СЕМАНТИКА НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ДЕНОТАТИВНИЙ ТА КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТИ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЛИК Надія Дмитрівна

УДК 81’(371: 373.7:374.3)=112.2

СЕМАНТИКА НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ:
ДЕНОТАТИВНИЙ ТА КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор В.І.Гаврись

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................

4

ВСТУП....................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО ВИСВІТЛЕННЯ СЕМАНТИКИ НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ.................

14

1.1. Підходи до вивчення фразеології в лінгвістиці............................

14

1.2. Семантична організація німецьких адвербіальних фразеологізмів..................................................................................

18

1.2.1. Денотативно-сигніфікативний компонент фразеологічної семантики................................................................................

21

1.2.2. Конотативний компонент фразеологічної семантики........

28

1.2.3. Конотати німецьких адвербіальних фразеологізмів...

32

1.3. Основні питання лексикографування адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови......................................

39

1.4. Методика аналізу досліджуваних компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів......................................

51

Висновки до розділу 1...........................................................................................

54

РОЗДІЛ 2. ВІДОБРАЖЕННЯ СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИХ ВІДНОШЕНЬ НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РЕЄСТРОВІЙ ЧАСТИНІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ СТАТТІ......

57

2.1. Виокремлення в німецькій мові корпусу адвербіальних фразеологічних одиниць.................................................................

58

2.1.1. Фразеологізми з обставинним значенням...........................

60

2.1.2. Парні сполучення слів ..........................................................

63

2.1.3. Адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці...........

68

2.2. Специфіка номінації німецьких адвербіальних фразеологізмів..

71

2.3. Системні відношення німецьких адвербіальних фразеологізмів

77

Висновки до розділу 2...........................................................................................

85

РОЗДІЛ 3. КОДУВАННЯ ДЕНОТАТИВНОГО КОМПОНЕНТА СЕМАНТИКИ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У СЛОВНИКОВІЙ ДЕФІНІЦІЇ

87

3.1. Структурні типи словникових дефініцій німецьких адвербіальних фразеологізмів.........................................................

89

3.1.1. Лексемна дефініція................................................................

90

3.1.2. Перифрастична дефініція......................................................

92

3.1.3. Дублююча дефініція..............................................................

95

3.1.4. Комбінована дефініція..........................................................

99

3.2. Способи визначення денотативно-сигніфікативного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови..

101

3.3. Ізоморфність реєстрової одиниці та її словникової дефініції......

109

Висновки до розділу 3............................................................................................

117

РОЗДІЛ 4. ЛЕКСИКОГРАФІЧНЕ ВИТЛУМАЧЕННЯ КОНОТАЦІЇ НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ.................

120

4.1. Фіксація конотації адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови у словниковій дефініції.........................................

120

4.2. Експлікація конотативного компонента значення німецьких адвербіальних фразеологізмів через систему позначок................

128

4.3. Функції ілюстративної частини лексикографічної статті.....

136

4.4. Етимологічний коментар як відображення національно-культурної специфіки досліджуваних фразеологізмів.................

144

Висновки до розділу 4...........................................................................................

154

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ......................................................................................

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................

163

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................

189

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................................

192

ДОДАТОК. Фрагменти системи умовних позначок словника Deutsches Universalwörterbuch”

193

ВСТУП

Домінуючий у лінгвістичних дослідженнях останніх десятиліть антропологічний чинник покликаний виявити дух народу” [51; 148; 246], яскравим маніфестантом якого є фразеологічний склад мови виразник культурного та духовного надбання етносоціуму.
Дослідження у галузі семантики фразеологічних одиниць (далі ФО) охоплюють у сучасній мовознавчій науці широке коло проблем, які розв’язуються на матеріалі різних мов: антропоцентризм фразеологічної семантики [56; 71] та мови [94; 158], взаємодія фразотвірних компонентів у процесі формування узагальнено-образної семантики ФО [150; 151], внутрішня форма ФО та її функції [14; 105; 153], фразеологічна номінація [64; 90; 173; 249], роль прототипу у формуванні семантики ФО [37; 132], емотивність фразеологізмів [41; 202; 241] та національно-культурна специфіка ФО [32; 39; 60; 61; 130; 190; 221; 255].
У лексикографічному руслі предметом розвідок є способи добору словникових дефініцій (далі СД) та методи їх побудови [33; 57; 81; 146; 169; 185; 205; 230; 231; 244; 256]; принципи наукової систематизації та лексикографування фразеологізмів у словниках різних типів [9; 18; 27; 38; 47; 125; 126; 212; 219; 239]; вивчення відображення денотативно- сигніфікативного аспекту фразеологічної семантики у словниковій дефініції [35; 49; 74; 134; 168; 174; 187].
Фразеологізм як мовна універсалія [164] слугує передусім для вираження та оцінки мовцем дій, думок і ставлення до предмета повідомлення [124; 199; 212; 219]. Оцінне та емоційно-кваліфікативне навантаження, притаманне фразеологічному значенню, вимагає інтерпретації в тлумачних і фразеологічних словниках усіх аспектів фразеологічної семантики, бо тлумачення, яке не враховує конотативного компонента значення, не буде вичерпним. Конотація не може розглядатися окремо від денотації, оскільки саме складність денотативного значення фразеологізму спричиняє виникненню його конотацій [105, с. 176; 201, с. 186].
Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю наукових праць у галузі фразеології на поглиблене дослідження семантики й удосконалення лексикографічних тлумачень ФО. У зв’язку з цим актуальним є всебічне вивчення інтерпретації денотативного й конотативного аспектів значення адвербіальних фразеологічних одиниць (АФО) у лексикографічній практиці. Звернення до АФО німецької мови зумовлене потребою комплексного вивчення цих мовних одиниць, які досліджувались на матеріалі української [73; 86] та англійської [109] мов. Під німецькими адвербіальними фразеологізмами розуміємо стійкі словесні комплекси різних структурних і семантичних типів, які виконують синтаксичну функцію обставини.
Гіпотеза роботи полягає у припущенні того, що основна частина лексикографічної статті німецьких АФО зорієнтована на відображення денотативного й конотативного аспектів їхньої семантики. Водночас вимоги, які висуваються до словникової дефініції, є чинниками, що звужують можливість пояснення у ній конотації досліджуваних ФО. Відповідно, конотативний компонент семантики АФО німецької мови може відбиватися в лексикографічній статті через позначки, ілюстративну частину або етимологічний коментар.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Взаємодія одиниць різних рівнів у системі мови та мовлення: семантико-когнітивний та функціонально-прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол №2 від 30 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Когнітивний й комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс”, що розробляється КНЛУ (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 31 січня 2005 року, номер держреєстрації 0103V003178).
Метою дослідження є встановлення специфіки відображення денотативного та конотативного аспектів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у лексикографічних статтях тлумачних і фразеологічних словників.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
виокремити корпус досліджуваних фразеологізмів німецької мови;
охарактеризувати семантику й конотати німецьких АФО;
з’ясувати основні проблеми лексикографування німецьких адвербіальних фразеологізмів на рівні мікроструктури словника;
виявити системні відношення АФО у лексикографічних статтях німецьких тлумачних і фразеологічних словників;
систематизувати словникові дефініції німецьких АФО;
встановити спосіб й типи визначення денотативного компонента семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів;
розкрити роль умовних позначок у кодуванні конотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць;
уточнити функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми, та етимологічного коментарю до них.
Об’єктом дослідження є адвербіальні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови.
Предметом вивчення є денотативне й конотативне значення німецьких адвербіальних фразеологізмів у лексикографічному висвітленні.
Матеріал дослідження складають 792 АФО, вилучені шляхом суцільної вибірки з тлумачних (Deutsches Universalwörterbuch”, Handwörterbuch der deutschen Gegenwartssprache”, Wörterbuch der deutschen Umgangssprache”, Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache”, Langenscheidts Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache”) і фразеологічних (Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten”, Moderne Deutsche Idiomatik”) словників німецької мови загальним обсягом 11398 сторінок. Ілюстративний матеріал залучено із проаналізованих лексикографічних праць. Особливу подяку здобувач висловлює уряду Швейцарської Конфедерації за сприяння в підготовці дослідження, надане в рамках програми підтримки іноземних стипендіантів ESKAS.
Методологічною основою роботи є фундаментальні теоретичні засади сучасної мовознавчої науки, викладені у працях з лінгвістичної семантики, лексикографії та лінгвокультурології. Передусім це положення про антропоцентризм, про соціальну сутність мови, про теорію пізнання, про діалектичну єдність форми й змісту та про безперервність розвитку фразеологічної семантики.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом: метод фразеологічної ідентифікації залучено для визначення фразеологічності певного стійкого словесного комплексу; метод компонентного аналізу для виявлення й опису семантичної структури німецьких адвербіальних фразеологізмів; аналіз за безпосередніми складниками на синтаксичному рівні для дослідження синтаксичної структури словникової дефініції АФО; метод дистрибутивного аналізу для виявлення синтагматичних особливостей німецьких АФО та з’ясування функцій ілюстративної частини лексикографічної статті; елементи кількісного аналізу для представлення відсоткового співвідношення розрядів німецьких адвербіальних фразеологізмів, типів їх СД, варіативності досліджуваних мовних одиниць, ізоморфності реєстрових одиниць і дефініцій, а також порогів кодування конотації АФО.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено особливості лексикографічної інтерпретації денотативного й конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів. Корпус німецьких АФО сформовано на основі функціонального підходу до їх розгляду. Комплексне висвітлення проблем лексикографування досліджуваних одиниць на рівні мікроструктури словника дозволило виявити системні відношення німецьких адвербіальних фразеологізмів та розкрити механізм розвитку їхньої семантики. Представлено семантико-структурну класифікацію словникових дефініцій німецьких АФО. З’ясовано спосіб кодування денотативного компонента значення АФО в німецьких тлумачних і фразеологічних словниках. Розкрито відображення конотації досліджуваних фразеологізмів у німецьких тлумачних і фразеологічних словниках. Уточнено функції ілюстративної частини лексикографічних статей, які містять АФО німецької мови, та етимологічного коментарю до них.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що висвітлення особливостей лексикографічної інтерпретації денотативного та конотативного аспектів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів є внеском у розробку лексикографічної теорії. Семантико-структурна класифікація словникових дефініцій німецьких адвербіальних фразеологізмів слугує базою для подальшого пошуку оптимальних способів тлумачення ФО в словниках різних типів. Виявлення шляхів кодування конотативного компонента значення німецьких АФО в лексикографічних статтях дозволяє розкрити їх оцінну й культурологічну віднесеність.
Практичне значення дослідження зумовлене можливістю використання його висновків та матеріалів при укладанні фразеологічних та тлумачних словників і довідників відповідної тематики. Положення й результати роботи можуть використовуватися в курсах лексикології німецької мови (розділи Лексико-семантична система мови”, Фразеологія”), стилістики німецької мови (Стильова диференціація лексики та фразеології”), історії німецької мови (Історичний розвиток словникового складу німецької мови”), у спецкурсах і курсах за вибором із фразеології, лексикології, лінгвокультурології, у науково-дослідницькій роботі студентів і аспірантів.
Отримані результати можуть бути узагальнені в наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Лексикографічна стаття тлумачного й фразеологічного словника забезпечує адекватну інтерпретацію семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів. Реєстрова частина лексикографічної статті фіксує адвербіальний фразеологізм як об’єктивно існуючу в мові одиницю вторинної номінації. Формування цілісності значення адвербіальних фразеологізмів має мовне вираження у формі тропів, зокрема, метафори й метонімії. Свідченням динамічного стану досліджуваного фразеологічного знака є парадигматичні та синтагматичні відношення німецьких АФО.
2. Діалектична єдність форми й змісту відбивається у словниковій дефініції через тлумачення денотативного та конотативного аспектів фразеологічної семантики. Домінуючим у передачі денотативного аспекту значення німецьких адвербіальних фразеологізмів є описовий спосіб, у результаті використання якого досягається встановлення ізоморфних відношень між фразеологізмом та його словниковою дефініцією.
3. Визначення денотативного аспекту семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів здійснюється за допомогою тринадцяти синтаксичних моделей, які репрезентують такі типи словникових дефініцій досліджуваних одиниць: лексемний, перифрастичний, дублюючий та комбінований. В одномовній лексикографії найуживанішою є дублююча словникова дефініція.
4. У словниковій дефініції частково відбиваються через інтенсифікатори й афікси експресивний, а через диференційно-уточнювальну частину емотивно-оцінний конотати. Основний зміст конотативного компонента семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів кодується через систему умовних позначок, яка відбиває експліцитно функціонально-стилістичний та емотивно-оцінний конотати досліджуваних мовних одиниць.
5. Ілюстративна частина лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми, виконуючи підтверджувальну, компенсаторну та уточнювальну функції, актуалізує денотативний та конотативний компоненти значення, реалізує мовленнєве вживання адвербіального фразеологізму з урахуванням його синтагматичних зв’язків. Для АФО з етимологічно маркованим компонентом релевантним є коментар, що відновлює та пояснює образ, який лежить у основі фразеологізму. Цим самим досягається найповніше розкриття конотації німецьких адвербіальних фразеологічних одиниць.
Апробацію основних положень і результатів дослідження здійснено на шістьох наукових конференціях, у тому числі на міжнародній: Слов’янська фразеологія: семантичний, ареальний, історичний та етнокультурний аспекти” (Луганськ, 2004 р.); на міжвузівській конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007 р.); на чотирьох науково-практичних конференціях: Германістика в Україні: сьогодення і перспективи”, присвяченій 50-річчю факультету німецької мови КНЛУ (Київ, 2003 р.), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у семи статтях, шість із яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України (3,03 др. арк.), та трьох тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій 3,85 др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (256 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних авторів, із них 49 іноземними мовами), списків джерел довідкової літератури (27 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (7 позицій) та додатка. Загальний обсяг праці становить 197 сторінок, із них 160 сторінок основного тексту (у тому числі 3 рисунки й 9 таблиць).
У вступі обґрунтовано вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено її мету та конкретні завдання, з’ясовано її об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, описано матеріал та методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі Теоретичні засади дослідження лексикографічного висвітлення семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів” розглянуто підходи до визначення обсягу фразеології; відзначено багатоаспектність фразеологічної семантики; описано конотацію німецьких АФО; охарактеризовано основні проблеми лексикографування АФО німецької мови на рівні мікроструктури словника; описано методику, застосовану до аналізу денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів.
У другому розділі Відображення системно-структурних відношень німецьких адвербіальних фразеологізмів у реєстровій частині лексикографічної статті” виокремлено структурні типи досліджуваних одиниць; висвітлено питання, пов’язані з особливостями номінації німецьких АФО; проаналізовано відображення системних відношень німецьких адвербіальних фразеологізмів у реєстровій частині лексикографічної статті.
У третьому розділі Кодування денотативного компонента семантики адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови у словниковій дефініції” систематизовано словникові дефініції АФО німецької мови; з’ясовано спосіб й типи визначення денотативного компонента семантики німецьких АФО; встановлено семантичну та структурну ізоморфність німецького адвербіального фразеологізму та його словникової дефініції.
У четвертому розділі Лексикографічне витлумачення конотації німецьких адвербіальних фразеологізмів” виявлено конотати німецьких АФО в словниковій дефініції та в системі позначок; уточнено функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить досліджувані фразеологізми; обґрунтовано обов’язковість коментарю до АФО з етимологічно маркованим компонентом.
У загальних висновках підбито підсумки роботи, викладено результати дослідження і окреслено перспективи подальших наукових розробок.
У додатку вміщено фрагменти системи умовних позначок словника Deutsches Universalwörterbuch” (2004), застосованих для позначення сфери використання, соціально зумовленого вживання та територіальної належності реєстрових одиниць.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження особливостей інтерпретації денотативного та конотативного компонентів семантики адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови у лексикографічних статтях тлумачних і фразеологічних словників здійснено в руслі останніх досягнень фразеології, лексикографії та лінгвокультурології. Результати розвідки підтверджують положення, які виносяться на захист, і дозволяють дійти таких загальних висновків.
Функціональний підхід до розуміння об’єкта розвідки дав змогу віднести до АФО німецької мови стійкі словесні комплекси різних структурних і семантичних типів, які мають ускладнене значення та виконують синтаксичну функцію обставини. Корпус адвербіальних фразеологізмів сучасної німецької мови сформовано з урахуванням залежності між структурно-семантичними властивостями досліджуваних мовних одиниць та структурними моделями їхніх дефініцій.
Комплексне висвітлення питань лексикографування досліджуваних мовних одиниць на рівні мікроструктури словника дозволило розкрити механізм формування семантики німецьких АФО, виявити системні відношення німецьких адвербіальних фразеологізмів, визначити спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких АФО, встановити особливості інтерпретації конотативного компонента значення адвербіальних ФО німецької мови, з’ясувати функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми, та етимологічного коментарю до них.
Широке розуміння обсягу фразеології дозволяє представити адвербіальну підсистему сучасної німецької мови простором, ядро якого становлять ідіоми, периферію фразеологічні сполучення, перехідну зону суміжні утворення. Таким чином, корпус АФО сучасної німецької мови складають ідіоми, фразеологічні сполучення та фразеологізовані утворення. Для ідіом властива повна семантична монолітність компонентів, відсутність семантичних елементів у значенні лексеми-компонента й у цілісному значенні фразеологізму. У семантично розчленованих фразеологічних сполучень хоча б один із компонентів входить до інших фразеологізмів, що мають загальний семантичний елемент, та відрізняються лексично або структурно та семантично. Для утворень, позбавлених цілісного переосмислення, характерна семантична окремість компонентів.
Денотативний, сигніфікативний і конотативний компоненти, які формують цілісне фразеологічне значення, повинні розглядатися в діалектичній єдності, що знаходить відображення в лексикографії. Засобами формування цілісності значення німецьких адвербіальних фразеологізмів виступають метафора та метонімія. Метафора та складність денотата фразеологізму є чинниками виникнення конотації домінуючого компонента в мікроструктурі значення стійких словесних комплексів.
Функціональний підхід до об’єкта дослідження, релевантність для лексикографічної інтерпретації значення фразеологізму та врахування залежності між структурними моделями тлумачень і структурно-семантичними властивостями АФО дозволили виокремити такі типи досліджуваних одиниць як фразеологізми з обставинним значенням, парні сполучення слів, адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці, які мають чітко фіксовані структурні особливості.
Розгляд парадигматики АФО на прикладі варіювання та синтагматики, які важливі для лексикографічної інтерпретації, свідчить про дію у процесі їх функціонування двох протилежних тенденцій розвитку: стабільності й видозміни. Стійкість значення і структури є однією з основних умов утворення і функціонування адвербіальних фразеологізмів. Протилежно діюча тенденція, що урізноманітнює зміст та форму АФО, намагаючись виразити те ж чи подібне поняття в іншій формі, фіксується у лексикографічних статтях. Динаміка компонентного складу, яку демонструють 4,17% досліджуваних мовних одиниць, підтверджується лексичним та морфологічним варіюванням німецьких адвербіальних фразеологізмів. Синтагматичні зв’язки передбачають розмежування між вільною, вибірковою та переважною сполучуваністю АФО, яка може слугувати додатковим засобом розкриття фразеологічного значення: наслідком зміни сполучуваності є виникнення полісемії. Полісемантичними є 5,18% адвербіальних фразеологізмів німецької мови.
Кожна частина тексту лексикографічної статті слугує єдиній меті, а саме: забезпеченню адекватної інтерпретації всіх аспектів значення досліджуваних фразеологізмів. У словникових дефініціях знаходять відображення ознаки денотата, виокремлені в результаті абстрагуючої діяльності мислення та зафіксовані в одиницях мови. СД лексикографічної статті німецьких тлумачних і фразеологічних словників відбиває предметно-логічне значення адвербіальних фразеологізмів.
Основними способами кодування семантики фразеологічних одиниць німецької мови є описовий, еліптичний та формалізований. Спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів з’ясовано на основі синтаксичної структури їх словникових дефініцій. У визначенні денотативно-сигніфікативного компоненту значення німецьких адвербіальних фразеологізмів домінує описовий спосіб, до якого належать лексемний, перифрастичний, дублюючий та комбінований типи словникових дефініцій досліджуваних мовних одиниць. В одномовній лексикографії найуживанішою є дублююча СД. Отриманий результат, на нашу думку, свідчить про те, що значення німецьких адвербіальних фразеологізмів повніше розкривається через сукупність співвідносних лексем.
Семантико-структурна класифікація словникових дефініцій німецьких адвербіальних фразеологізмів включає продуктивні й непродуктивні моделі. Причину продуктивності моделей словоформа”, словосполучення”, ланцюжок словоформ” вбачаємо в тому, що вони сприяють точності тлумачення фразеологізму і до того ж скороченню обсягу словника. Низьку частотність решти моделей (непродуктивних) пояснюємо їх громіздкістю, масивністю.
Через експліцитне витлумачення семантичної інформації досягається збіг глибинної семантичної структури адвербіальної фразеологічної одиниці та її СД. Основною при тлумаченні значення німецьких АФО виявляється семантична ізоморфність реєстрової одиниці та словникової дефініції, що свідчить про релевантність відображення в СД семантики фразеологізму, а не його структури. Семантичний зміст фразеологізму розкриває ядро словникової дефініції. Диференційно-уточнювальна частина СД інформує про ситуативну віднесеність фразеологізму чи передає характеристику референта. Диференційно-уточнювальна частина відокремлюється від ядра дужками або скороченнями та вказує на те, що СД не повністю відбиває реальний обсяг семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів, будучи формальним індикатором динамічності їх значення.
Незалежно від меж своєї вичерпності, словникова дефініція не спроможна передати всю сукупність конотатів досліджуваних мовних одиниць. У СД відображається через інтенсифікатори або афікси експресивний, а через диференційно-уточнювальну частину емотивний конотати німецьких адвербіальних фразеологізмів.
Основний зміст конотативного компонента семантики АФО німецької мови передається у лексикографічній статті тлумачних і фразеологічних словників експліцитно через систему позначок надійне джерело додаткової інформації про значення досліджуваних мовних одиниць. Позначки відображають стилістичний, емотивно-оцінний елементи конотації, часову належність, сферу використання та територіальне вживання адвербіальних фразеологізмів німецької мови. Отже, позначка показує специфіку використання АФО в різних функціональних стилях або в певній сфері мовлення. У системі позначок конотація німецьких адвербіальних фразеологізмів досягає верхнього (три ремарки) чи нижнього (нульова позначка) порога кодування. Вживання позначок обумовлюється синтаксичною моделлю словникової дефініції. Зважаючи на провідну роль у кодуванні конотації німецьких адвербіальних фразеологізмів системи позначок, укладачу словника варто уникати громіздких, непродуктивних синтаксичних моделей словникових дефініцій, надаючи перевагу ремаркам.
Ілюстративна частина лексикографічної статті німецьких тлумачних і фразеологічних словників, виконуючи підтверджувальну, компенсаторну та уточнювальну функції, актуалізує денотативний і конотативний компоненти семантики адвербіальних фразеологізмів. Підтверджувальна функція ілюстративної частини полягає в актуалізації денотативно-сигніфікативного компонента семантики через контекст. Ілюстративна частина виконує компенсаторну функцію в разі відсутності в лексикографічній статті позначки. Реалізацією уточнювальної функції ілюстративної частини лексикографічної статті вважаємо розширення інформації, яку містять словникова дефініція та позначка.
Оптимальним видається такий порядок наведення прикладів із літературних джерел у лексикографічній статті: від контекстів, що виконують підтверджувальну функцію, до контекстів, що виконують компенсаторну або уточнювальну функції. Ілюстративні контексти повинні представляти АФО переважно в її узуальних синтагматичних та семантичних зв’язках.
Найвищий ступінь розкриття конотації адвербіальних фразеологізмів досягається тоді, коли лексикографічна стаття з етимологічно маркованим компонентом містить інформацію, яка відновлює й пояснює образ, що лежить в основі фразеологізму. Етимологічна маркованість проявляється в базуванні вихідного словосполучення на етимології, відповідно конотація експлікується через етимологічну довідку. Додаткової інформації потребують німецькі АФО з компонентом-антропонімом, кольоропозначальним та етимологічно маркованим компонентом. У встановленні конотації фразеологізму з національно-культурною семантикою велике значення має спостереження за використанням цих одиниць у публіцистичних творах і творах художньої літератури. Присутність етимологічного коментарю у лексикографічних статтях фразеологізмів з етимологічно маркованим компонентом є необхідною передумовою повноти тлумачення конотації досліджуваних мовних одиниць.
Денотативний компонент семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів відбивається у словниковій дефініції лексикографічної статті. Провідну роль у кодуванні конотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць відіграє система позначок. Частково конотація німецьких АФО знаходить відображення в словниковій дефініції. Ілюстративна частина лексикографічної статті та етимологічний коментар сприяють більш повній семантизації німецьких адвербіальних фразеологізмів.
Результати, отримані в процесі виконаного дослідження, можуть бути використані для виявлення особливостей кодування та декодування семантики німецьких ФО інших структурних типів. На увагу заслуговує вивчення фразеологізмів у рамках міжособистісного спілкування з урахуванням когнітивного, ґендерного та вікового аспектів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища шк., 1987. 135 с. Бібліогр.: с. 125-134.
2. Альбрехт Ф.Б. Проблема определения и описания единиц зоны лексико-фразеологической переходности // Филологические науки. 2001. №3. С. 66-73.
3. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленинградск. ун-та, 1963. 208 с. Библиогр.: с. 195-200.
4. Арбатский Д.И. Толкования значений слов. Семантические определения. Ижевск: Удмуртия, 1977. 100 с.
5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования): Учеб. пособ. 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 301 с. Библиогр.: с. 296-298.
6. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высш. шк., 1991. 140 с.
7. Арсентьева Е.Ф. Коннотативный макрокомпонент фразеологического значения // http://www.kcn.ru/tat_ru/science/news/lingv_97/sod_7.htm
8. Ахманова О.С., Тер-Мкртячан С.А. Научное определение как лингвистическая и семиотическая проблема // Проблематика определения терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 57-63.
9. Бабкин А.М. Лексикографическая разработка русской фразеологии. М.; Л.: Наука, 1964. 76 с. Библиогр.: с. 66-76.
10. Балли Ш. Французская стилистика / Пер. с франц. К.А.Долинина. / Под ред. Е.Г.Эткинда. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1961. 394 с.
11. Бангерт И.А. Специфика семантики языковых знаков косвенной номинации (на материале системного исследования лексем и устойчивых словесных комплексов немецкого языка): Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ имени Мориса Тореза. М., 1980. 25 с.
12. Барабуля А.М. Конотативні компоненти лексичної семантики як параметр міжмовного зіставлення (на матеріалі української та англійської мов): Автореф. дис. кандидата філол. наук: 10.02.17 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2007. 19 с.
13. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища шк., Вид-во при Львів. ДУ, 1980. 155 с. Бібліогр.: с. 147-154.
14. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 176 с. Бібліогр.: с. 159-171.
15. Барт Р. Основы семиологии // Структурализм: за” и против”. М.: Прогресс, 1975. С. 114-163.
16. Бархударов С.Г. Актуальные задачи лексикографии в области терминов // Проблематика определения терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 5-12.
17. Басок В.А. Контекстуальна синонімія: семантико-стилістичний та прагматичний аспекти (на матеріалі іменників сучасної німецької мови): Дис. кандидата філол. наук: 10.02.04; Захищена 04.05.2006. К., 2006. 183 с. Бібліогр.: с.164-183.
18. Белоноженко В.М. Фразеологическое значение и способы его разработки в словаре: Автореф. дис кандидата филол. наук: 10.02.02. / Ин-т языковедения им. А.А.Потебни АН УССР. К., 1984. 24 с.
19. Беляевская Е.Г. Когнитивные основания изучения семантики слова // Структуры представления знаний в языке: Сб. аналит. обзоров. М.: ИНИОН, 1994. С. 87-110.
20. Бинович Л.Е. О многозначности идиом // Иностранные языки в школе. 1952. №5. С. 27-34.
21. Блумфилд Л. Язык / Пер. с англ. / Под ред. М.М.Гухман. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
22. Бодуэн де Куртенэ. Избранные работы по общему языкознанию / АН СССР, Отделение литературы и языка. М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т. 1 / В.П.Григорьев, А.А.Леонтьев (сост.); С.Г.Бархударов и др. (отв. ред). 384 с.
23. Божко. Ю.О. Прийменниково-відмінкова модель українських фразеологізмів: Автореф. дис. кандидата філол. наук: Харківськ. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. Харків, 2002. 20 с.
24. Борисов О.О. Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту страх” у сучасній англійській мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. Вип. 14. С. 28-33.
25. Брагина А.А. Краткая справка о словарях русского языка // Толковые словари в национальной культуре народов. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1989. С. 149-151.
26. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1989. 151 с. Библиогр.: с. 149-151.
27. Бушуй А.М. Лексикографическое описание фразеологии: Учеб. пособ. Самарканд: Самаркандск. гос. ун-т, 1982. 114 с. Библиогр.: с. 109-113.
28. Бушуй Т. К методике анализа фразеологической семантики // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наук. пр. / За ред. В.Т.Сулима, С.Н.Денисенко. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. Ч.1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразеологія. С. 23-24.
29. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю / Пер. с франц. / Под ред. Р.О.Шор. М.: Гос. соц.-экономич. изд-во, 1937. 410 с.
30. Васильчук Л.Ф. Лексикографія як наука (основи лексикографування) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. Вип. 16. С. 20-28.
31. Величко С.И. Специфика фразеологической системы немецкого языка // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Педагогіка. Філологія. К.: Логос, 2005. Т. 47. С. 210-217.
32. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение / Под ред. Е.М.Верещагина. М.: Русский язык, 1982. С. 89-98.
33. Виноградов В.В. Избранные труды / АН СССР, Отд. лит. и языка: Ред. кол.: М.П.Алексеев и др. М.: Наука, 1975. Т. 3: Лексикология и лексикография / Отв. ред. В.Г.Костомаров. 310 с.
34. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в языке. 2-е изд., исправ. и доп. М.: Высш. шк., 1986. 416 с.
35. Воробьева Т.С. Лингво-прагматическое описание адъективно-субстантивных фразеологических единиц в одноязычной немецкой лексикографии: Дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04; Захищена 08.02.1990. К., 1989. 206 с.: іл. Бібліогр.: с. 166-192.
36. Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові (походження та вживання). К.: Радянська школа, 1971. 247 с.
37. Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообразовательных процессах // Вопросы словообразования и фразообразования в германских языках: Сб. науч. тр. МГПИИЯ. имени Мориса Тореза. Вып. 164. М., 1980. С. 132-140.
38. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Деякі питання німецької фразеології // Німецько-український фразеологічний словник. К.: Радянська шк., 1981. Т. 2. С. 355-366.
39. Гак В.Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н.Телия. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 260-265.
40. Гамзюк Н. В. Междометные фразеологические единицы немецкого языка: опыт диахронического исследования: Дис. кандидата филол. наук: 10.02.04; Захищена 09.12.1993. К., 1993. 187 с.: іл. Бібліогр.: с. 155-184.
41. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. доктора філол. наук: 10.02.04; Захищена 03.10.2001. К., 2001. 424 с. Бібліогр.: с.365-420.
42. Гікова Г.В. Синтагматичні та парадигматичні властивості прислівників у сполученні з дієсловами в сучасній німецькій мові (на матеріалі художніх і публіцистичних текстів): Автореф. дис... кандидата філол. наук / Чернівецьк. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2007. 20 с.
43. Гнезділова Я.В. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти: Дис. кандидата філол. наук: 10.02.04; Захищена 16.05.2007. К., 2007. 291 с.: іл. Бібліогр.: с. 206-246.
44. Говердовский В.И. История понятия коннотации // Филологические науки. 1979. №2. С.83-86.
45. Говердовский В.И. Теоретические и практические аспекты лексической коннотации (морфологический подход): Автореф. дис. доктора филол. наук: 10.02.19 / Московск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1990. 45 с.
46. Городецкая И.Л. К описанию в словаре функциональных особенностей фразеологических единиц // Современная русская лексикография 1977. Л.: Наука, 1979. С. 26-48.
47. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии // Новое в зарубежной лингвистике. М: Изд-во Московск. ун-та, 1983. Вып. ХIV. С. 5-22.
48. Городникова М.Д. О передаче эмоций средствами языка // Семантическая структура слова и фразеологизма. Рязань: Рязанск. гос. пед. ин-т. 1978. С. 3-21.
49. Горский Д.П. Определение (логико-методические проблемы). М.: Мысль, 1974. 309 с.
50. Грамматика немецкого языка / Е.В.Гулыга, М.Д.Натанзон М.: Учпедгиз, 1957. 355 с.
51. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Пер. с нем. М.И.Левиной и др. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
52. Гурко М.З. Усиление интенсивности признака при вторичном фразообразовательном процессе (на материале немецкого языка) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Педагогіка. Філологія. К.: Логос, 2003. Т. XL. С. 147-158.
53. Гухман М.М. От языка немецкой народности к немецкому национальному языку. Ч. 1: Развитие языка немецкой народности. М.: Изд-во АН СССР, 1955. 163 с.
54. Девлиш І. Семантичні особливості інтернаціональної лексики в англомовних засобах масової інформації // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наук. пр. / За ред. В.Т.Сулима, С.Н.Денисенко. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. Ч. 1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразеологія. С. 38-40.
55. Дегтярева Т.А. О некоторых историко-познавательных моментах в изучении языковых контактов // Процессы развития в языке. М.: Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС. 1959. С. 3-19.
56. Денисенко С. Проблеми взаємодії мови і культури в сучасній лінгвістичній науці // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наук. пр. / За ред. В.Т.Сулима, С.Н.Денисенко. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. Ч. 1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразеологія. С. 40-41.
57. Денисов П.Н. Основные проблемы теории лексикографии: Автореф. дис. ... доктора филол. наук: 10.02.01 / Ин-т русского языка. М., 1976. 43 с.
58. Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Язык и проблемы социального взаимодействия. М.: Наука, 1988. С. 54-67.
59. Диброва Е.И. Параметризация фразеологических единиц-словоформ // Фразеография в Машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 152-160.
60. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. 1997. №6. С. 37-48.
61. Домашнев А.И. Проблемы классификации немецких социолектов // Вопросы языкознания. 2001. №2. С. 127-140.
62. Дорошевский В. Элементы лексикологии и семиотики / Пер. с польск. В.Ф.Конновой. М.: Прогресс, 1973. 285 с.
63. Дубичинский В.В. Искусство создания словарей. Конспекты по лексикографии. Харьков: Харьков. политехн. ун-т. 1994. 102 с.
64. Дубровська І.Б. Біблійно-християнська метафора в німецькій мові: номінативний аспект: Дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.04; Захищена 11.01.02. К., 2001. 250 с.: іл. Бібліогр.: с. 175-208.
65. Езиев Х.Х. Полисемия фразеологических единиц современного немецкого языка: Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ имени Мориса Тореза. М., 1969. 23 с.
66. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру? // Новое в лингвистике. М.: Изд-во иностран. лит-ры. 1962. Вып. 2. С. 117-136.
67. Жоржолиани Д.А. Некоторые проблемы фразеологической номинации в ономасиологическом аспекте // Фразеологическая номинация в статике и динамике: Сб. науч. тр. МГПИИЯ имени Мориса Тореза. М., 1988. Вып. 311. С. 12-22.
68. Жуйкова М.В. Типологія ідіом у когнітивно-генетичному аспекті // Мовознавство. 2004. №4. С. 72-80.
69. Жуков А.В. Глагольно-наречные выражения и наречные фразеологизмы // Системность русского языка. Новгород: ЛГПИ, 1973. С. 167-182.
70. Жуков В.П. Русская фразеология: Учеб. пособ. М.: Высшая шк., 1986. 310 с.
71. Забуранна О.В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу): Автореф. дис. кандидата філол. наук: 10.02.15 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2003. 18 с.
72. Закон Божий / Сост. Серафим Слободской. Репринт. изд. М.: Молодая гвардия, 1991. 723 с.
73. Зубець Н.О. Мінімальні ідіоми в українській мові: Автореф. дис. кандидата філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський держ. ун-т. Дніпропетровськ, 1997. 20 с.
74. Зыкова Т.Н. Лексикографическое описание глагольных фразеологизмов в толковых словарях современного немецкого языка: Дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04; Захищена 11.12.1992. К., 1992. 192 с.: