Романенко Тамара Анатоліївна. Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції

Короткий опис

Романенко Тамара Анатоліївна. Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції : дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2006. — 172арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 154-169.

Романенко Т.А. Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду за кором на популяційному і організменому рівнях та визначенню шляхів її удосконалення. Встановлено, що багаторічне охоплення щепленнями 91,6-99,6 % дітей декретованого віку і висока епідеміологічна ефективність протикорових вакцин (КЕ 79,0-100,0 %) сприяли зниженню захворюваності до спорадичного рівня, нівелюванню сезонності, змінам вікового розподілу. Групами епідемічного ризику в сучасних умовах стали підлітки та молодь 20-29 років. В імуноструктурі населення частка серонегативних зросла до 17,4 % у 2004 р. і була високою серед осіб 15-19 і 20-29 років (15,2 і 15,8 % відповідно). Зпрогнозовано можливу активізацію епідемічного процесу кору серед підлітків і дорослих молодого віку, запропоновано додаткову позапланову імунізацію груп ризику. В умовах багаторічної вакцинопрофілактики виник і значно зріс прошарок неімунних осіб серед жінок репродуктивного віку, що зумовлює небезпеку розвитку кору у новонароджених. Діти першого року життя інтенсивніше втрачали материнський імунітет за умов штучного вигодовування та наявності інтеркурентних захворювань. Інфекційний процес кору у госпіталізованих останнім часом характеризувався більш тяжким перебігом. Виявлено недоліки в організації лабораторної діагностики кору методом ІФА-IgM та запропоновано шляхи їх усунення. Обґрунтовано доцільність упровадження єдиної системи епідеміологічного нагляду за кором і краснухою з метою їх елімінації.

На підставі вивчення та узагальнення основних характеристик епідемічного процесу корової інфекції вирішено нове науково-практичне завдання, що полягає в оцінці ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду за кором на організменому і популяційному рівнях та визначенні шляхів її удосконалення.
1. За результатами багатофакторного аналізу епідемічного процесу кору у Донецькій області встановлено, що довготривале охоплення щепленнями 91,6-99,6 % дітей декретованого віку, а також проведення з 1997 р. додаткової імунізації осіб 9-17 років сприяло зниженню захворюваності до спорадичного рівня (0,02-0,94 на 100 тис. нас. у 2000-2005 рр.), нівелюванню сезонності, змінам вікового і соціального розподілу, що підтверджує вакцинокерованість кору та можливість його елімінації в майбутньому.
2. На теперішній час виявлено ознаки, на підставі яких прогнозується ймовірність епідемічного неблагополуччя з кору найближчим часом: відсутність природного проепідемічування” у роки спорадичної заxворюваності, погіршення популяційного імунітету (17,4 % серонегативниx у 2004 р.), зниження штучного імунітету у віддаленому післявакцинальному періоді. За станом захворюваності та імунітету групами ризику з 2004 р. є особи віком 15-19 та 20-29 років, які не були ревакциновані і потребують додаткової позапланової імунізації.
3. У щеплених породілей на сучасному етапі порівняно з такими 20 років тому встановлено зниження напруженості імунітету проти кору в 1,7 рази (p < 0,05). Низький рівень специфічного імунітету матерів обумовив формування групи ризику серед їхніх новонароджених дітей (20,0 та 24,4 % серонегативних відповідно). На стан протикорового імунітету у немовлят впливають також перенесені інтеркурентні захворювання і вид вигодовування. Питома вага дітей з природним вигодовуванням, що мали антитіла у середніх та високих титрах, була в 2,7 рази вищою (p < 0,05) ніж дітей зі штучним вигодовуванням.
4. На організменому рівні інфекційний процес кору характеризувався переважною госпіталізацією (85,7 %) підлітків та дорослих віком 20-29 років, тяжчим і тривалішим клінічним перебігом хвороби в останні роки, більшою у 2,1 рази (p < 0,05) кількістю ускладнень у нещеплених захворілих порівняно зі щепленими.
5. На етапі елімінації кору здійснено перехід до нового методу лабораторної діагностики (виявлення протикорових Ig M в ІФА), при якому в 2003-2004 рр. питома вага лабораторно підтверджених випадків кору від усіх зареєстрованих становила 75,0-100,0 %.
6. Виявлені помилки клінічної діагностики свідчать про можливість гіподіагностики кору за раxунок діагнозу краснуха”. Показана доцільність запровадження єдиної системи епідеміологічного нагляду за кором і краснухою, що стане підґрунтям для об’єктивної реєстрації випадків та формування єдиної тактики управління епідемічним процесом цих інфекцій з метою їх елімінації.
7. Головним елементом епідеміологічного нагляду за кором на популяційному рівні має бути імунологічний моніторинг. Він може дати об’єктивні відомості про перебіг епідемічного процесу лише за умов запровадження ІФА-IgG для стеження за імуноструктурою населення та добору репрезентативних груп.