РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЙНА В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Короткий опис

Міністерство фінансів України
Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

На правах рукопису

МЕЛЬНИК ОЛЬГА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 339.7(061.1ЄС)+336.221.4

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЙНА
В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Спеціальність – 08.00.02 – Світове господарство та міжнародні економічні відносини

Науковий керівник
Педь Ірина Валеріївна
доктор економічних наук, доцент

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ - 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЙНА В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 15
1.1. Сутність майнових податків та їх роль в умовах міжнародної економічної нестабільності 15
1.2. Класифікаційні аспекти майнових податків у процесі трансформації національних податкових систем 46
1.3. Переваги та недоліки майнових податків в умовах нестабільності міжнародних економічних відносин 62
Висновки до розділу 1 73
РОЗДІЛ 2. МАЙНОВІ ПОДАТКИ У НАЦІОНАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ СИСТЕМАХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 75
2.1. Сучасні тенденції оподаткування майна в державах Європейського Союзу 75
2.2. Динаміка трансформаційних процесів оподаткування майна в контексті європейської регіональної інтеграції 107
2.3. Компаративний аналіз систем оподаткування майна в країнах ЄС з урахуванням факторів міжнародної економічної нестабільності 126
Висновки до розділу 2 137
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЙНОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ 139
3.1. Порівняльна оцінка системи оподаткування майна в Україні в контексті євроінтеграційних пріоритетів 139
3.2. Модернізація вітчизняної системи оподаткування майна у відповідності до сучасних економічних реалій 159
Висновки до розділу 3 179
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВВП — Валовий внутрішній продукт
ВЕФ — Всесвітній економічний форум
ДПСУ — Державна податкова служба України
ЄС — Європейський Союз
ЄC–27 — Всі 27 країн в складі Європейського Союзу
ЄС–12 — 12 країн Європи, які приєдналися до Європейського Союзу в ході розширення 2004 року (Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія) та 2007 років (Болгарія, Румунія)
ЄС–15 — 15 країн Західної Європи – членів Європейського Союзу (Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція)
ЄСНРР — Європейська система національних та регіональних рахунків
ОЕСР — Організація економічного співробітництва та розвитку
ПДВ — Податок на додану вартість
ПКУ Податковий кодекс України
РФ — Російська Федерація
СОТ — Світова організація торгівлі
США — Сполучені Штати Америки
ЦСЄ — Центрально-Східна Європа
AT — Австрія
BE — Бельгія
BG — Болгарія
CY — Кіпр
CZ — Чехія
DE — Німеччина
DK — Данія
EE — Естонія
EL — Греція
ES — Іспанія
FI — Фінляндія
FR — Франція
HU — Угорщина
IE — Ірландія
IT — Італія
LT — Литва
LV — Латвія
MT — Мальта
NL — Нідерланди
PL — Польща
PT — Португалія
RO — Румунія
SE — Швеція
SI — Словенія
SK — Словаччина
UK — Велика Британія

ВСТУП

Актуальність теми. В епоху глобальної економічної нестабільності об’єктивна реальність висуває низку нових вимог до системи міжнародних економічних відносин в цілому та її окремих складових зокрема. У сучасних умовах розвитку світогосподарських відносин спостерігається глобальна консолідація світової фінансової системи і, як наслідок, зростаюча взаємозалежність бюджетних систем країн світу. В силу цього економічна нестабільність в одній країні світу неминуче викликає нерівновагу в інших країнах, особливо в межах інтеграційних угруповань. Закономірно, внаслідок такої спрямованості розвитку фінансового сегмента світової економіки особливого значення набуває реформування національних податкових систем як пріоритетних джерел фінансування бюджетів країн світу. З другого боку, бурхливий розвиток світового господарства виступає безпосереднім чинником посилення міжнародних інтеграційних процесів, які в податковій сфері знаходять свій прояв в явищах податкової гармонізації та міжнародної податкової конкуренції.
В окресленому контексті все більшого значення набувають альтернативні джерела податкових надходжень, в якості яких у багатьох країнах світу успішно виступають майнові податки. Таким чином, потенціал системи оподаткування майна з точки зору наповнення бюджетів, особливо місцевих рівнів, а також їх роль у ефективному функціонуванні податкових систем розвинених економік та становленні економік країн, що розвиваються, набувають нового забарвлення в контексті міжнародної економічної нестабільності.
Питання визначення сутності майнових податків, аналізу їх особливостей та системи функціональних елементів знаходиться у полі зору багатьох іноземних фахівців у сфері оподаткування, оскільки являє собою методологічну основу підвищення ефективності функціонування національних податкових систем, особливо в розрізі проблеми трансформації системи міжнародних економічних відносин. Так, зокрема, дослідженням даного питання займалися такі іноземні спеціалісти, як А. Ауербах, Ф. Багус, Е. Волф, Н. Кочерлакота, С. Ніголь, Н. О’Коннор, Е. Раковскі, Б. Роач, А. Сінг, С. Сміт, Е. Хансоон, С. Хартгер та інші. Вагомий внесок у дослідження потенціалу систем оподаткування майна в контексті реформування національних податкових систем зробили такі вітчизняні науковці, як Т. Башкатова, О. Бозуленко, Г. Вознюк, О. Данілов, А. Загородній, Ю. Іванов, Т. Єфименко, А. Крисоватий, П. Мельник, І. Педь, В. Столяров, Н. Фліссак, Д. Черник та інші. Тим часом аналіз останніх досліджень і публікацій з окресленої проблематики дає змогу зробити висновок щодо відсутності єдиного узагальненого підходу до тлумачення та елементної структури даного фінансового інструменту та перспектив його імплементації у національну податкову систему.
З огляду на необхідність забезпечення обраного Україною курсу на європейську інтеграцію, особливого значення набуває визначення перспектив та пріоритетів реформування національної економічної системи, зокрема у площині її фіскальної складової, у відповідності до сучасних закономірностей функціонування світогосподарських систем. Встановлення тенденцій розвитку національних систем оподаткування ЄС дасть змогу обґрунтувати напрями та підходи до модернізації вітчизняної системи оподаткування майна як альтернативного джерела наповнення національного бюджету України з урахуванням принципів та важелів міжнародної податкової конкуренції. Саме актуальність і важливість цієї проблеми зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження, його основної мети, завдань і спрямування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках наукових досліджень Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі: “Формування глобальної економічної системи: податковий аспект” (державний реєстраційний номер 0107U0022989); “Гармонізація та конкуренція національних податкових систем у сучасній світогосподарській системі” (державний реєстраційний номер 0107U0022991).
Результати досліджень відображені у розділах наукових звітів із зазначених тем, підготовлених дисертантом особисто. Внесок дисертанта в розробку зазначених тем полягає у систематизації сучасних тенденцій застосування майнових податків у національних податкових системах держав Європейського Союзу; системній оцінці ефективності застосування майнових податків в Україні (довідка №26/01-1496 від 19.10.2011 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження визначається його теоретико-прикладним характером і полягає у визначенні сутності майнових податків та сучасних закономірностей їх розвитку в податкових системах держав ЄС для обґрунтування практичних рекомендацій щодо модернізації системи оподаткування майна України в контексті міжнародної економічної нестабільності.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені наступні завдання:
• визначити сутність поняття “майнові податки” та їх роль в умовах міжнародної економічної нестабільності;
• уточнити класифікацію майнових податків у процесі трансформації національних податкових систем;
• дослідити переваги та недоліки майнових податків у національних податкових системах в умовах нестабільності міжнародних економічних відносин;
• систематизувати сучасні тенденції оподаткування майна з урахуванням досвіду держав Європейського Союзу;
• проаналізувати динаміку трансформаційних процесів оподаткування майна в умовах нестабільної європейської економіки;
• здійснити компаративний аналіз систем оподаткування майна країн Європейського Союзу з урахуванням факторів міжнародної економічної нестабільності;
• обґрунтувати напрями модернізації вітчизняної системи оподаткування майна у відповідності до сучасних економічних реалій.
Об’єктом дослідження є трансформація національних податкових систем в умовах міжнародних інтеграційних процесів під впливом нестабільності світової економіки.
Предметом дослідження є сутність, особливості та тенденції розвитку систем оподаткування майна країн ЄС у контексті міжнародної економічної нестабільності.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи стали сукупність принципів, прийомів наукового дослідження, загальнонаукових і спеціальних методів, використання яких обумовлене поставленою метою і завданнями дослідження.
У процесі дослідження було застосовано широкий спектр загальнонаукових та спеціальних економічних методів пізнання, зокрема: діалектичний підхід і метод логічної абстракції (для визначення сутності майнових податків в умовах міжнародної економічної нестабільності – підрозд. 1.1); метод групувань (для уточнення класифікації майнових податків у процесі трансформації національних податкових систем – підрозд. 1.2); загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, каузальний підхід, статистичний метод (для систематизації сучасних тенденцій оподаткування майна у національних податкових системах ЄС – підрозд. 2.1); метод структурного аналізу, метод компаративного аналізу, графічний метод (для дослідження динаміки трансформаційних процесів та компаративного аналізу систем оподаткування майна країн ЄС в умовах нестабільної європейської економіки – підрозд. 2.2 та 2.3); методи економіко-математичного моделювання та рейтингування (з метою обґрунтування напрямів модернізації національної податкової системи України в частині застосування майнових податків – розд. 3).
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з відповідної тематики, аналітичні розробки міжнародних економічних організацій, нормативні акти з питань оподаткування, статистичні дані Державного комітету статистики України, національних статистичних агентств країн світу та міжнародних рейтингових агентств.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації на основі вивчення існуючих у світовій практиці концепцій та методологічного апарату, присвячених проблемам фіскально-бюджетної політики, визначено теоретичні засади та прикладні критерії ефективності систем оподаткування майна у структурі національних податкових систем у контексті міжнародної економічної нестабільності. Зокрема:
вперше:
• обґрунтовані напрями модернізації вітчизняної системи оподаткування майна в період міжнародної економічної нестабільності, а саме: 1) виокремлення системи майнового оподаткування у структурі національної податкової системи України як потенційного джерела збільшення податкових надходжень у складі податків на майно та податків на зміну майнового стану; 2) гармонізація елементів майнових податків України з практикою держав ЄС, зокрема шляхом розширення переліку суб’єктів податку на спадщину та подарунки за рахунок юридичних осіб; доповнення об’єктами промислової нерухомості переліку об’єктів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; застосування як бази податків на спадщину та подарунки і на приріст капітальної вартості ринкової вартості майна; підвищення ставок податку на приріст капітальної вартості; 3) формування власної ефективної системи оподаткування майна, у тому числі за рахунок віднесення всіх категорій майнових податків до складу місцевих; збільшення податкового періоду для фізичних осіб з метою спрощення адміністрування майнових податків; недопущення перевищення регіональних ставок податків над міськими задля стимулювання регіонального розвитку України; дотримання соціальної орієнтованості майнових податків шляхом повного звільнення від оподаткування окремих категорій осіб;
удосконалено:
• визначення сутності майнових податків, які є податками на чисту акумульовану вартість майна за вирахуванням боргів та зобов’язань і стягуються на періодичній основі на одне й те саме майно, що перебуває у власності платника податку на початок нового фіскального року, причому виявлено доцільність їх дослідження у структурі функціональних елементів податку (суб’єкт, об’єкт, база, ставка та пільги оподаткування), а також з’ясовано зростання ролі цієї групи податків під трансформаційним впливом процесів глобальної економічної нестабільності (вирішення посткризових фіскальних проблем національних бюджетів), європейської податкової гармонізації (у частині класичних інструментів фіскальної політики), міжнародної податкової конкуренції (зростання ролі альтернативних джерел податкових надходжень) та міжнародної інтеграції;
• класифікацію майнових податків у національних податкових системах у процесі трансформації останніх, яка уточнює місце майнових податків у загальній системі податкових інструментів, а саме: а) виокремлює залежно від економічної сутності майна податки на майно (на нерухоме майно, на рухоме майно і на багатство) та податки на зміну майнового стану (на угоди купівлі-продажу майна, на спадщину та подарунки та на приріст капітальної вартості); б) відносить майнові податки за економічною функцією до податків на споживання та на капітал; в) зараховує майнові податки за рівнем стягнення до складу місцевих; ґ) включає майнові податки за механізмом стягнення та розподілу податкового навантаження до окладних;
• систематизацію сучасних тенденцій оподаткування майна у національних податкових системах країн Європейського Союзу під впливом міжнародної економічної нестабільності, зокрема визначено дві групи трендів: по-перше, загальносистемні тенденції (зростання ролі майнового оподаткування в країнах ЄС; неоднорідність кількісної та якісної структури майнових податків; практика включення податку на землю до складу податку на нерухоме майно; суперечливий характер податку на багатство; виокремлення у структурі майнових податків держав ЄС податку на приріст капітальної вартості як самостійного фіскального інструменту); по-друге, функціонально-елементні тенденції (широке коло суб’єктів; наявність розгалуженої системи об’єктів; розбіжності бази оподаткування; значна диференціація кількості та рівнів ставок; розмаїтість механізмів визначення податкових ставок);
дістало подальшого розвитку:
• комплекс альтернативних оцінок ролі майнових податків у національних податкових системах, в якому з огляду на нестабільність міжнародних економічних відносин пріоритетного значення набувають такі переваги майнових податків, як: сприяння рівності в економіці; збільшення надходжень до бюджетів; фінансування сфери суспільних послуг; підвищення ефективності використання об’єктів оподаткування; одночасно зростає вплив окремих недоліків майнового оподаткування, а саме: конфіскаційного характеру; сприяння відтоку капіталу; дисбалансу між великими організаційно-адміністративними затратами на стягнення та фактичними податковими надходженнями; складності оцінки реальної платоспроможності платників;
• дослідження динаміки трансформаційних процесів оподаткування майна в умовах нестабільної європейської економіки виявило: а) зростання загального рівня податкового навантаження на майно та майновий стан у країнах об’єднаної Європи; б) існування суттєвих розбіжностей у рівні податкового навантаження на майно та майновий стан у регіоні; в) нерівномірні темпи приросту податкових надходжень від різних груп майнових податків у державах Євросоюзу; ґ) наявність значних невідповідностей у рівні та структурі податкового навантаження у країнах-засновниках ЄС та нових країнах-членах ЄС;
• компаративний аналіз систем оподаткування майна країн Європейського Союзу, який з урахуванням факторів міжнародної економічної нестабільності виявив: а) значно вищу частку надходжень від майнових податків у загальній структурі податкових надходжень у державах-засновниках ЄС (порівняно з новими державами-членами угруповання); б) відсутність залежності між кількістю майнових податків та часткою податкових надходжень; в) пріоритетне значення функціонально-елементного складу конкретного майнового податку як ключового фактора його ефективності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо модернізації оподаткування майна у структурі національної податкової системи України в контексті стратегії євроінтеграції.
Аналітичні висновки щодо комплексу заходів модернізації системи оподаткування майна в Україні та систематизації основних тенденцій розвитку оподаткування майна у країнах Європейського Союзу в контексті міжнародної економічної нестабільності використані у практичній діяльності Комітету Верховної Ради України – при оцінці можливості застосування європейського досвіду у податковій сфері в процесі розробки проекту Податкового кодексу України (довідка №31/9-276 від 13.12.2011 р.). Наукові результати дисертації, зокрема положення щодо ефективного використання майнових податків у національних податкових системах країн ЄС та визначення основних напрямів удосконалення системи майнового оподаткування у національній податковій системі України використовуються у навчальному процесі Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі при викладанні дисциплін “Податки і податкові системи”, “Фінансові системи зарубіжних країн”, “Гроші та кредит” (довідка №26/01-1495 від 19.10.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, здобуті автором самостійно. З робіт, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 5 міжнародних конференціях, в результаті чого було опубліковано тези доповідей: IX міжнародна науково-практична конференція “Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (Київ, 30 травня 2006), VII міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів УАЗТ “Україна–ЄС–Європа: нові виклики та модернізація відносин” (Київ, 18 квітня 2007), ХІ міжнародна науково-практична конференція “Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право” (Київ, 30 травня 2008), ХІІІ міжнародна науково-практична конференція “Економічна безпека України і виклики сьогодення” (Київ, 28 травня 2010), ХІV міжнародна науково-практична конференція “Формування парадигми багатосторонніх економічних відносин в рамках ініціатив східного партнерства (економіка, фінанси і право)” (Київ, 27 травня 2011).
Основні висновки, сформульовані в дисертації, неодноразово доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри міжнародних фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені у 12 наукових працях: 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (5 з яких опубліковано автором самостійно) та 5 тез матеріалів наукових конференцій. Загальна кількість публікацій за темою дисертації становить 12 найменувань.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг основного тексту дисертації складає 185 сторінок, він містить 12 таблиць та 22 рисунки. Список використаних джерел містить 276 найменувань. Дисертація включає 7 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволяють дійти наступних висновків методологічного, теоретико-концептуального й науково-практичного спрямування.
1. Роль майнових податків зростає у зв’язку з трансформаційним впливом глобальної економічної нестабільності (вирішення посткризових фіскальних проблем національних бюджетів, у тому числі і за рахунок майнових податків), європейської податкової гармонізації (в частині класичних інструментів фіскальної політики), міжнародної податкової конкуренції (зростання ролі альтернативних джерел податкових надходжень, зокрема від оподаткування майна) та міжнародних інтеграційних процесів. З точки зору сутнісного наповнення майнові податки являють собою податки на чисту акумульовану вартість майна за вирахуванням боргів та зобов’язань і стягуються на періодичній основі на одне й те саме майно, що перебуває у власності платника податку на початок нового фіскального року, тим часом з позиції структурного наповнення доцільно їх досліджувати у складі функціональних елементів: суб’єкта, об’єкта, бази, ставок та пільг оподаткування.
2. Класифікація майнових податків у національних податкових системах має базуватися на характеристиках економічної сутності оподатковуваного майна і виокремлювати у структурі майнових податків податки на майно, які включають податки на нерухоме майно, податки на рухоме майно і податки на багатство, та податки на зміну майнового стану, що охоплюють податки на угоди купівлі-продажу майна, податки на спадщину та подарунки і податки на приріст капітальної вартості. У загальній системі класифікації податкових інструментів майнові податки мають відноситися: за економічною функцією − до податків на споживання та податків на капітал; за рівнем стягнення − до місцевих податків; за механізмом стягнення та розподілу податкового навантаження − до окладних податків.
3. Нестабільність міжнародних економічних відносин вимагає переосмислення комплексу альтернативних оцінок майнових податків у національних податкових системах та відводить домінуючу роль таким перевагам майнових податків як: сприяння рівності в економіці та загальній демократизації суспільства; збільшення надходжень до бюджетів, особливо місцевих рівнів; фінансування сфери суспільних послуг; підвищення ефективності використання об’єктів оподаткування та зменшення їх вартості.
Водночас, загострюється негативний вплив таких властивостей оподаткування майна як: його конфіскаційний характер; сприяння відтоку капіталу з національних економік; дисбаланс між великими організаційно-адміністративними затратами на стягнення та фактичними податковими надходженнями; відносна складність оцінки реальної платоспроможності платників податків.
4. Дослідження національних податкових систем країн Європейського Союзу в частині практики стягнення майнових податків дозволяє визначити низку тенденцій та особливостей застосування даних податкових інструментів у контексті міжнародної економічної нестабільності. Розвиток майнового оподаткування у структурі національних податкових систем держав ЄС відбувається за двома основними напрямами: 1) загальносистемні тенденції, які відображають трансформаційні закономірності у сфері оподаткування майна, характерні для всіх держав об’єднаної Європи; 2) функціонально-елементні тенденції щодо змін у структурно-елементних характеристиках та функціонально-сутнісних особливостях майнових податків.
5. В якості основних загальносистемних зрушень майнового оподаткування у державах ЄС необхідно виділяти: а) зростання ролі майнових податків у країнах ЄС під впливом міжнародної податкової конкуренції та економічної нестабільності; б) неоднорідність кількісної та якісної структури майнових податків у країнах об’єднаної Європи; в) практику включення податку на землю до складу податку на нерухоме майно; ґ) суперечливий характер податку на багатство в країнах Європи в умовах міжнародної економічної нестабільності; д) виокремлення у структурі майнових податків ЄС податку на приріст капітальної вартості як самостійного фіскального інструменту.
Аналіз структури функціональних елементів майнових податків виявив: а) широке коло суб’єктів майнового оподаткування в країнах ЄС; б) наявність розгалуженої системи об’єктів майнових податків у державах Євросоюзу; в) розбіжності бази оподаткування майнових податків у державах ЄС залежно від типу та призначення майна; ґ) значну диференціацію кількості та рівнів ставок майнових податків на теренах ЄС; д) розмаїтість механізмів визначення ставок майнових податків у різних європейських країнах.
6. Динаміка трансформаційних процесів майнового оподаткування в умовах нестабільної європейської економіки та загострення регіональної податкової конкуренції відображає стабільне зростання надходжень від майнових податків у країнах Європейського Союзу поряд із незбалансованим розвитком майнового оподаткування в розрізі як груп країн, так і окремих видів майнових податків.
Аналіз кількісних показників розвитку європейських систем оподаткування майна виявив наступні динамічні закономірності: а) зростання загального рівня податкового навантаження на майно та майновий стан у країнах об’єднаної Європи; б) суттєві розбіжності в рівні податкового навантаження на майно та майновий стан у регіоні; в) нерівномірність темпів приросту податкових надходжень від різних груп майнових податків у країнах ЄС; ґ) наявність значних розбіжностей у рівні та структурі податкового навантаження в засновниках (ЄС-15) та нових членах спільноти (ЄС-12).
7. Компаративний аналіз систем майнового оподаткування держав ЄС виявив значно вищу частку надходжень від майнових податків у загальній структурі податкових надходжень у державах-засновниках ЄС (ЄС-15) порівняно з новими країнами-членами угруповання (ЄС-12). Проте в частині індивідуальних показників висока частка доходів від майнового оподаткування спостерігається не тільки у найбільш розвинутих країнах ЄС (у Великій Британії, Німеччині), а й у країнах з порівняно нижчим ступенем розвитку (в Естонії), причому структура надходжень від цієї групи податків залишається широко диференційованою. Оцінка систем оподаткування майна держав Євросоюзу довела, що кількість майнових податків не завжди є гарантією вищих надходжень від оподаткування майна, а ключовим фактором є функціонально-елементний склад застосовуваного податкового інструментарію.
8. Кількісно-якісний склад майнових податків у структурі вітчизняної системи оподаткування в цілому відповідає практиці оподаткування майна в державах Європейського Союзу, а рівень податкових надходжень від групи майнових податків (у відносних показниках) в Україні навіть перевищує значення для нових країн-членів об'єднаної Європи, втім поступаючись країнам-засновникам. Структура за надходженнями від відповідних видів майнових податків також відповідає європейському досвіду: так, найбільша частка у податкових доходах припадає на податок на нерухоме майно (здебільшого у частині податку на землю).
9. Розроблений комплекс заходів по модернізації системи майнового оподаткування в Україні дає змогу надати аналітичну оцінку можливості та ефективності застосування майнових податків у вітчизняній податковій системі шляхом поетапної реалізації трьох рівнів, починаючи із структуризації у складі податкової системи України системи майнового оподаткування, що має включати групи податків на майно та податків на зміну майнового стану з метою мобілізації додаткових бюджетних ресурсів. Другий рівень покликаний гармонізувати функціональні елементи майнових податків вітчизняної системи оподаткування з практикою держав об’єднаної Європи, у тому числі шляхом розширення переліку платників податку на спадщину та подарунки за рахунок юридичних осіб; поширення сфери дії податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти промислової нерухомості; визначення в якості бази податку на спадщину та подарунки, а також податку на приріст капітальної вартості ринкової вартості майна; підвищення ставок податку на приріст капітальної вартості.
10. Оптимізація української системи майнового оподаткування має досягатися за рахунок: віднесення усіх категорій майнових податків до складу місцевих; спрощення процедури адміністрування майнових податків шляхом збільшення податкового періоду для фізичних осіб; стимулювання регіонального розвитку України через недопущення перевищення остаточних ставок податків на регіональному рівні ставок аналогічних податків у містах; дотримання соціальної орієнтованості майнових податків завдяки повному звільненню від оподаткування визначеного переліку категорій осіб.