РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

Зайцева Марина Миколаївна

УДК 330.341.1:338.49

РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник -
Соболєв Володимир Михайлович
доктор економічних наук, професор

Харків 2012

ЗМІСТ

Стор.
Вступ…………………………………………………………………….. 3

Розділ І. Методологічні засади дослідження фінансових інститутів...
12

1.1. Розширення методологічних підвалин дослідження економічної системи в умовах глобалізації…………………………………………………

12
1.2. Сутність фінансових інститутів та їх роль в економічній
системі…………………………………………………………………..………
43
1.3. Вплив держави на розвиток фінансових інститутів……………………. 69
Висновки до розділу І……………………………………………………….. 91

Розділ ІІ. Основні чинники розвитку фінансових інститутів трансформаційної економіки у сучасних умовах………………………………….

95
2.1. Ускладнення організаційної структури фінансового ринку……………. 95
2.2. Формальні правила діяльності фінансового ринку та їх ефективність…. 120
2.3. Неформальні норми функціонування фінансового ринку в умовах глобалізації…………………………………………………………………………..
142
2.4. Формування ментальних моделей фінансової поведінки економічних суб’єктів…………………………………………………………………………….
164
Висновки до розділу ІІ……………………………………..………………... 188

Висновки………………………………………………………..……………
192

Додатки……………………………………………………………..………..
196

Список використаних джерел……………………………………..………...
201

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток фінансового сектору економіки – як в окремих країнах, так і в глобальних масштабах - упродовж останніх 20 років свідчить про суттєве зростання ризиків від його функціонування та негативного впливу на макроекономічну рівновагу. Свідченням доволі суперечливих наслідків фінансизації світової економіки стала фінансова криза 2008-2009 рр., яка для більшості наукових шкіл стала несподіваною та непередбачуваною. Вельми симптоматичним при цьому стало те, що криза зачепила не тільки розвинені країни, але й болісно вдарила по країнах, що розвиваються, включаючи пострадянські (разом з Україною), в яких фінансизація економічного життя не набула такого розмаху, як у розвинених країнах.
Економічна теорія виявилась неготовою адекватно та своєчасно розпізнати зростаючи ризики від неконтрольованої фінансизації. Одночасно стало очевидним, що без кардинального перегляду основних чинників економічного зростання та їх взаємного впливу наукова картина сучасного глобалізованого економічного життя не буде належним чином відбивати його реалій, а відтак, буде нездатною убезпечити від повторення подібних світових фінансових криз.
Додатковим обтяжуючим моментом, який стримує можливості адаптації національної економіки до суперечливих наслідків глобалізації та зростання рівня її відкритості в умовах ринкової трансформації, є фактичне припинення ринкових перетворень у більшості країн колишнього СРСР (включаючи Україну), яке має місце протягом останніх 5-10 років.
Більшість дослідників проблем, пов’язаних з розвитком фінансових ринків в умовах глобалізації та ринкової трансформації, відзначають суттєву роль інституційних чинників як у розгортанні світової фінансової кризи, так і у гальмуванні ринкової трансформації економіки у відповідних країнах. Тому дослідження саме інституційних аспектів ринкової трансформації фінансового сектору економіки значно актуалізувалось за останні роки.
Ступінь наукової розробки проблеми. Інституційні чинники економічної динаміки протягом більш ніж останніх 100 років були предметом дослідження багатьох видатних економістів. Серед вчених минулого слід зазначити перш за все таких авторів, як Т. Веблен, Дж. Коммонс, М. Кондратьєв, Ф. Ліст, К. Маркс, К. Менгер, Г. Мінз, У. Мітчелл, Ф. Хайєк, Й. Шумпетер та ін. Сучасні дослідження в галузі інституційної теорії представлені роботами Нобелівських лауреатів з економіки Г. Беккера, Дж. Б’юкенена, Д. Норта, Д. Канемана, Р. Коуза, Е. Остром, О. Уільямсона, а також інших відомих науковців, серед яких - Д. Ачемоглу, Дж. Гелбрейт, А. Грайв, Т. Еггертссон, Е. Райнерт, Г. Саймон, М. Фогель, Р. Нельсон та ін..
Дослідженню актуальних проблем розвитку інституційного середовища тренсформаційної економіки присвячені праці таких українських економістів, як С. Архієреєв, В. Геєць, А. Гриценко, В. Дементьєв, В. Мандибура, І. Малий, Ю. Павленко, О. Прутська, Р. Пустовійт, В. Решетило, В. Соболєв, В. Тарасевич, О. Чаусовський, О. Яременко та ін. В російській економічній науці відповідні аспекти цих питань розглядають Г. Клейнер, А. Нестеренко, Р. Нурєєв, А. Олєйник, Ю. Ольсевич, В. Полтерович, В. Радаєв, В. Тамбовцев, Л. Тимофєєв, А. Шастітко та ін.
Слід відзначити, що в останні роки суттєво збільшився масив наукової літератури, присвяченої розкриттю інституційних підвалин розвитку фінансового ринку трансформаційної економіки. В цьому масиві необхідно виділити праці таких вчених, як В. Базилевич, В. Бодров, О. Василик, А. Гальчинський, Ю. Дяченко, М. Іващенко, І. Каракулова, Ю. Коваленко, В. Корнєєв, В. Кравець, Т. Кричевська, І. Лютий, Т. Меркулова, В. Міщенко, С. Міщенко, О. Мозговий, А. Мороз, С. Науменкова, М. Олійник, Ю. Прозоров, В. Смагін, В. Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та багатьох інших.
Але, незважаючи на це, потенціал методології інституційного аналізу використовується ще недостатньо при дослідженні фінансового ринку економіки. Багато в чому це пояснюється тим, що економічна теорія загалом ще не опанувала належним чином можливості, які надає інституційна методологія при дослідженні саме фінансового сектору економіки. Зокрема, при розкритті механізмів функціонування інституційного середовища фінансового сектору економіки (у тому числі трансформаційної) недостатньо враховується роль психологічних чинників фінансової поведінки економічних суб’єктів, співвідношення раціональних та ірраціональних мотивів їхніх дій, а також реальний та далеко не завжди позитивний вплив неформальних інститутів на ефективність функціонування фінансового сектору економіки, що підтримує надмірний оптимізм щодо можливостей ефективного державного впливу на впорядкування спекулятивного потенціалу фінансового ринку – як на національному, так і на глобальному рівнях.
При цьому склалась певним чином парадоксальна ситуація: незважаючи на те, що потреба в поєднанні наукових зусиль теорії фінансового ринку та загальної економічної теорії є очевидною, на практиці, з одного боку, прикладні дослідження фінансового сектору страждають на брак інституційного аналізу динаміки ринку фінансових послуг, а теоретичні дослідження трансформаційної економіки уникають поглибленого інституційного аналізу процесів, що відбувається у фінансовому секторі.
Усі ці обставини визначили необхідність комплексного дослідження фінансових інститутів трансформаційної економіки та обумовили вибір теми даного дослідження, його логіку, структуру та наукові результати.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до завдань, поставлених в урядових програмах діяльності з подолання наслідків світової фінансової кризи 2008-2009 рр., у Національній доповіді НАН України «Новий курс: реформи в Україні 2010–2015» та узгоджена із плановою темою НДР кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна “Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України” (№ держ. реєстрації 0107U000688). Особисто дисертантом підготовлено пропозиції щодо підвищення ефективності державного регуляторного впливу на розвиток інституційного середовища фінансового ринку в умовах ринкової трансформації економіки.
Мета і завдання дослідження. Враховуючи необхідність створення конкурентоспроможного фінансового сектору трансформаційної економіки України в умовах глобалізації та забезпечення належного теоретичного обґрунтування відповідних заходів щодо такого створення, дисертант визначив метою дисертаційної роботи розкриття інституційних передумов формування ефективного фінансового ринку в процесі ринкової трансформації та його збалансованого розвитку в умовах зростаючої відкритості національної економіки. Відповідно до цієї мети було поставлено наступні завдання:
1. Розкрити можливості розширення методологічного інструментарію економічної теорії за рахунок використання методологічних підходів інших суспільних та природничих наук та застосування цих підходів до дослідження фінансових інститутів.
2. Розглянути еволюцію ролі, місця та структури фінансових інститутів в економічній системі.
3. Виявити межі та протиріччя втручання держави у розвиток ринку фінансових послуг у сучасних умовах.
4. Розкрити сучасні тенденції розвитку організаційної структури фінансового ринку трансформаційної економіки.
5. З’ясувати роль формальних інститутів у розвитку фінансового ринку трансформаційної економіки та їхню здатність генерувати прогресивні зміни інституційного середовища.
6. Виявити канали впливу неформальних інститутів на розвиток фінансового сектору транзитивної економіки і можливості посилення позитивних та нейтралізації негативних наслідків такого впливу.
7. Дослідити процес формування ментальних моделей фінансової поведінки економічних суб’єктів та їх взаємодію у фінансовому секторі транзитивної економіки.
8. Розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності регуляторної політики держави на ринку фінансових послуг з урахуванням його складної інституційної структури.
Об’єкт дослідження – інституційне середовище фінансового ринку економіки, яка перебуває у стані ринкової трансформації.
Предмет дослідження – соціально-економічні відносини між економічними суб’єктами трансформаційної економіки з приводу руху та відтворення фінансових потоків в процесі господарської діяльності в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Для реалізації мети і завдань дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання, як єдність логічного та історичного підходів (для розкриття протиріч фінансової глобалізації та уточнення уявлень щодо співвідношення комплементарності та взаємозаміщення фінансових інститутів), сполучення абстрактного та конкретного (для обґрунтування перетворення правового нігілізму у інституційний зашморг для фінансового ринку трансформаційної економіки), кількісний і якісний підходи (для обґрунтування багатофакторної різнорівневої природи кількісних змін чисельності фінансових посередників на національному фінансовому ринку), єдність аналізу і синтезу (для розкриття змісту та структури інституційного середовища фінансового ринку), еволюційно-інституційний підхід і метод логічного моделювання (для виявлення пріоритетних напрямів удосконалення системи державного регулювання фінансового ринку в умовах глобалізації), експертної оцінки (для розкриття впливу міфів свідомості на процес прийняття економічних рішень суб’єктами фінансового ринку).
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у наступному:
Вперше:
1. Обґрунтовано висновок, що в умовах ринкової трансформації недостатня комплементарність фінансових інститутів, яка є результатом невпорядкованості інституційного середовища фінансового ринку, стимулює посилення взаємозаміщення інститутів, що дозволяє частково долати інституційні обмеження для ринкової трансформації, підвищуючи поточну адаптивність інституційної системи з можливим послабленням її стабільності та стійкості у довгостроковій перспективі.
Удосконалено:
2. Обґрунтування багатофакторної різнорівневої природи кількісних змін чисельності фінансових посередників на національному фінансовому ринку шляхом виділення головних факторів кількісної динаміки фінансових посередників (виникнення суспільної потреби в певних фінансових послугах; суспільні очікування; затвердження державою відповідних правових норм і регуляторних механізмів та/або їх дію; якість формальних норм і правил діяльності на фінансовому ринку; зовнішній ідеологічний вплив на обрання конкретної моделі розвитку фінансового ринку та/або його відповідного сегмента; ментальні установки переважної більшості споживачів фінансових послуг, пов'язані, зокрема, з ставленням до ризиків; вплив зовнішніх фінансових ринків; рівень поширеності опортуністичної поведінки економічних агентів; зміни рівня довіри учасників ринку до відповідних інститутів; ефективність діяльності системи державного регулювання фінансового ринку, включаючи ефективність кожної з гілок влади).
3. Розуміння природи помилкових уявлень і їх ролі в прийнятті економічних рішень суб'єктами фінансового ринку шляхом введення класифікації ментальних моделей фінансової поведінки за критеріями конструктивності (конструктивні і деструктивні), реалізованості (досяжні і утопічні) і раціональності (раціональні та ірраціональні) з метою виявлення потенціалу їх впливу на результативність економічних рішень суб’єктів фінансового ринку.
Дістали подальшого розвитку:
4. Розкриття протиріч фінансової глобалізації шляхом виявлення та розкриття протиріччя між необмеженим підвищенням ступеня свободи економічних суб'єктів у виборі об'єктів свого комерційного інтересу, обумовленим глобалізацією фінансових трансакцій, та зростанням ризиків прийняття більшістю цих суб'єктів помилкових економічних рішень внаслідок переважання рефлексивних мотивів над раціональними і формування колективного егоїзму, обумовленого визнанням грошової форми суспільного багатства головною формою руху останнього.
5. Уявлення щодо змісту та структури інституційного середовища фінансового ринку.
Інституційне середовище фінансового ринку – це сукупність взаємопов’язаних елементів, які формують стійку інституційну підсистему всередині економічної системи, спрямовану на організацію руху фінансових потоків з метою максимізації корисності учасників шляхом приведення сукупного попиту на фінансові ресурси у відповідність з їх пропозицією в процесі руху вартості, втіленої в продуктах і послугах, і її зростання в результаті перетворення заощаджень економічних суб'єктів в інвестиції.
До складу інституційного середовища фінансового ринку, окрім інститутів-організацй фінансового ринку (фінансових посередників), держави як розробника формальних норм і правил, наглядача за їх дотриманням і застосовувача санкцій за їх порушення, самих формальних і неформальних правил і норм діяльності суб'єктів цього ринку, включено також ментальні моделі фінансової поведінки економічних суб’єктів.
6. Обґрунтування пріоритетних напрямів приведення системи державного регулювання національного фінансового ринку у відповідність із станом постійної невизначеності і ризиків швидких катастрофічних потрясінь глобальної фінансової системи (скорочення часу на модифікацію діючих формальних норм у разі виникнення потреби в їх зміну під тиском зовнішніх обставин і законодавче закріплення обов'язку державного регулятора робити це в разі необхідності, а також введення відповідальності відповідних посадових осіб за несвоєчасне реагування на проблеми, що виникають, для забезпечення стійкого розвитку системи; законодавче закріплення необхідності координації регуляторної політики всіма державними регуляторами, включаючи особливості такої координації в кризові періоди; подальша дерегуляція фінансового ринку шляхом передачі частини регуляторних повноважень саморегулівним організаціям одночасно з введенням більш гнучкої системи членства в них професійних учасників фінансового ринку).
7. Розкриття наслідків тривалого збереження невідповідності між формальними і неформальними інститутами, з одного боку, і між інституційним середовищем і суспільними потребами, з іншого боку, яка обмежує можливості суспільства у використанні формальних інститутів для забезпечення сталого економічного розвитку та сприяє інституціоналізації правового нігілізму і перетворенню його в інституційний зашморг, який неминуче зменшує поле реальної дії формальних інститутів, гіпертрофовано розвиваючи неформальні інститути як субститути формальних.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони дозволяють уточнити наукові уявлення щодо складу фінансових інститутів та їх взаємодії в умовах ринкової трансформації економіки, а також щодо інституційної ролі психологічних чинників економічної поведінки господарюючих суб’єктів на фінансовому ринку. Це, у свою чергу, дозволяє більш адекватно враховувати негативний потенціал психологічних чинників фінансової поведінки та запобігати завищеної оцінки впорядковуючого впливу формальних інститутів на сталість фінансового ринку транзитивної економічної системи в умовах глобалізації.
Результати дослідження можуть бути використані у викладанні курсів «Економічна теорія», «Інституційна економіка», «Перехідна економіка», «Державне регулювання економіки» у вищих економічних навчальних закладах, а також при розробці спецкурсів з проблем розвитку фінансово-кредитної системи, фондового ринку, удосконалення регуляторної політики для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Практичні рекомендації, обґрунтовані у висновках до дисертації, можуть знайти застосування в процесі удосконалення державної регуляторної політики стосовно фінансового сектору економіки та окремих його сегментів.
Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження доповідалися на 3 наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Російсько-українське порубіжжя: стан та перспективи співробітництва» (Харків, 2011), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми реформування економіки в моделі інноваційного розвитку держави» (Харків, 2011), VІI науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин» (Харків, 2012).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 8 наукових праць обсягом 4,372 д.а., в тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 3,92 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження надало можливість отримати сукупність наукових висновків та результатів, які дозволити вирішити актуальне наукове завдання розкриття неекономічних чинників розвитку фінансового ринку трансформаційної економіки у сучасних умовах.
1. Необхідність розширення методологічного інструментарію дослідження фінансових інститутів була обумовлена тим, що реальні механізми функціонування цих інститутів у сучасних умовах перестали піддаватись адекватному науковому відображенню традиційними методами економіко-теоретичного аналізу, підтвердженням чого стала остання світова фінансова криза. Більш того, усталені погляди інституційного напряму сучасної економічної теорії на сутність економічних інститутів також виявились обмеженими та такими, що потребують удосконалення. Дослідження показало, що поведінкові аспекти функціонування інститутів, у тому числі фінансових, пов’язані з реалізацією певних ментальних моделей, сформованих в уявленнях економічних суб’єктів, мають аналізуватись не як якийсь зовнішній атрибут інституційного середовища економічної системи, а як сутнісна риса самих інститутів, яка є невіддільною від формальних та неформальних правил та норм. Це пов’язано з тим, що далеко не завжди реальна поведінка учасників економічних процесів вписується в усталені правила, її мотиви залишається нез’ясованими наукою, хоча наслідки відхилення реальних дій економічних суб’єктів від уявлень щодо «правильності» можуть бути катастрофічними.
2. Такий підхід дозволив подолати традиційне вузьке трактування фінансових інститутів, як виключно фінансових посередників, та врахувати основні групи інституційних чинників розвитку сучасних фінансових ринків – організаційні, правові, психологічні, культурні, які доповнюють дію економічних чинників, що досліджені достатньо ґрунтовно у сучасній науковій літературі. Завдяки цьому стало можливим більш адекватне відображення методами наукового дослідження особливостей трансформаційних фінансових ринків. Оскільки зазвичай поняття «фінансовий ринок» базується на визнанні головним чином ринкового способу організації руху грошових та фінансових потоків, позбавленого будь-яких «людських» рис, то визнання суттєвої ролі суб’єктивних засад функціонування фінансових ринків відкриває можливість розкриття впливу саме цих чинників на інституційну динаміку фінансових ринків у трансформаційній економіці.
3. Це, у свою чергу, надало можливість певного збагачення наукових уявлень щодо ролі держави у розвитку сучасного фінансового ринку. До останньої світової фінансової кризи панівними були своєрідні об’єктивістські погляди щодо безумовно позитивного впливу державного регулювання на економіку взагалі та на фінансові ринки, зокрема. Але реалії виявились далекими від таких оптимістичних підходів, оскільки регуляторна діяльність державної бюрократії – як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються – значною мірою перетворилась у пошук та привласнення регуляторної ренти, що збирається як на основі розробки та запровадження корупційних механізмів у регуляторних актах (починаючи з законів), так і в процесі здійснення самої регулівної діяльності на фінансових ринках. В умовах ринкової трансформації в ряді країн (включаючи Україну) ця діяльність набуває загрозливих масштабів, перерозподіляючи додану вартість на користь олігархічних кланів, що приватизували державу, та спотворюючи фінансові механізми суспільного відтворення.
4. Інституційний підхід до аналізу динаміки організаційної структури фінансового ринку трансформаційної економіки дозволив виявити багатофакторність природи цієї динаміки, причому окремі з виявлених чинників є загальними для усіх типів економічних систем, в той час як інші чинники обумовлені саме трансформаційним характером економічної системи. До останніх, зокрема, слід віднести відсутність належної специфікації (формалізації) прав власності, що стимулює розростання «кишенькових» фінансових посередників, що створюються окремими олігархічними угрупованнями для зменшення ризиків рейдерських захоплень конкурентами, наближеними до влади. Зазначена специфіка стримує становлення сучасної організаційної структури фінансового ринку, спроможної успішно виконувати головну макроекономічну функцію фінансового ринку - перетворення заощаджень економіки в інвестиції.
5. З цього випливає необхідність створення системи ефективних формальних норм, що регулюють діяльність економічних суб’єктів на фінансового ринку, причому до цієї системи слід включати не тільки норми функціонування власне цього ринку, але й усю сукупність формальних норм та правил економічної діяльності у єдності із ефективними політичними інститутами.
6. Одночасно необхідно забезпечити оптимізацію взаємодії формальних та неформальних інститутів на фінансовому ринку, оскільки, як показало дослідження, тривала затримка зі створенням вищезазначеної системи ефективних формальних норм, властива українському фінансовому ринку, сприяла формуванню сталого стереотипу ставлення до формальних норм, як таких, які можна обійти і не обов’язково дотримуватись, чим стимулюється розгортання опортуністичної поведінки, наслідком чого стає закріплення протиправних стереотипів поведінки як неформальної норми, що має пріоритет перед формальними правилами.
7. Звідси стає очевидною необхідність формування сучасних ментальних моделей фінансової поведінки економічних суб’єктів, які поєднують прагматизм, спрямований на отримання особистої вигоди, та усвідомлення відповідальності за можливі негативні наслідки для суспільства від прийняття відповідних рішень.
8. Відповідно до отриманих наукових висновків у дисертації було розроблено загальні рекомендації щодо підвищення ефективності регуляторної політики держави на ринку фінансових послуг з урахуванням його складної інституційної структури. Разом з тим, на базі цих загальних рекомендацій вважаємо за доцільне запропонувати певні більш часткові заходи щодо підвищення рівня збалансованості економічних інтересів різних груп учасників фінансового ринку (власники заощаджень, позичальники, держава), зокрема:
- задля запобігання формуванню та посиленню диспропорції у розподілі кредитних ресурсів комерційних банків на користь великих інсайдерів-власників банків доцільно розробити непрямі методи визначення пов’язаності зовнішніх позичальників та інсайдерів за відсутності формальних ознак такої пов’язаності; ці методи доцільно застосовувати при визначенні дотримання банками нормативів кредитування інсайдерів з можливістю застосування більш жорстких санкцій з боку регулятора за порушення нормативів на користь інсайдерів, аж до відкликання банківської ліцензії;
- з метою більш адекватного державного захисту прав споживачів банківських послуг розповсюдити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на фізичних осіб, що користуються послугами фінансових установ, передбачивши проведення спільних перевірок регуляторами фінансового ринку разом з Держспоживінспекцією за скаргами споживачів фінансових послуг;
- в цілях належного інформування споживачів банківських послуг про реальні умови кредитування передбачити законодавчу заборону встановлення нульової ставки будь-яких банківських кредитів, включаючи споживчі, та проведення відповідних рекламних кампаній;
- з метою зменшення обсягів тіньових фінансових потоків передбачити можливість відмови у реєстрації фінансових установ регуляторами фінансового ринку у випадку неможливості підтвердження засновниками цих установ джерел походження коштів, які вносяться до статутного капіталу при заснуванні фінансової установи та кожного разу при здійсненні збільшення статутного капіталу;
- для підвищення рівня прозорості комунікацій позичальників та кредиторів передбачити обов’язковість відображення у кредитних угодах умов та порядку висування взаємних претензій у випадках недотримання сторонами істотних умов угоди, обумовивши, зокрема, неможливість ініціювання одночасного стягнення на заставне майно позичальника разом з подачею позову про стягнення заборгованості за основною угодою;
- з метою прискорення розвитку іпотечного кредитування через механізм сек’юритизації активів доцільно провести експеримент щодо надання комерційним банкам можливості рефінансування іпотечних портфелів невеликих фінансових установ шляхом емісії облігацій;
- для збереження привабливості недержавного пенсійного забезпечення доцільно законодавчо відділити іпотечне кредитування від управління активами НПФ, заборонивши розміщення активів НПФ у іпотечні інструменти, як об’єкти підвищеного ризику;
- в інтересах повноцінного розвитку фондового ринку доцільно перейти до єдиної моделі руху цінних паперів, яка базується на виокремленні розрахункових, облікових та клірингових операцій та їх функціональному закріплення за найбільш придатними для цього установами: клірингові операції мають бути закріплені за фондовими біржами, а обліково-розрахункові – за депозитарними установами, причому державна участь у статутному капіталі будь-якої із цих структур не має перевищувати 10% з перспективою її зменшення до нуля.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдикеев Н. М., Аверкин А. Н., Ефремова Н. А. Когнитивная экономика в эпоху инноваций // Вестник РЭА.- 2010.- № 1.- С. 3-20.
2. Автономов В. С. От «экономического империализма» к стремлению к взаимообогащению // Общественные науки и современность.- 2010 .- № 3 .- C. 173-176.
3. Автономов В. С., Белянин А. В. Поведенческие институты рыночной экономики: к постановке проблемы // Общественные науки и современность.- 2011.- № 2.- C. 112-130.
4. Ананьин О. И. За «экономический империализм» без имперских амбиций или о формах междисциплинарных взаимодействий // Общественные науки и современность.- 2009.- № 5.- С. 130-139.
5. Артемова Т. И. Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования.- К., 2006.- 444 с.
6. Артьомова Т. І. Економіка довіри як прообраз інституційнох архітектоніки // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 60-67.
7. Архиереев С. И., Зинченко Я. В. Трансакционные издержки институционализации фондового рынка.- Х.: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2005.- 248 с.
8. Аттали Ж. Мировой экономический кризис. Что дальше?- М.: Питер, 2009.- 176 с.
9. Аюрзанайн А. Б. К вопросу о методологии изучения деятельности финансовых институтов и их роли в обеспечении роста в современной экономике // Экономические науки.- 2010.- Т. 73.- № 12.- С. 84-89.
10. Бабух І. Б., Кравець В. І. Інституційна роль банківського сегменту у розвитку ринку фінансових послуг // Сталий розвиток економіки. Всеукраїнський науково-виробничий журнал.- 2011.- № 1.- С. 301-305.
11. Балацкий Е. В. Когнитивно-институциональный синтез Д. Норта // Общественные науки и современность.- 2011.- № 5.- C. 154-166.
12. Банківська система України: монографія / В. В. Коваленко, О. Г. Коренєва, К. Ф. Черкашина, О. В. Крухмаль. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 187 с.
13. Баранова А. В. Русские экономические мифы // Без темы. – 2007. – № 1(3). – С. 77-81.
14. Беккер Г. С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории. М.: Изд-во «ГУ ВШЭ», 2003.- 672 с.
15. Белинский В. Страна Моксель или открытие Великороссии.- М.: изд-во «Книжный клуб «Посох», 2009.- 272 с.
16. Белозёров С. А., Лупырь А. А. Исторические формы современного механизма секьюритизации активов // Вестник СПб. ун-та.- Серия 5.- Экономика.- 2010.- Вып. 2.- С. 79–88.
17. Белозеров С. А., Лупырь А. А. Современный механизм секьюритизации активов: экономическое содержание исходных категорий // Финансы и кредит. – 2010.- № 29 (413).- С.7 – 15.
18. Белозеров С. А., Лупырь А. А. Ценные бумаги как инструмент секьюритизации ипотечных активов // Деньги и кредит.- 2011.- № 9.- С. 28-33.
19. Беляев Э. Действительно ли Россия близится к распаду, как предсказывают математики? // Ойкумена.- 2009. - № 2.- С. 56-69.
20. Беляев Э. Действительно ли Россия близится к распаду, как предсказывают математики? // Ойкумена. - 2009. - № 3.- С. 60-70.
21. Белянин А. В., Зинченко В. П. Доверие в экономике и общественной жизни.- М.: Фонд «Либеральная миссия», 2010. - 164 с.
22. Бенсон Б., Бэйден Дж. Экономические аспекты коррупции в госаппарате. Логика «теневого» государства [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.inliberty.ru/library/study/2882/
23. Бернстайн П. Фундаментальные идеи финансового мира. Эволюция.- М.: Альпина, 2009.- 256 с.
24. Боулз С. Микроэкономика. Поведение, институты и эволюция / пер. с англ. Букина К. А., Демидовой А. В., Карабекян Д. С., Карпова А. В., Шиловой Н. В. - М. : Изд-во «Дело» АНХ, 2010. - 576 с.
25. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв. В 3 томах.- Том 2.- Игры обмена.- М.: Весь Мир, 2006.- 672 с.
26. Бьюкенен Дж. М. Сочинения. Конституция экономической политики. Расчёт согласия. Границы свободы / Нобелевские лауреаты по экономике. Т. 1 / Фонд экономической инициативы. — М.: Таурус Альфа, 1997.- 556 с.
27. Вайн С. Глобальный финансовый кризис. Механизмы развития и стратегии выживания.- М.: Альпина Бизнес Букс, 2009.- 304 с.
28. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Ю. Кагарлицкого.- СПб.: Изд-во «Университетская книга», 2001.- 416 с.
29. Валлерстайн И. После либерализма: Пер. с англ. / Под ред. Б. Ю. Кагарлицкого.- М.: Едиториал УРСС, 2003. - 256 с. Валлерстайн логос с. 122 дис.
30. Вишневский А. Г. Цивилизация, культура и демография // Общественные науки и современность. – 2011.– № 2.– С.57-76.
31. Вольчик В. В. Институты, экономическая координация и неявное знание //TERRA ECONOMICUS.- 2011.- Т. 9.- № 2.- С. 17-22.
32. Вольчик В. В., Зотова Т. А. Адаптивная рациональность и экономическое поведение в эволюционном контексте //TERRA ECONOMICUS.- 2011.- Т. 9.- № 4.- С. 54-64.
33. Вольчик В. В. Комплементарность и иерархия институтов в рамках хозяйственного порядка // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Выпуск 37-1.- Донецк, 2009.- С. 35-41.
34. Галутова М. М. Інституційне середовище фінансового ринку трансформаційної економіки та чинники його розвитку // Вісник НТУ «ХПІ». Серія «Технічний прогрес та ефективність виробництва».- Вип. №25.- Харків: НТУ «ХПІ», 2011.- С. 106-115.
35. Галутова М. М. Методологічні засади дослідження фінансових інститутів трансформаційної економіки // Проблеми системного підходу в економіці: електронне наукове видання Національного авіаційного університету.- 2011.- № 3.- К.: Нац. авіац. ун-т, 2011.- [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_3/Galutova_311.htm.
36. Галутова М. М. Організаційна структура фінансового ринку України та чинники її розвитку // Вісник економіки транспорту і промисловості: зб. наук. праць Укр. держ. акад. залізничн. транспорту.- 2011.- № 35.- Харків, 2011.- С. 243-250.
37. Галутова М. М. Роль держави в розвитку фінансових інститутів в умовах ринкової трансформації // Вісник НТУ «ХПІ». Серія «Технічний прогрес та ефективність виробництва».- Вип. № 26.- Харків: НТУ «ХПІ», 2011.- С. 16-25.
38. Гаршина О. К. Дуализм экономического менталитета украинских домашних хозяйств в трансформационной экономике // Научный вестник ДГМА.- 2009.-№ 1 (4Е).- С. 213-219.
39. Геєць В. М Довіра як елемент соціального капіталу в економічному розвитку України // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 7-19.
40. Гогохия Д. Деньги и рынок //Вопросы экономики.- 2012.- № 1.- C. 127-141
41. Голубицкий С. Дхарави — Эдем энтропической экономики [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://i-business.ru/blogs/15985.
42. Горшков А. В. Экономический миф: сущность, формы, функции // Вестник Челябинского государственного университета. Экономика.- Выпуск 12. - 2007. - № 19.- С. 12-20.
43. Григорьев Л., Салмина А., Кузина О. Российский средний класс: анализ структуры и финансового поведения. – М.: Экон-Информ, 2009. – 148 с.
44. Гринин Л. Е. Эволюция государственности: от раннего государства к зрелому. Государство и исторический процесс.- Изд.2-е, испр.- 2010.- 368 с.
45. Гринспен А. Эпоха потрясений. Проблемы и перспективы мировой финансовой системы.- Пер. с англ.- М.: Альпина, 2011.- 528 с.
46. Гриценко А. А. Иерархия и сетевые структуры в институциональной архитектонике экономических систем // Науч. труды Донецкого нац. технич. ун-та. Серия: экономическая.- Вып. 31-7 (117).- Донецк, 2007.- С. 50-55.
47. Гриценко А. А. Развитие форм обмена, стоимости и денег. - К.: Основа, 2005. - 192 с.
48. Гриценко А. А., Соболєв В. М. Ринкові інститути та інфраструктура // Економічна теорія.- 2008.- №3.- С.46-65.
49. Гриценко А. А. Внутрішня структура довіри // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 20-26.
50. Гуриев С. М. Три источника - три составные части экономического империализма // Общественные науки и современность.- 2008.- № 3.- C. 134-141.
51. Гуриев С. Мифы экономики: Заблуждения и стереотипы, которые распространяют СМИ и политики.- М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. - 212 с.
52. Давиденко В. О., Ромашкіна Г.Ф. Факторна структура феномену довіри: досвід емпіричного аналізу // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 40-49.
53. Дарбинян А. Р., Сандоян Э. М. Институты финансового посредничества в современной экономике // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму.- 2010.- № 1 (3).- Том 1.- С. 89-99.
54. Делавинья С. Психология и экономика: результаты эмпирических исследований. Часть II. Общественно ориентированные предпочтения и нестандартные убеждения // Вопросы экономики.- 2011.- № 5.- С. 56-74.
55. Делавинья С. Психология и экономика: результаты эмпирических исследований. Часть I. Нестандартные предпочтения (предисловие С. Пястолова) // Вопросы экономики.- 2011.- № 4.- С. 47-77.
56. Делавинья С. Психология и экономика: результаты эмпирических исследований. Часть III. Нестандартное принятие решений и реакция рынка // Вопросы экономики.- 2011.- № 6.- С. 82-106.
57. Дідківська Т. В. Роль інституту довіри в подоланні фінансової кризи // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 103-108.
58. Долбнєва Д. В. Теоретико-практичні аспекти фінансового посередництва в Україні // Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал.- 2011.- №6.- С. 270-273.
59. Дроздова Н. В поисках новой методологии: сравнительный и исторический институциональный анализ Авнера Грейфа // Вопросы экономики. - 2011. - № 1. - С. 101-119.
60. Доу Ш. Психология финансовых рынков: Кейнс, Мински и поведенческие финансы // Вопросы экономики.- 2010.- № 1.- C. 99-113.
61. Дубина М. В. Удосконалення класифікації фінансових посередників в Україні // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Економічні науки.- 2009.- № 39 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcndtu/ Ekon /2009_39/25.htm.
62. Евстигнеева Л. П., Евстигнеев Р. Н. Ментальность как экономическая категория // Общественные науки и современность.- 2011.- № 4.- С. 84-95.
63. Евстигнеева Л. П., Евстигнеев Р. Н. Становление экономической синертегики // Общественные науки и современность.- 2012.- № 1.- С. 122-133.
64. Ефременко Т. Экономическая ментальность украинского этноса // Социология: теория, методы, маркетинг.- 2007.- № 2.- С. 103-127.
65. Зайцева М. М. Ментальні моделі фінансової поведінки економічних суб’єктів трансформаційної економіки // Проблеми системного підходу в економіці: електронне наукове видання Національного авіаційного університету.- 2012.- № 1.- К.: Нац. авіац. ун-т, 2012.- [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_3/Galutova_311.htm.
66. Зеркало недели [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zn.ua/
67. Иванов Д. Гламурный капитализм: логика «сверхновой» экономики // Вопросы экономики.- 2011.- № 7.- С. 44-61.
68. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / Под ред. А. А. Гриценко.- Х.: Форт, 2008.- 928 с.
69. Іваницька О. М. Державне регулювання фінансових ринків в Україні у посткризовий період // Фінанси України. – 2011. – № 2. – С. 35–42.
70. Ільїн В. В. Фінансова цивілізація. - К.: Книга, 2007. - 528 с.
71. Інституційні чинники розвитку фінансового сектору економіки в умовах ринкової трансформації: монографія / кол. авторів; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В. М. Соболєва. – К. : УБС НБУ, 2010.- 350 с.
72. Канаев А. В. Формирование механизма денежно-кредитного посредничества // Вестник СПбГУ.- Сер. 5.- 2008.- Вып. 3.- С. 90-104.
73. Канеман Д. Внимание и усилие / пер. с англ. И. С. Уточкина. - М.: Смысл, 2006. - 288 с.
74. Канеман Д., Словик П., Тверски А. Принятие решений в неопределенности: Правила и предубеждения. - Харьков: Гуманитарный центр, 2005. - 632 с.
75. Кармишин И. С. Взаимоотношения государства и рынка в современном мире // Общественные науки и современность.- 2011.- № 1.- C. 89-100.
76. Кирдина С. Г., Малков С. Ю. Два механизма самоорганизации экономики: модельная и эмпирическая верификация (научный доклад).- М.: Институт экономики РАН, 2010. - 69 с.
77. Кирсанов Р. Г. Реформирование банковской системы СССР в годы перестройки //Российская история.- 2010.- №5.- С. 62-72.
78. Клинов В. Какой должна быть экономическая политика (О книге Э. Райнерта "Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными") //Вопросы экономики.- 2012.- № 1.- C. 142-150.
79. Ключников О. И., Молчанова О. А. Денежное хозяйство: история и закономерности: Учеб. пособие / Под ред. И.К. Ключникова.– СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2009.– 156 с.
80. Ключников И. К., Молчанова О. А. Кредитная культура: сущность, закономерности, формы: Учеб. пособие.- СПб.: СПбГУЭФ, 2011.- 221 с.
81. Ключников И. К., Молчанова О. А. Финансовые кризисы: теория, история и современность.- СПб.: СПбГУЭФ, 2011.- 258 с.
82. Ключников И. К., Молчанова О. А., Ключников О. И. Фондовые биржи: ввродный курс: учеб.-метод. пособие.- М.: Финансы и статистика, Инфра-М, 2009.- 200 с.
83. Коваленко Ю. М. Фінансова система і фінансовий сектор: організаційно-інституційний підхід // Фінанси України. – 2011. – № 4. – С. 75-87.
84. Коваленко Ю. Формування інституційних передумов розвитку фінансового сектору економіки України // Економіка України: політико-економічний журнал. - 2011. - № 7. - С. 49-60.
85. Коваленко Ю. М. Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра // Економічна теорія.- 2011.- № 2.- С. 58-68.
86. Коваленко Ю.М. Сутність інституційного середовища фінансового сектора економіки Економічний вісник Донбасу.- 2011.-№ 1 (23).- С. 92-97.
87. Колодий С. Ю. Институциональное регулирование формирования и использования финансовых ресурсов государства в посттрансформационной экономике; Тавр. нац. ун-т им. В. И. Вернадского. - Симферополь : ДИАЙПИ, 2011. - 327 с.
88. Конституционная экономика.- Отв. ред. Гаджиев Г. А.- М.: Юстицинформ, 2010. - 256 с.
89. Кордонский С. Ресурсное государство: сборник статей. М.: REGNUM, 2007.- 108 с.
90. Корнаи Я. Честность и доверие в переходной экономике // Вопросы экономики.- 2003.-№ 9.- С. 4 – 17.
91. Корнеев В. В. Поведінкові фінанси та інвестування в експолярній економіці // Економічна теорія.- 2009.- № 3.- С. 40 – 49.
92. Корнівська В. О. Криза цінностей - криза професіоналізму – криза довіри // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 68-72.
93. Кричевська Т. О. Логіко-історичний аналіз довіри в контексті соціально-економічних відносин // Економічна теорія.- 2009.- № 3.- С. 5 - 18.
94. Кричевська Т. В. Глобалізація й явище макроекономічної довіри державі // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 80-89.
95. Кром М. М. Историческая антропология.- М.: Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, Квадрига, 2010.- 216 с.
96. Кругман П. Возвращение Великой депрессии?- М.: Эксмо, 2009.- 336 с.
97. Латов Ю. В. Міжособистісна й інституційна довіра в сучасній Росії на ментальній мапі світу // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 50-59.
98. Лебедев А. В. Финансовые инновации как фактор возможной дестабилизации экономики: теория Хаймана Мински // Вестник Финансовой Академии.- 2004.- № 4.- С. 69-77.
99. Либман А. М. Границы дисциплин и границы сообществ // Общественные науки и современность.- 2010.- № 1.- C. 134-146.
100. Липов В. В. Институциональная комплементарность социально-экономических систем : монография.- Х.- ХНУ имени В.Н.Каразина, 2011.- 484 с.
101. Лібанова Е. Ціннісні орієнтації та соціальні реалії українського суспільства // Економіка України.- 2008.- №10.- С. 120-136.
102. Лосев А. Ф. Диалектика мифа.- М.: Правда, 1990.- [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.psylib.ukrweb.net/books/losew03/index.htm.
103. Ляско А. Деньги и институциональные иерархии: о поддержании доверительных отношений в сложных монетарных системах // Вопросы экономики.- 2011.- № 7.- С. 34-43.
104. Мазараки А. А. Торговля. Деньги. Менталитет. Монография.- К.: Книга, 2006.- 632 с.
105. Максименко Ю. Ф. Энтропия экономики [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nonmon.hotmail.ru/entropy.html
106. Малий І. Й. Еволюція довіри в тріаді відносин: держава- фірми-домашні господарства // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 73-79.
107. Малкина М. Ю. Эффект колеи в историческом развитии //Journal of Institutional Studies (Журнал институциональных исследований).- 2010.- Т. 2.- № 2.- С. 148-156.
108. Мандельброт Б., Хадсон Р. Л. (Не)послушные рынки. Фрактальная революция в финансах.- Пер с англ.- М.: ИД «Вильямс», 2006.- 400 с.
109. Маркс К. Капитал.- Том III.- Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд.- Т. 25.- ч. ІI.- 551 с.
110. Маркс К. Экономические рукописи 1857—1859 годов (первоначальный вариант «Капитала»).- Глава о деньгах.- Маркс К., Энгельс Ф. Соч, 2-е изд.- Т. 46.- ч. І.- 559 с.
111. Мaртынов A. С. Aртюхов В. В. Виногрaдов В. Г. Энтропия в производящей экономике [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sci.aha.ru/RUS/waec3.htm
112. Маяцкий М. Когнитивный капитализм - светлое будущее научного коммунизма? // Логос.-2007.-№ 4(61).- С. 230-239.
113. Международная конвергенция измерения капитала и стандартов капитала: Уточненные рамочные подходы. Июнь 2004 .- Базель, 2004.- 266 с.
114. Михалковская Н. В., Месяц В. А. Экономическая психология: Учебное пособие / Под ред. В. К. Потемкина. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2010. – 112 с.
115. Міщенко С. В. Формування ефективної структури фінансового сектору України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.08 – К., 2009.- 16 с.
116. Мошенский С. З. Рынок ценных бумаг: трансформационные процессы. – М.: «Экономика», 2010. – 240 с.
117. Мошенський С. З. Глобальний ринок акцій: основні тенденції в історичному контексті // Фінанси України. – 2010. – № 7. – С. 76–83.
118. Найт Ф. Х. Риск, неопределенность и прибыль. - М.: Дело, 2003.- 352 с.
119. Науменкова С. В., Міщенко С. В. Розвиток фінансового сектору України в умовах формування нової фінансової архітектури: монографія.- К.: Університет банківської справи, Центр наукових досліджень Національного банку України, 2009.- 384 с.
120. Науменкова С. В., Міщенко С. В. Ринок фінансових послуг: навч. посіб.-К.: Знання, 2010.- 532 с.
121. Неделько Н. С. Использование теории катастроф к анализу поведения экономических систем // Вестник МГТУ.- Том 13.- №1.- 2010.- с. 223-227.
122. Несветайлова А. За пределами политэкономии Мински: ликвидность и финансовые инновации в контексте глобального кредитного кризиса // Вопросы экономики.- 2011.- № 6.- С. 107-122.
123. Нефедов С. А. Концепция демографических циклов. Отв. ред. Г. Е. Корнилов.- Екатеринбург: Издательство УГГУ, 2007. – 141 с.
124. Нечипорук Л. В. Страховий ринок: закономірності становлення та розвитку в умовах глобалізації: Монографія. – X.: Право, 2010. – 280 с.
125. Неэкономические грани экономики: непознанное взаимовлияние. Научные и публицистические заметки обществоведов / Рук. междисципл. проекта и науч. ред. О. Т. Богомолов; зам. рук. междисципл. проекта Б. Н. Кузык. - М.: Институт экономических стратегий, 2010. - 800 с.
126. Никонова С. Б. Нарратив: описание истории или самосознание историка? // Человек.- 2011.- № 2.- С. 166-173.
127. Новікова І. Е. Історичний розвиток банківської системи в Україні в умовах становлення ринкового господарства (друга половина XIX - початок XX ст.). - Кам’янець-Подільський : Друк-Сервіс, 2011. - 302 с.
128. Норгаард О. Економічні інституції та демократична реформа. Порівняльний аналіз посткомуністичних країн.- К.: Ніка-Центр, 2007.- 417 с.
129. Норт Д. Понимание процесса экономических изменений.- М., Изд–во: Изд. дом Государственного университета - Высшей школы экономики, 2010.- 256 с.
130. Норт Д., Уоллис Дж., Вайнгаст Б. Насилие и социальные порядки. Концептуальные рамки для интерпретации.- М.: Изд–во Института Гайдара, 2011.- 480 с.
131. Нуреев Р. М., Латов Ю. В. Россия и Европа: эффект колеи (опыт институционального анализа истории экономического развития).- Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. - 531 с.
132. Олейник А. Н. Расширенная версия теоремы Коуза и пределы "экономического империализма" // Общественные науки и современность.- 2008.- № 4.- C. 147-162.
133. Олейник А. Политэкономия власти: подходы к анализу отношений между государством и бизнесом в России // Вопросы экономики.- 2011.- № 5.- С. 19-33.
134. Олейник А. Смена поколений в элите и стабильность социально-политической системы / / Отечественные записки.- 2008.- № 4.- С. 237-252.
135. Ольсевич Ю. Психологические аспекты современного экономического кризиса // Вопросы экономики.- 2009.- № 3.- С. 39-53.
136. Ольсевич Ю. Психология рынка и экономическая власть (о психологическом подходе А. Гринспена к анализу экономических проблем) // Вопросы экономики.- 2011.- № 4.- С. 99-118.
137. Ольсевич Ю. Я. Психологические основы экономического поведения. О психогенетических и психосоциальных основах экономического поведения.- М.: ИНФРА-М, 2010.- 413 с.
138. Ольсевич Ю. Я. Методологические основы современных теорий финансовых рынков (научный доклад).- М.: Институт экономики РАН, 2009. – 86 c.
139. Ольсевич Ю. Я. Фундаментальная неопределенность рынка и концепции современного кризиса. – М.: Институт экономики РАН, 2011. – 51 с.
140. Ореховский П. Зрелость социальных институтов и специфика оснований теории общественного выбора // Вопросы экономики.- 2011.- № 5.- С. 75-88.
141. Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
142. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
143. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
144. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bank. gov.ua.
145. Офіційний сайт Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.
146. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua.
147. Павленко Ю. В. Феномен довіри і недовіри у всесвітній історії // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 27-39.
148. Паин Э. А. Мифы в российском обществе //Общественные науки и современность.- 2007.- № 4.- C. 24-27.
149. Пастухов В. Б. Просвещенный авторитаризм и независимость суда (Возрождение консервативной утопии) // Общественные науки и современность.- 2010.- № 2.- C. 14-31.
150. Петерс Э. Хаос и порядок на рынках капитала.- М.: Мир, 2000.- 333 с.
151. Петросян Д. С., Фаткина Н. Л. "Экономический империализм" и метатеория управления поведением человека // Общественные науки и современность.- 2009.- № 1.- C. 166-176.
152. Подгорный Б. Б. Экономическое поведение и влияние религиозных традиций (к постановке проблемы) // Социологические исследования.- 2011.- № 2.- С. 108-118.
153. Полтерович В. М. Становление общего социального анализа // Общественные науки и современность.- 2011.- № 2.- C. 101-111.
154. Полтерович В., Попов В. Демократия, качество институтов и экономический рост // Prognosis.- 2006.- № 3 (7).- С. 116-132.
155. Постсоветский институционализм / Под ред. Р. М. Нуреева, В. В. Дементьева.- Донецк: Каштан, 2005.- 480 с.
156. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с при¬родой: Пер. с англ.- М.: Едиториал УРСС, 2003.- 312 с.
157. Прозоров Ю. В. Недовіра як інституційний механізм концентрації банківського капіталу в координатах простору-часу // Економічна теорія.- 2010.- № 3.- С. 89-93.
158. Радаев В. В. Экономические империалисты наступают! Что делать социологам? // Общественные науки и современность.- 2008.- № 6.- C. 116-123.
159. Райнерт Э. С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / пер. с англ. Н. Автономовой; под ред. В. Автономова.- М.: НИУ ВШЭ, 2011. - 382 с.
160. Раквиашвили А. Современная банковская система как источник циклического развития рыночной экономики // Вопросы экономики.- 2011.- № 6.- С. 71-81.
161. Решетило В. П. Экономическая синергетика институциональных изменений.- Х.: ООО «Прометей-Прес», 2006.- 288 с.
162. Рид Л. Великие мифы о Великой депрессии [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.inliberty.ru/library/study/565/
163. Римский В. Л. Мифы о Сталине и культе личности в сознании российских граждан и элиты // Общественные науки и современность.- 2011.- № 1.- C. 97-105.
164. Римский В. Л. Социальные аспекты взаимодействия граждан и предпринимателей с российскими судами // Общественные науки и современность.- 2010.- № 2.- C. 40-56.
165. Розвиток банківської системи України / За ред. д-ра екон. наук О.І.Барановського. – К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2008. – 584 с.
166. Розмаинский И. В. Вклад Х. Ф. Мински в экономическую теорию и основные причины кризисов в позднеиндустриальной денежной экономике // Terra Economicus (Экономический вестник Ростовского государственного университета).- 2009.- Том 7.- № 1.- С. 31-42.
167. Розмаинский И. В. Эндогенность денег, финансовая хрупкость и текущий экономический кризис // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 38-2.- Донецьк, 2010.- С. 96-101.
168. Розов Н. С. От дисциплинарного империализма - к Обществознанию Без Границ! ("Шенгенский" проект интеграции социальных наук) // Общественные науки и современность.- 2009.- № 3.- C. 132-142.
169. Розов Н. С. Закон Ибн Халдуна. К чему может привести рост коррупции и силового принуждения в России // Политический класс.- 2006.- №16. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nsu.ru/filf/rozov/publ/ibn-khaldun.htm
170. Рудык Н. Б. Поведенческие финансы или между страхом и жадностью.- М.: Дело, 2004.- 272 с.
171. Руллани Э. Когнитивный капитализм: deja vu ? // Логос.-2007.-№ 4(61).- С. 64-69.
172. Рустамов Э. Финансовые кризисы: источники, проявления, последствия //Вопросы экономики.- 2012.- № 4.- C. 142-150.
173. Рябініна Л. М. Теорія сучасних грошей. - К. : УБС НБУ, 2011. - 221 с.
174. Сабуров Е. Ф. От дисциплинарного империализма к гедонистическому утилитаризму// Общественные науки и современность.- 2008.- № 6.- C. 124-130.
175. Сандоян Э. М. Роль финансового сектора в обеспечении долгосрочного экономического роста [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rau.am/downloads/Sandoyan/articles/77.pdf
176. Сасаки М., Латов Ю., Ромашкина Г., Давыденко В. Доверие в современной России (компаративистский подход к "социальным добродетелям") // Вопросы экономики.- 2010.- № 2.- C. 83-102.
177. Сатаров Г. А. Судебная власть: фрагмент диагноза // Общественные науки и современность.- 2010.- № 2.- C. 32-39. с. 119 дис
178. Сатаров Г. А. Мифы в российском обществе // Общественные науки и современность.- 2007.- № 4.- C. 5-23.
179. Сатаров Г. Пролегомены к последней модернизации в России // Вопросы экономики.- 2011.- № 5.- С. 4-18.
180. Седов Л. А. Поколенческий прогноз // Общественные науки и современность.- 2011.-№ 1.- C. 78-85.
181. Сенчагов В. Модернизация финансовой сферы // Вопросы экономики.- 2011.- № 3.- С. 53-64.
182. Силаева В. Л. Об использовании понятия «виртуальный» // Социологические исследования.- 2010.- № 8.- С. 19-35.
183. Синельникова-Мурылева Е. В. Инновации в сфере денежных платежей и спрос на деньги в России. – М.: Издательство Ин-та Гайдара, 2011. – 224 с.
184. Смагін В. Л. Формування та розвиток фінансового ринку в умовах трансформації економіки: [монографія].– К. : КНЕУ, 2008. – 232 с.
185. Смирнов Н. О регулировании экономики в условиях коррупции // Общество и экономика. – 2010. – № 5. – С. 48–68.
186. Смыслов Д. В. Реформирование мировой валютно-финансовой архитектуры: 1990-2000-е годы.- М.: ИМЭМО РАН, 2009.- 123 с.
187. Солсо Р. Л. Когнитивная психология. 6-е изд. - СПб.: Питер, 2006 - 589 с.
188. Сорнетте Д. Как предсказывать крахи финансовых рынков.- М.: «И-Трейд», 2003.- 394 с.
189. Сорос Дж. Кризис еврозоны вступил в смертоносную фазу [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://finance.liga.net/economics/2012/4/12/articles/ 27614.htm
190. Сорос Дж. Первая волна мирового финансового кризиса: промежуточные итоги. Новая парадигма финансовых рынков.- М.: Манн, Иванов и Фербер, 2010.- 272 с.
191. Спасенников В. В. Институционализация экономической психологии на основе национальных инновационных систем и междисциплинарного взаимопроникновения // Психология в экономике и управлении.- 2009.- № 1.- С. 25-36.
192. Статистичний щорічник України за 2010 р.- К.: ТОВ «Август Трейд», 2011.- 559 с.
193. Столбов М. И. Финансы и экономическая нестабильность. Роль финансовых посредников и рынков в трансмиссии колебаний деловой активности (научный доклад).– М.: Институт экономики РАН, 2010. – 50 с.
194. Сторчевой М. Новая модель человека для экономической науки // Вопросы экономики.- 2011.- № 4.- С. 78-98.
195. Стрелец И., Столбов М. Роль финансовых инноваций в распространении экономической нестабильности // Мировая экономика и международные отношения.- 2011.- № 6.- С. 56-64.
196. Тамбовцев В. Л. Перспективы «экономического империализма» // Общественные науки и современность.- 2008.- № 5.- C. 129-136.
197. Тамбовцев В. Финансовый кризис и перспективы глобального регулирования // Вопросы экономики.- 2011.- № 8.- С. 97-105.
198. Терещенко Г. М. Концептуальні засади державного регулювання фондового ринку// Фінанси України. – 2011. – № 2. – С. 97–105.
199. Томашевская К. В. Способы мифологизации сознания через экономический дискурс // Проблемы современной экономики.- 2007.- № 1 (21).- С. 351-355.
200. Трофимов Г. Ю. Экономика и нейронаука – на пути синтеза // Экономика и математические методы.- 2006.- Т. 42.- №4.- С. 3-16.
201. Троцук И. В. Теория и практика нарративного анализа в социологии.- М.: Издательство «Уникум-центр», 2006. – 207 с.
202. Турчин П. В. Историческая динамика: На пути к теоретической истории. Пер. с