Шелестова Лариса Петрівна. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом

Короткий опис

Шелестова Лариса Петрівна. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2004

Шелестова Л.П. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2004.
Дисертація присвячена актуальним питанням профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом. В роботі на підставі ретроспективного клініко-статистичного аналізу 300 історій пологів і амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та клініко-лабораторного обстеження 120 юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом і 40 здорових юних вагітних були доповнені фактори ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних. Вперше вивчено особливості функціонального стану щитовидної залози, зміни деяких біохімічних показників ліпідного, білкового, вуглеводного та мінерального обмінів та їх взаємозв’язок у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, а також отримані дані про особливості перебігу вагітності та пологів у юних жінок з субклінічним гіпотиреозом. Впровадження розробленої схеми для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, яка основана на використанні інтегрального тиреоїдного індексу (відношення гормонів щитовидної залози до їхнього гіпофізарного регулятора) — критерію призначення даної схеми, та застосуванні ентеросорбенту енсорал і біологічно активного препарату спіруліна кримська, що містить йод, дозволило покращити перебіг вагітності та її завершення, а також стан новонароджених.

В дисертаційній роботі доведено, що субклінічний гіпотиреоз у юних вагітних має несприятливий вплив на перебіг та завершення вагітності, на підставі чого була розроблена науково обґрунтована схема профілактики акушерських та перинатальних ускладнень, яка дозволила покращити перебіг вагітності, пологів і стан новонародженого.

Факторами ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних є обтяжений інфекційно-соматичний, акушерсько-гінекологічний анамнез (порушення менструального циклу — 50,8%, самовільний аборт — 25,9 %), попередня тиреоїдна патологія (дифузне збільшення щитовидної залози в пре- і пубертатному віці — 17,5 %, операція на щитовидної залозі — 5,0 %) та спадкова схильність (40,8 %).
Тиреоїдний стан у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом характеризується достовірним (P<0,05) збільшенням значень ТТГ в I триместрі в 2,1 раза, в II і III триместрах — у 1,6 раза, зниженням показників вільного тироксину — в 1,4 і 1,3 раза та інтегрального тиреоїдного індексу (ІТІ) — в 2,8 і 2,0 рази відповідно.
У юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом визначені достовірні зміни показників основних обмінів, які регулює щитовидна залоза: ліпідного (загальний холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїнів високої щільності, ліпопротеїни високої та низької щільності, холестериновий коефіцієнт атерогенності (Кхс), апопротеїни В і А-1 та їх співвідношення), білкового (загальний білок, альбумін, глобуліни 2, ), вуглеводного (глюкоза) та мінерального (кальцій, натрій), найбільш інформативні з них — підвищення загального холестерину (в I триместрі в 1,3 раза, в II і III — в 1,4 раза) і тригліцеридів (відповідно в 1,5 і 1,6 раза), підвищення Кхсі співвідношення апопротеїнів В / А-1 більше ніж в 2 рази.
Встановлена наявність негативних кореляційних зв’язків між рівнем ІТІ і Кхс(r=0,74, P<0,05), між ІТІ і тригліцеридами (r=0,59, P<0,05), ІТІ і співвідношенням апопротеїнів В / А-1 (r=0,53, P<0,05) та позитивна — між Кхсі тригліцеридами (r=0,67, P<0,05), Кхсі апо-В / апо-А-1 (r=0,65, P<0,05).
Впровадження розробленого лікувально-профілактичного комплексу дозволило знизити частоту анемії порівняно з такою у пацієнток, які отримували L-тироксин, та у тих, що не лікувалися, відповідно в 1,4 і 1,5 раза, загрози переривання вагітності — в 1,9 і 3,7 раза, прееклампсії — в 1,6 і 2,2 раза, фетоплацентарної недостатності — в 1,5 і 1,6 раза, передчасних пологів — в 3,0 і 3,7 раза, аномалій пологової діяльності — в 1,5 і 2,1 раза, акушерських кровотеч — в 1,8 і 3,0 рази, асфіксії новонародженого — в 1,5 і 2,1 раза, гіпотрофії — в 1,7 і 2,5 раза.
У новонароджених від матерів з субклінічним гіпотиреозом, які одержували запропоновану терапію та L-тироксин, вміст ТТГ не відрізнявся від такого у новонароджених від здорових матерів та був відповідно в 7,0 та 6,0 разів нижчим, ніж у новонароджених від нелікованих матерів (P<0,05).
Запропонований лікувально-профілактичний комплекс, який включав енсорал та спіруліну кримську, що містить йод, при використанні ІТІ як критерію для його призначення є ефективним заходом профілактики ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та патології новонароджених і може бути рекомендований для широкого впровадження в діяльність родопомічних закладів.