Шалімов Володимир Володимирович. Форми та методи регулювання технічної озброєності як основи підвищення продуктивності праці

Короткий опис

Шалімов Володимир Володимирович. Форми та методи регулювання технічної озброєності як основи підвищення продуктивності праці: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Кіровоградський держ. технічний ун-т. - Кіровоград, 2002. - 198арк. - Бібліогр.: арк. 186-197

Шалімов В.В. Форми та методи регулювання технічної озброєності як основи підвищення продуктивності праці Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 «Організація управління, планування та регулювання економікою». Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Київ, 2002.
В дисертації досліджені закономірності впливу технічної озброєності праці на підвищення її продуктивності. Визначені методологічні і теоретичні основи соціально-економічних категорій продуктивність праці” та ефективність праці”, роль технічного прогресу у зростанні продуктивності праці, умови ефективного використання технічних засобів праці та методи їх забезпечення. Здійснено аналіз динаміки продуктивності праці в агропромисловому комплексі центрального регіону України, зокрема, досліджено фактори, які впливають на підвищення продуктивності праці, дана аналітична оцінка особливостям використання техніки з урахуванням регіональних відмінностей агропромислового комплексу. Розроблено організаційно-методичні засоби підвищення продуктивності праці в агропромисловому комплексі, а саме: напрямки активізації факторів технічного розвитку, організаційних форм інтенсифікації використання технічних засобів праці та механізм регулювання ефективної їх експлуатації.

В результаті проведеного дослідження форм та методів регулювання технічної озброєності праці як основи підвищення її продуктивності були зроблені наступні висновки.
1. В сучасних умовах економічного розвитку суспільства продуктивність праці як категорія та показник ефективності розповсюджено застосовується у всіх сферах економіки та доцільної діяльності людини, а засади обґрунтування, обчислення, вимірювання та використання цього показника залежать від цілей управління, форми власності підприємства, напрямків його діяльності та інших специфічних для ринкових умов факторів. Разом з наявністю певних особливостей при вимірюванні показника продуктивність праці” в сучасних умовах, нагальна необхідність в цьому підтверджується потребою створення нових форм господарювання, розробки прогресивних форм організації праці, виробництва, в першу чергу, в галузі сільського господарства.
2. Аналіз факторів зростання продуктивності праці в сільському господарстві України показав, що особливо важливо домогтися збалансованої взаємодії, раціонального сполучення технічних, технологічних і організаційно-економічних чинників, а головний резерв поліпшення національної економіки полягає у покращанні механізму регулювання технічної озброєності праці, в економному та раціональному використанні технічних засобів праці.
Наявність надмірно великої кількості фізично і морально застарілих технічних засобів праці з термінами служби, що набагато перевищують нормативні, значне скорочення їх кількості, що призводить до недоукомплектованості парку техніки, недосконалість їх галузевої і, особливо, технологічної структури гальмує впровадження прогресивних технологічних процесів і призводить до значного недовикористання потенційних можливостей землі, рослин та тварин.
3. Формування конкурентоспроможної економіки України неможливо без наявності виваженої технічних політики в галузі сільськогосподарського виробництва, головними напрямками якої повинні бути переоснащення діючого парку технічних засобів праці на основі принципово нової високопродуктивної техніки та технологій, удосконалення та підвищення відповідності структури та технічних параметрів машин і обладнання конкретним умовам виробництва, характеру предметів праці та технологічним операціям, що вимагає стимулювання притоку капітальних вкладень у сільськогосподарське виробництво.
4. З метою створення цілісного механізму регулювання ефективної експлуатації технічних засобів праці необхідна активізація організаційно-економічного чинника підвищення продуктивності праці, який передбачає удосконалення експлуатації сільськогосподарської техніки на основі пошуку та впровадження в практику нових, прогресивних організаційних форм використання технічних засобів праці та удосконалення діючих, головною причиною низької ефективності яких є відсутність виваженого механізму оцінки їх переваг та недоліків при формуванні парку технічних засобів праці, урахування необхідності додержання раціонального співвідношення між виробничими чинниками в сільському господарстві.
5. Важливим питанням при розробці перспектив розвитку технічного парку сільськогосподарського виробництва є пошук оптимальної політики заміни, тобто знаходження оптимальної послідовності і термінів зняття з експлуатації старих типів та введення в парк нових типів технічних засобів праці, що вимагає запровадження економічних моделей та методів як статичних, так і динамічних у практику управління процесом використання технічних засобів праці з метою розрахунку оптимального терміну служби одиниці техніки та встановлення відповідно до цього раціональної амортизаційної політики.
Для варіантного розрахунку масштабів вибуття зношених технічних засобів праці та їх повернення на початок конкретного запланованого періоду пропонується метод визначення рівня заміни зношеного машинного парку виходячи із вартості активної частини основних виробничих фондів та коефіцієнту повного їх вибуття і коефіцієнту витрат на заміну, а також питомої ваги продукції машинобудування у вартості активної частини технічних засобів праці.