Шпильова Віра Олексіївна. Менеджмент економічного регулювання природоохоронної діяльності

Короткий опис

Шпильова Віра Олексіївна. Менеджмент економічного регулювання природоохоронної діяльності: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. - К., 2002. - 195 арк. : табл. - Бібліогр.: арк. 171-182

Шпильова В.О. Менеджмент економічного регулювання природоохоронної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. Підприємництво, менеджмент та маркетинг” Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. Міністерство освіти і науки України. Київ. 2002.
У дисертації досліджено особливості змісту і формування екологічного менеджменту, визначено тенденції еколого-інноваційної трансформації науково-технічного розвитку.
Конкретизовані різнобічні аспекти управління природоохоронними програмами з метою постійної підтримки соціально-економічної та екологічної безпеки. Визначено причини, внаслідок яких система екологічного менеджменту не може отримати належного статусу і стримує запровадження ринкових регуляторів екологічного призначення.
Розглянуто особливості організаційного управління природоохоронною діяльністю, економіко-правовий механізм регулювання охороною природи. Виконано стратегічний аналіз реалізації програмно-цільових підходів до вирішення найбільш значущих екологічних проблем.
Доведено, що при постійній зміні функцій і завдань центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища його діяльність стає занадто бюрократизованою і підмінюється псевдоекологічною роботою.
З метою посилення ролі менеджменту економічного регулювання в сфері екології, автор пропонує запровадити систему держзамовлення в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, маючи на увазі, що доходна частина Державного бюджету України, значною мірою, знаходиться під впливом саме екологічних платежів. Джерелом фінансування такого держзамовлення має стати екологічний бюджет країни, якому доцільно надати статус захищеного.

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розв’язанні теоретичних, методичних і прикладних аспектів менеджменту економічного регулювання природоохоронної діяльності. Головні наукові і практичні результати роботи зводяться до наступного.
1. Досліджено особливості змісту і формування екологічного менеджменту, визначено тенденції еколого-інноваційної трансформації науково-технічного розвитку, діагностовані і конкретизовані різнобічні аспекти управління природоохоронними програмами з метою постійної підтримки економічної і соціальної безпеки. Визначено ресурсно-техногенні та природоохоронні фактори розвитку.
2. Проаналізовано причини, внаслідок яких державна система екологічного менеджменту в Україні не може отримати належного статусу, в першу чергу галузева структура керівництва, яка фактично контролює управління природоохоронною сферою і стримує запровадження ринкових регуляторів екологічного призначення.
3. Розглянуто особливості організаторського управління природоохоронною діяльністю, економіко-правовий механізм управління охороною навколишнім середовищем. Виконано стратегічний аналіз реалізації програмно-цільових підходів до вирішення найбільш значущих екологічних проблем.
4. До інших чинників, що негативно впливають на стан навколишнього середовища, належить відсутність матеріалізованих програм поліпшення стану довкілля як в цілому в країні, так і в окремих областях і районах. Особливо це простежується на прикладі ставлення до будівництва підприємств і полігонів з утилізації, знешкодження і захоронення токсичних відходів виробництва.
5. Доведено, що постійна зміна функцій і завдань центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища, яким сьогодні є Міністерство екології та природних ресурсів не на користь справі. За таких умов природоохоронний менеджмент підмінюється штучною активністю і значним звуженням кола питань, що підлягають розгляду, і головним виявляється не сама природоохоронна діяльність за змістом, а своєчасно-бюрократичне маніпулювання паперами від охорони довкілля.
6. Менеджмент економічного регулювання природоохоронної діяльності передбачає посилення ролі держави в цій справі. Тому в дисертації пропонується застосування державного планування екологічних інвестицій відповідно до Концепції національної безпеки України.
7. Інший висновок полягає у поширенні на екологічну сферу Державного екологічного замовлення, яке формується і затверджується Урядом єдиним пакетом, передбачає перелік державних замовників і виконавців, обсяги робіт, послуг та їх вартість, що має стати підставою для укладання щорічних державних контрактів.
8. Обґрунтована необхідність фінансування розвитку комунально-екологічної інфраструктури за рахунок концесій. За умов їх впровадження у господарську діяльність органи державного управління, концесіонери набувають статусу економічних партнерів. Водночас стимулюється приватна ініціатива, що сприятиме вирішенню нагальних проблем розвитку суспільства.
9. Для економіки країни концесії нова форма державного регулювання господарських відносин. В цьому відношенні Україна поки що відстає від розвинених країн Європи. Робляться лише перші кроки, що є цілком закономірним і послідовним напрямом у формуванні ринкових відносин.
10. З метою дотримання єдиних правил і вимог на передпроектній стадії обґрунтування та експертизи концесійних угод, в дисертації розроблено Схему управління концесією, яка може виконувати і функції самостійної будівельної еколого-економічної норми у загальній системі менеджменту економічного регулювання природоохоронної діяльності.