Семеняк Аліна Вікторівна. Профілактика та лікування ускладнень урогенітальних інфекцій у жінок із безплідністю при використанні допоміжних репродуктивних технологій

Короткий опис

Семеняк Аліна Вікторівна. Профілактика та лікування ускладнень урогенітальних інфекцій у жінок із безплідністю при використанні допоміжних репродуктивних технологій: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2005. : табл.

Семеняк А.В. Профілактика та лікування ускладнень урогенітальних інфекцій у жінок із безплідністю при використанні допоміжних репродуктивних технологій. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія. Вінницький національний медичний університет імені М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2005.
В роботі на сучасному рівні комплексно досліджено стан мікроценозу піхви, імунної системи, рівень гонадотропних і стероїдних гормонів та кореляційні взаємозв’язки між отриманими даними в жінок із безплідністю при лікуванні методами допоміжних репродуктивних технологій.
Встановлено, що безплідність перебігала на фоні вторинного імунодефіцитного стану. Доведено взаємозв’язок між мікроценозом піхви та цервікального каналу і станом імунної системи. Зміни мікроценозу піхви, які виявлені в 90% жінок із безплідністю, сприяли розвитку вторинного імунодефіцитного стану.
У жінок, безплідність яких пов’язана з відсутністю овуляції та трубного походження, спостерігався гіпоестрогенний фон із підвищеним рівнем фолікулостимулюючого та зниженим рівнем лютеінізуючого гормонів із зміщенням їх співвідношення в бік фолікулостимулюючого. Відмічено зниження прогестерону в жінок, безплідність яких пов’язана з відсутністю овуляції. У жінок із безплідністю іншої природи спостерігалось підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону, а у жінок із неуточненою безплідністю зниження лютеїнізуючого гормону та прогестерону. Кореляційний аналіз засвідчив наявність взаємозв’язку між показниками гормонального фону та показниками імунограми.
Доведено доцільність дослідження стану імунної системи при лікуванні безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій та обґрунтована необхідність корекції імунної системи в жінок із безплідністю на фоні стимуляції суперовуляції препаратом Прогінова”. Це дозволило підвищити ефективність екстракорпорального запліднення в жінок із безплідністю та урогенітальною інфекцією в анамнезі до 42,9%, в той час як без застосування Прогінови” ефективність настання вагітності склала 28,6%.

У дисертації обґрунтовано науковий підхід до профілактики та лікування вторинного імунодефіцитного стану в жінок із безплідністю на основі дослідження стану мікробіоценозу піхви та цервікального каналу, визначення рівня гормонів і стану імунної системи, встановлення кореляційних зв’язків між ними при застосуванні екстракорпорального запліднення.

У жінок із безплідністю, які готувалися до лікування за програмою допоміжних репродуктивних технологій, виявлено в матеріалі виділень із піхви та цервікального каналу 114 штамів мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. З них 91 (79,8%) штам виявлено у виділеннях із піхви, 23 (20,2%) із цервікального каналу. Провідними збудниками були стафілококи (53,3%), ешерихії (31,7%), дріжджоподібні гриби роду Candida (30,0%), хламідії (15,7%), мікоплазми (11,8%) та уреаплазми (13,3%).
При обстеженні в жінок із безплідністю, пов’язаною з відсутністю овуляції, встановлено вірогідне зниження в крові концентрації естрадіолу на 41,3%, лютропіну на 43,3%, прогестерону на 53,2% та підвищення концентрації фолітропіну на 14,9%. При безплідності трубного походження вірогідно знижена в крові концентрація естрадіолу на 48,9%, лютропіну на 18,9% та підвищена концентрація фолітропіну на 28,0%. При безплідності іншої природи (ендометріоз або урогенітальна інфекція) відмічено тільки вірогідне підвищення рівня фолітропіну на 27,0%. При неуточненій жіночій безплідності спостерігалося вірогідне зниження концентрації лютропіну на 49,1% та прогестерону на 25,6%.
На фоні стимуляції суперовуляції у жінок із безплідністю нами виявлено вторинний імунодефіцитний стан, який характеризувався зниженням загального пулу Т-лімфоцитів на 24,5%, Т-активних лімфоцитів на 31,5%, Т-лімфоцитів-хелперів/індукторів на 26,4%, Т-лімфоцитів-супресорів/цитолітичних 17,4% (р<0,05). Зміни гуморальної ланки системи імунітету проявлялися зростанням на 19,0% загальних циркулюючих імунних комплексів (р<0,05), що свідчило про ефективність специфічної гуморальної імунної відповіді. Відмічено наявність глибоких порушень фагоцитозу на заключних етапах за рахунок зниження потенційної бактерицидної активності фагоцитарних клітин і резерву бактерицидної активності поліморфноядерних лейкоцитів.
Проведений кореляційний аналіз зв’язків між даними імунограми, рівнем гонодотропних та стероїдних гормонів у периферичній крові в жінок із безплідністю показав наявність позитивного взаємозв’язку між рівнем естрадіолу та кількістю Т-лімфоцитів (R=0,62, p<0,05), кількістю Т-ак-тивних лімфоцитів (R=0,53, p<0,05) та кількістю Т-лімфоцитів-хелперів/індукторів (R=0,69, p<0,05); рівнем фолітропіну (R=0,56, p<0,05) і лютропіну (R=0,85, p<0,05) із спонтанним НСТ-тестом, наявність негативного зв’язку між рівнем прогестерону (R=-0,56, p<0,05) і тестостерону (R=-0,61, p<0,05) із IgA. Рівень пролактину позитивно корелював із НСТ-тестом (R=0,79, p<0,05).
В жінок із безплідністю під час стимуляції суперовуляції з використанням Прогінови” спостерігалася нормалізація кількості Т-активних лімфоцитів (р<0,006) (у жінок із безплідністю без застосування Прогінови” їх кількість складала 20,3±0,9%, із застосуванням 26,1±1,2%) та Т-лімфоцитів-хелперів/індукторів (р<0,02) (у жінок із безплідністю без застосування Прогінови” їх кількість складала 20,5±0,8%, із застосуванням 24,1±1,3%), що є свідченням позитивного впливу даного препарату на клітинну ланку імунної відповіді. Дане лікування сприяло підвищенню ефективності екстракорпорального запліднення до 42,9% проти 28,6% у жінок, які мали в анамнезі урогенітальну інфекцію, але їм не застосовувалася Прогінова”.