РОЗВИТОК ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Короткий опис

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

ЗЛАМАНЮК Людмила Михайлівна

УДК 373.5.036

РОЗВИТОК ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН
Спеціальність 13.00.09 Теорія навчання

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Б.М.Андрієвський

Кривий Ріг 2002
З М І С Т

ВСТУП ...
РОЗДІЛ 1. Логіко-методологічний аналіз теорії та практики
розвитку образного мислення
1.1. Розвиток образного мислення як складова творчих здібностей особистості ..
1.2. Теоретичні передумови розвитку образного мислення школярів .
1.3. Стан розвитку образного мислення старшокласників у практиці сучасної загальноосвітньої школи ..
Висновки до першого розділу ...
РОЗДІЛ 2. Організаційно-педагогічні умови розвитку
образного мислення учнів старшого шкільного віку
2.1. Науково-концептуальні засади розвитку образного
мислення школярів ..
2.2. Програма поетапного розвитку образного мислення
старшокласників та умови її реалізації засобами
природничо-наукових дисциплін ...
2.3. Аналіз та узагальнення результатів експерименту з
проблеми дослідження ....
Висновки до другого розділу .. ВИСНОВКИ ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ ..

3

13

27

47
67

73

91

124
148
152
158
176

В С Т У П

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, що характеризується бурхливим впровадженням в усі сфери буття новітніх інформаційних технологій і найскладнішої техніки, а також швидкими темпами оновлення засобів виробництва, ефективність соціально-економічних перетворень залежить у першу чергу від кадрового забезпечення, від наявності спеціалістів, у яких висока кваліфікація поєднується з широкою ерудицією, значним творчим потенціалом. Саме тому головним напрямом подальшого удосконалення системи освіти має бути створення необхідних умов для формування творчої особистості, що здатна вирішувати складні завдання у нестандартних обставинах, гнучко та самостійно використовувати набуті знання у різних життєвих та виробничих ситуаціях. Пріоритетним для сучасної загальноосвітньої школи стає підвищення рівня реалізації творчих здібностей учнів, що визначається перш за все необхідністю комплексного розвитку всіх компонентів їхнього мислення, оскільки саме воно є активною формою творчого відображення та перетворення людиною дійсності й забезпечує отримання нових знань і рух ідей, розкриває сутність речей та явищ.
Одним із суттєвих компонентів мислення людини, як вищої абстрактної форми пізнання об'єктивної реальності, є образне мислення. Змістом розумового завдання останнього є образний матеріал, маніпулюючи яким, людина здійснює аналіз і синтез, порівняння і узагальнення істотних аспектів у предметах та явищах. Цей вид мислення значно розширює пізнавальні можливості особистості у процесі оперування образами різного ступеня узагальненості, схематичного зображення предметів та їхнього символічного позначення. Результати досліджень як вітчизняних, так і закордонних вчених-педагогів та психологів дають можливість зробити однозначний висновок, що образне мислення сприяє формуванню узагальнюючих динамічних уявлень про навко-
лишній світ та його соціальні цінності, емоційного відношення до явищ дійсно-
сті, їхньої етичної та естетичної оцінки. Воно складає суттєву особливість внутрішнього світу людини та характеризує його суб'єктивність. У його становленні, проявах і функціонуванні найбільш яскраво виявляється неповторна індивідуальність кожної особистості.
Нагальні соціальні потреби розвитку образного мислення зумовили досить широкий діапазон розгляду цієї проблеми у педагогічних, психологічних і філософських дослідженнях.
Філософські аспекти проблеми знайшли відображення у працях вчених-філософів (С.Б.Кримський, М.В.Ричік, О.В.Славін та інші), де розглядались питання внеску образного мислення у формування абстрактних знань, теоретичних понять та елементів цілісного наукового світогляду, взаємодії наочно-образних і понятійних розумових процесів, вплив образних уявлень на інтуїцію та неформалізовані операції тощо.
Значний інтерес для обгрунтування теоретичних основ розвитку образного мислення становлять дані психології. Зокрема, у працях Б.Г.Ананьєва, Б.М.Велічковського, Л.С.Виготського, П.Я.Гальперіна, В.А.Ганзена, А.О.Гостєва, К.К.Григоряна, Л.Л.Гурової, Є.М.Кабанової-Меллєр, Г.С.Костюка, Є.П.Крупніка, Є.В.Ксенчука, О.М.Леонтьєва, Г.І.Лернера, Н.Г.Салміної, С.Л.Рубінштейна, І.С.Якиманської та інших розкриті психологічні закономірності процесу образного мислення, формування перцептивних дій та побудови образних уявлень. Психофізіологічні механізми образного мислення досліджуються в працях Н.П.Бехтерєвої, О.К.Болотової, Г.О.Вартаняна, Б.М.Велічковського, Л.А.Венгера, Н.Д.Завалової, В.П.Зінченка, О.В.Славіна, Т.В.Тартинової та інших вчених.
Досить широко в психолого-педагогічній літературі висвітлено змістовну та процесуальну сторони розвитку художнього компоненту образного мислення засобами гуманітарних дисциплін, куди традиційно відносять літературу, образотворче мистецтво, художню працю та музику (С.Ю.Дітькова, А.Д.Ісмаїлов, Б.Н.Кандалов, І.Я.Каплунович, Н.В.Катанова, А.Д.Малахова, В.Є.Нестеренко, Т.Ф.Олійник, Н.В.Фунтікова, Г.П.Шевченко, Л.П.Яковенко). Інший специфічний різновид образного мислення просторове мислення, основу якого складають геометричні образи, наявні психолого-педагогічні дослідження рекомендують їх формувати на уроках геометрії (стереометрії), креслення, трудового навчання тощо (О.С.Борейко, І.Я.Каплунович, В.М.Литвиненко, Л.А.Миносян, З.М.Шаповал, Б.А.Якімчук та інші).
Проте, як показує вивчення досвіду роботи загальноосвітніх шкіл і аналіз психолого-педагогічних досліджень із даної проблеми, а також проведені нами діагностичні експериментальні зрізи, фактичний рівень розвитку образного мислення старшокласників не відповідає сучасним вимогам, що є наслідком:
- стихійного, некерованого розвитку образного мислення школярів;
- недостатньої підготовки до цілеспрямованої систематичної роботи викладацького складу;
- слабкого використання наявного резерву, що міститься у шкільних дисциплінах, у тому числі й природничого циклу;
- відсутності науково-педагогічної літератури та методичних розробок із даної тематики.
Таке положення склалося внаслідок домінування застарілої тези про наочну конкретність образного мислення, що призвело до переважання вербальних методик навчання, ілюстративного підходу до його розвитку, що не потребує від школяра самостійного рішення завдань на побудову тих чи інших образів. Відсутність цілісної концепції розвитку образного мислення школярів у процесі засвоєння знань та науково обґрунтованих технологій утворення образів і оперування ними також суттєво ускладнює та збіднює психічний розвиток особистості дитини у процесі навчання та виховання. Реальний стан показує, що проблема підвищення рівня образного мислення школярів вирішується не комплексно, а тільки у процесі вивчення окремих навчальних предметів, в яких це питання розглядаються не в цілому, а лише певних його складових елементів. Як наслідок, в учнів спостерігається посилення пасивності чуттєвого сприйняття, гальмування здатності утворювати яскраві суб'єктивні образи та уявлення, довільного використання змісту образної пам'яті та уяви і вільне оперування ними.
Таким чином, зростання актуальності проблеми образного мислення учнів загальноосвітніх шкіл, недостатній рівень її розробленості у педагогічній науці й практиці, а також значні потенційні можливості дисциплін природничого циклу для розвитку означеного особистісного утворення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Розвиток образного мислення старшокласників у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження є складовою комплексної теми Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до творчої діяльності” кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, що виконується на замовлення Міністерства освіти і науки України (№ 2-96). Тему дисертації затверджено на вченій раді Криворізького державного педагогічного університету й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 11.04. 2001 року).
Об'єкт дослідження: процес розвитку образного мислення старшокласників загальноосвітніх шкіл.
Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови розвитку образного мислення старшокласників засобами природничо-наукових дисциплін.
Мета дослідження полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи розвитку образного мислення старшокласників у процесі вивчення природничо-наукового циклу дисциплін та
виявленні організаційно-педагогічних умов її реалізації.
В основу дослідження покладено наступну гіпотезу. Розвиток образного мислення старшокласників у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін набуває ефективності, якщо:
- він буде здійснюватися як невід'ємна складова частина цілісного процесу формування творчої особистості учня;
- реалізація його змісту забезпечується використанням науково-педагогічної системи методів і прийомів створення образних уявлень, застосуванням керованого поетапного формування розумових дій (за П.Я.Гальперіним), комбінуванням художніх, геометричних та знаково-символічних образів, опорою на зону найближчого розвитку школярів і врахуванням індивідуальних особливостей їхнього образного мислення, відповідною підготовкою вчителів природничих дисциплін.
Згідно з метою, гіпотезою, та враховуючи специфіку предмету дослідження, було визначено такі його завдання:
1. Вивчити та проаналізувати практику роботи загальноосвітніх шкіл та дані психолого-педагогічних досліджень з проблеми розвитку образного мислення старшокласників.
2. Уточнити сутність поняття "образне мислення", розробити критерії та виявити рівні розвитку образних уявлень у старшокласників.
3. Виявити чинники та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови цілеспрямованого розвитку образного мислення учнів у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.
4. Експериментально перевірити ефективність розробленої системи педагогічних заходів, які забезпечують розвиток образного мислення старшокласників у практиці роботи школи.
5. За результатами дослідження підготувати науково-практичні рекомендації.
Методологічною основою дослідження є філософські положення наукової теорії пізнання психічних і соціальних явищ, про єдність діяльності, свідомості й особистісних утворень; про гармонійний та цілісний розвиток особистості; про взаємозв'язок та взаємозумовленість соціальної практики та духовної культури. Конкретна методологія дослідження будувалась на ідеях теорії діяльнісної сутності людини та її творчої активності, педагогічних концепціях про суспільну роль і функції середньої школи у вихованні творчої особистості, цілісності як принципу пояснення специфіки педагогічних явищ і процесів, системному підході при багаторівневому та всебічному аналізі об’єктів педагогічної діяльності; основних положеннях, викладених у Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття).
Теоретичною базою дослідження стали вихідні положення педагогіки та психології про сутність особистості й активізацію особистісного пізнавального потенціалу; концептуальні положення, які розкривають соціальну природу, структуру, закономірності й принципи пізнавальної діяльності особистості; психологічні закономірності й механізми формування образного мислення; різновиди та специфічні особливості розвитку наочно-образного мислення засобами образотворчого мистецтва, літератури, музики та трудового навчання.
Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження було використано комплекс методів теоретичного і емпіричного дослідження:
· теоретичний та порівняльний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, що дозволило виявити, узагальнити і систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження;
· педагогічні спостереження, анкетування, тестування, бесіди з учнями та вчителями, викладачами вищих навчальних закладів, інтерв’ювання, незалежні експертні оцінки на пошуково-констатуючих і формуючих етапах дослідження з метою подальшого аналізу педагогічних явищ; кількісного та якісного аналізу результатів на базі математичної статистики;
· вивчення досвіду роботи вчителів і викладачів вищих навчальних закладів, моделювання комплексу шляхів і методів підвищення ефективності розвитку

образного мислення старшокласників для розробки системи заходів, спрямованих на реалізацію досліджуваних умов.
Експериментальна база та організація дослідження. Науково-дослідна робота проводилася у старших класах загальноосвітніх міських і сільських шкіл Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей. Дослідженням було охоплено 836 учнів і 139 учителів.
Дослідження проводилось у декілька взаємопов'язаних етапів.
Перший (1997 - 1999 рр.) пошуково-теоретичний. На цьому етапі було вивчено історію та сучасний стан проблеми, здійснено аналіз науково-педагогічної та програмно-методичної літератури. Як підсумок, було визначено та сформульовано вихідні параметри дослідження, його предмет, межі, робочу гіпотезу, завдання, методологію та методи.
Другий етап (1999 - 2000 рр.) дослідно-експериментальний, був пов'язаний з моделюванням та експериментальною перевіркою організаційно-педагогічних умов, необхідних і достатніх для ефективного розвитку образного мислення учнів старшого шкільного віку. Водночас проводився формуючий експеримент у загальноосвітніх школах, збиралися й оброблялися емпіричні дані.
Третій етап (2000 - 2002 рр.) узагальнюючий. На ньому відбувалися узагальнення та корекція висновків, отриманих на попередніх етапах; систематизація, обробка й кінцеве узагальнення результатів дослідження; їхня апробація та впровадження; формулювалися основні висновки дослідження; розроблялися практичні рекомендації; здійснювалося літературне оформлення дисертації.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні й теоретико-експериментальному обгрунтуванні організаційно-педагогічних умов удосконалення процесу розвитку образного мислення старшокласників при викладанні природничо-наукових дисциплін, з'ясуванні сукупності чинників, що впливають на ефективність формування образних уявлень, розробці та успішній апробації педагогічних технологій розвитку образного мислення у старшокласників.
Теоретичне значення дослідження пов'язується з визначенням і науковим обґрунтуванням змісту та структури розвитку образного мислення старшокласників у процесі вивчення природничо-наукового циклу дисциплін, у розкритті шляхів підвищення якості розвитку образного мислення учнів засобами спеціального комплексу психолого-педагогічних заходів (опанування школярами спеціальними методами та прийомами створення образних уявлень; впровадження керованого поетапного процесу формування чуттєвих образів; комбінування та поєднання різнопланових компонентів образного мислення; індивідуалізація образної діяльності школярів); у визначенні критеріїв діагностування і показників оцінки рівня ефективності розвитку образного мислення (усталеність образу, повнота образу, широта оперування образом, рівень узагальненості образу, динамічність образу); у розробці педагогічно спрямованої організаційно-методичної системи підготовки вчителів природничих дисциплін до розвитку образного мислення учнів, що передбачає ознайомлення вчителів із теоретичними аспектами та методиками планування образної діяльності школярів шляхом інформаційно-ознайомлювальної роботи та опануванні ними спеціальних курсів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. На базі теоретичних узагальнень і висновків розроблено конкретні пропозиції, що спрямовані на підвищення ефективності розвитку образного мислення старшокласників й, як наслідок, формування творчої особистості дитини. Створено та успішно апробовано комплексні методики оцінки та діагностики рівня розвитку образних компонентів мислення старшокласників. Розроблено та впроваджено конкретні методичні рекомендації з підвищення ефективності вивчення природничо-наукових дисциплін, що також можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації. Результати роботи можуть бути використані при розробці та удосконаленні навчально-методичної літератури та
стати базою для подальших досліджень.
Матеріали дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи загальноосвітніх шкіл Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей; вищих навчальних закладів при підготовці майбутніх учителів природничих дисциплін (Криворізький та Херсонський державні педагогічні університети) та інженерних кадрів (Український державний морський технічний університет (м. Миколаїв)); у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів (Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти; Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон)).
На основі теоретичних положень і висновків дослідження розроблено факультативний курс і методичні рекомендації, що були впроваджені в педагогічну практику.
Обгрунтованість і вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечено чіткістю та визначеністю методологічних і теоретичних вихідних позицій; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних задачам і логіці дослідження; репрезентативністю статистичної вибірки; тривалим характером дослідження; зафіксованою повторюваністю результатів педагогічного експерименту; поєднанням кількісного і якісного їхнього аналізу; зіставленням отриманих даних із результатами дослідження інших авторів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження обговорювались і отримали схвалення на щорічних наукових конференціях у Криворізькому та Херсонському державних педагогічних університетах, Всеукраїнській науково-практичній конференції (Київ, 1998 р.), міжнародних наукових конференціях (Кривий Ріг, 1998 р.; Барановичі, Республіка Бєларусь, 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференції (Херсон, 2000 р.); доповідались на засіданнях кафедр та радах факультетів, методичних семінарах і звітних конференціях професорсько-викладацького складу (1997 - 2002 рр.) Дніпропетровського інституту освіти, Криворізького та Херсонського державних педагогічних університетів.

Публікації. Основні концептуальні ідеї, зміст, методики та результати дослідження відображено у 10 одноосібних публікаціях автора (з них 5 у журналах і збірниках, затверджених ВАК України).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Найбільшу цінність сучасного суспільства становить його творчий потенціал, а отже забезпечення комплексного розвитку творчих здібностей та всіх компонентів мислення підростаючого покоління є найважливішим завданням системи освіти. Необхідною умовою та головною складовою всебічного розвитку особистості та формування активного мислення старшокласників є залучення їх до образної діяльності. Саме тому проблема розвитку образного мислення учнів має непересічне як теоретичне, так і практичне значення.
Аналіз практики діяльності загальноосвітньої школи засвідчив, що рівень організації процесу розвитку образного мислення старшокласників не може бути визнано задовільним. Недостатність теоретичних і методичних розробок одна з причин слабкої професійної (дидактичної, психологічної тощо) підготовки вчителів, що у свою чергу призводить до ускладнень при навчанні учнів, не дотриманні високих вимог щодо досягнення необхідного загальнокультурного, інтелектуального та морального рівнів особистості випускників.
Дієвим шляхом підвищення ефективності підготовки учнів, розвитку їхнього творчого потенціалу з урахуванням реалій сучасності та обмеженої кількості навчальних годин є інтенсифікація образної діяльності, поглиблення якості чуттєвого сприйняття, активізація здатності утворювати яскраві суб'єктивні образи та уявлення й оперувати ними. Це вимагає орієнтації на науково обґрунтовані заcади вдосконалення та оптимізації образної діяльності старшокласників, зокрема при викладанні природничо-наукових дисциплін, розробки і реалізації спеціальної педагогічної програми цілеспрямованого розвитку образного мислення та створення комплексу організаційно-педагогічних умов успішної її реалізації.
Результати проведеного дослідження показують, що формування умінь образного мислення старшокласників повинно грунтуватись на загальних механізмах процесу пізнання об'єктивної дійсності, що передбачає низку послідовних взаємопов'язаних етапів (стадій) його розвитку. У діалектику переходу з однієї стадії на більш високий її рівень закладений так званий когнітивний дисонанс, що виникає в результаті неспівпадання нової інформації, яку отримує учень, зі старим його інформаційним багажем. Розвиток творчого потенціалу відчувається тільки за умови цілеспрямованої діяльності вчителя і учня з обов'язковим урахуванням психологічних закономірностей розвитку утворення, що розглядається, психофізіологічних і вікових особливостей школярів. Механізм пізнання і розвитку образного світосприймання і мислення побудований на інтеріорізації, тобто поступовому переходу сукупності зовнішніх впливів на особистість, на її внутрішній план. Процес формування творчих можливостей старшокласників вимагає організації навчально-виховної діяльності на основі зони їхнього найближчого розвитку, забезпечення діалектичної взаємодії зовнішніх факторів і особистісного пізнавального потенціалу учня. Темпи образного” розвитку кожного учня носять суто індивідуальний характер і співвідносяться з особистісною точкою відліку від початку руху.
Крім наведених вихідних положень, розвиток образного мислення учнів вимагає врахування системи дидактичних принципів (комплексний, інтегрований підхід до організації навчального процесу, зв'язок із життям, науковість, систематичність і послідовність, активність, наочність, доступність та ін.).
Програма поетапного розвитку образного мислення старшокласників засобами природничо-наукових дисциплін передбачає: уміння самостійно здобувати знання; активізацію потреби в образному світосприйнятті; розвиток аналітичних умінь та навичок образної діяльності; активізацію особистісного творчого потенціалу; реалізацію набутих знань та умінь у творчій діяльності.
Виконання програми вимагає створення відповідного комплексу організаційно-педагогічних умов: організаційно-дидактичних (рівень розробленості теорії образного мислення, скоординованість навчальних планів і програм природничо-наукових дисциплін, всебічне розкриття питань образної діяльності у підручниках і навчальних посібниках, відповідна підготовка вчителів, наявність системи розвитку образного мислення, реалізація міжпредметного підходу щодо побудови змісту природничо-наукових дисциплін); організаційно-діяльнісних (ознайомлення вчителів зі змістом програм і підручників природничо-наукових дисциплін, організація спільної методичної роботи, наявність ефективних методів і засобів розвитку образного мислення; інтегративний підхід до планування заходів образного” характеру, систематичність здійснення навчальної образної діяльності, розвиток позитивної мотивації учнів до образної діяльності); психічних здібностей школярів (інтелектуальна активність, креативність, дивергентність, асоціативність, інтуїція, уява, фантазія).
На основі аналізу змісту наукового знання, що розкривається в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін старшої школи, та природи творчої образної діяльності людини сформульовано основні теоретичні положення організації образної діяльності учнів, розкрито та уточнено змістовну сторону поняття ”образне мислення”, визначено принципи його розвитку та особливості їхнього застосування.
Доведено, що розвиток образного мислення старшокласників є найбільш результативним при опорі на зону найближчого розвитку учнів, що вимагає застосування навчально-виховних дій упереджуючого характеру (випереджаючих завдань). Це передбачає створення таких умов, коли школярі вимушені виявляти та реалізовувати образні здібності, досвіду використання яких вони ще не мають. Проблемні ситуації обумовлюють необхідність постійно підкріплюваної або самостійної актуалізації й адаптації як психолого-чуттєвих, так й психолого-логічних процесів, створюють потребу в засвоєнні нових знань, забезпечують оптимальні умови для реалізації образних умінь і навичок учнів.
Одним із найбільш ефективних методів активного розвитку образного мислення, актуалізації індивідуальних образних уявлень є розширення суб'єктивного досвіду спілкування з художніми творами, образотворчим мистецтвом, музикою, засобами наочності, природою тощо, а також залучення і раціональне поєднання найбільш ефективних методів активного навчання: діалогізації та проблематизації. Апробація різноманітних форм і методів організації навчального процесу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін у старшій школі засвідчила, що досить ефективним засобом розвитку образного мислення учнів є використання уроків проблемного характеру, диспутів, педагогічних ігор, уроків-візуалізацій, творчих закріплюючих вправ. Широке їхнє застосування активізує процес образного навчання, сприяє поглибленню та розширенню творчих здібностей школярів, забезпечує всебічний контроль за формуванням їхніх образних умінь і навичок.
Успішне здійснення поетапного образного” розвитку старшокласників потребує відповідної підготовки вчителів природничо-наукових дисциплін. Це повинно знайти своє відображення у процесі організованого викладання у вищих педагогічних закладах освіти та системі післядипломної освіти педагогічних кадрів теоретичних основ образної діяльності, ознайомленні вчителів із навчально-методичною документацією суміжних дисциплін; у цілеспрямованому пошуку образних аспектів взаємозв’язку цих дисциплін та механізмів прогностичного моделювання розвитку досліджуваного утворення; розробці інтегрованих курсів і занять, системи завдань здійснення навчально-організаційної діяльності.
Розвиток образного мислення старшокласників вимагає врахування впливу комплексу факторів. Це, перш за все, рівень розробки теоретичного та методичного забезпечення розвитку образного мислення старшокласників у процесі реалізації художньо-естетичного та загальнонавчального змісту дисциплін науково-природничого циклу; особливості особистісно пізнавального потенціалу учня, зокрема здатності до чуттєвого сприймання утворення образних уявлень, проведення операцій образного характеру; рівень умінь та навичок образної діяльності старшокласників; психолого-педагогічна готовність вчителів навчально-природничих дисциплін до розвитку образного мислення учнів старшого шкільного віку.
Результати експериментального дослідження, яке проводилося нами протягом 1997-2002 рр., дали підстави стверджувати, що впровадження програми та створення відповідних організаційно-педагогічних умов розвитку образного мислення старшокласників у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін дозволило активізувати навчальну діяльність учнів, забезпечити належну повноцінну їхню підготовку. Так, порівняно з контрольними, в експериментальних класах значно підвищилась якість образного мислення, а саме за критеріями: показники широти оперування образом, глибини оперування образом, повноти образу, узагальненості образу та динамічності образу.
Отримані дані констатуючого та контрольного зрізів засвідчили суттєві позитивні зміни у показниках учнів експериментальних класів. Кількість хороших і відмінних оцінок зросла у 1,72,2 рази (для широти оперування образом було 31,6 %, а стало 54,2 %; для усталеності образу відповідно 32,7 % та 56,9 %; для повноти образу 30,3 % та 68,0 %; для узагальненості образу 34,0 % та 60,2 %; для динамічності образу 28,7 % та 61,3 %). Позитивні зрушення в якості сформованості образних умінь і навичок спостерігалися і в учнів контрольних класів, проте у експериментальних групах ці показники значно вищі.
Отже, аналіз результатів проведеного експерименту дав усі підстави зробити висновок, що ефективність розвитку образного мислення старшокласників засобами природничо-наукових дисциплін забезпечується використанням науково-педагогічної системи прийомів створення образних уявлень; застосуванням міжпредметних зв'язків у процесі керованого поетапного формування чуттєвих образів; комбінуванням та інтеграцією художніх, геометричних і знаково-символічних образів; варіативністю реалізації програмного образного матеріалу відповідно до рівнів сформованості в учнів досліджуваних умінь і навичок; раціональним динамічним поєднанням індивідуальних і колективних форм навчання; відповідною професійною підготовкою вчителів природничо-наукових дисциплін.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. На подальше наукове обгрунтування та практичне впровадження чекають питання: розвиток образного мислення майбутніх учителів природничо-наукових дисциплін; підвищення ефективності розвитку образного мислення старшокласників шляхом залучення національно-художнього надбання українського народу (осмислення народознавчого та етнографічного образного матеріалу, залучення творів народних художніх ремесел тощо); визначення інтервальних оцінок складності образних диференційованих завдань, доцільних до використання у різних типологічних підгрупах учнів; реалізації оптимальних умов формування суттєвих поєднань компонентів мотивації (змістовного, процесуального) та самоорганізації (пізнавального, прогностичного) в образній навчальній діяльності; розробки навчально-програмної документації; забезпечення навчально-виховного процесу старшої школи новими дидактичними матеріалами. Залишається відкритою проблема методичного забезпечення ефективної підготовки студентів педагогічних вищих навчальних закладів до розвитку образного мислення старшокласників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Алексеева З.Г. Телепередача как средство формирования и развития пространственных представлений у учащихся 9 классов: (На материале стереометрии): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02/ Ленинградский гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1974. 20 с.

2.

Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. 486 с.

3.

Арутюнян Е.Б., Левитас Г.Г. Наглядность в преподавании геометрии// Преподавание геометрии в 9-10 классах: Сб. ст./ Сост. З.А.Скопец, Р.А.Хабиб. М.: Просвещение, 1980. С.97-105.

4.

Андрієвський Б.М. Стислий огляд сучасних педагогічних технологій. Херсон: Айлант, 2001. 92 с.

5.

Баран И.О., Вецало Ю.А. Использование ПЭВМ для активизации самостоятельной учебной деятельности в изучении курса геометрии// Совершенствование форм индивидуальной работы студентов: Сб. науч. тр. Николаев: НКИ, 1990. С.61-63.

6.

Бачинський П.П. Реалізація принципу гуманітарізації в освітньому стандарті з хімії// Педагогіка і психологія. 1996. №1. С.46-51.

7.

Біологія. Проект Державного стандарту освіти// Біологія і хімія в школі. 1996. №2. С.7-12.

8.

Болотова А.К. Новый взгляд на проблему способностей// Вопросы психологии. 1997. №5. С.14-16.

9.

Бондар В.І. Дидактичне забезпечення управління процесом навчання// Освіта і управління. 1997. №2. С.85-109.

10.

Борейко А.С. Развитие пространственного воображения учащихся X-XI классов при изучении стереометрии: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01/ Укр. пед. ун-т им. М.П.Драгоманова. К., 1992. 17 с.

11.

Ботвинников А.Д., Ломов Б.Ф. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников. М.: Педагогика, 1979. 255 с.

12.

Боярчук Б.Ф. Межпредметные связи в процессе обучения. Вологда, 1988. 75 с.

13.

Бургин М.С. Понятия и функции методологии педагогики// Советская педагогика. 1990. №10. С.74-77.

14.

Буринська Н.М. Сучасні підходи до шкільної природничої освіти// Біологія і хімія в школі. 1996. №2. С.2-3.

15.

Буринська Н.М. Хімія. 8 клас: Підручник для серед. Загальноосвіт. шк. 3-є вид., випр. і доп. К.: Перун, Ірпінь, 2000. 160 с.

16.

Василюк Ф.Е. Структура образа// Вопросы психологии. 1993. №5. С.5-12.

17.

Введение в научные исследования по педагогике: Учеб. пособие для студентов пединститутов/ Ю.К.Бабанский, В.И.Журавлев, В.К.Розов и др./ Под ред. В.И.Журавлева. М.: Просвещение, 1988. 239 с.

18.

Величковский Б.М. Микроструктурный анализ зрительного восприятия: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01/ Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1973. 20 с.

19.

Величковский Б.М. Функциональная организация познавательных процессов: Автореф. дис. ... докт. психол. наук: 19.00.01/ Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1987. 44 с.

20.

Величковский Б.М., Зинченко В.П., Лурия А.Р. Психология восприятия. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. 246 с.

21.

Вельдбрехт Д.О. Естетична пiдготовка майбутнiх вчителiв засобами математики// Органiзацiя естетичної освiти вчителя: Монограф. Зб. Херсон, 1997. С.45-47.

22.

Вельдбрехт Д.О., Олiйник Т.Ф. Взаємозв'язок математичних i художнiх здiбностей// Актуальнi проблеми пiдготовки вчителiв: Монограф. зб. ст. Херсон: ХДПI, 1997. С.55-57.

23.

Венгер Л.А. Восприятие и обучение (Дошкольный возраст). М.: Просвещение, 1969. 365 с.

24.

Верхола А.П. Графическая подготовка учащихся в школе. К.: Рад. шк., 1985. 126 с.

25.

Верченко С.Б. Развитие пространственных представлений учащихся при изучении геометрического материала в IV-V классах средней школы: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02/ Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1984. 16 с.

26.

Владимиров Д. Химизация поэзии и поэтизация химии// Химия и жизнь. 1979. №2. С.74-76.

27.

Власова Е.Н. Методика развития пространственных представлений в процессе преподавания проекционного черчения в средней школе: Автореф. дис. ... канд. пед. наук/ Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1954. 18 с.

28.

Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся/ И.С.Якиманская и др.; Под ред. И.С.Якиманской. М.: Педагогика, 1989. 224 с.

29.

Восканян К.В. Взаимодействие слова и геометрического образа при построении чертежей геометрических задач на доказательство (VI-VIII классы): Автореф. дис. ... канд. пед. наук/ Тбилисский гос. ун-т. Тбилиси, 1966. 29 с.

30.

Восканян К.В. Построение геометрических фигур как средство развития мышления школьников// Вопросы психологии. 1989. №6. С.56-61.

31.

Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991. 480 с.

32.

Вяльцева И.Г. Особенности методики формирования и развития пространственных представлений учащихся старших классов вечерней (сменной) школы в процессе обучения геометрии: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.731/ Ярославский гос. пед. ин-т им. К.Д.Ушинского. Ярославль, 1972. 21 с.

33.

Галкина О.И. Развитие пространственных представлений у детей в начальной школе. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. 100 с.

34.

Гальперин П.Я. Умственное действие как основа формирования мысли и образа// Вопросы психологии. 1957. №6. С.32-56.

35.

Гильбух Ю.З. Тренировка пространственного воображения// Школа и производство. 1980. №8. С.22-30.

36.

Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии/ Пер. с англ.; Под общ. ред. Ю.П.Адлера. М.: Прогресс, 1976. 496 с.

37.

Глейзер Г.Д. Методы формирования и развития пространственных представлений взрослых в процессе обучения геометрии в школе: Автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02/ Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1984. 40 с.

38.

Глейзер Г.Д. Психолого-математические основы развития пространственных представлений при обучении геометрии// Преподавание геометрии в 9-10 классах: Сб. ст./ Сост. З.А.Скопец, Р.А.Хабиб. М.: Просвещение, 1980. С.253-269.

39.

Глинская И.П. Формирование способов овладения пространственной информацией на плоскости у младших школьников (На основе исследования приёмов передачи пространства в изобразительной деятельности): Автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.01/ Ленинградский гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1973. 43 с.

40.

Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманізація загальної середньої школи// Початкова школа. 1995. №3. С.4-10.; №4. С.9-14.

41.

Гостев А.А. Актуальные проблемы изучения образного мышления// Вопросы психологии. 1984. №1. С.114-119.

42.

Гостев А.А. Образная сфера личности// Психол. журнал. 1985. №4. С.33-42.

43.

Гостев А.А., Дружинин В.Н., Дрынков А.В. Проблемы психологии образа// Психол. журнал. 1984. №2. С.124-128.

44.

Гостев А.А., Рубахин В.Ф. Классификация образных явлений в свете системного подхода// Вопросы психологии. 1985. №1. С.33-42.

45.

Грегори Р.Л. Разумный глаз/ Пер. с англ. и предисл. д-ра мед. наук А.И.Когана. М.: Мир, 1972. 216 с.

46.

Григорян К.К. Некоторые особенности процесса образного мышления: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 21.960/ Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1972. 26 с.

47.

Григорян К.К. Проблема образного мышления и его операциональных структур в современной психологии// Вопросы математического моделирования и структурного исследования психологической деятельности. Владимир, 1972. С.168-182.

48.

Гурова Л.Л. Исследование мышления как решения задач: Автореф. дис. ... докт. психол. наук: 19.00.01/ НИИ общей и пед. психологии АПН СССР. М., 1976. 47 с.

49.

Гурова Л.Л. Функция наглядно-образных компонентов в решении задач// Вопросы психологии. 1969. №5. С.76-89.

50.

Дiдковська Т.В., Нестерчук А.В., Сверчевська I.А. Виховання красою математики// Психолого-педагогiчнi фактори пiдвищення професiйної майстерностi вчителя-вихователя: Тези Всеукраїн. наук.-практ. конференцiї 16-17 листопада 1995 р. Житомир: ЖДПI, 1995. С.281.

51.

Дададжанов М. Формирование пространственных представлений у учащихся V класса в процессе изучения географической карты: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07/ Ташкентский гос. пед. ин-т им. Низами. Ташкент, 1974. 35 с.

52.

Далингер В.А. Новые информационные технологии в обучении геометрии// Новые исследования в педагогических науках. 1991. вып.1 (57). С.39-43.

53.

Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики/ Под ред. М.Н. Скаткина. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1982. 175 с.

54.

Дитькова С.Ю. Формирование художественно-образных представлений старшеклассников на разных этапах изучения литературного произведения: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02/ Ин-т педагогики АПН Украины. К., 1996. 23 с.

55.

Дудницын Ю.П., Сытина Т.Л. Использование наглядных пособий и технических средств на уроках геометрии в IX классе// Из опыта преподавания математики в школе: Пособие для учителей/ Сост. А.Д.Семушкин, С.Б.Суворова. М.: Просвещение, 1978. С.188-201.

56.

Дунаева З.М. Особенности пространственных представлений у детей с задержкой психического развития и методы их коррекции: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01/ Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1980. 22 с.

57.

Ералин К. Формирование пространственных представлений у учащихся I-VI классов на уроках изобразительного искусства (На примере общеобразовательных школ Казахской ССР): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02/ Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1986. 23 с.

58.

Завалишина Д.Н. Образное мышление в контексте обучения// Вопросы психологии. 1992. №1. С.170-171.

59.

Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. М.: Наука, 1986. 176 с.

60.

Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. М.: АПН, 1980. 132 с.

61.

Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. М.: Педагогика, 1987. 160 с.

62.

Заика Е.В. Упражнения для развития взаимосвязей образно-пространственного и вербального мышления// Вопросы психологии. 1996. №2. С.24-30.

63.

Зинченко В.П., Вергилес Н.Ю. Формирование зрительного образа. М.: МГУ, 1969. 106 с.

64.

Зламанюк Л.М. Випереджальні завдання як засіб активізації розвитку образного мислення школярів// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 21. Херсон: Айлант, 2001. С.112-118.

65.

Зламанюк Л.М. Знаково-символічна діяльність як вагомий фактор розвитку образного мислення школярів// Зб. наук. пр. Ін-ту психології АПН України. К., 2002; т.V. С.182-186.

66.

Зламанюк Л.М. Тематична атестація. Хімія. 8 клас.: Методичний посібник. Дніпропетровськ: МНПО Альфа”, 2001. 70 с.

67.

Зламанюк Л.М. Нетрадиційні форми організації навчання хімії. 10 11 класи: Методичний посібник. Дніпропетровськ: ДОІППО, 2001. 76 с.

68.

Зламанюк Л.М. Хімія (поурочне планування). 9клас.: Методичний посібник. Днепропетровск: ОТВ Інновація” (навчальна та методична література). , 2002. 74 с.

69.

Зламанюк Л.М. Педагогічні ігри на уроках хімії як засіб розвитку образного мислення старшокласників// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 16. Херсон: Айлант, 2000. С.130-135.

70.

Зламанюк Л.М. Поезія на уроках хімії: Методичний посібник. Дніпропетровськ: ДІО, 1998. 53 с.

71.

Зламанюк Л.М. Розвиток пізнавальних можливостей учнів засобами знакової символіки// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 26. Херсон: Айлант, 2002. С.247-249.

72.

Зламанюк Л.М. Теоретичні засади розвитку образного мислення старшокласників// Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 20. Частина ІІ. Херсон: Айлант, 2001. С.63-66.

73.

Зламанюк Л.М. Хімічні вечори: Методичний посібник. Дніпропетровськ: Промінь, 2000. 109 с.

74.

Злобин В.И. Формирование у школьников системы наглядно-образных представлений о средствах и методах изображения: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01/ Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1987. 16 с.

75.

Ибрагимов Ф.Н. Проблема формирования пространственных представлений учащихся в обуче