Савчук Сергій Вікторович. Юридична соціологія: предмет та її місце в системі юридичних наук

Короткий опис

Савчук Сергій Вікторович. Юридична соціологія: предмет та її місце в системі юридичних наук: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці, 2002. - 228 арк. - Бібліогр.: арк. 186-225.

Савчук С.В. Юридична соціологія: предмет та її місце в системі юридичних наук. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 філософія права. Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена визначенню предметної специфіки юридичної соціології, уточненню особливостей її структури та місця в системі юридичних наук. На основі новітніх досягнень наукової думки розглядається та обґрунтовується концептуальна відмінність теоретико-методологічних положень юридичної соціології як самостійної правової науки від соціології права як окремої галузі загальної соціології. Висвітлена історія становлення та розвитку юридичної соціології. З’ясовано, що є об’єктом даної науки. Показано логіку внутрішньої взаємодетермінації її предмета і методу. Звертається також увага на предметну зумовленість функцій. Окреслюються ті фундаментальні проблеми юридичної соціології, які підлягають науковому аналізу з позицій соціолого-юридичного підходу. Сформульоване визначення предмета. З’ясовується її співвідношення з іншими правовими науками, а саме із загальною теорією права, філософією права, порівняльним правознавством та юридичною психологією.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення наукових позицій і запропоновано й обґрунтовано на основі новітніх досягнень правової науки і практики новий підхід щодо розуміння концептуальної природи та предметної специфіки юридичної соціології як самостійної правової науки, головним із завдань якої є дослідження внутрішньої соціодинаміки права, виявлення її відмінності від інших сучасних напрямів соціально-правового пізнання, уточнення особливостей її структури та місця в системі юридичних наук.
У висновках зроблені загальні підсумки дослідження, сформульовані основні положення, в яких знайшла свій відбиток наукова новизна підходу до аналізу предмета дослідження і які становлять зміст дисертаційної роботи:
- юридична соціологія історично і методологічно виникла із загальної теорії права, в рамках якої тривалий час розвивалась як науковий напрям дослідження, поява якого була зумовлена широким впровадженням в правову науку і практику соціологічних методів. Увага акцентувалася на соціолого-юридичних аспектах пізнання загальних закономірностей права. В результаті спеціалізації і диференціації наукового знання почався неминучий процес оформлення юридичної соціології в науку зі своїм предметом і методом, і, як наслідок, вона відокремилась від своєї метаоснови теорії права. Після цього настав етап її інституціонального розгортання, самовизначення, концептуального розвитку як окремої юридичної науки, який триває й сьогодні;
- на відміну від соціології права, об’єктом якої є суспільство як ціле, а право тут постає тільки окремим його елементом, об’єктом юридичної соціології є право як ціле, перш за все як самодостатній нормативний феномен, право у взаємозв’язках і взаємодії з іншими об’єктами (матеріальними та духовними), на які воно впливає і які чинять вплив на нього;
- предметом юридичної соціології є специфічні закономірності мікросоціогенезу правових норм, соціодинаміка їх функціонування та безпосередні наслідки соціальної дії, як необхідна умова оптимізації правового регулювання;
- гносеологічним обґрунтуванням специфіки методу юридичної соціології є соціолого-юридичний підхід до права як внутрішньої соціодинаміки його структурних елементів, який по суті, будучи синтезом найбільш фундаментальних характеристик методу юридичної соціології, задає, визначає принципові рамки адекватного застосування певних елементів методу в соціолого-юридичному дослідженні, намічає основний ракурс пізнання права юридичною соціологією, визначає шлях, стратегію розв’язання поставлених завдань. Відносно методу юридичної соціології соціолого-юридичний підхід є його виразом у вигляді принципових категорій, базисних уявлень і дослідних рамок, і в цьому смислі може розумітися як редуційована репрезентативність методу, нормуюча предметну орієнтацію юридичної соціології;
- юридична соціологія є самостійною правовою наукою, на відміну від соціології права, яка є окремою галуззю загальної соціології;
- порівняння юридичної соціології із загальною теорією права, філософією права, порівняльним правознавством та юридичною психологією дозволяє уточнити специфіку її предмета та охарактеризувати її як загальнотеоретичну юридичну науку. У площині предметної і методологічної специфіки, природи отримуваних знань, концептуальної орієнтації і наукових пріоритетів виявляється відмінність її призначення і ролі в пізнанні права.
Отже, враховуючи, що свідоме і творче застосування всього теоретико-методологічного арсеналу юридичної соціології допомагає пізнавати об’єктивну нормативну структуру суспільного життя і механізми його нормативної саморегуляції, виявляти правову природу фактичних соціальних норм, які потребують законодавчого закріплення, передбачати прорахунки та уникати їх в юридичній сфері діяльності, тим самим сприяючи підвищенню обґрунтованості правових норм та їх ефективності, виникає нагальна потреба в розширенні соціолого-юридичних досліджень. Сучасна юридична соціологія може і повинна зробити свій внесок у розв’язання кардинальних завдань новітньої правової науки і практики.