Рябцева Наталія Василівна. Концептуальні основи економічної адаптації особистості

Короткий опис

Рябцева Наталія Василівна. Концептуальні основи економічної адаптації особистості: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Національна металургійна академія України. - Д., 2002. - 191арк. - Бібліогр.: арк. 172-186

Рябцева Н.В. Концептуальні основи економічної адаптації особистості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - Економічна теорія. Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2002.
В дисертаційній роботі розроблено основи концепції економічної адаптації особистості. Розкрито зміст процесу економічної адаптації особистості (головні елементи - адаптаційна діяльність, її умови, ресурси, обмеження, механізми), його багатофункціональну роль у суспільному відтворенні та динамічні індикатори. Обґрунтовано визначення адаптації особистості як економічної категорії, виявлено її форми, механізми та закономірності розвитку. Запропоновано класифікацію економічних ролей особистості за критерієм реалізації відносин власності.
Виявлено специфіку механізму економічної адаптації особистості в умовах трансформації відносин власності в Україні. Обґрунтовано необхідність впровадження державної адаптаційної політики, що поєднує традиційні, стабілізаційні і трансформаційні складові, забезпечує умови розвитку засад ринкового саморегулювання й громадянського регулювання для активізації процесів самоадаптації населення.

В дисертації, яка є завершеною науковою роботою, поставлена й вирішена актуальна наукова задача, що полягає у теоретико-методологічній розробці концептуальних основ економічної адаптації особистості та визначенні напрямів приведення адаптаційних процесів в Україні у відповідність з наявними економічними реаліями. Найбільш істотні висновки роботи:
1. На підставі проведеного аналізу з’ясовано, що процес економічної адаптації особистості виконує багатофункціональну роль у суспільному витворенні, а саме: 1) сприяє підвищенню ефективності соціально-економічної системи; 2) формує засади розвитку особистості та активізації інноваційно-інвестиційних процесів; 3) є чинником самоорганізації економічної системи. Особистість, з одного боку, залучена в цей процес індивідуально та в складі колективу (як суб’єкт і об’єкт адаптації), з іншого опосередковує взаємодію і єдність складових адаптаційного процесу та їх подальший розвиток.
2. Загальноекономічна закономірність економічної адаптації особистості проявляється як внутрішній зв‘язок, сутнісна залежність безперервної зміни особистості та розвитку суспільного виробництва. Економічні ролі особистості, що формуються на основі наявних відносин власності, визначають специфіку відповідних адаптаційних форм і механізмів. Комплекс механізмів адаптації особистості, маючи складну і динамічну структуру, включає, зокрема, державне, ринкове, громадянське і самоадаптаційне регулювання та обумовлює отримання й використання доходу особистості у її різних економічних ролях.
3. В якості індикаторів економічної адаптації особистості можуть використовуватись: по-перше, відповідність сутнісних сил людини наявним вимогам суспільного виробництва; по-друге, динаміка показників її діяльності в тій або іншій ролі, зокрема, її доходів і витрат, рівень задоволення потреб; по-третє, динаміка параметрів соціально-економічної системи; по-четверте, тривалість адаптаційних процесів.
4. Особливістю процесів економічної адаптації населення в Україні є виникнення і певна сталість форм фіктивного (економічно нераціонального) пристосування, що свідчить про недосконалість ринкової конкуренції та механізмів самоадаптації населення, а також про подальшу потенційну рухомість адаптаційних процесів у напрямку від фіктивного до економічно раціонального пристосування. В перехідний період псевдоринкове середовище не в змозі забезпечити умови ефективної адаптації населення до трансформації відносин власності, що вимагає створення цивілізованих конкурентних засад для пошуку найбільш ефективних форм використання об’єктів власності з урахуванням наявних умов і ресурсів.
5. Однією з причин, що стримують перехід національної економіки на траєкторію інноваційного розвитку, є низька адаптаційна активність більшості економічних суб’єктів до трансформації відносин власності. Основною тенденцією самоадаптації особистості є диверсифікація форм отримання доходу та його використання. Важливими напрямками стратегії її пристосування повинні стати інформаційний, страхувальний, продуктивний (діяльний), громадянський. Це потребує формування ефективного національного комплексу адаптаційних механізмів, і, перш за все, відповідного державного регулювання.
6. Адаптаційна політика держави має враховувати традиційні, стабілізаційні й трансформаційні заходи диференційовано для макро- і мікрорівня економіки та її інституціонального забезпечення.