РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА




  • скачать файл:
  • Назва:
  • РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
  • Кількість сторінок:
  • 261
  • ВНЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису




    Бєліченко Катерина Олександрівна



    УДК 339.9: 316.324.8







    РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА


    08.00.02 – Світове господарство та міжнародні економічні відносини


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук




    Науковий керівник
    Макогон Ю.В.
    д.е.н., професор








    Донецьк – 2012




    ЗМІСТ

    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА 9
    1.1. Теоретичні основи розвитку інтеграційних процесів 9
    1.2. Сутність, структурні елементи і характеристики нової економіки 16
    1.3. Інформатизація світового господарства: основні складові і особливості функціонування у новій економіці 36
    Висновки до розділу 1 51
    РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ СТАНУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ 53
    2.1. Оцінка економічного потенціалу країн з використанням композитного індикатора «індекс нової економіки знань» 53
    2.2. Аналіз систем розповсюдження знань у рамках регіональних технологічних клубів 77
    2.3. Розробка моделей міжнародного трансферу знань у новій економіці у глобальному і регіональному аспектах 96
    Висновки до розділу 2 124
    РОЗДІЛ ІІІ. МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР ЗНАНЬ ЯК НОВА ІНТЕГРАЦІЙНА І ТРАНСФОРМАЦІЙНА ПАРАДИГМА 126
    3.1. Прогноз основних індикаторів розвитку нової економіки знань 126
    3.2. Розробка механізму інституційної трансформації глобальної економічної системи у векторі нової економіки знань 133
    3.3. Перспективи розвитку нової макропарадигми – економіки web 3.0 142
    Висновки до розділу 3 151
    ВИСНОВКИ 152
    ДОДАТКИ 155
    СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 250





    ВСТУП
    Однією з визначальних тенденцій функціонування світової економіки останніх десятиліть є розвиток економічної інтеграції як механізму оптимізації міжнародної економічної діяльності на всіх рівнях.
    Одночасно сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується пере¬ходом провідних країн до інформаційного суспільства, який здійснює визначальний вплив на перебіг процесів міждержавної взаємодії і змінює засади розвитку міжнародної економічної інтеграції, особливо в контексті становлення економіки знань.
    Вагомий внесок у дослідження проблем міжнародної економічної інтеграції здійснили зарубіжні науковці Б.Баласса, Дж.Вайнер, К.Дойч, Л.Ліндберг, Д.Мід, Д.Мітрані, В.Репке, Я.Тінберген, І.Штолер, а також українські вчені О.Білорус, І.Гладій, Д.Лук’яненко, Ю.Макогон, А.Мокій, В.Новицький, А.Поручник, Ю.Пахомов, Є.Савельєв, В.Сіденко, В.Чужиков та ін. Фундаментальний економіко-теоретичний аналіз інформаційного ринку в умовах постіндустріальної економіки здійснено в роботах П. Баруа, П. Друкера, М. Кастельса, Д. Козине, П. Мільграма, Дж. Роберта, Т. Штауера тощо.
    Місце інформації в економічній системі і функціонування інформаційного ринку в умовах глобалізації, у тому числі в контексті інституційного аналізу, знайшло належне висвітлення у працях українських та російських вчених, таких як Т. Балабанов, В. Бодров, В. Геєць, А. Гриценко, Г. Задорожний, В. Мельянцев, І. Михасюк, Ю. Макогон, Ю. Пахомов, А. Філіпенко, О. Яременко тощо. Місце і роль інформаційного ринку в інфраструктурі економіки розкрито в роботах В. Лазаренко, В. Соболєва, А. Ткача та інших.
    У той же час залишається багато невирішених питань щодо співвідношення інтеграційних процесів і процесів інформатизації світового господарства, зокрема в контексті становлення нової економіки знань, що зумовило актуальність обраної теми дослідження у теоретичному і практичному плані.
    Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження вико-нувалось відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетними темами: «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації –0106U012484), в рамках якої проаналізовано теоретичні основи розвитку інтеграційних процесів; «Розвиток старопромислового регіону на засадах інноваційної стратегії та трансферту знань» (но¬мер державної реєстрації – 0111U009621), в рамках якої проаналізовано трансформацію інтеграційних процесів через формування інтеграційно-технологічних кластерів.
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження міжнародної економічної інтеграції та інформатизації світової економіки і розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення інтеграційних процесів в контексті інформатизації світогосподарського розвитку
    Відповідно до мети роботи в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:
    – проаналізувати теоретичні основи розвитку інтеграційних процесів;
    – дослідити сутність, структурні елементи і характеристики нової економіки;
    – визначити основні складові і особливості інформатизації світового господарства;
    – здійснити оцінку економічного потенціалу країн з використанням композитного індикатора «індекс нової економіки знань»;
    – проаналізувати трансформацію інтеграційних процесів через формування інтеграційно-технологічних кластерів;
    – здійснити моделювання міжнародного трансферу знань у новій економці в інформаційно-інтеграційному вимірі;
    – здійснити прогнозування основних індикаторів розвитку нової економіки знань;
    – розробити механізм інституційної трансформації глобальної економічної системи у векторі нової інтеграційної економіки знань.
    Об'єктом дослідження є розвиток інтеграційних процесів в умовах інформатизації світового господарства.
    Предметом дослідження є теоретико-методологічні й організаційно-економічні засади розвитку міжнародної економічної інтеграції, напрями й особливості розвитку даного процесу в умовах становлення інформаційної економіки.
    Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, роботи провідних україн¬ських і зарубіжних вчених у галузі дослідження напрямків і проблем міжна¬родної економічної інтеграції та інформатизації світогосподарського розвитку. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загально¬наукові методи дослідження: аналізу і синтезу (для аналізу впливу інновацій на еконо¬мічне зростання); порівняльного аналізу (для аналізу розбіжностей в методологічних підходах щодо оцінки внеску інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в економічне зростання); статистичного аналізу (для визначення глобальних трендів роз¬витку ІКТ); економіко-математичного моделювання і прогнозування (для моделювання міжнародного трансферу знань у новій економіці в інформаційно-інтеграційному вимірі); системного аналізу (для обґрунтування закономірностей формування інно¬ва¬ційної складової національних економік); структурного аналізу (для дослідження ієрар¬хічної системи рівнів процесу інноваційного розвитку національної економіки) та ін.
    Інформаційною базою дослідження є міжнародні нормативно-правові акти в сфері міжнародної економічної діяльності, інформатизації та інтелектуальної власності, нормативна база міжнародних організацій та регіональних інтеграційних об’єднань, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичні матеріали і звіти міжнародних організацій, результати власних досліджень автора.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних основ дослідження міжнародної економічної інтеграції і розробці науково-практичних і організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку міжнародної інтеграційної взаємодії в умовах інформатизації світового господарства.
    Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:
    вперше:
    розроблено механізм інституційної трансформації глобальної економічної системи в інтеграційному векторі нової економіки знань, метою якого є перехід до режиму довгострокового неінфляційного ациклічного зростання в новій глобальній економіці знань, і який на основі дотримання ряду принципів (системність і емерджент¬ність; послідовність; ієрархічність; відповідність вигод і витрат; обґрунтованість; безперерв¬ність; ефективність; інтегральність; реципрокність; стійкість) передбачає здійснення інституційних змін (через розвиток web-інститутів і проведення економічних реформ тощо) і реалізацію ряду функцій (стимулюючої; трансляційної; міжнародного трансферу знань; формування глобальних баз знань; інтегративної; координаційної);
    запропоновано механізм становлення інформаційної макроформації, який складається з ряду логічно систематизованих і упорядкованих системно-структурних елементів (база інституційної трансформації; структурні елементи нової макрофор¬мації; технологічні кластери; економічна динаміка; інституційне середовище; мережі; ринки), результатом реалізації якого буде формування економіки web 3.0 як кінцевої мети еволюційного розвитку глобальної світогосподарської системи;
    удосконалено:
    понятійно-категоріальний апарат дослідження інформатизації світового господарст¬ва, а саме запропоновано визначення понять: інформаційна макроформація – формація взаємодії мережі Інтернет з матеріальним світом, характерною ознакою якої є процес радикальної модифікації принципових елементів цивілізаційної системи, визначальним вектором розвитку якої стає людина – джерело творчого капіталу, знань і досвіду, в якій міжнародний трансфер знання стає основним джерелом підвищення технологічного рівня, і як наслідок – добробуту країн, які в ньому беруть активну участь; «інтеграційно-технологічний кластер», під яким запропоновано розуміти спільність інформаційної та технологічної інфраструктури виробництва і поширення знання, ресурсних і капітальних баз, а також стандартів якості, операцій і процедур суб’єктів, входження яких у структуру кластерів відбувається в момент їх включення в технологічний ланцюг «виробництво – трансфер – споживання» знання за умов, коли різні канали комунікації в соціальному і економічному контексті забезпечують ефективний інтерсуб'єктний трансфер норм, практик і компетенцій, а також координацію процесів навчання;
    теоретико-методологічні засади становлення нової економіки, а саме розроблено концептуальну архітектуру нової економіки, модель багатовекторного простору економіки знань, концептуальну схему моделі виробництва кодифікованого, неявного, кодифікованого знання з неявним компонентом, на основі яких сформовано комплексний конструкт ландшафту трансферу знання як узагальненої схеми формування базисних передумов становлення нової економіки знань;
    отримали подальшого розвитку:
    теоретичні засади дослідження нової економіки, а саме надано трактування поняття «нова економіка» як у загальному вигляді (особливий режим ациклічного неіфляційного зростання, а також система виробництва і розповсюдження інновацій, забезпечення науково-технологічного прогресу через синергетичне об'єднання її компонентів: інформаційного, мережевого і когнітивного), так і у широкому (новий тип макроекономічного розвитку, при якому довгострокове зростання не порушується інфляцією і не переривається рецесією) і вузькому (сфера виробництва і розповсюдження інформаційних технологій) розумінні;
    кількісні засади вимірювання нової економіки, а саме запропоновано аналіз кількісних характеристик глобальної економіки знань здійснювати з використанням композитного індикатора «індекс нової економіки знань» (NKEI), який може розрахо¬вуватись як для окремої країни, так і для світу в цілому, з використанням якого визначено глобальні тренди розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (абоненти мобільних мереж; користувачі мережі Інтернет; абоненти стаціонарних телефонних мереж; користувачі мобільного Інтернету; користувачі дротового Інтернету).
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що одержані наукові результати доведено до рівня конкретних науково-методичних і практичних рекомендацій.
    Результати дослідження використано у практичній діяльності Донецької обласної адміністрації (довідка № 7-205 від 17.02.2010 р.) – результати визначення критично важливих індикаторів для забезпечення інтеграції країн визначених інтеграційно-технологічних кластерів у нову глобальну економіку знань; Донецької торгово-про¬мислової палати (довідка № 1916/01.10 від 16.10.2010 р.) – визначені глобальні тренди розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; Регіонального філіалу Націо¬наль¬ного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку (№ 63/04 від 01.07.2010 р.) – результати розподілу країн за інтеграційно-технологічними кластерами; Інституту економіки промисловості НАН України (довідка №18-4.1.2 від 15.09.2010 р.) – резуль¬тати аналізу тенденцій розподілу експорту високотехнологічних товарів по регіонах.
    Результати досліджень, що містяться у дисертації, також використано при підготовці рекомендацій міжнародних науково-практичних конференцій і семінарів «Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках ОЧЕС і ГУАМ» (м.Севастополь – м.Донецьк, 2009 р.; м.Одеса – м.Донецьк, 2008 р.; Лівадія – м.Донецк, 2007 р.); «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв‘язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м.Донецьк – м.Святогірськ, 2007-2010 рр.); а також у навчальному процесі Донецького національного університету при розробці навчально-методичного забезпечення з дисциплін «Сучасні технології», «Вплив нових технологій на економіку», «Міжнародна економіка» (довідка №01-03/7.9.7– 34 від 28.09.2010 р.).
    Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, от-римані здобувачем самостійно та знайшли відображення в опублікованих працях автора.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських конференціях та семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект (м.Донецьк – м.Святогірськ, 2008-2010 рр.), «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ» (м.Донецьк – м.Варна, 2008р.; м.Донецьк – м.Севастополь, 2009р.), «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (м.Маріуполь, 2007-2009 рр.).
    Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження одноосібно опубліковано 9 наукових робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,3 д.а.
    Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел із 187 найменувань. Зміст роботи викладено на 178 сторінках друкованого тексту, включаючи 21 таблицю на 19 сторінках, 29 рисунків на 25 сторінках.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічного конструкту дослідження процесів міжна¬родної інтеграції та організаційно-економічних засад розбудови інтеграційної взаємодії країн в умовах активізації процесів інформатизації світогосподарського розвитку.
    В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
    1. Сучасний етап розвитку міжнародних інтеграційних процесів характе-ризується докорінною зміною базисних засад інтеграційної взаємодії країн, серед яких провідне місце займає інформатизація економічного розвитку.
    2. На основі визначення характерних ознак нової економіки обґрунтовано, що нова економіка у вузькому розумінні – це сфера виробництва і розповсюдження інформаційних технологій; у широкому розумінні – новий тип макроекономічного розвитку, при якому довгострокове зростання не порушується інфляцією і не переривається рецесією.
    3. З використанням розробленої концептуальної архітектури нової економіки зроблено висновок, що нова економіка – це особливий режим ациклічного неінфляційного зростання, а також система виробництва і розповсюдження інновацій, забезпечення науково-технологічного прогресу через синергетичне об'єднання її компонентів: інформаційного, мережевого і когнітивного.
    4. Сформовано комплексний конструкт ландшафту трансферу знання як узагальненої схеми формування базисних передумов становлення нової економіки знань, який базується на розробленій моделі багатовекторного простору економіки знань, концептуальній моделі виробництва кодифікованого, неявного, кодифікованого знання з неявним компонентом, виділенні ключових особливостей сучасних епістемологічних спільнот.
    5. На основі результатів вимірювання нової економіки з використанням запропонованого композитного індикатора «індекс нової економіки знань» (NKEI) визначено глобальні тренди розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, здійснено введення в науковий обіг поняття «інтеграційно-технологічний кластер», під яким запропоновано розуміти спільність інформаційної та технологічної інфраструктури виробництва і поширення знання, ресурсних і капітальних баз, а також стандартів якості, операцій і процедур суб’єктів, входження яких у структуру кластерів відбувається в момент їх включення в технологічний ланцюг «виробництво – трансфер – споживання» знання за умов, коли різні канали комунікації в соціальному і економічному контексті забезпечують ефективний інтерсуб'єктний трансфер норм, практик і компетенцій, а також координацію процесів навчання.
    6. На основі розподілу країн за інтеграційно-технологічними кластерами (кластер 1 – країни, що розвиваються; кластер 2 – країни з рівнем вище середнього; кластер 3 – розвинені країни; кластер 4 – країни з рівнем нижче середнього) зроблено висновок щодо перспектив розвитку інтеграційних процесів: в рамках нової економіки відбувається зближення між 2 і 4, а також між 1 і 4 кластерами. При цьому встановлено, що якщо світова фінансово-економічна криза негативно вплинула на розвиток країн, об’єднаних в 1-3 кластерах, то конкуренто¬спро¬можність країн, об’єднаних в 4 кластері, підвищилась.
    7. В результаті моделювання міжнародного трансферу знань у новій економіці в інформаційно-інтеграційному вимірі підтверджено справедливість висловленої гіпотези щодо залежності рівня розвитку нової економіки знань від вихідних рівнів економічного добробуту країн і регіонів. Встановлено критично важливі індикатори для забезпечення інтеграції країн визначених інтеграційно-технологічних кластерів у нову глобальну економіку знань: для 1 кластеру – «тріадичні патентні сімейства»; для 2 кластеру – експорт ІКТ-товарів; для 3 кластеру – обсяги експорту високотехнологічних товарів; для 4 кластеру – імпорт високотехнологічних товарів (придбання зовнішнього знання на сучасному етапі для даного кластеру пов'язане з більш низькими витратами у порівнянні з витратами з організації його внутрішнього виробництва).
    8. В результаті здійсненого прогнозування встановлено глобальні тенденції розвитку нової економіки знань у 2011-2015рр.: подібна динаміка і закономірності розвитку країн і регіонів, об'єднаних в інтеграційно-технологічні кластери 1 і 2, їх органічне інституційне зближення під час руху у векторі нової економіки знань; пошук учасниками інтеграційно-технологічного кластеру 3 нових важелів, здатних вивести економіки країн – глобальних лідерів із статичного стану; посилення конкурентних позицій інтеграційно-технологічного кластеру 4 на глобальному ринку знання.
    9. Основними важелями розвитку нової економіки знань у рамках 4-го інтеграційно-технологічного кластеру, до якого належить Україна, є Інтернет-технології та високотехнологічний товарний імпорт (розвиток реінжинірингових технологій, заснованих на декомпозиції імпортованих високотехнологічних товарів, стимулює формування власних знанняємних галузей, вихід яких на глобальний ринок знань сприятиме підвищенню конкурентоспроможності кластеру в новій економіці).
    10. На основі порівняння видів зв’язків у рамках традиційних і віртуальних мереж обґрунтовано, що комплекс трансформацій традиційних інститутів включає як модифікацію умов наявного інституційного середовища, так і встановлення нових норм, стандартів і правил, виконання яких контролюється певними принципами. В результаті проведеного дослідження розроблено механізм інституційної трансформації глобальної економічної системи в інтеграційному векторі нової економіки знань.
    11. На основі визначення короткострокових і довгострокових перспектив розвитку нової економіки знань, аналізу етапів модернізації сучасної глобальної економічної системи визначено перспективи розвитку інтеграційних процесів в контексті формування інформаційної макроформації (міжнародний трансфер знань стане основним джерелом підвищення технологічного рівня, і як наслідок - добробуту країн, які в ньому беруть активну участь), розроблено механізм становлення інформаційної макроформації.




    СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Антипина О.Н. Информационная экономика: современные технологии и ценообразование / О.Н. Антипина. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2009. – 284 с.
    2. Беличенко Е.А. Некоторые аспекты интеграции Украины в мировое хозяйство в условиях постиндустриального общества / Е.А. Беличенко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр.– Донецк: ДонНУ, 2008. – Ч.1.– с. 251-256.
    3. Беличенко Е.А. Некоторые аспекты процесса конвергенции экономики ЕС и стран ОЧЭС / Е.А Беличенко // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр.– Севастополь - Донецк: ДонНУ, 2009. –Т. 1. – С. 201-205
    4. Беличенко Е.А. Особенности интеграции Украины в европейскую экономику в условиях развития постиндустриальных процессов / Е.А. Беличенко // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – 2008. – №2.– с. 128-135
    5. Беличенко Е.А. Перспективы участия Украины в международных интеграционных процессах в рамках ОЧЭС / Е.А. Беличенко // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр.– Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007.– Т. 1. – С. 204 – 209
    6. Беличенко Е.А. Проблемы и перспективы привлечения прямых иностранных инвестиций в СЭЗ и ТПР как основы интеграции Украины в мировой рынок инвестиций / Е.А. Беличенко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2007. – Ч. 2. – с. 717-723
    7. Беличенко Е.А. Регионально-интеграционные приоритеты участия Украины в мировом хозяйстве в условиях развития постиндустриального общества / Е.А. Беличенко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр.– Донецк: ДонНУ, 2009. – Ч. 3. – С. 1312-1319
    8. Бєліченко К.О. Інформатизація соціально-економічного життя в системі пріоритетів сучасної інтернаціоналізації / К.О. Бєліченко // Зовнішня торгівля. – 2009.– №5-6.- С. 67-73
    9. Бєліченко К.О. Напрями подолання наслідків світової валютно-фінансової кризи для старопромислових регіонів України / К.О. Бєліченко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр.– Донецк: ДонНУ, 2010. – Ч.3.– С. 1041-1044
    10. Веріан Г.Р. Мікроекономіка: проміжнийрівень. Сучаснийпідхід / Пер. з англ. / Г.Р. Веріан. – К.: Лібра, 2006. – 632 с.
    11. Грішнова О. Соціальнийкапітал: сутність, значення, взаємозв’язок з іншими формами капіталу / О. Грішнова, Н. Полив’яна // Україна: аспектипраці. – 2009. – № 3. – С. 19-24.
    12. Институциональная экономика: Новая институциональная экономическая теория: Учебник / Коллектив авторов / Под ред. А.А. Аузана. – 2 изд. – М.: ИНФРА-М, 2011. – 447 с.
    13. Кузьминов Я.И. Курс институциональной экономики: институты, сети, трансакционные издержки, контракты: учебник для студентов вузов / Я.И. Кузьминов, К.А. Бендукидзе, М.Ю. Юдкевич. – М.: Изд. дом ГУ ВЭШ, 2006. – XL, 442 с.
    14. Лаушкин А. Знание – ключевой ресурс новой экономики [Электронный ресурс] / А. Лаушкин // РозвитокУкраїни в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правовіпроблеми. – 2011. – Режим доступу до журн.: http://www.iconf.org.ua//index.php?option=com_content&task=view&id=1694&Itemid=66
    15. Лаушкин А. Цикличность как всеобщая форма диалектики развития современной экономики / А. Лаушкин// ВісникстудентськогонауковоготоваристваДонецькогонаціональногоуніверситету. – 2010. – С. 119-126.
    16. Лаушкин А. Экономика WEB 3.0 / А. Лаушкин// Инновационное развитие современной экономики: теория и практика. – 2010. – С. 440-442.
    17. Лаушкін О. Суспільствознань: на шляху до інноваційного економічного зростання/ О. Лаушкін// Економічний і соціальний розвитокУкраїни в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації. – 2011. – Т. 2. – С. 266-267.
    18. Лебедєва Л.В. До проблеми трактування поняття «економіказнань» / Л.В. Лебедєва // ВісникЧеркаськогоуніверситету. – 2009. – №152. – С. 163-167.
    19. Овчинников М. Знання – больовий нерв філософської думки [Електронний ресурс] / М. Овчинников // Вісник НАН України. – 2001. – № 8. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2001-08/10.htm
    20. Полянська Я. Дослідженняможливостірозв’язання «парадокса Солоу» в умовахновоїекономіки / Я. Полянська, О. Лаушкін // Формуванняринковоїекономіки: зб. наук. праць. – Спец. вип.: у 3 т. Соціально-трудовівідносини: теорія та практика. – 2010. – С. 270-276.
    21. Самуэльсон П.Э. Экономика, 18-е издание: Пер. с англ. / П.Э. Самуэльсон, В.Д. Нордхаус. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2009. – 1360 с.
    22. Черноиванова Е.Н. Проциклический характер «новой экономики» / Е.Н. Черноиванова, А.Н. Лаушкин // ВісникХмельницькогонаціональногоуніверситету. – 2010. – № 2. – Т. 3. – С. 50-54.
    23. Adams A. Tacit knowledge flows and institutional theory: accelerating acculturation / A. Adams, J. Lee, M. Nissen // Proceedings of the 43d Hawaii International Conference on System Sciences. – 2010. – pp. 1-10.
    24. Affortunato F. Assessing local knowledge dynamics: regional knowledge economy indicators / F. Affortunato, E. Bucciarelli, M. Ciommi, G. Giulioni // International Journal of Human and Social Sciences. – 2010. – No. 5. – pp. 703-708.
    25. Amin A. Organisational learning through communities of practice [Electronic resource] / A. Amin // Paper presented at the Millennium Schumpeter Conference, University of Manchester, – 2000. – Web site address: http://www.cric.ac.uk/cric/events/schumpeter/papers/110.pdf
    26. Arrow K.J. The economic implications of learning by doing / K.J. Arrow // The Review of Economic Studies. – 1962. – Vol. 29. – No. 3. – pp.155-173.
    27. Arvanitidis P. Characteristics of dynamic regions in the world economy: defining knowledge-driven economic dynamism / P. Arvanitidis, G. Petrakos // DYNREG, – 2007. – No. 19. – pp. 3-39.
    28. Atkinson R.D. The 2010 State new economy index: benchmarking economic transformation in the states / R.D. Atkinson, S. Andes. – Washington, DC: Information Technology and Innovation Foundation, 2010. – 63 p.
    29. Bathelt H. Clusters and knowledge: local buzz, global pipelines and the process of knowledge creation / H. Bathelt, H. Athelt, A. Malmberg, P. Maskell // Progress in Human Geography. – 2004. – Vol. 28. – pp. 31-56.
    30. Beer S. Brain of the Firm / S. Beer. – Hoboken: Wiley, 1994. – 432 p.
    31. Belichenko K.O. B2B category as an example of business organizations information systems integration / K.O. Belichenko // Зовнішня торгівля. – 2010.– №5.- С. 6-9
    32. Bell D. The cultural contradictions of capitalism: 20th anniversary edition / D. Bell. – Basic Books, 1996. – 400 p.
    33. Bowker G. The new knowledge economy and science and technology policy [Electronic resource] / Department of Communication, University of California, San Diego, – 2000. – Web site address: http://epl.scu.edu/~gbowker/knowledgeeconomy.pdf
    34. Boyer R. The future of economic growth / R. Boyer. – Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2004. – 174 p.
    35. Campbell J.L. Institutional Change and Globalization / J.L. Campbell. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 2004. – 247 p.
    36. Castellacci F. The technology clubs: the distribution of knowledge across nations / F. Castellacci, D. Archibugi // Research Policy. – 2008. – pp. 1659-1673.
    37. Castells M. The Rise of the Network Society: The Information Age: Economy, Society, and Culture Volume I / M. Castells. – Oxford: Wiley-Blackwell, 2010 (Second edition, originally 1996). – 656 p.
    38. Cherchye L. Constructing a knowledge economy composite indicator with imprecise data / L. Cherchye, W. Moesen, N. Rogge, T.vanPuyenbroeck // Center for Economic Studies Discussion papers CES 09.15, – 2009. – pp. 1-24.
    39. Cherchye L. Constructing a knowledge economy composite indicator with imprecise data [Electronic resource] / L. Cherchye, W. Moesen, N. Rogge, T. van Puyenbroeck // Centrum voorEconomie en Management (CEM). – 2009. – Web site address: https://lirias.kuleuven.be/bitstream/123456789/237727/1/DPS0915.pdf
    40. Christensen J.L. Product innovation, interactive learning and economic performance / J.L. Christensen, B. Lundvall. – Oxford: Elsevier Ltd, 2004. – 361 p.
    41. Collins H.M. The TEA set: tacit knowledge in scientific networks / H.M. Collins // Collins Science Studies. – 1974. – Vol. 4. – pp. 165-186.
    42. Corrado C. Intangible capital and U.S. economic growth / C. Corrado, C. Hulten, D. Sichel // Review of Income and Wealth. – 2009. – Vol. 55. – No. 3. – pp. 661-685.
    43. Cowan R. Knowledge transfer and the services sector in the context of the new economy / R. Cowan, L. Soete, L. Tchervonnaya. – Maastricht: MERIT, 2001. – 39 p.
    44. Cowan R. The explicit economics of knowledge codification and tacitness / R. Cowan, P.A. David, D. Foray // Industrial and Corporate Change, Oxford University Press. – 2000. – Vol. 9(2). – pp. 211-53.
    45. David P. Assessing and expanding the science and technology knowledge base / P. David, D. Foray // STI Review, – 2002. – No. 14. – pp. 13-68.
    46. David P.A. Economic fundamentals of the knowledge society [Electronic resource] / P.A. David, D. Foray // Stanford Institute for Economic Policy Research Discussion Paper No. 01-14. – 2002. – Web site address: http://129.3.20.41/eps/dev/papers/0502/0502008.pdf
    47. David P.A. The dynamo and the computer: an historical perspective on the modern productivity paradox / P.A. David // The American Economic Review. – 1990. – Vol. 80. – No. 2. – pp. 355-361.
    48. DeLong B.J. The new economy: background, questions, and speculations / B.J. DeLong, L.H. Summers // Mimeograph, U.C. Berkeley, Conference Draft, August. – 2001. – Iss. 4. – pp. 29-59.
    49. Dunning J.H. Regions, globalization, and the knowledge economy / J.H. Dunning. – Oxford: Oxford University Press, 2000. – 520 p.
    50. Eggertsson T. Economic behavior and institutions: principles of neoinstitutional economics / T. Eggertsson. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – 404 p.
    51. Episteme and Techne [Electronic resource] // Stanford Encyclopedia of Philosophy. – Web site address: http://plato.stanford.edu/entries/epistemology/
    52. European Commission Indicators for the Knowledge-Based Economy: Summary Report [Electronic resource] / C1S8-CT-2004-502529 KEI. European Commission. – 2008. – Web site address: http://arno.unimaas.nl/show.cgi?fid=15411
    53. European Commission State-of-the-art report on composite indicators for the knowledge-based economy [Electronic resource] / CIS8{CT{2004{502529 KEI. European Commission. – 2005. – Web site address: http://www.uni-trier.de/fileadmin/fb4/projekte/SurveyStatisticsNet/KEI-WP5-D5.1.pdf
    54. Foray D. The economics of knowledge / D. Foray. – Cambridge, MA: The MIT Press, 2006. – 287 p.
    55. Gallouj F. Knowledge-intensive business services: processing knowledge and producing innovation // Proceeding of The International Conference “The economics and the socio-economics of Services: International Perspectives: Lille-Roubaix. – 2000. – Vol. 2. – pp. 57-76.
    56. Gertler M. Tacit knowledge and the economic geography of context, or the indefinable tacitness of being (there) / M. Gertler// Journal of Economic Geography. – 2003. – Vol. 3. – pp. 75-99.
    57. Godin B. The knowledge-based economy: conceptual framework or a buzzword? / B. Godin // Journal of Technology Transfer. – 2006. – Vol. 31. – No. 1. – pp. 17-30.
    58. Gordon R.J. Does the «new economy» measure up to the great inventions of the past / R.J. Gordon // The Journal of Economic Perspectives. – 2000. – Vol. 14. – No. 4. – pp. 49-74.
    59. Guide to measuring the information society [Electronic resource] / OECD. – 2009. – Web site address: http://www.oecd.org/dataoecd/25/52/43281062.pdf
    60. Hobday M. Systems integration: a core capability of the modern corporation / M. Hobday, A. Davis, A. Prencipe // Industrial Corporate Change, – 2005. – Vol. 14. – pp. 1109-1143.
    61. Howells J.R.L. Tacit knowledge, innovation and economic geography / J.R.L. Howells // Urban Studies. – 2002. – Vol. 39. – pp. 871-884.
    62. Johansson B. The Emerging Digital Economy: Entrepreneurship, Clusters, and Policy / B. Johansson, C. Karlsson, R.R. Stough. – Springer, 2010. – 362 p.
    63. Johnson B. Why all this fuss about codified and tacit knowledge? / B. Johnson, B. Lundvall // Industrial and Corporate Change. – 2002. – Vol. 11. – No. 2. – pp. 245-262.
    64. Jorgenson D.W. Projecting productivity growth: lessons from the U.S. growth resurgence / D.W. Jorgenson, M.S. Ho, K.J. Stiroh // Federal Reserve Bank of Atlanta Economic Review. – 2002. – Vol. 87. – No. 3. – pp. 1-13.
    65. Knowledge management in the knowledge society. – OECD, 2000. – 257 p.
    66. Laushkin A. An analysis of strategies for protecting digital software products against internet piracy using econometric modeling / A. Laushkin// IT security for the next generation – Conference for young professionals in the field of information security. Conference thesis. – TUM: Munich. – 2011. – pp. 8-11.
    67. Laushkin O. Structural elements of the new economy / O. Laushkin// Управліннярозвиткомсоціально-економічнихсистем: глобалізація, підприємництво, сталеекономічнезростання. – 2011. – Ч. 3. – С. 63-65.
    68. Learning [Electronic resource] / Wikipedia, the free encyclopedia. Web site address: http://en.wikipedia.org/wiki/Learning
    69. Leydesdorff L. The knowledge-based economy: modeled, measured, simulated / L. Leydesdorff. – Boca Raton: Universal Publishers, 2006. – 392 p.
    70. Lundvall B.A. Why the new economy is a learning economy [Electronic resource] / B.A. Lundvall// Danish Research Unit for Industrial Dynamics: DRUID Working Papers 04-01, – 2004. – Web site address: http://www3.druid.dk/wp/20040001.pdf
    71. Machlup F. Knowledge, its creation, distribution and economic significance / F. Machlup. – Princeton: Princeton University Press, 1984. - Vol. III. – 224 p.
    72. Malecki E.J. Everywhere? The geography of knowledge / E.J. Malecki// Journal of Regional Science. – 2009. – Vol. 50(1). – pp. 493-513.
    73. Malecki E.J. The digital economy: business organization, production processes and regional development / E.J. Malecki, B. Moriset. – London: Routledge, 2008. – 296 p.
    74. Measuring the information society: the ICT development index [Electronic resource] / International Telecommunication Union. – 2011. – Web site address: http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/2011/Material/MIS_2011_without_annex_5.pdf
    75. Morone P. Knowledge diffusion and innovation: modelling complex Entrepreneurial behaviours / P. Morone, R. Taylor. – Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 2010. – 177 p.
    76. Nelson R.R. An evolutionary theory of economic change / R.R. Nelson, S.G. Winter. – Cambridge, MA: Belknap Press and Harvard University Press, 2006 (Reissue edition, originally 1982). – 454 p.
    77. Nicoletti G. Summary Indicators of Product Market Regulation with an Extension to Employment Protection Legislation [Electronic resource] / G. Nicoletti, S. Scarpetta, O. Boylaud // Economics Department Working Paper No. 226, Paris: OECD. – 2000. – Web site address: http://www.oecd.org/dataoecd/21/13/1880867.pdf
    78. Nissen M.E. Editorial preface – knowledge as a multidimensional concept: a call for action / M.E. Nissen, M. Jennex // International Journal of Knowledge Management. – 2005. – Vol.1. - N3. – pp. i-v.
    79. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2011 [Electronic resource] / Organisation for economic co-operation and development. – 2011. – Web site address: http://www.oecd.org/sti/scoreboard
    80. OECD The knowledge-based economy [Electronic resource] / Organisation for economic co-operation and development, – 1996. – Web site address: http://www.fmag.unict.it/Public/Uploads/article/The%20Knowledge%20based-economy.pdf
    81. OECD The knowledge-based economy: a set of facts and figures. – Paris: OECD, 1999. – 54 p.
    82. Oliner S.D. The resurgence of growth in the late 1990s: is information technology the story / S.D. Oliner, D.E. Sichel // The Journal of Economic Perspectives. – 2000. – Vol. 14. – No. 4. – pp. 3-22.
    83. Oxford dictionaries online [Electronic resource] // Oxford University Press. – Web site address: http://oxforddictionaries.com/definition/knowledge (1.09.11)
    84. Penrose E. The Theory of the Growth of the Firm / E. Penrose. – [4th edition]. – Oxford: Oxford University Press, 2009 (Reissue edition, originally 1959). – 304 p.
    85. Pitelis C. Clusters and globalisation: the development of urban and regional economies / C. Pitelis, R. Sugden, J.R. Wilson. – Massachusetts: Edward Elgar Publishing Inc., 2006. – 321 p.
    86. Polanyi M. The tacit dimension / M. Polanyi. – Chicago: University Of Chicago Press, 2009 (Reissue edition, originally 1966). – 128 p.
    87. Regional knowledge economies: markets, clusters and innovations / P. Cooke [et al.]. – Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2007. – 328 p.
    88. Rose C. The comedy of the commons: custom, commerce and inherently public property / C. Rose // The University of Chicago Law Review. – 1986. – Vol. 53. – No.3. – pp. 711–781.
    89. Rosenberg N. Inside the black box: technology and economics / N. Rosenberg. – Cambridge: Cambridge University Press, 1982. – 320 p.
    90. Saisana M. Knowledge economy: measures and drivers / M. Saisana, G. Munda. – Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. – 48 p.
    91. Science and Engineering Indicators 2010 [Electronic resource] / National Science Foundation. National Center for Science and Engineering Statistics. – 2011. – Web site address: http://www.nsf.gov/statistics/seind10/appendix.htm
    92. Science Watch [Electronic resource] / Thomson Reuters. – 2011. – Web site address: http://sciencewatch.com/dr/cou/2010/10decALL/
    93. Simon G. Administrative behavior / G. Simon. – [4th edition]. – Free Press, 1997 (Reissue edition, originally 1961). – 384 p.
    94. Smith K. What is the «knowledge economy»? Knowledge intensity and distributed knowledge bases [Electronic resource] / The United Nations University, Institute for New Technologies / K. Smith. – 2002. – Web site address: http://www.intech.unu.edu/publications/discussion-papers/2002-6.pdf
    95. The Global Competitiveness Report 2011-2012 [Electronic resource] / World Economic Forum. – 2011. – Web site address: http://gcr.weforum.org/gcr2011/
    96. The implications of the knowledge-based economy for future science and technology policies [Electronic resource] / Official Web Site OECD / OECD – 1995. – OCDE/GD(95)136. – Web site address: http://www.oecd.org/officialdocuments/publicdisplaydocumentpdf/?cote=OCDE/GD(95)136&docLanguage=En
    97. UNESCO Institute for Statistics [Electronic resource] / UNESCO. – 2011. – Web site address: http://stats.uis.unesco.org/
    98. United Nations Development Programme International Human Development Indicators [Electronic resource] / United Nations Development Programme. – 2011. – Web site address: http://hdrstats.undp.org/en/indicators/default.html
    99. von Krogh G. Enabling knowledge creation: how to unlock the mystery of tacit knowledge and release the power of innovation / G. von Krogh, K. Ichijo, I. Nonaka. – Oxford: Oxford University Press, 2000. – 304 p.
    100. Weir T. Knowledge based economy and society (KBE/S) framework and indicators [Electronic resource] / Australian Bureau of Statistics. – 2004. – Web site address: http://www.unescap.org/stat/ict/ict2004/17.Knowledge-Based_Economy&Society_Indicators.pdf
    101. Williamson O.E. The economics of organization: the transaction cost approach // The American Journal of Sociology. – 1981. – Vol. 87. – No. 3. – pp. 548-577.
    102. Winter S.G. Knowledge and competence as strategic assets / in D.J. Teece ed. – Cambridge, MA: Ballinger, 1987. – 272 p.
    103. Wooldridge J.M. Econometric analysis of cross section and panel data / J.M. Wooldridge. – Massachusetts: Massachusetts Institute of Technology, 2010. – 1096 p.
    104. World Bank Benchmarking countries in the knowledge economy: presentation of the knowledge assessment methodology (KAM) [Electronic resource] / World Bank. Knowledge for Development Program. – 2004. – Web site address: http://siteresources.worldbank.org/KFDLP/Resources/KAMBoardBriefing.pdf
    105. World Bank Statistics and Data [Electronic resource] / World Bank. – 2011. – Web site address: http://data.worldbank.org/
    106. World Telecommunication/ICT Indicators Database [Electronic resource] / International Telecommunication Union. – 2011. – Web site address: http://www.itu.int/ITU-D/ict/statistics/index.html
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА