РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (регіональний аспект)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Донецький державний університет управління

на правах рукопису

КИРИЧЕНКО ІРИНА ІВАНІВНА

УДК 351.82: 330.341.1

РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(регіональний аспект)

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор технічних наук, професор
Колосюк Володимир Петрович

Донецьк-2007

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.......................11
1.1. Інноваційний процес як об’єкт державного регулювання............11
1.2. Державне регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті зарубіжного досвіду...................................27
1.3. Роль держави у вирішенні проблем розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності................................................................45
Висновки до розділу 1................................................................................60
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ..........................................................................62
2.1. Дослідження умов розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності...........................................................................................62
2.2. Методи визначення необхідних обсягів фінансових коштів на розвиток науково-технічної діяльності...........................................80
2.3. Особливості механізму реалізації державної селективної науково-технічної та інноваційної політики...............................................104
Висновки до розділу 2..............................................................................122
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .....................126
3.1. Розробка концептуальних засад розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності..................................................................126
3.2. Визначення складових механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності..............................148
3.3. Удосконалення економічного механізму регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні.............................166
Висновки до розділу 3..............................................................................190
ВИСНОВКИ...............................................................................................193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................197
ДОДАТОК А..............................................................................................216
ДОДАТОК Б...............................................................................................221
ДОДАТОК В..............................................................................................224
ДОДАТОК Д..............................................................................................227

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах рівень економічного розвитку країни визначається безпосередньо досягненнями науки й техніки та ступенем їх використання, тобто рівнем інноваційних процесів. Останні мають вплив на різні аспекти загальнодержавного розвитку.
Україна має значний науково-технічний потенціал, однак він слабо орієнтований на реалізацію конкретних інновацій у всіх секторах економіки. Подолання відставання практично у всіх галузях і виробництвах потребує рішучих дій держави.
Сьогодні тільки держава здатна припинити руйнування наявного науково-технічного потенціалу в Україні, забезпечити формування необхідних для науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) обсягів фінансових та інших видів ресурсів і направити їх за допомогою державних програм на пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу.
Актуальність дослідження зростає в умовах розширення повноважень регіональних органів управління в здійсненні науково-технічної та інноваційної політики на місцях, починаючи з вдосконалення відповідних складових діючого механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні і завершуючи вирішенням оперативних питань поточної діяльності з реалізації науково-технічних та інноваційних розробок у виробництві.
Проблеми державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності розглянуто в працях учених А.Абалкіна [1], О.Амоши [4], А.Гальчинського [25], В.Гейця [25, 26], В.Дорофієнка [43-46], В.Колосюка [43, 42, 103], В.Кузіна [109, 110], Б.Малицького [115], І.Михасюка [121], В.Пілюшенка [145], С.Поважного [146, 147], В.Соловйова [170], Д.Стеченка [173, 174], Л. Федулової [180-183], Я.Яцківа [203], крім того в цих працях досліджено широке коло теоретичних і практичних проблем підвищення ефективності виробництва в результаті здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності.
Зарубіжні дослідники П.Друккер [47], П.Завлін [57], Д.Кокурін [102], Б.Твіс [175, 209], Р.Портер [152], Й.Шумпетер [198] розвинули сучасну теорію економічних відносин, що відображають інноваційний характер підприємництва у виробничій сфері.
Проте проблему формування ефективної системи державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності на державному і, особливо, на регіональному рівнях не можна розглядати як повністю вирішену.
У сучасних умовах існує потреба подальшого вдосконалення державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, потребує збільшення уваги регіональний інноваційний розвиток, оскільки саме регіони відіграють провідну роль у мобілізації науково-дослідних зусиль, у стимулюванні інноваційної активності суб’єктів господарювання. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління, а також договору про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 2000-2006 роках. За участю здобувача були виконані дослідження за темою 99.06.01 „Інноваційний і стратегічний менеджмент у регіональному управлінні” (номер держреєстрації 0102U001295) та з 2004 року 99.06.01 „Науково-методичні засади державного управління інноваційними процесами” (номер держреєстрації 0104U009990). У межах цих тем автором досліджувалися структура, стан і тенденції розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу, особливості державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні та регіонах.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в сучасних умовах.
Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені і розв’язані такі завдання:
визначено сутність та особливості інноваційного процесу як об’єкту державного регулювання;
досліджено особливості державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті зарубіжного досвіду;
з’ясовано роль держави у вирішенні проблем розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності;
проаналізовано умови розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності та визначено стратегічні напрямки, на основі яких необхідно формувати державну науково-технічну та інноваційну політику;
обґрунтовано методи визначення необхідних обсягів фінансових коштів на розвиток науково-технічної діяльності в цілому по країні та по окремій науково-дослідній організації;
досліджено особливості механізму реалізації державної селективної науково-технічної та інноваційної політики;
розроблено концептуальні засади розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності;
визначено структурні складові механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, кожна з яких вирішує певне коло проблем та запропоновано напрямки вдосконалення економічного механізму регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні.
Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.

Предметом дослідження є комплекс методів та заходів щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є теоретичні положення, які були накопичені в результаті економічних та соціальних реформ в Україні, а також у країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, результати фундаментальних досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань розробки елементів механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.
Реалізація поставлених завдань дисертації здійснювалася за допомогою методів: аналізу і синтезу при дослідженні державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті зарубіжного досвіду; статистичного аналізу, порівняння та узагальнення при дослідженні стану і тенденцій розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності; економіко-математичного та графічного аналізу при обґрунтуванні методів визначення необхідних обсягів фінансових коштів на розвиток науково-технічної діяльності; порівняльного економічного аналізу при визначенні та аналізі складових механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності; логічного узагальнення результатів при формулюванні висновків.
Інформаційну базу дослідження становлять Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, статистичні данні Державного Комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, звітна документація Донецької обласної державної адміністрації, матеріали міжнародних і українських наукових конференцій та результати особистих досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, сутність яких полягає у визначенні комплексу методів та заходів впливу держави на ефективний розвиток науково-інноваційної сфери.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:
вперше:
обґрунтовано необхідність реформування системи державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті запропонованих концептуальних засад розвитку цієї діяльності;
вдосконалено:
методи визначення необхідних обсягів фінансових коштів на науково-технічну діяльність на базі статистичних тенденцій розвитку відповідних процесів, виходячи з відсоткової частки витрат порівняно з обсягом валового внутрішнього продукту країни; питомих витрат в грошовому виразі на одного мешканця країни; питомих витрат в грошовому виразі на одного науковця науково-технічної сфери; середньої заробітної плати одного наукового співробітника;
економічний механізм державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні за рахунок посилення ролі податкового стимулювання, пільгового кредитування, розвитку лізингового підприємництва та формування ефективного фондового ринку;
одержали подальшого розвитку:
поняття інноваційної політики як державного регулювання інноваційного процесу, складовими якого є науково-технічна діяльність, створення інновацій, виробництво нових товарів та їх функціонування на ринку;
визначення ролі держави як об’єктивного процесу у формуванні стимулів, які не завжди може надати ринок для розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності;
теоретичні положення щодо визначення особливостей державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті зарубіжного досвіду, заснованих на принципах визначення ключових інновацій і законодавчо закріпленої економічної підтримки з боку держави;
визначення структурних складових механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності на обґрунтованих теоретичних засадах;
напрямки формування державної науково-технічної та інноваційної політики;
механізм реалізації селективної науково-технічної та інноваційної політики на основі формування системи її ресурсного забезпечення, яка повинна будуватися на багатоканальній основі.
Практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає у вдосконаленні методів визначення необхідних обсягів фінансових коштів на розвиток науково-технічної діяльності, у вдосконаленні економічного механізму державної підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні за рахунок посилення ролі податкового стимулювання, амортизаційної політики, пільгового кредитування.
Отримані в ході дослідження висновки і конкретні пропозиції щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності використовуються відповідними підрозділами Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 01-01307-17я/03 від 16.02.07).
Результати досліджень щодо вдосконалення методів визначення необхідних обсягів фінансових коштів на розвиток науково-технічної діяльності використовуються в практичній діяльності Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт в гірничій промисловості (довідка № 01/7403 від 14.12.06) та технологічного парку «Вуглемаш» (довідка № 01/537 від 17.10.06).
Теоретичні розробки автора, практичні висновки і пропозиції дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисциплін «Менеджмент у науково-технічній діяльності» та «Проблеми менеджменту у науково-технічній діяльності» (довідка № 01-12/4 від 04.01.2007).
Наведені довідки подані в додатку А.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, результати, висновки і рекомендації дослідження є результатом самостійно проведених досліджень автора в області розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які належать особисто дисертанту.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри „Менеджмент у невиробничій сфері” Донецького державного університету управління (2003-2006 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Державне регулювання економіки і місцеве самоврядування” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів” (м. Святогірськ, 2006 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових працях, серед яких 1 монографія, 9 статей у фахових збірниках наукових праць, 3 публікації у збірниках матеріалів наукових конференцій, 3 в інших видавництвах та 1 навчальному посібнику. Загальний обсяг 16,1 д.а., особисто автору належить 5,55 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і дано нове рішення наукової задачі щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності шляхом розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій, сутність яких полягає у визначенні комплексу методів та заходів впливу держави на ефективний розвиток науково-інноваційної сфери.
Основні результати і висновки полягають у наступному:
1. У результаті комплексного аналізу теоретичних основ державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності визначено, що сьогодні в Україні та регіонах не створено адекватних потребам розвитку економіки механізмів регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності. Головною проблемою тут є рівень втручання держави в дію ринкових механізмів, які формують економічне середовище інноваційного процесу.
2. Встановлено, що науково-технічна діяльність як об’єкт державного регулювання знаходиться у тісному зв'язку із соціально-економічним середовищем, а місце і роль інноваційної політики в структурі державного регулювання економіки визначаються особливостями інноваційного процесу. Визначено, що інноваційна політика як державне регулювання інноваційного процесу охоплює всі його складові: науково-технічна діяльність, створення інновацій, виробництво нових товарів і послуг та їх функціонування на ринку.
3. Визначено, що до особливостей реалізації науково-технічної та інноваційної політики у високорозвинених країнах з ринковою економікою відносяться різні за обсягом частки витрат на наукові дослідження і розробки у валовому національному продукті, а також реалізація ефективних адміністративних та економічних механізмів регулювання, заснованих на наступних принципах: галузевий і предметно-тематичний підхід держави до ключових інновацій, законодавчо закріплена економічна і політична підтримка інновацій з боку держави.
4. Зазначено, що у сучасних умовах характер науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні і регіонах вимагає постій­ного втручання держави у процес її розвитку, отже підвищення ролі держави розглядається як об'єктивний процес, оскільки для того, щоб сформувалися умови, при яких вигідна науково-технічна та інноваційна діяльність, необхідні додаткові стимули, які не завжди ринок може надати.
5. Показано, що певні передумови для створення інноваційної моделі розвитку Україна вже має, але інноваційні процеси носять стихійний та суперечливий характер, а основними факторами, що гальмують розвиток науково-інноваційної сфери є недостатній рівень державного фінансування, відсутність необхідних грошових витрат на НДДКР у замовників, високі кредитні ставки банківських установ, недосконалість законодавчої бази у податковій сфері.
Запропоновано стратегічні напрямки, які повинна включати державна науково-технічна та інноваційна політика для досягнення високого рівня ефективності використання наукових знань та інновацій.
6. Обґрунтовано методи визначення необхідних обсягів фінансових коштів на науково-технічну діяльність виходячи з: відсоткової частки витрат в обсязі валового внутрішнього продукту країни та прогнозованої тенденції його зростання і частки питомих витрат на НДДКР; світового досвіду питомих витрат в грошовому виразі на одного мешканця країни з урахуванням прогнозу зміни чисельності населення країни; питомих витрат в грошовому виразі на одного працівника науково-технічної сфери, що базується на доцільній чисельності наукового персоналу і питомих витратах на одного працівника на підставі економічних розрахунків і бюджету; середньої заробітної плати одного наукового співробітника з урахуванням прогнозних розрахунків середньої заробітної плати по країні і частки фонду заробітної плати в загальному обсязі витрат на НДДКР.
7. Аналіз механізму формування державної науково-технічної та інноваційної політики показав, що система стратегічного управління інноваційним розвитком в Україні потребує вдосконалення, основи селективної науково-технічної політики не достатньо розроблені, тому запропоновано формувати підходи до визначення технологічних пріоритетів на основі базових критеріїв та напрямків вдосконалення механізму формування і реалізації селективної науково-технічної та інноваційної політики.
8. Розроблено концептуальні засади розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, в яких наведено основні заходи з виводу науково- інноваційної сфери з кризового стану, обґрунтовано необхідність реформування системи державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, основою якої має стати центральний орган державного регулювання, спроможний виконувати стратегічні функції державного регулювання, а на регіональному рівні ці функції повинно виконувати відповідне управління облдержадміністрації.
9. У структурному відношенні механізм державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в роботі визначено як сукупність механізмів, кожен з яких вирішує певне коло проблем розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності. Їх поділено за такими напрямками: правовий, організаційний, економічний, фінансовий, кадровий та інформаційний. Запропоновано напрямки удосконалення економічного механізму регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні за рахунок посилення ролі податкового стимулювання та пільгового кредитування, формування ефективного фондового ринку для залучення інвесторів в інноваційну сферу регіону, що сприятиме розвитку регіональної інноваційної інфраструктури та активізації інноваційної діяльності підприємств регіону.
Комплексне впровадження усіх запропонованих заходів спрямованих на удосконалення механізмів державного регулювання науково-технічною та інноваційною діяльністю забезпечить не лише позитивні зрушення у цих сферах, але й сприятиме переходу України на інноваційну модель розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Нужна политическая воля // Инновации. - 2003. - № 5. С. 45-53.
2. Адрианов В. Потенциал экономического возрождения // Экономист. 2000. - №10. С. 10-17.
3. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / Під ред. Б.А. Малицького. К.: УкрІНТЕЇ, 2001. 204с.
4. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення // Економіст. 2005. - №6. С. 28-32.
5. Аналітичні матеріали за результатами моніторингу законодавства у науково-технічній сфері економічно розвинених країн світу. К.: ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, 2003. 432 с.
6. Андрощук Г. Інноваційна діяльність в Україні: економічний механізм стимулювання // Інтелектуальна власність. 2000. - №12. С. 23-30.
7. Антонов В. Московкин В. Анализ динамики кадрового научного потенциала Украины // Бизнес-Информ. 2000. - №1. С. 7-11.
8. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. С.-Питербург: Издательство «Питер», 2000. 208 с.
9. Баранов О.Г. Інноваційний процес як об’єкт державного регулювання // Актуальні проблеми економіки. 2004. - №6(36). С. 172-178.
10. Баляснікова Є.В. Передумови створення інноваційної моделі розвитку економіки України // Актуальні проблеми економіки. 2004. - №10. С. 127-134.
11. Безчасний Л.К., Мельник В.П., Шовкун I.А., Білоцерківець О.Г., Онишко С.В. Інноваційна складова економічного розвитку. - К.: Інститут економіки НАНУ, 2000. 262 с.
12. Біловодська О.А. Світові тенденції розвитку інноваційного підприємництва // Проблеми науки. 2003. - №5. С. 16-24.
13. Близнец И.А. Роль государства в обеспечении прав интеллектуальной собственности // Патенты и лицензии. - 2001. - № 12. С. 15-21.
14. Богатин Ю.В., Швандар В.А. Оценка эффективности бизнеса и инвестиций: Учеб. пособие. - М.: Финансы, ЮНИТИ ДАНА, 1999. 317 с.
15. Бойко И. Технологические инновации и инновационная политика // Вопросы экономики. 2003. - №2. С. 141-144.
16. Бологіб Т.М. Фінансування науки за кордоном // Фінанси України. 2005. - №4. С. 46-53.
17. Бологіб Т.М. Фінансування наукових розробок // Фінанси України. 2005. - №12. С. 52-59.
18. Булкин И.А. К исчислению совокупных расходов на НИОКР в Украине // Проблемы науки. 1998. - №5. С. 12-17.
19. Буруков В., Новосельский В. Потенциал экономического развития и научно-технического прогресса // Экономист. 2002. - №1. С. 3-7.
20. Бутко М. Інноваційні імперативи регіонального розвитку в Україні // Економіст. 2006. - №7. С. 26-29.
21. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / За редакцією В.О. Василенко. Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. 440 с.
22. Виконання завдань програм та державного замовлення за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності у 2005 році // Державний комітет статистики України. Економіст. 2005. - №3. С. 17-24.
23. Володарская Е. Лебедев С. Управление научной деятельностью (социально-психологические аспекты) // Высшее образование в России. 2001. - №1. С. 85-95.
24. Воронцов В.А., Ивина Л.В. Основные понятия и термины венчурного финансирования. - М.: СТУПЕНИ, 2002. 165 с.
25. Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: Реалії та інноваційний розвиток. - К., 1997. 265 с.
26. Геєць В.М. Перспективи та умови довгострокового економічного розвитку України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Україна в ХХI столітті: концепції та моделі економічного розвитку (щорічник наукових праць). Випуск ХХIII. Львів: НАН України, Інститут регіональних досліджень, 2001. С. 8-12.
27. Гохберг Л. Статистика науки. - М.: ТЕИС, 2003. - 478 с.
28. Гохберг Л., Кузнецова И. Инновационные процессы: тенденции и проблемы // Экономист. - 2002. -№2. С. 50-60.
29. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. К.: МАУП, 2000. 148 с.
30. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. Х.: Видавничій дім «ІНЖЕК», 2004. 756 с.
31. Гуменюк В. Участь держави у формуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу // Фінанси України. 2005. - №10. С. 51-59.
32. Гуревич М. Государственное регулирование науки // Экономика Украины. 2001. - №10. С. 73-79.
33. Дацій О.І. Державне регулювання інноваційної діяльності // Економіка АПК. 2004. - №3. С. 97-1001.
34. Данилишин Б., Куценко В. Интелектуальные ресурсы в экономическом росте: пути улучшения их использования // Экономика Украины. 2006. - № 1. С. 71-75.
35. Данилишин Б., Чижова В. Научно-инновационное обеспечение устойчивого экономического развития Украины // Экономика Украины. 2004. - №3. С. 4-11.
36. Демехин В. Некоторые проблемы усовершенствования системы деятельности в сфере государственного управления в условиях конституциональной реформы / Голос Украины. 2005. - №89. С. 8-9.
37. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С. М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. КНЕУ, 2000. 382 с.
38. Державне регулювання економіки: Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене / Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. / За ред. д-ра екон. Наук, проф., акад. АН вищої школи України І.Р. Михасюка; Львівський національний університет ім. І. Франка. К.: Атіка, Ельга. Н. - 2000. 407 с.
39. Деркач М. Структурно-інноваційна перебудова економіки України: проблеми, пріоритети та перспективи розвитку // Економіст. 2004. - №5. С. 12-14.
40. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. 2-ге вид. - К.: Знання, 2002. 214 с.
41. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. К.: Знання-Прес, 2000. 209 с.
42. Дорофиенко В.В. Колосюк В.П., Кириченко И.И. Определение объемов финансових средств для научно-технической деятельности научно-исследовательской организации (методические рекомендации). Донецк: ДонГУУ, 2005. 38 с.
43. Дорофиенко В.В. Колосюк В.П. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность: Учебное пособие. Донецк, 2001. 409 с.
44. Дорофиенко В.В. Колосюк В.П. Менеджмент в научно-технической деятельности: Учебное пособие. Х.: Основа, 1999. 153 с.
45. Дорофиенко В.В., Долгалева Е.В. О принципах формирования научно-технических программ и методах повышения конкурентоспособности украинских технологий на мировом рынке // Збірник наукових праць ДонДАУ, том ІІІ. Серія «Державне управління». Випуск 8 «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процессами». Донецьк. 2002. С. 3-7.
46. Дорофиенко В.В., Калинович С.В., Жеребьев Я.И. Рынок новаций / Учебное пособие. Макеевка: ДонНАСА, 2006. 360 с.
47. Друкер П.Ф. Инновации и предпринимательство. М., 1992. 308 с.
48. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. - К., „Фенікс”, 2003. 203 с.
49. Ерелов М. Важнейшие механизмы экономической политики // Мировая экономика и международные отношения. 2004. - №6. С. 3-12.
50. Ершов В.И. Классификация инноваций для реструктурируемых предприятий // Ин­новации. - 2003. - № 5. С. 35-42.
51. Ємельянов С. Партнерство американського государства, местных властей и частого сектора в реализации научно-технических достижений // Проблемы теории и практики управления. 2002. - №3. С. 32-40.
52. Жиляев И.Б. Проблемы финансирования науки в 2001 году // Проблемы науки. 2002. - №7. С. 17-20.
53. Жиляєв І.Б., Семиноженко В.В. Наука залишкова: аналіз стану фінансування науки у 1999 році // Світ. 2000. - №13-14. С. 3-5.
54. Житенко Е.Д. Как стимулировать инновационную деятельность? // Эко. 2002. - №3. С. 47-61.
55. Жукович І.А., Кузнєцова О.М., Параян В.В. Динаміка основних показників діяльності наукової та науково-технічної сфер України // Проблеми науки. 2003. - №11. С. 42-44.
56. Зайцева Л.М. Державне регулювання малого бізнесу в трансформаційній економіці // Фінанси України. 2001. №5. С. 58-61.
57. Завлин П.Н., Миндели Д.Э., Мотовилов О.В. Сущность, задачи и роль системы антикризисного управления научно-технической и инновационной деятельностью В РФ // Наука и науковедение. - 1998. - №1. С. 12-22.
58. Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій: Навч. посібник. К.: Т-во „Знання”, КОО. 2000. 209 с.
59. Закон Украины О государственном бюджете Украины на 2006 год” // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №9. С. 303-310.
60. Закон Украины О научно-технической информации” // Ведомости Верховного Совета Украины, 1993. - №33. С. 843-845.
61. Закон Украины О приоритетных направлениях инновационной деятельности в Украине” // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №13. С. 102-107.
62. Закон Украины О приоритетных направлениях развития науки и техники” // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №48. С. 203-207.
63. Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність” / Офіційний вісник України. - 1998. - №50. - С. 8-22.
64. Закон України Про внесення змін до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність” / Голос України. - 2000. - №87. - С. 5-7.
65. Закон України Про інвестиційну діяльність” / Голос України. - 1991. №27. С. 18-25.
66. Закон України Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності” / Голос України. - 1992. - №34. С. 15-21.
67. Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 5. С.26-34.
68. Закон України Про інноваційну діяльність” / Інноваційне законодавство України: Повне зібрання нормативно-правових актів. У 3-х томах. Укладачі: авт. кол. За заг. ред. Костицького В.В. Т.1. К., 2003. С. 35-55.
69. Закон України Про стимулювання розвитку регіонів” // Відомості Верховної Ради України, 2005. № 38.- С. 249-252.
70. Захарін С.В. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку // Фінанси України. 2004. - №10. С. 72-81.
71. Зеленский В. Теневая наука: гипотезы, факты, комментарии // Персонал. 2005. - №6.- С. 80-87.
72. Зотова Л., Еременко О. Инновации как объект государственного регулирования // Экономист. 2004. - №7.- С. 34-40.
73. Иванов В.В. Национальная инновационная система как институциональная основа экономики постиндустриального общества // Инновации. 2004. - №5. С. 3-10.
74. Иванова Н. Наука и инновации // Экономист. 2002. - №5. С. 72-80.
75. Иванова Н. Национальные инновационные системы // Вопросы экономики. 2001. - №7. С. 59-70.
76. Инновационная экономика / Под ред. А.А. Дінкина, Н.И. Иванова. М.: Наука, 2004. 352 с.
77. Инновационный менеджмент: Учебник / Под ред. проф. В.А. Швандара, проф. В.Я. Горфинкеля. М.: Вузовский учебник, 2006. 382 с.
78. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. д.э.н., проф. О.П. Молчановой. - М.: Вита- Пресс, 2001. 287 с.
79. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. / Под ред. С.Д. Ильенковой. М.: ЮНИТИ, 2001. 327 с.
80. Інноваційне законодавство України: Повне зібрання нормативно-правових актів. У 3-х томах. Укладачі: авт. кол. за заг. ред. Костицького В.В. Т.1. К., 2003. 284 с.
81. Кавуненко Л.Ф. Финансовые аспекты украинской науки и анализ на основе некоторых стандартных классификаций и показателей ЕС // Проблемы науки. 2006. - №1. С. 2-8.
82. Келле В.Ж. Инновационная система России: форми­рование и функционирование. - М., 2003. - 148 с.
83. Керецман В.Ю. Регіональний моніторинг як інформаційно-аналітична база державного регулювання розвитку регіону // Статистика України. - 2004. №4 С. 15-25.
84. Кириченко І.І., Колосюк В.П. Особливості розвитку науково-технічного потенціалу Донецького регіону в ринкових умовах // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління”: Зб. наук. праць ДонДАУ. Донецьк: ДонДАУ, 2002. - т.III, вип. 17. С. 232-238.
85. Кириченко И.И. Формы и методы государственного регулирования и управления в научной и научно-технической деятельности в Украине // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДАУ. Донецьк: ДонДАУ, 2003. - т.IV, вип. 23. - С. 60-65.
86. Кириченко И.И., Колосюк В.П. Механизм управления объемом выпуска инновационной продукции // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДАУ. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - т.IV, вип. 24. - С. 159-169.
87. Кириченко И.И., Вишняк И.Е. Пути совершенствования государственного управления научно-технической деятельностью в Украине // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДАУ. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - т.IV, вип. 4.- С. 63-72.
88. Кириченко И.И. Методология определения объемов финансирования научно-технической деятельности, исходя из внутреннего валового продукта страны // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДУУ. Донецьк: ДонДУУ, 2004. - т.V, вип. 30. - С. 109-114.
89. Кириченко И.И. Методология определения объема финансирования научно-технической деятельности, исходя из удельных затрат на душу населения страны // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДУУ. Донецьк: ДонДУУ, 2004. - т.V, вип. 31.- С. 213-222.
90. Кириченко И.И. Особенности формирования государственной научно-технической политики в Украине // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - т.V, вип. 50. - С. 83-92.
91. Кириченко И.И. Методология анализа государственных и региональных научно-технических программ // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - т.VI, вип. 51. - С. 70-79.
92. Кириченко І.І. Шляхи активізації інноваційної діяльності в регіоні // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління: Зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - т.VII, вип. 61.- С. 116-122.
93. Кириченко И.И., Козюбенко Т.В. Программно-целевой метод управления инновационным развитием // Сб. межвузовских научн. трудов студентов, магистрантов, аспирантов и соискателей. Вып. 2 / Под общ. ред. д.э.н., профессора Дорофиенко В.В. Макеевка: ДонГАСА, 2003. С. 84-87.
94. Кириченко И.И. Совершенствование управления организациями в сфере научно-технической деятельности как фактор повышения их конкурентоспособности // Роль менеджмент-освіти в контексті регулювання соціально-економічних процесів: ІV Всеукр.наук.-практ.конф. Святогірськ, 11-13 травня 2006р. / Під заг.ред. Дорофієнко В.В. Донецьк: ДонДУУ, 2006. С. 72-75.
95. Кириченко І.І., Кириченко С.І. Державне управління науково-технічною діяльністю на регіональному рівні // Межвузовкий сб. научн. трудов студентов, магистров, аспирантов и соискателей. Вып. 5 / Под общ. ред. д.э.н., проф. Дорофиенко В.В. Донецк Макеевка: ДонГУУ ДонГАСА, 2006. С. 213-216.
96. Кириченко И.И., Яковенко Е.Ю., Костина М.Н., Холоимова Т.А. Исследование ключевых подсистем региона // Межвузовский сб. научн. трудов студентов, магистров, аспирантов и соискателей. Вып. 4 / Под общ. ред. д.э.н., проф. Дорофиенко В.В. Донецк Макеевка: ДонГУУ ДонГАСА, 2005. С. 126-137.
97. Киселев В. Взаимоотношения крупного капитала и государственной власти (Зарубежный опыт) // Проблемы теории и практики управления. 2004. - №1. С. 31-33.
98. Кислицин В., Ноговицин А. Актуальные вопросы инновационной деятельности в промышленности Украины // Инновации. 2004. - №9. С. 12-14.
99. Кияк Б.Р. Наукові фонди: становлення нової системи підтримки досліджень і розробок / Наука та наукознавство. 1999. - №1. С. 3-8.
100. Кияк Б.Р. Фонд фундаментальних досліджень як елемент державної підтримки фундаментальної науки / Наука та наукознавство. 1997. - №1-2. С. 141-148.
101. Козик В.В. Можливості та проблеми формування інноваційних структур // Регіональна економіка. 2005. - №1. С. 195-202.
102. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность М.: Экзамен, 2001. 576 с.
103. Колосюк В.П., Дорофиенко В.В., Кириченко И.И. Проблемы менеджмента в научно-технической деятельности: Монография. Донецк: ДонГАУ, 2003. 157 с.
104. Комаров И. Федеральные целевые программы: опыт разработ­ки и осуществления // Экономист. 1998. №3. С. 2531.
105. Конституція України. - К., Українська Північна Фундація, 1996. - 37 с.
106. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України: Затв. Постановою ВРУ від 13 лип. 1999 р. №916-XIV // Наука та наукознавство. 1999. - №3. С. 29 36.
107. Красовська О.В. Фінансування фундаментальних досліджень в Україні: за результатами опитувань вчених // Проблеми науки. 2005. №2. С. 16-22.
108. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2001. 608 с.
109. Кузин В.А., Товстик В.А. Управление научно-техническим прогрессом в условиях рыночных отношений: Учебное пособие, Макеевский экономико-гуманитарный институт. Донецк: БСГ, 2000. 168 с.
110. Кузин В.А., Маевский В.С., Товстик В.А. Управление научно-техническим прогрессом в условиях рыночных отношений: Учебное пособие, Макеевка: Графити. 1998. 134 с.
111. Кузнецов О. Управління інноваційною діяльністю на регіональному рівні // Схід. 2003. - №2. С. 59-63.
112. Кулагин А. Ориентиры реформирования научной сферы // Экономист. 2000. - №2. С. 30-34.
113. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка і прогнозування. 2002. - №1. С. 55-62.
114. Мазур Е.Е. Малое предпринимательство в переходной экономике // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Зб. наук. праць ЕПФ ОНУ ім.І.І.Мечникова. 1999. Т.2. - С. 373-386.
115. Малиц