Шелудько Руслан Миколайович. Стан та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в нових умовах господарювання (за матеріалами сільськогосподарських підприємств Харківської області)

Короткий опис

Шелудько Руслан Миколайович. Стан та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в нових умовах господарювання (за матеріалами сільськогосподарських підприємств Харківської області): Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський держ. аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2002. - 273арк. - Бібліогр.: арк. 224-238

Шелудько Р.М. Стан та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в нових умовах господарювання (за матеріалами сільськогосподарських підприємств Харківської області) Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.
Дисертація присвячена узагальненню і поглибленню теоретичних питань соціально-економічної сутності категорії ефективності та висвітленню методичних питань розробки обгрунтованих пропозицій щодо шляхів підвищення економічної ефективності молочно-м’ясного підкомплексу України в постреформованих сільськогосподарських підприємствах з урахуванням сучасного стану галузі скотарства.
Розглянуто теоретичні положення і проаналізовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, що розкривають методичні проблеми та соціально-економічні аспекти категорії ефективності та аналізу виробництва продукції скотарства в ринкових умовах.
Значна увага приділена поглибленому організаційно-економічному аналізу та виявленню тенденції розвитку виробництва продукції скотарства у світі, на Україні та в регіоні.
Дістали подальший розвиток проблема використання противитратного механізму, як основного чинника у підвищенні ефективності і формуванню ринку продукції скотарства, обгрунтування економічної ефективності різних варіантів технологічних рішень та затратно-результативного механізму господарювання, нормативів витрат, визначення нормативних планових бюджетів у скотарстві. Виконано прогнозування основних виробничих параметрів розвитку галузі у регіоні та розроблена програма оптимізації галузевої структури молочно-м’ясного скотарства для спеціалізованих господарств Лісостепової зони України.

1. Фундаментальні зміни в економічній системі нашої країни, які відбулися за останні десять років, вимагають критичного перегляду теорії економічної ефективності. Цілий ряд критеріїв і показників економічної ефективності використовуваних при оцінці результатів господарювання, не відповідають економічним законам, не віддзеркалюють об’єктивну направленість економіки в сучасних умовах.. Йдеться про пошук нових підходів до визначення ефективності окремих галузей сільського господарства.
2. Ефективність як соціально-економічна категорія, охоплює всі стадії відтворювального процесу виробництво, розподіл, обмін, споживання. Концептуальним у розумінні сутності ефективності є поняття критерію. Оскільки всі витрати в кінцевому підсумку матеріалізуються в суспільних затратах праці вважаємо, що критерієм ефективності є максимум економії живої і уречевленої праці в розрахунку на одиницю матеріальних благ. В умовах становлення ринкових відносин в нашій країні пропонуємо використовувати показник середньої норми прибутку як відношення суми прибутку до вартості фондів, оплати праці та рентного доходу (3% від вартості землі).
3. Світові тенденції розвитку скотарства свідчать про те, що у всіх країнах триває процес концентрації виробництва та переробки продукції скотарства. Паралельно розвиваються як великотоварні, спеціалізовані комерційні ферми, так і ферми з невеликими стадами поголів’я ВРХ, які за ефективністю виробництва не поступаються великим. Домінуючою формою організації бізнесу у скотарстві залишаються кооперативи.
Скотарство в Україні охоплює великомасштабну капіталомістку виробничу систему, яка забезпечує 70% всієї робочої сили у сільському господарстві. При реструктуризації сільськогосподарських підприємств скотарство більш чітко розділилося на суспільне та приватне.
Проведене нами групування виробництва молока по п’ятьох регіонах України показало, що в найбільшій мірі воно зосереджене в західноукраїнській зоні ( у дев’яти областях - 37,8% виробництва молока ), а також у п’яти областях центрально-української зони (22,6%). У той же час в найбільш урбанізованих чотирьох областях Донбасу та Нижньопридніпрів’я, де питома вага міського населення складає 85,5% зосереджено лише 13,2% виробництва молока, а рівень споживання молока на душу населення найнижчий - 125,7 кг. Все це є свідченням необгрунтованого розміщення молочного скотарства на території України та необхідності поглиблення спеціалізації з виробництва молока в більш урбанізованих областях.
4. Молочно-м’ясне скотарство в Харківській області є провідною галуззю тваринництва. У 2001 р. негативну тенденцію зниження виробництва молока у суспільному секторі вдалося призупинити. Все більша кількість господарств області досягає рівня рентабельного ведення галузі. В області успішно функціонує молочний комплекс з безприв’язним утриманням корів Кутузівка” Інституту тваринництва УААН, в якому освоєно енергозберігаючу технологію виробництва молока.
Нами запропоновано методику визначення кормової площі для молочно-м’ясного скотарства при різних рівнях продуктивності корів і молодняка ВРХ.
5. Одним із найважливіших шляхів підвищення прибутковості галузі є приведення в дію противитратного механізму виробництва, тобто скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вважаємо, що поліпшення планування як елемента противитратного механізму повинно грунтуватися на переході від принципу за досягнутим” до принципу від можливого”, в основі якого лежить нормативно-ресурсний потенціал планування. Недоліком методик нормування ресурсів є те, що вони передбачають виділення ресурсів не під кінцеву продукцію, а на проміжний результат, що орієнтує господарства на виконання гіпертрофованих обсягів робіт та енергомісткі технології. Нормування праці та матеріальних ресурсів має бути спрямованим на досягнення не проміжних, а кінцевих результатів, тобто ресурси слід виділяти на кінцеву продукцію. Ця робота виконана нами на прикладі Балаклійського району Харківської області.
6.Однією із складових технології та організації виробництва у скотарстві є відтворення стада. Встановлено, що при 15% введенні в структуру основного стада нетелів або першотелиць, перевірених за продуктивністю на другому третьому місяцях лактації, при продуктивності 70% від середнього показника по стаду надій збільшується на 2,22% без додаткових капітальних вкладень. При більш високих показниках продуктивності ремонтного молодняку економічно вигідно на 25-30% вводити його в структуру стада.
7. Виявлено найбільш ефективні технологічні рішення у скотарстві на прикладі дослідного господарства Кутузівка” Харківського району, ВСАТ Слобожанський” Чугуївського району, ПАОП Зоря” Красноградського району, ПСП Маяк” Валківського району, САТ Обрій” Полтавської області та 13-ти господарств Балаклійського району Харківської області. Встановлено, що найбільш ефективною є потоково- цехова система виробництва молока, а також інтенсивна технологія виробництва молока з безприв’язним утриманням корів на глибокій солом’яній підстилці.
8. Для впровадження в практику противитратного механізму господарювання запропоновано формувати ціни на продукцію скотарства, виходячи з роздрібної ціни, сформованої під впливом попиту та пропозиції, і прямуючи до ціни сировинних матеріалів ( до собівартості продукції молока та живої ваги ВРХ), на противагу затратній схемі ціноутворення (від собівартості виробництва до роздрібної ціни).
За допомогою витратно-цінового аналізу, на основі функціонально-технологічної структуризації витрат, з використанням методу витрати-обсяг-прибуток” (break-even-point) вперше виконано класифікацію витрат у молочному скотарстві та факторний аналіз прибутковості з використанням міжнародних стандартів у системі директ-костінг”. Для господарств Балаклійського району Харківської області обгрунтовано та рекомендовано для використання укрупнені нормативи витрат для молочного і м’ясного скотарства за новою класифікацією витрат і запропоновано варіант математичного моделювання витрат у тваринництві.
9. Виконано глибоке наукове коригування перспектив розвитку галузі на період 2005, 2010 рр. на основі прогнозування змін у чисельності населення області, в тому числі сільського, і визначено не тільки параметри розвитку галузі для повного забезпечення населення області продукцією скотарства, використання потужностей м’ясо-молочної промисловості, а й можливі ринкові фонди продукції. Встановлено, що на 22-х молокопереробних підприємствах області у 2000 р. обсяг переробки молока збільшився порівняно з 1999 р. на 21,3%, а рівень використання потужностей склав лише 20,5%. Недозавантаженими виявились і потужні м’ясопереробні підприємства області.
10. Згідно із завданням керівництва області про необхідність оптимізації галузевої структури виробництва в нових агроформуваннях, виконано наукове обгрунтування і розроблено програму оптимізації з допомогою ЕММ і ПЕОМ на прикладі СВК Червоний партизан” Харківського району на період до 2005 р., що дало змогу визначити оптимальну структуру посівних площ, чисельність поголів’я тварин і розрахувати очікуваний бізнесовий прибуток.
11. Для підвищення рівня споживання продукції скотарства та наближення його до фізіологічної норми необхідно на якісно новій основі відродити роль спеціалізованих господарств, особливо в найбільш урбанізованих областях України, в тому числі в Харківській області, шляхом створення об’єднань (асоціацій), до яких входили б сільські товаровиробники (на правах головних), переробні підприємства, торгівельні організації та банки. За допомогою середньої норми прибутку необхідно забезпечити вирівнювання розміру прибутку як у сировинних, так і в переробних підприємствах, не допускаючи одержання надприбутків у м’ясо-молочних підприємствах.