Рудь Віктор Олексійович. Оптимізація хірургічного лікування та прогнозування гнійно-запальних захворювань геніталій при внутрішньоматковій контрацепції

Короткий опис

Рудь Віктор Олексійович. Оптимізація хірургічного лікування та прогнозування гнійно-запальних захворювань геніталій при внутрішньоматковій контрацепції : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2006.

Рудь В.О. Оптимізація хірургічного лікування і прогнозування гнійно-запальних захворювань геніталій при внутрішньоматковій контрацепції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2006.
Наукова робота присвячена зниженню частоти післяопераційної летальності і захворюваності у жінок з гнійно-запальними захворюваннями геніталій на фоні внутрішньоматкової контрацепції на підставі результатів вивчення в них клініко-морфологічних, мікробіологічних і імунологічних особливостей, а також розробки і упровадження комплексу лікувально-прогностичних заходів. Уперше встановлений взаємозв'язок між клінічними, морфологічними, мікробіологічними і імунологічними змінами у пацієнток з гнійно- запальними процесами геніталій на фоні внутрішньоматкової контрацепції до і після оперативного лікування. Це дозволило розширити дані, що є, про патогенез запальних захворювань репродуктивної системи, а також науково обгрунтувати необхідність розробки методики оптимізації хірургічного лікування і прогнозування гнійно-запальних захворювань на фоні внутрішньоматкової контрацепції. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти післяопераційної летальності і захворюваності у жінок з гнійно-запальними захворюваннями геніталій на фоні внутрішньоматкової контрацепції на підставі використовування методики оптимізації хірургічного лікування і прогнозування.

У дисертації наведені дані і нове вирішення наукової задачі сучасної гінекології зниження частоти післяопераційної летальності і захворюваності у жінок з гнійно-запальними захворюваннями геніталій на фоні ВМК на підставі результатів вивчення в них клініко-морфологічних, мікробіологічних і імунологічних особливостей, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-прогностичних заходів.
1. Запальні захворювання геніталій розвиваються при тривалому використанні ВМК (середня тривалість - 6,1±0,3 роки), причому до 5 років контрацептиви знаходяться у 25,0% пацієнток, а більше 5 у 75,0%. У структурі запальних захворювань переважає ендоміометрит (30,0%); його поєднання з сальпінгоофоритом (25,0%); тубоваріальні запальні утворення (27,0%); пельвіо- (10,0%) і розлитий перитоніт (8,0%), які зустрічаються частіше у разі використання у пацієнток ВМК першого покоління і більше 5 років: тубоваріальні запальні утворення (40,5% і 33,3%); пельвіо- (16,7% і 13,3%) і розлитий перитоніт (14,2% і 10,7%).
2. Основними клінічними проявами запальних захворювань геніталій у пацієнток з ВМК є больовий синдром (95,0%); гіпертермія (72,0%); ДП (98,0%); симптоми інтоксикації (29,0%), які зустрічаються частіше за наявності контрацептиву першого покоління (54,8%) і тривалості використання більше 5 років (33,3%).
3. За наявності запальних процесів на фоні і без ВМК частота оперативного лікування вище в 2,4 рази і складає за наявності контрацептиву першого покоління - 71,4% і його знаходженні більше 5 років 73,3%. Частота радикальних операцій у них набагато вище (71,1% в порівнянні з 31,6%), в їх структурі в 31,3% проводиться вимушена екстирпація матки з придатками; в 28,1% - екстирпація з трубами і в 21,9% з одним яєчником; а в решті 18,7% - надпіхвова ампутація матки з трубами. В 28,2% випадків додатково проводяться операції на кишечнику з приводу міжпетлевих абсцесів.
4. У післяопераційному періоді у пацієнток із запальними захворюваннями без і на фоні ВМК значно вище частота ранової інфекції (22,2% в порівнянні з 15,8%); абсцесів черевної порожнини (15,6% проти 5,3%) і післяопераційного перитоніту (11,1% в порівнянні з 5,3%).
5. Під час морфологічного дослідження ендометрія у хворих з запальними захворюваннями геніталій на фоні ВМК хронічний ендометрит має місце у 64,0% жінок, гостре запалення ендометрія у 31,0% і в одиничних випадках підгостре запалення - 5,0%. Частота хронічного, гострого і підгострого ендометриту достовірно не розрізняється залежно від покоління, термінів використання контрацептиву і нозологічної форми запального процесу.
6. У жінок із запальними ускладненнями ВМК мають місце 5 типів морфологічних змін ендометрія: поєднання хронічного ендометрита з гіперплазією ендометрія (36,0%); ознаки гострого і загострення хронічного запалення (22,0%); зміни, характерні для хронічного запалення, переважали у 20,0%; склеротичні процеси у 18,0%; структурна перебудова по типу неповноцінної секреції у 14,0% пацієнток.
7. Розвиток гнійно-запальних захворювань геніталій у разі використання ВМК відбувається на фоні мікробіологічних змін, які полягають в достовірному зниженні числа Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp. при одночасному підвищенні числа таких мікроорганізмів, як E. coli (lac+); E. coli (lac-); E. coli (haem+); Enterococcus spp.; S. aureus і Candida spp., а також появі Bacteroides spp.; Peptococcus spp. і Peptostreptococcus spp.
8. Гнійно-запальні захворювання геніталій у разі використання ВМК розвиваються на фоні супресії системного імунітету: зниження СД3+; СД4+; СД16+ і СД20+ на фоні одночасного збільшення кількості СД8+ і СД23+ і неспецифічних чинників резистентності: дисфункція фагоцитозу (ФП; ФЧ і ФІ), а також зниження вмісту в-лізинів і лізоциму під час одночасного збільшення рівня б- і сироваткового інтерферонів.
9. Використання запропонованої методики оптимізації хірургічного лікування і прогнозування запальних захворювань на фоні ВМК дозволяє понизити в порівнянні із загальноприйнятою тактикою частоту не тільки ранової інфекції (з 22,2% до 12,0%), але і абсцесів черевної порожнини (з 15,6% до 8,0%) і післяопераційного перитоніту (з 11,1% до 6,0%), а також попередити летальність, яка складає 2,0% при загальноприйнятих лікувально-прогностичних заходах.