Сальник Оксана Миколаївна. Державне регулювання процесів інтеграції України в європейську економічну систему

Короткий опис

Сальник Оксана Миколаївна. Державне регулювання процесів інтеграції України в європейську економічну систему : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки України. — К., 2005. — 256арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 199-212

Сальник О.М. Державне регулювання процесів інтеграції України в європейську економічну систему. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування і регулювання економікою. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню методологічних, методичних і практичних аспектів регулювання процесів інтеграції України до європейської економічної системи. У роботі проаналізовано питання регіональної економічної інтеграції в умовах глобалізації, зокрема на теренах Європи. Розглянуто наслідки розширення ЄС та здійснено аналіз необхідних економічних умов вступу України до ЄС, що дозволило обґрунтувати засади інтеграції України до ЄС.
У роботі розглянута економічна політика України в її стратегічному розумінні, заходи, спрямовані на вирішення нагальних соціально-економічних питань в контексті прискорення інтегрування вітчизняного виробництва до світових та регіональних економічних структур (у першу чергу Європейського Союзу); політика провідних міжнародних інституцій та світових інтеграційних угрупувань з акцентом на економіко-політичні та морально-правові засади, що зумовлюють окремі кроки та перспективні напрями діяльності вищезазначених об’єднань.
Визначені методологічні принципи державного регулювання процесів інтеграції на основі рейтингових індексів. Розроблено концептуальні положення інтеграції економіки України до економічної системи ЄС, а також запропонована система моніторингу зближення позицій України та ЄС.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми забезпечення державного регулювання процесу інтеграції України в європейську економічну систему. Вона узагальнює і розвиває науково-методологічні, методичні та практичні питання забезпечення інтеграції України до ЄС.
Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.
1. Основною метою держав при створенні економічних угрупувань є розширення присутності національних виробників на світових ринках товарів, послуг, капіталів та робочої сили при одночасному розвитку кооперації у виробництві. У процесі економічної інтеграції держави ставлять перед собою першочерговою задачею створення зони вільної торгівлі. Угрупування, які мають економічно - політичне ядро, здійснюють поетапний перехід до більш високих рівнів інтеграції: від зони вільної торгівлі до митного союзу валютного союзу економічного союзу політичного союзу. Це доводить приклад ЄС як класичної моделі поетапного розвитку економічного співтовариства.
2. Аналіз тенденцій у економічній глобалізації і її наслідків для країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, дозволяє зробить висновок про необхідність посилення ролі держави у створенні умов для підвищення конкурентоспроможності її економіки (в першу чергу в регіональних економічних угрупуваннях).
3. Для забезпечення державного регулювання інтеграції економіки України до економічної системи ЄС розроблено концептуальні положення, які включають аналіз геополітичної ситуації в Європі та визначають основну мету України, її задачі та базові документи у цьому процесі; роль України у реалізації Концепції Розширена Європа Сусідні країни: Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами” (економічний аспект); етапи інтеграції та дії Уряду України у процедурі набуття нею статусу члена ЄС.
4. У процесі економічної інтеграції України до ЄС доцільно виділити два основних етапи, які за своєю суттю більш повно відображають цілі обох сторін у часовому вимірі і більш чітко, ніж в Програмі інтеграції України до ЄС, розподіляють пріоритети та задачі в цьому процесі. Перший етап етап зближення (конвергенції) економічної системи України з ЄС, і другий власне інтеграція України до ЄС. Ознакою досягнення цілей першого етапу є вступ України до СОТ, створення зони вільної торгівлі Україна ЄС, визнання України державою з ринковою економікою, і як наслідок досягнення Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.
5. Розроблений організаційно економічний механізм державного регулювання інтеграції України до ЄС, який ґрунтується на концептуальних положеннях та зміст якого полягає у необхідності підписання Угоди нового рівня між Україною і ЄС (наприклад, Інтеграція України до ЄС. Трансформація структури відносин Україна-ЄС”). Нова Угода (контрольними параметрами для початку її укладання стане виконання вимог першого етапу) визначала б чітку перспективу вступу України до ЄС, послідовну реалізацію перехідних інтеграційних моделей на відповідних етапах і надавала б можливість кожній стороні визначати часову тривалість існування певної моделі в залежності від готовності сторін до переходу до наступної моделі та розвитку інтеграційних процесів в Європі.
6. Державне управління інтеграційним процесом визначається послідовним здійсненням таких кроків: прийняття політичного документу, де викладені підходи країни до процесу інтеграції; створення профільного органу центральної виконавчої влади, що координує процес інтеграції до ЄС; створення конкурентноспроможної економіки; адаптація законодавства країни до норм і стандартів ЄС (у т.ч. забезпечення зв’язку між органами законодавчої та виконавчої влад); проведення секторальних перетворень; координація дій всіх ланок виконавчої влади; координація переговорного процесу між органами виконавчої влади країни з відповідними органами ЄС; створення ефективної системи моніторингу.
7. Розроблена методика моніторингу процесу трансформації економіки Україна на основі застосування рейтингових систем ІЕС та ІК, що дозволяє визначити темпи її зближення з економічною системою ЄС; прогнозувати терміни досягнення визначеного рівня економічної свободи і конкурентоспроможності при вибраному темпі їх зростання; проводити порівняльний аналіз рівня лібералізації економіки України та її конкурентоспроможності з окремими країнами або групами країн; виявляти слабкі елементи економіки України; встановлювати пріоритети у економічних, законодавчих і нормативних ініціативах для посилення економічних позицій України у світовій економіці; планувати і коригувати заходи державної влади щодо виконання планів зближення економіки України з економічною системою ЄС.
8. На підставі системного аналізу історії створення і розбудови ЄС, як класичного прикладу поетапного і послідовного розвитку економічного угрупування, доведено, що поряд з жорсткою вимогою виконання умов членства ЄС керується політичною необхідністю і доцільністю чергового розширення, виходячи з оцінки розвитку політичної ситуації в Європі.
9. При підготовці заходів щодо вступу України до ЄС необхідно враховувати у коротко- та середньострокової перспективі як наявність позитивних чинників, так і комплекс соціально-економічних проблем, котрі ускладнюватимуть подальший розвиток країни у рамках розширеного Євросоюзу. Однак, у довгостроковій перспективі (зокрема за допомогою залучення коштів ЄС) відбудеться підвищення конкурентоспроможності їх національної економіки та рівня добробуту населення.