Шкромада Оксана Іванівна Експериментальне об­ґрунтування застосування комплексних дезінфектантів у свинарських підприємствах

Короткий опис

Шкромада Оксана Іванівна, доцент кафедри терапії, фармакології та клінічної діагностики Сумського націо­нального аграрного університету: «Експериментальне об­ґрунтування застосування комплексних дезінфектантів у свинарських підприємствах» (16.00.06 - гігієна тварин і ветеринарна санітарія). Спецрада Д 64.070.01 у Харківській державній зооветеринарній академії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШКРОМАДА ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 636.4.03:612.017:614.9

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ У СВИНАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Науковий консультант:

Фотіна Тетяна Іванівна,

доктор ветеринарних наук,

професор

Суми-2017

2

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………… 7
ВСТУП……………………………………………………………………….. 9
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………….. 16
1.1. Сучасна система ветеринано-санітарних заходів в Україні 16
1.2. Основні вимоги до дезінфікуючих засобів на свинарських
підприємствах 23
1.3. Неспецифічна резистентність свиней при різних технологіях
утримання 41
1.3.1 Профілактика незаразних хвороб свиней 41
1.3.2. Профілактика інфекційних хвороб свиней 48
1.4. Висновок з огляду літератури 51
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАТЕРІАЛИ Й 52
МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Матеріали досліджень 52
2.2. Методи досліджень 58

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ДОКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ «БІ-ДЕЗТМ», «БІОЦИДІН» 72
МАРКИ Г та Д
3.1.Моніторингдезінфікуючихзасобів,щозастосовуютьу 72
свиногосподарствах України
3.2. Аналіз мікробної забрудненості дослідних свиногосподарств 76
3.3. Доклінічні дослідження властивостей препарату «Бі-дезтм» 79
3.3.1. Визначення параметрів токсичності дезінфектанту «Бі-дезтм» 80
3.3.2. Визначення ефективності дії дезінфектанту «Бі-дезтм» методом 87
дисків
3.3.3. Визначення ефективності дії дезінфектанту «Бі-дезтм» на тест- 89
об’єктах

3

3.3.4. Визначення бактерицидного розведення та фенольного 93
коефіцієнта дезінфектанту «Бі-дезтм»
3.3.5. Визначення дії дезінфектанту «Бі-дезтм» на хламідій 98
3.3.6. Визначення дії препарату «Бі-дезтм» на мікобактерії туберкульозу
та атипові мікобактерії 99
3.3.7. Віруцидна дія препарату «Бі-дезтм» 101
3.3.7.1. Віуцидна дія препарату «Бі-дезтм» на вірус хвороби Ауєскі 101
3.3.7.2. Віруцидна дія препарату «Бі-дезтм» на вірус хвороби Тешена 103
3.3.8. Визначення дезінвазійних властивостей дезінфектанту «Бі-дезтм» 105
3.4. Доклінічні дослідження властивостей препарату «Біоцидін» 112
марки Г
3.4.1. Визначення гострої токсичності препарату «Біоцидін» марки Г 112
3.4.2. Визначення хронічної токсичності препарату «Біоцидін» марки Г 113
3.4.3. Визначення бактерицидної активності препарату «Біоцидін»
марки Г 118
3.4.4. Визначення бактерицидного розведення та фенольного
коефіцієнта дезінфектанту «Біоцидін» марки Г 121
3.4.5. Дезінвазійна дія препарату «Біоцидін» марки Г на ооцисти
еймерій свиней 122
3.5. Доклінічні дослідження препарату «Біоцидін» марки Д 126
3.5.1. Визначення гострої токсичності препарату «Біоцидін» марки Д 127
3.5.2. Визначення хронічної токсичності препарату «Біоцидін» марки Д 129
3.5.3. Дослідження подразнюючої, алергенної та сенсибілізуючої дії
препарату «Біоцидін» марки Д 133
3.5.4. Вивчення кумулятивних властивостей препарату «Біоцидін»
марки Д 135
3.5.5. Визначення оптимальної бактерицидної концентрації препарату
«Біоцидін» марки Д 136
3.5.6. Визначення бактерицидного розведення та фенольного
коефіцієнта дезінфектанту «Біоцидін» марки Д 137

4

3.5.7. Визначення білкового індексу дезінфектанту «Біоцидін»
марки Д 139
3.5.8. Визначення фунгіцидної активності препарату «Біоцидін»
марки Д 140
3.5.9. Визначення корозійної дії препарату «Біоцидін» марки Д 143
3.6. Аналіз якості проведеної дезінфекції 145
РОЗДІЛ 4. ВИРОБНИЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЇ НОВИХ
ДЕЗІНФЕКТАНТІВ
4.1. Виробничі випробування препарату «Бі-дезтм» у господарствах із
вирощування свиней 147
4.1.1. Дослідження впливу дезінфектанту «Бі-дезтм» на стан
мікроклімату приміщень свинарників 147
4.1.2. Використання препарату «Бі-дезтм» з метою дезінфекції
приміщення свинарників 149
4.1.3. Дезінфекція водопроводу препаратом «Бі-дезтм» 150
4.1.4. Визначення клініко-гематологічних показників свиней при
використанні дезінфектанту «Бі-дезтм» 153
4.1.5. Інтенсивність росту свиней при використанні препарату
«Бі-дезтм» 158
4.1.6. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою свиней в
результаті використання дезінфектанту «Бі-дезтм» 160
4.2. Виробничі випробування препарату «Біоцидін» марки Г у
господарствах із вирощування свиней 163
4.2.1. Вплив препарату «Біоцидін» марки Г на стан мікроклімату
приміщень свинарників 163
4.2.2. Інтенсивність росту молодняку свиней унаслідок використання
дезінфектанту «Біоцидін» марка Г 167
4.2.3. Дослідження морфологічних, біохімічних та імунологічних
показників крові організму свиней при використанні препарату 169

5

«Біоцидін» марки Г
4.2.4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою свиней унаслідок
використання дезінфектанту «Біоцидін» марки Г 174
4.3. Виробничі випробування препарату «Біоцидін» марки Д у
господарствах із вирощування свиней 176
4.3.1. Вплив препарату «Біоцидін» марки Д на стан мікроклімату
приміщень свинарників 176
4.3.2. Інтенсивність росту молодняку свиней при використанні
дезінфектанту «Біоцидін» марки Д 180
4.3.3. Визначення морфологічних, біохімічних та імунологічних
показників крові організму свиней в результаті використання препарату
«Біоцидін» марки Д 182
4.3.4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою свиней при
використанні дезінфектанту «Біоцидін» марки Д 187
4.4. Застосування комплексу дезінфектантів у системі ветеринарно-
санітарних заходів технологічного процесу виробництва свинини 191
4.4.1. Вплив комплексу дезінфектантів на мікроклімат свинарників 191
4.4.2. Морфологічні та біохімічні показники периферичної крові
організмумолоднякусвиней призастосуваннікомплексу
дезінфектантів 194
4.4.3. Схема засобів для ротації дезінфектантів у свинарстві та
принципи її проведення 198
4.4.4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою свиней при
використанні комплексу дезінфікуючих засобів 200
4.4.5. Фізико-хімічний склад м’яса свиней унаслідок застосування
комплексу дезінфектантів 204
4.4.6. Визначення жирнокислотного складу жиру свинячого при
застосуванні комплексу дезінфектантів 206
4.4.7. Амінокислотний склад та біологічна цінність м’яса свиней в
результаті використання комплексу дезінфікуючих засобів 209

6

4.4.8. Морфологічні особливості паренхіматозних органів (легенів,
печінки та нирок) після використання комплексу дезінфікуючих засобів 212
4.4.9. Економічна ефективність використання комплексу дезінфікуючих
засобів 229
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ 232
ВИСНОВКИ 264
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 267
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 269
ДОДАТКИ 313
Додаток А. Деклараційні патенти на корисну модель 314
Додаток Б. Реєстраційне посвідчення 318
Додаток В. Технічні умови та довідки 319
Додаток Д. Методичні рекомендації 323
Додаток Е. Акти про результати апробації препаратів 325
Додаток Ж. Протоколи випробувань 350
Додаток З. Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи 352
Додаток К. Сертифікати та листівки 354
Додаток Л. Картки зворотного зв′язку 358

7

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Аг – антиген;

АДР – активно діюча речовина;

АЗА – антиоксидантна загальна активність;

АлАТ – аланінамінотрансфераза;

АсАТ – аспартатамінотрансфераза;

Ат – антитіло;

АУК – антитілоутворюючі клітини;

АФ – агрофірма;

БАСК – бактерицидна активність сироватки крові;

БХ – бульйон Хінтона;

ВАТ – відкрите акціонерне товариство;

ВНТП – відомчі норми технологічного проектування;

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я;

ГАТ – гетерофільні антитіла;

ГЕБ – гематоенцефалічний бар’єр;

ГЕІ – гуморальні ендогенні імунодепресанти;

ГКІ – гострі кишкові інфекції;

ГПЛ – кількість гідроперекисів ліпідів;

ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота;

ДР – діюча речовина;

ЄС – Європейський Союз;

ЗЗР – зона затримки росту;

ІМ – імуномодулятор;

ІФ – індекс фагоцитозу;

КЕО – коефіцієнт природного освітлення; Ккум – коефіцієнт кумуляції;

КМАФАнМ – кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів;

8

КУО – колоніє утворююча одиниця;

КФБ – коліформи бактерії;

ЛАСК – лізоцимна активність сироватки крові;

ЛД(DL) – летальна доза;

ЛД50(DL50) – середньолетальна доза;

ЛДГ – лактатдегідрогеназа;

ЛФ – лужна фосфатаза;

МКС – мозково-кіркове співвідношення;

МОС – мананолігосахариди;

МПА – м’ясо-пептонний агар;

МФП – морфофункціональний потенціал;

НАССР – Hazard Analysis and Critical Control Points;

НВФ – науково-виробнича фірма;

ОД – одиниці дії;

ПС – поживне середовище;

РА – реакція аглютинації;

рН – концентрація водневих іонів;

СО2 – двоокис вуглецю;

СОТ – Світова організація торгівлі;

СТОВ – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю;

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю;

ТУУ – технічні умови України;

ФА – фагоцитарна активність

ФІ – фагоцитарний індекс;

ФЧ – фагоцитарне число;

ШКТ – шлунково-кишковий тракт.

9

ВСТУП

Актуальність теми. Інтенсивне ведення свинарства вимагає дотримання жорстких санітарно-гігієнічних умов утримання тварин. Збільшення кількості свиней у приміщенні призводить до виробничих стресів та підвищення мікробного забруднення [37, 232, 233]. Дотримання фізіологічно обґрунтованих норм утримання та годівлі свиней на промислових комплексах, фермах та особистих подвір’ях є запорукою високої продуктивності та збереження поголів’я. Для запобігання інфікуванню тварин та збереження їхньої продуктивності в господарствах проводяться різні профілактичні заходи, такі як дезінфекція та дезінвазія виробничих приміщень [8, 9, 14, 110, 111].

ветеринарній практиці України використовується велика кількість різноманітних дезінфікуючих засобів, що відрізняються хімічними складовими та формою випуску. Здебільшого, перевагу надають комплексним препаратам,

які відповідають низці вимог, а саме: універсальності та стабільності під час транспортування, розчинності у воді або в інших рідинах, активності щодо широкого спектра мікроорганізмів унаслідок поєднання кількох біоцидних компонентів, відсутності корозійної дії щодо будівельних конструкцій і матеріалів, екологічної безпеки [82-85, 100, 101, 216].

На теперішній час використовують ряд дезінфікуючих засобів вітчизняного та імпортного виробництва, але більшість з них не відповідає сучасним вимогам. Похідні гуанідину (Вітасепт, Гембар, та ін.) – діючою речовиною препаратів цієї групи є складні органічні речовини типу

хлорфенілдигуанідину, полідиетиленамінгуанідину або кокоспропілендіамінгуанідинастату та ін. Препарати цієї групи (Гембар, Вітасепт) особливо активні щодо бактерій. Характерна для них також слабка активність щодо мікобактерій туберкульозу, вірусів, грибів. Розширення спектра антимікробної активності відбувається внаслідок поєднання гуанідинів з ЧАС. На основі зазначених складників розроблені препарати: Лізоформін-спеціаль, Лізетол АФ, Деконекс 50АФ та ін. Перевагами зазначеної групи

10

препаратів є порівняно екологічна безпека, простота у використанні, а також можливість застосування в присутності персоналу та пацієнтів. Недоліки: вузький спектр антимікробної дії, можливість утворення стійкої плівки на

поверхнях, що обробляються [8, 19-21, 26, 54, 63, 159]. Феноловмісні препарати ефективні проти бактерій, грибків, мікобактерій, вірусів. Зазначені препарати роз’їдають ґуму та деякі пластмаси. Фенол як дезінфектант був заборонений для застосування в Україні внаслідок високої токсичності та стійкого запаху [9, 12, 183, 185, 192].

Коплексні препарати – найбільш чисельна група (Деконекс 50 ФФ, Корзолекс плюс, Лізоформін спеціаль, Септодор Форте, Славін і т.ін.). Комбінація препаратів двох і більше груп дозволяє розширити спектр антимікробної дії. Таким чином, аналіз сучасних дезінфікуючих засобів показує, що не існує універсальних препаратів, придатних для дезінфекції, передстерилізаційного очищення і стерилізації всіх об’єктів і всіх інфекціях. Вибір препаратів залежить від функціонального призначення приміщення чи об’єкта знезараження, спектра антимікробної дії засобу та його цільового призначення [36, 49, 95].

Метою створення таких препаратів полягає у розширенні спектра протимікробної дії та посиленні здатності запобігати виникненню резистентних штамів мікроорганізмів за рахунок використання дезінфікуючих речовин із сорбентами. Перспективним може бути використання для дезінфекції препарату «Бі-дезтм», до складу якого входять ПГМГ-гідрохлорид і триамін. Поєднання зазначених АДР із допоміжними компонентами: кокамідопропіл-бетаїном і глютаміновою кислотою – забезпечує високу мийну здатність робочих розчинів. Окрім цього, препарат «Біоцидін» містить у своєму складі полігексаметиленгуанідин, хлорантоїн та цеоліт, що надає йому гігроскопічних та дезодоруючих властивостей. Завдяки поєднанню вищезгаданих компонентів дезінфектанти мають бактерицидні, віруцидні, фунгіцидні, спороцидні та дезінвазійні властивості [7, 45]. Використання зазначених дезінфікуючих засобів є досить ефективним в боротьбі з такими захворюваннями свиней як

11

хвороба Тешена, Ауєскі, туберкульоз і т.ін. У дисертаційній роботі вирішується актуальна проблема розробки та застосування у свинарських підприємствах комплексних дезінфектантів, що порівняно з однокомпонентними засобами мають низку переваг.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є окремим фрагментом науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету за темою «Розробка, удосконалення, впровадження і еколого-економічна оцінка сучасних ветеринарно-санітарних заходів у свинарстві України» (державний реєстраційний номер 0112U008127).

Мета та завдання досліджень. Мета роботи – теоретичне обґрунтування

експериментальна розробка комплексних дезінфікуючих засобів на основі полігексаметиленгуанідину, додецилдіпропілен триаміну й дихлорантину, а також схеми їхнього застосування у свинарських підприємствах.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– виконати моніторинг ринку дезінфікуючих засобів, що використовують у свинарських підприємствах України;

– здійснити порівняльний аналіз складу циркулюючої мікрофлори свинарських приміщень;

– дослідити токсичність препаратів «Бі-дезтм» та «Біоцидін» на лабораторних тваринах;

–вивчити віруцидну, бактерицидну, спороцидну та дезінвазійну дію

дезінфікуючих засобів «Бі-дезтм» та «Біоцидін»;

– визначити вплив дезінфектантів «Бі-дезтм» та «Біоцидін» на стан мікроклімату свинарських приміщень у секторах опоросу, дорощування та відгодівлі;

– дослідити інтенсивність росту, морфологічні, біохімічні й імунологічні показники крові свиней і якість отриманої продукції внаслідок використання

дезінфектантів «Бі-дезтм» та «Біоцидін»;

–розробити схему ротації дезінфектантів у свинарських підприємствах;

12

–визначити морфологічні особливості паренхіматозних органів свиней

(легенів, печінки та нирок) після використання препаратів «Бі-дезтм» та «Біоцидін»;

–з’ясувати економічну ефективність застосування дезінфектантів «Бі-

дезтм» та «Біоцидін» в умовах свинарських підприємств.

Об’єкт дослідження – дезінфікуюча та дезінвазійна дія комплексних дезінфектантів унаслідок використання їх у свинарських підприємствах.

Предмет дослідження – дезодоруючі, бактерицидні, дезінвазійні й віруцидні властивості препаратів «Бі-дезтм» і «Біоцидін», їхня токсичність та економічна ефективність в умовах свинарських підприємств.

Методи дослідження. У роботі використані такі методи досліджень: клінічні (визначення клінічного стану тварин), морфологічні (дослідження будови органів тварин унаслідок дії дезінфектантів), гематологічні, біохімічні (оцінка стану показників крові), імунологічні (визначення показників неспецифічного імунітету), токсикологічні (вивчення ступеня токсичності дезінфектантів), вірусологічні (визначення віруцидної дії дезінфікуючих засобів), мікологічні (дослідження чутливості мікроміцетів до дії дезінфікуючих засобів), бактеріологічні (дослідження дії дезінфікуючих препаратів на культури мікроорганізмів), паразитологічні (визначення

дезінвазійної дії дезінфікуючих засобів), ветеринарно-санітарні (органолептичні, бактеріологічні та біохімічні показники м’яса й жиру свиней) і статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах свинарських господарств України визначено дезінфікуючі властивості препаратів Біоцидін» та «Бі-дезтм», з’ясовано їхні ефективні концентрації, вплив на тварин і якість отриманої продукції. Експериментально встановлено, що зазначені комплексні засоби виявляють бактерицидну, фунгіцидну, віруцидну, спороцидну, гігроскопічну та дезодоруючу дію. У гострих і хронічних дослідах на лабораторних тваринах визначено параметри токсичності препаратів, досліджено їхню фармакодинаміку.

13

Експериментально розроблено спосіб приготування засобів, схему та технологію використання в присутності тварин, доведено економічну ефективність та доцільність застосування комплексних дезінфікуючих засобів у свинарських підприємствах.

Розроблено комплекс заходів щодо зменшення вмісту шкідливих газів та вологості повітря у свинарських приміщеннях у результаті використання препарату «Біоцидін» марки Г та Д для сухої дезінфекції. Для проведення вологої дезінфекції у свинарниках розроблено препарат «Бі-дезтм», що має високий ступінь екологічної безпечності. Після використання препаратів «Біоцидін» та «Бі-дезтм» зафіксовано покращення гігієнічних умов утримання свиней, а також у результаті цього збільшилася їхня продуктивність.

Наукову новизну винайдених рішень підтверджено патентами України на корисну модель: № 85721, № 85721, № 908001, № 908000 (додаток А).

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень розроблено листівки-вкладки щодо використання та іншу нормативну документацію для реєстраційних досьє, що дало змогу провести офіційну реєстрацію та впровадити до серійного виробництва в НФВ «Бровафарма» мийно-дезінфікуючий засіб «Бі-дезтм» (РП № АВ-04933-03-13) та

ПП «Кронос Агро» суміші для побілки «Біоцидін». Освоєння препаратів дало можливість формувати ротаційні схеми застосування у свинарстві дезінфікуючих засобів вітчизняного виробництва (додаток Б).

Із метою контролю якості та виробництва дезінфектантів розроблено й затверджено нормативну документацію на препарати (Суміш для побілки «Біоцидін» ТУ У 26.5-30931207-001:2005 Укрметртестстандарт України, 2016; «Бі-дезтм» дезінфікуючо-мийний засіб ТУ У 24.4-14332579-071:2013
Укрметртестстандарт України) (додаток В).

Ключові положення дисертаційної роботи покладені в основу методичних рекомендацій «Розробка комплексу ветеринарно-санітарних заходів у господарствах з вирощування свиней» (затв. Державною ветеринарною та

14

фітосанітарною службою України (протокол № 1 від 19 грудня 2013 р.) (додаток Д).

Використання комплексних дезінфектантів «Бі-дезтм» та «Біоцидін» запроваджено у ДП «ДГ Інститут сільського господарства Північного Сходу» НААН України; ТОВ «Надія» та «Ульяново» Серединобудського району Сумської області; АФ ТОВ «Вперед» Сумського району Сумської області; ТОВ «АгроРівнопілля» Гуляйпільського району; ТОВ «Новий Заповіт» Приазовського району Запорізької області; ТОВ «Переможець» Новгород-Сіверського району Чернігівської області та СФГ «Каміла» Гадяцького району Полтавської області (додаток Е).

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі та науково-дослідній роботі студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр»

«Магістр» за спеціальністю «Ветеринарна медицина» у вищих навчальних закладах України (додаток Л).

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному розробленні програми досліджень, проведенні дослідів, аналізі та узагальненні результатів досліджень. Опрацювання одержаних результатів досліджень, формулювання висновків і пропозицій виробництву виконано автором за участю наукового консультанта (додатки Ж, З, К).

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації викладено на Міжнародній науково-практичній і навчально-методичній конференції «Новітні досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини», присвяченій 125-річному ювілею кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії та започаткуванні школи зоогігієністів (м. Харків, 20−21 травня 2009 р.); науково-практичному семінарі «Теоретичні основи і практична координація наукових досліджень у селекції сільськогосподарських тварин, гігієнічній профілактиці та біотехнології ведення тваринництва» (м. Вінниця, 29−30 березня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 27−28 жовтня 2011 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції

15

«Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м. Львів, 28−30 вересня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні досягнення та перспективи аграрної науки, освіти та практики», присвяченій 160−річчю заснування ХДЗВА (м. Харків, 15−16 вересня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні екологічні аспекти ветеринарної медицини» (м. Житомир, 27−28 вересня 2012 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м. Львів, 2−4 жовтня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної ветеринарної медицини» (м. Одеса, 26−27 вересня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 30−31 жовтня 2014 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційне забезпечення діагностики, лікування та профілактики неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква, 14−15 травня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній і навчально-методичній конференції «Проблеми, новітні здобутки та перспективи розвитку ветеринарно-санітарної експертизи і судової ветеринарної медицини» (м. Харків, 22−23 травня 2014 р.); Международной научно-практической конференции «Вклад молодых ученых в аграрную науку», посвященной 95-летию ФГБОУ ВПО Самарской ГСХА (г. Кинель, 23−24 апреля 2014 г.); Международном научном симпозиуме «40 лет высшего ветеринарного образования в Республике Молдова» (г. Кишинев, 8−10 октября 2014 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні аспекти та перспективи розвитку ветеринарної медицини» (м. Суми, 10−12 червня 2015 р.).

Список літератури

ВИСНОВКИ

дисертації представлено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування комплексного використання нових дезінфікуючих препаратів

«Бі-дезтм» та «Біоцидін», що розроблені на основі полігексаметиленгуанідин гідрохлориду, додецилдіпропілену триаміну та їхніх синергістів для обробки виробничих приміщень свинарських підприємств. Доведено, що застосування комплексних дезінфектантів широкого спектра дії сприяє покращенню стану мікроклімату, підвищенню неспецифічної резистентності та продуктивності тварин.

Моніторинг ринку дезінфікуючих засобів в Україні станом на

2015 р. свідчить, що для проведення знезараження ветеринарних об’єктів використовують засоби, до яких є резистентною мікрофлора, що циркулює в свинарських господарствах України. На основі цього пошук нових дезінфікуючих препаратів широкого спектра дії для застосування в свинарстві є актуальним.

Визначено, що видовий склад умовно-патогенної бактеріальної мікрофлори, які ізольована з обладнання приміщень для утримання свиней різних технологічних груп, має різну динаміку. З віком на тлі приблизно однакового вмісту кокової мікрофлори в цехах опоросу, дорощування й відгодівлі відносний вміст кишкової палички зменшувався відповідно з 65,3 до

55,4 і 37,5 %, ієрсиній – збільшувався з 8,3 до 30,8 %.

На основі виконаного токсикологічного контролю дезінфікуючих засобів препарати «Бі-дезтм» (LD50 становить 500 мг/кг ж.м.) і препарат

«Біоцидін» марки Д (LD50 при введенні в шлунок становить 4550 мг/кг ж.м.) належать до ІІІ класу небезпеки (помірно токсичні речовини), «Біоцидін» марки

(LD50 при введенні в шлунок становить 6550 мг/кг ж.м.) – до IV класу небезпеки (речовини малотоксичні); що вказує на можливість використання

265

зазначених засобів у присутності свиней у відповідності до класу небезпеки. З’ясовано, що препарат «Бі-дезтм» є ефективним віруцидним, бактерицидним й овоцидним засобом. На основі результатів лабораторних досліджень визначено, що в 0,5 % концентрації за експозиції 15 хв він повністю знищує вірус хвороби Ауєскі і вірус хвороби Тешена, у 0,013 % концентрації викликає затримку росту культур E. сoli та S. аureus; у 2 % концентрації за АДР за 5 год повністю знезаражує тест-об’єкти, контаміновані збудниками туберкульозу M. fortuitum; у 2 % концентрації за експозиції 24 год повністю знищує яйця гельмінтів Ascaris suum; у 2 % концентрації за експозиції 4 год – ооцисти кокцидій Eimeria debliecki.

Комплексний дезінфектант «Біоцидін» марки Г у концентрації,

більшій ніж 0,004 %, через 40 хв на тест-об’єктах повністю інактивує мікроорганізми E. сoli АТСС 25922 та S. аureus АТС 25923; у 2 % концентрації за експозиції 4 год та 3 % концентрації за експозиції 3 год викликає абсолютний лізис ооцист еймерій свиней Eimeria debliecki. Препарат «Біоцидін» марки Д у концентрації 0,025 % на робочих поверхнях повністю знищує мікроорганізми S. faecalis, S. choleraesuis, P. vulgaris, S. enteritidis, E. coli; у 0,1 % концентрації – мікроскопічні гриби родів Aspergillus, Cladosporium, Fusarium і Penicillium.

Використання комплексних дезінфектантів позитивно впливає на стан мікроклімату свинарських приміщень. Порівняно із застосуванням препарату «Екоцид С», після обробки цеху дорощування дезінфекційним

засобом «Бі-дезтм» ріст колоній S. aureus і E. coli був меншим на 70,0 і 61,5 %; у цеху відгодівлі – на 55,0 і 33,3 % відповідно.

Порівняно з використанням препарату «Віросан», після обробки приміщень цехів опоросу й дорощування препаратом «Біоцидін» марки Г відносна вологість повітря була меншою на 3,0 % (p≤0,05) і 3,2 % (p≤0,05);

вміст амоніаку – на 2,09 % (p≤0,05) і 39,6 % (p≤0,05); сірководню – на 36,87 % (p≤0,05) і 45,2 % (p≤0,05), загальне мікробне забруднення повітря – на 22,04 %

(p≤0,05) і 19,46 % (p≤0,05). Використання дезінфектанту «Біоцидін» марки Д у цеху опоросу та дорощування сприяло зменшенню відносної вологості повітря

266

на 6,6 % (р≤0,05) і 3,1 %; вмісту амоніаку – на 42,6 % (р≤0,05) і 33,8 % (р≤0,05); сірководню – на 38,6 % (р≤0,05) і 40,7 % (р≤0,05) та мікробного забруднення повітря – на 12,3 % (р≤0,05) і 29,32 % (p≤0,05).

Унаслідок використання схеми ротації комплексних дезінфектантів відбулося підвищення продуктивних показників свиней. Порівняно з обробкою приміщень дезінфекційними засобами «Екоцид С» і «Віросан», використання

препарату «Бі-дезтм» сприяло збільшенню середньодобового приросту живої маси свиней у цеху дорощування на 12,13 % (p≤0,05), у цеху відгодівлі: – на

12,59 % (p≤0,05); при використанні препарату Біоцидін» марки Г і Д: у цеху опоросу – на 11,9 % (р≤0,05) і 8,0 % (р≤0,05); у цеху дорощування – на 9,7 % (р≤0,05) і 7,5 % (р≤0,05).

Дезінфекційна обробка виробничих приміщень препаратами «Бі-

дезтм» і «Біоцидін» сприяє підвищенню показників неспецифічної резистентності організму поросят. У результаті використання препарату «Бі-дезтм» вміст загального білка в сироватці крові поросят на дорощуванні був більшим на 4,70 %; на відгодівлі – на 5,10 %, у т.ч. відносний вміст γ-глобулінів

– на 10,90 % (p≤0,05) і 9,38 % (p≤0,05); БАСК – на 16,06 % (p≤0,05) і 17,15 % (p≤0,05); ЛАСК – на 15,94 % (p≤0,05) і 22,68 % (p≤0,05).

Порівняно з використанням засобу «Віросан» при дезінфекції виробничих приміщень препаратом «Біоцидін» марки Г вміст загального білка

сироватці крові поросят на дорощуванні був більшим на 2,04 %; на відгодівлі

– на 3,57 %, у т.ч. відносний вміст γ-глобулінів – на 10,57 % і 7,00 %; БАСК – на

4,8 % і 16,5 % (p≤0,05); ЛАСК – на 2,2 % і 18,1 % (p≤0,05); ФА – на 1,4 % і

15,0 % (p≤0,05) відповідно.

Унаслідок використання препарату «Біоцидін» марки Д вміст загального білка в сироватці крові поросят-сисунів і на дорощуванні був більшим на 3,88 і 6,44 %, у т.ч. відносний вміст γ-глобулінів – на 0,59 % і

6,56 % (p≤0,05); БАСК – на 5,3 % і 16,1 % (p≤0,05); ЛАСК – на 5,66 % і 17,03 % (p≤0,05); ФА – на 4,45 % і 6,28 % (p≤0,05).

267

На основі результатів ветеринарно-санітарної оцінки якості продуктів забою свиней визначено, що після обробки приміщень комплексними

дезінфектантами «Бі-дезтм» і «Біоцидін» марки Г і Д свинина відповідала чинним вимогам доброякісного м’яса за кольором, ступенем знекровлення,

консистенцією, запахом, рН, реакцією на пероксидазу, реакцією із сульфатом міді і за вмістом аміно-аміачного азоту.

Комплексне використання дезінфекційних засобів, згідно з розробленою схемою ротації, створює сприятливі санітарно-гігієнічні умови,

що забезпечують більш високі продуктивні показники свиней. Порівняно з використанням засобів «Екоцид С» та «Віросан» при дезінфекції виробничих приміщень препаратами «Бі-дезтм» і «Біоцидін» марки Г та Д середньодобові прирости живої маси поросят-сисунів були більшими на 9,7 %; на дорощуванні

– на 8,9 % та на відгодівлі – на 6,9 % (усі показники p≤0,05).

Результати ветеринарно-санітарної оцінки якості продуктів забою свиней свідчать, що за умови дезінфекції свинарських приміщень, згідно з запропонованою схемою ротації дезінфектантів «Біоцидін» та «Бі-дезтм»,

свинина характеризується більшим на 2,6 % вмістом сухої речовини, протеїну – на 1,05 %, вітамінів А і Е – на 37,20 (p≤0,05) і 31,96 % (p≤0,05), суми макро- та мікроелементів – на 19,33 і 13,5 %.

Морфологічних змін у паренхіматозних органах поросят: легенях,

печінці та нирках унаслідок використання комплексних дезінфектантів «Бі-дезтм» та «Біоцидін» марки Г і Д не виявлено.

Виробнича перевірка засвідчила, що дезінфекційна обробка свинарських приміщень комплексними дезінфікуючими засобами «Бі-дезтм» та

«Біоцидін» згідно розробленої схеми ротації, дало змогу одержати прибуток у розмірі 5,3 грн. на 1 грн. затрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

268

Для ефективної дезінфекційної обробки приміщень, в яких утримують свиней, доцільно використовувати дезінфекційні препарати «Бі-

дезтм» та «Біоцидін» марки Г і Д згідно із розробленою схемою ротації.

Із метою покращення стану мікроклімату свинарських приміщень,

зокрема, знищення мікроорганізмів, зменшення вмісту вуглекислого газу, сірководню, амоніаку та вологи у повітрі – застосовувати препарат «Біоцидін» марки Г та Д (варіант І) із цеолітовим борошном.

За умови вимушеної й технологічної дезінфекції для знищення збудників бактеріальних, вірусних та паразитарних хвороб у повітрі виробничих приміщень, на огороджувальних конструкціях та у гної застосовувати дезінфектант «Бі-дезтм».

Для підготовки фахівців із спеціальностей: «Ветеринарна медицина», «Біотехнологія», «Гігієна тварин та ветеринарна санітарія», і для слухачів курсів із підвищення кваліфікації використовувати рекомендації

(настанови та методики), а також матеріали досліджень, викладені в публікаціях.