Руденко Ніна Іванівна. Управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку

Короткий опис

Руденко Ніна Іванівна. Управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Кіровоградський держ. технічний ун-т. - Б.м., 2002. - 167арк. - Бібліогр.: арк. 158-167

Руденко Н. Управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 Підприємництво, менеджмент та маркетинг. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.
В дисертації досліджені теоретичні основи і розроблені прикладні рекомендації стосовно управління виробничими витратами на підприємствах в умовах ринку.
Розглянуто методологічні основи формування виробничих витрат в процесі виготовлення продукції, узагальнено існуючі форми та методи обліку виробничих витрат, обгрунтовано методологічні засади вдосконалення управління виробничими витратами.
Розкрито сучасні деформації у формуванні та структурі виробничих витрат. Аргументована необхідність вдосконалення структури виробничих витрат, перш за все за рахунок підвищення в них частки витрат на оплату праці. Досліджено взаємозв'язок форм господарювання зі структурою виробничих витрат, узагальнено існуючу практику управління виробничими витратами.
В роботі обгрунтовано напрямки зниження та шляхи вдосконалення структури виробничих витрат, розроблено підходи до прогнозування виробничих витрат та методичні рекомендації по формуванню протизатратного механізму.

В умовах ринкових відносин постійно зростають роль та значимість виробничих витрат в підвищенні результативності виробничо-господарської діяльності, зміцненні престижності і конкурентоздатності вітчизняної продукції на світових ринках. Виробничі витрати є не тільки складовою ефективності господарювання, а й основним економічним елементом виробничо-господарської системи і змінюються разом зі змінами в макроекономіці і, в першу чергу, зі змінами у сфері цін та ціноутворення.
Управління виробничими витратами господарських структур повинно органічно поєднуватися з діями об'єктивних законів ринкової економіки, чинними нормативно-правовими актами. Раціональність побудови системи управління виробничими витратами підприємств можна оцінювати ефективністю її функціонування, основним критерієм якої є зниження рівня сукупних та питомих виробничих витрат.
У промисловому виробництві мають місце суттєві деформації в структурі виробничих витрат, які обумовлені впливом об'єктивних та суб'єктивних чинників. Розмір і динаміка структури виробничих витрат свідчать про затратний характер вітчизняного промислового виробництва, поглиблення його неефективного змісту. В сучасних умовах важливо сформувати державні вимоги до суб'єктів господарської діяльності стосовно використання ресурсів, формування раціональної структури виробничих витрат.
На вітчизняних підприємствах промисловості доцільно виділити три напрями формування системи обліку виробничих витрат (прямих і непрямих). Перший з метою визначення собівартості продукції, робіт, послуг та їх реалізації. Другий визначення прогнозних величин виробничих витрат, що вимагають забезпечення надійної інформації про рівень поточних витрат і можливих їх змін у майбутньому. Третій напрямок пов’язаний з необхідністю активних форм управління витратами, передбачає посилення контролю за рівнем їх здійснення по місцю виникнення.
Важливою складовою протизатратного механізму на підприємствах є вдосконалення матеріального заохочення працівників за зниження виробничих витрат, підвищення ефективності їх використання. З цих позицій запропоновані в дисертації принципи побудови системи стимулювання працівників передбачають виплату їм винагороди за економію виробничих витрат, яка проводиться за певних умов і наявності певних результатів у вдосконаленні управління виробничими витратами, тобто наявності економії витрат порівняно з встановленими вимогами, зростанні прибутків, забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Використовуючи методи економетричного моделювання, на підприємствах доцільно здійснювати контроль за формуванням собівартості продукції, здійснювати її прогнозні оцінки на перспективу. Використання методів прогнозування, крім цього, дозволить підприємствам зробити вибір стратегії розвитку, яка мінімізує або майже повністю виключає ризик.