Шиманська Катерина Володимирівна Міжнародна міграція людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій

Короткий опис

Шиманська Катерина Володимирівна, доцент кафе­дри міжнародних економічних відносин Житомирського державного технологічного університету: «Міжнародна міграція людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій» (08.00.02 - світове господарство і між­народні економічні відносини). Спецрада Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса МОН України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ШИМАНСЬКА Катерина Володимирівна
УДК 339.9:331.556.4 (043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Науковий консультант:
Євдокимов Віктор Валерійович, доктор економічних наук, професор
Дисертація є ідентичною іншим примірникам дисертації Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д L 1.051.03 к.е.н. ■ Н. С. Якимова

Вінниця - 2019
К.В. Шиманська

ЗМІСТ
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ 37
1.1. Теоретико-концептуальний базис дослідження міжнародної
міграції 37
1.2. Людські ресурси та їх перерозподіл в процесі міжнародної міграції ... 64
1.3. Інституційний підхід як основа побудови методології дослідження міжнародної міграції людських ресурсів 94
Висновки до розділу 1 110
РОЗДІЛ 2. ГЕОЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
МІЖНАРОДНУ МІГРАЦІЮ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ 115
2.1. Геоекономічні трансформації в контексті їх впливу на участь
країни в процесах міжнародної міграції 115
2.2. Еколого-природничі ризики у міжнародній міграції людських ресурсів 147
2.3. Політико-безпекові ризики як передумова міграції біженців та шукачів притулку 170
Висновки до розділу 2 196
РОЗДІЛ 3. ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖНАРОДНОЇ
МІГРАЦІЇ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ КРАЇНИ В УМОВАХ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ
ТРАНСФОРМАЦІЙ 202
3.1. Соціально-економічний розвиток країн крізь призму передумов та наслідків процесів міжнародної міграції 202
3.2. Вплив міжнародної міграції на показники людського розвитку та бідності в контексті формування міграційних мотивів населення 233
3.3. Детермінанти міграційних мотивів як передумова формування міграційних потоків та засіб оцінки міграційної привабливості країни 256
Висновки до розділу 3 276
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМТКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНКИ
ГЕОЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ КРАЇНИ ТА ЇЇ МІГРАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 282
4.1. Оцінка геоекономічних ризиків країн як елементу середовища перебігу міграційних процесів 282
4.2. Обґрунтування та формалізація моделі оцінки міграційної привабливості країни 301
4.3. Апробація моделі міграційної привабливості в ході вивчення міграційних потоків 317
Висновки до розділу 4 345
РОЗДІЛ 5. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ: НАЦІОНАЛЬНИЙ, РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ РТВНТ 350
5.1. Регулювання міжнародної міграції людських ресурсів та напрями його розвитку в умовах геоекономічних трансформацій 350
5.2. Стан міграційних процесів, проблеми та досвід їх регулювання у регіональних інтеграційних об’єднаннях світу 371
5.3. Регіональне регулювання міжнародної міграції як інструмент мінімізації геоекономічних ризиків 401
Висновки до розділу 5 426
ВИСНОВКИ 431
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 439
ДОДАТКИ 502
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ASEAN
EAC
ECOWAS
MERCOSUR
NAFTA
SAARC
SADC
ВНД
ВПО
ЄС
IEC
ІКТ
ІЛР
МОМ
МОП
ОЕСР
ОПЕК
НІК
Асоціація держав Південно-Східної Азії (Association of Southeast Asian Nations)
Східноафриканське співтовариство (The East African Community)
Економічне співтовариство держав Західної Африки (Economic Community of West African States)
Об'єднаний ринок країн держав Південної Америк (Mercado Comun del Cono Sur)
Північноамериканська угода про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement)
Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (South Asian Association for Regional Cooperation)
Співтовариство розвитку Півдня Африки (Southern African
Development Community)
валовий національний дохід
внутрішньо переміщені особи
Європейській Союз
Індекс економічної свободи
інформаційно-комп’ ютерні технології
Індекс людського розвитку
Міжнародна організація з міграції
Міжнародна організація праці
Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD)
Організація країн-експортерів нафти (The Organization of the Petroleum Exporting Countries, OPEC) нові індустріальні країни
ВСТУП
Актуальність теми. Міжнародна міграція спричиняє гостру політичну полеміку в усьому світі, а враховуючи її соціо-демографічну природу має виключне геоекономічне значення, адже мобільність людських ресурсів змінює усталену структуру трудового та демографічного потенціалу країн та регіонів, в окремих випадках підсилюючи дисбаланс, а в інших - балансуючи існуючі диспропорції територіального, статево-вікового та професійного розподілу людських ресурсів. Сучасні динамічні умови глобального економічного середовища вимагають від країн та регіонів побудови та реалізації дієвої геоекономічної стратегії, невід’ ємною частиною якої стає управління людськими ресурсами та їх міграцією. Сьогодні міжнародна міграція набуває все більшого поширення, водночас зростає і вимушена міграція. Причинами цього є економічні проблеми, загострення військово-політичних конфліктів, кліматичні зміни. Соціально-економічне значення міжнародної міграції виявляється у сприянні подоланню бідності населення - сума грошових переказів міжнародних мігрантів у країни їх походження щорічно зростає, а переважна їх частина спрямовується в країни з низькими та середніми доходами. Активізації міжнародної міграції сприяє усунення інституційних бар’єрів міжнародної мобільності людських ресурсів, проте, численні кризові явища (нелегальна міграція, торгівля людьми, тінізація доходів мігрантів, гуманітарні проблеми, соціальна та безпекова напруга) свідчать про недоліки інституційного середовища формування та реалізації міграційної політики країн, а поглиблення економічної інтеграції у менш розвинених регіонах світу вимагає побудови регіональної міграційної політики як елементу геоекономічних стратегій регіональних інтеграційних об’єднань.
Дослідженням геоекономічних трансформацій у глобалізованому світі займалися такі вчені, як Н. Р. Алієва, Л. М. Батурін, В. М. Бєлоусов, М. А. Бєляченко,
О. Г. Білорус, А. В. Бузгалін, Л. Ю. Гальчинський, Н. М. Грущинська, П. С. Єщенко,
Р. О. Заблоцька, М. Н. Дудін, Т. В. Кальченко, Л. О. Кібальник, А. Ф. Констант (A. F. Constant), Е. Г. Кочетов, А. В. Лубський, Д. Г. Лук’яненко, Ю. В. Макогон, Т. С. Медведкин, Т. М. Мельник, В. Є. Новицький, Т. В. Орєхова, А. О. Остап’юк, Ю. М. Пахомов, Р.В. Сіденко, З. Д. Сінг (Z. D. Singh), Я.М. Столярчук, Н.В. Стукало, Т. В. Тараненко, А. С. Філіпенко, М.П. Флейчук, Т.В. Хаджинов, К. Ф. Циммерманн (K. F. Zimmermann), Ю. Т. Чентуков, А. А. Чухно та інші. Ними зокрема, досліджуються зміщення та вплив центрів геоекономічного розвитку, геоекономічне домінування країн на світових ринках товарів та послуг, геоекономічні трансформації в контексті світових фінансових криз та макрофінансової нестабільності, а також значення окремих драйверів геоекономічного домінування. Проте, глибшого дослідження вимагають закономірності міграційних процесів в умовах геоекономічних трансформацій.
Ключові наукові розробки в сфері вивчення процесів міжнародної міграції людських ресурсів, а також сучасних проблем міжнародної міграції та її передумов представлені працями таких вчених, як Г. С. Беккер (G. S. Becker), Д. Е. Блум (D. E. Bloom), А. П. Гайдуцький, Ю. П. Гуменюк, К. Дастманн (C. Dustmann), Г. Р. Заремба, Т. В. Твахнюк, Д. Каннінг (D. Canning), С. Кастелс (S. Castles), Е. С. Лі (E.S. Lee), Е. М. Лібанова, Д. С. Массей (D. S. Massey), Т. М. Мельник, К. Озден (Q. Ozden), М. Дж. Піоре (M. J. Piore), А. Портес (A. Portes), Д. Рата (D. Ratha), М. Д. Романюк, Е. Д. Рубінська, С. Е. Сардак, С. Сассен (S. Sassen), О. Старк (O.Stark), Я.М. Столярчук, М. Тодаро, А. Дж. Франк (A.G. Frank), Х. де Хаас (H. De Haas), О.У! Хомра, Р. Дж. Цебула (R. J. Cebula), М. Чайка (M. Czaika), Л. В. Шаульська. Ними отримано теоретичні положення та експериментальні результати причинно-наслідкових зв’язків міжнародної міграції та тенденцій глобального розвитку, встановлено закономірності зв’язків між процесами міжнародної міграції та потоками грошових переказів з макроекономічними показниками країн, тенденціями та перспективами їх розвитку, інтенсивністю зовнішньоторговельних та інвестиційних відносин. Проте, дослідження потребує міжнародна міграція у аспекті стратифікації мігрантів для узагальнення та конкретизації переваг і недоліків долучення країни до міжнародної міграції. Крім того, потреба подальшого формування векторів регулювання відповідних процесів вимагає визначення ступеню та характеру впливу факторів середовища на міграційні мотиви.
Проблемам міжнародного регулювання міграційних процесів та формуванню міграційної політики присвятили свої праці Р. Г. Адамс (R. H. Adams), М. М. Відякіна, О. А. Малиновська, П. Качмарчик (P. Kaczmarczyk), М. Лешіньська (M. Lesinska), С. І. Пирожков, О. В. Позняк, І. М. Прибиткова, Н. Спатафора (N. Spatafora), Р.Д. Стаканов, П. Файнзильбер (P. Fajnzylber), Дж. А. Френкель (J.A. Frankel), Д. Янг (D. Yang) та інші вчені і дослідники. Високо оцінюючи їх наукові результати, а також визнаючи необхідність встановлення ролі та місця інститутів у регулюванні міжнародної міграції людських ресурсів на всіх рівнях міжнародних економічних відносин в умовах геоекономічних трансформацій, вважаємо за доцільне зосередити також увагу на проблемах формування та реалізації міграційної політики в ході регулювання міграційних процесів.
Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його об’єкт, предмет, формулювання мети та завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету в межах держбюджетних фундаментальних досліджень за темами: «Механізм
економіко-екологічної реабілітації суб'єктів господарювання від надзвичайних ситуацій, бойових дій як складова національної безпеки» (номер держреєстрації 0116U005482, 2016-2018 рр.), в рамках якої автором розроблено теоретико- прикладні аспекти пояснення еколого-соціальних та політико-безпекових детермінантів міграції, «Політика щодо біженців та внутрішньо переміщених осіб при загрозах національній безпеці та постконфліктному стані економіки» (номер держреєстрації 0117U006473, 2017-2019 рр.), в межах якої автором розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо ідентифікації причинно-наслідкових зв’язків міграції біженців як особливої категорії мігрантів з постконфліктних територій.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка методології системного дослідження міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій та обґрунтування на цій основі нових концептуальних засад регулювання міжнародної міграції на національному, міждержавному та регіональному рівнях.
Для досягнення визначеної мети та відповідно до логіки дисертаційного дослідження (рис. 1) було поставлено та вирішено такі завдання:
- здійснити методологічну ідентифікацію теоретико-концептуальних положень дослідження міжнародної міграції виходячи з потреби переосмислення закономірностей міграційних процесів у сучасних глобалізаційних процесах;
- обґрунтувати вплив статево-вікової та освітньо-професійної структури мігрантів на формування та перерозподіл людських ресурсів країн та регіонів;
- сформулювати доцільність та напрями використання інституційного підходу при побудові теоретико-методологічного базису дослідження міжнародної міграції людських ресурсів;
- окреслити вплив геоекономічних трансформацій на міжнародну міграцію людських ресурсів через визначення їх сучасних тенденцій;
- описати причинно-наслідкові зв’язки міграційних переміщень між країнами та регіонами світу з еколого-природничим типом геоекономічних ризиків;
- виявити тенденції міграції біженців як особливої категорії мігрантів з постконфліктних територій для уточнення дії політико-безпекового типу геоекономічного ризику на формування факторів виштовхування;
- визначити значення міжнародної міграції та грошових переказів для економічного розвитку країн, формування та розвитку людських ресурсів, подолання бідності;
- оцінити передумови та соціально-економічні наслідки міграційних процесів в Україні;
- систематизувати фактори формування міграційних мотивів у контексті їх зв’язку з геоекономічними ризиками та для цілей встановлення закономірностей формування міграційних потоків; 
- оцінити рівень геоекономічних ризиків країн у компаративному аспекті та окреслити їх зв'язок з формуванням міграційних потоків;
Формування факторів «притягування-виштовхування»

- сформувати та обґрунтувати модель оцінки міграційної привабливості країни для забезпечення можливості прогнозування майбутніх міграційних потоків;

ГЕОЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
і —
Регіоналізація *
Асиметрії економічного розвитку
Геоекономічні ризики

Інтегральний показник міграційної привабливості *
Оцінка країнових факторів «притягування- виштовхування» у міграційній парі
Рис. 1. Логіка дослідження

- оцінити розвиток інституційного середовища регулювання процесів міжнародної міграції на глобальному, регіональному та національному рівнях;
- обґрунтувати нові підходи до формування концептуальних засад регулювання міграційних процесів на національному, міждержавному та регіональному рівнях в умовах сучасних геоекономічних трансформацій.
Об 'єктом дослідження є процеси міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад та механізми регулювання міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи та прийоми пізнання: діалектичний, системно-структурний - для упорядкування методологічних засад дослідження міжнародної міграції, визначення його вихідної теорії, конкретизації принципів та уточнення термінологічного апарату (п. 1.1); теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу - для окреслення впливу статево-вікової та освітньо-професійної стратифікації мігрантів на формування міграційних потоків та перерозподіл людських ресурсів (п. 1.2); методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу та групування - для удосконалення класифікації міжнародної міграції на основі виділення груп ознак та відповідних її видів, виходячи з інституційного підходу та встановленого значення міграції для перерозподілу людських ресурсів, а також для систематизації детермінантів формування міграційних мотивів за їх групами (п. 1.3, 3.3); логіко-історичний метод, дедукція та індукція - для вивчення сутності та тенденцій геоекономічних трансформацій та виявлення їх впливу на процеси міжнародної міграції людських ресурсів (п. 2.1); метод аналізу, індукції, дедукції та порівняння - для виявлення зв’язків міжнародної міграції та грошових переказів мігрантів з макроекономічними показниками країн та визначення ризиків і можливостей долучення країн міграційної пари до міжнародної міграції в умовах геоекономічних трансформацій (п. 3.1); теоретичного узагальнення, абстрагування, індукції та дедукції - для встановлення соціально-економічних наслідків міграції у подоланні бідності та формуванні і розвитку людського потенціалу (п. 3.2); статистичні методи, порівняльного аналізу - для оцінки геоекономічних ризиків країн та регіонів (п. 4.1); економіко-математичне моделювання та кореляційно-регресійний метод - для побудови моделі оцінки міграційної привабливості та в ході її перевірки і апробації (п. 4.2); метод експертного опитування - для виявлення впливу детермінантів на формування міграційних мотивів (п. 4.3); методи теоретичного узагальнення, порівняння, аналізу, синтезу, індукції - для встановлення основних векторів міграційних політик та практик у країнах світу та регіональних інтеграційних об’єднаннях (п. 5.2); методи теоретичного узагальнення, абстрагування, формалізації, моделювання - для побудови моделі інформаційного поля та регулювання міграційних процесів на регіональному рівні шляхом декомпозиції його складових з метою усунення ризиків та реалізації можливостей від участі країни у процесах міжнародної міграції в ході геоекономічних трансформацій (п. 5.1, 5.3).
Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем геоекономічних трансформацій та міжнародної міграції людських ресурсів; національні, регіональні та міжнародні нормативно-правові документи з питань регулювання міграції людських ресурсів та питань регіональної економічної інтеграції; дані міжнародних організацій (ООН, Світовий Банк, Eurostat, МОМ), неурядових громадських організацій та аналітичних агенцій, зокрема: Індекс людського розвитку (Human Development Index), Рейтинг недієздатності держав (The Fragile States Index), Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom), Індекс логістики (The Logistics Performance Index), Індекс глобальної пов’язаності (Global Connectedness Index), Індекс екологічної ефективності (Environmental Performance Index), Індекс гендерного розриву (Global Gender Gap Index).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні нового напряму наукових досліджень міжнародної міграції людських ресурсів та розробці методологічних засад формування системи регулювання даного процесу на національному, міждержавному та регіональному рівнях в умовах геоекономічних трансформацій. У результаті отримано суттєві науково-практичні результати, що становлять особистий внесок автора у вирішення поставленої наукової проблеми та характеризуються науковою новизною, зокрема:
вперше:
- введено поняття «міграційна пара» як комбінації країни походження та країни призначення мігрантів, між якими історично сформувався міграційний коридор зі специфічними кількісними та структурними параметрами, що характеризується особливим інституційним, соціо-демографічним, фінансово- економічним, етнічно-культурним та іншим середовищем міграційних процесів. Введення даного імперативу в понятійний апарат дослідження процесу міжнародної міграції дозволяє виокремлювати міграційні потоки з урахуванням просторового та інституційного аспектів міграційних коридорів, ідентифікувати особливості та зміну середовища країн різних міграційних пар, а також фіксувати тенденції міграційних потоків;
- запропоновано інструмент ідентифікації зв’язку міжнародної міграції людських ресурсів з геоекономічними ризиками, що представлено через інтегральний показник міграційної привабливості, який пропонується розраховувати як середньозважену суму синтетичних показників, агрегованих за групами економічних, соціо-демографічних, політико-безпекових, мовно- культурних та еколого-природничих нормалізованих показників, що демонструють детермінанти формування міграційного мотиву. Запропонований метод дозволяє здійснювати компаративний міжкраїнний аналіз міграційних потоків виходячи з рівня їх міграційної привабливості та впливу окремих груп чинників міграційного мотиву;
- теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні засади інституційної моделі регіонального регулювання міграційних процесів, у якій структуровано суб’єкти інституційного середовища регіонального регулювання міжнародної міграції структуровано за інституційною ознакою, виділено функції регіональної міграційної політики (регуляторну, диверсифікаційну, інтеграційну, мобілізаційну), сформульовано напрями її реалізації для отримання країною переваг від міжнародної міграції та зниження геоекономічних ризиків. Декомпозиція даної інституційної моделі та її узгодження з іншими видами регуляторної політики (економічною, соціальною, освітньою, екологічною, безпековою, інфраструктурною та інформаційною) дозволяє вирішувати регіональні проблеми міграції людських ресурсів, що визначаються на основі аналізу причинно-наслідкових зв’язків між міграцією та геоекономічними трансформаціями, що відбуваються в країнах світу, а також встановленими проблемами регулювання міграційних потоків у певних регіональних інтеграційних об’ єднаннях;
удосконалено:
- класифікацію міжнародної міграції за рахунок використання інституційного підходу та врахування значення статево-вікових і освітньо- професійних груп мігрантів на формування людського потенціалу, його трансформацію в ході окремих видів міграції. Види міжнародної міграції пропонується систематизувати за групами таких ознак, як: 1) просторово- часовими параметри (часовими параметрами, регулярністю, просторовим розміщенням міграційної пари, відношенням до регіону, напрямами міграційних потоків, симетричністю міграційних потоків); 2) інституційними параметрами (наявністю міграційних потоків у міграційній парі, характером міграційних мотивів, правовим статусом, способом реалізації); 3) параметрами людських ресурсів (кількістю мігрантів, превалюючими міграційними факторами, цілями міграції, статевою, віковою структурою);
- характеристику впливу еколого-природничого типу геоекономічного ризику на формування факторів виштовхування людських ресурсів, а також механізми його формалізації через обґрунтування методики кластеризації регіональних інтеграційних об’ єднань за ризиком екстремальних кліматичних подій, що дає можливість забезпечити методологічний супровід моніторингу та прогнозування міграційних потоків та визначити завдання їх регулювання в умовах екстремальних кліматичних подій;
- методологічний підхід до оцінки геоекономічних ризиків країн, який включає запропоновану методику розрахунку інтегрального показника геоекономічного ризику країн як середньої зваженої нормованих агрегованих показників окремих типів геоекономічних ризиків (ризику економічної політики, соціально- демографічного ризику, просторового ризику, політико-безпекового ризику, еколого- природничого ризику), що дозволяє визначити позицію країни за окремими типами геоекономічного ризику та їх інтегральним показником, а також кластеризувати країни за рівнем геоекономічного ризику та інтенсивністю використання міграційних людських ресурсів; а також алгоритм дослідження і оцінки геоекономічних ризиків країн, який містить такі етапи, як: «Ідентифікація об’єкта дослідження», «Визначення цільових та операційних показників дослідження», «Розрахунок показників геоекономічних ризиків за типами», «Розрахунок цільового показника геоекономічного ризику», «Групування країн за рівнем геоекономічного ризику». Запропонований методологічний підхід сприятиме визначенню векторів міграційних політик країн, виходячи з кластеру, до якого вони належать, здійснювати їх компаративний аналіз, а також окреслювати напрями реалізації інших політик, що регулюють процеси руху та інтеграції мігрантів;
- систему інформаційного забезпечення регулювання процесів міжнародної міграції на міжнародному, регіональному та національному рівнях, базисом якого є сформована модель багаторівневого інформаційного поля, яке містить такі рівні та послідовність дій, як «Моніторинг зміни детермінантів формування міграційних мотивів за визначеними індикаторами»; «Моніторинг потенційних та фактичних міграційних потоків за стратифікаційними групами»; «Моніторинг ризиків інституційних розривів та інституційних конфліктів»; «Поширення інформації про стан та проблеми міжнародної міграції людських ресурсів», що дозволяє розвинути комунікаційні зв’язки між суб’єктами регулювання процесів міжнародної міграції людських ресурсів та удосконалити його інституційне середовище;
дістали подальшого розвитку:
- методологічні засади дослідження міжнародної міграції людських ресурсів у частині: визначення понять «міграційний потік», «міграційний коридор», «міграційний мотив» та «міграційна привабливість», а також взаємозв’язків між ними, що дозволило позиціонувати дані поняття як об’єкти дослідження міграційних процесів; трактування та конкретизації використання принципів дослідження процесів міжнародної міграції (темпоральності (під час вивчення тривалості та стійкості міграційних потоків), просторовості (під час врахування просторового взаємного розміщення країн міграційної пари та відносно інших країн та регіонів світу), комунікації (для встановленні наявності сталих комунікаційних зв’язків міграційних мереж з потенційними мігрантами та комунікацій з формальними та неформальними інститутами), мобільності (для дослідження фактичних міграційних потоків та формування міграційних мотивів)), що дозволяє упорядкувати методичний інструментарій наукового дослідження та визначати вектори побудови класифікації міжнародної міграції з урахуванням масштабності та багатоаспектності міграційних процесів;
- ідентифікація тенденцій геоекономічних трансформацій та окреслення їх впливу на міжнародну міграцію людських ресурсів (регіоналізація та глокалізація геоекономічного простору, посилення геоекономічних ризиків, трансформація ТНК у наднаціональні центри економічного розвитку, трансформація геоекономічного простору, структурні зміни у світовому господарстві, віртуалізація економічних та інших процесів), що дозволило сформулювати варіанти долучення країн до процесів міжнародної міграції на основі приналежності країн до центрів економічного розвитку (країни-лідери та периферійні країни), загальних рис їх міграційної політики, місця країн у складі міграційної пари, рівня розвитку інституційного середовища регулювання міграційних процесів, наявності окремих видів міграції;
- визначення впливу політико-безпекового типу геоекономічного ризику як передумови формування міграційних потоків з країн, де зафіксовано військово-політичні конфлікти та інші загрози військово-політичної нестабільності, що дає змогу визначити складові даного типу ризику при оцінці міграційної привабливості країни та міграційних мотивів населення, а також сформулювати завдання соціально-економічних механізмів регулювання міжнародної міграції біженців в умовах військових конфліктів та постконфліктного стану;
- підходи до регулювання міжнародної міграції в країнах міграційної пари, які мають бути імплементовані у політику зайнятості, освітню, соціальну, інформаційну, фіскальну, монетарну, інвестиційну та інші політики і спрямовані на інтеграцію мігрантів та подолання соціально-економічних проблем, пов’язаних з міграцією. Визначені підходи враховують вплив міжнародної міграції та грошових переказів на економічний розвиток країн в умовах геоекономічних трансформацій, формування людських ресурсів та подолання бідності, що включає: 1) формування ризиків та можливостей долучення країн до процесів міжнародної міграції людських ресурсів з урахуванням ролі країни у міграційній парі; 2) окреслення факторів середовища здійснення грошових переказів за запропонованими етапами (виходячи з їх авторського трактування як процесу), що визначають параметри грошових переказів; 3) визначення економічних, соціальних, демографічних наслідків міграції виходячи зі стратифікації людських ресурсів;
- ідентифікація характерних рис долучення України до процесів міжнародної міграції через опис соціально-економічних та політико-безпекових передумов еміграції населення України, характеристику особливостей статево- вікової та освітньо-професійної структури емігрантів, що дозволило сформулювати рекомендації урегулювання міграційного руху населення України та зниження негативних соціально-економічних наслідків еміграції з України;
- система детермінантів формування міграційних мотивів, що поділяються за такими групами, як економічні, соціо-демографічні, політико-безпекові, мовно-культурні та еколого-природничі детермінанти. Зазначену систему сформовано шляхом врахування дії інституційних факторів у відповідному середовищі країн та прояву особистісного сприйняття факторів виштовхування, спричинених існуванням геоекономічних ризиків за їх типами; це дозволило визначити фактори, які потрібно враховувати під час вивчення та формалізації передумов міграційних процесів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у прикладній направленості теоретичних розробок та рекомендацій з удосконалення процесу регулювання процесів міжнародної міграції людських ресурсів. Отримані наукові результати впроваджено:
на регіональному рівні: у діяльність Громадської організації «Житомирська обласна Спілка поляків України» (довідка № 30/17 від 17.05.17 р.) - інформаційні матеріали щодо системи нормативно-правових документів та інституційного поля мобільності населення і здійснення грошових переказів у ЄС; Громадської організації «Житомирська спілка волинських чехів» (довідка № 15 від 07.06.17 р.) - форма анкетного опитування та методика обробки анкетних даних для виявлення міграційних мотивів представників національних меншин; Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської міської ради (довідка № 2616 від 07.12.17 р.) - напрями конкретизації політики зайнятості та соціальної політики, виходячи з завдань ефективного управління міграцією населення; Головного управління статистики Житомирської області (довідка № 01.1-07/81 від 15.12.17 р.) - підходи до стратифікації мігрантів за гендерно-віковою та соціально-економічною ознакою для узагальнення показників міграційного руху населення; Департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської обласної державної адміністрації (довідка № 02/954 від 11.04.18 р.) - обґрунтування напрямів використання грошових переказів мігрантів для підвищення рівня життя населення та подолання бідності;
на рівні підприємств: у практичній діяльності ТОВ «Суперспрокс
Україна» (довідка № 121 від 13.10.16 р.) - порядок проведення аналізу інтенсивності міграційних мотивів.
Результати досліджень також використовуються в навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету під час викладання дисциплін «Економіка зарубіжних країн», «Міжнародні організації», «Глобальна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України» (довідка № 44-45/1360 від 12.09.17 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням, що полягає в розробці методології системного дослідження міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій, формулюванні її передумов і соціально-економічних наслідків, обґрунтуванні концептуальних засад регулювання міжнародної міграції. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та форумах: «Економічний розвиток
європейських країн в контексті інтеграційних процесів: уроки для України» (м. Житомир, 2016 р.), «Економічний розвиток країни в умовах євроінтеграції» (м. Тернопіль, 2016 р.), «Стан та перспективи розвитку фінансів, обліку та підприємництва в умовах трансформації економіки» (м. Київ, 2016 р.), «Розвиток сучасних міжнародних економічних відносин: фінансово-економічні та соціальні чинники» (м. Одеса, 2016 р.), «The Development of International Competitiveness: State, Region, Enterprise» (м. Лісабон, 2016 р.), «Формування та розвиток інноваційного потенціалу економіки України» (м. Ужгород, 2017 р.),
«Європейська інтеграція: історичний досвід та економічні перспективи»
(м. Одеса, 2017 р.), «Національні особливості та світові тенденції управління та адміністрування на макро-, мезо- і мікрорівнях економіки» (м. Дніпро, 2017 р.), «Стратегія інвестиційно-інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації: стан та шляхи становлення» (Львів, 2017 р.), «The global competitive environment: development of modern social and economic systems» (м. Кишинів, 2017 р.), «Імперативи та інноваційні механізми забезпечення гідної праці в умовах становлення нової економіки» (м. Київ, 2017 р.), «Розвиток малого та середнього бізнесу в умовах глобалізації світової економіки» (м. Житомир, 2017 р.), «Сучасні наукові підходи до вдосконалення політики економічного зростання» (м. Ужгород, 2017 р.), «Сучасні тенденції розвитку світової економіки» (м. Харків, 2017 р.), «From the Baltic to the Black Sea: the Formation of Modem Economic Area: Conference Proceedings» (м. Рига, 2017 р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки в контексті інтеграції України в Європейський науково-інноваційний простір» (м. Одеса, 2017 р.), «Сучасні можливості забезпечення соціально-економічного розвитку країн» (м. Ужгород, 2017 р.), «Проблеми формування та реалізації конкурентної політики» (м. Львів, 2017 р.), «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 2017 р.), «Модернізація економіки та фінансової системи країни: актуальні проблеми та перспективи» (м. Дніпро, 2017 р.), «The Modern Trends in the Development of Business Social Responsibility» (м. Лісабон, 2018 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 51 наукова праця загальним обсягом 58,57 д.а., з яких особисто автору належить 55,47 д.а., у тому числі 1 одноосібна та 1 колективна монографії, 15 статей у наукових фахових виданнях (із них 2 - у співавторстві), 12 статей у наукових періодичних виданнях інших держав та у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз (із них 3 - у співавторстві), 22 публікації за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 623 сторінки. Робота містить 50 таблиць, з них 8 таблиць займають 8 повних сторінок, 85 рисунків, з них 7 рисунків займають 7 повних сторінок, 39 додатків на 122 сторінках, список використаних джерел із 556 найменувань на 63 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 423 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації виявлені закономірності процесів міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій, теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні засади формування системи регулювання міграційних процесів у регіональних інтеграційних об’єднаннях, зокрема через формалізацію моделі та механізму формування і реалізації регіональної міграційної політики. Це досягнуто на основі удосконалення теоретико-методологічних положень вивчення міжнародної міграції, обґрунтування системи детермінантів міграційних мотивів, окреслення соціально- економічних наслідків міжнародної міграції людських ресурсів у країнах міграційної пари та оцінки міграційної привабливості країни. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки і пропозиції:
1. Складність та багатовимірність міжнародної міграції як форми міжнародних економічних відносин у сучасних умовах глобальної економіки вимагає перегляду наукових підходів до її дослідження та розуміння. Вивчення положень існуючих міграційних теорій визначило доцільним використання теорії соціального капіталу (в інтерпретації Д.С. Массея) як вихідної теорії дослідження, оскільки вона концептуалізує перебіг міграційних процесів на мікро-, макро- та глобальному рівнях, а також визначає ключовим аспектом дію інституційного середовища (інститутів та суб’єктів регулювання міграції). Вивчення логіки даної теорії обумовило обґрунтування поняття «міграційна пара». Виходячи з авторського трактування даного поняття, уточнено існуючі визначення понять «міграційний потік», «міграційний коридор», «міграційний мотив» та «міграційна
привабливість». Крім того, сформульовано підхід до застосування принципів дослідження процесів міжнародної міграції (темпоральності (під час вивчення тривалості та стійкості міграційних потоків), просторовості (під час врахування просторового взаємного розміщення країн міграційної пари та відносно інших країн і регіонів світу), комунікації (для встановлення наявності сталих комунікативних зв’язків міграційних мереж з потенційними мігрантами та комунікацій з формальними та неформальними інститутами), мобільності (для дослідження формування фактичних міграційних потоків та формування міграційних мотивів)), що дозволяє формувати методичний інструментарій дослідження з урахуванням масштабності та багатоаспектності міграційних процесів.
2. Зростання важливості людських ресурсів для побудови конкурентоздатної економіки, адаптивної до викликів майбутнього визначило необхідність дослідження міжнародної міграції людських ресурсів як механізму їх транскордонного перерозподілу, що дозволяє розвинути ідентифікацію причинно- наслідкових зв’язків між міжнародною міграцією та формуванням людських ресурсів країн. На основі цього та враховуючи доцільність вибору інституційного підходу до розуміння процесів міжнародної міграції враховано багаторівневість процесів міжнародної міграції, що дозволило вирішити виявлену в ході дослідження проблему безсистемності її класифікації. В результаті систематизовано та уточнено класифікацію міжнародної міграції за такими групами ознак: 1) за просторово-часовими параметрами; 2) за інституційними параметрами; 3) за параметрами людських ресурсів. Отриманий науковий підхід до розуміння видів міжнародної міграції людських ресурсів дозволяє врахувати існуюче багаторівневе інституційне середовище, різноманітність людських ресурсів та міграційних мотивів, а також просторовий вимір міграційних процесів і в результаті конкретизувати міграційні потоки між країнами з метою регулювання міжнародної міграції.
3. Геоекономічні трансформації та зміщення центрів економічного розвитку впливають на рух людських ресурсів та віддачу від їх використання у часі та просторі, а обсяги та характер такого використання залежать від особливостей місця походження та призначення мігрантів. Зокрема, до геоекономічних трансформацій зараховано: 1) регіоналізацію та глокалізацію геоекономічного простору, які обумовлюють поширення міграційних потоків в межах регіонів;
2) посилення геоекономічних ризиків та ролі інституційних суб’єктів у їх мінімізації, що обумовлює посилення регулювання міграційних процесів на наднаціональному рівні; 3) трансформація ТНК у наднаціональні центри економічного розвитку на основі концентрації ресурсів є передумовою руху та використання кваліфікованої робочої сили; 4) розвиток інфраструктури та укріплення глобальних міст, що визначають центри тяжіння трудових ресурсів, створюючи передумови для їх продуктивного використання; 5) структурні зміни національних економік та світового господарства, пов’язані з науково-технічним розвитком та активізацією інновацій, що змінює кон’юнктуру ринків робочої сили;
6) віртуалізація економічних процесів, розвиток інформації та телекомунікацій, які динамізують зв’язки в міграційних мережах та в ході міграцій. Це сприяло окресленню варіантів долучення країн до процесів міжнародної міграції на основі їх приналежності до центрів економічного розвитку (країни-лідери та периферійні країни), загальних рис їх міграційної політики, місця країн у складі міграційної пари, рівня розвитку інституційного середовища регулювання міграційних процесів, наявності окремих видів міграції, що дозволяє пояснювати тенденції міграційних потоків між країнами міграційних пар.
4. Виходячи з того, що важливість соціально-економічних характеристик країн (рівень економічного розвитку, бідності, депривації населення, вразливість економіки, розміщення населення та продуктивних сил) виявляє готовність країни до прийняття наслідків екологічних змін та природних катастроф, неспроможність країни долати такі наслідки визначає посилення міграційних мотивів. Проблема нерозробленості причинно-наслідкових зв’язків між дією еколого-природничих детермінантів та процесами міжнародної міграції людських ресурсів вирішена шляхом удосконалення характеристики впливу екстремальних кліматичних подій та кліматичних змін на формування факторів виштовхування. До того ж розроблено механізми формалізації такого впливу через обґрунтування методики кластеризації регіональних інтеграційних об’єднань за ризиком екстремальних кліматичних подій як складової еколого-природничого типу геоекономічного ризику (низький ризик - MERCOSUR, SADC, ECOWAS, EAC, ризик нижче середнього - ЄС, NAFTA, ризик вище середнього - ASEAN, високий ризик - SAARC). Це дозволило врахувати даний тип ризику під час оцінки міграційної привабливості країни та формуванні міграційних мотивів населення. У результаті сформульовано завдання регулювання міжнародної міграції в умовах екстремальних кліматичних подій, що визначають доцільність імплементації визначених завдань у політики країни з метою упорядкування мобільності населення в результаті екстремальних кліматичних подій.
5. Поширення міграції біженців у світі та її загрозливі масштаби визначили доцільність уточнення характеру міграційних переміщень біженців та шукачів притулку як особливої категорії мігрантів з країн, які розвиваються в умовах конфлікту. Встановлено, що країнами походження біженців є переважно країни з низьким та нижче середнього доходами, що можна пояснити зростанням військової напруги чи реакційних політичних рухів у країнах з низьким індексом людського та економічного розвитку і антидемократичними режимами. Проте, в країнах притулку міграція біженців становить загрозу національній безпеці, громадському порядку та сталому розвитку, загострює інтеграційну полеміку, викликану проблемами інтеграції та гуманітарної підтримки мігрантів. У роботі розвинуто ідентифікацію впливу посилення політико-безпекового елементу геоекономічного ризику як передумови формування міграційних потоків з країн, що дає змогу визначити складові даного типу ризику під час оцінки міграційної привабливості країни та міграційних мотивів населення. Посилення навантаження біженців на приймаючі країни вимагає регулювання їх міграції, яке повинно бути орієнтовано на перерозподіл людських ресурсів та зниження навантаження біженців на соціо- демографічні, територіальні та економічні системи приймаючих країн з акцентом на забезпечення дотримання прав людини. Запропоновані завдання регулювання міграції біженців для країн міграційної пари дають змогу конкретизувати вектори міграційної та інших політик країн, у яких фіксується міграція біженців.
6. Дослідження зв’язку міжнародної міграції та грошових переказів з показниками ВВП, платіжного балансу, прямих іноземних інвестицій та зовнішньої торгівлі дозволили теоретично обґрунтувати їх вплив на економічний розвиток країн, формування людських ресурсів та подолання бідності в умовах геоекономічних трансформацій. Зокрема, систематизовано та доповнено перелік ризиків та можливостей долучення країн до процесів міжнародної міграції людських ресурсів з урахуванням ролі країни у міграційній парі. Крім того, окреслено фактори середовища здійснення грошових переказів за запропонованими етапами (виходячи з їх авторського трактування як процесу), що визначають параметри грошових переказів. Визначення економічних, соціальних, демографічних наслідків міграції здійснено виходячи зі стратифікації людських ресурсів. Вказані розробки дають змогу визначити завдання регулювання міжнародної міграції в країнах міграційної пари, які повинні бути імплементовані у політику зайнятості, освітню, соціальну, інформаційну, фіскальну, монетарну, інвестиційну й інші політики та сприятимуть інтеграції мігрантів у країні призначення та подоланню соціально-економічних проблем, пов’язаних з міграцією.
7. Вивчення стану та тенденцій зовнішньої міграції України дозволило встановити соціально-економічні наслідки активізації еміграційних процесів. Демографічні наслідки полягають у зниженні рівня народжуваності через міграцію осіб репродуктивного віку, старіння населення, що провокує підвищення навантаження на пенсійний фонд (зниження внесків, фінансові обмеження індексації пенсій, зростання відсотку пенсійних відрахувань). Економічні наслідки виявляються у зниженні кількості трудових ресурсів, здатних отримати освіту в Україні та поповнити вітчизняний ринок праці, через поширення студентської міграції та міграції випускників; втраті людського потенціалу через міграцію працездатного населення (втрата знань, навичок, компетенцій, які втрачаються в ході зайнятості нижчої кваліфікації); зниженні рівня фіскальних надходжень (тінізація іноземних трудових доходів громадян); зростанні тіньового сектору економіки через тінізацію фінансових потоків горошкових переказів мігрантів. Соціальними наслідками є загострення проблем «соціального сирітства» та дистанціювання родин, зростання кількості розлучень; зростання чисельності осіб, не мотивованих до економічної активності; дистанціювання батьків та дорослих дітей, що спричиняє проблеми утримання та догляду осіб похилого віку; зростання ризиків потрапляння мігрантів у схеми торгівлі людьми. Заходами усунення та мінімізації таких негативних наслідків є: 1) оперативний моніторинг структури та обсягів зовнішньої міграції з метою отримання релевантних даних для прийняття рішень щодо впровадження програм зайнятості, соціального забезпечення;
2) підписання міждержавних угод про працевлаштування та соціальний захист мігрантів, що дозволить підвищити якість умов праці та побуту мігрантів, а також легалізувати їх перебування за кордоном; 3) удосконалення системи вищої освіти у векторі її орієнтації на потреби національного та регіональних ринків праці.
8. На основі вивчення факторів середовища формування міграційних потоків та притаманних йому геоекономічних ризиків визначено, що під час формування переліку детермінантів міграційних мотивів необхідно враховувати інституційний вплив, що існує у середовищі. У результаті запропоновано систему детермінантів формування міграційних мотивів, що складаються з економічних, соціо- демографічних, політико-безпекових, мовно-культурних та еколого-природничих детермінантів. Її покладено в основу запропонованого механізму параметризації міграційної привабливості країни, показник якої доцільно враховувати під час вивчення та формалізації передумов міграційних процесів. Встановлено, що необхідним є також врахування прояву особистісного сприйняття детермінантів, спричинених існуванням геоекономічних ризиків за їх типами. За запропонованими детермінантами сформовано інформаційну базу, що може слугувати цілям дослідження їх впливу на формування міграційних мотивів та оцінки міграційної привабливості країни.
9. Виходячи з окреслених рис геоекономічних трансформацій, визначено потребу оцінки геоекономічних ризиків країн та регіонів з метою визначення їх впливу на міграційні процеси. Тому удосконалено методологічний підхід до оцінки геоекономічних ризиків країн, який включає запропоновану методику розрахунку інтегрального показника геоекономічного ризику країн як середньої зваженої нормованих агрегованих показників окремих типів геоекономічних ризиків. Під час вивчення рівня геоекономічного ризику виникає проблема порівняння ознак за різними його типами, тому здійснено переведення числових значень ознак від метричної шкали до шкали порядку (рівень геоекономічного ризику). Крім того, розроблено алгоритм дослідження і оцінки геоекономічних ризиків країн, який включає такі етапи, як: «Ідентифікація об’єкту дослідження», «Визначення цільових та операційних показників дослідження», «Розрахунок показників геоекономічних ризиків за типами», «Розрахунок цільового показника геоекономічного ризику», «Групування країн за рівням геоекономічного ризику». Даний підхід є гнучким з точки зору можливості введення до розрахунку поправочних коефіцієнтів та додаткових даних для аналізу (як ознак порівняння, так і одиниць спостереження). В подальшому здійснення кластеризації країн за рівнем геоекономічного ризику та інтенсивністю використання міграційних людських ресурсів дозволяє визначити необхідність формування та імплементації завдань регулювання міграційних процесів країн, виходячи з кластеру, до якого вони належать, та здійснювати їх компаративний аналіз.
10. Виходячи з виявленої потреби порівняння країн за факторами «притягування-виштовхування», з використанням запропонованого переліку детермінантів міграційних мотивів формалізовано модель міграційної привабливості країни. У ній міграційна привабливість представлена як інтегральний показник міграційної привабливості, який пропонується розраховувати як середньозважену суму синтетичних показників, агрегованих за групами економічних, соціо-демографічних, політико-безпекових, мовно- культурних та еколого-природничих нормалізованих показників, що демонструють детермінанти формування міграційного мотиву. Модель оперує показниками, доступними як статистичні дані та рейтингові оцінки, а вагові коефіцієнти введені у модель на основі систематизації та агрегації результатів експертного опитування, що дозволяє врахувати тенденції особистісних оцінок важливості окремих детермінантів. Модель апробовано на показниках ЄС та країн Східного партнерства (в т.ч. України) за 2011-2017 р., проаналізовано зв’язок міграційної привабливості України з кількістю заяв на надання притулку у ЄС та встановлено високу обернену тісноту зв’язку між ними. Використання розробленої моделі дає змогу пояснювати та прогнозувати міграційні потоки у країнах міграційної пари крізь призму міграційної привабливості країн для потенційних мігрантів.
11. За результатами оцінки розвитку інституційного середовища регулювання процесів міжнародної міграції на глобальному, регіональному та національному рівні сформовано вектори розвитку інституційного середовища регіонального регулювання міграційних процесів: формування правого базису, зміцнення інституційного потенціалу, створення системи соціального партнерства, розвиток людського потенціалу та стабілізація ринку праці. Для забезпечення реалізації даних векторів та виходячи з існування інституційних розривів у системі регулювання міжнародної міграції, концептуалізовано модель багаторівневого інформаційного поля, яке включає такі рівні та послідовність дій, як «Моніторинг зміни детермінантів формування міграційних мотивів за визначеними індикаторами»; «Моніторинг потенційних та фактичних міграційних потоків за стратифікаційними групами»; «Моніторинг ризиків інституційних розривів та інституційних конфліктів»; «Поширення інформації про стан та проблеми міжнародної міграції людських ресурсів». Це дозволяє розробляти національні та регіональні міграційні політики на основі узгоджених цілей регулювання міграції в країнах та регіонах та будувати комунікаційні зв’язки між суб’єктами регулювання процесів міжнародної міграції людських ресурсів у ході регулювання процесів міжнародної міграції та її соціально-економічних наслідків.
12. Аналіз міграційних процесів у обраних інтеграційних об’єднаннях та особливостей існуючого у них інституційного середовища визначив напрями удосконалення механізму регіонального регулювання міжнародної міграції. Ідентифікація зв’язку передумов регіональної інтеграції з міграційними процесами дало змогу визначити, що регулювання вказаних процесів вимагає нового концептуального підходу на базі застосування інструментарію національної міграційної політики в інституційному середовищі регіонального об’єднання для управління ризиками та можливостями міжнародної міграції. Теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні засади інституційної моделі регіонального регулювання міграційних процесів, у якій структуровано суб’ єктів формального та неформального інституційного середовища регіонального регулювання міжнародної міграції, виділено функції регіональної міграційної політики (регуляторну, диверсифікаційну, інтеграційну, мобілізаційну), сформульовано напрями її реалізації для отримання країною переваг від міжнародної міграції та зниження геоекономічних ризиків. Її використання під час побудови системи регіонального регулювання міграційних процесів сприятиме досягненню завдань регулювання міграції людських ресурсів через декомпозицію вирішення окремих регіональних проблем та враховуючи потребу управління людським потенціалом регіонів у ході геоекономічних трансформацій.