Семеног Андрій Юрійович Цифрові фінансові послуги в умовах формування цифрової економіки

Короткий опис

Семеног Андрій Юрійович, доцент кафедри фінансових технологій і підприємництва Сумського державного університету. Назва дисертації: «Цифрові фінансові послуги в умовах формування цифрової економіки». Шифр та назва спеціальностей: 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством», 08.00.08 «Гроші, фінанси та кредит». Докторська рада Д 55.051.06 Сумського державного університету

Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
СЕМЕНОГ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
УДК 336:330.342:338.28:004.67](043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЦИФРОВІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ
В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит
08 - Економічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших
авторів мають посилання на відповідне джерело А. Ю. Семеног
Науковий консультант: Школьник Інна Олександрівна доктор економічних наук, професор
Суми - 2024

ЗМІСТ
ВСТУП 25
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА ІНСТИТУЦЮНАЛЬНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ 38
1.1 Діалектичні підходи та інституціональні засади розвитку
інформаційного суспільства та інтернет-економіки як передумови формування цифрової економіки 38
1.2 Концептуальні підходи до розуміння сутності цифрової економіки
52
1.3 Цифрові платформи як фактор трансформації бізнесу в умовах
цифрової економіки 69
Висновки до розділу 1 94
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ У КРАЇНАХ СВІТУ ТА В УКРАЇНІ 97
2.1 Компаративний аналіз світових рейтингів цифрової економіки та
аналіз її базових інфраструктурних елементів 97
2.2 Аналіз технологій, що формують контур цифрової економіки країн
світу 117
2.3 Стан формування і розвитку цифрової економіки в Україні 144
2.4 Комплексна оцінка рівня сформованості цифрової економіки в
Україні 162
Висновки до розділу 2 176
РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СУТНОСТІ, РОЛІ І ЗНАЧЕННЯ ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ ТА СФЕРИ ФІНАНСОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ФІНТЕХУ) 180
3.1 Категоріальний простір визначення сутності цифрових послуг 180
3.2 Сутність та концептуальна модель надання фінансових послуг 200
3.3 Змістовна характеристика сфери фінансових технологій (фінтеху)
.... 213
3.4 Аналіз стану розвитку сфери фінансових технологій (фінтеху) 237
Висновки до розділу 3 248 
РОЗДІЛ 4 СУТНІСТЬ ТА ОЦІНКА ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ....252
4.1 Цифрові фінансові послуги як основний продукт діяльності
фінтех-компаній 252
4.2 Цифровий банкінг у розвитку цифрових фінансових послуг:
поняття, види, способи реалізації 273
4.3 Аналіз та оцінка ефективності електронно-платіжного сегменту банківського сектора як передумови цифровізації банків в Україні
... 292
Висновки до розділу 4 312
РОЗДІЛ 5 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ФІНТЕХУ ТА ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 316
5.1 Обґрунтування основних трендів трансформації на ринку
фінансових послуг в умовах цифрової економіки 316
5.2 Визначення впливу BigTech-компаній на трансформацію ринку
фінансових послуг 343
5.3 Кооперація та партнерство як фактор стратегічних змін на ринку
цифрових фінансових послуг 366
Висновки до розділу 5 384
РОЗДІЛ 6 ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БАНКІВ В УКРАЇНІ 388
6.1 Комплексна оцінка та кластерний аналіз банків за рівнем
ефективності електронно-платіжної діяльності 388
6.2 Відбір, обґрунтування та аналіз показників цифровізації банків в
Україні 403
6.3 Обґрунтування науково-методичного підходу щодо розрахунку
інтегральної оцінки рівня цифровізації банківської діяльності в Україні 429
Висновки до розділу 6 446
ВИСНОВКИ 449
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
ДОДАТКИ

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробленні теоретико-методологічних засад і методичного підґрунтя розвитку сфери цифрових фінансових послуг в умовах формування цифрової економіки.
За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. Складовими теоретичної моделі інтернет-економіки є: ІКТ як продукт інформаційного суспільства, що відображає ставлення державних інституцій до інновацій, запит суспільства на технологічний розвиток та рівень глобалізації на ринках товарів і послуг; інтернет, що обумовив трансформацію індустріальної економіки, змінивши способи збору, обробки й обміну інформацією, ведення комунікації, споживання товарів та послуг; інтернет- бізнес як мережева форма організації підприємницької діяльності, до переваг якої віднесено: швидке масштабування діяльності, інтерактивну форму взаємодії зі споживачами, гнучкість бізнес-процесів, створення клієнтоорієнтованих продуктів та послуг.
2. Цифрова економіка є різновидом економіки, що передбачає процес створення та передачі цифрової послуги або продукту як результату інноваційного поєднання цифрових даних, цифрових технологій і людського капіталу, які здійснюються мережевими компаніями й цифровими платформами та екосистемами. Формування і розвиток цифрової економіки залежать від таких компонентів: засоби створення і розповсюдження цифрового продукту; пристрої прийому і обробки контенту; пропускна здатність мережі для передачі контенту; легкий та зрозумілий інтерфейс пристроїв для споживання цифрового продукту.
3. Цифрові платформи є компаніями цифрової економіки, що формують архітектуру цифрового простору для створення цінності користувачами, спираючись на використання цифрових технологій та правил взаємодії з
розробниками і надавачами цифрових послуг та продуктів. Успішність цифрових платформ залежить від розвитку її складових. Руйнівна роль цифрових платформ характеризується особливістю створення ними цінності для користувачів у межах розбудови цифрових бізнес-моделей, які передбачають активне використання цифрових технологій, можливостей усунення посередництва, бездоганний клієнтський досвід та переваги мережевих ефектів.
4. Складовими рейтингів (індексів), які визначають розвиток цифрової економіки в країні є: рівень якості навчання, освіти та науки; технологічні умови та сприятливість нормативно-правової бази для розвитку цифрових індустрій; наявність розвиненого фінансового ринку, венчурного капіталу та інклюзивність ринку фінансових послуг; цифрова грамотність населення; готовність бізнесу і державних інституцій інвестувати у передові цифрові технології. Аналіз рівня сформованості та розвитку цифрової економіки в країнах світу охоплює індикатори в межах груп показників: базові інфраструктури елементи цифрової економіки; сектори з цифровою підтримкою; сектори цифрових технологій, що формують передумови для розвитку цифрових продуктів та послуг.
5. Проведений аналіз підривного впливу цифрових технологій на суб'єктів економічної діяльності дозволив обґрунтувати переваги від їх розвитку (підвищена безпека та прозорість фінансових транзакцій, операційна ефективність компаній та покращена зручність для користувачів, зростання персоналізації цифрових послуг та якості обслуговування клієнтів, автоматизація бізнес-процесів та аналітика для прийняття управлінських рішень), а також потенційні ризики (загрози кібершахрайства та цифрового злому, неправомірне використання конфіденційних даних, захист прав споживачів цифрових послуг).
6. Аналіз світових рейтингів та індексів розвитку цифрової економіки засвідчив відставання України від країн ЄС та інших східноєвропейських сусідів. Слабкими сторонами є невисокі показники: витрат домогосподарств та
компаній на ІТ-послуги, наявності веб-сайтів, користування аналізом великих даних та хмарними технологіями суб'єктами господарювання. Методом розрахунку індексних інтегральних показників здійснено комплексну оцінку рівня сформованості цифрової економіки в Україні. Розрахунок довів триваючий процес формування та розвитку цифрової економіки в Україні та найвищі темпи зростання серед європейських країн за період 2012-2020 рр.
7. Проведений аналіз дозволив охарактеризувати сутність цифрових послуг як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу інтегрованого сервісно-цифрового продукту у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено створення та розподіл цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій. Склад та структура цифрової послуги, а також «сила» її синергетичного ефекту визначаються сформованим дизайном цифрової послуги, що передбачає її розгляд у контексті впливу на бізнес-середовище, взаємодію зі споживачами та рівнем використовуваних технологій.
8. Фінансові послуги є видом економічної діяльності щодо купівлі- продажу фінансового продукту, пов'язаного з рухом фінансових активів ( ресурсів), в основі якого споживча цінність у матеріальній чи нематеріальній формі, що виникає як результат спільної взаємодії суб'єктів ринку фінансових послуг. Запропонована концептуальна модель надання фінансової послуги має дворівневу структуру й охоплює процеси: руху фінансових активів (ресурсів) за посередництва фінансових установ; купівлі-продажу фінансових продуктів. Ці рівні взаємозалежні і одночасно впливають на успішність фінансової установи.
9. У результаті дослідження сферу фінансових технологій (фінтеху) охарактеризовано як бізнес-напрямок у межах зростаючої цифрової економіки, який об'єднує діяльність інноваційних компаній з різних галузей економіки щодо використання цифрових технологій як інструменту, що сприяє удосконаленню процесів надання та створення нових клієнтоорієнтованих цифрових фінансових послуг та продуктів. Успішність фінтеху залежить від рівня розвитку відповідної екосистеми як сукупності взаємопов'язаних елементів, одночасна наявність, рівень розвитку та ступінь взаємодії яких забезпечують появу і зростання інноваційних компаній та фінансових інновацій
10. З урахуванням специфічних рис послуг в умовах цифрової економіки запропоновано визначення цифрових фінансових послуг як виду економічної діяльності в умовах цифрової економіки, що стосується купівлі-продажу фінансових послуг (продуктів) у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено процес створення та розподілу цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій, що виникає як результат спільної взаємодії суб'єктів ринку фінансових послуг. Обґрунтовано методологічні засади фінтех-ландшафту як спільного і взаємозалежного простору, який охоплює діяльність фінтех-компаній при наданні цифрових фінансових послуг, а також представників фінтеху, які формують та забезпечують функціонування фінтех-інфраструктури, комбінуючи цифрові технології з метою підвищення якості та довіри до цифрових фінансових послуг.
11. Цифровий банкінг є важливим напрямком фінтеху. Його розвиток має суттєвий вплив на зростання відкритої цифрової економіки та еволюцію ролі банку від монопольного агрегатора клієнтських даних до невід'ємної архітектурно-технологічної складової розвитку сфери фінансових технологій та формування нової цінності для клієнта в межах різновидів відкритого банкінгу, що здійснюється через тенденції до відкриття і «шеринг» фінансових даних між різними суб'єктами економіки для створення нових цифрових клієнтоорієнтованих продуктів та послуг.
12. Для аналізу передумов цифровізації банківської діяльності в Україні проведено комплексну оцінку ефективності електронно-платіжного сегменту банківського сектора України за трьома групами індикаторів, що показують стан та динаміку: безготівкових операцій та платежів; використання платіжних карток та здійснення операцій з електронними грошима; платіжної банківської інфраструктури. Розрахунки засвідчили тенденцію стійкого зростання комплексного показника у період з 2015 по 2021 рр. та відчутне падіння у 2022 р. Методом розрахунку функції бажаності Харрінгтона виявлено зростання «якості» функціонування електронно-платіжного сегменту банківського сектора за період 2015-2022 рр.
13. Наслідком формування цифрової економіки й відповідного розвитку сфери фінтеху та цифрових фінансових послуг є ряд тенденцій, що визначають трансформації на ринку фінансових послуг. Серед таких: демократизація та інклюзивність фінансових послуг, конс'юмеризація фінансових послуг, автоматизація та віртуалізація фінансових послуг, дезінтермедіація та дезагрегація фінансових послуг, поширення вбудованих фінансових послуг, пропозиція фінансових послуг BigTech-компаніями, кооперація та партнерство між надавачами фінансових послуг.
14. Вплив BigTech-компаній на трансформацію ринку фінансових послуг має як стимулюючий, так і ризиковий характер стосовно споживачів та інших надавачів фінансових послуг. Вихід на ринок фінансових послуг BigTech- компаній зумовлений як комплексом внутрішніх мотивацій BigTech-компанії у просуванні ключового цифрового продукту, так і переліком зовнішніх драйверів, сформованих зі сторони запитів споживачів цифрових послуг ( попиту) та наявності потенціалу у BigTech-компаній ці запити задовольнити ( пропозиції).
15. Кооперація та партнерство є фактором стратегічних змін на ринку цифрових фінансових послуг. Найбільш поширені форми партнерства між фінтех-компаніями і традиційними фінансовими установами: канал, постачальник, сателіт, злиття та поглинання, венчурне фінансування, фінтех- акселерація, фінтех-хакатон. Наслідком розвитку коопераційно-партнерських відносин є: зростання фінансової інклюзії на ринку; поява кращих цінових пропозицій; упровадження кастомізованих та комплексних фінансових послуг та продуктів; зростання довіри споживачів до цифрових фінансових послуг; покращення системи аналітики клієнтських даних; поява нових клієнтських ніш , бізнес-моделей та способів монетизації діяльності.
16. За допомогою методу головних компонент та бінарних розрахунків оцінено ефективність електронно-платіжної діяльності банків в Україні. Виявлено, що на кінець 2022 р. лише одинадцять банків характеризувалися достатнім рівнем ефективності електронно-платіжної діяльності. Серед них лише три банки мали високий (ПриватБанк та Ощадбанк) та середній ( Райффайзен Банк) рівні ефективності електронно-платіжної діяльності. Кластерний аналіз, проведений з використанням алгоритму побудови самоорганізаційних карт Кохонена, у цілому підтвердив результати комплексної оцінки ефективності електронно-платіжної діяльності банків. Станом на кінець 2022 р. 12 із 61 банку мали прийнятний (задовільний) рівень ефективності електронно-платіжної діяльності.
17. Обґрунтовано показники для оцінки рівня цифровізації банків в Україні у межах п'яти груп складових, які характеризують: представленість банків у цифрових медіа та соціальних мережах; популярність офіційних сайтів банків; активність використання мобільних додатків банків для фізичних осіб; активність використання мобільних бізнес-додатків банків (для юридичних осіб ); активність використання інших мобільних додатків банків (Android версії).