РОЗРОБЛЕННЯ СПОСОБІВ АЗОТУВАННЯ ВИСОКОМІЦНИХ ДВОФАЗНИХ ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. Г.В. КАРПЕНКА

На правах рукопису

КРАВЧИШИН ТАРАС МИРОНОВИЧ
УДК 669.295:621.795

РОЗРОБЛЕННЯ СПОСОБІВ АЗОТУВАННЯ ВИСОКОМІЦНИХ
ДВОФАЗНИХ ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ

Спеціальність 05.02.01 – Матеріалознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Науковий керівник:
Погрелюк Ірина Миколаївна,
доктор технічних наук, ст.н.с.

Львів – 2013

2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………...
ВСТУП...……………………………………...…..……………………………….
РОЗДІЛ 1 Двофазні титанові сплави: фізико-механічні характеристики,
термічна та хіміко-термічна обробки (літературний огляд)..........................
1.1 Фізико-механічні властивості двофазних титанових сплавів..…….
1.2 Термічна обробка двофазних титанових сплавів...............................
1.2.1 Термічна обробка титанового сплаву ВТ6…………………….
1.2.2 Термічна обробка титанового сплаву ВТ22…………………...
1.2.3 Термічна обробка титанового сплаву Т110……………..…….
1.3 Трибологічні властивості титанових сплавів.……………………....
1.4 Методи поверхневого зміцнення титанових сплавів. Азотування...
РОЗДІЛ 2 Досліджувані матеріали і основні методичні аспекти.……..…......
2.1 Загальна характеристика досліджуваних матеріалів…………….....
2.2 Азотування (α + b) - титанових сплавів.…………..………...………
2.3 Металографічні та металофізичні дослідження.................................
2.4 Методика визначення міцнісних характеристик....……...……..…...
2.5 Методика визначення втомних характеристик.…………………….
2.6 Методика визначення зносотривкості……………………….............
2.7 Випробування на фретингостійкість………………………...............
РОЗДІЛ 3 Закономірності термодифузійного насичення азотом двофазних
титанових сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110.………………………………...………..
3.1 К інетичні закономірності взаємодії титанових сплавів з
молекулярним азотом за атмосферного тиску газу………………………….…
3.2 Нітридоутворення………………..……………………………...……
3.3 Газонасичення………………………………………………………….
3.4 Основні тенденції у формуванні рівня приповерхневого
зміцнення титанових сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110 азотуванням в азоті
атмосферного тиску................................................................................................
3.5 Висновки…………...………………….………………………………
РОЗДІЛ 4 Формування регламентованого приповерхневого зміцнення
двофазних титанових сплавів при азотуванні, суміщеному з термічною
обробкою...............................…............……….....................…………………....
4.1 Реалізація ідеї суміщення термічної і хіміко-термічної обробок
для титанового сплаву ВТ6.…………………………………………………..…
4.1.1 Формування рівня міцнісних характеристик сплаву ВТ6
термічною обробкою у вакуумі…………..……….……...……………………...
4.1.2 Оптимізація режиму хіміко-термічної обробки сплаву ВТ6...
4.1.3 Міцнісні характеристики сплаву ВТ6 після азотування,
суміщеного з термічною обробкою…………………………………………….
4.2 Реалізація ідеї суміщення термічної та хіміко-термічної обробок
для титанового сплаву ВТ22………………………………………………..…...
4.2.1 Забезпечення регламентованого рівня приповерхневого
зміцнення титановому сплаву ВТ22 при термодифузійному насиченні
азотом……………………………………………………………………………..
4.2.2 Міцнісні характеристики сплаву ВТ22 після азотування,
суміщеного з термічною обробкою.…………………………………………….
4.2.3 Азотування деталей шасі літака АН-148……….……...…..….
4.3 Реалізація ідеї суміщення термічної і хіміко-термічної обробок
для титанового сплаву Т110..................................................................................
4.3.1 Вибір параметрів хіміко-термічної обробки сплаву Т110…....
4.3.2 Міцнісні характеристики сплаву Т110 після азотування,
суміщеного з термічною обробкою.…………………………………………….
4.4 Висновки...................…………………………….………...….............
РОЗДІЛ 5 Вплив регламентованого приповерхневого зміцнення на втомну
міцність титанових сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110........………….……….............
Висновки…………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 6 Триботехнічна поведінка та фретингостійкість двофазних
титанових сплавів після суміщеного з термічною обробкою
азотування...............................…............……….…….....................................
6.1 Триботехнічні характеристики азотованих двофазних титанових
сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110.……………………………………………………...
6.2 Висновки.…………...…………………….…………………………...
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....………………………………...…………….............
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................
ДОДАТОК А...........................................................................................................
ДОДАТОК Б............................................................................................................
ДОДАТОК В...........................................................................................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Т – температура, °С;
t – тривалість випробувань, год;
sв – тимчасовий опір руйнуванню, МПа;
s0,2 – умовна межа текучості, МПа;
d – відносне видовження, %;
y – відносне звуження, %;
Ra – середнє арифметичне відхилення профілю, мкм;
Hп
μ – поверхнева мікротвердість за навантаження μ, ГПа;
Кρ – практична параболічна константа швидкості азотування, г2/(см4´сек);
l – глибина зміцненої зони, мкм;
ШТО – штатна термічна обробка;
А – ізотермічне азотування;
А(ТО) – азотування, суміщене з термічною обробкою.

ВСТУП
Сучасний рівень розвитку та подальший прогрес авіаційної техніки в
значній мірі визначається використанням титанових сплавів. Саме титанові
сплави гарантують експлуатацію літаків при високих навантаженнях матеріалу.
За даними ВАТ “Корпорація ВСМПО-АВІСМА”, вміст титану в літаках складає
до 12 % від маси планера. Загалом, вагова частка титанових сплавів у
конструкціях ракетно-космічної техніки коливається від 5 до 30 %. У сучасних
революційних конструкціях літаків роль титану зростатиме, оскільки завдяки
цьому матеріалу забезпечуються стійкість до навантажень, мала маса літальних
апаратів та інші важливі якості.
Двофазні високоміцні (a + β) - титанові сплави, зокрема ВТ6 та ВТ22, є
найбільш широковживаними у вітчизняному літакобудуванні, що пов’язано з їх
високою питомою міцністю. Ці сплави використовують для виготовлення
деталей фюзеляжу, крила, шасі, деталей системи керування, деталей кріплення,
тощо. Великі перспективи у літакобудуванні має і сплав Т110, розроблений в
інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України спільно з
ДП “АНТОНОВ”. Це високоміцний титановий сплав, який за своїми
механічними характеристиками не поступається сплаву ВТ22 і, водночас,
суттєво кращий за нього для отримання зварних з’єднань з близькою до
основного металу міцністю.
Якщо за рівнем питомої міцності та корозійної стійкості титанові сплави
задовольняють вимоги до конструкційного матеріалу для сучасної
авіакосмічної техніки і можуть не тільки конкурувати, а навіть мають значну
перевагу перед багатьма іншими конструкційними сплавами, то використання
їх у вузлах тертя, в місцях прямої контактної взаємодії без зміцнювальної
поверхневої обробки або зносотривких покриттів у більшості випадків
неможливе. Незалежно від системи легування, фазового і структурного стану,
рівня міцності та твердості, сплави на основі титану характеризуються
7
низькими триботехнічними властивостями та схильні до схоплення і налипання
під час тертя у будь-якому поєднанні з матеріалами пари тертя.
Серед численних методів поверхневого зміцнення термодифузійне азо-
тування титанових сплавів залишається перспективним, ефективним і економі-
чно виправданим методом поверхневої хіміко-термічної обробки. Воно техно-
логічно просте, забезпечує стабільні фізико-хімічні характеристики оброблених
поверхонь, не потребує додаткових технологічних операцій, легко відтворюєть-
ся та дозволяє обробляти деталі складної форми, в тому числі і з отворами.
Формування перехідних дифузійних шарів забезпечує міцне зчеплення
поверхневого нітридного шару з основою. Значний вклад у розвиток цього
методу поверхневого зміцнення внесли як вітчизняні, так і зарубіжні вчені:
Бодяко М.Н., Каплун В.Г., Кіндрачук М.В., Коган Я.Д., Лахтін Ю.М., Левінсь-
кий Ю.В., Мінкевич А.Н., Назаренко П.В., Самсонов Г.В., Францевич И.Н.,
Bell T., Bergmann H.W., Boyer R., Eylon D., Malinov S., Perry A.G., Rolinski E.,
Strafford K.N., Wasilewski R.J., Winterhager H. та багато інших.
На відміну від однофазних, термодифузійне азотування високоміцних
(a + β) - титанових сплавів за діючими в авіаційній галузі технологічними
інструкціями хоча і забезпечує необхідний рівень поверхневого зміцнення,
проте нівелює результат попередньої термічної обробки, яка задає рівень
об’ємного зміцнення матеріалу. Тому особливої актуальності набуває питання
досягнення високої зносотривкості високоміцних двофазних титанових сплавів
при забезпеченні регламентованого об’ємного зміцнення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу
виконано у відділі високотемпературної міцності конструкційних матеріалів у
газових та рідкометалевих середовищах Фізико-механічного інституту
ім. Г.В. Карпенка НАН України у рамках завдань держбюджетних тем
Національної академії наук України “Розробка фізико-хімічних основ
технології вакуумного азотування двофазних титанових сплавів”
(№ держреєстрації 0105U004319, 2005-2006 рр.), “Розроблення теорії та основ
технології формування фазово-структурного стану поверхневих шарів на
8
титанових сплавах для підвищення їх довговічності у виробах авіаційної
техніки” (№ держреєстрації 0107U004072, 2007-2011 рр.), “Дослідження
термодифузійного насичення з контрольованих газових середовищ
високоміцних двофазних титанових сплавів з метою їх використання для пар
тертя підвищеної довговічності” (№ держреєстріаїц 0112U002775,
2012-2013 рр.), де автор дисертації був виконавцем.
Робота виконувалась згідно програми спільних науково-дослідних робіт
між ДП “АНТОНОВ” та Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Карпенка
НАН України на 2008-2010 роки по напрямку “Розробка технологій інженерії
поверхні виробів авіаційного призначення”.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – встановити кінетичні
закономірності термодифузійного насичення азотом двофазних титанових
сплавах ВТ6, ВТ22 та Т110 в діапазоні температур 800...900 оС та розробити
основи технології отримання на цих сплавах зносотривких поверхневих шарів
при забезпеченні регламентованого об’ємного зміцнення.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
задачі:
1) вивчити кінетику азотування двофазних титанових сплавів в діапазоні
температур 800…900 оС;
2) оцінити можливість суміщення штатної термічної обробки двофазних
титанових сплавів з термодифузійним насиченням в молекулярному азоті для
формування регламентованих рівнів поверхневого та об’ємного зміцнення;
3) дослідити міцнісні та втомні характеристики титанових сплавів після
азотування, суміщеного з термічною обробкою;
4) вивчити триботехнічну поведінку двофазних титанових сплавів ВТ6,
ВТ22 та Т110 після азотування, суміщеного з термічною обробкою;
5) рекомендувати схеми та режими хіміко-термічної обробки двофазних
титанових сплавів для формування зносотривких азотованих шарів за
збереження регламентованого об’ємного зміцнення.
9
Об’єкт дослідження: титанові сплави ВТ6, ВТ22 та Т110 з азотованими
шарами.
Предмет дослідження: закономірності зміни структурно-фазового стану
приповерхневих шарів, механічних, трибологічних характеристик двофазних
титанових сплавів після азотування та азотування, суміщеного з термічною
обробкою.
Методи дослідження. Оптична та електронна мікроскопія, дюрометрія,
рентгенівський фазовий і мікрорентгеноспектральний аналізи,
термогравіометрія, триботехнічні дослідження, механічні випробування при
статичному навантаженні на короткочасну міцність і пластичність, дослідження
на втому та фретингостійкість.
Наукова новизна отриманих результатів:
1. Запропоновано нове вирішення науково-технічної задачі
підвищення зносотривкості високоміцних двофазних титанових сплавів ВТ6,
ВТ22 та Т110 шляхом забезпечення регламентованого приповерхневого і
об’ємного зміцнення при суміщенні термічної та хіміко-термічної обробок в
одному технологічному циклі.
2. Вперше встановлено кореляційні залежності між рівнем
поверхневого зміцнення та текстурою поверхневого нітриду TiNx азотованих
високоміцних двофазних титанових сплавів. Показано, що вищі значення
твердості сплавів ВТ6 та Т110 (18,8…19,2 ГПа) порівняно зі сплавом ВТ22
(17…17,5 ГПа) забезпечуються завдяки переважаючій орієнтації TiNx вздовж
напрямку [111], тоді як поверхнева твердість сплаву ВТ22 обумовлена
текстурою TiNx по площині (200).
3. Встановлено кінетичні закономірності термодифузійного насичення
азотом високоміцних двофазних титанових сплавах ВТ6, ВТ22 та Т110 в
діапазоні температур їх термічної обробки (800…900 оС), розраховано
кінетичні параметри процесу азотування та показано, що інтенсивність
взаємодії з азотом зменшується у ряду ВТ6 ® Т110 ® ВТ22.
10
4. Вперше встановлено залежності фазового складу та структури
приповерхневих шарів, твердості та глибини модифікованого шару двофазних
титанових сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110 від концентраційних, температурних і
часових параметрів азотування, суміщеного з термічною обробкою. Показано,
що при зниженні парціального тиску азоту від атмосферного до 1…10 Па за
менш інтенсивного нітридоутворення на поверхні сплавів зростає глибина
дифузійного шару, а відтак, зменшується градієнт властивостей у
приповерхневому шарі, що позитивно відбивається на триботехнічних та
механічних характеристиках азотованих сплавів.
Практичне значення одержаних результатів:
5. Рекомендовано схеми та режими азотування двофазних титанових
сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110, які забезпечують регламентоване приповерхневе та
об’ємне зміцнення, суміщаючи в одному технологічному циклі формування
азотованого шару заданих параметрів та відповідні структурні зміни у
титановій матриці. Нові технічні рішення захищено патентами України
(№№ 9692, 31147).
6. Розроблено та створено устаткування, яке дозволяє відтворювати
технологічний регламент термічної обробки сплавів і забезпечувати
температурно-часовий та газодинамічний режим азотування в одному
технологічному циклі. Введено в дію технологічну дільницю на базі
Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.
7. Розроблено технологічну інструкцію ТИ16-654-05 “Азотування
високоміцного титанового сплаву ВТ22”, яку введено в дію на ведучих
підприємствах авіабудування (ХДАВП, ДП “АНТОНОВ”). Результати роботи
підтверджені Актом про освоєння технологічного процесу.
Особистий внесок здобувача. Основні результати та положення, які
становлять суть дисертації, отримані та сформульовані автором самостійно.
Автор планував та реалізовував експерименти, брав безпосередню участь в
узагальненні та обробці результатів. Разом з керівником визначено мету та
задачі дослідження, обговорено та підготовлено матеріали до публікацій. У
11
публікаціях, підготованих у співавторстві, здобувачеві належать: отримання
та аналіз експериментальних результатів [141-143]; визначення фазового
складу поверхневих шарів, твердості та шорсткості поверхні [144, 151, 152];
реалізація експерименту та побудова базових залежностей [145, 148-150];
отримання експериментальних результатів [153]; отримання
експериментальних результатів та визначення фізико-хімічних
характеристик поверхневих модифікованих шарів [154]; аналіз
експериментальних результатів [146, 147].
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались та обговорювались на першій і другій міжнародній
науково-практичній конференції “Теоретичні і експериментальні дослідження в
технологіях сучасного матеріалознавства та машинобудування” (Луцьк, 2007 р.;
2009 р.); на XX і XXІ відкритій науково-технічній конференції молодих
науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка
НАН України (Львів, 2007 р.; 2009 р.); міжнародній науковій конференції
“Фізика конденсованих систем та прикладне матеріалознавство” (Львів,
2007 р.); ІХ міжнародній конференції-виставці “Проблеми корозії та
протикорозійного захисту конструкційних матеріалів” КОРОЗІЯ-2008 (Львів,
2008 р.); другій і третій науково-технічній конференції молодих вчених і
спеціалістів “Титан-2010, 2012: виробництво і застосування” (Запоріжжя,
2010 р., 2012 р.); 1-й міжнародній науково-технічній конференції “Теорія
та практика раціонального проектування, виготовлення і експлуатації
машинобудівних конструкцій” (Львів, 2008 р.).
У повному обсязі дисертаційна робота доповідалась на науковому та
кваліфікаційному семінарі “Проблеми матеріалознавства та інженерії поверхні
металів” Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.
Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 16 наукових
публікаціях, з них 8 статей у наукових фахових виданнях, 2 патенти України.

Список літератури

двофазних титанових
сплавів. Показано, що високі значення твердості сплавів ВТ6 та Т110
(18,8…19,2 ГПа) порівняно зі сплавом ВТ22 (17…17,5 ГПа) забезпечуються
завдяки переважаючій орієнтації TiNx вздовж напрямку [111], а поверхнева
твердість сплаву ВТ22 обумовлена текстурою TiNx по площині (200).
3. Встановлено вплив температурно-часових параметрів
термодифузійного азотування на характеристики поверхневого модифікованого
шару двофазних титанових сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110. Показано, що фактор
температури суттєво впливає на потовщення поверхневої нітридної плівки.
158
Найглибший перехідний дифузійний шар формується у сплаву ВТ6, а наймен-
ший – у сплаву ВТ22. З підвищенням температури азотування глибина
дифузійного шару у сплаву ВТ6 зростає відчутніше порівняно з іншими
досліджуваними сплавами. Показано, що зі збільшенням температурно-часових
параметрів процесу азотування внаслідок інтенсифікації нітридоутворення,
формування і росту поверхневої нітридної плівки підвищення шорсткості
поверхні сплавів ВТ22 та Т110 менш відчутне, ніж у сплаву ВТ6. Зі
збільшенням тривалості насичення до 5 год якість поверхні сплаву ВТ6
погіршується на клас після насичення за 800 оС, і на два – за 850 і 900 оС.
4. Оцінено вплив розрідженої динамічної атмосфери азоту (до 1…10 Па)
на структурно-фазовий стан модифікованих шарів двофазних титанових сплавів
під час азотування, суміщеного з термічною обробкою сплавів. Встановлено,
що при зниженні парціального тиску азоту за менш інтенсивного
нітридоутворення на поверхні сплавів зменшується поверхнева мікротвердість,
зростає глибина дифузійного шару, а відтак, зменшується градієнт властиво-
стей у приповерхневому шарі, обумовлюючи формування структурно-фазового
стану приповерхневих шарів з м’якшим приповерхневим зміцненням, що пози-
тивно відбивається на триботехнічних та механічних характеристиках азотова-
них сплавів. Підтверджена ефективність застосування нагріву (чи нагріву та
витримки) до температури азотування в вакуумі (10-3 Па) для інтенсифікації про-
цесу азотування, суміщеного з термічною обробкою сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110.
5. Рекомендовано схеми та режими азотування двофазних титанових
сплавів ВТ6, ВТ22 та Т110, які суміщають в одному технологічному циклі
формування азотованого шару заданих параметрів та отримання оптимального
співвідношення α- і b-фаз у титановій матриці, забезпечуючи регламентоване
приповерхневе та об’ємне зміцнення.
6. Розроблено та створено устаткування, яке дозволяє відтворювати
технологічний регламент термічної обробки сплавів (циклічні зміни
температури, швидкості нагрівання та охолодження), а також забезпечувати
температурно-часовий та газодинамічний режим азотування в одному
159
технологічному циклі. На устаткуванні можна обробляти деталі різної
конфігурації діаметром до 180 мм і довжиною до 350 мм. Введено в дію
технологічну дільницю на базі Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка
НАН України.
7. Розроблено технологічну інструкцію ТИ16-654-05 “Азотування
високоміцного титанового сплаву ВТ22”, яку введено в дію на ведучих
підприємствах авіабудування (ХДАВП, ДП “АНТОНОВ”). Результати роботи
підтверджені Актом про освоєння технологічного процесу вакуумного
азотування деталей з титанового сплаву ВТ22.
8. Технологію азотування, суміщеного з термічною обробкою,
апробовано на дослідній партії деталей шасі з титанового сплаву ВТ22 літака
АН-148, а також використано ТзОВ “Классон Інжиніринг Україна” для
поверхневого зміцнення супортів з титанового сплаву ВТ6.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Полькин И.С. Применение титана в различних отраслях промышлен-
ности / И.С. Полькин // Титан. – 2006. – № 2(19). – С. 63-67.
2. Иголкин А.И. Титан в медицине / А.И. Иголкин // Титан. – 1993. – №
1. – С. 86-90.
3. Найдич И.М. Сплавы титана в химико-фармацевтических производ-
ствах / И.М. Найдич // Титан. – 1998. – № 1(10). – С. 28-30.
4. Фишер Д. Применение перспективних титановых сплавов в автомо-
билестроении / Д. Фишер, Х. Зибум // Титан. – 1993. – № 1. – С. 82-85.
5. Цвиккер У. Титан и его сплавы / У. Цвиккер. - М.: Металлургия,
1979. – 512 с.
6. Строение и свойства авиационных материалов. Учебник для вузов /
А.Ф. Белов, Г.П. Бенедиктова, А.С. Висков и др. / под ред. акад. А.Ф. Белова,
д.т.н., проф. В.В. Николенко. – М.: Металлургия, 1989. – 368 с.
7. Шоршоров М.Х. Фазовые превращения и изменения свойств сплавов
титана при сварке: атлас / М.Х. Шоршоров, В.Н. Мещеряков. – М.: Наука, 1973.
– 158 с.
8. Патон Б.Є. Основні напрямки наукових досліджень з титанової
проблематики в Україні / Б.Є. Патон, А.П. Шпак, О.М. Івасишин // Фіз.-хім.
механіка матеріалів. – 2006. – № 3. – C. 5-17.
9. Применение титановых сплавов для авиационных конструкций /
А.Г. Братухин, Н.Ф. Аношкин, В.Н. Моисеев и др. // Титан. – 1993. – № 1. –
С. 77-81.
10. Братухин А.Г. Свариваемые титановые сплавы в российской авиаци-
онной технике / А.Г. Братухин // Титан. – 1998. – № 1(10). – С. 3-10.
161
11. Балабуев .ВП. Титановые сплавы в изделиях АНТК
им. О.К. Антонова / П.В. Балабуев // Титан. – 1998. – № 1(10). – С. 15-19.
12. Климов В.Т. Титановые сплавы в конструкциях пассажирских само-
летов / В.Т. Климов, В.В. Садков // Титан. – 1998. – № 1(10). – С. 10-15.
13. Пономарев Ю.И. Титановые сплавы в ракетно-космической технике /
Ю.И. Пономарев // Титан. – 1998. – № 1(10). – С. 23-27.
14. Опыт применения титановых сплавов в вертолетах фирмы Камов /
С.В. Михеев, В.И. Акиньшин, А.С. Баев и др. // Титан. – 1998. – № 1(10). –
С. 20-23.
15. Анташев В.Г. Перспективы применения титановых сплавов в авиа- и
ракетостроении / В.Г. Анташев, Н.А. Ночовная // Титан. – 2004. – № 2. – С. 64-66.
16. Глазунов С.Г. Титановые сплавы. Конструкционные титановые
сплавы / С.Г. Глазунов, В.Н. Моисеев. – М.: Металлургия, 1974. – 368 с.
17. Ильин А.А. Титановые сплавы. Состав, структура, свойства: справоч-
ник / А.А. Ильин, Б.А. Колачёв, И.С. Полькин. - М.: ВИЛС–МАТИ, 2009. – 520 c.
18. Титановые сплавы для авиационной промышленности Украины /
С.Л. Антонюк, А.Г. Моляр, А.Н. Калинюк, В.Н. Замков // Современная
электрометаллургия. – 2003. – № 1. – С. 10-14.
19. Изготовление и эксплуатация оборудования из титана /
Г.М. Шеленков, В.Н. Блащук, Р.К. Мелехов и др. – К.: Техніка, 1984. – 120 с.
20. Горынин И.В. Титан в машиностроении / И.В. Горынин,
Б.Б. Чечулин. – М.: Машиностроение, 1990. – 400 с.
21. Титановые сплавы в машиностроении / Б.Б. Чечулин, С.С. Ушаков и
др. / под. ред. Г.И. Капыркина. – Л.: Машиностроение, 1977. – 248 с.
22. Еременко В.Н. Титан и его сплавы / В.Н. Еременко. – Киев: Изд. АН
УССР, 1960. – 500 с.
162
23. Основные закономерности фазовых превращений и оптимизация
структуры и свойств высокопрочных титановых сплавов / И.С. Полькин,
Т.В. Ишунькина, В.Л. Родионов и др. // Титан. – 1993. – № 2. – С. 13-19.
24. Брун М.Я. О структуре титановых сплавов и параметрах опреди-
ляющих ее многообразие / М.Я. Брун, Г.В. Шаханова // Титан. – 1993. – № 1. –
С. 24-29.
25. Технология производства титановых самолетных конструкций /
А.Г. Братухин, Б.А. Колачев, В.В. Садков и др. – М.: Машиностроение, 1995. – 448 с.
26. Металлография титановых сплавов / Н.Ф. Аношкин, Г.А. Бочвар,
В.Н. Моисеев и др. / под ред. С.Г. Глазунова и Б.А. Колачева. – М.: Металлур-
гия, 1980. – 464 с.
27. Механіка руйнування і міцність матеріалів: довідн. посібник /
Під заг. ред. В.В. Панасюка. Т. 9: Міцність і довговічність авіаційних матеріалів
та елементів конструкцій. Під ред. О.П. Осташа, В.М. Федірка. – Львів:
Сполом, 2007. – 1068 с.
28. Носов В.К. Водородное пластифицирование при горячей деформации
титановых сплавов / В.К. Носов, Б.А. Колачев. – М.: Металлургия, 1986. – 118 с.
29. Механические свойства (α + β)-титановых сплавов с различной
структурой в интервале температур +20…-196 ºС / О.М. Ивасишин,
П.Е. Марковский, Г.А. Пахаренко, А.В. Шевченко // Металловедение и терм.
обраб. металлов. – 1993. – № 12. – С. 17-20.
30. Сварка высокопрочных титановых сплавов / С.М. Гуревич,
Ф.Р. Куликов, В.Н. Замков и др. – М.: Машиностроение, 1975. – 150 с.
31. Івасишин О.М. Стан виробництва, дослідження і застосування титану
в країнах СНД / О.М. Івасишин, А.В. Александров // Фіз.-хім. механіка
матеріалів. – 2008. – № 3. – C. 7-20.
32. Упрочняющая термическая обработка, механические характеристики
и структура свариваемого высокопрочного титанового сплава Т110 /
163
В.Н. Замков, В.Ф. Топольский, В.А. Трофимов и др. // Ti-2005 в СНГ. Сборник
трудов. – Киев, 2005. – С. 198-208.
33. Втомна міцність експериментального титанового сплаву Т110 /
С.Л. Антонюк, В.М. Король, О.Г. Моляр та ін. // Фіз.-хім. механіка матеріалів. –
2003. – № 2. – C. 99-101.
34. Хорев А.И. Комплексное легирование и термомеханическая обработ-
ка титановых сплавов / А.И. Хорев. – М.: Машиностроение, 1979. – 228 с.
35. Хорев А.И. Современные методы повышения конструкционной
прочности титановых сплавов / А.И. Хорев. – М.: Воениздат, 1979. – 256 с.
36. Хорев А.И. Современные титановые сплавы в авиакосмической
технике / А.И. Хорев, М.А. Хорев // НТЖ РИА “Авиакосмическая техника и
технология”. – 1997. –№ 1. – С. 15-22.
37. Розробка нової системи легування високоміцних титанових сплавів
для зварних конструкцій / В.М. Замков, В.П. Топольський, О.Г. Моляр,
С.Л. Антонюк // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2006. – № 3. – С. 65-70.
38. Аболіхіна О.В. Вплив структури титанового сплаву Т110 на його
відпірність ударам індентора / О.В. Аболіхіна, С.Л. Антонюк, О.Г. Моляр //
Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – № 1. – С. 112-114.
39. Сопротивление усталости сварных соединений опытного титанового
сплава Т-110 / С.Л. Антонюк, В.Н. Король, А.Г. Моляр и др. // Автоматическая
сварка. – 2004. – № 2. – С. 28-31.
40. Патент України № 40087 МКИ С22С14/00. Високоміцний титановий
сплав / Замков В.М., Топольский В.П., Тригуб М.П.; заявник Інститут
електрозварювання ім. Є.О. Патона. – № 2000021117; заявл. 25.02.2000; опубл.
16.06.2003, Бюл. № 6, 2003 р.
41. Исследование механических свойств кованых полуфабрикатов
опытного титанового сплава Т110 / С.Л. Антонюк, В.Н. Король, А.Г. Моляр и
др. // Современная электрометаллургия. – 2003. – № 3. – С. 30-33.
164
42. Zamkov V.N. New high-strength weldable titanium alloy T110 /
V.N. Zamkov, S.L. Antonyuk, A.G. Molyar // Metallic Materials with High Structural
Efficiency. – 2004. – № 146. – P. 269-278.
43. Утомне руйнування зварних зразків зі сплаву Т110 / Є.В. Аболіхіна,
С.Л. Антонюк, О.Г. Моляр, В.М Замков // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2004.
– № 4. – С. 89-92.
44. Зварюваність високоміцного титанового сплаву Т110 /
В.П. Топольский, І.К. Петриченко, С.В. Ахонін, Р.М. Міщенко // Фіз.-хім.
механіка матеріалів. – 2008. – № 3. – С. 95-98.
45. Вульф Б.К. Термическая обработка титановых сплавов / Б.К. Вульф.
– М.: Металлургия, 1969. – 376 с.
46. Аболіхіна О.В. Структура, міцність і пластичність напівфабрикатів із
титанового сплаву ВТ22 / О.В. Аболіхіна, С.П. Антонюк, О.Г. Моляр // Фіз.-хім.
механіка матеріалів. – 2008. – № 3. – С. 85-88.
47. Sha W. Titanium alloys: modeling of microstructure, properties and applications
/ W. Sha, S. Malinov. – Woodhead Publishing Limited, 2009. – 569 p.
48. Лясоцкая В.С. Особенности термической обработки сварных
соединений титановых сплавов / В.С. Лясоцкая // Металловедение и терм.
обраб. металлов. – 1993. – № 7. – С. 20-22.
49. Титан и титановые сплавы / В.Г. Шипша / Металлы и сплавы:
справочник / В.К. Афонин, Б.С. Ермаков, Е.Л. Лебедев и др. / под ред.
Ю.П. Солнцев. – СПб.: Профессионал: Мир и Семья, 2003. – 147 с.
50. Моисеев В.Н. Перспективы развития упрочняющей термической
обработки титановых сплавов / В.Н. Моисеев // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1977. – № 10. – С. 63-68.
51. Коробов О.С. Закономерности фазовых превращений при старении
(α + β)- и псевдо-β-сплавов титана / О.С. Коробов // Титан. – 1993. – № 1. – С. 30-34.
165
52. Полькин И.С. Упрочняющая термическая обработка титановых
сплавов / И.С. Полькин – М.: Металлургия, 1984. – 93 с.
53. Мальцев М.В. Изменение периода решетки бета-фазы при
изотермическом отжиге титановых сплавов / М.В. Мальцев, Н.В. Петрикова //
Металловедение и терм. обраб. металлов. – 1990. – № 3. – С. 49-52.
54. Солонина О.П. Жаропрочные титановые сплавы / О.П. Солонина,
С.Г. Глазунов. – М.: Металлургия, 1976. – 448 с.
55. Борисова Е.А. О вакуумном отжиге титановых сплавов /
Е.А. Борисова, И.И. Шашенкова, Р.Д. Глебова // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1972. – № 5. – С. 10-13.
56. Высокотемпературный аргоно-вакуумный отжиг и его влияние на
физико-механические свойства титановых сплавов / Г.Г. Максимович,
Я.И. Спектор, В.Н. Федирко и др. // Физ.-хим. механика материалов. – 1981. –
№ 6. – С. 45-49.
57. Бочвар А.А. Основы термической обработки сплавов. Изд. 5-е /
А.А. Бочвар. – М.: Металлургиздат, 1940. – 296 с.
58. Остапчук В.В. Влияние режимов упрочняющей термической обра-
ботки на структуру и свойства титанового сплава ВТ22 / В.В. Остапчук,
Н.И. Семишов // Питання проектування та виробництва конструкцій літальних
апаратів. Збірник наукових праць. – 2010. – № 2. – С. 38-43.
59. Шевельков В.В. Структурные превращения в титановом сплаве ВТ22
при старении / В.В. Шевельков // Металловедение и терм. обраб. металлов. –
1992. – № 8. – С. 33-37.
60. Термическая обработка титанового сплава ВТ22 / В.Н. Моисеев,
Ю.И. Захаров, Ю.Г. Кириллов и др. // Металловедение и терм. обраб. металлов.
– 1990. – № 3. – С. 46-49.
61. Хорев А.И. Титановые сплавы: применение и перспективы развития /
А.И. Хорев, М.А. Хорев // Титан. – 2005. – № 1. – С. 40-53.
166
62. Ванжула Т.В. Повышение износостойкости деталей их титановых
сплавов. Обзор. / Т.В. Ванжула, В.Н. Замков, В.П. Прилуцький // Автоматиче-
ская сварка. – 2003. – № 8. – С. 31-35.
63. Гамуля Г.Д. Общие закономерности адгезионного изнашивания
титановых сплавов / Г.Д. Гамуля, И.Л. Лебедева, Г.Н. Преснякова // Трение и
износ. – 1987. – Т.8. – № 4. – С. 620-628.
64. Трофимов В.А. Некоторые причины разрушения силовых деталей
шасси из высокопрочных сталей на самолетах АН / В.А. Трофимов, А.Г. Моляр
// Физ.-хим. механика материалов. – 2002. – № 3. – С. 107-109.
65. Триботехнические свойства плазменных покрытий на титановом
сплаве ВТ22 / М.В. Киндрачук, Э.А. Кульгавый, Е.В. Корбут, А.Л. Шевченко //
Проблеми тертя та зношування. Збірник наукових праць. – 2008. – № 50. –
С. 171-179.
66. Триботехнические свойства покрытий на титановых сплавах /
П.В. Назаренко, И.Е. Полищук, А.Г. Моляр, А.Е. Остраница // Физ.-хим.
механика материалов. – 1988. – № 2. – С. 55-62.
67. Повышение износостойкости титановых сплавов при высоких контакт-
ных нагрузках / О.М. Ивасишин, П.Е. Марковский, О.В. Микуляк, В.Е. Панарин //
Металловедение и терм. обраб. металлов. – 1991. – № 8. – С. 46-47.
68. Иванов А.С. Износостойкие покрытия на титановых сплавах /
А.С. Иванов, А.Р. Потехин, В.С. Томсинский // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1990. – № 1. – С. 30-31.
69. Федорченко И.М. Химико-термическая обработка металлов и спла-
вов с электрохимическими покрытиями / И.М. Федорченко, Ю.А. Гуслиенко,
М.В. Лучка // Защитные покрытия на металлах. – 1981. – № 15. – С. 24-27.
70. Щепетов В.. В Електроіскрове легування для підвищення
триботехнічних характеристик деталей авіаційної техніки / В.В. Щепетов,
А.Г. Довгаль, Л.В. Бурдюженко // Вісник НАУ. – 2004. – № 1. – С. 83-87.
167
71. Поверхностное упрочнение титановых сплавов в режиме теплового
самовоспламенения / Я.Д. Коган, Е.П. Костогоров, Н.Э. Струве, А.А. Инякин //
Металловедение и терм. обраб. металлов. – 1992. – № 6. – С. 15-17.
72. Ахметова Е.Р. Модификация титановых сплавов для пар трения
методом переодического разряда в потоке жидкости / Е.Р. Ахметова,
Р.Г. Тазединов // Вестник МАИ. – 2009. – Т.16. – № 1. – С. 73-83.
73. Образование нитридов при электроискровом легировании титана и
его сплавов / А.Е. Гитлевич, Г.И. Димитрова, Т.В. Пушкина, К.Р. Збигли //
Электронная обработка металлов. – 1991. – № 2. – С. 12-17.
74. Пастух І.М. Енергообмін на межі метал-газ при азотуванні титанових
сплавів в тліючому розряді / І.М. Пастух, Н.С. Машовець // Вісник ХНУ. –
2009. – № 5. – С. 15-19.
75. Кудинов В.В. Плазменные покрытия / В.В. Кудинов. – М.: Наука,
1977. – 184 с.
76. Плазменное азотирование как метод обработки для изменения сопро-
тивления износу и коррозии / Т. Белл, З.Л. Занг, Дж. Лейнеген и др. / Покрытия и
обработка поверхности для защиты от коррозии и износа / под ред.
К.Н. Страффорда, П.К. Датты, К.Дж. Гуджена. – М.: Металлургия, 1991. – 238 с.
77. Втомні характеристики титанового сплаву ВТ22 із зносотривкими
покривами / В.О. Краля, О.Г. Моляр, А.М. Хімко, Д.О. Пугачевський // Фіз.-хім.
механіка матеріалів. – 2006. – № 6. – С. 119-122.
78. Самсонов Г.В. Тугоплавкие покрытия / Г.В. Самсонов, А.П. Эпик. –
М.: Металлургия, 1973. – 400 с.
79. Состояние и перспективы использования антифрикционных покры-
тий на титановых сплавах / А.Ф. Аксенов, И.Е. Полищук, Э.А. Кульгавый,
А.С. Синьковский // Трение и износ. – 1982. – Т.3. – № 3. – С. 422-427.
168
80. Иванов А.С. Износостойкие покрытия на титановых сплавах /
А.С. Иванов, А.Р. Потехин, В.С. Томсинский // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1990. – № 1. – С. 30-31.
81. Баташев К.П. Электрохимическая обработка поверхности титана и
его сплавов / К.П. Баташев. – Л.: ЛДНТП, 1963. – 31 с.
82. Прокошкин Д.А. Исследование ионного азотированного титана /
Д.А. Прокошкин, Т.А. Панайоти, Г.В. Соловьев // Известия вузов.
Машиностроение. – 1985. – № 5. – С. 107-110.
83. Панайоти Т.А. Структура, фазовый состав и твердость азотированно-
го титана / Т.А. Панайоти, Г.В. Соловьев // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1992. – № 9. – С. 34-38.
84. Панайоти Т.А. Особенности формирования диффузионных слоев при
ионном азотировании α- и (α + β)-титановых сплавов в интервале температур от
500 до 1000 °С / Т.А. Панайоти, Г.В. Соловьев // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1994. – № 5. – С. 34-37.
85. Томашов Н.Д. Влияние наводороживания на электрохимическое
поведение титана / Н.Д. Томашов, В.Н. Модестова // Новые исследования
титановых сплавов. – М.: Наука, 1965.– С. 131.
86. Вакуленко Л.И. Электрохимическое поведение титана при поляриза-
ции переменным током / Л.И. Вакуленко, Н.Д. Назаренко, А.Н. Антишко //
Журн. прикл. химии – 1978. – № 1. – С. 184-185.
87. Инструкция по диффузионной электрохимической обработке
титановых сплавов (производственная инструкция) ТИ16-557-86.
88. Вакуленко Л.И. Растворение сплава ВТ22 под действием переменно-
го тока в электролите фосфорной кислоты / Л.И. Вакуленко, Н.Д. Назаренко //
Укр. хим. журн. – 1979. – № 45, вып. 1. – С. 68-69.
169
89. Дмитрук Б.Ф. Влияние обработки переменным током в растворах
H3PO4 на свойства поверхности титановых сплавов / Б.Ф. Дмитрук,
Н.Д. Назаренко, Л.В. Грибкова // Укр. хим. журн. – 1982. – № 12. – С. 1264-1267.
90. А.с. 113600. Способ и электролит для электрохимической обработки
титана и его сплавов / Н.Д. Назаренко, А.В. Городыский, А.Г. Моляр и др.
91. О рациональности использования покритий на биоинженерных
объектах / В.А. Филиппенко, Е.К. Севидова, И.И. Степанова и др. // Ортопедия,
травматология и протезирование. – 2008. – № 4. – С. 98-111.
92. Деклар. патент на винахід. № 71271А. Спосіб анодування титану та ти-
танових сплавів / Севидова О.К., Степанова І.І., Рой І.Д. – 2004. – Бюл. № 11. – 3 с.
93. Патент на изобр. № 2383664С1. Способ получения анодно-оксидного
покрытия на деталях из титановых сплавов / Пивоварова Л.Н., Захарова Л.В.,
Фадеев А.В. – опубл. 10.03.10. – 5 с.
94. Федірко В.М. Термодифузійне багатокомпонентне насичення
титанових сплавів / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк, О.І. Яськів. – К.: Наукова
думка, 2009. – 168 с.
95. Строев А.С. Повышение поверхностной твердости и износостойко-
сти титановых сплавов путем термодиффузионного насыщения / А.С. Строев,
Е.Н. Новикова // Титан и его сплавы. Металлургия и металловедение / отв. ред.
Н.В. Агеев. – Изд. АН СССР. – 1958. – № 8. – С. 107-113.
96. Федірко В.М. Підвищення зносостійкості титанових сплавів хіміко-
термічною обробкою в азотовмісних середовищах / В.М. Федірко,
І.М. Погрелюк // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 1994. – № 1. – С. 69-74.
97. Федірко В.М. Азотування як метод підвищення зносостійкості
титану та сплавів на його основі / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк, О.І. Яськів //
Проблеми трибології. – 1996. – № 2. – С. 52-56.
98. Лахтин ЮМ. . Современное состояние процесса азотирования /
Ю.М. Лахтин // Металловедение и терм. обраб. металлов. – 1993. – № 7. – С. 6-11.
170
99. Белявский Н.М. Изменение фазового состава и электрических
свойств пленок титана при термической обработке в азоте / Н.М. Белявский,
А.М. Чапланов // Металлы. – 1987. – № 2. – С. 192-196.
100. Лавренко .ВА. Химическое взаимодействие материалов с
разреженными атомными и молекулярными газами / В.А. Лавренко,
В.Л. Тикуш. – К.: Наукова думка, 1992. – 149 c.
101. Термическая обработка титановых и алюминиевых сплавов в
вакууме и инертных средах / Г.Г. Максимович, В.Н. Федирко, Я.И. Спектор и
др. – К.: Наукова думка, 1987. – 184 с.
102. Погрелюк І.М. Вплив азотування на міцність та пластичність
титанових сплавів / І.М. Погрелюк, В.М. Федірко, В.А. Лопушанський //
Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 1993. – № 1. – С. 81-84.
103. Новиков И.И. Теория термической обработки металлов: 3-е изд.,
перераб. и доп. / И.И. Новиков. – М.: Металлургия, 1978. – 392 с.
104. Wasilewski R.J. Diffusion of nitrogen and oxygen in titanium /
R.J. Wasilewski, I. Kehl // J. og the Inst. Of Metals. – 1954-55. – № 83. – P. 94-104.
105. Кипарисов С.. С Азотирование тугоплавких металлов /
С.С. Кипарисов, Ю.В. Левинский. – М.: Металлургия, 1972. – 160 с.
106. Федірко В.М. Азотування титану та його сплавів / В.М. Федірко,
І.М. Погрелюк. – К.: Наукова думка, 1995. – 220 с.
107. Новикова Е.Н. Азотирование титановых сплавов при пониженных дав-
лениях / Е.Н. Новикова // Металловед. титана. – М.: Наука, 1964. – с. 132-138.
108. Смирнов А.В. Поверхностное упрочнение титана методами
химико-термической обработки / А.В. Смирнов, А.Д. Начинков //
Металловедение и терм. обраб. металлов. – 1960. – № 3. – С. 22-29.
109. Смирнов А.В. Азотирование титана при пониженном парциальном
давлении азота / А.В. Смирнов, А.Д. Начинков // Металловедение и терм.
обраб. металлов. – 1960. – № 7. – С. 42-47.
171
110. Матичак Я.С. Термодифузійне насичення α-титану азотом із
розрідженої атмосфери / Я.С. Матичак, І.М. Погрелюк, В.М. Федирко //
Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2009. – № 1. – С. 66-75.
111. Максимович Г.Г. Вплив тиску розрідженої динамічної атмосфери
азоту на процес азотування титанових сплавів / Г.Г. Максимович, В.М. Федірко,
І.М. Погрелюк // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 1990. – № 3. – С. 97-100.
112. Новикова Е.Н. Азотирование титановых сплавов в чистом азоте /
Е.Н. Новикова //Сб. Титан и его сплавы. – М.: Изд-во АН СССР, 1960. – Вып. 3.
– С. 35-40.
113. Максимович Г.Г. Кинетика азотирования титановых сплавов при
пониженном давлении / Г.Г. Максимович, В.Н. Федирко, И.Н. Погрелюк //
Физ.-хим. механика материалов. – 1986. – № 4. – С. 80-83.
114. Carpenter L.G. Some experiments on the reaction of titanium with oxygen
and nitrogen / L.G. Carpenter, F.R. Reavell // Metallurgia. – 1948-49. – № 39. –
P. 63-65.
115. Gulbransen E.A. Kinetics of the reaction of titanium with O2, N2, and H2 /
E.A. Gulbransen, K.F. Andrew // Trans. Amer. Inst. min. (metall) Engres. – 1949. –
№ 185. – P. 741-748.
116. Кальнер В.Д. Влияние кислорода на свойства покрытия на основе
нитрида титана / В.Д. Кальнер, А.К. Вернер // Металловедение и терм. обраб.
металлов. – 1994. – № 4. – С. 10-12.
117. Киреев Л.С. Взаимодействие титана с газами при нагреве в среде
азота / Л.С. Киреев, В.Ф. Селиванов, В.В. Пешков // Металловедение и терм.
обраб. металлов. – 1994. – № 4. – С. 12-16.
118. Куликов И.С. Термическая диссоциация соединений / И.С. Куликов.
– М.: Металлургия, 1969. – 576 с.
172
119. О влиянии рассасывающего отжига на сопротивление малоцикловой
усталости тонких листов из титановых сплавов / А.Б. Коломенский, Б.А. Колачев,
А.В. Дегтярев, А.Н. Рощупкин // Титан. – 1998. – № 1(10). – С. 57-59.
120. Интенсификация процесса азотирования титановых сплавов предва-
рительным вакуумным отжигом / Г.Г. Максимович, В.Н. Федирко,
Я.С. Спектор и др. // Прогрессивные технол. Процессы и оборудование при
терм. обработке: Материалы совещ. – М.: НИАТ, 1991. – С. 42-45.
121. Федирко В.Н. О кинетике азотирования титановых сплавов при
температуре 1173 К / В.Н. Федирко, И.Н. Погрелюк // Физ.-хим. механика
материалов. – 1983. – № 6. – С. 33-35.
122. Максимович Г.Г. Кинетические закономерности взаимодействия
титановых сплавов с азотом / Г.Г. Максимович, В.Н. Федирко, И.Н. Погрелюк //
Физ.-хим. механика материалов. – 1988. – № 6. – С. 77-81.
123. Погрелюк І.М. Шляхи інтенсифікації термодифузійного насичення
титанових сплавів у молекулярному азоті / І.М. Погрелюк // Фіз.-хім. механіка
матеріалів. – 1999. – № 1. – С. 61-70.
124. Погрелюк И.Н. К вопросу об интенсификации процесса азотирования
титановых сплавов / И.Н. Погрелюк // Металловедение и терм. обраб. металлов.
– 1999. – № 6. – С. 9-12.
125. Berry L.G. Powder Difraction File 1974: Search manual alpha-betial listing
and search section of frequently uncounted phases: inorganic / L.G. Berry. – Joint
Committee on Powder Diffraction Standards, Philadelphia, 1974. – 672 p.
126. Сокирянский Л.Ф. Об оценке глубины газонасыщенных слоев в
титановых сплавах методом микротвердости / Л.Ф. Сокирянский // Заводская
лаборатория. – 1969. – Т.35. – № 12. – С. 1501–1503.
127. Максимович Г.Г. Микромеханические испытания материалов /
Г.Г. Максимович. – К.: Наукова думка, 1972. – 75 с.
173
128. Войтович Р.Ф. Высокотемпературное окисление титана и его сплавов
/ Р.Ф. Войтович, Э.И. Головко. – К.: Наукова думка, 1984. – 256 с.
129. High-flux low-energy (≂20 eV) N+
2 ion irradiation during TiN deposition
by reactive magnetron sputtering: Effects on microstructure and preferred orientation
/ L. Hultman, J.E. Sundgren, J.E. Greene, D.R. Bergstrom and I. Petrov // J. Appl.
Phys. – 1995. – № 78. – P. 5395–5403.
130. Mori T. Improvement of mechanical properties of Ti/TiN multilayer films
deposited by sputtering / T. Mori, S. Fukura, Y. Takemura // Surf. and Coat. Technol.
– 2001. – № 140. – P. 122-127.
131. Титановые сплавы в самолетах АНТК им. О.К. Антонова /
В.А. Трофимов, С.Л. Антонюк, О.М. Ивасишин, А.Г. Моляр // Ti-2005 в СНГ.
Сборник трудов. – Киев, 2005. – С. 298-305.
132. Производственная инструкция ВИАМ № 685-76. Термическая
обработка титановых сплавов.
133. Аношкин Н.Ф. Титановые сплавы. Металлография титановых
сплавов / Н.Ф. Аношкин. – М.: Металлургия, 1980. – 464 с.
134. Грошковский Я. Техника высокого вакуума / Я. Грошковский. – М.:
Мир, 1975. – 622 с.
135. Lishi L. Surface hardening of titanium alloys by gas phase nitridation
under kinetic control / Liu Lishi dissertation doctor of philosophy. – Case Western
Reserve University Cleveland, Ohio, USA, 2005. – 275 p.
136. Ильин А.А. Механизм и кинетика фазовых и структурных
превращений в титановых сплавах / А.А. Ильин. – М.: Наука, 1994. – 304 с.
137. Формирование наноструктурных градиентных износостойких слоев
на поверхности титановых сплавов разных классов при вакуумном ионно-
плазменном азотировании / В.С. Спектор, Е.А. Лукина, А.А. Александров,
А.А. Шафоростов // Перспективные материалы. – 2010. – № 9. – С. 151-155.
174
138. Рускол Ю.С. Титановые конструкционные сплавы в химических
производствах. Справочник / Ю.С. Рускол. – М.: Химия, 1989. – 288 с.
139. Сравнительное исследование химической стойкости нитрида титана и не-
ржавеющей стали в средах полости рта / В.А. Лавренко, В.А. Швец, Н.В. Бошицкая,
Г.Н. Макаренко // Порошковая металлургия. – 2001. – № 11/12. – С. 105-112.
140. Томашов Н.Д. Коррозия и защита титана / Н.Д. Томашов,
Р.М. Альтовский. – М.: Машгиз, 1963. – 168 с.
141. Федірко В.М. Кінетика термодифузійного насичення азотом титанового
сплаву ВТ22 в діапазоні температур 800…950 °С / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк,
Т.М. Кравчишин // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2013. – № 2. – С. 14-25.
142. Федірко В.М. Вплив параметрів азотування на приповерхневе
зміцнення титанового сплаву ВТ6 / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк,
Т.М. Кравчишин // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2007. – № 6. – С. 49-54.
143. Погрелюк МІ. . Вплив термічного оброблення (відпалу) на
властивості сплаву ВТ6 / І.М. Погрелюк, Т.М. Кравчишин // Машинознавство. –
2007. – Т.115. – № 1. – С. 45-47.
144. Кравчишин Т.М. Вплив азотування на зносотривкість двофазних
титанових сплавів ВТ6 та ВТ22 / Т.М. Кравчишин, І.М. Погрелюк //
Машинознавство. – 2009. – Т.147. – № 9. – С. 23-25.
145. Kravchyshyn T. The influence of duration of isothermal exposition on the
properties of surface layers of titanium alloy BT6 at the nitriding by the thermal
treatment in nitrogen / T. Kravchyshyn, I. Pohreliuk, V. Fedirko // Acta Mehanica
Slovaka. – 2006. – № 4-A. – P. 145-151.
146. Кравчишин Т.М. Використання елементів вакуумної технології при
хіміко-термічній обробці титанового сплаву ВТ6 / Т.М. Кравчишин,
І.М. Погрелюк, В.М. Федірко // Наукові нотатки: Міжвузівський збірник (за
напрямом „Інженерна механіка”). – Луцьк, 2007. – Вип. 20. – С. 206-212.
175
147. Кравчишин Т.М. Азотування титанового сплаву Т110 /
Т.М. Кравчишин, В.М. Федірко // Наукові нотатки: Міжвузівський збірник (за
напрямом „Інженерна механіка”). – Луцьк, 2009. – Вип. 25, ч.1. – С. 196-201.
148. Федірко В.М. Корозійна тривкість титанового сплаву ВТ6 після тер-
мічної і хіміко-термічної обробок / В.М. Федірко, Т.М. Кравчишин,
Р.В. Проскурняк // Фіз.-хім. механіка матеріалів. Спец. випуск № 7 „Проблеми
корозії та протикорозійного захисту матеріалів”. – 2008. – Т.1. – С. 259-262.
149. Кравчишин Т.М. Перспектива суміщення термічної і хіміко-
термічної обробки двофазних титанових сплавів / Т.М. Кравчишин,
І.М. Погрелюк, В.М. Федірко // „Титан-2010: виробництво і застосування”: II
науково-технічна конференція, 1-2 грудня 2010 р., м. Запоріжжя: збірка тез до-
повідей / відп. ред. Ю.М. Внуков. – Запоріжжя: АА Тандем, 2010. – С. 55-56.
150. Федірко В.М. Особливості азотування двофазних титанових сплавів /
В.М. Федірко, Т.М. Кравчишин, І.М. Погрелюк // „Титан-2012: виробництво і
застосування”: III науково-технічна конференція, 4-5 жовтня 2012 р.,
м. Запоріжжя: збірка тез доповідей / відп. ред. Ю.М. Внуков. – Запоріжжя:
ЗНТУ, 2012. – С. 65-66.
151. Патент України № 9692 МПК С21D1/78. Спосіб термічної обробки
титанового сплаву / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк, В.А. Трофімов, О.Г. Моляр,
Т.М. Кравчишин // власник Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка
НАН України. – № u200502148, заявл. 09.03.05, опубл. 17.10.05, бюл. № 10.
152. Патент України № 31147 МПК (2006) С21D1/78. Спосіб термічної
обробки титанового сплаву / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк, Т.М. Кравчишин //
власник Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України. –
№ u200713717; заявл. 07.12.07, опубл. 25.03.08, бюл. № 6.
153. Кравчишин Т.М. Вплив азотування на зносотривкість двофазних
титанових сплавів ВТ6 та ВТ22 / Т.М. Кравчишин, І.М. Погрелюк // „Теорія та
практика раціонального проектування, виготовлення і експлуатації
машинобудівних конструкцій”: 1-а міжнародна науково-технічна конференція,
176
22-24 жовтня 2008 р., м. Львів: збірник праць конференції. – Львів: КІНПАТРІ
ЛТД, 2008. – С. 218-219.
154. Федірко В.М. Розробка режимів азотування двофазних титанових
сплавів / В.М. Федірко, І.М. Погрелюк, Т.М. Кравчишин // „Фізика конденсова-
них систем та прикладне матеріалознавство”: міжнародна наукова конференція,
11-13 жовтня 2007 р., м. Львів: збірка тез доповідей. – Львів: Видавництво НУ
„Львівська політехніка”, 2007. – С. 133.
155. Крачишин Т.М. Міцнісні характеристики сплаву ВТ6 після
азотування / Т.М. Кравчишин // XX відкрита наук.-техн. конф. молод. наук. і
спеціалістів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, 3-4
жовтня 2007 р.: матеріали конф. – Львів: Фізико-механічний інститут
ім. Г.В. Карпенка НАН України, 2007. – С. 131-134.
156. Кравчишин Т.М. Вплив термодифузійного азотування на
приповерхневе зміцнення титанового сплаву Т110 / Т.М. Кравчишин //
„Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні,
діагностичні технології”: XXI відкрита наук.-техн. конф. молод. наук. і
спеціалістів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України,
28-30 жовтня 2009 р.: матеріали конф. – Львів: Фізико-механічний інститут
ім. Г.В. Карпенка НАН України, 2009. – С. 205-208.