Щербина Ганна Борисівна. Оптимізація хірургічного лікування передракових захворювань та раку ендометрія ранніх стадій у хворих з ожирінням

Короткий опис

Щербина Ганна Борисівна. Оптимізація хірургічного лікування передракових захворювань та раку ендометрія ранніх стадій у хворих з ожирінням : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2005.

Щербина Г.Б. Оптимізація хірургічного лікування передракових захворювань та рака ендометрія ранніх стадій у хворих з ожирінням. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України. Одеса, 2005.
Дисертація присвячена проблемі оптимізації хірургічного лікування ранніх стадій рака ендометрія (РЕ) шляхом розробки диференційованого підходу до вибору оперативного доступу. Проведено порівняльний аналіз результатів абдомінальних гістеректомій у хворих на РЕ з нормальною вагою та з ожирінням. Встановлено, що хворі з ожирінням мають достовірно більшу кількість ускладнень при достовірно кращому онкологічному прогнозі. Розроблено та впроваджено в практику алгоритм комплексного обстеження та вибору оперативного доступу (абдомінальний, вагінальний, лапароскопія) у хворих на ранній РЕ з супутнім ожирінням. Застосування алгоритму у 150 жінок з атиповою гіперплазією та РЕ І стадії забезпечило співпадання діагнозу в межах І стадії у 100% випадків, достовірне зниження кількості ускладнень та поліпшення якості життя даної групи жінок.

У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення і нове розвязання актуальної проблеми сучасної гінекології - оптимізації хірургічного лікування ранніх стадій рака ендометрія у хворих з супутнім ожирінням за рахунок розробки диференційованого підходу до вибору оперативного доступа, який дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень і збільшити відсоток хворих, що підлягають радикальному лікуванню.
1. Для хворих на рак ендометрія (РЕ) І стадії з супутнім ожирінням порівняно з жінками без ожиріння характерними є більша кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (9,2±3,3% проти 1,8±1,3%, р<0,05), ускладнень з боку серцево-судинної системи (6,5% проти 1,8%), в тому числі летальних (2,6% проти 0,9%) і, водночас, більш сприятливий онкологічний прогноз, що підтверджують дані пятирічного виживання (89,5±3,3% проти 77,7±3,9%, р<0,05). Отримані дані обгрунтовують правомочність застосування альтернативних оперативних доступів у хворих на РЕ в сполученні з ожирінням.
2. Лапароскопічні гістеректомії порівняно з трансабдомінальними у хворих на РЕ І стадії з супутнім ожирінням характеризуються достовірним зниженням інтраопераційної крововтрати на 45,2%, більш раннім (в 1,6 рази) відновленням соматичних функцій, відсутністю гнійно-септичних ускладнень (0% проти 7,6%), скороченням термінів перебування в стаціонарі в 3 рази.
3. Хворим на РЕ І стадії з ожирінням та тяжкою екстрагенітальною патологією з високим ступенем анестезіологічного ризику доцільно виконувати вагінальну гістеректомію під перидуральною або спиномозковою анестезією на тлі ретельної передопераційної підготовки та периопераційного моніторингу сумісно з анестезіологами.
4. Психоемоційний статус хворих на РЕ характеризується достовірним зменшенням реактивної тривожності з 45,1±0,7 до 42,0±0,5 при лапароскопічних операціях, депресивності при лапароскопічному і вагінальному доступах з 67,5±1,8 до 60,8±1,6 та з 70±1,6 до 65±1,4 відповідно (р<0,05). Після лапаротомних гістеректомій дані показники зростають з 43,5±0,5 до 46,7±0,9 і з 64,5±1,7 до 70±1,9 відповідно (р<0,05).
5. За нашими даними, застосування алгоритму комплексного обстеження та диференційованого вибору оперативного доступу у хворих з раннім РЕ в поєднанні з ожирінням забезпечує збіг перед- і післяопераційного діагнозу в рамках І стадії у 100% випадків, зниження частоти післяопераційних ускладнень, в тому числі тяжких, з 15,7±4,2% до 4,0±1,6% (р<0,05), достовірне прискорення термінів реабілітації, підвищення якості життя пацієнток і кількості хворих на РЕ, що охоплені хірургічним лікуванням.