Семерей, Богдан Володимирович. Адміністративно-правові засади реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України

Короткий опис

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

СЕМЕРЕЙ Богдан Володимирович

УДК 351.741

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ

ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ У ДІЯЛЬНОСТІ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

12.00.07 адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник

Христинченко Надія Петрівна,

доктор юридичних наук, доцент

Київ 2017

2

ЗМІСТ

ВСТУП .............................................................................................................. 4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ У ДІЯЛЬНОСТI НАЦIОНАЛЬНОЇ ПОЛIЦIЇ УКРАЇНИ..13

1.1 Поняття, зміст та правова природа принципів діяльності Національної поліції України...13

1.2 Теоретико-правовий аналіз принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції...36

Висновок до розділу 1...68

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ВІДКРИТОСТІ

ТА ПРОЗОРОСТІ У РІЗНИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТI НАЦIОНАЛЬНОЇ

ПОЛIЦIЇ УКРАЇНИ73

2.1 Забезпечення працівниками Національної поліції принципу відкритості та прозорості при розгляді звернень та запитів громадян 73

2.2 Дотримання принципу відкритості та прозорості при наданнi адміністративних послуг підрозділами дозвільної системи Національної поліції України .93

2.3 Особливості прояву принципу відкритості та прозорості пiд час забезпечення безпеки дорожнього руху підрозділами патрульної поліції ...119 Висновки до розділу 2.140

3

РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ

ПРИНЦИПУ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ У ДІЯЛЬНОСТI

НАЦIОНАЛЬНОЇ ПОЛIЦIЇ УКРАЇНИ146

3.1. Шляхи упровадження в Україні зарубіжного досвіду реалізації принципу

відкритості та прозорості 146

3.2 Підвищення ефективності діяльності Національної поліції України в

контексті реалізації принципу відкритості та прозорості ..165

Висновки до розділу 3.185

ВИСНОВКИ188

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...193

4

ВСТУП

Актуальність теми. Невід’ємною умовою успішності реформування правоохоронних органів України є запровадження партнерської моделі взаємовідносин між ними і суспільством, що передбачає наявність у громадськості об’єктивної інформації про особливості діяльності правоохоронців, продуктивність їх роботи, ефективність витрачання бюджетних коштів та інші важливі аспекти функціонування. Не є винятком і Національна поліція України, принцип відкритості та прозорості діяльності якої здобув своє законодавче закріплення у Розділі II Закону України «Про Національну поліцію».

Відкритість та прозорість у діяльності поліції дозволяє правоохоронним органам створювати середовище відкритого діалогу з громадянами і, таким чином, забезпечувати високий рівень довіри з боку суспільства, акцентуючи увагу на питаннях публічної безпеки, а також залучаючи громадян до спільного вирішення проблемних питань.

Права громадян на участь у державному управлінні та доступ до

інформації, включаючи інформацію про діяльність поліції, є фундаментальними правами, визнаними міжнародними угодами про права людини відкритість інформації про діяльність поліції є безумовним ключовим елементом демократичної держави. Громадяни, громадські об’єднання та організації мають право у порядку, встановленому законодавством України, отримувати достовірну інформацію про діяльність поліції, а також отримувати від поліції інформацію, яка безпосередньо зачіпає їх права, за винятком інформації, доступ до якої обмежено законом.

Разом з тим, сучасний рівень довіри громадян до Національної поліції свідчить про існування у сфері її відносин з суспільством великої кількості проблем. Так, за даними опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова у листопаді 2016 р., не довіряло Національній поліції 63,3% опитаних, а повністю довіряло лише 2,9% респондентів. Однією з

5

причин цієї небезпечної тенденції є недостатність у суспільства інформації

щодо діяльності поліції, непрозорість багатьох процесів її функціонування.

Розробці теоретичних та методологічних основ удосконалення діяльності органів внутрішніх справ, а також питанням, пов’язаним із підвищенням ефективності застосування принципів у діяльності поліції,

присвячені праці таких вчених: В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки,
О. К. Безсмертного, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородіна, Н. А. Галабурди,
І. П. Голосніченка, Д. С. Денисюка, О. В. Джафарової, В. В. Доненка,

В. В. Донського, В. О. Заросила, А. Т. Комзюка, М. В. Корнієнка, М. Н. Курка, О. В. Негодченка, О. І. Остапенка, А. М. Подоляки, О. П. Рябченко, І. М. Шопіної та інших. Їх дослідження, безумовно, мають теоретичне і практичне значення, однак, враховуючи сучасний стан реформування правоохоронної системи та у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію», особливого значення набуває питання подальшого вдосконалення реалізації принципу відкритості та прозорості її діяльності з урахуванням обмежень, встановлених кримінальним процесуальним законодавством, особливостями адміністративно-деліктного процесу, оперативно-розшуковим законодавством, правовими актами у сфері захисту персональних даних тощо. У зв’язку з цим існує потреба розвитку зазначеного наукового напрямку: необхідність розвитку термінологічного апарату вказаної проблематики, проведення аналізу наявної практики реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції, визначення найбільш ефективних форм і методів роботи в цьому напрямку, удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють зазначену діяльність. Вказане й обумовило актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано з урахуванням положень розділу 2 Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України

6

від 22 жовтня 2014 р. № 1118-р, розділу 4 Національної стратегії сприяння

розвитку громадянського суспільства в Україні на 20162020 рр.,

затвердженої Указом Президента України від 26 лютого 2016 р.
№ 68/2016у, п. 4 «Підзвітність організація, прозорість, нагляд» розділу
IV Стратегії реформування державного управління України на 20162020
рр., розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р.

474-р, пп. 3, 5 розділу 7 Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 20162020 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 3 березня 2016 р.

Обраний напрям дослідження належить до числа пріоритетних у галузі адміністративного права. Дисертацію виконано відповідно до зведеного тематичного плану наукових досліджень Міжрегіональної Академії управління персоналом на 20112015 рр. та зведеного плану наукової роботи Академії на 20162020 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі вивчення та систематизації наявних наукових підходів, зарубіжного досвіду, аналізу чинного законодавства України і практики його застосування, визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України, а також знайти оптимальні шляхи щодо удосконалення адміністративного законодавства в контексті його реалізації.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі задачі:

розкрити поняття, зміст та правову природу принципів діяльності Національної поліції України;

здійснити теоретико-правовий аналіз принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції задля визначення методів їх забезпечення;

дослідити особливості прояву принципу відкритості та прозорості при розгляді працівниками поліції звернень та запитів громадян;

7

з’ясувати стан дотримання принципу відкритості та прозорості під час надання адміністративних послуг на прикладі підрозділів дозвільної системи;

проаналізувати особливості прояву принципу відкритості та прозорості при забезпеченні безпеки дорожнього руху підрозділами патрульної поліції;

узагальнити тенденції зарубіжного досвіду щодо реалізації принципу відкритості та прозорості, використання якого може бути корисним для України;

надати науково обґрунтовані пропозиції та визначити перспективні напрями удосконалення адміністративного законодавства в контексті реалізації принципу відкритості та прозорості.

Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають у сфері діяльності Національної поліції під час реалізації принципу відкритості та прозорості.

Предмет дослідження адміністративно-правові засади реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування дозволило забезпечити комплексне виконання поставлених задач, зробити обґрунтовані, достовірні висновки та внести пропозиції щодо вдосконалення адміністративного законодавства

контексті реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України.

Для визначення та поглиблення понятійного апарату застосовано логіко-семантичний метод (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Для системного аналізу норм Конституції України, адміністративного законодавства України, відомчих нормативних актів, вимог міжнародних стандартів застосовано системно-аналітичний метод (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). За допомогою

8

порівняльно-правового методу дослідження проаналізовано адміністративно-правові засади реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України (підрозділ 1.2), здійснено аналіз норм законодавства зарубіжних держав, розглянуто міжнародний досвід організації та правового забезпечення дотримання принципу відкритості та прозорості (підрозділ 3.1). Використання формально-логічного методу сприяло виявленню неоднозначності у понятійному апараті при тлумаченні термінів, які містяться у дисертації, визначенню основних принципів діяльності поліції та формулюванню низки дефініцій у досліджуваній сфері (підрозділи 1.1, 1.2). Статистичний метод використано при аналізі статистичних даних діяльності Національної поліції України (підрозділи 2.2, 2.3). Метод узагальнення, прогнозування використано при аналізі особливостей дотримання принципу відкритості та прозорості у різних сферах діяльності Національної поліції України (підрозділи 2.12.3), визначенні основних шляхів удосконалення правового забезпечення адміністративного законодавства в контексті реалізації принципу відкритості та прозорості Національною поліцією України (підрозділ 3.2), у процесі формулювання висновків до розділів і загальних висновків.

Нормативно-правову базу роботи склали Конституція України, закони та підзаконні нормативно-правові акти, якими регламентовано діяльність Національної поліції України, законодавчі акти зарубіжних держав, а також практика їх застосування.

Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України та безпосередньо Національної поліції України, правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного

9

права дослідити адміністративно-правові засади застосування принципу відкритості та прозорості Національною поліцією, що дозволило обґрунтувати низку нових теоретичних положень і висновків, надати практичні рекомендації та пропозиції. Основні з них такі:

вперше:

запропоновано авторське визначення понять «принцип відкритості» та

«принцип прозорості» у діяльності органів Національної поліції, визначено методи забезпечення реалізації принципу прозорості та критерії віднесення того або іншого правила до принципу;

обґрунтовано неналежний стан дотримання принципу відкритості та прозорості у діяльності органів Національної поліції України, що виявляється

відсутності інформації, передбаченої п. 1 (відомості про організаційну структуру, функції, напрями діяльності, фінансові ресурси), п. 2

(нормативно-правове регулювання діяльності, проекти надано лише вибірково), п. 3 (перелік та умови отримання послуг, які надаються органом), п. 5 (відомості про види інформації, яку зберігає розпорядник), п. 10 (звіти, крім запитів на інформацію), п. 11 (інформація про діяльність суб’єктів владних повноважень) ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

з’ясовано основні відмінності західноєвропейської правової доктрини щодо принципу відкритості та прозорості у діяльності поліції від вітчизняної;

удосконалено:

понятійний апарат таких правових категорій, як «принципи права», «принципи адміністративної діяльності поліції», «інформаційна відкритість»;

теоретичне положення щодо доступу до інформації, який, відповідно до чинного законодавства, здійснюється на принципах: 1) прозорості та

відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень; 2) вільного отримання

та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших

10

переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у частині захисту персональних даних та конфіденційної інформації про особу

(змінити підхід (концепцію) до автоматичної відеофіксації. Забезпечити відповідність нормативно-правового регулювання чинного законодавства новому інституту автоматичної відеофіксації, зокрема застосовувати деперсоніфікацію, тобто оброблення відеозаписів (закриття облич та інших персональних даних) перед їхньою публікацією у випадку, коли на це немає згоди особи, котру було зафільмовано) у діяльності Національної поліції України щодо реалізації принципу відкритості та прозорості у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

розуміння розмежування відносин у сферах звернень громадян і доступу до публічної інформації в контексті реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України, а також обґрунтування ознак звернень, оформлених як запити на отримання публічної інформації, які підлягають розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
дістали подальшого розвитку:

обґрунтування доцільності запровадження якісної багаторівневої системи звітності (щоквартальне та щорічне публікування детального звіту за основними напрямами діяльності, включаючи плани та результати роботи поліцейських підрозділів, загальний бюджет, розміри та структуру витрат,

характеристику персоналу поліції, кадрові зміни, аналіз основних проблем діяльності). Відповідним положенням слід доповнити Закон України «Про Національну поліцію»;

підходи до застосування широкого багатоканального зворотного зв’язку з різними категоріями громадян (листування, особисті прийоми,

соціальні мережі, електронне листування, телефонні консультації);

пропозиції щодо доповнення Закону України «Про Національну поліцію» розділом «Порядок доступу до публічної інформації у системі

11

Національної поліції», який має забезпечувати комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності Національної поліції, а також законодавства про інформацію відповідно до сучасного рівня розвитку інформаційних відносин (аналіз нормативних актів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, що регулюють використання інформаційних ресурсів, свідчить про наявність низки проблем із надання інформації, яка зосереджена в інформаційних центрах і не підпадає під категорію державної або службової таємниці).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації пропозиції і висновки можуть бути використані та частково використовуються:

у науково-дослідній сфері для подальшого дослідження проблемних питань у сфері діяльності Національної поліції Україні, при підготовці науково-практичних посібників, розробці методичних рекомендацій (акт впровадження Державного науково-дослідного інституту МВС України від

січня 2017 р.);

у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін

«Адміністративне право», «Проблеми адміністративного права» (акт впровадження Інституту права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом від 12 грудня 2016 р.);

у правозастосовній діяльності для удосконалення практики діяльності Національної поліції України, покращання механізму їх взаємодії,

також визначення оптимальних шляхів удосконалення їх адміністративно-

правового забезпечення (акт впровадження у правозастосовну діяльність ГУНП в Дніпропетровській області від 30 березня 2017 р.).

Апробація результатів дисертації. Одержані автором у процесі дослідження висновки, узагальнення і пропозиції оприлюднювались на трьох науково-практичних конференціях: дві з яких міжнародні: «Роль юриспруденції у формуванні сучасного суспільства» (м. Київ, 7 жовтня 2016), «Новітні тенденції сучасної юридичної науки» (м. Дніпро, 23 грудня

12

2016 р.), одна всеукраїнська: «Актуальні питання забезпечення правопорядку в сучасних умовах» (м. Дніпро, 25 листопада 2016 р.).

Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції викладено в семи наукових статтях, опублікованих у фахових юридичних виданнях (дві з них в іноземному науковому виданні), а також у тезах доповідей і наукових повідомлень, опублікованих за результатами проведення трьох науково-практичних конференцій: дві з яких міжнародні, одна всеукраїнська.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, які включають сім підрозділів, висновків до розділів, загальні висновки, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, з яких: 192 сторінки основного тексту, список використаних джерел включає 175 найменувань і займає 19 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання визначення адміністративно-правових засад реалізації принципу відкритості та прозорості у діяльності Національної поліції України, а також надання пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення адміністративного законодавства в контексті реалізації принципу відкритості та прозорості у вказаній сфері. Зокрема:

Правові принципи діяльності поліції це безумовні вимоги, які закріплені у нормативно-правових актах або які слідують безпосередньо зі змісту відповідних правових норм, та є обов’язковими для виконання.

Принцип відкритості слід розуміти як забезпечення органами виконавчої влади можливості вільного доступу громадян до здійснення управління державними справами шляхом прийняття або впливу на прийняття управлінських рішень, принцип прозорості це можливість своєчасного отримання громадянами об’єктивної та вичерпної інформації про діяльність органів виконавчої влади. При цьому прозорість забезпечується законодавством про свободу інформації, а відкритість

законодавством про адміністративні процедури.

Виділено два методи забезпечення принципу прозорості: інформування повідомлення фактів про діяльність поліції, та роз’яснення коментування цих фактів, адаптування їх до сприйняття окремими аудиторіями, які, лише за умови поєднання, дадуть максимальний ефект їх забезпечення.

Дотримуючись принципу відкритості та прозорості можна досягти двох важливих цілей: перша захист публічних інтересів, оскільки вони зменшують імовірність «невідповідного управління» та корупції; друга ці принципи є необхідними для захисту особистих прав, оскільки вони визначають підстави, відповідно до яких приймаються адміністративні акти, та, відповідно, надають зацікавленій стороні право на їх оскарження.

189

Робота зі зверненнями та запитами громадян одна із форм зміцнення та розширення зв’язків Національної поліції з громадськістю,

ефективний механізм запобігання розвитку корупції та одна з ознак прозорості діяльності правоохоронної системи в цілому, адже відкрита й прозора правоохоронна діяльність є пріоритетом євроінтеграційних прагнень України.

За результатами дослідження встановлено, що чинне законодавство про інформацію не є досконалим та не повною мірою відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних відносин. Аналіз нормативних актів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, що регулюють використання інформаційних ресурсів, свідчить про наявність низки проблем із надання інформації, яка зосереджена в інформаційних центрах і не підпадає під категорію державної або службової таємниці.

При наданні адміністративних послуг підрозділи дозвільної системи Національної поліції дотримуються принципу прозорості та відкритості

визначена законодавча база, перелік послуг, роками відпрацьований порядок дій. Однак, враховуючи глобальні реформаційні зміни у системі, а також досвід зарубіжних країн, вважаємо за доцільне: підготувати та затвердити Стандарти адміністративних послуг, які надаються підрозділами Департаменту превентивної діяльності НПУ; на законодавчому рівні заборонити підрозділам дозвільної системи вимагати інформацію, якою володіють суб’єкти надання адміністративних послуг (наявність чи відсутність судимості тощо) або яку вони можуть отримати самостійно; забезпечити можливість отримання громадянами необхідної консультації через мережу Інтернет, а також передбачити запис на точну дату та час відвідування; передбачити можливість здійснення оплати та направлення квитанції за адміністративну послугу без відвідування органів поліції; створити комфортні умови у зонах очікування та полегшення доступу до інформації про процедури, платежі, контакти спеціалістів; розробити та запровадити відповідну звітність за відповідними напрямами, яку

190

щокварталу висвітлювати у засобах масової інформації; розглянути перспективи розвитку порядку надання адміністративних послуг: через Центри надання адміністративних послуг; децентралізації, тобто делегування повноважень із надання адміністративних послуг органам місцевого самоврядування, оскільки саме децентралізація дозволить суттєво поліпшити якість надання послуг через підвищення впливу громади на суб’єктів надання цих послуг.

З’ясовано особливості застосування принципу відкритості та прозорості в окремих сферах діяльності патрульної поліції (фіксація фактів правопорушення, використання нагрудних камер (відеореєстраторів),

винесення постанови (особливо, що стосується повторного правопорушення). Визначено, що поліцейські патрульної служби, відповідно до чинного законодавства, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, і виносити постанову в таких справах незалежно від факту оскарження адміністративного правопорушення або стягнення, яке накладає поліцейський, без складання протоколу про адміністративні правопорушення, проте механізм щодо фіксації факту правопорушення чинним законодавством не визначено, крім автоматично зафіксованих таких правопорушень, технічного обладнання, за допомогою якого можна фіксувати факти перевищення швидкості водіями, у
розпорядженні патрульної служби також немає.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, внесено пропозиції щодо приведення законодавчої бази у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у відповідність до чинного законодавства в частині захисту персональних даних та конфіденційної інформації про особу.

Узагальнивши тенденції зарубіжного досвіду, визначено, що найоптимальнішим у сфері стосунків між поліцією та громадськістю є підхід спільного розв’язання питань, з якими вони стикаються, безпосередньо це втілюється у стратегії «community policing», що набула значного поширення

країнах Європи. Уся діяльність поліції від поведінки окремих працівників

191

до стратегій поліцейських операцій, процедур призначення та управління бюджетом повинна бути відкритою до пильного вивчення різними інститутами нагляду.

З’ясовано, що поліцейські підрозділи Великобританії, з метою дотримання та реалізації принципу відкритості та прозорості, одними з перших ввели практику встановлення засобів відеоспостереження не тільки стосовно затриманих осіб, а й для контролю за персоналом. Окрім цього, британський уряд створив онлайн-платформу, яка слугує для громадян єдиним пунктом доступу до інформації та послуг державного сектора. У деяких штатах США прийнято норми, відповідно до яких обов’язковим є електронний запис допиту, оскільки виключно таким чином, на думку правників, можливо отримати об’єктивну та прозору картину того, що відбувалось під час допиту.

Встановлено, що однією із найбільш ефективних на пострадянському просторі є поліцейська система Естонії, рівень довіри суспільства до поліції у якій складає 86%, і вона визнається зразковою в Європі. Система «X-Road» (Перехрестя), яка діє у цій країні, сприяє прищепленню культури прозорості та відкритості в державному секторі, а також активній громадській участі в процесах прийняття рішень.

З метою удосконалення адміністративного законодавства в контексті реалізації принципу відкритості та прозорості Національною поліцією України запропоновано:

ініціювати питання щодо порушення клопотання перед Кабінетом Міністрів України розглянути можливість щодо доповнення КУпАП нормою про відповідальність громадян, які безпідставно відволікають державні органи влади на проведення перевірок за зверненнями, за якими проведено всебічну, повну та об’єктивну перевірку, а також вжито вичерпних заходів реагування;

розробити на рівні Національної поліції України методичні рекомендації, в яких прописати чітке розмежування відносин у сферах звернень

192

громадян і доступу до публічної інформації, а також привести аргументовані та вичерпні роз’яснення, звернення якого змісту і з якими вимогами (оформлені як запити на отримання публічної інформації) підлягають розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

доповнити розділ X Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у системі НПУ, затвердженого наказом НПУ від 10.05.2016

385, пунктом такого змісту: «Персональні дані працівників органів поліції, за винятком відомостей, які віднесені до державної таємниці»;

доповнити Закон України «Про Національну поліцію» розділом «Порядок доступу до публічної інформації у системі Національної поліції», який має забезпечувати комплексне вирішення завдань,

пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності Національної поліції;

запровадити єдину систему документообігу з новими механізмами її захищеності, стандартними базами даних, порядком планування поточної робочої дії та дистанційного контролю за ефективністю роботи певних виконавців поліції, що значно підвищить ефективність роботи підрозділів.