринарного нагляду та контролю за діяльністю суб’єктів господарювання щодо отримання, переробки, зберігання, транспортування й реалізації молока і молочної продукції” (Тернопіль, 2004).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 праці - у матеріалах конференцій, отримано два деклараційні патенти на корисну модель та технічні умови України на селективно-діагностичне середовище для індикації бактерій групи кишкових паличок СДК” і на препарат Крем для вимені”.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 29 таблицями, 11 рисунками і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який включає 299 джерел, з яких 58 зарубіжних авторів та 8 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення експериментального матеріалу, одержаного в результаті дослідження поширення БГКП у середовищі тваринницьких приміщень. Обґрунтовано необхідність використання титру БГКП, як показника ефективності переддоїльної санобробки вимені корів та титру БГКП свіжонадоєного молока як показника санітарних умов його одержання. Розроблено антимікробний препарат Крем для вимені”, який стимулює життєдіяльність нормомікробіоценозу шкіри дійок, профілактує запалення молочної залози корів, у результаті цього значно поліпшуються показники безпеки молока за кількістю соматичних клітин та збудників маститу.
1. Встановлено, що БГКП щодо загальної кількості мікроорганізмів, виділених з об’єктів корівника, складають від 0,004 до 3,67 %. Винятком є стінки годівниці, де кількість БГКП досягає 16,80 % від загального числа мікроорганізмів. Рід Escherichia у мікробіоценозі ферми представлений двома видами E. coli та E. vulneris. При цьому E. vulneris виділяється з усіх об’єктів корівника, E. coli з фекалій та фекально забруднених об’єктів.
Із роду Citrobacter на внутрішньому обладнанні приміщення, повітрі, кормах найбільше поширений вид C. freundii, який становить 16,722,4 % від загальної кількості БГКП; з роду Enterobacter E. agglomerans до 43,5%, E. asburiae до 13,0 %, E. amnigenus та E. intermedius до 16,2 %; з роду Klebsiella поширені лише два його види K. planticola до 3,1 % та K. pneumoniae subsp. pneumoniae до 1,7 %.
2. Молочна залоза корів має свою специфічну постійну мікрофлору, яка складається з грам-позитивних паличок 21,730,0 %, стафілококів 28,3 45,7 %, стрептококів 10,415,6 % та мікрококів 14,326,3 %. Грам-негативна паличкова мікрофлора в молочній залозі є транзитною.
3. Титр бактерій групи кишкових паличок у змивах із шкіри дійок корів більше одиниці є показником ефективної переддоїльної санітарної обробки вимені корів. Молочна залоза корів та шкіра вимені за умови ефективної переддоїльної обробки перестає бути джерелом обсіменіння молока БГКП.
4. На молочних фермах субклінічні мастити змішаної етіології, спричинені S. agalactiae, S. aureus та E. coli, діагностували в 2,2 % випадків від загальної кількості маститів корів. Мастити стрептококової та змішаної етіології (стрептококи, стафілококи) можуть супроводжуватися присутністю ешерихій у невеликих кількостях, які знаходяться в молочній залозі як транзитна мікрофлора.
5. Титр БГКП свіжонадоєного молока ≥1,0 можна вважати нормативом ефективних санітарних умов його одержання, за якого мікробне число молока не перевищує 60 тис. КУО/см3.
6. Виявлено, що норматив мікробіологічної якості свіжонадоєного молока становить 4050 тис. КУО/см3. Одержати таке молоко можна тільки за умови забезпечення нормативу чистоти доїльного обладнання при 500600 мікроорганізмів на 1 см2 площі. Титр БГКП змиву виявився непридатним для визначення такого рівня мікробного обсіменіння доїльних апаратів та молочного посуду.
7. У молоці, охолодженому до 6 0С, протягом 24 год кількість E. coli знижується в 2,12,8 раза (Р≤0,001), бактерій родів Citrobacter та Enterobacter підвищується в 1,51,8 раза (Р≤0,01). Титр БГКП має значення тільки для молока збірного свіжонадоєного як показник ефективних санітарних умов його одержання.
8. Розроблене нами живильне селективно-діагностичне середовище СДК” для індикації БГКП чутливіше порівняно з середовищем КОДА в 1,52,5 раза (Р≤0,001).
9. Препарат Крем для вимені” має бактеріостатичну, ранозагоюючу та пом’якшувальну дію. Він знижує мікробне обсіменіння шкіри дійок корів у 69 разів (Р≤0,001), кількість мікроорганізмів у молочній залозі в 1,42,5 раза (Р≤0,01), соматичних клітин у молоці у 24 рази (Р≤0,05), що дає можливість одержувати безпечне молоко.
10. Економічний ефект від впровадження розроблених нами нормативно-правових документів при виробництві 1 т молока становить 430-440 грн. Річний економічний ефект від застосування препарату Крем для вимені” в результаті профілактики маститу та підвищення безпеки молока з розрахунку на 100 корів становить 2460 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Державним лабораторіям ветеринарної медицини використовувати:
для визначення титру БГКП у молоці та змивах з доїльного обладнання живильне селективно-діагностичне середовище СДК” для індикації бактерій групи кишкових паличок (ТУ У 24.414041043002:2005);
визначення титру БГКП збірного свіжонадоєного молока для оцінки санітарних умов його одержання (титр БГКП ≥1,0 належні санітарні умови).
2. На молочно-товарних фермах для виробництва безпечного молока використовувати:
для санації шкіри дійок вимені Крем для вимені” (ТУ У 24.414041043001:2005);
Рекомендації з діагностики, лікування і профілактики маститів у корів”, схвалені Управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області (протокол №1 від 17 січня 2007 року);
методичні рекомендації Система управління якістю та безпекою молока сирого на основі аналізу ризиків у критичних точках контролю”, схвалені Управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області (протокол №2 від 17 січня 2007 року).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамзон А.А. Поверхностно-активные вещества: Свойства и применение. 2-е. изд. доп. Л.: Химия, 1981. 304 с.
2. Аганин А.В. Ретроспективный контроль ветсанэкспертизы молока // Ветеринария. 2007. №2. С. 5557.
3. Антимикробный препарат для лечения субклинического мастита коров / А.Ф. Исмагилова, А.А. Шарипов, А.Е. Белов и др. Вестник российского аграрного сельскохозяйственного института. М.: РАСХИ, 2004. №2. С. 6567.
4. Апатенко В. Багаторівнева структура паразитоценозів в інфекційній патології // Ветеринарна медицина України. 2001. №9. С. 2628.
5. Архангельский И.И. Методы санитарной оценки молока и доильного оборудования // Ветеринария. 1973. №6. С. 31.
6. Атраментов А.Г. Совершенствование первичной обработки молока. М.: Агропромиздат, 1990. 63 с.
7. Афиногенов Г.Е., Афиногенова А.Г. Современные подходы к гигиене рук медицинского персонала // Клиническая микробиология, антимикробиология, химиотерапия. 2004. Т.6, №1. С. 6574.
8. Багирова В.Л., Демина Н.Б., Кулинченко Н.А. Мази. Современный взгляд на лекарственную форму // Фармация. 2002. №2. С. 2426.
9. Баланин В.И. Зоогигиенический контроль микроклимата в животноводческих и птицеводческих помещениях. Л.: Колос, 1979. 96 с.
10. Балым Ю.П. Эндогенно патогенетические основы маститов коров // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ, 2003. Т.2, №82. С. 8487.
11. Балим Ю.П. Результати вивчення ефективності застосування синтайоду для профілактики маститів у корів // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ, 1999. №76. С. 5761.
12. Балим Ю.П. Поширення субклінічного (прихованого) маститу у корів і вплив його на санітарну якість молока // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ, 2000. Т.2, №78. С. 1722.
13. Балим Ю.П., Малинін О.О. Поширення маститів у корів, розробка засобів їх профілактики та терапії з застосуванням йодоформів // Ветеринарна медицина: Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ, 2004. Вип.84. С. 6870.
14. Балим Ю.П., Новиков В.М. Поширення субклінічного (прихованого) маститу у корів // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ , 2000. Т.2, №78. С. 1719.
15. Барановский М., Курак А., Агейчик Т. Улучшение качества молока при машинном доении коров // Молочное и мясное скотоводство. 2003. №3. С. 2832.
16. Безух В., Івченко В. Бактеріостатична активність молозива корів і клінічний статус новонароджених телят // Ветеринарна медицина України. 1997. №2. С. 2829.
17. Біоактивні властивості мікрофлори молока здорових корів / Гужвинська С.О., Ушкалов В.О., Вечтомов В.Я. та ін. // Ветеринарна медицина: Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ, 2002. Вип. 80. С. 189192.
18. Бобин В.Н., Минушкин О.Н., Дубинин А.В. Молекулярные аспекты симбиоза в системе хозяин микрофлора // Гастроэнтология, гепатология, колопроктология. 1998. №2. C. 7682.
19. Богатырев А.Н. О производстве экологически безопасной пищевой продукции // Молочная промышленность. 2003. № 2. С. 1719.
20. Боднар О.О. Раціональна антибіотикотерапія післяродового гнійно-катарального ендометриту // Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса, 2003. Вип.21. С. 327330.
21. Бортнічук В., Ібатулліна Ф., Сорокіна Н. Міжродова диференціація ентеробактерій // Ветеринарна медицина України. 1999. №6. С. 2829.
22. Бойко А.В., Волкова М.Н. Маститы комплексный подход к лечению и профилактике // Ветеринария. 2003. №11. С. 68.
23. Брылин А.П. Бойко А.В. Программа по борьбе с маститами и улучшению качества молока // Ветеринария. 2006. №5. С. 911.
24. Бурыкина Г.В., Андреева О.П. Качество сырого молока // Переработка молока, оборудование, продукция. 2003. №1 (39). С. 6.
25. Бурыкина И.М., Гомзикова Н.Ф., Андреева Г.В. Качество и безопасность молочных консервов // Молочная промышленность. 2003. №11. С. 1214.
26. Валюшкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. Мн.: Ураджай, 1997. 718с.
27. Васильев В.В. Профилактика мастита у коров // Ветеринария. 2004. №11. С. 3738.
28. Васильев Л.Г., Абрамова-Оболенская Н.И., Павлов В.А. Гигиена и противоэпидемиологическое обеспечение производства молока и молочных продуктов. М.: Агропромиздат, 1990. 224 с.
29. Версан В.Ч. Системы управления качеством продукции // Стандарты и качество. 1987. № 10. С. 8984.
30. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва / В.І. Хоменко, В.М. Ковбасенко, М.К. Оксамитний та ін. К.: Сільгоспосвіта, 1995. 790 с.
31. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва / О.М. Якубчак, В.І. Хоменко, С.Д. Мельничук та ін.; За ред. О.М. Якубчак, В.І. Хоменко. Київ, 2005. 800 с.
32. Ветеринарно-санітарний контроль якості молока і молочних продуктів за державними стандартами на ринках / В.І. Хоменко, Г.Ф. Риженко, А.І. Тютюн та ін.: Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: НАУ, 2000. №28. С. 3944.
33. Волинець Л., Мілько Л. Небезпечні ешерихії // Ветеринарна медицина України. 1997. №11. С. 5.
34. Волков Г.К., Репин В.М., Большаков В.И. Зоогигиенические нормативы для животноводческих объектов. М.: Агропромиздат, 1986. 303 с.
35. Воценко Л.В., Волинець Л.К. Моніторинг штамів E. coli серогрупи О157 // Ветеринарна біотехнологія. К.: Аграрна наука, 2002. №2. С. 8386.
36. Вплив прихованої форми маститу на санітарні та харчові якості молока корів / В. Хоменко, П. Роговський, Г. Риженко та ін. − Ветеринарна медицина України. 1997. №11. С. 4244.
37. Высоцкий А.Э. Санитарная обработка доильного оборудования препаратами серии Сандым” // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.:ІЕКВМ, 2005. Т.1, №85. С. 242245.
38. Галат Б.Ф., Машкин Н.И., Козача Л.Г. Справочник по технологии молока. К.: Урожай, 1990. 192 с.
39. Гасанов А.Т. Резервы увеличения производства молока и молочных продуктов. М.: Агропромиздат, 1990. 143 с.
40. Герцен Є.І., П’янковська Л.П., Дюрич Г.М. Підвищення поживності та якості молока. К.: Урожай, 1972. 130 с.
41. Гончаренко І.В. Якість та безпека сирого молока // Молочное дело. 2006. №1.С.5455.
42. Головко А., Ушкалов В. Епізоотичний моніторинг. Ешерихіоз (колібактеріоз) тварин // Ветеринарна медицина України. 2004. №2. С. 69.
43. Голосов И.М., Прибытков П.Ф. Санитарно-гигиеническая оценка и использование воды в животноводстве. М.: Россельхозиздат, 1978. 119 с.
44. Горковенко Н.Е. Микробиологический контроль источников питьевой воды // Ветеринария. 2006. №6. С. 4143.
45. ГОСТ 12. 1.007-88 ССБТ Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. М.: Издательство стандартов, 1988. − 22 с.
46. ГОСТ 10444.1594 Продукты пищевые. Методы определения количества мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов. К.: Госстандарт Украины, 1994. 12 с.
47. ГОСТ 29.88.391 Изделия косметические. К.: Госстандарт Украины, 1991. 18 с.
48. ГОСТ 9225-84. Молоко и молочные продукты. Методы микробиологического анализа. Взамен ГОСТ 9225-68. Введ. 01.01.86. М.: Изд-во стандартов, 1984. 25 с.
49. Грецкий В.М. Основы для медицинских мазей. М.: Росглавполиграфпром, 1975. 54 с.
50. Грядунова Г.П. Мази. М.: Росглавполиграфпром, 1973. 70 с.
51. Губенко О. Кому потрібне якісне молоко? // Ветеринарна медицина України. 2004. № 7. С. 3839.
52. Гужвинська С.О. Застосування хіміопрепаратів і пробіотиків для профілактики та лікування маститів // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Х.: ІЕКВМ, 2004. №84. С. 279281.
53. Даниверт С.А., Дунин И.М. Современное состояние и перспективы развития молочного подкомплекса России // Молочная промышленность. 2003. №1. С. 58.
54. Даниленко І.П., Балковой І.Й., Остапів Н.М. Теоретичні і практичні аспекти охолодження молока // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Біла Церква: БДАУ, 1999. Вип.8. Ч.1. С. 6469.
55. Даниленко І., Остапів Н., Лисенко С. Теорія і практика охолодження молока // Ветеринарна медицина України. 2000. №10. С. 2627.
56. Даниленко І.П. Санітарний контроль виробництва на фермах. К.: Урожай, 1973. 68 с.
57. Дэвис Дж.Г. Словарь-справочник по молочному хозяйству / Пер. с англ.; Под. ред. В.М. Богданова и Н.В. Барановского. М.: Сельхозиздат, 1961. 967 с.
58. Дегтярев Н.А., Тарасов Н.А. О производстве качественного и безопасного молока // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Х.: РВВ ХЗВІ, 2001. №9 (33). Ч.2. С. 122124.
59. Дегтерев Г.П., Шайкин В.В. Актуальные задачи повышения качества молока // Молочная промышленность. 2004. №5. С. 3637.
60. Дегтерев Г.П., Шайкин В.В. Повышения качества молока // Молочная промышленность. 2003. №4. С. 3334.
61. Демкевич Л.І., Сибірна Р.І., Берна М.Ю. До питання санітарно-гігієнічної експертизи молока // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. Л.: ЛНАВМ ім., С.З. Гжицького, 2003. Т.5, №3. Ч.3. С. 131135.
62. Демченко А.В., Бортнічук В.О., Скибіцький В.Г. Ветеринарна мікробіологія та імунологія. К.: Урожай, 1996. 368 с.
63. Демчук М., Ткачук В. Вплив мікроклімату на продуктивність корів і санітарну якість молока // Ветеринарна медицина України. 2000. №10. С. 2627.
64. Директива ради 92/46 ЄЕС від 16 червня 1992 року. 64 с.
65. Дмитрів О.Я. Видовий склад мікробів секрету вим’я корів при субклінічному маститі // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Біла Церква: БДАУ, 2000. Вип. 14. С. 186189.
66. Дмитрів О.Я. Ефективність лікування корів при субклінічному маститі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Л.: ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького, 2002. Т.4, №2. Ч.1. С. 4648.
67. Дмитрів О.Я., Хомин С.П. Порівняльна оцінка лабораторних методів діагностики субклінічного маститу у корів // Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: НАУ, 2000. №22. С. 243245.
68. До проблеми визначення мікробіологічної якості молока за вимогами ДСТУ 3662-97 / Я. Крижанівський, Т. Полтавченко, І. Даниленко та ін. − Ветеринарна медицини України. 2002. №10. С. 3435.
69. ДСТУ 3662-97 Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі. Чинний від 1998. 01. 01. К.: Держстандарт України, 1997. 9 с.
70. ДСТУ IDF 100В:2003 Молоко і молочні продукти. Визначення кількості мікроорганізмів. Метод підрахунку колоній за температури +30 0С. К.: Держспоживстандарт України, 2005. 11 с.
71. ДСТУ IDF 122С:2003 Молоко і молочні продукти. Готування проб і розведень для мікробіологічного дослідження. К.: Держспоживстандарт України, 2005. 12 с.
72. Еволюція інфекційних хвороб. Еволюційні механізми самозбереження” у бактерій / Б. Ярчук, Л. Корнієнко, Л. Корнієнко та ін. Ветеринарна медицина України. 2001. №9. С. 1821.
73. Етіопатогенез маститів та засоби їх терапії / А. Головко, В. Вечтомов, С. Гужвинська та ін. Ветеринарна медицина України. 2001. №11. С. 2021.
74. Ефимочкина Н.Р., Карликанова С.Н. Выделение L. monocytogenes из молока и молочных продуктов // Молочная промышленность. 2004.№5. С. 3637.
75. Загаевский И.С., Жмурко Т.В. Ветеринарно-санитарная экспертиза с основами технологи переработки продуктов животноводства. М.: Колос, 1989. 206 с.
76. Загаєвський І., Якубчак О. Для діагностики маститу // Тваринництво України. 1991. №8. С. 25.
77. Зажарська Н.М., Зажарський В.В. Антибіотикотерапія при маститі корів // Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: НАУ, 2002. №55. С. 5658.
78. Зверева Г.В. Профилактика мастита у коров в различные периоды функционального состояния // Ветеринария. 1979. №9. С. 4551.
79. Зеликсон Ю.И. Развитие отечественной технологии мазей в третьей четверти ХХ века // Фармация. 2001. №1. С. 4547.
80. Зенка Д. Страхование ответственности за качество пищевых продуктов // Молочная промышленность. 2003. №5. С. 31.
81. Золотин А.Ю., Тищенко В.П., Малышев Е.В. Формирование качества молока // Молочная промышленность. 2003. №1. С. 4144.
82. Ивашура А.И. Гигиена производства молока. М.: Росагропромиздат, 1989. 236 с.
83. Ивашура А.М. Система мероприятий по борьбе с маститами коров. М.: Россельхозиздат, 1991.240 с.
84. Ильинский Е.В., Трошин А.Н., Котова О.В. Об этиопатогенезе мастита у коров // Труды Кубанского государственного аграрного университета. 1995. Вып. 349. С. 4953.
85. Иноземцев В.П. Квантовая терапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочной железы: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.07 / Санкт-Петербургская гос. акад. вет. медицины. Санкт-Петербург, 1999. 50 с.
86. Иноземцев В.П., Нежданов А.Г. Физиотерапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочной железы // Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: НАУ, 2000. №22. С. 6769.
87. Калина Г.П., Чистович Г.Н. Санитарная микробиология. М.: Медицина, 1969. 384 с.
88. Карликова Г.Г. Бактериальная загрязненность молока коров // Ветеринария. 2005. №8. С. 4648.
89. Карташова В.М., Ивашура А.И. Маститы коров. М.: Агропромиздат, 1988. 256 с.