РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Короткий опис

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

СОКОЛОВ Андрій Васильович

УДК 354:349(477)

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Спеціальність: 25.00.02 – Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління

Науковий керівник
Кондрашов Олександр Миколайович
доктор наук з державного управління

Київ -2010

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 11
1.1. Особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації
11
1.2. Механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій 29
1.3. Методичні засади руху інформаційних потоків в державному управлінні 44
Висновки до розділу 1 58
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 62
2.1. Інфраструктура інформаційного забезпечення системи державного управління 62
2.2. Нормативно-правова база регулювання інформаційного забезпечення системи державного управління
80
2.3. Аналіз достовірності і повноти розкриття інформації в державному управлінні 91
Висновки до розділу 2 111
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 115
3.1. Вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці

115
3.2. Розробка організаційного механізму державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів
126
3.3. Вдосконалення механізму відкриття інформації про державну власність
140
Висновки до розділу 3 154
ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
ДОДАТОК А 178
ДОДАТОК Б 183
ДОДАТОК В 184

ВСТУП

Актуальність теми дисертації. В Україні, як і у всьому світі, відбувається стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій, його вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства постійно зростає. Інформація стає найважливішим стратегічним ресурсом. Одним із видів суспільної діяльності, в яких інформаційні технології набирають вирішальної ролі, є державне управління. Під впливом цих технологій відбуваються корінні зміни в технологіях управління в системах органів державної влади та місцевого самоврядування, в автоматизації процесів прийняття рішень, організації їх виконання. Вирішення завдань формування і розвитку інформаційної інфраструктури та інтеграції в глобальне інформаційне суспільство стає необхідною умовою стійкого розвитку держави. На сучасному етапі розвитку систем державного управління в умовах трансформаційних процесів в Україні особлива роль приділяється новітнім інформаційним технологіям. У зв’язку з цим посилюється необхідність наукового обґрунтування нової методології дослідження процесів формування та розвитку систем інформаційно-аналітичного забезпечення в системах державного управління.
Інформаційні системи в державному управлінні вивчали І.В. Клименко, О.Г. Осауленко, А.М. Панчук, Є.О. Ралдугін, М.А. Сендзюк, В.П. Тронь. Розгляду інформаційного суспільства приділяли увагу такі автори, як У. Дайвард, М. Кастельс, Дж. Мартін, Е. Тоффлер.
Проблемам розвитку державного управління в умовах інформатизації присвячено чисельні наукові праці вітчизняних вчених, зокрема О.І. Амоші, В.Д. Бакуменка, М.П. Бутка, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, О.І. Дація, М.Ю. Дітковської, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.О. Єпіфанова, О.М. Кондрашова, М.Х. Корецького, В.І. Куценко, А.С. Лисецького, Я.Б. Олійника, О.М. Суходолі, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка.
Вивченню ролі інформації в управлінні соціально-економічним розвитком України присвячені праці Л.О. Бакаєва, О.О. Бакаєва, Я.Г. Берсуцького, А.Я. Берсуцького, В.М. Глушкова, О.М. Іваницької, Р.А. Калюжного, М.М. Лепи, Т.А. Писаревської, В.М. Порохні, В.Ф. Ситника, М.І. Татарчука, Ю.П. Шарова.
Проте, незважаючи на стрімке зростання наукових досліджень у напряміу розвитку державного управління, увага до інформаційної підтримки цих процесів не втратила своєї актуальності, оскільки відповідає об’єктивним потребам держави, де спостерігається відставання від провідних країн світу.
Недостатня розробленість наукових основ інформатизації в системі державного управління спричинила недостатнє використання інформаційного поля, в якому діють керівники, інформаційні потоки мають низький рівень узгодженості як на різних рівнях управління, так і в межах окремих підрозділів, що призводить до зниження ефективності функціонування системи.
Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). У виконанні науково-дослідних робіт участь автора полягає в удосконаленні механізмів державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів.
Мета та задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів та відкриття інформації про державну власність.
Реалізація мети дослідження зумовила необхідність визначення і розв’язання наступних завдань:

– визначити особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації;
– визначити механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій;
– проаналізувати методичні засади руху інформаційних потоків в державному управлінні;
– проаналізувати діючу систему інформаційного забезпечення державного управління;
– запропонувати шляхи вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці;
– розробити практичні рекомендації вдосконалення організаційного механізму державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів;
– запропонувати шляхи вдосконалення механізму відкриття інформації про державну власність.
Об`єктом дослідження є процес інформатизації системи державного управління.
Предметом дослідження є розвиток інформаційного забезпечення системи державного управління.
Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методичних положень дисертаційної роботи ґрунтуються на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державного управління в умовах інформатизації, ролі інформації в економіці та управлінні, застосування інформаційних систем в державному управлінні.
Дoсліджeння спиралoся на систeмний підхід щодo фoрмування, функціoнування і рoзвитку інфoрмаційнoгo забeзпeчeння в систeмі дeржавнoгo управління. У рoбoті викoристанo: істoричний та лoгічний мeтoди – для дoсліджeння eвoлюції прoблeми, місця і рoлі інфoрмаційних систeм у дeржавнoму управлінні; абстрактнo-лoгічний – для тeoрeтичнoгo узагальнeння й фoрмування виснoвків; eкoнoмікo-статистичний – для аналізу сучаснoгo стану і тeндeнцій рoзвитку інфoрмаційних систeм у дeржавнoму управлінні; мeтoди аналізу і синтeзу, рoзрахункoвo-кoнструктивний і графічний мeтoди – для рoзрoбки oснoвних напрямів удoскoналeння інфoрмаційнoгo забeзпeчeння в систeмі дeржавнoгo управління.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні публікації, законодавчі й нормативні акти з питань державного управління, офіційні статистичні й аналітичні дані, результати власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:
удосконалено:
- механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій, які беруть на себе частину функцій держави щодо регулювання певного сегмента ринку, через покладання на останні функцій регулювання й контролю у даних сегментах ринку та здійснення передатної функції від членів саморегулюючих організацій до контролюючих і регулюючих органів за допомогою компілювання матеріальних й інформаційних потоків від своїх членів на адресу державних органів;
- організаційний механізм регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів на державному і саморегулюючому рівні шляхом залучення державної служби, яка має здійснювати контроль якості й повноти розкриття інформації про виробничу діяльність і структуру власності;
- механізм відкриття інформації корпораціями з державною власністю й державними підприємствами з залученням саморегулюючих організацій на засадах створення незалежної комісії у складі аудиторських, оцінних компаній і професійних учасників ринку цінних паперів (реєстратори, організатори торгів);
дістали подальшого розвитку:
- підхід до визначення інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації не лише як механізму чи засобу реалізації інших функцій державного управління, а як передумови, яка дає змогу забезпечити перехід до інформаційного суспільства, сформувати єдиний інформаційний простір, підготувати Україну до вступу в міжнародні організації, реалізувати перерозподіл реальної влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками та запровадити електронне врядування;
- методологічні засади руху інформаційних потоків у державному управлінні шляхом підвищення ефективності організації інформаційних баз систем державного управління, використовуючи наступну систему принципів їх формування: організація баз даних незалежно від рівнів інформаційних систем державного управління; підтримка наскрізного пошуку інформації; можливість одержання інформації в будь-який момент часу за станом на будь-яку дату; здійснення доступу до інформації винятково на основі дозволу адміністратора бази даних і власника інформації;
- організаційний механізм вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості національної економіки шляхом розвитку в Україні організацій саморегулювання на основі балансу інтересів підприємців і держави та створення переліку тих сегментів економіки, розвиток інститутів саморегулювання в яких видається найбільш пріоритетним і виправданим з точки зору державних інтересів і готовності самих підприємницьких структур до саморегулювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й науково обґрунтовані теоретичні положення, висновки за результатами дослідження можуть бути застосовані для удосконалення державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів.
Методологічні підходи та рекомендації, сформульовані в дисертації, були використані Запорізькою обласною державною адміністрацію (довідка № 08-47/1187 від 17.05.2010 р.), Запорізькою міською радою (довідка № 10/34-8085 від 18.05.2010 р.) при розробці та вдосконаленні інформаційно-аналітичної системи.
Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Запорізького національного технічного університету при викладанні дисциплін “Інформаційні технології в управлінні”, “Інформаційні технології в туризмі”, “Інформаційно-комунікаційний менеджмент” (довідка № 39-67 /996 від 19.03.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані в ході проведення досліджень, розроблено здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: Міжнародний науковий конгрес “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2010), ХІХ міжнародна науково-практична конференція “Інституційна природа ринкових трансформацій” (м. Чернівці, 2009), ІІ міжнародна науково-практична конференція “Проблеми формування нової економіки XXI століття” (м. Дніпропетровськ, 2009), Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2009), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та студентів “Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації” (м. Дніпропетровськ, 2009).
Публікації. Основні ідеї та результати дослідження викладено у 10 наукових працях, загальним обсягом 4,2 обл.вид.арк., з них 5 статей – у наукових фахових виданнях з державного управління.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її викладено на 184 сторінках, з яких 161 с. – основна частина, 11 рисунків на 11 с. та 4 таблиці на 6 с. Додатки – на 7 с. Список використаних джерел з 147 найменувань розміщений на 16 с.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення важливого науково-практичного завдання, що полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів та відкриття інформації про державну власність. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати наступні висновки.
1. Виявлено, що стратегія Європейського Союзу має відверто соціальну спрямованість та надає пріоритетну роль інформаційній сфері. В Україні темпи впровадження новітніх інформаційних технологій ще не відповідають світовим тенденціям розвитку, тому державні органи управління повинні чітко визначати та конкретизувати дії, спрямовані на розвиток інформаційних технологій та інформатизації. На шляху інтеграції України до світової спільноти постали завдання формування єдиного ефективного інформаційного простору державного управління, а також механізмів його забезпечення.
2. Визначено особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації, які дають змогу розглядати інформаційне забезпечення не лише як одну з функцій державного управління, не лише як механізм чи засіб реалізації інших функцій державного управління, а й як передумову, яка дає змогу забезпечити перехід до інформаційного суспільства, сформувати єдиний інформаційний простір, підготувати Україну до вступу в міжнародні організації, реалізувати перерозподіл реальної влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками та запровадити електронне врядування.
3. Запропоновано частину функцій держави передати саморегулюючим організація, які виконуватимуть дві основні функції. З одного боку, вони братимуть на себе частину функцій держави щодо регулювання певного сегмента ринку, на якому здійснюють діяльність члени саморегулюючих організацій, що дозволяє скоротити державні видатки на регулювання й контроль у даних сегментах ринку. З іншого боку, саморегулювальні організації здійснюють передатну функцію від членів саморегулюючих організацій до контролюючих і регулюючих органів, за допомогою компілювання матеріальних й інформаційних потоків, спрямованих на адресу державних органів.
Показано, що створення саморегулюючих організацій за функціональною ознакою (аудит, оцінка, учасники ринку цінних паперів і т.п.) є найбільш ефективним. При цьому саморегулювальні організації будуть виконувати не тільки функції саморегулювання, але й функції організації ринку й стануть конкурентами по відношенню один до одного.
4. Доведено, що для підвищення ефективності й своєчасності прийняття управлінських рішень необхідна раціональна організація інформаційних баз даних, які повинні мати свої особливості в кожній інформаційній системі, в кожному напрямі державного управління та мають організовуватися за такими принципами: організація баз даних незалежно від рівнів інформаційних систем державного управління; підтримка наскрізного пошуку інформації; можливість одержання інформації в будь-який момент часу за станом на будь-яку дату; здійснення доступу до інформації винятково на основі дозволу адміністратора бази даних і власника інформації.
5. Виявлено найбільш суттєві чинники, що впливають на розвиток інфраструктури інформаційного забезпечення системи державного управління, серед яких: різнорідність існуючих схем управління інформаційними ресурсами на макро- і мікрорівнях; неоднорідність структур регіональних органів влади на обласному і районному рівнях державного управління; створення корпоративних інформаційних систем районного, особливо обласного, рівня; створення ситуаційних центрів, які належать до класу систем групової підтримки рішень.
6. Враховуючи сучасний стан законодавчого та нормативно-правового регулювання інформаційного забезпечення державного управління, обґрунтовано розроблення нової редакції базового Закону України “Про інформацію”, а також вдосконалення законодавчого врегулювання таких правових інститутів, як доступ до публічної інформації; захист персональних даних та комерційної таємниці, авторських прав, права інтелектуальної власності; статус засобів масової інформації; регулювання відносин, пов’язаних з використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет. Через зростання значущості та активне накопичення інформаційного ресурсу доцільно виокремити самостійну галузь права – інформаційне право.
7. Проаналізовано стандарти фінансової звітності, що дає підстави для загального висновку про те, що вони в цілому забезпечують акціонерам та державі можливість отримувати досить повну і достовірну інформацію про стан фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства. Водночас канали надходження цієї інформації до адресатів недостатньо розгалужені й відпрацьовані, виявляється недостатнім рівень підготовки персоналу, неналежне технічне та інформаційне забезпеченням цієї сфери. Але за умови активного виходу українських установ і організацій на зовнішні ринки капіталу та впровадження інституту саморегулюючих організацій можна очікувати швидкого прогресу в сфері підвищення якості й повноти розкриття інформації, у т.ч., що надходитиме до органів державного управління.
8. Запропоновано для вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці використовувати інститут саморегулювання шляхом розвитку в Україні організацій саморегулювання на основі балансу інтересів підприємців і держави та створення переліку тих сегментів економіки, розвиток інститутів саморегулювання в яких видається найбільш пріоритетним і виправданим з точки зору державних інтересів і готовності самих підприємницьких структур до саморегулювання з метою ініціації розробки проектів законів у спеціалізованих галузях.
9. Розроблено для підвищення інформаційної відкритості вітчизняних корпорацій схему взаємодії суб'єктів регулювання інформаційної відкритості корпорацій у національній економіці, в якій: розподілено обов'язки щодо контролю над інформаційною прозорістю корпорацій між новими суб'єктами державного регулювання; показано перерозподіл контрольних функцій між державними органами й органами саморегулюючих організацій; введено офіційний спостережливий орган – Раду по контролю за інформаційною прозорістю підприємств, – на який покладено обов’язок за спостереженням регулювання інформаційної прозорості корпорацій на рівні державних контролюючих органів.
Розроблено організаційний механізм регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів із залученням державних структур й учасників ринкових відносин. При цьому обов’язковий контроль якості інформації здійснюватиметься як на державному, так і на саморегулюючому рівні з обов'язковою участю певного підрозділу державної служби, що має здійснювати контроль якості й повноти розкриття інформації про виробничу діяльність і структуру власності.
10. Показано, що існуючий механізм посвідчення якості й повноти фінансової інформації не дозволяє одержувати державі якісну й достовірну інформацію. Враховуючи особливості розкриття інформації для держави як власника, розроблено механізм регулювання розкриття інформації корпораціями з державною власністю й державними підприємствами з залученням саморегулюючих організацій. Незалежна комісії, яка складається з аудиторських, оцінних компаній і професійних учасників ринку цінних паперів (реєстратори, організатори торгів) дасть змогу отримати державі достовірну і якісну інформацією для ухвалення оптимального рішення про приватизацію, продаж або акціонування державної власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автоматизація роботи в органах Державної податкової служби / За заг. ред. В. М. Росоловського, С. П. Ріппи – Ірпінь: Акад. ДЕС України, 2002. – 401 с.
2. Амосов О.Ю. Організаційно-аналітічне забезпечення прийняття управлінських рішень стосовно державного регулювання сучасної української економіки / О.ЮАмосов ., А.О. Дєгтяр // Вісник НАДУ. – 2003. – № 3. – С. 24 – 30.
3. Антошко Т. Р. Сучасні підходи до впровадження корпоративної соціальної відповідальності підприємств України / Т. Р. Антошко // Економіка і держава. – 2008. – № 7. – С. 37–39.
4. Бажал Ю.М. Розвиток національної інноваційної системи як складової українського інформаційного суспільства / Ю.М. Бажал // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 87-93.
5. Базилевич В.Д. Макроекономіка. / Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. ; за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2008.. – 368 с.
6. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики / В.Д. Бакуменко – К.: Від-во УАДУ, 2000. – 324 с.
7. Бандурка О.М. Інформаційне суспільство та державна інформаційна політика / О.М. Бандурка // Запорізький юрид. ін-т. Вісник. – Запоріжжя, 2000. – № 2 (11). – С. 13-20.
8. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка, паблік рилейшнз / В.М. Бебик – К. : МАУП, 2005. – 440 с.
9. Бегун С.В. Інформаційне забезпечення податкової статистики в Україні / С.В. Бегун // Економіка і держава. – 2009. – № 11. – С. 109–111.
10. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл ; пер. с англ. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Academia, 2004. – 778 с.
11. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.М. Береза – К.: КНЕУ, 2001. – 214 с.
12. Березовець Л.В. Розвиток соціального капіталу / Л.В. Березовець // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 62-67.
13. Березянко Т.В. Актуалізація системи контролю та керівництва в корпоративному секторі [Електронний ресурс] / Т.В. Березянко // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2009. – №4. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
14. Білецька Л. В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник / Л. В. Білецька Л. В. Білецький В. І. Савич – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 651 с.
15. Бобко В.В. Інформаційний ринок як важлива основа розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації / В.В. Бобко // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць Київського національного ун-ту ім. Шевченка. – 2005. – Випуск № 7. – С. 52-68.
16. Бобко В.В. Парадигма функціонування інформаційного ринку в Україні / В.В. Бобко // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2005. – Випуск 10. – С. 71-66.
17. Бобко В.В. Три напрямки формування інформаційного суспільства / В.В. Бобко // Вісник ТАНГ. – 2002. – № 8-2. – С. 59-66.
18. Бондар Ю.В. Поле битви – інформаційний простір / Ю.В. Бондар – К.: МАУП, 2006. – 152 с.
19. Вартанова Е. Информационное общество в стратегии Европейского Союза [Електронний ресурс] / Е. Вартанова – Режим доступу: http://internews.ras.ru/ZiP/43/europe.html.
20. Галіцин В. К. Багатокористувацькі обчислювальні системи та мережі: навч. посіб. / В. К. Галіцин, Ф. А. Левченко – К.: КНЕУ, 1997. – 408 с.
21. Геец В.М. Социально-экономические трансформации при переходе к экономике знаний / В.М. Геец // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д. э. н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – С. 16-33.
22. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Кер. авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
23. Глобальная инициатива по преодолению информационного неравенства. Материалы Давосского форума. Давос, Швейцария. 29.02.2001 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.e-government.ru.
24. Годун В. М. Інформаційні системи і технології в статистиці: навч. посіб. / В. М. Годун, Н. С. Орленко, М. А. Сендзюк – К.: КНЕУ, 2003. – 267 с.
25. Голубицький О. Інформаційне суспільство як реалізація цінностей суспільства громадянського [Електронний ресурс] / О.Голубицький // Рух від поліархії до демократії – Режим доступу: http://www.e-ukraine.org.ua.
26. Горовий В.М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства / В.М. Горовий – К.: НБУВ, 2005. – 297 с.
27. Горьовий Л. Є Комп’ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності / Л. Є. Горьовий, М. Я. Швець, Т. Г. Дрогаль та ін. – К.: Парламент. Вид-во, 1998. – 150 с.
28. Григор О.О. Формування інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський союз (державно-управлінськиий аспект): автореф. дис. на здоб. наук. ступеня к. н. з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О.О. Григор. – Львів. – 2003. – 20 с.
29. Груба Г.І. Принципи й механізми регулювання та саморегулювання інноваційного розвитку в Україні / Г.І. Груба // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 2(8). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2009. – С.62-70.
30. Даніл’ян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03. – Х., 2006. – 19 с.
31. Демкова М. Інформація, як основа інформаційного суспільства: поняття та правове регулювання / М. Демкова, М. Фігель // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 150-163.
32. Державний Комітет Зв'язку та Інформатизації України. Проект Загальнодержавна Програма "Електронна Україна" [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.stc.gov.ua
33. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення / А.О. Дєгтяр – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. – 224 с.
34. Дзюбик С. Основи економічної теорії: навчальний посібник / Степан Дзюбик, Ольга Ривак. – К.: Знання 2006. – 481 с.
35. Дітковська М.Ю. Формування та розвиток інформаційних систем в державному управлінні [Електронний ресурс] / М.Ю. Дітковська // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2009. – №4. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
36. Дратвер Б. Економічна теорія: навчальний посібник / Борис Дратвер, Наталія Пасічник – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка 2006. – 256 с.
37. Економічна теорія. Політекономія: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Віктор Базилевич, Віктор Попов, Катерина Базилевич, Надія Гражевська] ; за ред. В. Д. Базилевича. – 6-те вид. доп. і пе-рероб.. – К.: Знання-Прес 2007. – 719 с.
38. Економічна теорія: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / [В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець і др.] ; за ред. В. М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 779 с.
39. Електронна комерція: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / [А. М. Береза, І. А. Козак, Ф. А. Левченко та ін.] – К.: КНЕУ, 2002. – 326 с.
40. Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: навч. посіб. / Н. В. Єрьоміна – К.: КНЕУ, 1998. – 208 с.
41. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи / Н.В. Єрьоміна – К.: КНЕУ, 2000. – 220 с.
42. Желіхівська А. М. Визначення ефективності функціонування інститутів інфраструктури фондового ринку України / А. М. Желіхівська // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 14. – С. 24–27.
43. Журавський В.С. Україна на шляху до інформаційного суспільства / В.С. Журавський, М.К. Родіонов, І.Б. Жиляєв. – К.: Політехніка, 2004. – 482 с.
44. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40.
45. Закон України „Про Національну програму інформатизації”// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №27-28.
46. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23.
47. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25.
48. Закон України «Про бюджетну систему України» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 26.
49. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 // Закони України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49.
50. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51.
51. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6.
52. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)» від 11.11.93 – Дрогобич: ММЦ «Інтерн’юз», 1995. – С. 27-46.
53. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.
54. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.
55. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05.07.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 80.
56. Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 // Закони України / Верховна Рада України; Ін-т законодавства. – К.: Книга, 1993. – C. 111-119.
57. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.
58. Закон України «Про науково–технічну інформацію» від 25.06.93 // Закони України / Верховна Рада України; Ін-т законодавства. – К.: Книга, 1993. – Т. 5. – С. 191-200.
59. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 21.05.2007 // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 24.
60. Закон України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11.07.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 43.
61. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38.
62. Законодательство Украины об информации // Бюлетень законодательства и юридической практики Украины. – 1999. – №4. – 272 с.
63. Згуровський М.З. Розвиток інформаційного суспільства в Україні: Правове регулювання у сфері інформаційних відносин / Згуровський М.З., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. – К.: НТУУ “КПІ”, 2006. – 544 с.
64. Інформатизація управління соціальними системами: Орг.– правові питання теорії і практики: навч. посіб. / [В.Д. Гавловський, Р.А. Калюжний, В.С. Цимбалюк та ін.] ; за заг. ред.. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного. – К.: МАУП, 2003. – 336 с.
65. Інформаційна політика України: європейський контекст / [Л.В. Губернський, Є.Є. Камінський, Є.А. Макаренко та ін.]. – К.: Либідь, 2007. – 360 с.
66. Інформаційні системи і технології в економіці: підручник / за ред. В. С. Пономаренка. – К.: Академія, 2002. – 544 с.
67. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / [І. Ф. Рогач, М. А. Сендзюк, В. А. Антонюк, О. О. Денисова.]. – К.: КНЕУ, 2001. – 324 с.
68. Калачова І.В. Інформаційне забезпечення соціального управління / І.В. Калачова – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 351 с.
69. Карпенко Г.В. Нормативно-правове забезпечення корпоративного управління: проблеми залучення інвестицій на вітчизняні підприємства / Г.В. Карпенко, А.П. Данькевич // Фінанси України. – 2009. – № 7. – С. 39–46.
70. Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура / М. Кастельс ; [пер. с англ. под науч. ред. О.И.Шкаратана]. – М.: ГУВШЭ, 2004. – 606 с.
71. Кастельс М. Информационные технологии, глобализация и социальное развитие / М. Кастельс // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Выпуск 2. – Харьков: Константа, 2004. – С.17-32.
72. Кастельс М., Хіманен П. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен ; [пер. з англ.] – К.: Ваклер, 2006. – 230 с.
73. Клименко І.В. Основні підходи до визначення понять "електронний уряд" та "електронне урядування" / І.В. Клименко // Економіка і держава. – 2009. – № 6. – С. 93–96.
74. Клименко І.В. Соціальні аспекти електронного врядування / І.В. Клименко // Економіка і держава. – 2009. – № 10. – С. 64–66.
75. Коваль Р.А. Державне управління в інформаційному суспільстві: перспективи урядового урядування / Р.А. Коваль // Економіка і держава. – 2008. – № 4. – С. 81–83.
76. Колодюк А. В. Національні стратегії інформаційного суспільства: необхідність, переваги та світова практика запровадження / А. В. Колодюк // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 24-31.
77. Корягіна Т. В. Розробка основних положень удосконалення регуляторного механізму у корпоративному секторі / Т. В. Корягіна // Економіка і держава. – 2009. – № 4. – С. 20–23.
78. Купріяненко Л. В. Розробка стратегій комунікативних кампаній у різних сферах державного управління / Л. В. Купріяненко // Економіка і держава. – 2009. – № 8. – С. 91–94.
79. Макарова М. В. Електронна комерція / М. В. Макарова – К.: Академія, 2002. – 176с.
80. Макарова М. В. Етапи встановлення інформаційного суспільства та їх моделі / М. В. Макарова // Економіст. – 2004. – № 2. – С. 62 – 65.
81. Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб. / В.Я. Малиновський – Вид. 2-е, доп. та перероб. – К.: Атіка, 2003. – 576с.
82. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд / К. Мей ; [пер. з англ.] – К.: “К.І.С.”, 2004. – XIV с., 220 с.
83. Механізми прийняття управлінських рішень органами державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіонів: [Монографія] / За заг. ред. А.О.Дєгтяря. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – 300 с.
84. Міжнародні взаємини в Україні: питання інформаційного простору: матеріали всеукраїнської конференції 14 лютого 2006 року, м. Київ, Український незалежний центр політичних досліджень. – К.: УНЦПД, 2006. – 72 с.
85. Міщенко С.В. Проблеми вдосконалення системи саморегулювання на фінансовому ринку / С.В. Міщенко // Фінанси України. – 2009. – № 9. – С. 43–52.
86. Мойсеєнко А.О. Готовність населення України до діяльності в інформаційному суспільстві / А.О. Мойсеєнко // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 231-239.
87. Молодцов О. Україна на шляху до інформаційного суспільства / О. Молодцов // Аспекти самоврядування. – 2004. – № 4. – С. 7-11.
88. Морозов А.О. Інформаційно-аналітичні технології підтримки прийняття рішень на основі регіонального соціально-економічного моніторингу / А.О. Морозов, В.Л. Косолапов – К.: Наук. думка, 2002. – 230 с.
89. Нанівська В. Соціальні та культурні аспекти створення інформаційного суспільства / В. Нанівська, В. Нікітін // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 225-231.
90. Нашинець-Наумова А. Ю. Проблеми корпоративних відносин в Україні / А. Ю. Нашинець-Наумова // Економіка і держава. – 2008. – № 12. – С. 39–40.
91. Окинавская хартия глобального информационного общества [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://in.org.ua/library/426/429/608.html.
92. Олійченко І. М. Особливості функціонування системи автоматизованого документообігу в обласній державній адміністрації / І. М. Олійченко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 21. – С. 51-53.
93. Олійченко І. М. Удосконалення системи документообігу в Головному управлінні економіки обласної державної адміністрації / І. М. Олійченко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 22. – С. 66-68.
94. Олійченко І.М. Дослідження системи документообігу в Головному управлінні статистики / І. М. Олійченко // Економіка і держава. – 2009. – № 11. – С. 198–199.
95. Парфенцева Н. О. Міжнародні статистичні класифікації в Україні: Впровадження й використання / Н. О. Парфенцева – К.: Основи, 2000. – 351 с.
96. Патерикіна В.В. Обґрунтування Й.Масудою стратегії розвитку інформаційного суспільства / В.В. Патерикіна, О.І. Сандига, С.Я. Клецова // Філософські стратегії ХХІ століття: Матеріали ХІV Харківських Міжнародних Сковородинівських читань / за заг. ред. О.М.Кривулі. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2006. – С. 149-151.
97. Пилипенко Г. М. Інституціональний контекст формування взаємодії держави і ринку / Г. М. Пилипенко // Економіка і держава. – 2009. – № 12. – С. 35–37.
98. Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки. – К.: Інформційно-видавчий центр Держкомстату України, 2002. – 74 с.
99. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2006—2008 роки» (2005 р.).
100. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації» (2001 р.).
101. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» (2002 р.).
102. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №208 «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний уряд».
103. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні. – К.: Юрінком, 2001. – 688 с.
104. Про Загальнодержавну програму "Електронна Україна": Проект Закону України на 2005–2012 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.stc.gov.ua/ukrainian/info/el_ukraine
105. Проблеми розбудови Інформаційного суспільства в США, Європі та Україні // Правова інформатика. – 2003. – №1. – С. 66-90.
106. Проект ГРГ "Електронна Україна" "Національна Стратегія Розвитку Інформаційного Суспільства України" [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.e-ukraіne.com.ua/forum
107. Проект закону України “Про саморегулюючі організації” №4841 від 16.07.2009 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=35867.
108. Раделицький Ю.О. Державне регулювання ринку фінансових інвестицій: зарубіжний досвід і національні реалії / Ю.О. Раделицький // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.13.. – С.242-248.
109. Радєва М. М. Інституціональні механізми корпоративного контролю як інструменту згладжування корпоративних конфліктів / М. М. Радєва // Економіка і держава. – 2008. – № 11. – С. 27–29.
110. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 11 грудня 2003 року № 571 Про затвердження Принципів корпоративного управління [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/RNA.aspx.
111. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 19 грудня 2006 року № 1591 Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/RNA.aspx.
112. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 17 січня 2000 року № 3 Про внесення змін до Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними това-риствами та підприємствами-емітентами облігацій [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/RNA.aspx.
113. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 10 лютого 2000 року № 5 Про затвердження Положення про надання особливої інформації відкритими акціонерними това-риствами та підприємствами-емітентами облігацій [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/RNA.aspx.
114. Рогач І. Ф. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах / І. Ф. Рогач, М. А. Сендзюк, В. А. Антонюк. – К.: КНЕУ, 2001. – 239 с.
115. Савицький В. А. Система інформаційного забезпечення ОВС України: навч.-практ. посіб. / [Савицький В. А., Карацюба А. М., Святобог В. В. та ін.] ; за ред. Л. В. Бородича. – К.: Ред.-вид. від. МВС України: АНТЕКС, 2000. – 144 с.
116. Семенченко А.І. Електронне урядування в Україні: проблеми та шляхи вирішення / А.І. Семенченко // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 4(10). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2009. – С.55-63.
117. Семиноженко В.П. Инновационное развитие как безальтернативный путь планирования будущого / В.П. Семиноженко // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – С. 49-58.
118. Сендзюк М.А. Інформаційні системи в державному управлінні: навч. посіб. / М.А. Сендзюк. – К.: КНЕУ, 2004 – 339 с.
119. Сенченко М.І. Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна / М.І. Сенченко. – К.: МАУП, 2006. – 64 с.
120. Сергієнко І. На шляху до інформаційного суспільства / І. Сергієнко // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 184 (2355). – 5 жовтня. – С. 13.
121. Ситник В. Ф. Основи інформаційних систем: навч. посіб. / [Ситник В. Ф. та ін.] – 2-ге вид., перероб. і доп. // За ред. В. Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.
122. Ситник В. Ф. Системи підтримки прийняття рішень / [Ситник В. Ф. та ін.] – К.: Техніка, 1995. – 162 с.
123. Ситник В. Ф. Розвиток і застосування інформаційних систем в економіці / В. Ф. Ситник. –К.: Знання України, 1997. – 234 с.
124. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України / С.І. Соколенко – К.: ”Логос”, 1999. – 292 с.
125. Соснін О. Для поступу на шляху інновацій. Інформаційна серцевина глобального технологічного розвитку і місце України у ньому / О. Соснін // Політика і час. – 2003. – № 7. – С. 19-25.
126. Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р., Харківська держ. академія культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 240 с.
127. Спаських О. Ю. Координація взаємодії органів управління державною власністю / О. Ю. Спаських // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 21. – С. 74–76.
128. Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства: Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., 7-9 грудня 2005 р. / Інститут педагогіки АПН України ; Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя; Чернігівський держ. педагогічний ун-т ім. Т.Г.Шевченка. – К., Чернігів, Ніжин, 2005. – 224 с.
129. Указ Президента України «Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади» (2000 р.).
130. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» (2002 р.).
131. Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України» (2001 р.).
132. Указ Президента України № 928 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31 липня 2000 року.
133. Уманський Ю.В. Інформація як основа інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління / Ю.В. Уманський // Економіка і держава. – 2007. – № 11. – С. 87–88.
134. Уманський Ю.В. Формування інформаційного простору державного управління / Ю.В. Уманський // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Фінансовий механізм державного управління економікою України».Серія: Державне управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – Т. 8. Вип. 85. – С. 101–112.
135. Утюж І.Г. Формування глобального інформаційного суспільства – виклик часу / І.Г. Утюж // Нова парадигма (Альманах наукових праць). – Випуск 30. – Київ-Запоріжжя. – 2003. – С. 122-133.
136. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер; [пер. с англ.]. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400 с.
137. Фурашев В.М. Електронне інформаційне суспільство України: погляд у сьогодення і майбутнє / [Фурашев В.М., Ланде Д.В., Григор'єв О.М. та ін.]. – К.: ТОВ “Інжиніринг”, 2005. – 163 с.
138. Чиж І.С. Україна: шлях до інформаційного суспільства / І.С. Чиж – К.: Либідь, 2004. – 287 с.
139. Шечук О.Б. Електронний уряд / О.Б. Шечук, О.П. Голобуцький. – К.: Атлант UMS, 2002. – 173 с.
140. Building The European Information Society For Us All. First Reflections of the High Level Group of Experts. Interim Report.1996.
141. Declaration Adopted At The Ministerial Conference On The Global Information Networks. Bonn. 1997. July.
142. Dordrick H.S., Wang G. The Information Society: A Retrospective View. – Newbury Park-L., 1993. – 400 р.
143. Europe And Global Information Society. Recommendations of the high-level group on the information society to the Corfu European Council (Bangemann group). European Commission. 1994. PP. 10, 16.
144. Europe's Way To The Information Society: An Action Plan by the European Commission. Brussels. 1994.
145. G-7 Ministerial Conference On The Information Society. Chair's Conclusion. Brussels. 1995.
146. Lamouline C., Poullet Y. From Information Superhighways To "Electronic Democracy". The Impact Of New Information And Communication Technologies On The Fundamental Freedoms. Councilof Europe. Strasbourg. 1995.
147. Living And Working In The European Information Society – People First. European Commission. 1996.