РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

МІЩЕНКО Дмитро Анатолійович

На правах рукопису

РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
Вініченко Ігор Іванович,
доктор економічних наук, професор

Миколаїв - 2013

САП – спільна аграрна політика;
СОТ – Світова організація торгівлі;
ГАТТ - Генеральна угода з тарифів і торгівлі;

ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ 16
1.1. Сутність механізмів державного регулювання інституційного середовища cільськогосподарського комплексу в ринковій економіці 16
1.2. Місце держави в інституційній структурі підприємництва в сільському господарстві 40
1.3. Зміна відносин власності і трансформація форм господарювання в ринкових умовах 65
1.4. Особливості державного регулювання сільськогосподарського комплексу у ринковій економіці 88
Висновки до розділу 1 113
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ 116
2.1. Розвиток методологічних підходів до дослідження інституційних перетворень у сільськогосподарському комплексі 116
2.2. Принципи та функції державної інституційної підтримки підприємництва в сільськогосподарському комплексі 130
2.3. Методи та інструменти державної підтримки підприємницьких структур у сільськогосподарському комплексі 145
Висновки до розділу 2 169
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА СТАНУ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ 171
3.1. Результати інституційних перетворень та ефективні напрями адаптації підприємств до ринку в сільськогосподарському комплексі 171
3.2. Прогнозування та оптимізаційне моделювання зміни структури сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання як елемент механізму державного регулювання 221
3.3. Економічна диференціація як основа інституційного механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарського комплексу економіки України 233
3.4. Вплив інституційного механізму та факторів державного регулювання на соціально-виробничу структуру та механізм господарювання в сільськогосподарському комплексі 254
Висновки до розділу 3 289
РОЗДІЛ 4. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ 293
4.1. Державна підтримка пріоритетних напрямів розвитку ринкових форм господарювання 293
4.2. Розвиток інтегрованих формувань та великого виробництва як елементу механізму державного регулювання сільськогосподарського комплексу 308
4.3. Інституційне забезпечення розвитку відтворювального потенціалу сільськогосподарського комплексу 338
Висновки до розділу 4 356
РОЗДІЛ 5. ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ФОРМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ 358
5.1. Розвиток основних регулюючих інституційних форм сільськогосподарського комплексу 358
5.2. Визначення основних інституційних факторів державного регулювання механізму господарювання за допомогою економіко-математичного моделювання 368
5.3. Основні напрями розвитку інституційних форм регулювання механізму господарювання сільськогосподарського комплексу в умовах ринкової економіки 376
Висновки до розділу 5 382
ВИСНОВКИ 384
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 391
ДОДАТКИ 432

ВСТУП

Актуальність теми. Україна пройшла шлях від командно-адміністративної до ринково орієнтованої економіки. Інституційними принципами при переході України до сталого розвитку були і залишаються демократичні перетворення і становлення громадянського суспільства, економічне зростання на основі розвитку ринкових відносин, збереження природних систем і підтримка якості навколишнього середовища, розвиток потенціалу історичної та культурної спадщини. На сучасному етапі змінюється інституційна структура сільськогосподарського комплексу і здійснюється перехід до нових форм власності й господарювання. Ринкові трансформації, з багатьох питань не узгоджені із соціокультурними та історичними традиціями на селі, особливостями розвитку сільськогосподарського комплексу, призвели до виникнення суперечностей, які до теперішнього часу заважають формуванню ефективного власника і стримують його розвиток. У ході інституційної трансформації більшість сільськогосподарських товаровиробників не змогли адаптуватися до ринкових умов, тому вони стали збитковими або малорентабельними підприємствами.
Інституціоналізація приватної власності та приватних форм господарювання пов’язана з розвитком механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарського комплексу економіки. Процеси побудови механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарського комплексу економіки в Україні виявилися маловивченими. Проблема дослідження такого механізму ставить перед наукою державного управління ряд загальних теоретико-методологічних і прикладних питань. Для науки державного управління аналіз інституціональних змін трансформованого сільського господарства багато в чому зумовлений тією обставиною, що передбачає необхідність комплексного вивчення процесів диференціації, еволюції та економічного зростання зазначеного комплексу.
Історія наукових досліджень з питань механізмів державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі являє собою важливу складову світової та вітчизняної науки. З цих позицій дослідження представляє вивчення новітніх об’єктивних тенденцій побудови механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарського комплексу в напрямі формування його більш ефективного і прогресивного стану.
Література з проблем інституційного розвитку сільськогосподарського комплексу включає велику кількість джерел, автори яких успішно вирішують онтологічні питання теорії і практики управління процесами побудови механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарського комплексу. Зокрема, розробці парадигми інституціоналізму присвячені праці відомих вчених, таких як: А. Алчіан, В. Бойко, Т. Веблен, О. Вільямсон, Т. Гайдай, В. Гамільтон, Дж.К. Гелбрейт, М. Гладій, А. Гріценко, М. Дем’яненко, М. Йохно, Р. Капелюшников, С. Кваша, С.Кірдіна, І. Кириленко, Дж. Коммонс, Р. Коуз, Ю. Коваленко, М. Коденська, М. Корецький, М. Кропивко, М. Латинін, А. Лисецький, Ю. Лопатинський, А. Мазур, П. Макаренко, М. Малік, У. Мітчелл, О. Мороз, Д. Норт, Т. Осташко, В. Радаєв, У. Ростоу, П. Саблук, В. Тамбовцева, М. Туган-Барановський, М. Федоров, А. Чухно, А. Шастітко, О. Шпичак, В. Юрчишин, В. Якубенек та ін.
Проте комплексні і системні дослідження механізмів державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі не проводилися. Практично відсутні наукові розробки впливу інституційних чинників на формування й розвиток механізму господарювання та різних структур сільськогосподарського комплексу. Поза увагою українських дослідників залишилися питання міжінституційних відносин у процесі реалізації інститутами завдань аграрної політики. Тому успішний розвиток економіки України передбачає подальше вивчення обмежувальних та стимулювальних інституційних чинників, за допомогою яких держава може ефективно впливати на функціонування сільськогосподарського комплексу. Сучасний стан економіки Украйни вимагає вирішення концептуально значущих проблем, що ставлять перед наукою нові дослідницькі завдання. До найбільш важливих з них належать питання, пов’язані з необхідністю підвищення ефективності функціонування підприємницьких структур, господарюючих у сільськогосподарському комплексі. Необхідність розробки теоретичних положень інституціональної теорії та теорії державного управління і застосування цих положень у практиці сільськогосподарського комплексу зумовлює актуальність дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково–дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету “Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК” (номер державної реєстрації 0106U009689), де автором досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища сільськогосподарського комплексу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій щодо розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища сільськогосподарського комплексу в Україні. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:
- узагальнити теоретичні положення щодо розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища сільськогосподарського комплексу;
- запропонувати концептуальні положення реалізації моделі розвитку взаємозв’язків в інституціональному середовищі сільськогосподарського комплексу в умовах модернізації національної економіки;
- розробити диференційований механізм державної підтримки сільськогосподарського комплексу та обґрунтувати методологічний підхід до його оцінювання;
- обґрунтувати інноваційний підхід до створення інституційного середовища для розвитку сільськогосподарського комплексу;
- удосконалити методичні підходи до прогнозування перспективних механізмів державного регулювання сільськогосподарського комплексу для забезпечення належного його розвитку, підвищення стійкості до зовнішніх і внутрішніх загроз;
- запропонувати концептуальні положення щодо розробки варіантів трансформації підприємств усіх форм власності та господарювання в сільськогосподарському комплексі;
- виявити особливості та стан функціонування сільськогосподарського комплексу в історичній ретроспективі, визначити тенденції та проблемні складові в сучасних умовах;
- ідентифікувати стратегії та принципи розвитку інституту фінансово-кредитного регулювання та обґрунтувати принципи державної підтримки сільськогосподарського комплексу;
- визначити регіональні механізми державного регулювання розвитку інституційних форм у сільськогосподарському комплексі.
Об’єктом дослідження є державне управління сільськогосподарським комплексом.
Предметом дослідження є розвиток механізмів державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі України.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою є система наукових принципів, розроблених загальнонауковою інституційною теорією і теорією державного управління. Дослідження ґрунтується на системно-синергетичному підході до вивчення ролі інституційних чинників розвитку механізмів державного регулювання сільськогосподарського комплексу, який розглядає державне регулювання як сукупність взаємопов’язаних та динамічних економічних, організаційних, екологічних, законодавчих та інших заходів. Теоретичною основою дослідження слугували фундаментальні положення теорії державного управління, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань державного регулювання сільськогосподарського комплексу.
За допомогою методів індукції, термінологічного аналізу досліджено та конкретизовано інституціональну структуру, поняття “інститут”, дано характеристику суті інституційного середовища. При вивченні історичного досвіду та сучасної практики державного регулювання сільськогосподарського комплексу застосовано ряд методів емпірико-теоретичного дослідження, зокрема абстракції, ізолювання, аналізу і синтезу, а також прийомів статистико-економічних методів дослідження, зокрема графічний, групування та порівняння, кореляційно-регресійний аналіз. При вивченні взаємодії економічної, організаційної, законодавчої та інших складових державного регулювання сільськогосподарського комплексу застосовано метод системного аналізу. На основі економіко-математичного моделювання визначено вплив основних чинників на сільськогосподарський комплекс. За допомогою оптимізаційного моделювання зроблено сценарний прогноз співвідношення кількості основних форм господарювання, з використанням методу екстраполяції рядів динаміки здійснено прогноз кількості підприємств.
Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження є наукові праці українських і зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти, офіційні матеріали та статистично-аналітична інформація Державної служби статистики України. Монографії і статті вітчизняних і закордонних авторів, матеріали науково-практичних конференцій, симпозіумів, присвячені аналізу проблем механізмів державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі України, наукова інформація із всесвітньої комп’ютерної мережі Internet, результати особистих спостережень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування та розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища, що забезпечують сталий розвиток сільськогосподарського комплексу України.
У результаті проведеного дослідження вперше:
- розроблено й науково обґрунтовано концептуальні положення реалізації моделі розвитку взаємозв’язків в інституціональному середовищі сільськогосподарського комплексу в умовах модернізації національної економіки, яка, на відміну від раніше відомих моделей, формується як багаторівнева ієрархічна система взаємопов’язаних інститутів держави та ринку, що забезпечують конкурентоспроможність суб’єктів господарювання на внутрішньому та зовнішньому агропродовольчих ринках і розвиток структурних елементів інституційного середовища, впливають на становлення і характер відносин суб’єктів сільськогосподарського комплексу України;
- сформовано теоретичні засади створення диференційованого механізму державної підтримки сільськогосподарського комплексу України, який, на відміну від раніше відомих механізмів, ґрунтується на застосуванні системно-синергетичного підходу та містить такі складові, як введення інституту квотування основних видів продукції, задоволення внутрішнього споживчого попиту на продовольство за прийнятними цінами; надання гарантій споживачам щодо якості продовольчих товарів; заходи з підтримки конкурентоспроможності продукції, забезпечення якості та безпеки продукції, маркування продуктів харчування, які містять генетично модифіковані складові, та враховує головну мету і цілі суб’єктів виробничого, трансформаційного, трансакційного та інтегрованого підприємництва;
- виявлено стратегічні умови створення ефективного інституційного середовища сільськогосподарського комплексу в умовах модернізації національної економіки України, а саме: нарощування виробничого потенціалу, забезпечення беззбитковості сільськогосподарського комплексу та продовольчої безпеки країни; пожвавлення діяльності корпоративних агроформувань; досягнення оптимальної спеціалізації, диверсифікації, агропромислової інтеграції та кооперації;
удосконалено:
- методичний підхід до оцінювання ефективності державної підтримки сільськогосподарського комплексу, що базується на визначенні змін явних трансакційних витрат сільськогосподарських товаровиробників і витрат, пов’язаних з пошуком джерел фінансування їх підприємницької діяльності;
- ідентифікацію ключових стратегічних і тактичних принципів розвитку інституту фінансово-кредитного регулювання сільськогосподарського комплексу, що включають диференційований підхід до кредитування, поєднання поточного та інвестиційного кредитування, рівнодоступність фінансово-кредитної підтримки підприємствам усіх організаційно-правових форм з визначенням місця та ролі держави в цих процесах;
- концептуальні положення розробки варіантів трансформації підприємств усіх форм власності та господарювання в сільськогосподарському комплексі, залежно від існуючої мотивації у сільгоспвиробників, на основі різних форм інституціональної реорганізації, а саме: перетворення, злиття, приєднання та ліквідації;
- підходи до державної підтримки сільськогосподарського комплексу в умовах інституціональних перетворень, зміст яких полягає в досягненні стійкого функціонування сільгосппідприємств і підвищенні ефективної діяльності товаровиробників, основними з яких є рівноправний розвиток всіх сільськогосподарських підприємств, диференційований підхід до державної підтримки підприємств, розширення методів і форм державної підтримки;
- елементи механізму державного регулювання розвитку інституційних форм у сільськогосподарському комплексі шляхом доповнення їх підтримкою всіх категорій сільгоспвиробників, а саме: інвестування в основний капітал, формування інтегрованих агровиробничих структур, збереження товарного кредиту; розширення лізингу та державної підтримки;
набули подальшого розвитку:
- понятійно-категорійний апарат державного регулювання інституційного середовища сільськогосподарського комплексу шляхом систематизації існуючих наукових підходів до визначення поняття “інститут”, сутності та структури інституційного середовища; трактування структурованих інститутів як форми організації суспільно-політичних, соціально-економічних, правових, адміністративно-управлінських, соціокультурних і господарських зв’язків з виділенням державних інститутів як основних у регулюванні та стабілізації сільськогосподарського комплексу;
- систематизація методів та інструментів державної підтримки інституту підприємництва в сільськогосподарському комплексі, що забезпечує економічний порядок на ринку аграрної сировини та продовольства; запропоновані методи й інструменти відрізняються від існуючих взаємодоповненням та стимулюванням господарської ініціативи сільськогосподарських підприємств;
- методичні підходи до прогнозування перспективних механізмів державного регулювання сільськогосподарського комплексу, які визначають оптимальне співвідношення кількості підприємств різних форм господарювання з орієнтуванням на отримання максимального прибутку, а саме: сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, особистих селянських господарств.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження, висновки та рекомендації щодо розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища сільськогосподарського комплексу використані у практичній діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка № 127-18/225 від 11.12.2011 р.); розроблені дисертантом практичні рекомендації щодо оцінювання ефективності та стану розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі України застосовані в діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 2152/66-05-50/6-08 від 07.10.2011 р.); пропозиції стосовно визначення пріоритетних напрямів розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі впроваджено в роботу Дніпропетровської обласної ради (довідка № 554-15/-05 від 08.06.2012 р.); запропоновані підходи до визначення основних інституційних факторів державного регулювання механізму господарювання використані у діяльності Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка №161/01/09-01-29/09 від 17.04.2012 р.). Науково-методичні розробки використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні дисциплін: “Теорія державного управління”, “Державне регулювання економіки”, “Менеджмент у державному та муніципальному управлінні” (довідка № 882 від 14.05.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. Викладені в дисертаційній роботі результати наукових досліджень у галузі науки державного управління отримані автором особисто й опубліковані в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: на Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2010), ІІІ симпозіумі Міністерства фінансів України (м. Харків, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції Альянс наук: вчений вченому: матеріали (м. Київ, 2011); Міжнародному науковому конгресі (м. Харків, 2011), Міжнародній науково-практичній конференції (м. Мінськ, 21-22 квітня 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Розвиток державного управління та державної служби в Україні” (м. Харків, 2011).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 50 наукових працях, загальним обсягом 36,3 обл.-вид. арк., з них 1 - одноосібна монографія, 25 - статті у наукових фахових виданнях, 9 – статті в інших виданнях, 15 - матеріали конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 457 сторінок, обсяг основної частини – 401 сторінка. Дисертація містить 75 таблиць, 30 рисунків, 14 додатків на 22 сторінках. Список використаної літератури налічує 383 найменувань і викладений на 39 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми розробки механізму державного регулювання інституційного середовища в сільськогосподарському комплексі України. Результати дослідження дали змогу обґрунтувати пропозиції теоретико-методологічного та практичного характеру, що відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:
1. Узагальнено теоретичні положення щодо розвитку механізмів державного регулювання інституційного середовища сільськогосподарського комплексу. Визначено, що інституційним перетворенням у сільськогосподарському комплексі належить велика роль у подоланні кризових явищ і підвищенні рівня життя населення. Інститутами господарського життя суспільства виступають такі моделі (алгоритми, стереотипи) поведінки економічних суб’єктів, які сприяють прийняттю оптимальних або раціональних господарських рішень.
Обґрунтовано, що інституціоналізація сільськогосподарського комплексу – це процес становлення та функціонування мережі суспільних інститутів, функціями яких є структурування взаємовідносин між економічними суб’єктами, узгодження їх інтересів, а також обмеження, що формують мотиваційні та поведінкові механізми. Інституційне середовище передбачає існування структурованих інститутів як форми організації суспільно-політичних, соціально-економічних, правових, адміністративно-управлінських, соціокультурних і господарських зв’язків, що виступають як фактори формування та розвитку різних структур суспільства.
Встановлено, що механізм державного управління сільськогосподарським комплексом можна визначити як спосіб впливу суб’єкта управління, який ґрунтується на базових функціях і принципах, забезпечуючи за допомогою форм, методів і засобів ефективне функціонування сільськогосподарського комплексу, досягнення визначеної мети та розв’язання суперечностей. Державне регулювання сільськогосподарського комплексу здійснюється у вигляді сукупності заходів з впливу держави на процеси виробництва, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства з метою збереження продовольчої безпеки країни та її регіонів, стабілізації агропромислового виробництва та подолання галузевих диспропорцій.
2. Запропоновано концептуальні положення реалізації моделі розвитку взаємозв’язків в інституціональному середовищі сільськогосподарського комплексу в умовах модернізації національної економіки, зокрема: перетворення одних організаційно-правових форм в інші, найрізноманітніші форми господарювання; відновлення форм господарювання, які зникли в ході історичної еволюції суспільства, а також трансплантація існуючих у провідних західних країнах форм і методів ведення господарства на основі ринкових відносин в українське економічне середовище.
Виявлено, що суть процесу трансформації полягає в комплексній зміні всієї системи аграрних відносин, і в першу чергу, власності на землю, форм господарювання, системи ведення сільгоспвиробництва. На основі проведеного аналізу нами розроблена модель взаємозв’язку інституційного середовища сільськогосподарського комплексу та формування ринкового середовища. Формування ринкової структури сільськогосподарського комплексу пов’язане з появою і розвитком інститутів ринку, що формують його структуроване інституційне середовище. Розвиток структурних елементів інституційного середовища (ринок праці, ринок засобів виробництва, продовольчий ринок, ринок сільськогосподарської продукції тощо), які впливають на становлення і характер відносин суб’єктів сільськогосподарського комплексу, безпосередньо залежить від ефективності державного регулювання.
3. Розроблено диференційований механізм державної підтримки сільськогосподарського комплексу, що формує директиви держави та враховує головну мету і цілі суб’єктів виробничого, трансформаційного, трансакційного та інтегрованого підприємництва із застосуванням системно-синергетичного підходу. До них відноситься сукупність дій державної влади щодо забезпечення виконання контрактних зобов’язань принципалами і контрагентами по операціях купівлі-продажу аграрної сировини і продовольства. В умовах ринку вони утворюють блок формальних інститутів, що стимулюють економічних агентів дотримуватися правил гри, які відповідають соціальним нормам, звичаям і традиціям. У розвинутій ринковій економіці держава впливає на систему виробничих відносин за допомогою використання механізму інфорсменту. Його характеризує сукупність способів правозастосування, примусу й забезпечення контролю за виконанням інституційних установок. Застосування зазначеного механізму в сільськогосподарському комплексі України сприятиме його подальшому розвитку за рахунок прийняття законів і підзаконних актів, пов’язаних з продуктовим програмуванням, проведенням державних закупівель того або іншого виду продукції, пільговим кредитуванням й оподатковуванням виробничого, трансформаційного та посередницького підприємництва. На додаток до зазначеного, механізм інфорсменту повинний забезпечувати обов’язкове виконання контрактних зобов’язань. Для оцінювання ефективності державної підтримки сільськогосподарського комплексу доцільно враховувати динаміку зміни явних трансакційних витрат сільгоспвиробників. Їх величина може визначатися як сукупність витрат, пов’язаних з пошуком інформації про джерела фінансування підприємницької діяльності, веденням переговорів й оформленням інституційних угод з комерційними банками, виміром можливостей відшкодування позикових коштів з урахуванням відсоткової ставки з кредитування, опортуністичною поведінкою контрагентів і захистом прав власності.
4. Обґрунтовано інноваційний підхід до створення інституційного середовища для розвитку сільськогосподарського комплексу за рахунок пожвавлення діяльності корпоративних агроформувань, перевагами яких є використання новітніх виробничих та економічних методів, сучасної техніки, що забезпечує раціональний поділ праці, зниження витрат на матеріально-технічне постачання, підвищення ефективності збуту сільськогосподарської продукції, залучення кваліфікованих кадрів, поліпшення виробничого та соціального обслуговування. Диверсифікація в таких інтегрованих утвореннях відбувається в напрямі освоєння нових видів продовольства, яке виробляється, і сільськогосподарської сировини, а також послуг, що гарантують стійкий прибуток. В умовах державної селективної структурної політики корпорації є засобом комплексного ефективного завантаження потужностей сільськогосподарського комплексу того регіону, де функціонує корпоративна структура. Таким чином, за умов використання досягнень аграрної науки, вітчизняного та світового досвіду, державної підтримки буде забезпечено розвиток сільськогосподарського комплексу для досягнення оптимальної спеціалізації, диверсифікації, агропромислової інтеграції та кооперації.
5. Удосконалено методичні підходи до прогнозування перспективних механізмів державного регулювання сільськогосподарського комплексу з метою забезпечення належного його розвитку, підвищення стійкості до зовнішніх і внутрішніх загроз.
На основі виявлених тенденцій зміни показників функціонування сільськогосподарського комплексу був розроблений сценарний прогноз його розвитку на перспективу з урахуванням максимізації прибутку. Структуру методів державної підтримки розвитку сільськогосподарського комплексу, формують такі інструменти, як: визначення пріоритетних напрямів розвитку та їх підтримка через пряме бюджетне фінансування, механізм дотацій, цільове субсидіювання; сприяння здійсненню процесів роздержавлення, приватизації й розвитку нових форм господарювання; формування державних замовлень і контрактів на поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції та сировини; здійснення індикативного планування розвитку сільськогосподарського комплексу економіки; регулювання цін на деякі види продовольства; визначення рівня орієнтованих закупівельних стартових цін і механізмів їх індексації відповідно до інфляційних процесів; пільгове кредитування і страхування підприємницької діяльності; здійснення лізингових процедур і пільгове оподаткування. Взаємодоповнення інструментів державного стимулювання господарської ініціативи і прийомів примусу економічних агентів до дотримання правил гри є сутністю державної політики щодо регулювання й подальшого розвитку сільськогосподарського комплексу.
6. Запропоновано концептуальні положення щодо розробки варіантів трансформації підприємств усіх форм власності та господарювання в сільськогосподарському комплексі. Зокрема, встановлено, що для здійснення ефективної трансформації форм господарювання повинна і далі проводитися реорганізація сільськогосподарських підприємств у вигляді їх перетворення, виділення, поділу, злиття, приєднання. У зв’язку з цим запропоновані варіанти державної політики щодо здійснення подальшої трансформації в сільськогосподарському комплексі. Одним з основних елементів підвищення ефективності діяльності сільськогосподарського комплексу України з боку держави є проведення політики, спрямованої на сприяння інтеграції сільськогосподарських товаровиробників з підприємствами переробної промисловості, торгівлі, агросервісними організаціями. Необхідною є подальша розробка наукових основ розвитку кооперації та агропромислової інтеграції, що передбачає нові підходи до створення формувань та обґрунтування механізму відносин між ними. Доведено, що подальші трансформації у СГК повинні включати сприяння держави у створенні споживчих кооперативів як одного з головних напрямів адаптації сільгосппідприємств різних організаційно-правових форм до ринкових умов господарювання.
7. Виявлено особливості та стан функціонування сільськогосподарського комплексу в історичній ретроспективі, визначено тенденції та ідентифіковано проблемні складові в сучасних умовах. Проведений аналіз інституційних перетворень, соціально-економічної ситуації в сільськогосподарському комплексі показав, що він перебуває в кризовому стані, що проявляється, насамперед, у спаді виробництва за весь період реформ, занепаді соціальної сфери. Разом з тим відбуваються руйнівні процеси, які закріплюють цю кризу і визначають її довготривалий характер. Сучасний стан сільськогосподарського комплексу характеризується істотним зниженням технічної оснащеності, рівня виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. Сільське господарство зазнає збитків через значну декапіталізацію, технічну деградацію, фізичний знос основних засобів сільгосппідприємств. Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в незначних обсягах. Її форми слабко обґрунтовані та не сприяють підвищенню рівня виробництва, часто мають стихійний і неадресний характер. До позитивних моментів ринкових трансформацій можна віднести появу і розвиток ринкових структур, інститутів регулювання ринку, що в останні роки сприяє стабілізації економіки сільськогосподарського комплексу, залучення у виробництво різних соціальних верств сільського населення через нові організаційно-господарські форми. У кінцевому рахунку, все це створює реальну базу вдосконалення механізму державного управління сільськогосподарським комплексом.
8. Ідентифіковано стратегії та принципи розвитку інституту фінансово-кредитного регулювання та обґрунтовано принципи державної підтримки сільськогосподарського комплексу, які полягають у такому: створення умов для рівноправного розвитку сільськогосподарських підприємств усіх форм господарювання, надання диференційованої підтримки підприємствам різних організаційно-правових форм з урахуванням цілей господарської діяльності, типу власників, розподілу доходів, управління на підприємстві тощо, забезпечення переходу від зрівняльного розподілу ресурсів до адресного; розширення форм і методів державної підтримки високопродуктивних господарств, які впроваджують сучасні технології. Базові і похідні принципи державної економіко-інституційної підтримки підприємництва в сільськогосподарському комплексі об’єднують стратегію і тактику активного пристосування господарств до запитів споживачів. Цільове призначення принципів зводиться до орієнтації підприємців на тривалу взаємодію з державою для досягнення організаційного, координаційного та інтеграційного ефектів. Визначення загальних та окремих функцій дасть змогу формальним інститутам створити системоутворювальну сферу підприємництва в сільському господарстві. Також ідентифіковано стратегічні та тактичні цілі розвитку інституту фінансово-кредитного регулювання сільськогосподарського комплексу.
9. Визначено регіональні механізми державного регулювання розвитку інституційних форм у сільськогосподарському комплексі, Зокрема, показано, що підтримка вітчизняного сільськогосподарського комплексу з боку держави значно нижче, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою. Тому доцільно створити ефективний механізм, у якому органічно поєднаються ринкові форми фінансування, кредитування із заходами державної підтримки сільськогосподарського комплексу за рахунок дотацій, компенсацій, субвенцій та страхування. Доцільно оптимізувати схему підтримки, виділивши в ній зв’язки, які встановлюють прямі фінансові потоки, зворотні фінансові потоки, напрямки руху сільськогосподарської продукції, продукції переробки і матеріально-технічних ресурсів. Загальний напрям удосконалення системи має бути скерований на створення механізмів фінансування, кредитування, державної підтримки, адекватних ситуації, що склалася, виробничій та організаційно-управлінській структурі сільськогосподарського комплексу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна політика в умовах ринкової трансформації економіки агропромислового комплексу України [Текст]: монографія / за ред. П.С. Березівського / Львів. держ. аграр. ун-т. – Л., 2006. – 559 с.
2. Аграрна реформа в Україні [Текст] / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров; ред.: П.І. Гайдуцький. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2005. – 422 с.
3. Аграрне право України [Текст]: підручник / В.З. Янчук, В.І. Андрійцев, С.Ф. Василюк, Б.Д. Клюкін, В.В. Носик, О.О. Погрібний, В.І. Семчик, В.В. Янчук, Б.В. Янчук. – 2-ге вид., переробл. та доп. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.
4. Аграрний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку) [Текст] / М.В. Присяжнюк, М.В. Зубець, П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров, В.Я. Амбросов, М.Д. Безуглий, Ю.П. Воскобійник, М.В. Гладій, Г.А. Голуб. – К. : Інститут аграрної економіки, 2011. – 1008 с.
5. Аграрний сектор України на шляху до євро інтеграції : монографія / М. Бетлій та ін.; за ред. О.М. Бородіної. – Ужгород : ІВА, 2006. – 496 с.
6. Аграрный сектор США в конце XX века [Текст] / под ред. Б.А. Чернякова. – М. : Институт США и Канады, 1997. – 237 с.
7. Агробізнес [Текст] : навчальний посібник / А.Г. Мазур, І.В. Власенко, С.Г. Кафлевська, Л.М. Середа. – Вінниця : Едельвейс, 2008. – 528 с.
8. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. – К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 292 с.
9. Анікєєнко В.М. Сутність і класифікація механізмів державного регулювання розвитку аграрного ринку [Текст] / В.М. Анікєєнко // Теорія та практика державного управління. – 2009 - Вип. 3 (26). – С. 51–57.
10. Анікеєнко В.М. Функціонування організаційно–правового механізму державного регулювання аграрного ринку регіонів [Електронний ресурс] / М. Анікієнко. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e–journals/DeBu/2007–2/doc/2/18.pdf.
11. Айвазян С.А. Интеллектуализированные инструментальные системы в статистике и их роль в построении проблемно ориентированных систем поддержки принятия решений / С.А. Айвазян // Обозрение прикладной и промышленной математики. – М. : Научное узд-во ТВП, 1997. Т. 4. - № 2. – 332 с.
12. Андрианов В. Эволюция основных концепций регулирования экономики (от теории меркантилизма до теории функциональных экономических систем) [Текст] / В.Д. Андрианов // Общество и экономика. – 2005. – № 4. – С. 3–47.
13. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств [Текст] / В.Г. Андрійчук. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2002. – 624 с.
14. Андрійчук В.Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти [Текст] / В.Г. Андрійчук, М.В. Зубець, В.В. Юрчишин. – К. : Аграрна наука, 2005. – 140 с.
15. Атта Дон Ван. Політика і розвиток сільського господарства в Україні [Текст] / Атта Дон Ван, Бенеке Крістоф, Бетлій Майя; за ред. Штефана фон Крамон-Таубаделя. – К. : Альфа-Принт, 2001. – 296 с.
16. Багудина Е.Г. Экономический словарь [Текст] / Е.Г. Багудина, А.К. Большаков, И.Н. Буздалов, А.И. Архипов. – М. : Проспект, 2004. – 620 с.
17. Бандур С.І. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави [Текст] / О.І. Амоша, Є.І. Андрос, Р.В. Бажал, М.П. Балагутрак, О.М. Балакірєва, С.І. Бандур; НАН України. – К., 2009. – 687 с.
18. Бандур С.І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи [Текст] / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, В.І. Куценко. –2-ге вид. доп. – Черкаси : Брама-Україна, 2006. – 619 с.
19. Бєляєв О.О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії [Текст] / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, О.М. Комяков. – К. : КНЕУ, 2003. – 190 с.
20. Беренштейн Л.Ю. Українська модель сільськогосподарської кооперації: етапи формування та розвитку [Текст] / Л.Ю. Беренштейн. – К. : НАУ, 2002. – 100 с.
21. Білик Ю.Д. Державний захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та протекціоністська політика в Україні [Текст] / Ю.Д. Білик. – К. : Урожай, 2000. – 192 с.
22. Білоус Т. Аналітична записка щодо загроз економічній безпеці України [Електронний ресурс] / Т. Білоус, Т. Кваша, Д. Пащенко. – Режим доступу: www.me.gov.ua/file/link/ 79655/ file/Analitz.doc.
23. Бова Т. В. Методологічна база досліджень державного регулювання інвестиційної діяльності [Текст] / Т. В. Бова // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 4. – С. 3 – 5.
24. Бородин К.Г. О регулировании продуктовых рынков Европейского Союза [Електронний ресурс] / К.Г. Бородин. – Режим доступу: http://www.raf.org.ru/magazine/2003–2/1.htm.
25. Бородіна О.М. Коригування політики державної підтримки сільського господарства України [Текст] / О.М. Бородіна, О.М. Могильний // Економіка АПК. – 2007. – № 6. – С. 55–61.
26. Братишко В. Национальная экономика как объект государственного управления [Текст] / В.Братишко // Экономика Украины. – 1994. – С. 71–77.
27. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально–економічного розвитку України : у 6 т. / [під ред. М. Я.Азарова та ін.]. – К. : НДФІ, 2004. – Т.4: Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, А.О. Амоша та ін. – 2004. – 364 с.
28. Б’юкенен Дж. Границы свободы. Между анархией и Левиафаном. [Текст] /Нобелевские лауреаты по экономике. Дж. Б’юкенен. – М., 1997. – 168 с.
29. Б’юкенен Дж., Таллок Г. Расчет согласия. [Текст] /Нобелевские лауреаты по экономике. Дж. Б’юкенен. – М., 1997. – 168 с.
30. Ваврищук В. Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС [Текст] / В. Ваврищук, Е. Калішук, С. Таран; за ред. С. Касьянова. – К. : Нора–Друк, 2004. – 86 с.
31. Валентинов В.Л. Методологічні аспекти моделювання цінової політики в АПК [Текст] / В.Л. Валентинов // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 6. – С. 57–59.
32. Валентинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної політики [Текст] / В.Л. Валентинов; Ін-т аграр. економіки УААН. – К., 2003. – 330 с.
33. Ваніева М.Р. Державна підтримка підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу АПК регіону [Текст] / М.Р. Ваніева // Наукові праці південного філіалу національного універсітету біоресурсів і природовикористання „Кримський агротехнологічний універсітет”.– Сімферополь, 2009.– Вип. 119. – С. 46–52.
34. Веблен Т. Теория праздного класса [Текст] / Т. Веблен. – М. : Прогресс, 1984. – 389 с.
35. Велькен Э. Введение в теорию сельскохозяйственного рынка [Текст] / Э. Велькен. – М. : Информагротех, 1999. – 243 с.
36. Вініченко І.І. Роль та значення інститутів у формуванні конкурентних відносин [Текст] / І. І. Вініченко // Економіка та держава. – 2012 – № 5. – С. 8 – 10.
37. Воробьев А.С. Эффективность государства и реструктуризация управления государственной собственностью [Електронний ресурс] / А.С. Воробьев. – Режим доступу: http://www.aspe.spb.ru.
38. Воротін В.Є. Макроєкономічне реголювання в умовах глобальних трансформацій : монографія / В.Є. Воротін. – К. : УАУДУ, 2002. – 392 с.
39. Гайдай Ю.В. Інституціоналізація глобального економічного розвитку [Текст] : fвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.е.н. / Ю.В. Гайдай; Держ. вищ. навч. заклад "Київ. нац. екон. ун–т ім. В.Гетьмана". – К., 2007. – 18 с.
40. Гайдай Т.В. Інституція як інструмент інституційного економічного аналізу [Текст] / Т.В. Гайдай // Екон. теорія. – 2006. – № 2. – С. 53–64.
41. Гайдай Т.В. Неоинституционализм и его аналитически-исследовательский потенциал [Текст] / Т.В. Гайдай // Экономика Украины. – 2003. – №9. – С. 60-66.
42. Гайдуцький Г.І. Госпрозрахунковий механізм міжгалузевих зв’язків в АПК [Текст] / Г.І. Гайдуцький – К. : Урожай, 1999. – 179 с.
43. Гайдуцький А. Інвестиційні аспекти вступу до СОТ для аграрних секторів країн центральної і східної Європи [Текст] / А. Гайдуцький // Економіка України. – 2006. – № 7. – С. 83–89.
44. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа в Україні [Текст] / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін. – К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
45. Галушко В.П. Стан, тенденції та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в АПК [Текст] / В.П. Галушко, Л.В. Діброва, А.Д. Діброва // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства степу України. – К. : НАУ, 2004. – С. 117–135.
46. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку [Текст] / В.М. Геєць, В.П. Александрова, Т.І. Артьомова – К. : Інститут економічного прогнозування НАН України; Фенікс, 2003. – 1008 с.
47. Гладій М.В. Використання виробничо–ресурсного потенціалу сільськогосподарського комплексу економіки України (питання теорії, методології і практики) [Текст] : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н. / М.В. Гладій; Інститут аграрної економіки УААН. – К., 1998. – 34 с.
48. Гриценко М.Й., Сільськогосподарська обслуговуюча кооперація [Текст] / М.Й. Малік, Р.Я. Корінець та ін.– Л. : АВФ „Українські технології”, 2010. – 160 с.
49. Гойчук О.І. Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми [Текст] : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н. / О.І. Гойчук, Миколаївський державний аграрний ун-т.– Миколаїв, 2004. – 32 с.
50. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація: Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика) [Текст] / В.В. Гончаренко – К. : Глобус, 1998. – 325 с.
51. Горбик А.О. Аграрна реформа в Україні XVI ст. [Текст] / А.О. Горбик. – К. : Інститут історії України НАН України, 1997. – 63 с.
52. Горбулин В.П. Проблемы безопасности в контексте перспектив мирового развития [Текст] / В.П. Горбулин // Стратегічна панорама. – 2007. – № 1. – С. 43–51.
53. Господарський механізм агропромислового комплексу кризового періоду / за ред. Б.Й. Пасхавера. – К. : НАН України; Інститут економіки, 2001. – 350 с.
54. Государственная поддержка фермеров в развитых странах [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://iimp.kz/default.aspx.
55. Гудзинський О.Д. Економічна теорія та реалізація її положень в механізмах розвитку АПК [Текст] / О.Д. Гудзинський, Г.Г. Кірейцев, В.К. Савчук // Економічна теорія. – 2005. – № 2. – С. 80–95.
56. Гулиев Р.Р. Проблемы агропромышленной интеграции в СНГ [Текст] / Р.Р.Гулиев. – М. : МСХА, 2003. – 268 с.
57. Гумеров Р.Р. Аграрная политика: от диктата либералистких догм к экономическому прагматизму [Текст] / Р.Р. Гумеров // Российский экономический журнал. – 2003. – № 2. – С. 41–59.
58. Даниленко А.С. Державна підтримка сільськогосподарського комплексуекономіки в контексті формування передумов для сталого економічного розвитку [Електронний ресурс] / А.С.Даниленко. – Режим доступу: www.btsau.kiev.ua/ua/edition.php?read=733.
59. Данкверт С. Государственная поддержка агропроизводства в Канаде [Текст] / С. Данкверт, В. Лавровский // АПК: экономика, управление. – 2004. – № 3. – С. 54–62.
60. Дацишин М. Конкурентні переваги території у боротьбі за інвестиції. [Текст] / М. Дацишин, Р. Дацків, О. Микита. – К. : Інститут реформ, 2004. – 44 с.
61. Деллс К. Управління державними землями сільськогосподарського призначення в Україні [Електронний ресурс] / К. Деллс, М. Федорченко. – Режим доступу: http://myland.iatp.org.ua/ukr/12/213/3121/4959/.
62. Дементьєв В.В. Держава і регіони: чому немає згоди? (Інституційний аспект) [Текст] / В.В. Дементьєв // Економічна теорія. – 2010. – № 1. – С. 39–48.
63. Дем’яненко С.І. До питання про стратегію розвитку аграрної полі–тики України [Текст] / С.І. Дем’яненко // Економіка України. – 2004. – № 8. – C. 72–79.
64. Дем’яненко С.І. Засади та тенденції розвитку аграрної політики України в контексті Євпропейської інтеграції. [Електронний ресурс] / С.І. Дем’яненко.– Режим доступу: www.btsau.kiev.ua/ua/edition.php?id=27.
65. Дем’янчук В. Механізми оподаткування в галузі сільського господарства України [Електронний ресурс] / В. Дем’янчук, Н. Сеперович. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/brc/ua.
66. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
67. Державне регулювання економіки України: методологія, напрями, тенденції, проблеми [Текст] / М.М. Якубовський, Л.І. Антошкіна, Н.М. Бабіч. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. – К., 2005. – 410 с.
68. Державне регулювання АПК [Текст] ׃ посібник / В.К.Терещенко, П.А.Лайко, В.А.Ткачук та ін. – К. ׃ Вид. центр НАУ, 2005. –142 с.
69. Державні програми підтримки сільськогосподарського комплексу: проект „Реформа у галузі сільського господарства, вдосконалення нормативно-правової бази”. – К. : USAID, 2007. – 44 с.
70. Держава і реформи в Україні: аналіз державної політики в умовах трансформації суспільства: монографія / О.Л. Валевський. – К. : НАДУ при Президентові України, 2007. – 316 с.
71. Двігун А.О. Пріоритетні напрями регулювання рентних відносин в умовах системного реформування адміністративно–територіального устрою України [Текст] / А.О. Двігун // Регіональна економіка. – 2008. – № 4. – С. 81–86.
72. Довбенко М. Економічний дороговказ [Текст] / М. Довбенко // Вісн. НАН України. – 2009. – № 12. – С. 50–54.
73. Довбенко М. Рональд Гаррі Коуз (США) [Текст] / М. Довбенко // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 71–73.
74. Довідник банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
75. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання сільськогосподарського комплексу єкономіки [Текст] / А.Д. Діброва // Економічна теорія.– 2007. – № 1. – С. 76–84.
76. Дідківська Л.І Державне регулювання економіки [Текст] ׃ навчальний посібник / Л.І, Дідківська Л.С Головко. – К. ׃ Знання-Пресс, 2000. – 325 с.
77. Дієсперов В. Відродження сільського господарства – загальнонаціональна справа [Електронний ресурс] / В. Дієсперов. – Режим доступу: http://komukr.kpu.net.ua.
78. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория [Текст] / Л.И. Дмитриченко. – Донецк : УкрНТЭК, 2001. – 330 с.
79. Доповідна записка Кабінетові Міністрів України щодо політичної пропозиції "Про Концепцію Загальнодержавної програми сталого розвитку сільських територій до 2020 року" [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?9693.
80. Економіка. Суспільство. Влада. Актуальні проблеми державного управління в умовах економічних і суспільних трансформацій: матеріали методол. семінарів, провед. у 2009 р. / ред.: В. Г Бодров ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2011. – 89 с.
81. Економіка аграрних підприємств [Текст] : підручник / В.Г. Андрійчук / Київський національний економічний університет. – 2-е вид. – К., 2002. – 622 с.
82. Економіка підприємств агропродовольчого комплексу : навчально-методичний посібник / В.Г. Андрійчук; КНЕУ ім. В. Гетьмана. – К., 2010. – 414 с.
83. Економіко-правове регулювання природокористування: монографія / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, Ю.П. Кулаковський. – К. : Кондор, 2004. – 523 с.
84. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: Монографія / В.Т.Шлемко, І.Ф.Бінько. та ін. – К. : НІСД, 1997. – 144 с. – (Сер. „Нац. Безпека”; Вип. 2).
85. Економічна теорія [Текст]: посібник для вищ. шк. / Є.М. Воробйов, А.А. Гриценко, В.М. Лісовицький, В.М. Соболєв. – К. : Корвін; Х., 2003. – 703 с.
86. Економічна політика : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / О.О. Беляев, М.І. Диба, А.С. Бебело, А.З. Зазимко, В.І. Кириленко. – К. : КНЕУ, 2005. – 138 с.
87. Економічна теорія: у 2 т. / А.А. Чухно. – К. : ДННУ АФУ, 2010.- Т. 1.– 512 с.
88. Економічні інституції капіталізму: Фірми, маркетинг, укладання контрактів [Текст] / О.Е. Вільямсон. – К. : АртЕк, 2001. – 457 с.
89. Економічні системи суспільства: теорія, методологія, типологізація [Текст] / Б.В. Кульчицький; Львівський національний університетт ім. І.Франка. – Л., 2003. – 352 с.
90. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика : монографія / Я.А. Жаліло. – К. : НІСД, 2003. – 368 с.
91. Завальнюк О.М. Новітня аграрна історія України [Текст] / О.М Завальнюк., І.В. Рибак. – Кам’янець-Подільський : Абетка–НОВА, 2004. – 288 с.
92. Загальнодержавна комплексна програма підтримки та розвитку українського села “Добробут через аграрний розвиток України”. Блок “Бюджетне регулювання”. – Київ: Кабінет Міністрів України, 2005. – 45 с.
93. Загвойська О.В. Основні механізми державного регулювання зайнятості сільського населення [Електронний ресурс] / Загвойська О.В. // Державне управління: теорія та практика – 2005. – № 2. –– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua.
94. Закон України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» // Відомості Верховної Ради України. - 2002. – № 24. – С. 167.
95. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні2 від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. – № 13. – С. 93.
96. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063–III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. – № 51–52. – С. 447.
97. Закон УРСР «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» вiд 17.10.1990 р. № 400–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 45. – С. 602.
98. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 р. № 963–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – С. 350.
99. Закон України «Про державні цільові програми» вiд 18.03.2004 р. № 1621–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. - С. 352.
100. Закон України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» вiд 17.06.2004 р. № 1807–IV // Офіційний вісник України. - 2004. – № 28. – Т. 1. - С. 39.
101. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про податок на додану вартість” № 770/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. –№ 42. – С. 760–765.
102. Закон України «Про державну підтримку сільского господарства України» від 16.12.2006 р. № 1877–15 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http:/zakon.rada.gov/ua/cgi–bin/laws/main.
103. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р. № 320// Відомості Верховної Ради України. –1999. – № 5–6. – С. 39.
104. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» вiд 04.07.2002 р. № 37–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 35. – С. 258.
105. Закон України «Про ціни і ціноутворення» вiд 03.12.1990 р. № 507–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 52. – С. 650.
106. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18.10.2005 р. № 2982 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http:/zakon.rada.gov/ua/cgi–bin/laws/main.
107. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768–III, [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi.
108. Звіт про стан зовнішньоекономічних відносин в системі агропромислового комплексу України за 2007р. (за даними митних органів). – К.: Міністерство аграрної політики України, 2008. – 8 с.
109. Зимин С. Аграрная политика ЕС и ее влияние на международную торговлю [Текст] / С. Зимин //АПК: экономика, управление. – 2006. – № 2. – С. 9–16.
110. Зинченко А.П. Аграрная політика [Текст] / А.П. Зинченко, В.И. Назаренко, В.В. Шайкин и др. – М. : КолосС, 2004. – 304 с.
111. Зіновчук В.В. Сільськогосподарська кооперація: теорія, методологія, практика : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н: 08.07.02 / В.В. Зіновчук ; Інститут аграрної економіки УААН.– К., 2000. – 35 с.
112. Зіновчук Н.В. Екологічна політика в АПК: економічний аспект [Текст] / Н.В. Зіновчук. – Л. : Львівський держ. аграр. університет, ННВК «АТБ», 2007. – 394 с.
113. Зінчук Т. Аграрна політика країн ЦСЄ у контексті інтеграції до ЄС: реалії та перспективи для України [Текст] / Т. Зінчук // Економіка України. – 2006. – № 4. – С. 74–88.
114. Зоря С. Взаємозалежність між сільським господарством та макроекономікою в Україні : монографія / С. Зоря. – К. : КНЕУ, 2005. – 216 с.
115. Зухба Д.С. Принципы и проблемы государственного регулирования экономики [Текст]. / Д.С. Зухба, Е.Н. Зухба, Н.Г. Каптуренко. – Донецк׃ ИПЦ «Донецк», 1991. – 225 с.
116. Інвестиційна конкурентоспроможність сільськогосподарського комплексу України = Investment competitiveness in the agricultural sector in Ukraine : монографія / А.П. Гайдуцький. – К. : Нора–Друк, 2004. – 246 c.
117. Інноваційний розвиток продуктивних сил АПК України: реалії та перспективи : монографія / М.А. Хвесик; НАН України ; Рада по вивченню продуктивних сил України. – Донецьк : Юго–Восток, 2010. – 454 с.
118. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт; пер. І. Дзюб. – К. : Основи, 2000. – 198 с.
119. Інституціональна парадигма цивілізаційного розвитку: Монографія : у 4 кн. / ред.: А. Ткач; Г. Осташ; – Запоріжжя :МІДМУ Класичного приватного університету, 2011. - Кн. 4. Інституціоналізація розвитку міжнародних економічних відносин в Україні і Польщі. – 347 с.
120. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія [Текст] : навчальний посібник / А.А. Ткач. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 302 с.
121. Інституціонально-інформаційна економіка [Текст] : підручник / А.А. Чухно, П.М. Леоненко, П.І. Юхименко. – К. : Знання, 2010. – 687 с.
122. Історія українського селянства [Текст] / за ред. В.А. Смолія. – К. : Наукова думка, 2006. – Т. 2. – 652 с.
123. Калабина Е.Г. Конструирование оценки социально–экономической эффективности деятельности организаций государственного сектора экономики. – 2005 [Електронний ресурс] / Е.Г. Калабина. – Режим доступу: www.aspe.spb.ru/reports/kalabina.doc.
124. Калінчик М.В. Еластичність попиту на продукти харчування: проблеми, аналіз, прогнозування [Текст] / М.В. Калінчик, М.М. Ільчук. – К. : Нічлава, 2005. – 74 с.
125. Канов А. Экономическая политика государства [Текст] / А. Канов // Бизнес–информ. – 1998. – № 15. – С. 19–24.
126. Кваша С.М. Досвід ЄС по підтримці сільського господарства / С.М. Кваша // Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери : матер. III регіонал. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2006.
127. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. – М. : Директмедиа Паблишинг, 2007. – 401 с.
128. Киреев А.П. Международная экономика [Текст]: учебное пособие для вузов. / А.П. Киреев. – М. : Междунар. отношения, 2000. – 416 с.
129. Кириленко И.Г. Рыночная экономика и государственное регулирование [Текст] / И.Г. Кириленко, П.Н. Макаренко, Л.Е. Мельник. – Д. : Пороги, 1997. – 457 с.
130. Кириленко І.Г. Аграрна реформа в Україні: надбання, проблеми [Текст] / І.Г.Кириленко // Економіка АПК. – 2005. – № 5. – С. 8–14.
131. Кириленко І.Г. Трансформація соціально–економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. [Текст] / І.Г. Кириленко. – К. : ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2005. – С. 397–408.
132. Кларк Дж. Распределение багатства [Текст] / Дж. Кларк. – М. : Гелиос АРВ, 2000. – 368 с.
133. Клейнер Г. Взаимодействие государства и общества при формировании экономической политики [Текст] / Г. Клейнер, Д. Петросян // Общество и экономика. – 2005. – № 4. – С. 48–69.
134. Клименко В.Г. Пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання ринку зерна: Аналітичний звіт / В.Г. Клименко, О.В. Артюшин. – К. : USAID, 2010 – С. 10– 11.
135. Кобута І. Державна підтримка сільського господарства у контексті вступу України до СОТ. Міжнародна конференція Агробізнес України та СОТ: нові можливості та загрози / І. Кобута // [Електронний ресурс]. – м. Київ. 1 лютого 2008 – Доступний з: