Єсаян Едуард Михайлович. Механізм інтегрування України у євроазіатські економічні структури

Короткий опис

Єсаян Едуард Михайлович. Механізм інтегрування України у євроазіатські економічні структури : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький національний ун- т. - Донецьк, 2006

Єсаян Е.М. Механізм інтегрування України у євроазіатські економічні структури. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.
Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню і розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму інтеграції України у євроазіатські економічні структури.
Досліджено теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції, особливості сучасного етапу міжнародної інтеграційної взаємодії, сутність, види на напрямки розвитку міжнародної економічної діяльності.
Проаналізовано напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, участь України в процесах інтернаціоналізації транспортного обслуговування світогосподарських зв’язків, інституціональне забезпечення включення України до євроазіатських інтеграційних процесів.
В рамках удосконалення механізму інтеграції України у євроазіатські економічні структури визначено пріоритетні напрямки та перспективи міжнародної економічної інтеграції за участю України, обґрунтовано можливості інтеграційного співробітництва України через міжнародні транспортні коридори.

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму інтеграції України у євроазіатські економічні структури.
У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.
1. Дослідження теоретичних основ міжнародної економічної інтеграції дозволило надати визначенняінтеграціїяк об’єктивного процесу розвитку стійких економічних зв’язків та зрощування національних і регіональних господарських систем, який охоплює різні рівні інституціонального розвитку держав учасниць та призводить до появи нових синергічних зв’язків та нових механізмів взаємодії між країнами.
2. Економічне інтегрування неможливе без подальшого розвитку суспільного характеру міжнародного співробітництва, без поглиблення інтернаціоналізації виробництва на основі об’єднання виробничих і наукових потенціалів багатьох країн, оскільки у нинішніх умовах суттєво збільшився вплив зовнішніх джерел фінансування на забезпечення нормального відтворювального процесу, поліпшення умов економічного і соціального розвитку, що обумовлює зацікавленість перехідних суспільств, до яких належить Україна, у їх найглибшому включенні у світове господарство.
3. В процесі поглиблення та розширення інтеграційних процесів зростає роль транспортного комплексу окремих країн внаслідок посилення значення інтернаціоналізації транспортного обслуговування світогосподарських зв’язків, усунення перешкод на шляху міжнародної торгівлі та інфраструктурного розвитку в напрямах традиційного експорту й обслуговування транзитних вантажопотоків. В Україні є необхідні технічні і технологічні можливості для залучення додаткових обсягів транзитних вантажопотоків і отримання завдяки цьому необхідних валютних надходжень до державного бюджету, що зумовлює необхідність продовження роботи із розвитку інфраструктури, в першу чергу на напрямах міжнародних транспортних коридорів (МТК).
4. Основними орієнтирами стратегії міжнародної економічної інтеграції України з країнами євроазіатського напрямку мають стати: удосконалення сировинного експорту; відновлення обсягу традиційного експорту продукції машинобудування; використання інвестиційного співробітництва із зарубіжними країнами в області енергетики, металургії і об’єктів транспортування газу, реконструкції і модернізації раніше побудованих за кордоном підприємств; використання тимчасової дешевизни основних факторів виробництва виробничих фондів, робочої сили, технологій; використання унікальних технологій ряду секторів промисловості з високим експортним потенціалом; переорієнтація на інформацію як на стратегічний ресурс; сприяння підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції; спрямування українських інвестицій у країни, що розвиваються, створення на їх територіях спільних підприємств відповідно до класифікованих в роботі напрямків міжнародної економічної інтеграції України.
5. Стратегічно виправданим напрямом, який забезпечував би реалізацію переваг транспортно-географічного розташування України, є створення спеціальних (вільних) економічних зон як провідних елементів політики відкритої економіки, що буде сприяти розвитку співробітництва, перш за все, з країнами Чорномор’я й Азіатсько-Тихоокеанського регіону, оскільки рівень інтегрованості національних економік залежить від готовності до інтеграції контактних територій, через залучення потоків товарів і капіталів, які прямують в аналогічні зони зазначеного регіону.
6. Переваги геоекономічного розташування України повною мірою дозволить використати співпраця з країнами ОЧЕС, що сприятиме налагодженню взаємовигідних стосунків з країнами регіону і створенню додаткових переваг для України у її прагненнях щодо вступу до ЄС, оскільки до ОЧЕС входять як країни-члени Європейського Союзу, так і ті, які не входять до ЄС, але приймають участь в інших угрупованнях та міжнародних організаціях.
7. Стратегічними напрямками міжнародної економічної інтеграції України у напрямку Європейського Союзу є наближення законодавства України до конкурентних правил Європейського Союзу; розвиток і удосконалення інституціональної бази захисту конкуренції і механізмів впровадження конкурентної політики; створення соціально-економічних умов забезпечення вільної і справедливої конкуренції на ринку; що буде сприяти забезпеченню рівноправного включення держави до світогосподарських процесів на основі визначених в роботі напрямків розвитку європейської економічної інтеграції України і дотриманню вимог національної економічної безпеки.
8. В результаті проведеного дослідження розроблено механізм інтеграції України до Євроазіатських економічних структур, який передбачає участь міжнародних, державних і регіональних інститутів на макро-, мезо- і мікрорегіональному рівні у забезпеченні інтегрування України до ЄС, ГУАМ, ЧЕС, СНД, ЄЕП та інших об’єднань, у тому числі за припущення участі України у СОТ.