Сергієнко Вікторія Валеріївна Оптимізація лікування ускладнень силіконових тампонад при хірургічному лікуванні регматогенного відшарування сіт­ківки

Короткий опис

Сергієнко Вікторія Валеріївна, директор ТОВ медичного центру «Офтальмологічна клініка професора Сергієнка»: «Оптимізація лікування ускладнень силіконових тампонад при хірургічному лікуванні регматогенного відшарування сіт­ківки» (14.01.18 - офтальмологія). Спецрада Д 26.613.05 у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Міністерство охорони здоров'я України
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Міністерство охорони здоров'я України
Кваліфікаційна наукова
робота на правах рукопису
Сергієнко Вікторія Валеріївна
УДК 617.735-007.281-089.45-06:678.83]-084:615.8 ДИСЕРТАЦІЯ
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ СИЛІКОНОВИХ
ТАМПОНАД ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ РЕГМАТОГЕННОГО
ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ
14.01.18 - Офтальмологія
222 - Медицина
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело В.В Сергієнко
(підпис, ініціали та прізвище здобувана)
Науковий керівник Риков Сергій Олександрович доктор медичних наук, професор
Київ - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 13
ВСТУП 14
РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СИЛІКОНОВИХ ТАМПОНАД ПІСЛЯ ХІРУРГІЇ ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 21
1.1 Фізико-хімічні властивості та патофізіологія силіконових тампонад....21
1.2 Вплив силіконової тампонади на гідродинаміку ока 26
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 33
2.1 Характеристика обстежених хворих 33
2.2 Клінічні методи дослідження 39
2.2.1 Методи досліджень стану зорового аналізатору після
проведення хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки з силіконовою тампонадою 39
2.2.2 Методи хірургічного лікування регматогенного відшарування
сітківки 41
2.2.3 Методи виведення силіконової олії після хірургії
регматогенного відшарування сітківки 42
2.2.4 Метод селективної лазерної трабекулопластики в лікуванні
постсиліконової офтальмогіпертензії 45
2.3 Клініко-лабораторні методи дослідження 47
2.3.1 Прибори, реактиви та методи експерементального
дослідження 49
2.3.1.1 Підготовка хімічного посуду, реактивів та приборів до
лабораторного аналізу 49
2.3.1.2 Підготовка зразків до фізико-хімічного аналізу; розділ
на фази та декантація 49
2.3.1.3 Визначення щільності модельних систем та зразків,
аспірованих із очей пацієнтів 50
2.3.1.4 Визначення кінематичної в’язкості модельних систем
і зразків, аспірованих із очей пацієнтів 51
2.4 Методи статистичної обробки 52
2.4.1 Методи статистичної обробки результатів лабораторного
дослідження та підбір адекватних математичних моделей 53
2.4.2 Опис програмного комплексу «БОХУМОБ.ехе» (Console
Application), алгоритму його роботи, особливостей введення вхідних і отримання вихідних даних для побудови адекватних
математичних моделей 54
РОЗДІЛ 3. ЗМІНИ ГІДРОДИНАМІКИ ОКА ПІД ЧАС СИЛІКОНОВОЇ ТАМПОНАДИ ПІСЛЯ ХІРУРГІЇ ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ ТА
МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ 59
3.1 Гідродинаміка ока у пацієнтів з відшаруванням сітківки в перший
місяць силіконової тампонади 61
3.2 Вплив методу виведення силіконової олії на кількість залишкового
емульгованого силікону в оці 66
3.3 Селективна лазерна трабекулопластика в лікуванні пост силіконової
офтальмогіпертензії при регматогеному відшарувані сітківки 70
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
СИЛІКОНОВОЇ ОЛІЇ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ТАМПОНАДИ ТА СТВОРЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ЇЇ ЕМУЛЬГАЦІЇ 86
4.1 Зміни фізико-хімічних властивостей силіконової олії під час
тампонади сітківки 87
4.2 Моделювання емульгації силіконової олії при задній тампонаді
сітківки 95
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 108
ВИСНОВКИ 120
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 122
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 123
ДОДАТКИ 136
Додаток № 1. Акти впровадження результатів роботи у науковій
та практичній діяльності 136
Додаток № 2. Список публікацій здобувача 140
Додаток № 3. Апробація результатів дисертації 141

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Силіконова тампонада, що застосовується для хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки призводить до змін структури, як оболонок ока так і самої силіконової олії. Зміни в тканинах ока проходять за типом хронічного запалення і можуть ускладнюватись розвитком порушень внутрішньоочного тиску та розвитком проліферації. Емульгація силіконової олії призводить до значних змін фізико-хімічних властивостей тампонади.
2. Встановлено, що в пізньому післяопераційному періоді (до 1 місяця) після хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки методом задньої закритої вітректомії з силіконовою ендотампонадою у значної кількості хворих виникає офтальмогіпертензія: в групі пацієнтів з міопією високого ступеню через 2 тижні відмічалось підвищення внутрішньоочного тиску більше 21 мм рт. ст. в 59% випадків, з, яких вище 31 мм рт.ст. - в 33% випадків; в групі пацієнтів з еметропічною рефракцією та міопією слабкого ступеню внутрішньоочний тиск більше 21 мм рт.ст. відмічався в 41% випадків, з, яких вище 31 мм рт.ст. - в 16% випадків. Через місяць на фоні гіпотензивної крапельної терапії підвищення внутрішньоочного тиску зберігалось: в групі з міопією високого ступеню вище 21 мм рт.ст. в 40% випадків, з, яких вище 31мм рт.ст. - в 13% випадків, а групі з еметропічною рефракцією та міопією слабкого ступеню - в 38% та в 5% випадків відповідно.
3. Застосування селективної лазерної трабекулопластики при офтальмогіпертензії на очах, прооперованих з приводу регматогенного відшарування сітківки методом задньої закритої вітректомії після виведення силіконової олії дозволяє досягти зниження рівня внутрішньоочного тиску на 20% від первісного в 76% випадків. Застосування комбінації селективної лазерної трабекулопластики з гіпотензивною монотерапією призводить до зниження внутрішньоочного тиску нижче 21 мм рт.ст. у 63% пацієнтів.
4. Протягом тампонади в залежності від ступеню емульгації силіконової олії змінюються її фізико-хімічні властивості, а саме, зростає щільність і зменшується в’язкість. Дані зміни експоненціально взаємозалежні. При застосуванні силіконової олії з в’язкістю 1300 сСт після завершення тампонади в’язкість може зменшуватись до 550 сСт.
5. Отримані величини щільності масляних фаз зразків силіконової олії, аспірованих з вітреальної порожнини очей пацієнтів дають можливість розділити пацієнтів на 4 характерні групи: 1 група - щільність масляної фази менше щільності дистильованої води і, практично, відповідає щільності
з
силіконової олії (d20 = 0.9700-0.9799 г/см ); 2 група - щільність масляної фази менше щільності води, але більше щільності чистої силіконової олії (d20 =
0. 9800-0.9981 г/см ); 3 група - щільність масляної фази практично дорівнює
з
щільності дистильованої води (d20 = 0.9982-1.0049 г/см ); 4 група - щільність
з
масляної фази вище щільності дистильованої води (d20 = 1.0050-1.0100 г/см ). Різниця в щільності масляних фаз між групами вказує на різний ступінь емульгації силіконової олії під час тампонади.
6. Встановлено, що безпечним, для виникнення ускладнень, пов’язаних з силіконовою олією на очах після задньої закритої вітректомії з приводу регматогенного відшарування сітківки, є ступінь емульгації від 1 до 3%. При емульсифікації силіконової олії від 13 до 15% ризик післяопераційних ускладнень таких, як офтальмогіпертензія, розвиток проліферативної вітреоретинопатії, складає 100%.
7. Після виведення силіконової олії на очах, прооперованих з приводу
регматогенного відшарування сітківки в незалежності від методу виведення залишаються дрібні силіконові фрагменти в порожнині скловидного тіла, кількість яких опосередковано можна розрахувати по ехогенній щільності та за результатами ультразвукового сканування розділити на 3 групи: 1 група - 59±20,2 (Р < 0,001) ехогенних включень; 2 група - 156±44,2
(Р < 0,0014) ехогенних включень; 3 група - 331±39,28 (Р < 0,001) ехогенних включень.