РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКИ, ОСВІТИ І ВИРОБНИЦТВА

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

Підоричева Ірина Юріївна

УДК 338.242+334

РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ ІНТЕГРАЦІЇ
НАУКИ, ОСВІТИ І ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Землянкін Анатолій Іванович

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП….………………………….……………..…………………………………......3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКИ, ОСВІТИ І ВИРОБНИЦТВА ……………………………………………………………………...10
1.1. Сутність і об'єктивна необхідність інтеграції науки і освіти ……..……10
1.2. Передумови та сучасні виклики розвитку науково-освітньо-виробничої
взаємодії...............................................................................................................26
1.3. Концептуальні положення інтеграції науки, освіти і виробництва …...43
Висновки до першого розділу ..……………………………………………….55
РОЗДІЛ 2. СТАН І ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ФОРМ І ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ НАУКИ, ОСВІТИ І ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ……57
2.1. Аналіз існуючих форм і процесів інтеграції науки, освіти і
виробництва ………………………………………………………….………...57
2.2. Класифікація форм інтеграції основних учасників інноваційного
процесу……………………………………………………………………….....85
2.3. Основні напрями удосконалення інтеграції процесу «освіта – наука –
виробництво» ....................................................................................................106
Висновки до другого розділу ……………….….…………...……………….122
РОЗДІЛ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НАУКИ, ОСВІТИ І ВИРОБНИЦТВА В РАМКАХ ПРОЕКТНОЇ ФОРМИ ІНТЕГРАЦІЇ ……….…...125
3.1. Модель проектної інтеграції науки, освіти і виробництва.…..………..125
3.2. Формування організаційної структури управління проектною формою
інтеграції………………………………………………………………….…...138
3.3. Ефективнісь науково-освітньо-виробничої інтеграції і рекомендації щодо її оцінки ..…………..…………………………………………………...150
Висновки до третього розділу ………………………….……………….…...165
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….………...………...173
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………...195

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток світової та національної економік у сучасних умовах значною мірою визначається їх здатністю продукувати, використовувати й комерціалізувати нові знання і технології. Інновації виступають ключовим фактором економічного розвитку, забезпечуючи понад 50% світового економічного зростання. Разом із тим економіка України продовжує базуватись на сировинних галузях і виробництві продукції з низькою доданою вартістю. Зростання ВВП за рахунок виконання наукових та науково-технічних робіт становить лише 0,9%, тоді як у країнах ОЕСР – 2,29% ВВП, ЄС – 2,01, США – 2,68, Японії – 3,44% ВВП. Слабкими залишаються позиції українських підприємств на зовнішніх ринках. Продукція високотехнологічних галузей національної економіки становить лише 2,8% обсягу промислового експорту. Частка України на світовому ринку наукоємної продукції, який оцінюється у 2,5-3 трлн. дол., не перевищує 0,1%, що в сотні разів нижче порівняно із США (36%), Японією (30%), Німеччиною (17%). Наявна ситуація обумовлюється багатьма причинами, однією з яких є низький рівень взаємодії між базовими елементами інноваційного процесу – наукою, освітою і виробництвом. Саме ефективна інтеграція цих сфер економіки, як переконливо доводить світовий досвід, забезпечує провідні позиції країн у міжнародній конкуренції, підвищує науково-технологічний потенціал і ефективність економічних процесів.
Проблеми інноваційного розвитку, інтеграції науки, освіти і виробництва у їх різних аспектах (економічному, філософському, правовому, історичному) розглядали у своїх роботах такі вчені: В. Александрова, О. Алимов, О. Амоша, Ю. Бажал, Дж. Бернал, П. Бубенко, І. Булєєв, Б. Бур¬кинський, А. Бьютендам, А. Воронкова, І. Галиця, А. Гальчинський, В. Геєць, О. Голіченко, Л. Гохберг, Г. Губерна, В. Гриньова, І. Дєжина, О. Динкін, І. Єгоров, М. Єрмошенко, М. Згуровський, А. Землянкін, Н. Іванова, С. Кацура, М. Кизим, С. Кравченко, Т. Кузнєцова, Л. Кузьменко, В. Куценко, О. Лапко, В. Ляшенко, В. Макаров, Б. Маліцький, Г. Моісеєв, Б. Патон, Й. Піннінгс, О. Попович, Л. Саломатіна, Б. Санто, В. Семиноженко, В. Соловйов, Б. Твісс, Л. Федулова, С. Харічков, В. Хобта, Л. Червова, М. Чумаченко, А. Чухно, Н. Чухрай, Й. Шумпетер, В. Яцков.
Незважаючи на значну кількість публікацій із досліджуваної проблеми, через її складність і новизну, багато питань усе ще залишаються невирішеними. Так, в умовах формування ринкової інноваційної системи перед наукою і освітою ставляться принципово нові вимоги. Головна з них полягає в тому, щоб наукові та освітні організації перетворити на активних учасників інноваційного процесу, дієвих стимуляторів розвитку продуктивних сил. Реалізація такого підходу неможлива без удосконалення діючих форм інтеграції й упровадження нових перспективних моделей співробітництва науки і освіти з виробництвом. Ураховуючи, що у країні діють сектор вищої освіти, академічний, галузевий і заводський сектори науки, державний і комерційний освітні сектори, державні та приватні підприємства, дослідження процесів розвитку їх різноманітного поєднання є актуальним і важливим завданням.
Необхідність подальших досліджень у сфері окреслених проблем обумовила вибір теми дисертації, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Розробка напрямів і моделей трансформації інноваційної діяльності в промисловості у контексті міжнародної інтеграції» (номер держреєстрації 0106U008450, 2006-2009 рр.), у рамках якої запропоновано моделі оптимізації спільної діяльності наукових і освітніх організацій; «Міжнародний трансфер знань в інноваційному розвитку промисловості» (номер держреєстрації 0109U000962, 2009-2012 рр.), де проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку інтеграційних форм і процесів взаємодії науки, освіти і виробництва й обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності та якості співробітництва основних учасників інноваційного процесу. Рекомендації автора використано при розробці Концепції інноваційного розвитку Донецької області до 2020 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень і розробка науково-методичних рекомендацій щодо розвитку організаційних форм інтеграції науки, освіти і виробництва.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:
уточнено сутнісну характеристику інтеграції науки і освіти на основі аналізу поняття «інтеграція» в економічному та філософському аспектах;
досліджено еволюцію взаємозв’язків науки і освіти, визначено історичні передумови науково-виробничої інтеграції та сучасні виклики поглиблення науково-освітньо-виробничої взаємодії;
проаналізовано стан і особливості розвитку процесів та форм інтеграції науки, освіти й виробництва в національних умовах;
розроблено класифікацію форм інтеграції науки, освіти і виробництва з урахуванням повноти охоплення стадій інноваційного процесу «фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – дослідно-конструкторські і проектно-конструкторські роботи – освоєння виробництва нової продукції та комерціалізація інновацій» залежно від цілей, які вирішуються на кожній із них;
запропоновано рекомендації щодо формування сприятливих організаційно-правових і фінансово-економічних умов розвитку співпраці між сферами науки і освіти з виробництвом;
обґрунтовано концептуальні положення інтеграції науки, освіти і ви-
робництва на сучасному етапі розвитку національної економіки;
розроблено модель проектної інтеграції у формі науково-освітньо-виробничого комплексу договірного характеру;
обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо оцінки ефективності інтеграції науки, освіти і виробництва.
Об’єкт дослідження – процеси економічної інтеграції, форми їх вияву у сфері науково-освітньо-виробничої взаємодії.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних питань, пов’язаних із формуванням і розвитком організаційних форм інтеграції науки, освіти і виробництва в національній економіці.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертації становлять закономірності суспільного розвитку, базові положення теорії інновацій, праці вітчизняних і зарубіжних учених із питань розвитку науки, освіти і виробництва та їх взаємодії. У роботі використано такі методи: системного аналізу – при виявленні взаємозв’язків між складовими системи «освіта – наука – виробництво»; узагальнення і порівняння – при визначенні сутності та економічної природи інтеграції, її основних відмінностей від понять «об'єднання» і «кооперація», уточненні визначення інтеграції щодо науки і освіти; історичного та логічного аналізу – при відстеженні еволюції процесів і форм інтеграції; статистичного аналізу – при дослідженні динаміки стану й тенденцій розвитку процесів інтеграції в Україні; комбінаторного та класифікаційного аналізу – при побудові класифікації форм інтеграції учасників інноваційного процесу; моделювання – при розробці моделі проектної інтеграції науки, освіти і виробництва й побудові організаційної структури управління нею; фінансової математики – при обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності проектної форми інтеграції.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації, річні звіти Національної академії наук України, результати власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і науково-методичних положень із розвитку організаційних форм інтеграції науки, освіти і виробництва, спрямованих на підвищення ефективності і якості їх функціонування та співробітництва. Основними результатами, які характеризують наукову новизну, є такі:
уперше:
запропоновано модель інтеграції науки, освіти і виробництва, засновану на взаємовигідному партнерстві та проектному методі співробітництва, орієнтовану на підвищення ефективності інтеграційних процесів, у тому числі на основі встановлення раціональних зв’язків між самостійними організаціями в умовах спільної реалізації ними інноваційних проектів;
удосконалено:
концептуальні положення інтеграції науки, освіти і виробництва в напрямі активізації законодавчої та фінансової підтримки діючих інтеграційних структур і розвитку нових прогресивних моделей інтеграції, здатних відповідати характеру сучасних виробничих, організаційних і соціальних процесів, формату інституційних відносин у науково-освітній сфері та виробництві. Реалізація такої концепції дозволить перейти від стихійного стану інтеграційних процесів до планованого, зберегти національні традиції та опанувати здобутки зарубіжних країн у сфері інтеграції;
класифікацію форм інтеграції на основі ідентифікації і якісного аналізу можливих на практиці комбінацій науково-освітньої та науково-освітньо-виробничої взаємодії. В основу класифікації покладено повноту охоплення стадій інноваційного процесу залежно від цілей, які вирішуються на кожній із них. Перевага такого параметра класифікації порівняно з іншими полягає в існуванні достатнього простору для включення в загальну схему класифікації постійно виникаючих нових варіантів взаємодії науки, освіти і виробництва;
науково-методичний підхід до проведення оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції, що базується на системному виділенні економічної, науково-технічної, виробничої та освітньої цілей із формуванням критеріїв (індикаторів) ступеня їх досягнення, який на відміну від існуючих методик заснований на якісно-кількісному підході до оцінки інтеграції;
дістали подальшого розвитку:
підходи до обґрунтування еволюції взаємозв’язків науки і освіти, історичних передумов інтеграції науки і виробництва, що дозволило розвинути ідею поєднання навчання з науковими дослідженнями, виявити деформацію формування сукупності передумов інтеграції науки і виробництва в радянський період і в період ринкового реформування українського суспільства; передумови науково-освітньо-виробничої інтеграції у процесі формування інноваційно орієнтованої економіки;
поняття «інтеграція науки і освіти» як сукупності відносин між науковими і освітніми організаціями, які взаємодіють у складі інтеграційної структури або на договірних засадах щодо встановлення стійких взаємозв’язків, з метою гармонізації інтересів, досягнення додаткового ефекту від спільної діяльності та взаємовідносин із виробництвом і органами влади;
наукове обґрунтування рекомендацій щодо посилення взаємозв’язків між наукою, освітою і виробництвом у сфері нормативно-правового та фінансового забезпечення, що сприятиме активізації інноваційних процесів, зміцненню науково-освітнього потенціалу й наукоємного сектору виробництва, подальшому розвитку традиційних і впровадженню нових для України форм інтеграції;
наукові підходи до визначення методу оцінки ефективності спільної діяльності організацій науки і освіти з виробництвом у проектній формі інтеграції на основі визначення узагальнюючого показника, який ураховує основні джерела і результати функціонування інтеграційної структури (у тому числі синергетичний і бюджетний ефекти), а також рівень інфляції та чинник ризику, що дає можливість отримати повну комплексну оцінку взаємодії учасників інтеграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виконані розробки можуть бути використані при ухваленні обґрунтованих рішень із впровадження перспективних для України варіантів науково-освітньої та науково-освітньо-виробничої взаємодії, спрямованих на зміцнення і підвищення результативності інтеграційних зв'язків як ключового чинника зростання національної економіки, а також при підготовці законопроектів та внесенні змін і доповнень до чинного законодавства України, зокрема до законів «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про освіту», «Про вищу освіту».
Запропоновані рішення мають прикладний характер і використовуються: Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації (лист № 1.11/462 від 02.04.2010 р. та лист № 1.11/464 від 02.04.2010 р.), ВАТ «ПЕМ – Енерговугілля» (акт № 211/77 від 11.06.2010 р.), Донецьким науковим центром НАН України та МОНмолодьспорту України (лист № 201/206 від 30.11.2010 р.), Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької обласної державної адміністрації (лист № 4-051 від 07.02.2011 р., лист № 4-308 від 29.04.2011 р., лист № 1-818 від 21.12.2011 р.), Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (довідка № 5-2/1115-11 від 29.11.2011 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (лист № 3143/01.10 від 21.12.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження з проблем удосконалення й підвищення ефективності взаємодії науки, освіти і виробництва. Особистий внесок автора у праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового дослідження доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на таких конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.); I міжнародній конференції для студентів, магістрів, аспірантів, вчених «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2008 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції «Nastoleni moderni vědy – 2008» (м. Прага, 2008 р.); V міжнародній науково-практичній конференції «Dny Vědy – 2009» (м. Прага, 2009 р.); XIV міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (м. Луцьк, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації» (м. Вінниця, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети» (м. Донецьк, 2010 р.).
Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 15 наукових працях, з них 8 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 7 тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,93 д.а., з яких особисто автору належить 5,23 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні положення і розроблено науково-методичні рекомендації щодо вирішення актуального наукового завдання підвищення результативності спільної діяльності наукових, освітніх організацій і виробництва за рахунок розвитку організаційних форм їх інтеграції.
За результатами проведеного дослідження слід зробити такі висновки.
1. У теоретичному плані на основі аналізу існуючих підходів до визначення поняття «інтеграція» з урахуванням інституційних особливостей діяльності організацій науки і освіти в Україні уточнено сутність інтеграції стосовно сфер науки і освіти як сукупності відносин між науковими і освітніми організаціями, які взаємодіють у складі інтегрованої структури або на договірних началах з приводу встановлення стійких взаємозв’язків, з метою гармонізації інтересів, досягнення додаткового ефекту від спільної діяльності і взаємовідносин з виробництвом і органами влади. Встановлено, що зазначена сукупність відносин визначається типом економічної системи і виступає у різноманітних формах, залежних від рівня соціально-економічного розвитку суспільства.
2. Дослідження еволюції взаємозв’язків науки і освіти дозволило виявити історичні корені ідеї поєднання навчання з науковими дослідженнями. Звернення до ретроспективного аналізу вітчизняного досвіду інтеграції науки і освіти пов’язано з тим, що ряд її форм і напрямів, які склалися ще за радянських часів, зберігають своє значення й досі, а отже обумовлюють нинішній стан взаємодії науки і освіти. Доведено, що в сучасних умовах розвиток національних інтеграційних процесів між науковими і освітніми організаціями повинен йти еволюційним шляхом без втрати ними своєї юридичної і фінансової самостійності при активній участі у процесах інтеграції виробничих структур. Застосування прямолінійної логіки простого приєднання науково-дослідних інститутів до університетів в Україні по типу провідних університетів західноєвропейських країн і США є недоцільним з огляду на вітчизняний досвід і традиції, а також враховуючи модель відносин, що склалася між державою, наукою і освітою в Україні. Підкреслено провідну роль НАН України і галузевих академій наук у розвитку вітчизняної науково-освітньої сфери і процесів інтеграції.
3. Обґрунтовано, що в Україні еволюційний процес формування сукупності передумов інтеграції науки і виробництва був фактично деформований внаслідок одержавлення економіки, існування адміністративно-командної системи господарювання, обмеження прав інтелектуальної власності у радянський період; кризи економіки, незатребуваності науки, процесів дистанціювання наукової сфери і виробництва у період ринкового реформування українського суспільства, що негативно відбилося на сучасному стані науково-виробничого співробітництва. Виокремлено сучасні зовнішні та внутрішні виклики і передумови посилення зв’язків між учасниками інноваційного процесу.
4. Проаналізовано стан і особливості розвитку процесів інтеграції науки, освіти і виробництва в Україні. У результаті аналізу було встановлено, що в сучасних умовах зберігається відокремлення наукової сфери від потреб виробництва, наукові дослідження і розробки знаходять слабкий вираз в інноваційних процесах на промислових підприємствах. Основною формою організації НДДКР залишаються академічні та галузеві наукові установи, відокремлені від вищої школи і реального сектора економіки. Обґрунтовано висновок про невідповідність стану вузівського сектору науки науковим і науково-технологічним запитам суспільства.
Процес розвитку організаційних форм інтеграції науки, освіти і виробництва розглядався в єдності історичного і логічного аспектів. Історичний аспект полягає в тому, що кожна форма проходить в процесі свого руху ряд етапів: створення, становлення, функціонування і розвиток. Логічний аспект розвитку форм інтеграції полягає в наступному. На початковому етапі форми інтеграції створювалися як структури, що охоплюють лише одну або декілька стадій інноваційного процесу. На даному етапі сформувалися умови, які дозволяють інтегрувати усі ланки інноваційного процесу в одній формі, забезпечуючи взаємодію інноваційного середовища наукових організацій і освітніх установ з великими виробничими підприємствами і бізнес-структурами.
5. Ґрунтуючись на результатах аналізу вітчизняного та передового зарубіжного досвіду у сфері інтеграції, було виявлено і охарактеризовано основні традиційні та перспективні для України організаційні форми дво- і тристоронньої інтеграції науки, освіти і виробництва. Запропоновано класифікацію форм інтеграції з урахуванням усіх можливих комбінацій науково-освітньої та науково-освітньо-виробничої взаємодії, які реалізують інноваційний цикл «фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – дослідно-конструкторські і проектно-конструкторські роботи – освоєння виробництва нової продукції і комерціалізація інновацій» в залежності від цілей на кожному з відмічених етапів. Запропонована класифікація дозволила виявити усю сукупність взаємозв’язків між учасниками інноваційного процесу, ідентифікувати форми інтеграції та встановити рівень їх розвитку в Україні.
6. Досліджено сучасний стан середовища, в якому відбувається взаємодія науки, освіти і виробництва, показано, що державою не створено діючої та узгодженої законодавчої бази, належних фінансових та організаційних умов для розвитку процесів інтеграції, а існуюча інноваційна інфраструктура не забезпечує взаємовигідних взаємозв’язків між учасниками інноваційного процесу. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії сфер науки і освіти з виробництвом у сфері нормативно-правового і фінансового забезпечення. Надані рекомендації сприятимуть зміцненню взаємозв’язків між наукою і освітою, підвищенню рівня їх взаємодії з виробництвом, подоланню проблеми міжвідомчого характеру інтеграції, прискоренню комерціалізації результатів досліджень і розробок, що генеруються в наукових установах і університетах, усуненню недоліків у законодавчому і фінансовому забезпеченні інтеграції основних учасників інноваційного процесу.
7. Обґрунтовано й удосконалено концептуальні положення інтеграції науки, освіти і виробництва, засновані на всебічному підході до розвитку процесів інтеграції в Україні, що проявляється у таких ключових аспектах: підтримці діючих форм інтеграції, які складалися в нашій країні і довели свою продуктивність; використанні передового зарубіжного досвіду у сфері інтеграції; актуальному на даний час завданні пошуку і впровадження нових перспективних варіантів науково-освітньої та науково-освітньо-виробничої взаємодії, здатних забезпечити цілісність інноваційного процесу.
Встановлено, що прийняттю рішення про спільну діяльність організацій науки і освіти з виробництвом передує визначення їх індивідуальних інтересів. У результаті виокремлення сукупності цілей і мотивів, які спонукають організації і підприємства до інтеграції, з’ясовано, що вирішальною умовою успішного протікання інтеграційних процесів виступає досягнення спільності інтересів і взаємної вигоди усіх взаємодіючих сторін.
8. Запропоновано модель проектної інтеграції науки, освіти і виробництва у формі договірного науково-освітньо-виробничого комплексу, орієнтованого на об’єднання ресурсів і можливостей, координацію зусиль учасників в процесі їх спільної діяльності. Модель інтеграції покладено в основу проекту створення Донецького науково-освітньо-виробничого комплексу для максимально повного задоволення потреб і запитів підприємств реального сектору економіки в інноваційних рішеннях розвитку виробництва, організації праці і управління, а також у цільовій підготовці компетентних фахівців для наукової, освітньої та виробничої діяльності.
З метою створення належних умов реалізації процесу безперервного організаційного розвитку і налагодження ефективних взаємозв’язків між учасниками проектної форми інтеграції обґрунтовано доцільність використання програмно-цільової (матричної) організаційної структури управління за блочним принципом, де кожний блок представляє собою сукупність наукових, освітніх, виробничих та інших організацій, які спеціалізуються на виконанні окремих функцій. Запропонований підхід дозволить: кооперувати і координувати діяльність організацій, що належать до різних блоків; чітко розподілити повноваження і відповідальність за управління окремими напрямками діяльності інтеграційної структури по усіх рівнях управління; у короткі терміни мобілізувати кадрові, фінансові, матеріально-технічні, інформаційні та інші види ресурсів для реалізації інноваційних проектів у визначені терміни.
9. Обґрунтовано науково-методичні рекомендації з оцінки ефективності інтеграції науки, освіти і виробництва. Розроблено якісно-кількісний підхід до проведення оцінки інтеграції, який базується на системному виділенні економічної, науково-технічної, виробничої та освітньої цілей з формуванням критеріїв (індикаторів) ступеня їх досягнення. Запропоновано метод оцінки ефективності спільної діяльності організацій науки і освіти з виробництвом у проектній формі інтеграції на основі визначення узагальнюючого показника, який враховує основні джерела і фактори утворення результатів функціонування інтеграційної структури (у тому числі синергетичний і бюджетний ефекти), а також рівень інфляції і фактор ризику, що дозволяє оцінювати ефективність інтеграції всебічно з метою отримання об’єктивних результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Большой толковый психологический словарь: в 2 т. / А. Ребер; пер. с англ. – М.: Вече, АСП, 2001. – Т. 1. – 576 с.
2. Философский энциклопедический словарь / Е. Ф. Губский, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко и др. – М.: Инфра-М, 1997. – 576 с.
3. Яковлев И. П. Интеграция высшей школы с наукой и производством / И. П. Яковлев. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. – 128 с.
4. Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. / Гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М.: Сов. Энцикл., 1972. – Т. 10. – 590 с.
5. Онушкин В. Г. Образование взрослых: междисциплинарный словарь терминологии / В. Г. Онушкин, Е. И. Огарев. – Воронеж: РАО ИОВ, 1995. – 232 с.
6. Большой энциклопедический словарь / под ред. А.М.Прохорова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: БРЭ, СПб: Норинт, 1997. – 1456 с.
7. Киршин И. А. Межотраслевая интеграция производства и ее экономические формы: автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.01 «Экономическая теория (политическая экономия)» / И. А. Киршин. – Казань, 1990. – 21 с.
8. Овчинников В. Н. Интеграция общественного производства на селе / отв. ред. А. Ф. Тарасов. – Ростов-на-Дону: РГУ, 1974. – 384 с.
9. Rey P. The Logic of Vertical Restraints / P. Rey, J. Tirole // American economic Review. – 1986. – Vol. 76. – Р. 921 – 939.
10. Winter R.A.Vertical Control and Price Versus Nonprice Competition / R. A. Winter // Journal of Economics, 1993. – Vol. 58. – P. 61–76.
11. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. – М.: Дело, 1993. – 192 с.
12. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер.с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. – М.: Фонд эконом. книги «Начала», 1997. – 180 с.
13. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития / Й.А.Шумпетер. – М.:Прогресс, 1982. – 455 с.
14. Санто Б. Сила инновационного саморазвития / Б.Санто // Инновации. – 2004. - № 2. – С. 5-15.
15. Б. Твисс. Управление научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.
16. Бернал Дж. Наука и общество: сборник статей и выступлений / Дж. Бернал; пер. с англ. – М.: Иностр. лит., 1953. – 300с.
17. Новая технология и организационные структуры: сокр. пер. с англ. / под ред. Й.Пиннингса и А.Бьютендама. – М.: Экономика, 1990. – 269с.
18. Гордеева Н. А. Правовое обеспечение интеграции науки и образования / Н. А. Гордеева, М. В. Пучкова, М. М. Филь // Закон. – 2006. – № 4. – С. 21-29.
19. Аверьянов А.Н. Система: философская категория и реальность / А. Н. Аверьянов. – М.: Мысль, 1976. – 188 с.
20. Мещерякова С. А. Развитие интеграции производства в рыночной экономике: автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. экон. наук: 08.00.01 «Экономическая теория (политическая экономия)» / С. А. Мещерякова. – Казань, 2002. – 23 с.
21. Голиченко О. Г. Высшее образование и наука: интеграция или партнерство? / О. Г. Голиченко // Экономика и математические методы. – 2005. – Т. 41, № 1. – С. 119-127.
22. Schimank U. Beyond Humbolt? The relationship between teaching and research in Europe university system / U. Schimank, M Whines // Science and Public Policy. – 2000. – Vol. 27, № 6. – p. 9-13.
23. Амоша О.І. Підґрунтя інноваційного розвитку (Проблеми і перспективи взаємодії академічної науки й освіти) / О.І.Амоша, А. І. Землянкін, Г. В. Моісеєв // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 10. – С. 3-16.
24. Смагина Г.И. Академия наук и развитие образования в России в XVIII веке / Г.И.Смагина // Вестник Российской академии наук. – 2000. – Т. 70, № 7. – С. 635-644.
25. Гохберг Л. Стратегия интеграционных процессов в сфере науки и образования / Л. Гохберг, Г. Китова, Т. Кузнецова // Вопросы экономики. – 2008. – № 7. – С. 112-128.
26. Про зміцнення зв´язків АН УРСР з Київським державним університетом і Київським політехнічним інститутом // Вісник Академії наук Української РСР. – 1987. – №6. – С. 3-6.
27. Александрова Ю. НГУ – СО РАН: вместе решать непростые вопросы / Ю. Александрова // Наука в Сибири. – 2008. – № 4. – С. 4.
28. Подготовка студентов в НГУ для научной деятельности и инновационной экономики; [Из выступления ректора НГУ профессора В. А. Собянина] // Наука в Сибири. – 2008. – № 49-50. – С. 5.
29. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н. Ю. Шведовой. – 22-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1990. – 921 с.
30. Кузнецова Т. Е. Российская практика интеграции науки и образования / Т. Е. Кузнецова // Информационное общество. – 2006. – № 4. – С. 36-43.
31. Саух П. Чего, кроме денег, не хватает образованию? / Петр Саух // Голос Украины. – 2008. – 6 февраля (№ 23). – С. 11.
32. Шайермайер К. Українські вчені чекають на зміни [Електронний ресурс] / К. Шайермайер // Дзеркало тижня. – 2006. – 25 березня (№ 11). – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/Activity/ScientificEffort/Documents/060309_Kvirin.pdf.
33. Амоша О. І. Проблеми покращення взаємодії академічної науки, освіти і промислового виробництва/О.І.Амоша // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2007. – Ч. 2. – С. 419-877.
34. Єгоров І. «Стратегiя запозичень» i розвиток науки / І.Єгоров, О.Попович, В.Соловйов // Вiсник НАН Украiни. – 2003. – № 5. – С. 3-14.
35. Академическая наука и образование: прошлое, настоящее и будущее // Экономика и математические методы. – 2008. – Т. 44, № 1. – С. 126-136.
36. О возможных путях интеграции академической науки и образования. Доклад вице-президента РАН акад. В. В. Козлова // Вестник Российской академии наук. – 2005. – Т. 75, № 5. – С. 431-436.
37. Маліцький Б. Академічна наука: традиції і відповіді на нові виклики / Б. Маліцький // Вісник НАН України. – 2005. – № 1. – С. 11–24.
38. Некипелов А. Интеграция высшего образования и академической науки / А. Некипелов // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – № 6. – С. 8-18.
39. Патон Б. «Академія вміє знаходити відповіді на вимоги часу …» / Б. Патон [Інтерв'ю Президента НАН України оглядачеві Укрінформу] // Світ. – 2005. – Серпень (№ 29-30). – С. 2.
40. Походенко В. Співробітництво НАН України з університетами: стан і перспективи / В. Походенко // Вісник Національної академії наук України. – 2007. – № 11. – С. 18 – 21.
41. Семиноженко В. П. Реформа НАНУ: можно разговаривать, а можно и доразговариваться … / В. П. Семиноженко // Наука та наукознавство. – 2004. – № 4. – С. 5-11.
42. Чумаченко М. Г. Врятуємо Академію наук від недоцільного радикалізму / М. Г. Чумаченко // Економіст. – 2005. – № 8. – С. 26-27.
43. Чухно А. А. Твори: у 3 т. / НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Наук.-дослід. фін. ін-т при М-ві фін. України. – К., 2006. – Т. 2.: Інформаційна постіндустріальна економіка: теорія і практика. – 512 с.
44. Забезпечити наукову та інноваційну конкурентоспроможність держави (Спільне засідання Президії НАН України та Комітету ВР з питань науки і освіти за участю членів Міжфракційного депутатського об’єднання “За науку України”) / Б.Є.Патон // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 12. – С. 3-24.
45. Маліцький Б.А. Розвиток наукознавства й історії науки в Національній академії наук України / Б.А. Маліцький, О.С. Попович // Наука та наукознавство. – 2008. – № 4. – С. 75-83.
46. Боярський О. Євроінтеграція України: роль науки та освіти. Загальний аналіз і ряд конкретних пропозицій [Електронний ресурс] / О. Боярський, В. Чеянов, О. Ручайський. – Режим доступу: http://www.ihes.fr/~ruchay/ukraine.
47. Чухно А. Актуальные проблемы развития экономической теории на современном этапе / А. Чухно // Экономика Украины. – 2009. – № 4. – С. 14-28.
48. НПО: формирование, развитие, эффективность / [Ф. М. Русинов, В. И.Бусов, А. Я. Степанова и др.]. – М.: Экономика, 1981. – 143 с.
49. Садчикова Г. И. Организационно-экономические формы ускорения научно-технического прогресса / Г. И. Садчикова, С. В. Ширяева. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 111 с.
50. Экономические аспекты интеграции науки и производства / [И. И. Сержинский, Е. К.Медведев, Ю. М. Надольный и др.]. – Минск: Наука и техника, 1986. – 204 с.
51. Крюков Л.М. Совершенствование форм связи науки с производством: по материалам исследования БелНИИНТИ / Л.М. Крюков, А.П. Морова. – Минск, 1982. – 39 с.
52. Рыбаков Ф. Ф. Научно-производственный комплекс: сущность, структура, эффективность / Ф. Ф. Рыбаков. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 175 с.
53. Барышников А.С. Проблемы формирования и развития межотраслевых комплексов и объединений / А. С. Барышников, Ю. А. Гранаткин. – Л.: Ленингр. ун-т, 1988. – 240 с.
54. Моисеев Г. В. Управление научно-производственными комплексами / Г. В. Моисеев, Б. И. Алексеев, Г. П. Ханин. – К.: Техніка, 1988. – 146 с.
55. Анализ и оценка использования научно-технического потенциала / АН УССР. Ин-т экономики. – Препр.науч.докл. – К., 1990. – 90 с.
56. Научно-производственные комплексы: (на материалах Казахстана) / [У. Б. Баймуратов, К. К. Кажмуратов, А. Г. Кравцов и др.]; под ред. Т. А. Ашимбаева. – Алма-Ата: Наука, 1982. – 224 с.
57. Авдулов А.Н. Наука и производство: век интеграции (США, Западная Европа, Япония) / отв. ред. A.M. Кулькин. – М.: Наука, 1992. – 168 с.
58. Интеграция академической науки и производства: организационно-правовое обеспечение / [В. Б. Аверьянов, Н. М. Мироненко, Н. В. Онищук и др.] / под ред. В. Б. Аверьянова. – К.: Наук. думка, 1990. – 240 с.
59. Коростышевская Е.М. Научно-производственная интеграция: политико-экономический аспект. – СПб.: Наука, 1998. – 164 с.
60. Бажал Ю. М. Економiка iнновацiйних процесів / Ю.М.Бажал // Вiсник Iнституту економiчного прогнозування. – 2002. - № 1. – С. 3-17.
61. Дежина И. Г. Интеграция науки и образования: оценка работы научно-образовательных центров в ведущих российских университетах / И. Г. Дежина // Вестник высшей школы. – 2008. – № 7. – С. 20-23.
62. Онопрієнко В. Магістральні напрями інтеграції науки і освіти. Міжнародний симпозіум «Інтеграція науки і освіти – ключовий чинник побудови знаннєвого суспільства» (25-27 жовтня 2007р., м. Київ) / В. Онопрієнко // Вісник Національної академії наук України. – 2007. - № 11. – С. 10 – 17 .
63. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 444 с. – (Бібліогр.: с. 431).
64. Кацура С. Сущность и структура региональных научно-технических и инновационных проблем / С. Кацура // Науковi працi ДонНТУ.Сер.Економiчна. – 2006. - № 30. – С. 69-76.
65. Левицкий Ю.В. Интеграция образования, науки и производства в информационном обществе / Ю. В. Левицкий. – Новосибирск: Наука, 2002. – 164 с.
66. Сазонова З. С. Интеграция образования, науки и производства как методологическое основание подготовки современного инженера: автореф. дисс. на соискание научной степени докт. пед. наук: спец 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / З. С. Сазонова. – Казань, 2008. – 38 с.
67. Амоша О.І. Сучасні підходи щодо здійснення взаємодії академічної науки, освіти і промислового виробництва / О. І. Амоша, А. І. Землянкін, Г. В. Моісеєв // Економіка та держава. – 2007. – № 3. – С. 4-7.
68. Хобта В. К вопросу о разработке и реализации стратегии инновационного развития / В. Хобта // Науковi працi ДНТУ.Сер.Економiчна. – 2004. - № 76. – С. 5-9.
69. Плетнев К. И. Инновационная экономика и интеграционные процессы / К. И. Плетнев // Инновации. – 2003. – № 6. – С. 33-38.
70. Лапко О. Розвиток системи управлiння науково-iнновацiйною сферою в Украiнi / О. Лапко // Економiка i прогнозування. – 2002. - № 1. – С. 55-62.
71. Харин А. А. Роль нормативно-правового поля в ресурсном обеспечении интегрированных структур образования, науки и промышленности / А. А. Харин // Экономика и управление. – 2010. – № 1. – С. 38-42.
72. Україна у вимірі економіки знань / за ред. акад. НАН України В. М. Гейця. – К.: Основа, 2006. – 592 с., с. 269-286.
73. Данилишин Б. Освіта, наука і виробництва у контексті вимог Болонської декларації / Б. Данилишин, В. Куценко // Вісник Національної академії наук України. – 2007. – № 3. – С. 14-22.
74. Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та її значення для України / А. А. Чухно. – К.: Логос, 2003. – 631 с.
75. Александрова В. Прiоритети науково-технiчного розвитку та iх роль у визначеннi стратегiчних орiентирiв iнновацiйноi полiтики / В.Александрова // Наука та наукознавство. – 2006. - № 4. – С. 15-21.
76. Проблемы развития современного общества: культура, инновации, высокие технологии и экология [Текст] / В. Н. Гринева [и др.]. - Х.: ХГЭУ, 2003. - 300 с.
77. Губерная Г. К. Блеск и нищета инноваций / Г. К. Губерная // Економіка промисловості. – 2007. – № 4. – С. 77-84.
78. Дынкин А. Инновационная динамика:глобальные тенденции и Россия / А. Дынкин, Н. Иванова // Проблемы теории и практики управления. – 2008. - № 5. – С. 8-20.
79. Clark J. Innovation and Competitiveness: a Review / J. Clark, K. Guy // Technology Analysis and Strategic Management. – 1998. – Vol. 10, №. 3. – Р. 363-395.
80. Чумаченко М.Г. Роль регіональних інноваційних систем в умовах сучасної кризи в Україні / М.Г.Чумаченко, В.І.Ляшенко // Інвестиційно-інноваційний розвиток економіки регіону: матер. ІV з’їзду СЕУ та міжнарод. наук. – практ. конф. – К.: СЕУ, 2010. – С. 45 – 61.
81. Бубенко П.Т. Інноваційний розвиток регіонів / П.Т.Бубенко, О.Б.Снісаренко. – Х.: Форт, 2009. – 160 с.
82. Буркинський Б. Специфiчнi домiнанти стратегii стiйкого регiонального розвитку // Б. Буркинський, С. Харічков // Економіка промисловості. – 2002. - № 3. – С. 24-28.
83. Кизим Н. А. Качество жизни населения и конкурентоспособность Украины и стран ЕС / Н. А. Кизим , В.М. Горбатов. - Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005.– 164 с.
84. Організаційно-економічні аспекти інноваційного оновлення національного господарства: наук. монографія / М.М.Єрмошенко, С.А.Єрохін, В.М.Шандра, О.І.Гуменюк та інші / За наук.ред. д.е.н., проф.. М.М.Єрмошенка і д.е.н., проф. С.А.Єрохіна. – К.: Національна академія управління, 2008. – 216 с.
85. Маркс К. Сочинения [в 50 т.] / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд-е. – Т. 47. – 1973. – 659 с.
86. Маркс К. Сочинения [в 50 т.] / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд-е. – Т. 24. – 1961. – 648 с.
87. Дорогунцов С. Iнвестування та iнновацiйна дiяльнiсть як основа ефективноговiдтворення економiки Украiни / С.Дорогунцов, В.Яцков // Проблемы науки. – 2003. - № 10. – С. 16-20.
88. Червова Л. Структурные изменения и качество восстановительного роста в промышленности Украины в докризисный период / Л.Червова, М.Назарчук // Управлiння економiкою:теорiя та практика: зб.наук.праць. – Донецьк, ИЭП НАН України. – 2010. – С. 3-30.
89. Розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року» від 9. 07. 2008 р. № 947-р // Офіційний вісник України. – 2008. – № 53. – Ст. 1781.
90. Государственная программа Российской Федерации «Образование и развитие инновационной экономики: внедрение современной модели образования в 2009-2012 гг.» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.hse.ru/data/590/394/1235/program.doc.
91. Указ Президента України «Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні» від 25.09.2008 р. № 857/2008 // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 35. – Ст. 28.
92. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В.С. Журавський, М.З. Згуровський; Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". — К.: Політехніка, 2003. — 200 с.
93. Бык И. С. Развитие научного потенциала ВУЗов в условиях интеграции образования, науки и производства: автореф. дисс. на соиск. науч. степени докт. экон. наук: спец 08.00.26 / Бык Иван Сергеевич. – Донецк, 1989. – 33 с.
94. Сидорова Г. М. Вибір ефективних організаційно-економічних форм інтеграції науки з виробництвом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08. 00. 05 «Економіка, планування, організація управління народним господарством та його галузями (промисловість)» / Г. М Сидорова. – К., 1993. – 15 с.
95. Бузні А. М. Методологія і практика формування інноваційної стратегії в державних і регіональних науково-виробничих системах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / А. М. Бузні – Донецьк, 1999. – 36 с.
96. Голиченко О. Г. Национальная инновационная система России и основные направления ее развития / О. Г. Голиченко // Инновации. – 2003. – № 6. – С. 25-32.
97. Наука и высокие технологии России на рубеже третьего тысячелетия (социально-экономические аспекты развития) / Рук. авт. кол. В.Л.Макаров, А. Е. Варшавский. – М.: Наука, 2001. – 636 с.
98. Рыбалкин Д. В. Организационно-экономические основы инновационной деятельности в сфере вузовской науки: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами: сфера услуг) / Д. В. Рыбалкин. – М., 2007. – 26 с.
99. Пидоричева И. Ю. Основные задачи и организационные принципы интеграции науки и образования / И. Ю. Пидоричева // Економіка промисловості. – 2008. – № 2 (41). – С. 44-52.
100. Підоричева І. Ю. Сучасні передумови створення системи взаємодії науки, освіти і промислового комплексу / І. Ю. Підоричева // Економіка промисловості. – 2009. – № 3 (46). – С. 119-124.
101. Землянкін А.І. Концептуальний підхід до інтеграції науки, вищої освіти і виробництва / А. І. Землянкін, І. Ю. Підоричева // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: зб.наук.праць / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; редкол.: Булєєв І.П. (відп.ред.) та ін. – Донецьк, 2009. – С. 87-101.
102. Пидоричева И.Ю. Роль науки и образования в обеспечении конкурентоспособности государства / И.Ю. Пидоричева // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матер. I міжнар. наук. конф. (20-21 лют. 2008 р.). – Секція 4: Освіта, культура, наука як чинники інноваційного розвитку. – Суми: СОІППО, 2008. – Ч. 3. – С. 84-86.
103. Пидоричева И. Ю. Интеграция науки, образования и производства как важнейший фактор подготовки высококвалифицированных специалистов / И. Ю. Пидоричева // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 4-5 листоп. 2008 р.): в 2 т. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2008. – Т. 2. – С. 282-285.
104. Пидоричева И. Ю. Образование, наука, производство: объективные предпосылки углубляющейся интеграции / И. Ю. Пидоричева // Materialy IV mezinárodni vědecko – praktická konference «Nastoleni moderni vědy – 2008» (27.09 – 05.10.2008). – Dil 4. Ekonomické vědy. – Praha: Education and Science, 2008. – s. 43-45.
105. Підоричева І. Ю. Історичні шляхи взаємодії науки і вищої освіти / І. Ю. Підоричева // Materiály V mezinárodni vědecko – praktická konference «Dny Vědy – 2009» (27.03 – 05.04.2009). – Dil 8. Ekonomické vědy. – Praha: Education and Science, 2009. – s. 45-49.
106. Наукова та інноваційна діяльність (1990-2010 рр.) / Держкомстат України [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
107. Статистичний щорічник України за 2006 р. / Держкомстат України; за ред. О. Г. Осауленка – К.: Консультант, 2007. – 552 с.
108. Україна у цифрах у 2008: стат. зб. / Держкомстат України. – К. ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – 259 с.
109. Україна у цифрах у 2010: стат. зб. / Держкомстат України. – К. ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2011. – 252 с.
110. Кузнецова Т. Е. Интеграция образования и науки в России: поиск эффективных форм и механизмов / Т. Е. Кузнецова // Вопросы образования. – 2007. – № 1. – С. 118-132.
111. Кацура С. Н. Совместная деятельность предприятий (региональный аспект) / С. Н. Кацура / АН УССР, Ин-т экономики пром-сти; Отв. ред. Н. Г. Чумаченко. – К.: Наук. думка. 1991. – 152 с.
112. Научные центры Академии наук УССР (опыт и перспективы)/ [Добров Г. М., Марущак В. Т., Байдаков В. В. и др.]. – К.: Наук. думка, 1986. – 208 с.
113. Інформаційно-аналітичний звіт про діяльність Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації у 2010 році [Електронний ресурс]. – К., 2011. – Режим доступу: http://www.dknii.gov.ua/images/stories/Zvit-2010_zagal.doc.
114. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [за 2004 рік]: стат. зб. – К. Держкомстат України, 2005. – 360 с.
115. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [за 1999 рік]: стат. зб. – К. Держкомстат України, 2000. – 317с.
116. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [за 2008 рік]: стат. зб. – К. ДП «Інформійно-видавничий центр Держкомстату України», 2009. – 365 с.
117. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [за 2010 рік]: стат. зб. – К. ДП «Інформійно-видавничий центр Держстату України», 2011. – 282 с.
118. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [за 2009 рік]: стат. зб. – К. ДП «Інформійно-видавничий центр Держкомстату України», 2010. – 348 с.
119. Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006: моногр. / за ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2006. – 576 с.
120. Вищі навчальні заклади / Держкомстат України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
121. Аналітична доповідь «Науково-дослідна робота в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: підсумки за 2009 рік і завдання на 2010 рік» [Електронний ресурс] / заг. ред. і кер. В.І. Григорук – К., 2010. – 106 с. – Режим доступу: http://science.univ.kiev.ua/result/index.php.
122. Національна академія наук України. Короткий річний звіт за 2009р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/science/2009ukr.pdf.
123. Національна академія наук України. Короткий річний звіт за 2004р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/Activity/ScientificEffort/Documents/2004_ua.pdf.
124. Національна академія наук України. Короткий річний звіт за 2010р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/Reports/Documents/report_ukr2010.pdf.
125. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2009/10 навчального року: стат. бюл. – К. ДП «Інформійно-аналітичне агентство», 2010. – 214 с.
126. Академічний науково-освітній комплекс (АНОК) «Ресурс» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.anok.kharkov.ua/Pologenie%20ob%20ANOKe(ru).doc
127. Мацевітий Ю. М. Перспективні напрямки співробітництва інститутів НАН України з університетами на прикладі Академічного науково-освітнього комплексу «Ресурс» / Ю. М. Мацевітий, А. А. Тарелін, Ю. Ф. Шмалько // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: зб. наук. пр. темат. випуск: Історія науки і техніки. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – № 53. – С. 93-100.
128. Рішення Вченої ради Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна з питання «Про результати науково-дослідної роботи у 2010 році та завдання на 2011 рік» від 25 березня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.univer.kharkov.ua/docs/science/rishennya20110325.doc.
129. Про основні підсумки діяльності НАН України в 2004-2008 роках. Доповідь Президента НАН України акад. НАН України Б. Є. Патона // Вісник Національної Академії наук України. – 2009. – № 7. – С. 6-16
130. Про основні підсумки діяльності у 2009 році та перспективи розвитку Національної академії наук України. Доповідь Президента НАН України акад. НАН України Б. Є. Патона // Вісник Національної Академії наук України. – 2010. – № 7. – С. 6-18.
131. Кочетков Г. Б. США: новая роль университетов в экономике, основанной на знаниях / Г. Б. Кочетков // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2007. – № 7. – С. 3-20.
132. Каверина Э. Ю. Доходы американских вузов: современные тенденции и особенности / Э. Ю. Каверина // США и Канада: экономика, политика, культура. – 2009. – № 1. – С. 109-123.
133. Иванов В. В. Территории высокой концентрации научно-технического потенциала в странах ЕС / В. В. Иванов, Б. И. Петров, К. И. Плетнев. – М., 2001. – 180 с.
134. Відомості щодо виконання критеріїв діяльності Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» як дослідницького університету України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/?main=niu09.html.
135. Clark B. R. Creating Entrepreneurial Universities: Organizational Pathways of Transformation / B. R. Clark; Ed. Guy Neave. – Published for the IAU Press Pergamon, 1998. – 180 р.
136. European Consortium of Innovative Universities [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eciu.web.ua.pt/upload/fl_c3_130.pdf
137. Стронгин Р. Г. Инновационный университет: новый подход к управлению [Электронный ресурс] / Р. Г. Стронгин, А. О. Грудзинский // Аналитический вестник Совета Федерации Федерального Собрания РФ. – 2006. – № 25 (313). – Режим доступа: http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/VestnikSF/2006/VSF_NEW200702011806/VSF_NEW200702011806_p_005.htm#HL_2
138. Месяц Г.А. Инновационный университет: интеграция академических ценностей и предпринимательской культуры / Г.А. Месяц, Ю.П. Похолков, А.И. Чучалин, Б.Л. Агранович, В.Н. Чудинов // Международный симпозиум «Инновационный университет и инновационное образование: модели, опыт, перспективы». – М., 2003. – С. 5-6.
139. Грудзинский А. О. Университет как предпринимательская организация / А.О.Грудзинский // Социологические исследования. – 2003. – № 4. – С. 113-120.
140. Показники наукової та науково-технічної діяльності Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за 2008-2010рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/Files/zwit2010web.pdf
141. Заиченко С. А. Центры превосходства в системе современной научной политики / С. А. Заиченко // Форсайт. – 2008. – № 1 (5). – С. 42-50
142. Галиця І.О. Механiзми функцiонування технопаркiв та бiзнес-iнкубаторiв / І.О. Галиця // Економiка промисловості. – 2005. - № 4. – 22-32.
143. Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р. № 991-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 363.
144. Науково-дослідна робота ДонНТУ. – Режим доступу: http://www.uran.donetsk.ua/~masters/donntu/university/nich/index_u.html.
145. Податковий кодекс України від 2.12.2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.
146. Про технологічні парки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dknii.gov.ua/index.php/uk/component/blog_calendar/?year=2010&month=10&day=07&modid=58.
147. Субботин А.Л. Классификация / А. Л. Субботин. – М.: Ин-т философии РАН, 2001. – 93 с. – Режим доступа: http://www.i-u.ru/biblio/archive/subbotin_klassifikacija/
148. Миндели Л. Э. Как сохранить российскую фундаментальную науку? / Л. Э. Миндели, Л. К. Пипия // Вестник Российской академии наук. – 2002. – Т. 72, № 2. – С. 99 – 106.
149. Бубенко П.Т. Чому гальмують інноваційні процеси в Україні? / П.Т. Бубенко, В.А. Гусєв // Економіка України. – 2009. – № 6. – С. 30-38.
150. Яцков В. Государственное регулирование научно-технического прогресса и рынок / В.Яцков // Экономика Украины. – 1992. - № 2. – С. 16-22.
151. Чухрай Н.І. Трансфер i комерцiалiзацiя технологiчних інновацій / Н.І.Чухрай // Економiка промисловості. – 2002. - № 3. – С. 160-166.
152. Аналітична доповідь «Науково-дослідна робота в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: підсумки за 2010 рік і завдання на 2011 рік» [Електронний ресурс] / заг. ред.. і кер. В.І. Григорук – К., 2011. – 118 с. – Режим доступу: http://science.univ.kiev.ua/result/index.php.
153. Окландер М. Маркетингові дослідження перспектив науково-технологічного розвитку України / М. Окландер, О. Яшкіна // Економіка України. – 2008. – № 11. – С. 47-56.
154. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів / авт.-упоряд.: Г. О. Андрощук, І. Б. Жиляєв, Б. Г. Чижевський, М. М. Шевченко. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.
155. Підсумки діяльності НАН України в 2010 році та основні напрями її подальшої роботи в сучасних умовах (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є.Патона та сесії Загальних зборів 21 квітня 2011 року // Вісник Національної академії наук України. – 2011. - № 7. – С. 6-18.
156. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14. 09. 2006 р. № 143-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 45. – Ст. 434.
157. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання утворення регіональних центрів інноваційного розвитку» від 3.05.2007 р. № 255-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 33. – Ст. 1346.
158. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перейменування регіональних центрів інноваційного розвитку» від 30.06.2010 р. № 1289-р [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1289-2010-%F0.
159. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про створення підрозділів з питань інтелектуальної власності» від 01.11.2005 р. № 631 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0631290-05.
160. Багаутдинова Н.Г. Высшая школа сегодня и завтра. Пути преодоления кризиса / Н.Г. Багаутдинова. – М.: Экономика, 2003. – 426 с.
161. Реформа высшей школы: предмет, задачи, ориентиры // Общество и экономика. – 2007. – № 1. – С. 92-107.
162. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Державної цільової економічної програми «Створенн