РОЗВИТОК ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БІЗНЕС-ГРУП В ПАРАДИГМІ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

ГОНЧАРОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 339.92 (043.3)

РОЗВИТОК ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БІЗНЕС-ГРУП В ПАРАДИГМІ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і
міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Кальченко Тимур Валерійович
д.е.н., професор

КИЇВ – 2012

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 15
1.1. Глобальне середовище інституційного розвитку 15
1.2. Генезис концептуальних засад корпоративних методик управління 33
1.3.Тенденції і суперечності становлення глобального менеджменту 53
Висновки до розділу 1 66

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БІЗНЕС-ГРУП 69
2.1. Аналіз функціонування транснаціональних бізнес-структур у розвинених економіках 69
2.2. Сучасні форми транснаціональних бізнес-груп 100
2.3. Взаємодія державного і корпоративного секторів в парадигмі глобального менеджменту 127
Висновки до розділу 2 146

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БІЗНЕС-ГРУП В УКРАЇНІ 148
3.1. Потенціал глобального корпоративного лідерства 148
3.2. Національні бізнес-групи в системі глобального менеджменту 159
3.3. Потенціал інтеграції українських бізнес-груп в зарубіжні корпоративні бізнес-угрупування 182
Висновки до розділу 3 201

ВИСНОВКИ 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 208
ДОДАТКИ 228

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

G8 – «Група восьми»;
G20 – «Група двадцяти»;
GATS – Загальна угода по торгівлі послугами
NSI – Network Spread Index;
ROA і ROI – показникт ефективності у фінансовому аналізі;
TRIM – заходи відносно інвестицій, пов’язаних з торгівлею;
TRIPS – годи з прав інтелектуальної власності, пов'язаних з торгівлею;
БГ – бізнес-група;
БРІК – Бразилія, Росія, Індія, Китай;
ВАТ – відкрите акціонерне товариство;
ВВП – валовий внутрішній продукт;
ЄС – Європейський Союз;
ЗАТ – закрите акціонерне товариство;
ІБГ – інтегрована бізнес-група;
МВФ – Міжнародний валютний фонд;
МОП – Міжнародна організація праці;
НДДКР – науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
НТП – науково-технічний прогрес;
НТР – науково-технічна революція;
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку;
ООН – Організація об’єднаних націй;
ПАР – Південно-Африканська Республіка;
ПІІ – прямі іноземні інвестиції;
ПФГ – промислово-фінансова група;
СОТ – Світова організація торгівлі;
ССМ — світова система мета корпорацій;
ТБГ – транснаціональна бізнес-група;
ТНК – транснаціональна корпорація;
ТСА – транснаціональний стратегічний альянс;
ФПГ – фінансово-промислова група;
ЦФВ – центри фінансової відповідальності.

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційної роботи. У глобальних умовах формується новітня парадигма глобального менеджменту, яка, з одного боку, характеризується, складністю, суперечливістю форм та механізмів, інституційною незбалансованістю, наявністю різновекторних управлінських центрів, а з іншого – дозволяє раціоналізувати поведінку залучених до неї учасників, забезпечує нову систему зв'язків між суб'єктами, гарантує динамічні конкурентні переваги. На сьогодні парадигма глобального менеджменту припускає можливість коригування її форм та характеру побудови. Саме тому особливо важливим є визначення місця і ролі окремих її ланок, серед яких головними є транснаціональні бізнес-групи, які виступають ключовими суб'єктами глобальної економіки, не тільки багато в чому визначаючи основні тенденції її розвитку, але і впливаючи на макроекономічну політику більшості країн. Нові форми конкуренції на світових ринках і високий ступінь операційної технологічності стають каталізаторами пошуку ефективних стратегій управління корпоративним сектором, які реалізуються через нові форми взаємодії бізнес-груп різних країн, створення альянсних, метакорпоративних, віртуальних та інших форм співробітництва.
Актуалізується і дослідження проблем формування та діяльності бізнес-груп в Україні, оскільки на принципову увагу заслуговує оцінка масштабності та глибини транснаціоналізації вітчизняного бізнесу, його готовності до паритетного інкорпорування в глобальні управлінські системи.
Теоретико-методологічні та організаційні аспекти формування, функціонування і розвитку корпоративного сектору перебувають у полі зору зарубіжних дослідників-економістів: Т. Алмор-Еллемерса, Дж. Белла, Дж. Ботона, Б. Гарретта, Дж. Гелбрейта, П. Гуглера, Д. Джоббера, П. Друкера, П. Дюссожа, М. Кастельса, К. Кларка, Дж. Келлі, Дж. Б. Куінна, Дж. Ланкастера, Д. Монтгомері, Д. Норта, А. Рудмена, В. Хофлера та багатьох інших.
В останні роки українськими вченими був підготовлений цілий ряд досліджень, у яких розглядаються й аналізуються окремі аспекти глобального менеджменту і транснаціоналізації світової економіки. Особливу увагу привертають праці Л.В. Батченко, О.Г. Білоруса, В.А. Білошапки, Т.В. Кальченка, А.І. Кредісова, Д.Г. Лук`яненка, О.О. Любіцевої, А.А. Мазаракі, Т.М. Мельник, Т.В. Орєхової, Є.Г. Панченка, Ю.М. Пахомова, А.М. Поручника, О.І. Рогача, В.В. Рокочі, Л.В. Руденко-Сударєвої, А.П. Румянцева, В.Р. Сіденка, С.В. Сіденко, В.М. Співака, А.С. Філіпенка, Т.М. Циганкової, О.А. Швиданенка та інших дослідників. Водночас можна відзначити незначну кількість комплексних досліджень з даної проблематики, посиленої уваги також потребує і аналіз форм корпоративної інтеграції, зокрема транснаціональних бізнес-груп, їх ролі в новітній глобалізованій інституційній системі.
Актуальність дослідження проблем розвитку транснаціональних бізнес-груп у парадигмі глобального менеджменту на фоні недостатньої кількості теоретичних і практичних розробок у даній сфері в Україні обумовили вибір теми і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Результати досліджень автора використані в розділах «Становлення системи глобального менеджменту», «Конкурентоспроможність і проблема лідерства в глобальній економіці». Також дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідних тем «Розроблення моделі макроекономічного прогнозування на довгостроковий період» (номер державної реєстрації 0111U003864) та «Науково-методичне забезпечення розроблення проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік» (номер державної реєстрації 0111U00602212) Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Матеріали автора були використані при сценарному прогнозі міжнародних злиттів і поглинань у промисловості та банківському секторі за участю українських підприємств та організацій.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення потенціалу розвитку транснаціональних бізнес-груп у парадигмі глобального менеджменту та обґрунтування ефективних форм корпоратизації української економіки.
Згідно з темою, метою та логікою дисертаційного дослідження визначено коло поставлених у роботі завдань:
• розкрити закономірності й сучасні особливості транснаціоналізації;
• виокремити організаційну синергію транснаціональних корпорацій в глобальному бізнес-середовищі;
• охарактеризувати тенденції та суперечності становлення глобального менеджменту;
• дослідити еволюцію транснаціональних структур у розвинутих економіках;
• проаналізувати процеси створення і розвитку транснаціональних бізнес-груп у нових ринкових економіках;
• охарактеризувати організаційні форми метакорпоратизації в транснаціональному бізнесі;
• розглянути фактори глобального корпоративного лідерства;
• спрогнозувати варіативність взаємодії України з корпоративним сектором глобальної економіки.
Логіку дисертаційного дослідження подано на рисунку.

Рис. Логіка дисертаційного дослідження
Об’єктом дослідження виступають процеси транснаціоналізації діяльності бізнес-груп у глобальному середовищі.
Предметом дослідження є система умов, факторів та інструментів функціонування корпоративних бізнес-структур у системі глобального менеджменту.
Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження становлять історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів з використанням комплексу методів, зокрема: історичний метод, метод систематизації та узагальнень (дослідження теоретично-методологічних аспектів парадигми глобального управління), структурний аналіз, метод аналізу і синтезу, порівнянь, групувань та економіко-статистичні методи (дослідження динаміки і тенденцій розвитку корпоративного сектору у світі та в Україні), методи порівнянь, апроксимації та прогностичний методи (розробка практичних рекомендацій та обґрунтування результатів дослідження).
Використано широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, офіційні дані та публікації міжнародних організацій (Світового банку, Світової організації торгівлі, ЮНКТАД, Організації економічного співробітництва і розвитку, Міжнародного валютного фонду), Європейського Союзу, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Української академії зовнішньої торгівлі, інформаційні та аналітичні матеріали ряду міжнародних експертних асоціацій та рейтингових агентств, інтернет-ресурс.
Наукова новизна одержаних результатів. У ході дослідження розроблено класифікацію, здійснено систематизацію тенденцій, закономірностей, особливостей розвитку та функціонування транснаціональних бізнес-груп, визначено їх місце і роль в умовах формування парадигми глобального менеджменту. Найважливіші результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, розроблені автором особисто і виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
– визначено загальностратегічну обумовленість і профіль участі у транснаціональних бізнес-групах, які формуються показниками інформаційної відкритості, податкової, технологічної, операційної оптимізації, організаційної модернізації, раціоналізації ресурсного використання, інтернальної управлінської гармонізації; ідентифіковано параметри оцінки ефективності менеджменту діяльності транснаціональних бізнес-груп, що полягають у максимізації позитивних синергетичних ефектів, поглибленні системної партнерської взаємодії, реконфігурації інвестиційного портфеля, забезпеченні кадрової координації та поширенні регіональної експансії; аргументовано доведено пріоритетність створення глобальних стратегічних альянсів як організаційної форми транснаціональних бізнес-груп і охарактеризовано їх крос-культурні особливості (переважно маркетинговий профіль діяльності північно-американських альянсів, дослідницькі пріоритети альянсів Європейського Союзу, ефективна реалізація виробничих функцій у японських міжнародних стратегічних альянсах);
удосконалено:
– інструменти державної політики з управління процесами транснаціоналізації, гарантування одночасного захисту національного виробника у визначених пріоритетних галузях і створення передумов ефективної інтернаціоналізації діяльності національних компаній; при цьому збалансована система державного регулювання іноземних інвестицій нівелює можливі негативні впливи інвестиційної діяльності ТНК на економічні процеси в Україні; напрями участі українських компаній у транснаціональних бізнес-групах з визначенням пріоритетності охоплення ринків транзитивних економік, раціональної інтеграції в існуючі транснаціональні угруповання, розширення участі в мережевих структурах і використання новітніх аутсорсингових технологій;
– визначення поняття «парадигма глобального менеджменту», яка являє собою сукупність концептуальних підходів, моделей та інноваційних управлінських методик, що ефективно реалізуються провідними транснаціональними бізнес-групами на глобальних ринках; підходи до аналізу діяльності транснаціональних бізнес-груп на основі використання функціонально-регіональної матриці, яка дозволяє виявити ключові особливості їх діяльності у розрізі основних функцій (операційно-складальних, маркетингових, виробничих і дослідницьких) у країнах Північної Америки, Європейського Союзу та Японії;
дістали подальший розвиток:
– типологічні ознаки та систематизація транснаціональних бізнес-груп, що представлені: характером спеціалізації, організаційно-правовими формами інтеграції, видами зв’язку між структурними елементами, масштабами діяльності, географією походження (при цьому виявлено і охарактеризовано географічну детермінованість організаційної форми транснаціональних бізнес-груп);
– дослідження тенденцій розвитку транснаціональних бізнес-груп у глобальному середовищі, зокрема: мінімізації трансакційних і виробничих витрат, формуванні конкурентних переваг у сфері технологічного розвитку, гнучкості щодо присутності у прогресивних і депресивних галузях економіки, узгодження корпоративних і державних програм дій; обґрунтування ключової ролі глобальних стратегічних альянсів як моделі організації бізнесу у високотехнологічних галузях (програмне забезпечення, фармацевтика, телекомунікації, медичне обладнання, вимірювальні прилади).
Практичне значення одержаних результатів Отримані в результаті дисертаційного дослідження теоретичні положення та розроблені автором практичні рекомендації можуть бути використані в діяльності органів виконавчої та законодавчої влади України для забезпечення оптимальних умов формування транснаціонального характеру економіки України. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути корисними топ-менеджменту національних компаній при ідентифікації найкращої світової практики щодо підвищення темпів та визначення векторів розвитку транснаціональних компаній у контексті глобального менеджменту.
Отримані результати дістали своє впровадження на загальнодержавному рівні, зокрема, при вдосконаленні організаційних, нормативних і законодавчих заходів економічної політики України департаментом розвитку реального сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (довідка № 3731-04/9773-12 від 16.01.2012 р.); у ході реалізації науково-дослідних тем «Розроблення моделі макроекономічного прогнозування на довгостроковий період» (номер державної реєстрації 0111U003864) та «Науково-методичне забезпечення розроблення проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік» (номер державної реєстрації 0111U00602212) Науково-дослідним економічним інститутом (довідка № 1/24-а від 23.01.2012 р.).
Результати дослідження впроваджено на підприємствах: ТОВ «Кий-Трейдінг» (довідка № 125 від 25.05.2011 р.) при розробці стратегії міжнародного розвитку на 2012–2014 рр., ТОВ «Євросет» (довідка № 256/17 від 12.09.2011 р.) у контексті розширення міжнародного співробітництва; ТОВ «Експерт-Холдинг» (довідка № 181-14 від 19.12.2011 р.) при обґрунтуванні місії та стратегії компанії, створенні системи управління конкурентоспроможністю з метою посилення позицій компанії на міжнародному ринку консультативних послуг, ПАТ КБ «Хрещатик» (довідка № 13213/12/01-12 від 12.01.2012 р.) у процесі економіко-стратегічного управління діяльністю та розвитком банку.
Матеріали та результати дослідження впроваджено також у навчальний процес ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час розроблення робочих програм, науково-методичного забезпечення та викладання дисциплін “Глобальна економіка”, «Міжнародний менеджмент» та «Управлінська результативність у міжнародному бізнесі» на факультеті міжнародної економіки та менеджменту (довідка від 23.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження Основні положення та висновки результатів дослідження доповідалися та обговорювалися на восьми конференціях, зокрема на: міжнародній науково-практичній конференції «Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи» (м. Вінниця, березень 2008 р.); міжнародній конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, березень 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, лютий 2009 р.); міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, квітень 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки» (м. Дніпропетровськ, квітень 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (м. Київ, квітень 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне співробітництво як важлива складова євроінтеграційних процесів України» (м. Чернівці, травень 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (м. Київ, травень 2010 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць, з них вісім статей у наукових фахових виданнях і дев’ять тез, матеріалів і статей у збірниках міжнародних, наукових, всеукраїнських, міжвузівських науково-теоретичних і науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 6,3 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукового завдання щодо визначення місця та ролі транснаціональних бізнес-груп у парадигмі глобального менеджменту.
Дослідження дозволило сформулювати такі висновки і рекомендації, які мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення і характеризуються науковою новизною.
1. Сучасний світогосподарський розвиток характеризується недосконалою управлінською системою, що особливо в кризових умовах у поєднанні з ресурсно-демографічними проблемами, хвилеподібною динамікою експортно-імпортних операцій, міжкоропоративними конфліктами роблять імперативними організаційні зміни у всіх ланках менеджменту. У першу чергу це актуалізує проблему реорганізації транснаціональних бізнес-груп, адаптованих до функціонування в умовах масштабної концентрації та централізації капіталу всупереч сучасним тенденціям до зростання конкурентоспроможності високотехнологічних гнучких і мобільних бізнес-груп.
2. Розвиток корпоративних методик управління базується на виробничо-комерційних зв'язках бізнес-груп, які залишаються найважливішим інтегруючим елементом транснаціонального комплексу. Різні типи організаційної побудови транснаціональних корпорацій (функціональна структура організації управління, яка характерна для горизонтально інтегрованих бізнес-груп; багатодивізіональна організаційна структура багатогалузевих (диверсифікованих) об’єднань; напівмережева, мережева, віртуальна структури) є результатом переорієнтації корпорацій на використання менш централізованих організаційних структур, що завдяки інформатизації додатково характеризуються модульністю, гнучкістю, широким форматом взаємодії. Нові антикризові технології менеджменту (пpоцесно орієнтоване управління, збалансована система показників ефективності діяльності, система аналізу акціонерної вартості, нова концепція управління вартістю), у свою чергу, виокремлюють новий етап розвитку діяльності корпорацій.
3. Еволюція моделей управління пройшла ряд фаз власного розвитку. Сучасний етап характеризується як глобальний, характерними ознаками якого є інституційна незбалансованість та організаційна дестабілізація. У таких умовах актуалізується формування нової парадигми глобального менеджменту як системи концепцій, методологій і методів прогнозування, констатації та вирішення управлінських проблем. Корпоративний рівень такої парадигми представлений новітнім управлінським інструментарієм транснаціональних бізнес-груп, які сьогодні, демонструючи лідерські амбіції та високий стратегічний потенціал конкурентоспроможності, претендують на ключові владні позиції.
4. Бізнес-групи є групою компаній (юридичних осіб) із загальним центром стратегічного управління. Різноманітність характеру спеціалізації, форм зв'язку, статусу керівного центру, масштабів і характеру діяльності визначають основну стратегічну перевагу бізнес-груп, яка полягає в тому, що планомірно організоване управління в них охоплює не окремий етап технологічного циклу, а весь міжгалузевий цикл. Таким чином, бізнес-групи стають мезоекономічною структурою, ланкою управління, здатною формувати попит, зменшувати ринкову невизначеність, краще пристосовуватися до динамічних зрушень у споживанні й технологіях глобального ринку. Ключовими критеріями типології бізнес-груп виступають: мета створення; тип зв'язків; організаційна форма; специфічність майнових зв'язків між підприємствами, які входять до складу групи; механізми управління спільною діяльністю; рівень централізації управлінських функцій.
5. Транснаціональне виробництво характеризується автономною виробничо-технологічною, організаційно-інформаційною, соціально-економічною системою, яка відносно не залежить від параметрів ефективності локальних сегментів (національних економік, де розташовані окремі структурні підрозділи). Стратегічними перевагами транснаціональних бізнес-груп виступають: наявність інтернаціональної виробничої структури, заснованої на ефективній співпраці зарубіжних підрозділів; здійснення централізованого фінансового управління; проведення єдиної науково-технічної політики в інтересах динамічного розвитку всієї системи транснаціонального виробництва; використання єдиного організаційно-інформаційного механізму вироблення стратегічних рішень і координації діяльності ланок транснаціонального формування; контроль над акціонерним капіталом, насамперед, через прямі іноземні інвестиції, а також за допомогою інших методів, не обов'язково пов'язаних з володінням власністю за кордоном (через управлінські контракти, ліцензійний трансферт тощо).
6. Сьогодні відбувається істотна організаційна оптимізація діяльності транснаціональних корпорацій; мережева організація їх діяльності спричиняє розмивання міжкорпоративних кордонів, зникнення традиційних інтернальних та екстернальних розмежувань організації, власних і зарубіжних технологій, великих і дрібних фірм. За таких умов трьома головними напрямами зростання економічного потенціалу існуючих бізнес-груп є: розвиток інтеграції за рахунок встановлення нових меж вертикального контролю; горизонтальна інтеграція; поширення практики створення стратегічних альянсів для досягнення спільних цілей.
7. Останнім часом дедалі зростає значення таких транснаціональних бізнес-груп, як глобальні стратегічні альянси. На відміну від інших організаційних форм, стратегічні альянси не є самостійною юридичною особою, а тому внутріальянсна кооперація набуває надзвичайно глибокого характеру і охоплює всі сторони діяльності групи. До складу альянсу входять не лише постачальники (наприклад, Marks & Spenser укладає неформальні угоди з багатьма постачальниками заздалегідь, до того, як товари увійдуть у моду), а й конкуренти (спільне використання новітніх технологічних досягнень France Telecom та Deutsche Telecom на внутрішніх ринках, об’єднання зусиль Grundig та Philips у галузі відеозапису, Honda і Rover в автомобілебудуванні). У цьому зв’язку в дисертації досліджено діяльність 800 глобальних стратегічних альянсів, що дало можливість кількісно і якісно систематизувати ключові сфери співробітництва їх учасників і виявити крос-культурні особливості бізнесу північно-американських, євро-азійських та японських альянсів.
8. В Україні сконцентрована вкрай незначна кількість іноземних філій транснаціональних бізнес-груп (їх у тисячі разів менше, ніж в ЄС, у сотні – ніж у Китаї та країнах Південно-Східної Азії, у десятки – ніж у пострадянських країнах). Це обумовлюється несприятливим кліматом для ведення бізнесу, неефективною податковою системою, низьким рівнем інвестиційної захищеності. Тому для України є доцільною державна політика використання переваг транснаціоналізації економіки з одночасним захистом національного виробника у визначених галузях та створення передумов виходу українських компаній на закордонні ринки шляхом: охоплення ринків країн, що розвиваються, та ринків пострадянських країн; інтеграції в існуючі транснаціональні бізнес-групи; розвитку мережевих структур та аутсорсингу.