РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПЕРВИННОЇ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Короткий опис

Міністерство охорони здоров’я україни
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Навчук Ігор Васильович

УДК 616.12-008.331.1-084(-22)

РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ
ПЕРВИННОЇ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Митник Зіновій Миколайович,
доктор медичних наук

Чернівці 2009

Зміст
Перелік умовних скорочень ..4
Вступ.........................................................................................................................5
Розділ 1. Сучасні погляди на профілактичні аспекти боротьби з артеріальною гіпертензією й іншими хворобами системи кровообігу та їх ускладненнями (огляд літератури).......................................................13
1.1. Основні закономірності захворюваності, інвалідності, смертності від серцево-судинних захворювань і артеріальної гіпертензії в країнах світу та в Україні......................................................................................13
1.2. Фактори ризику виникнення артеріальної гіпертензії та інших хвороб системи кровообігу...................................................................................20
1.3. Соціально-медичні чинники погіршення здоров’я сільського населення України внаслідок артеріальної гіпертензії.........................25
1.4. Профілактичні основи вирішення проблеми артеріальної гіпертензії шляхом реформування системи медичної допомоги на селі...............31
Розділ 2. Програма, матеріали і методи дослідження........................39
Розділ 3. Особливості поширеності й динаміки артеріальної гіпертензії та інших хвороб системи кровообігу..........................................48
3.1. Поширеність артеріальної гіпертензії та інших хвороб системи кровообігу, захворюваність і смертність населення від них................48
3.2. Вивчення зв’язку між показниками захворюваності й смертності сільського населення України та Чернівецької області від артеріальної гіпертензії та інших хвороб системи кровообігу...................................56
Розділ 4. Визначення профілактичної компетентності щодо артеріальної гіпертензії лікарів і їх пацієнтів..............................................................62
4.1. Дослідження профілактичної компетентності щодо артеріальної гіпертензії лікарів сільської ланки охорони здоров’я...........................63
4.2. Вивчення рівня знань профілактичних технологій у хворих на артеріальну гіпертензію сільської місцевості........................................75
4.3. Прогнозування виникнення ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію сільської місцевості.............................................................85
Розділ 5. Модель первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення..........................................................96
5.1. Модель застосування технологій первинної профілактики артеріальної гіпертензії............................................................................96
5.1.1. Розробка технологій пропаганди фізичної активності серед сільського населення......................................................................100
5.1.2. Пропаганда збалансованого харчування.......................................102
5.1.3. Антинікотинова пропаганда...........................................................104
5.1.4. Профілактика зловживання алкоголем.........................................106
5.2. Модель застосування технологій вторинної профілактики артеріальної гіпертензії................................................................................................107
5.2.1. Корекція поведінки у хворих на артеріальну гіпертензію, що проживають у селі...........................................................................108
5.2.2. Методика виявлення артеріальної гіпертензії..............................110
5.2.3. Методика обстеження хворого на артеріальну гіпертензію.......112
5.2.4.Основні принципи вторинної профілактики артеріальної гіпертензії........................................................................................116
5.3. Розробка та обґрунтування моделі первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення.........120
5.4. Дані первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення в аспекті доказової медицини.......................127
Аналіз і узагальнення результатів досліджень.................................................135
Висновки..............................................................................................................141
Практичні рекомендації......................................................................................143
Список використаних джерел............................................................................145
Додатки.................................................................................................................176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
ВООЗ Всесвітня Організація Охорони Здоров’я
ГХ гіпертонічна хвороба
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДМ доказова медицина
ЗСЖ здоровий спосіб життя
ІМ інфаркт міокарда
ІМТ - індекс маси тіла
ІХС ішемічна хвороба серця
МТ маса тіла
МІ мозковий інсульт
МН міське населення
НМТ - надмірна маса тіла
ПК прогностичний коефіцієнт
ООН Організація Об’єднаних Націй
ПМСД первинна медико-санітарна допомога
ПФЗ - потенціал фізичного здоров’я
РЛ районна лікарня
РПСС - рівень психосоціального стресу
РФА - рухова фізична активність
САТ систолічний артеріальний тиск
СЛ сімейний лікар
СМ сімейна медицина
СН сільське населення
ССХ серцево-судинні хвороби
ХСК хвороби системи кровообігу
ЦВХ цереброваскулярні хвороби
ЦРЛ центральна районна лікарня
ВСТУП

Актуальність теми. Найважливішою проблемою здоров’я населення України з погляду неінфекційних захворювань на сьогодні залишаються хвороби системи кровообігу (ХСК), з-поміж яких артеріальна гіпертензія (АГ) займає провідне місце. Відомо, що вона є „пусковим механізмом” майже усіх патологій серця й судин людини та фактором ризику виникнення важких недуг й ускладнень, які призводять до значних соціальних і економічних наслідків. Її поширеність реєструється на рівні 15 30% серед дорослого населення більшості країн світу та України зокрема (Москаленко В.Ф., 2004, 2008, Уваренко А.Р., 2006, Смірнова І.П., 2008).
За даними офіційної статистики, у 2007 році в Україні зареєстровано понад 11 млн. людей із АГ (артеріальний тиск (АТ) > 160/95 мм рт. ст.), що становить 29,9%. Зростання цього показника на 100% порівняно з 1997 роком і на 50% порівняно з 1999 роком є результатом ефективної роботи з виявлення згаданої патології. Ріст показника поширеності АГ супроводжується стабільним зниженням захворюваності на інсульти в Україні на 12% порівняно з 1998 роком. Подібна динаміка свідчить про позитивні зрушення, насамперед досягнуті за рахунок поліпшення роботи з хворими на АГ [166, 167].
Варто зауважити, що існують певні розбіжності між даними офіційної статистики і результатами епідеміологічних досліджень, за якими підвищений AT понад 140 / 90 мм рт. ст. мають близько 44,0% дорослого населення [156, 157, 158, 165, 166, 167].
Стандартизований за віком і статтю показник поширеності АГ серед працездатного населення становить 34,1%; серед чоловіків 34,7%, серед жінок 33,4%. Значення AT > 160/95 мм рт. ст. реєструється відповідно у 20,3%, 24,5%, 16,5%. За останні 20 років значно зріс показник поширеності АГ в Україні як серед чоловіків (на 10,5%), так і серед жінок (на 4,7%). Цей факт можна вважати також свідченням покращання діагностичного процесу, на що вказує наукова література світу [166].
Серед осіб з підвищеним AT знають про наявність у них захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються 38,3% та 48,4% відповідно, ефективність лікування становить 8,1% і 18,7%. Таким чином, ситуація щодо АГ більш несприятлива в сільського населення (СН), ніж у міського населення (МН) [166,167].
Варто підкреслити, що АГ невідомого генезу, окрім АГ ренального виникнення, не піддається лікуванню, точніше вилікуванню, що породжує багато проблем у боротьбі зі згаданим недугом.
Аналізуючи сучасні економічні, соціальні й демографічні процеси на селі, можна констатувати загалом їх негативний вплив на стан здоров’я СН, а також на роботу органів і закладів охорони здоров’я (ОЗ) сільськогосподарських регіонів. Занепад сільського господарства аж ніяк не сприяє підвищенню соціально-економічного добробуту СН, зниженню смертності, захворюваності й інвалідності від ХСК, зокрема АГ [82].
На цьому тлі постає питання: який вихід із цієї ситуації? На нашу думку, що збігається з переконаннями більшості дослідників, частково розв’язати цю проблему можливо, лише застосовуючи профілактичні технології, адаптовані до регіональних особливостей розвитку й перебігу АГ у СН, та за умови покращання економічної ситуації в сільському господарстві, діяльності ОЗ і на регіональному, і на державному рівнях [118, 119, 120, 121].
У ХХІ столітті проблема АГ й далі привертає увагу дослідників, оскільки вона є основною причиною інвалідизації та смертності населення. Дослідження українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності свідчать, що в 2003 році показники первинної інвалідності внаслідок АГ на 10 000 дорослого населення помітно знизилися порівняно з такими в 1999 році з 1,4 до 0,9, а на 10000 населення працездатного віку з 1,5 до 1,42 відповідно [180, 182]. Це загалом по Україні. Проте в окремих областях спостерігається їх зростання, зокрема: у Вінницькій з 1,9 до 2,1, Волинській з 1,7 до 1,9, Одеській з 1,8 до 2,2, Рівненській з 2,0 до 2,2, Черкаській з 1,7 до 2,0 та Чернівецькій з 2,4 до 2,9 (середній в Україні з 0,9 до 1,2 на 10000 населення відповідно). Отже, ситуація з наслідками АГ вимагає пошуку ефективних шляхів боротьби з нею [180, 182].
З огляду на це, необхідно, на нашу думку (а вона не нова) поєднати наукові досягнення і практичні зусилля для створення ефективних профілактичних технологій. При цьому профілактичні заходи повинні ґрунтуватися не тільки на загальних закономірностях виникнення та перебігу АГ, а й на обліку специфічних особливостей кожної окремої популяції. Іншими словами, лікування АГ це ніщо інше, як вторинна профілактика ускладнень хвороби, адже від цього захворювання вилікуватися неможливо. Наш детальний аналіз доступної наукової літератури світу свідчить, що вирішувати проблеми АГ можна тільки і тільки у площині первинної та вторинної профілактики.
Таким чином, боротьба з більшістю неінфекційних невиліковних захворювань, у тому числі й з АГ, найбільш ефективна, а в деяких випадках єдино можлива, лише у профілактичній площині (Кардаш В.Е., 1990; Уваренко А.Р., 2006).
Виконання низки програм щодо боротьби з серцево-судинними хворобами (ССХ) як найбільш значущої нозологічної групи захворювань довели, що контроль за факторами ризику сприяє зниженню захворюваності, інвалідності й смертності. Це підтверджує світовий досвід, який доводить, що профілактичні заходи та певні технології, спрямовані на зміну способу життя, сприяють зменшенню виникнення нових випадків АГ і продовженню тривалості життя [219].
На рівень захворюваності АГ впливає багато факторів: вік, стать, ступінь фізичного навантаження, емоційний стан, температура навколишнього середовища, атмосферний тиск тощо. Слід зауважити, що показники AT коливаються також залежно від часу, місця й умов його вимірювання під час сну і неспання, в робочі чи вихідні дні, при перемінах положення тіла й т. ін. [25, 44, 65, 100, 111, 186, 221].
У рамках рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з приводу вибору необхідних заходів для покращання діяльності системи ОЗ основною є рекомендація, яка полягає в необхідності збору даних про стан здоров’я і вплив факторів ризику та їх подальшого аналізу, оскільки глобальні й національні дані в цілому не завжди повною мірою відображають місцеві (регіональні) проблеми [44, 67].
Наукові дослідження сьогодні спрямовані на удосконалення вторинної профілактики так званого лікування пацієнтів з АГ. Сучасні масштабні рандомізовані дослідження зі сліпим контролем спрямовані на отримання доказів ефективності втручань лікарських засобів для запобігання тяжким наслідкам хвороби. Водночас у вивченні питання запобіжних заходів виникнення захворювання (первинна профілактика), підвищення якості й результативності медичної допомоги в разі її необхідності залишається не повною мірою використаним потужний арсенал результатів медико-соціологічних досліджень, а також епідеміологічних, організаційних і управлінських заходів у системі надання медичної допомоги (вторинна профілактика). Сказане стосується насамперед СН [118, 120].
Тому дисертаційна робота присвячена вивченню та удосконаленню первинної та вторинної профілактики АГ у СН з урахуванням характерних для села факторів ризику її виникнення, визначенню груп ризику виникнення ускладнень внаслідок АГ серед СН та розробці моделі профілактики цього захворювання у СН.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до завдань Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” (2002 2011 рр.), „Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” (Указ Президента України від 04.02.1999 № 117/99; доручення Кабінету міністрів України від 05.02.1999 № 2284/1), а також науково-дослідних робіт кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету: „Наукове обґрунтування напрямів удосконалення організації медичного забезпечення хворих на хронічні хвороби системи кровообігу” (№ держреєстрації 0101U005260) і „Спосіб життя та особливості профілактики серцево-судинних захворювань сільського населення” (№ держреєстрації 010600103178).
Мета і завдання дослідження. Мета: розробити модель профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
1. Охарактеризувати сучасний стан застосування системи профілактичних технологій артеріальної гіпертензії у медичному забезпеченні сільського населення на основі аналізу науково-інформаційних джерел.
2. Проаналізувати тенденції поширеності артеріальної гіпертензії та її наслідків, з’ясувати зв’язок між ними у сільського населення.
3. Дослідити рівень профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та хворих на артеріальну гіпертензію для формування заходів щодо профілактики.
4. Обґрунтувати, розробити та впровадити методику прогнозування виникнення ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії у сільських жителів з урахуванням характерних для них чинників ризику.
5. Розробити модель профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення, довести доцільність її застосування.
Об’єкт дослідження: артеріальна гіпертензія та її профілактика у сільського населення.
Предмет дослідження: дані державної та медичної статистики щодо параметрів захворюваності населення на АГ й інші ХСК в Україні і в Чернівецькій області; дані соціологічних досліджень профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та пацієнтів щодо виконання рекомендацій здорового способу життя, прогнозування виникнення ускладнень унаслідок АГ; існуючі технології профілактики АГ первинного й вторинного рівнів.
Методи дослідження: медико-статистичний, соціологічний, аналітичний, епідеміологічний, моделювання, бібліосемантичний.
Наукова новизна одержаних результатів. Між захворюваністю на АГ і сільським населенням встановлено прямий зв’язок середньої сили.
Доведено, що смертність дорослого населення від інфаркту міокарда і мозкового інсульту прямо корелює із захворюваністю на ХСК, зокрема АГ, та їх поширеністю.
Встановлено рівень знань сільських лікарів з профілактики АГ, які визнали себе недостатньо підготовленими у цій сфері і мають низький рівень знань з цієї проблеми.
Встановлено, що основою профілактики АГ більшість сільських жителів вважають тільки контроль показників артеріального тиску, а не комплекс профілактичних заходів. Доведено, що виникнення ускладнень АГ у хворих на неї сільських жителів має несприятливий прогноз.
Розроблено модель профілактичних технологій та їх застосування для зменшення рівнів захворюваності АГ у сільського населення, яка забезпечує поетапність і наступність заходів щодо профілактики АГ на всіх рівнях надання медичної допомоги, а також контроль якості її проведення. Базовими елементами моделі визначено формування ЗСЖ, взаємостосунки лікаря і пацієнта, а також формування кращого ставлення у нього до свого здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження розробленої моделі профілактики артеріальної гіпертензії сприятиме покращанню здоров’я сільського населення. За результатами дослідження видано методичні рекомендації („Методи, засоби та зміст пропаганди здорового способу життя з метою профілактики артеріальної гіпертензії” (Київ Чернівці, 2003), „Профілактика артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості” (Чернівці, 2004)), 1 інформаційний лист („Методика прогнозування виникнення ускладнень від артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості” (Київ: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2005)) та одержано 1 деклараційний патент („Спосіб прогнозування ускладнень від артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості” (№ 14803; Заявл. 16.01.2006; Опубл. 15.05.2006, бюл. № 5)).
Крім того, результати дослідження використовуються у навчальному процесі кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я Буковинського державного університету; кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я Івано-Франківського національного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації сформовано програму дослідження, здійснено пошук джерел інформації, їх аналіз, обрано і обґрунтовано методи дослідження, проаналізовано їх результати. На основі пакету статистичного аналізу Microsoft Exсel та програми Statistika 5.5 сформовано комп’ютерну базу даних і проведено статистичну обробку результатів дослідження. Пошук джерел інформації, їх аналіз, підготовка тексту дисертації, написання висновків, практичних рекомендацій тощо здійснено автором особисто.
Також автор дисертації висловлює подяку заслуженому діячу науки та техніки України, професору А.Р. Уваренку за консультативну допомогу у процесі написання дисертації.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали досліджень доповідалися на: V Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих учених (Чернівці, 2008); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Динамика изследования” (Софія, 2008); IV Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції (Сімферополь, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасний стан та перспективи розвитку доказової медицини у вітчизняній охороні здоров’я” (Тернопіль, 2009); 85-й підсумковій науковій конференції „Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини” (Чернівці, 2004).
Публікації. Основні наукові положення та висновки, що сформульовані в дисертації, викладено у 19 наукових працях, з яких: 10 статей, що опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 5 тез доповідей, 2 методичні рекомендації, 1 інформаційний лист і 1 деклараційний патент.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано актуальне наукове завдання досліджено захворюваність на артеріальну гіпертензію та її поширеність у сільського населення, стан первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії. Встановлено рівень профілактичної компетентності лікарів та хворих на артеріальну гіпертензію у сільській місцевості. Розроблено та обґрунтовано модель профілактики артеріальної гіпертензії з урахуванням особливостей її застосування у сільського населення, що має важливе практичне значення.
1. Основні теоретичні та практичні результати дослідження свідчать про необхідність удосконалення і впровадження сучасних заходів профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення, підвищення профілактичної підготовки лікарів сільської місцевості та покращання обізнаності хворих на артеріальну гіпертензію щодо її профілактики.
2. Встановлено, що за період з 1996 року по 2007 рік спостерігалося зростання захворюваності на артеріальну гіпертензію (по Україні в 2,4 раза, в Чернівецькій області в 1,7 раза), а її поширеність серед населення зросла вдвічі, (індекс накопичення становить 11,5 одиниць). Ці дані обґрунтовують необхідність розробки заходів щодо профілактики артеріальної гіпертензії та її ускладнень з урахуванням особливостей проживання в сільській місцевості.
3. Доведено, що смертність дорослого населення від інфаркту міокарда і мозкових інсультів має прямий корелятивний зв’язок із захворюваністю на артеріальну гіпертензію та її поширеністю (із захворюваністю rху=0,68, р<0,001; rху=0,91, р<0,001; з поширеністю rху=0,64, р<0,001; rху=0,79, р<0,001). Встановлено прямий зв’язок середньої сили (rху=0,45, р<0,05) між рівнями захворюваності на артеріальну гіпертензію та її поширеності і часткою сільського населення.
4. Встановлено компетентність лікарів з питань профілактики артеріальної гіпертензії. Так, 30,62%±4,3% лікарів сільської місцевості мають низький рівень знань, 53,2%±4,7% недостатньо підготовлені, 83,8%±3,49% потребують джерел інформації, найкращу підготовку мали сімейні лікарі, що підтвердило 50,5%±4,7% інших респондентів. Ці дані свідчать про необхідність підвищення профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та перевагу запровадження сімейної медицини.
5. Виявлено, що 70,8%±1,87% респондентів, хворих на артеріальну гіпертензію, вважають, що основою профілактики свого захворювання є лише контроль за показниками артеріального тиску, а інші заходи. Так, лише 9,2%±1,2% опитаних звертаються до лікаря з метою отримати консультацію щодо здорового способу життя і тільки 14,2%±1,4% дотримуються його. Це свідчить про необхідність підвищення профілактичної роботи серед сільського населення.
6. Встановлено, що більшість хворих на артеріальну гіпертензію сільських жителів є групою ризику щодо виникнення ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії. Визначено, що 4,4%±0,9% хворих на артеріальну гіпертензію мають сприятливий прогноз, стосовно виникнення ускладнень їх хвороби, 33%±2,1% сумнівний, 62,3%±2,16% несприятливий і потребують адекватних профілактичних заходів.
7. Обґрунтовано та розроблено модель профілактики артеріальної гіпертензії та її ускладнень у сільського населення, яку рекомендовано для застосування. Основними новими елементами моделі є формування здорового способу життя у сільського населення за принципом „знання переконання дії”, формування груп ризику ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії, а також контроль ефективності проведення профілактичної роботи щодо згаданого захворювання.

Практичні РЕкомендації

1. На державному рівні (Міністерству охорони здоров’я України):
· рекомендувати видати наказ стосовно удосконалення первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у населення сільських регіонів, враховуючи запропоновану модель;
· сприяти підготовці та виданню методичної літератури для лікарів і студентів щодо профілактики артеріальної гіпертензії з урахуванням особливостей її виникнення у сільського населення і запропонованої моделі;
· забезпечувати населення просвітніми матеріалами стосовно профілактики артеріальної гіпертензії, зокрема формування здорового способу життя.
2. На регіональному та місцевому рівнях (органам управління охорони здоров’я на місцях):
· адаптувати запропоновану модель первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії для сільського населення, враховуючи особливості свого регіону;
· установити контроль щодо застосування технологій первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення, визначати їх ефективність;
· вирішити проблему забезпечення сільського населення, хворого на артеріальну гіпертензію, засобами контролю артеріального тиску, доступними ліками та належно проводити контроль за параметрами їх артеріального тиску;
· забезпечити належний рівень санітарно-освітніх заходів на селі щодо профілактики артеріальної гіпертензії.
3. На рівні вищих навчальних медичних закладів:
· включити в навчальні програми дипломного і післядипломного рівнів освіти питання первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії й інших хвороб системи кровообігу. При цьому лікувальні технології розглядати як технології профілактики, що є принциповим питанням для хворих і лікарів.

Список використаних джерел

1. Аксьонова С.Ю. Втрачені потенційні роки життя як характеристика смертності населення (на прикладі Сумської області) / С.Ю.Аксьонова, Н.Ю.Павелко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. № 2. С. 108-111.
2. Александров А.А. Профилактика артериальной гипертензии с детства: подходы, проблемы, перспективы / А.А.Александров, В.Б.Розанов // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2004. № 3 (3). Ч.2. С. 5-9.
3. Амосова Е.Н. Возможности снижения цереброваскулярного риска у больных с артериальной гипертензией // Серце і судини 2006. №3. С. 11 -17
4. Андрієвський І.Ю. Вартість лікування сільських жителів, хворих серцево-судинною патологією / І.Ю.Андрієвський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2005. № 4. С. 71-76.
5. Андрієвський І.Ю. Вплив системи медичної допомоги на захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. №4. С. 40-42.
6. Андрієвський І.Ю. Потреба сільських жителів, хворих серцево-судинною патологією, в медичній допомозі / І.Ю.Андрієвський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. № 1. С. 56-58.
7. Андрієвський І.Ю. Соціальні чинники хвороб системи кровообігу в сільській місцевості / І.Ю.Андрієвський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2005. № 3. С. 41-46.
8. Андрієвський І.Ю. Хвороби системи кровообігу як соціально-гігієнічна проблема сімейної лікарської дільниці на селі / І.Ю.Андрієвський // Становлення сімейної медицини в Україні: мат. Всеукр. науково-методичної конференції. Тернопіль, 2006. С. 5-8.
9. Апанасенко Г.Л. Профилактика в кардиологии: необходимость новой стратегии / Г.Л.Апанасенко // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: мат. Української науково-практичної конференції. К., 2006. С. 20.
10.Арабидзе Г.Г. Фармакотерапия артериальной гипертонии / Г.Г.Арабидзе, Гр.Г.Арабидзе // Терапевтический архив. 1997. Т. 69. № 8. С. 80-85.
11.Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: матеріали регіональної науково-практичної конференції, 24 березня 2005 р. Івано-Франківськ, 2005. 127 с.
12.Артериальная гипертония в России: исследование ПРОЛОГ как способ доказательства возможностей современной терапии // Серце і судини. 2005. № 4. С. 101-105.
13.Артериальная гипертония и сахарный диабет / А.М.Шилов, М.В.Мельник, М.В.Чубаров [и др.] // Российский медицинский вестник. 2004. № 1. С. 17-21.
14.Артеріальна гіпертензія медико-соціальна проблема: методичний посібник). К., 2002. 101с.
15.Ахаладзе М.Г. Лікувальний ефект розвантажувально-дієтичної терапії у хворих з артеріальною гіпертензією різного віку / М.Г.Ахаладзе // Артеріальна гіпертензія і вікзалежна патологія: матеріали науково-практичної конференції. К., 2004. С. 5-6.
16.Бакшеев В.И. Клиническая и экономическая эффективность работы школы больного гипертонической болезнью / В.И.Бакшеев, Н.М.Коломоец // Клиническая медицина. 2003. № 6. С. 59-61.
17.Бакшеев В.И. Обучение пациентов с артериальной гипертензией. Состояние проблемы и перспективы / В.И.Бакшеев, Н.М.Коломоец, Ю.А.Данилов // Клиническая медицина. 2004. № 2. С. 55-61.
18.Балкаров И. Ожирение и артериальная гипертензия / И. Балкаров // Врач. 2003. № 9. С.22-25.
19.Беленков Ю.Н. Первое российское национальное многоцентровое исследование РОСА: (росийское исследование оптимального снижения артериального давлення) / Ю.Н.Беленков, И.Е.Чазова // Артериальная гипертензия. 2003. Т. 9. № 5. С. 151-154.
20.Березин А.Е. Артериальная гипертензия. Модификации стратегии диагиостики, профилактики и лечения / А.Е.Березин, В.А.Визир // Запорожский медицинский журнал. 2003. № 4. С. 78-84.
21.Березняков И.Г. Лечение артериальной гипертензии: почему мы терпим неудачи? / И.Г.Березняков // Артериальная гипертензия’99. Харьков: Константа, 1999. С. 44-65.
22.Боброва Е.В. Состояние метаболизма магния и антигипертензивная эффективность антагонистов кальция / Е.В.Боброва // Український кардіологічний журнал. 1999. № 2. Вип. ІІ. С. 32-35.
23.Бритов А.Н. Новые рекомендации обьединенного национального комитета по профилактике, диагностике и лечению артериальной гипертонии (США): от ЛЧС VI к ЖС VII / А.Н.Бритов, М.М.Быстрова // Кардиология. 2003. № 11. С. 93.
24.Бритов А.Н. Стресс-индуцированная артериальная гипертония / А.Н.Бритов, М.М.Быстрова // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2003. № 5. С. 34-40.
25.Брусаті Л. Обчислення вартості медичного обслуговування як підтримка визначення медичних стандартів / Л.Брусаті, Ю.Комаров, Л.Васько. NICARE, 2006. 54 с.
26.Бубнов Ю.И. Семейная артериальная гипертония / Ю.И.Бубнов, Г.Г.Арабидзе, А.А.Павлов // Кардиология. 1997. Т. 37. № 1. С. 4-7.
27.Бубнова М.Г. Современные рекомендации по профилактике и лечению артериальной гипертонии / М.Г.Бубнова // Профиллактика заболеваний и укрепление здоровья. 2006. № 2. С. 3-11.
28.Буявых А.Г. Распространенность основных факторов риска у больных гипертонической болезнью // Лікувальна справа / Врачебное дело. 1997. № 5. С. 13-17.
29.Вершинина Н.И. Обострение гипертонической болезни и возмущенность геомагнитного поля Н.И.Вершинина, Н.А. Петроченко, Ю.С.Шумилов // Клиническая медицина. 1997. № 3. С. 19-20.
30.Весельський В.Л. Щодо розвитку охорони здоров’я на селі у 2006 р.: (за даними моніторингу і рейтингової оцінки) / В.Л.Весельський // Україна. Здоров’я нації. 2007. № 3. С. 3-4; 83-85.
31.Визначення вартості фармакотерапії артеріальної гіпертензії на Прикарпатті / М.А.Оринчак, Н.Г.Вірстюк, Н.Р.Артеменко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: матеріали регіональної науково-практичної конференції, 24 березня 2005 р. Івано-Франківськ, 2005. С. 95.
32.Влияние разгрузочно-диетической терапии на показатели суточного мониторирования артериального давления и центральной гемодинамики у больных гипертонической болезнью / С.А.Муравьëв, Г.А.Макарова, М.В.Малишевский, И.А.Змановская // Розвантажувально-дієтична терапія і низькокалорійна дієта в клініці внутрішніх захворювань: збірник матеріалів наукового симпозіуму. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. С. 92-95.
33.Возможности первичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний / А.Ф.Дубовой, В.В.Колесник, В.В.Хомовский, П.Л.Перебийнос // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. 2003. № 1/1. С. 135.
34.Вплив комбінації медикаментозної терапії та немедикаментозних засобів на перебіг артеріальної гіпертензії з супутнім аліментарно-конституційним ожирінням / В.Г.Лизогуб, В.Н.Крамарьова, І.В.Біляченко, Ж.А.Гришкова // Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов: материали ІІІ Республіканської науково-практичної конференції. Харків, 2002. С. 74-75.
35.Гаврилюк О.Ф. Потреба сільських жителів у доступній стаціонарній допомозі / О.Ф.Гаврилюк // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2007. № 1. С. 81-83.
36.Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь основная проблема, определяющая сердечно-сосудистую заболеваемость и смертность в стране / Е.Е.Гогин // Терапевтический архив. 2003. Т. 75. № 9. С. 31-36.
37.Головчанська С.Є. Організація медичної допомоги сільському населенню та умови її удосконалення згідно з результатами соціологічного дослідження: (на прикладі Луганської області) / С.Є.Головчанська, Г.В.Бесполудіна, А.В.Жила // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. № 4. С. 62-67.
38.Головчанська С.Є. Сучасні проблеми здоров’я та організація медичної допомоги мешканцям села / С.Є.Головчанська // Український медичний альманах. 2004. Т. 7. № 2 (дод.). С. 23-26.
39.Голяченко А.О. Реабілітація кардіологічних хворих / А.О.Голяченко, О.В.Олексієнко, І.Ю.Андрієвський. Тернопіль: Лілея, 2006. 60 с.
40.Горбась І.М. Епідеміологія артеріальної гіпертензії: 25-річне спостереження / І.М.Горбась, І.П.Смирнова, Н.В.Давиденко // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Української науково-практичної конференції. К., 2006. С. 43-45.
41.Горбась І.М. Популяційні аспекти серцево-судинних захворювань у дорослого населення України. / І.М.Горбась, І.П.Смирнова // Новости медицины и фармации №(216), июнь 2007. С. 3.
42.Горовенко Н.Г. Метод комплексної діагностики для прогнозування можливих ускладнень у хворих з артеріальною гіпертензією / Н.Г.Горовенко, К.М.Ігрунова, І.С.Зозуля // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Української науково-практичної конференції. К., 2006. С. 45.
43. Грузєва Т.С. Сучасні особливості та тенденції стану здоров’я сільського населення / Т.С.Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 1. С. 21-29.
44.Грузєва Т.С. Фактори ризику в формуванні здоров’я населення / Т.С.Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 2. С. 9-17.
45.Грунченко М.Н. Распространëнность модифицируемых факторов риска сердечно-сосудистнх заболеваний у лиц с артериальной гипертензией и метаболическим синдромом X / М.Н.Грунченко, А.Б.Тверетинов // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Української науково-практичної конференції. К., 2006. С. 165.
46.Грунченко М.Н. Табакокурение при артериальной гипертонии / М.Н.Грунченко, В.Н.Шпаченко // Роль загальнопрактикуючого лікаря у розв’язанні проблем профілактики неінфекційних захворювань: матеріали наукових праць Республіканської науково-практичної конференції. Харків, 1997. С. 23-24.
47.Давиденко Н.В. Аліментарний фактор та захворюваність населення серцево-судинними хворобами. Проблеми та шляхи їх вирішення / Н.В.Давиденко // Охорона здоров’я України. 2006. № 1 . С. 67-71.
48.Дзвіняцька О.Ф. Метаболічна терапія як засіб профілактики серцево-судинних захворювань / О.Ф.Дзвіняцька, І.Г.Купновицька, Р.І.Белегай // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: матеріали Об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів і невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006 2010: тези наукових доповідей. К., 2006. С. 174.
49.Диего Вануццо. Укрепление здоровья сердца путем отказа от курения: опыт реализации регионального проекта по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний в Италии (Фрюли Венеция Джулия) / Диего Вануццо, Лаура Пилотто // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2000. № 1. С. 40-43.
50.Динамика эпидемиологических условий формирования сердечно-сосудистых заболеваний в Украине: (20-летнее наблюдение) / И.П.Смирнова, Е.А.Кваша, И.М.Горбась и др. // Український кардіологічний журнал. 2002. № 4. С. 97-102.
51.Дмитренко С.А. Заболеваемость и временная утрата трудоспособности вследствие артериальной гипертензии у сельских жителей / С.А.Дмитренко // Лікувальна справа / Врачебное дело. 1999. № 7-8. С. 174-176.
52.Дмитренко С.А. Зависимость распространенности дислипидемии от наличия факторов риска возникновения артериальной гипертензии у жителей сельской местности / С.А.Дмитренко // Український кардіологічний журнал. 2000. № 1-2. С. 75-77.
53.Дмитренко С.А. Избыточная масса тела как фактор риска артериальной гипертензии у жителей сельской местности / С.А.Дмитренко // Український кардіологічний журнал. 1999. № 6. С. 54-57.
54.Дмитренко С.А. Избыточное потребление поваренной соли основной фактор риска артериальной гипертонии на селе / С.А.Дмитренко // Врачебная практика. 1999. № 5. С. 67-69.
55.Дмитренко С.А. Низкая физическая активность и распространенность артериальной гипертонии на селе / С.А.Дмитренко // Новые горизонты клиники внутренних болезней: сборник научных трудов. Харьков, 1998. С. 128-131.
56.Дмитренко С.А. Особенности распространенности артериальной гипертонии в сельской популяции Черниговщины в зависимости от семейного положенния обследованных / С.А.Дмитренко // Врачебная практика. 1999. № 4. С. 5-6.
57.Дмитренко С.А. Пищевые факторы риска артериальной гипертензии в сельской популяции Черниговщины / С.А.Дмитренко // Лікувальна справа / Врачебное дело. 1999. № 4. С. 105-108.
58.Дмитренко С.А. Распространенность артериальной гипертензии при различных типах дислипидемии в разных возрастных группах / С.А.Дмитренко // Лікувальна справа / Врачебное дело. 1999. № 6. С. 21-23.
59.Дмитренко С.А. Роль наследственности в распространенности артериальной гипертензии и ее факторов риска / С.А.Дмитренко // Лікувальна справа / Врачебное дело. 1999. № 3. С. 53-55.
60.Дмитренко С.А. Социальные и профессиональные различия в эпидемиологии артериальной гипертензии / С.А.Дмитренко // Український кардіологічний журнал. 1999. № 4. С. 61-64.
61.Дмитренко С.А. Эпидемиологические аспекты табакокурения мужчин с артериальной гипертензией сельской популяции Черниговщины / С.А.Дмитренко // Український кардіологічний журнал. 1999. № 2. Вип.ІІ. С. 98-101.
62.Дмитренко С.А. Эпидемиология артериальной гипертензии и частота употребления алкоголя в популяции мужчин сельской местности / С.А.Дмитренко // Український кардіологічний журнал. 1998. № 12. С. 108-111.
63.Дмитренко С.О. Вивчення обізнаності сільських лікарів і середнього медичного персоналу в питаннях профілактики артеріальної гіпертензії / С.О.Дмитренко // Експериментальна і клінічна медицина. 1999. № 4. С. 43-44.
64.Дмитренко С.О. Стан обізнаності сільського населення про значення чинників ризику розвитку артеріальної гіпертензії / С.О.Дмитренко // Лікувальна справа / Врачебное дело. 2000. № 1. С. 115-118.
65.Дмитренко С.О. Чинники захворюваності та смертності в осіб з артеріальною гіпертензією сільської популяції (проспективне популяційне дослідження): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.11 „Соціальна медицина” / С.О.Дмитренко . Харків, 2001. 35 с.
66.Доборджгинидзе Л.М. Рекомендации по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний у женщин, основанные на доказанном / Л.М.Доборджгинидзе, Н.А.Грацианский // Кардиология. 2004. № 4. 28; 60.
67. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г.: (региональные публикации ВОЗ. Европейская серия, № 97): ЕРБ, ВОЗ. 156 с.
68. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2002 г.: Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. ВОЗ, Женева. 2002. 16 с.
69.Епідеміологічні аспекти артеріальної гіпертензії в сільській популяції України / Л.Н.Горбась, І.П.Смирнова, Н.М.Грицай та ін. // Український кардіологічний журнал. 2006. № 2. С. 9-12.
70. Эпидемиологические методы изучения неинфекционных заболеваний: учебное пособие / В.М.Лехан, Ю.В.Вороненко, О.П.Максименко, О.Л.Зюков, И.А.Губарь. К.: Сфера, 2005. 204 с.
71.Ефективність антигіпертензивної терапії в залежності від успадкування артеріальної гіпертензії / Н.Середюк, І.Купновицька, Л.Ковальчук та ін. // Респ. наук.-практ. конф. з міжнародною участю „Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. Вінниця, 1999. С. 73-74.
72.Єна Л.М. Національно-етнічні, статеві та вікові особливості частоти артеріальної гіпертензії в сільськогосподарських районах АР Крим / Л.М.Єна, І.О.Лизун // Артеріальна гіпертензія і вікзалежна патологія: матеріали науково-практичної конференції. К., 2004. С. 18-19.
73. 3доров’я сільського населення та чинники, що його зумовлюють: (огляд літератури) / О.М.Голяченко, А.Г.Шульгай, Н.Я.Панчишин та ін. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2007. № 2. С. 7-11.
74.Здоровье-21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе [Европейская серия „Здоровья для всех”, № 6]. Копенгаген: ЕРБ, ВОЗ, 1999. 310 с.
75.Зміни серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу в процесі розвантажувально-дієтичної терапії / П.П.Кузів, Ю.І.Сливка, Л.В.Зоря та ін. // Розвантажувально-дієтична терапія і низькокалорійна дієта в клініці внутрішніх захворювань: зб. мат. наук. симпозіуму. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. С. 73-78.
76.Информированность врачей первичного звена здравоохранения в области профилактики артериальной гипертонии и факторов риска еë развития / Р.А.Еганян, Е.В.Ощепкова, И.Н.Шатерникова и др. // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2003. № 3. С. 6-10.
77.Ілляш М.Г. Оптимальні підходи до фармакотерапії артеріальної гіпертензії / М.Г.Ілляш, О.Є.Базика // Первинна та торинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: матеріали Об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів і невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006 2010: тези наук. доповідей. К., 2006. С. 28.
78. Калинкин А.П. Синдром обструктивного апноэсна фактор риска артериальной гипертонии / А.П. Калинкин // Артериальная гипертензия. 2003. Т. 9, № 2. С. 37-41.
79.Кардаш В.Е. Особенности профилактики гипертонической болезни и ее усложнений среди сельського населения: дис. кандидата мед. наук: 14.02.03 / Кардаш Василий Эдуардович. Черновцы, 1990. 162 с.
80.Кардаш В.Е. Система масової профілактики гіпертонічної хвороби та її ускладнень, що враховує біологічні та соціально-культурні фактори ризику, серед сільського населення / В.Е.Кардаш, Ц.В.Ясинський, Г.Я.Кардаш // Лікувальна справа / Врачебное дело. 2004. № 2. С. 78-81.
81.Кардаш В.Е. Сучасні підходи до контролю якості в охороні здоров’я / В.Е.Кардаш, А.П.Зубович, І.В.Навчук // Буковинський медичний вісник. Чернівці. 2002. Т.6, № 2. 149-152.
82.Кардаш В.Е. Сучасні погляди на вториннну профілактику артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості / В.Е.Кардаш, І.В.Навчук // Охорона здоров’я України 2003. № 2 (9). С. 78-81.
83.Кваша О.О. Оцінка впливу артеріальної гіпертензії на рівень смертності населення / О.О.Кваша, О.В.Малацківська // Первинна та вторинна профілактика цереброваскулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Укр. наук.-практ. конференції. К., 2006. С. 8-81.
84.Клименюк В.П. Обсяги та якість надання лікувально-оздоровчої допомоги сільським мешканцям Житомирської області / Клименюк В.П. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2007. № 3. С. 50-54.
85.Клименюк В.