Щедрін Анатолій Трофимович. Культурологічно-релігієзнавчі виміри "вторинної" міфотворчості

Короткий опис

Щедрін Анатолій Трофимович. Культурологічно-релігієзнавчі виміри "вторинної" міфотворчості : Дис... д-ра наук: 26.00.01 2008
Щедрін А. Т. Культурологічно-релігієзнавчі виміри вторинної” міфотворчості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора культурології зі спеціальності 26.00.01 теорія та історія культури. Харківська державна академія культури. Харків, 2008.
У дисертації створено цілісну концепцію вторинних” міфів як соціокультурного феномену, розглянуто історію, основні напрями, методологію і методи, джерельну базу їх дослідження. Встановлено, що сферою відтворення натуралістичних і соціотехнічних міфів є парадоксографічний сектор культури.
Виявлено загальне й особливе у відтворенні традиційних і вторинних” міфів, їх світоглядних і психофізіологічних засадах; специфіка функціонування соціокогнітивного й імагінативного” контурів у контексті архаїчної і вторинної” міфотворчості; роль картини світу як ядра архаїчного міфотворення і нових міфів.
Досліджено специфіку вторинної” міфотворчості доби цивілізації, процес формування цілісного механізму відтворення вторинних” міфів, специфіку функціонування натуралістичних та соціотехнічних міфів у соціокультурних трансформаціях спільнот Стародавнього Сходу, Античності, Середньовіччя та Відродження, Нового часу і епохи Модерну.
Визначено напрями еволюції натуралістичної та соціотехнічної міфотвор-чості в культурі різних варіантів зрілого Модерну; вплив ситуації постмодерну на трансформацію соціокультурних засад і чинників вторинного” міфотворення; проаналізовано інституційні засади цього процесу, його вплив на формування доктринальних засад нових релігійних рухів, нових релігійних течій, приватної” релігійності постмодернової природи у вітчизняному соціокультурному просторі.
Розглянуто проекції проблеми буття позаземного розуму, їх еволюцію у вторинному” міфотворенні доби постмодерну, яка знайшла віддзеркалення у формі уфологічної програми” та програми СЕТІ (SETІ), їх вплив на відтворення натуралістичних і соціотехнічних міфів доби постмодерну; взаємодія двох програм формує уявлення про галактичний соціокультурний простір, до якого входило людство. Наголошується, що уфологічна проекція проблеми позаземного розуму стає ядром вторинної” міфотворчості, впливає на утворення нової” релігійності постмодернової природи і зазнає осуду традиційно-доктринальних релігій.
Виявлено взаємодію вторинних” міфів, зосереджених у парадоксографічному секторі, і нової” релігійності в культурі постмодерну, досліджено концепції паралельних світів” і проект Портал”, подорожей у часі”; пол-тергейста”; Живої Землі” і Нової Архаїки”; містичної криптозоології; теорії стародавньої астронавтики”, концепції паранормальних здібностей людини”; життя після життя”. У культурі постмодерну вони або безпосередньо еволюціонують в окультно-містичні концепції, або створюють соціокультурне тло для відтворення нової, зокрема й приватної” релігійності постмодернової природи; вони набувають ознак нової утопії (онтологічно-космологічної, хронотопії, екоутопії Живої Землі”, метаантропологічної, танатопії), або екологічної антиутопії Загибла Венера”.