Шудляк Наталія Олександрівна Святині та святі місця в духовній культурі українців Поділля

Короткий опис

Шудляк Наталія Олександрівна, тимчасово не пра­цює: «Святині та святі місця в духовній культурі українців Поділля» (07.00.05 - етнологія). Спецрада Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
Шудляк Наталія Олександрівна
УДК 2-52:2-13:2-584:008](=161.2):(477.43/.44+477.84)
Святині та святі місця в духовній культурі
українців Поділля
Спеціальність 07.00.05 – Етнологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Науковий керівник:
Борисенко Мирослав Володимирович,
доктор історичних наук, професор
Київ 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….…. 3
РОЗДІЛ І. Стан наукової розробки та джерельна база
дослідження……………………………………..….……………………………9
1.1. Історіографія проблеми………………………………………..……. 9
1.2. Джерельна база дослідження…………………………………….….37
1.3. Методологічна основа дослідження………………………………..49
РОЗДІЛ ІІ. Трансформації уявлень про сакралізовані природні об’єкти……52
2.1. Водні локуси релігійного характеру………………………….……59
2.2. Сакралізовані долини, урочища, вікові дерева……………………92
РОЗДІЛ ІІІ. Особливості сприйняття чудотворних ікон у середовищі
вірян…………………………………………………………………………….108
3.1. Явлені ікони, образи………………………………………………..109
3.2. Писані ікони та їх чуда……………………………………………..128
РОЗДІЛ IV. Місця загального і локального поклоніння та паломництва…145
4.1. Значення малих культових споруд у релігійних практиках українців
Поділля………………………………………….………………………………146
4.2. Церкви, монастирі у системі релігійних уявлень українців
Поділля………………………………………………………………………….152
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….…183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………....189
ДОДАТКИ………………………………………………………………………239
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дисертаційної
роботи зумовлена потребами сучасної етнології аналізувати процеси у
суспільстві та його духовному житті. Питання трансформації традиційної
релігійності населення України у сучасній етнології досліджується лише
частково. Рецепція релігійних догматів змінювалась постійно, але найбільш
активно ці зміни помітно у ХХ ст. Дослідження духовної культури населення
Поділля зумовлено глобалізаційними процесами, що суттєво впливають на
різні сфери духовного життя народу та недослідженістю цього пласту
інформації. Під впливом вказаних факторів духовна культура змінюється,
набуває нових ознак, втрачаючи свої автентичні риси. Відповідно, зростає
інтерес до цього процесу, вивчати і досліджувати який варто разом із
набуттям нових ознак, щоб найбільш об’єктивно характеризувати його.
Релігійний світогляд змінюється та відіграє важливу роль у суспільному
житті усіх країн, а України особливо. Осучаснення вірувань, релігійних
уявлень та розуміння сакрального – основні вияви цих змін. Дослідники
багато уваги приділяють вивченню окремих складових духовної культури –
релігійним обрядодіям у системі життєвого циклу людини (обряди пов’язані
з народженням, одруженням, смертю), календарній обрядовості, семантиці
малих скульптурних форм сакрального значення (придорожні, козацькі
хрести). Також маємо ґрунтовні дослідження фольклорної складової
релігійності народу. Проте питання ролі святинь та святих місць у духовному
житті українців досліджено досить мало. Окрім цього, немає комплексних
досліджень, у яких системно було б описано відомі сакральні об’єкти різних
типів на території України загалом чи певного історикоетнографічногорегіону зокрема. Наявні публікації з цієї теми обмежуються
висвітленням історичного аспекту релігійних об’єктів, вивченням релігійної
4
та календарної обрядовості, дослідженнями окремих проявів народної
релігійності (паломництва). Науковці відносять до «святих місць» різні за
типом локуси – джерела, криниці, озера з цілющою водою; дерева, камені, на
яких проявлялись ікони або хрести; місця, де монахам чи вірянам були
видіння святих, або Богоматері; чудотворні ікони; каплиці, каплиці–церкви,
придорожні хрести, купальні; монастирі, церкви.
Проте відсутні комплексні дослідження ставлення вірян до усього
загалу релігійних об’єктів. Особливості сприйняття, пояснення та розуміння
суті релігійних об’єктів різних типів лягли в основу нашого дослідження.
Основну увагу зосереджено на процесі вибудовування логічних, на думку
вірян, ланцюгів поєднання профанного та сакрального середовищ, їхньому
симбіозі та взаємоперетворенню.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в рамках наукової тематики історичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна в
західноєвропейських історичних процесах: пошуки цивілізаційного вибору»
(державний реєстраційний номер 16БФ046-01) та пов’язана з науковими
дослідженнями кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету.
Тематика дисертації відповідає дослідницьким напрямкам «духовна культура
етносів у розвитку», «знакова система в культурі», «світоглядні уявлення
народів світу», «етнографічні дослідження традиційної культури», «звичаї,
обряди, традиції» паспорту спеціальності 07.00.05 етнологія.
Мета дослідження полягає у визначенні ролі святинь та святих місць у
сучасному духовному житті українців Поділля, в умовах постійної та
поступової трансформації традиційних релігійних уявлень та їх
індивідуальних особливостей у процесах симбіозу профанного та
сакрального середовищ.
Реалізація даної мети визначила необхідність вирішення наступних
завдань:
5
1. Проаналізувати стан наукової розробки проблеми та джерельну
базу дослідження;
2. На основі польових досліджень з’ясувати: особливості
визначення респондентами ключових понять «святиня» та «святе місце»;
особливості поширення відомостей про сакральні локуси; закономірності у
поясненнях ролі сакральних об’єктів у житті людини;
3. Визначити спільні та відмінні характеристики понять «святиня»
та «святе місце»;
4. Розробити класифікацію святинь та святих місць на основі
літературних даних та польових матеріалів;
5. Простежити першопричини сакралізації об’єктів, класифікувати
їх;
6. Дослідити стан збереження таких пам’яток, причини та правила
їх відвідування;
7. Висвітлити роль та ставлення священнослужителів різних гілок
християнського віровчення до проявів народної духовної культури.
Об’єктом дослідження виступає духовна культура та народна
релігійність українців Поділля у динаміці історичного розвитку.
Предметом дослідження є сакральні локуси в традиційних уявленнях
українців Поділля.
Хронологічні межі. Хронологічні межі охоплюють період ХХ – ХХІ
століття. Для пошуку витоків досліджень духовної культури українців
Поділля допускаються заглиблення в хронології до середини ХІХ століття.
Географічні межі. У роботі досліджується територія історикоетнографічного регіону Поділля, а саме Вінницької області у складі 27
районів, Хмельницької – у складі 20 районів та Тернопільської – у складі 17
районів.
Теоретико-методологічна база дослідження. Роль святинь та святих
місць у духовній культурі українців Поділля досліджується у дисертації як
6
сукупність окремих компонентів, частково або мало пов’язаних між собою,
які органічно об’єднані та взаємодіють між собою.
Використання проблемно–хронологічного методу дозволило з
найбільшою історичною точністю реконструювати досліджувані події,
виокремити тематичні сюжети в їх діалектичному зв’язку, досягнути
теоретичного узагальнення цілого й частин. Порівняльний метод слугував
для визначення спільного та відмінного у типових явищах народної
релігійності. Структурно–типологічний метод допомагає вирішувати
завдання щодо типів та груп сакральних об’єктів, особливостей процесів їх
сакралізації, дозволяє створити класифікацію об’єктів. Для дослідження
походження сакральних об’єктів застосовували історико–типологічний метод
та синхронний аналіз.
Основа джерельної бази дослідження формувалася за допомогою
польових методів етнології, в основу яких покладено анкетування та
опитування. В ході дослідження було опитано 250 респондентів з 36 районів
Поділля.
Виконання поставлених у дисертації завдань вимагало
міждисциплінарного підходу та комплексного аналізу. Для аналізу
походження легенд та переказів про різні типи сакральних об’єктів ми
використовували здобутки фольклористики.
Наукова новизна роботи і особистий внесок автора:
Вперше:
- введено до наукового обігу нові джерела, сформовані внаслідок
польових досліджень, проведених автором на території історикоетнографічного регіону Поділля;
- запропоновано авторську класифікацію сакральних об’єктів у
народних уявленнях населення історико-етнографічного регіону Поділля;
- обґрунтовано гіпотезу, згідно з якою для фольклору про чуда та
кінець світу, який утворювався у 1920-х рр., існує спільна легенда;
7
Уточнено:
- на основі польових досліджень, різницю між термінами
«святиня» та «святе місце»;
- зміст понять «народна релігійність», «святиня», «святе місце» та
«чудотворність»;
- вплив конкретних історичних обставин на розвиток релігійного
фольклору;
- взаємозв’язок між політичним, економічним, соціальним та
духовним аспектами життя віруючої людини;
- особливості розуміння приналежності до певної релігії;
- розуміння особливого та спільного у поняттях «святиня» та
«святе місце»;
- причини поширення відомостей про чуда та особливості їх
утворення;
Набули подальшого розвитку:
- уявлення про значення релігійних об’єктів для пересічного
вірянина;
- моделі висвітлення змін, що відбуваються у традиційній культурі
українців через призму трансформацій у їх духовному житті;
- трактування проблеми народної релігійності в історичному
розрізі.
Практичне значення роботи. Висновки здобуті в ході дослідження
можуть бути використані для написання наукових праць, підручників та
посібників із можливістю доповнення отриманих відомостей даними з інших
історико-етнографічних регіонів України; методичних рекомендацій та
підготовки відповідних спеціальних курсів для вивчення традиційної
духовної культури українців та сучасних її трансформацій в умовах
глобалізації та урбанізації.
8
Апробація результатів дослідження здійснена під час виступів на
міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних
конференціях: XIV Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та
молодих вчених «Шевченківська весна: Історія» (Київ, 2016), ХХV
Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Вітчизняна наука
на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку» (ПереяславХмельницький, 2016), ХVІІІ Міжнародна наукова інтернет-конференція
«Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»
(Переяслав-Хмельницький, 2016), ІІІ Міжнародна науково-практична
конференція «Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук»
Частина ІІ (Київ, 2016), ХХVІІ Всеукраїнська наукова інтернет-конференція
«Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»
(Переяслав-Хмельницький, 2016).
Публікації. Основний зміст і результати дослідження відображені у 12
публікаціях, з них: 7 наукових статей (6 у періодичних фахових виданнях
України та 1 у зарубіжному фаховому виданні), та 5 публікацій
апробаційного характеру (матеріали і тези виступів на конференціях).
Структура дисертації обумовлена об’єктом, предметом, метою та
завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів,
висновків, списку використаних джерел та літератури, із 498 позицій та
додатків. Повний обсяг роботи складає 273 сторінки, з яких основна частина
– 188 сторінок, список використаних джерел та літератури – 49 сторінок,
додатки – 33 сторінки

Список літератури

ВИСНОВКИ

1 Монастир і Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Тернополі [Електронний ресурс]. –
Режим доступу до ресурсу: http://pilgrimage.in.ua/monastyr-i-tserkva-uspinnya-presvyatojibohorodytsi-u-ternopoli/