Шум Володимир Володимирович. Накладення арешту на кореспонденцію у кримінальному провадженні України




  • скачать файл:
  • Назва:
  • Шум Володимир Володимирович. Накладення арешту на кореспонденцію у кримінальному провадженні України
  • Альтернативное название:
  • Шум Владимир Владимирович. Наложение ареста на корреспонденцию в уголовном производстве Украины
  • Кількість сторінок:
  • 215
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Рік захисту:
  • 2014
  • Короткий опис:
  • Шум Володимир Володимирович. Накладення арешту на кореспонденцію у кримінальному провадженні України.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.- 215 с.


    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису


    ШУМ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

    УДК 343.132

    НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА КОРЕСПОНДЕНЦІЮ
    У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ УКРАЇНИ

    12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    юридичних наук


    Науковий керівник
    Галаган Володимир Іванович,
    доктор юридичних наук, професор




    Київ  2014









    ЗМІСТ
    ВСТУП..……………………………………………………………………………..3
    РОЗДІЛ 1. НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА КОРЕСПОНДЕНЦІЮ В СИСТЕМІ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ ЗА КПК УКРАЇНИ……………………12
    1.1. Сутність накладення арешту на кореспонденцію
    як негласної слідчої (розшукової) дії ……………………………………………..12
    1.2. Види кореспонденції, на яку може бути накладено арешт………………….38
    1.3. Учасники накладення арешту на кореспонденцію,
    її огляду та виїмки..…………………………………………………………………54
    Висновки до розділу 1……………………………………………………….……...69
    РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕСУАЛЬНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА КОРЕСПОНДЕНЦІЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ…………………………………………………………………..71
    2.1. Підстави накладення арешту на кореспонденцію.…………………………..71
    2.2. Судовий контроль під час розгляду клопотання про накладення арешту на кореспонденцію……………………………………………………………………..94
    Висновки до розділу 2……………………………………………………………..114
    РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ОГЛЯДУ ТА ВИЇМКИ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ, НА ЯКУ НАКЛАДЕНО АРЕШТ…………………….116
    3.1. Загальні правила проведення огляду та виїмки кореспонденції…………...116
    3.2. Процесуальні гарантії захисту таємниці спілкування
    під час виїмки кореспонденції, на яку накладено арешт………………………...139
    3.3. Особливості фіксації результатів огляду та виїмки кореспонденції,
    на яку накладено арешт, напрями її вдосконалення……………………….…….153
    Висновки до розділу 3……………………………………………………………...171
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..173
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….179
    ДОДАТКИ………………………………………………………………..………...202










    ВСТУП


    Актуальність теми. Процес державотворення в Україні супроводжується кардинальними змінами, спрямованими, з одного боку, на зміцнення демократії в суспільстві, а з іншого  на захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. У цьому напрямі впродовж останніх років постійно вдосконалюють усі галузі законодавства України, серед яких кримінальне процесуальне право. Ці тенденції зумовили суттєві зміни процесуальної форми кримінального провадження на всіх його стадіях, зокрема під час здійснення досудового розслідування. Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) України від 13 квітня 2012 року, що набрав чинності 20 листопада 2012 року, передбачає окремі слідчі й інші процесуальні дії, істотно оновлені чи такі, що раніше взагалі не були врегульовані у КПК. До прикладу, у главі 21 КПК України унормовано новий вид процесуальних дій  негласні слідчі (розшукові) дії, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України. Зазначені дії не лише визначено у КПК України, а й урегульовано у двох напрямах: по-перше, положеннях, що є загальними для всіх негласних слідчих (розшукових) дій; по-друге, положеннях, що є специфічними для кожного з їх видів.
    Конституція України від 28 червня 1996 року та міжнародно-правові документи, ратифіковані нашою державою, наділяють громадян України й інших осіб, які перебувають на її території, фундаментальними правами та свободами. Зокрема, стаття 31 Основного Закону кожному гарантує таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
    Демократичний устрій держави передбачає не лише декларування прав і свобод, а й наявність засобів їх реалізації та забезпечення захисту шляхом дотримання визначеної в статтях 14, 246, 248, 258, 261, 262 та інших нормах КПК України процедури правового доступу до таємниці спілкування в разі накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки як негласних слідчих (розшукових) дій. Саме ефективне виконання процесуальних приписів є захистом учасників кримінального провадження та інших громадян від порушення їх конституційних прав і свобод.
    Водночас стрімкий розвиток усіх сфер суспільної діяльності вимагає постійного вдосконалення правових норм у напрямі розширення можливостей правоохоронних органів держави у протидії злочинам, упровадження у практичну діяльність таких засобів отримання інформації про злочини, які були б адекватні рівню та характеру злочинності. З огляду на зазначене, накладення арешту на кореспонденцію як негласна слідча (розшукова) дія потребує подальшого дослідження і вдосконалення для забезпечення оптимального й ефективного врегулювання правовідносин, що виникають у процесі її підготовки та проведення, розроблення дієвих правових механізмів гарантування захисту таємниці спілкування, що передбачено пунктом 7 частини 1 статті 7 КПК України, як однієї із засад кримінального провадження.
    Значний внесок у дослідження питань проведення процесуальних дій, зокрема негласних слідчих (розшукових), зробили такі українські науковці, як В. П. Бахін, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, А. Я. Дубинський, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, О. М. Калачова, О. В. Капліна, Н. С. Карпов, Є. Г. Коваленко, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічов, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Є. Д. Лук’янчиков, В. Т. Маляренко, В. В. Назаров, В. Т. Нор, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко, Є. Д. Скулиш, Л. Д. Удалова, П. В. Цимбал, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітько, М. Є. Шумило та інші.
    Загальним проблемам накладення арешту на кореспонденцію присвятили свої роботи вчені Російської Федерації О. Я. Баєв, А. Р. Бєлкін, Є. П. Іщенко, М. П. Поляков, А. В. Смирнов, В. Т. Томін, С. А. Шейфер та інші. Упродовж останніх років деякі питання обмеження конституційних прав людини у кримінальному провадженні та сучасні проблеми органів досудового розслідування під час накладення арешту на кореспонденцію як негласної слідчої (розшукової) дії досліджували у своїх працях А. І. Анапольська, І. В. Гловюк, Л. М. Гуртієва, О. А. Лучко, В. В. Навроцька, В. С. Рудей, С. М. Смоков, Р. М. Шехавцов та інші.
    Проте наукові праці зазначених учених не містять комплексного дослідження процесуального порядку й тактики накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки як негласної слідчої (розшукової) дії, не розв’язують проблеми, що виникають у процесі її проведення в сучасних умовах розслідування кримінальних правопорушень.
    Важливого значення набуває розроблення нових і вдосконалення наявних кримінально-процесуальних, організаційно-тактичних заходів, що застосовують під час накладення арешту на кореспонденцію, спрямованих підвищити його якість й ефективність у контексті чинного КПК України, оскільки в ньому донині не усунуто прогалини провадження цієї процесуальної дії.
    Окреслені обставини у своїй сукупності визначають актуальність теми дисертації, що й зумовило обрання її для дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007; Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008; Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1209-р; Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 20102014 років (наказ МВС України від 29 липня 2010 року № 347); Плану заходів Міністерства внутрішніх справ, спрямованих на реалізацію норм Кримінального процесуального кодексу України, затвердженого наказом МВС України від 8 серпня 2012 року № 675.
    Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ 28 квітня 2009 року (протокол № 7).
    Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в теоретичному узагальненні й новому вирішенні наукового завдання, що передбачає розкриття правового змісту накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки в сучасних умовах кримінального провадження в Україні, а також формулюванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо підготовки та проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
    Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:
     з’ясувати підстави й мету накладення арешту на кореспонденцію та структуру цієї негласної слідчої (розшукової) дії;
    – установити види кореспонденції, на яку може бути накладено арешт;
    – окреслити коло основних і факультативних учасників накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки;
    – висвітлити особливості підготовки клопотання про накладення арешту на кореспонденцію;
    – дослідити забезпечення засади таємниці спілкування за КПК України та міжнародно-правовими актами у сфері кримінального провадження;
    – розкрити специфіку застосування тактичних прийомів фіксації ходу й результатів огляду та виїмки кореспонденції під час накладення на неї арешту;
    – розглянути механізм реалізації захисту таємниці спілкування у процесі проведення виїмки кореспонденції, на яку накладено арешт;
    – сформулювати пропозиції щодо вдосконалення процесуального порядку накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки в напрямі оптимізації проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
    Об’єкт дослідження – процесуальні правовідносини, що виникають у кримінальному провадженні під час накладення арешту на кореспонденцію як негласної слідчої (розшукової) дії.
    Предмет дослідження – накладення арешту на кореспонденцію у кримінальному провадженні України.
    Методи дослідження. У процесі підготовки дисертації використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, що ґрунтуються на теорії пізнання соціально-правових явищ, спрямовані на отримання об’єктивних та достовірних результатів. За допомогою історично-правового методу визначено потреби практики та передумови закріплення процесуального порядку накладення арешту на кореспонденцію у кримінальному провадженні України (підрозділи 1.11.3, 2.1). Формально-юридичний метод використано для зіставлення норм скасованого КПК України 1960 року та чинного КПК України з питань накладення арешту на кореспонденцію, обґрунтування висновків і пропозицій щодо їх доповнення чи уточнення (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.2). Порівняльно-правовий метод надав можливість зіставити норми кримінального процесуального законодавства України й окремих зарубіжних країн (Республіки Азербайджан, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Туркменістан) щодо сутності накладення арешту на кореспонденцію як негласної слідчої (розшукової) дії та її унормування у кримінальному провадженні (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Догматичний метод застосовано для визначення понять «арешт» і його завдань, «кореспонденція» та її видів, «пошта» й етимології цього терміна, аналізу конструкцій деяких норм чинного законодавства України, обґрунтування висновків і пропозицій за темою дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); логічний – для встановлення кола учасників накладення арешту на кореспонденцію та сутності взаємодії слідчого з особами, які володіють спеціальними знаннями і яких залучають до участі в провадженні цієї процесуальної дії (підрозділи 1.3, 2.1, 3.1, 3.3). Логіко-семантичний метод і метод аналізу словникових визначень забезпечили поглиблене опрацювання понятійного апарату дослідження та з’ясування значень термінів «арешт на кореспонденцію», «мета», «завдання», «протокол», «участь» (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). Соціологічні та статистичні методи використано для опитування слідчих органів внутрішніх справ України за спеціально розробленою анкетою в контексті предмета дослідження й узагальнення результатів (розділи 13).
    Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування 164 слідчих органів внутрішніх справ м. Києва, Донецької, Івано-Франківської та Луганської областей, проведеного у 20112014 роках, офіційні статистичні дані Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо надання слідчим суддею дозволу для накладення арешту на кореспонденцію. Крім цього, використано багаторічний особистий досвід роботи дисертанта на посаді старшого слідчого слідчого управління Головного управління МВС України в м. Києві.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним з перших в Україні досліджень, у якому на монографічному рівні викладено проблеми накладення арешту на кореспонденцію під час розслідування кримінальних правопорушень. На підставі отриманих результатів дослідження запропоновано шляхи вдосконалення та подальшого розвитку науково-теоретичних розробок щодо проведення аналізованої негласної слідчої (розшукової) дії, обґрунтовано низку значущих наукових положень, важливих як у теоретичному, так і практичному аспектах, зокрема:
    вперше:
    – визначено на системних засадах мету накладення арешту на кореспонденцію та її окремих структурних елементів, що передбачає отримання достовірних і належних доказів під час розслідування конкретних кримінальних правопорушень, якщо їх не можна отримати в інший спосіб без застосування примусу відповідно до процесуальної форми в умовах обмеження конституційних прав учасників кримінального провадження;
    – доведено на підставі аналізу статей 261, 263 та 264 КПК України необхідність доповнення переліку кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, такими видами зв’язку, як радіограми, повідомлення факсом, електронні повідомлення та фіксовані голосові повідомлення, що забезпечує вичерпність переліку зазначеної кореспонденції, а також ефективне застосування цієї процесуальної норми;
    – установлено оптимальний склад основних і факультативних учасників накладення арешту на кореспонденцію залежно від процесуальних дій, які проводять, визначено підстави для класифікації цих учасників;
    – сформульовано пропозицію щодо обов’язкового складання копії протоколу про проведення огляду, виїмки чи затримання кореспонденції з додатками до них, що направляють слідчому судді для виконання функції судового контролю на досудовому розслідуванні;
    – обґрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до пункту 4 частини 2 статті 36, частини 1 статті 248, частини 1 статті 250, частини 3 статті 254, частин 1, 2 та 4 статті 261, частин 1, 35 статті 262 КПК України, спрямованих на вдосконалення процесуальної регламентації проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема накладення арешту на кореспонденцію, дотримання прав учасників кримінального провадження та інших громадян;
    удосконалено:
    – зміст процесуальної дії «накладення арешту на кореспонденцію» як тимчасової заборони отримувати та розпоряджатися цією кореспонденцією;
    – систему критеріїв визначення сукупності ознак, що надають можливість визначати накладення арешту на кореспонденцію як самостійну процесуальну дію, яка охоплює характеристику всіх процесуальних дій, та її специфіку;
     положення про ефективність процесуальної норми як підвищення здатності досягати цілей кримінального провадження за умов мінімізації порушень прав його учасників, та її оптимізацію як удосконалення процедур проведення процесуальних дій, що надають можливість збільшити кількість здійснених кримінальних проваджень за однаковий проміжок часу;
    – значення забезпечення засади верховенства права під час вирішення слідчим, прокурором і слідчим суддею питання щодо накладення арешту на кореспонденцію;
    дістало подальший розвиток:
    – висвітлення змісту структурних елементів накладення арешту на кореспонденцію як процесуальної дії, підпорядкованої єдиній меті, що передбачають дії щодо безпосереднього накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки, складання відповідного протоколу;
    – положення щодо системного підходу до застосування тактичних прийомів для дослідження кореспонденції, на яку накладено арешт;
    – теза про невідкладність розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту на кореспонденцію, але не пізніше від дня його надходження до суду, а також про усне повідомлення керівником установи зв’язку слідчого в день надходження кореспонденції, на яку накладено арешт;
     обґрунтування необхідності фіксації у протоколі попередження про кримінальну відповідальність учасників накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки для комплексного забезпечення дотримання засади таємниці спілкування.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції використовують у:
    – законотворчому процесі та практичній діяльності – під час провадження досудового розслідування й удосконалення нормативно-правових актів з питань накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 22 травня 2014 року, слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві від 18 березня 2014 року);
    – навчальному процесі – для підготовки лекцій, методичних рекомендацій, тестових завдань і дидактичних матеріалів, а також під час проведення різних видів занять з курсів кримінального процесуального права та криміналістики в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (акт впровадження від 7 вересня 2013 року), Львівському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження від 30 травня 2014 року), Національному університеті «Острозька академія» (акт впровадження від 19 червня 2014 року).
    Апробація результатів дисертації. Положення та висновки дисертації оприлюднено на науково-практичних конференціях і круглих столах: «Актуальные проблемы права и государства в XXI веке» (м. Уфа, 2829 квітня 2010 року), «Інформаційне забезпечення розслідування злочинів у сучасних умовах» (м. Луганськ, 15 жовтня 2010 року), «Роль права та закону у сучасному світі» (м. Київ, 3–4 листопада 2011 року), «Сучасні завдання законодавства кримінально-правового напрямку: Десяті юридичні читання» (м. Одеса, 13 квітня 2012 року), «Досудове розслідування у сучасних умовах: проблеми, тенденції та перспективи» (м. Київ, 26 грудня 2012 року), «Вплив права та закону на сучасний розвиток суспільства» (м. Ужгород, 2829 грудня 2012 року), «Сучасні проблеми теорії і практики кримінального та кримінального процесуального права України» (м. Київ, 27 січня 2014 року).
    Публікації. За матеріалами підготовленої дисертації опубліковано 11 одноосібних друкованих праць, серед яких шість наукових статей у юридичних фахових виданнях, з них одна стаття  у зарубіжному виданні, та п’ять тез доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.
    Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (187 найменувань) і двох додатків на 14 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з яких загальний обсяг тексту  178 сторінок.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що полягає в комплексному дослідженні на монографічному рівні питань накладення арешту на кореспонденцію як самостійної негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні України. До головних результатів дослідження належать такі положення:
    1. Накладення арешту на кореспонденцію  негласна слідча (розшукова) дія, що передбачає тимчасову заборону отримувати та розпоряджатися цією кореспонденцією.
    Фактичними підставами проведення цієї процесуальної дії є встановлені в процесі розслідування дані, які надають можливість припустити, що в певній кореспонденції містяться відомості, документи чи об’єкти, які мають істотне значення, і ці дані отримано у визначений процесуальним законом спосіб. Формальними підставами є дозвільне рішення слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, щодо проведення дій з накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки як структурних елементів цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
    Метою накладення арешту на кореспонденцію є отримання достовірних і належних доказів під час розслідування конкретних кримінальних правопорушень, якщо їх не можна отримати в інший спосіб без застосування примусу відповідно до процесуальної форми за умов обмеження конституційних прав учасників кримінального провадження.
    2. До видів кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, крім листів усіх видів, бандеролей, посилок, поштових контейнерів, переказів, телеграм, доцільно віднести також радіограми, повідомлення факсом, електронні повідомлення та фіксовані голосові повідомлення, що становлять вичерпний перелік зазначеної кореспонденції.
    3. Основними учасниками дій з безпосереднього накладення арешту на кореспонденцію є слідчий (керівник органу досудового розслідування), прокурор, слідчий суддя, а факультативних учасників під час проведення цих процесуальних дій не передбачено.
    Основними учасниками огляду та виїмки кореспонденції є слідчий або керівник органу досудового розслідування, який особисто здійснює досудове розслідування, чи працівник оперативного підрозділу, якому слідчий доручив виконання ухвали слідчого судді, а також керівник установи зв’язку, якому доручено здійснювати контроль і затримувати кореспонденцію. До факультативних учасників огляду і виїмки кореспонденції входять працівники оперативних підрозділів, керівник органу досудового розслідування, прокурор (у разі проведення цих дій безпосередньо слідчим); спеціаліст як особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування й судового розгляду з питань, що потребують спеціальних знань та навичок); перекладач (у разі необхідності перекладу документів, що містяться в кореспонденції); технічні працівники (якщо необхідною є допомога щодо вилучення, завантаження та перевезення до місця зберігання значної за обсягом кореспонденції).
    4. Підготовка клопотання слідчого про накладення арешту на кореспонденцію, погодження його з прокурором і розгляд слідчим суддею потребують належного унормування в чинному КПК України для досягнення ефективності й оптимальності кримінального провадження. Із цією метою вбачається за доцільне визначити конкретні строки здійснення процесуальних дій, що нині врегульовані суперечливо. До цих дій віднесено, зокрема, розгляд клопотання слідчим суддею, у зв’язку з чим запропоновано їх конкретніше унормування.
    5. Судовий контроль під час накладення арешту на кореспонденцію спрямований на дотримання норм КПК України та міжнародних нормативно-правових актів у сфері кримінального провадження, забезпечення реалізації не лише засади таємниці спілкування, а й інших засад  свободи та рівності всіх людей, невідчужуваності та непорушності їх прав, рівності конституційних прав і свобод, права знати свої права й обов’язки, недопустимості їх обмеження, крім випадків, передбачених Конституцією України, та інших засад. Дотримання їх суттєво мінімізує порушення прав учасників кримінального провадження й інших осіб під час здійснення щодо них заходів процесуального примусу.
    6. Тактику огляду кореспонденції доцільно формувати максимально прогностично до запланованої виїмки як кінцевої мети накладення арешту на кореспонденцію. З огляду на це, підготовка і тактичні прийоми проведення огляду та виїмки кореспонденції мають ґрунтуватися на вимогах кримінального процесуального закону, нормативно-правових актів, що їм відповідають, і логіці розслідування. Підготовка до огляду та виїмки затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, передбачає:
    1) дослідження достатніх фактичних і формальних підстав для проведення цієї процесуальної дії;
    2) планування процесуальної дії;
    3) визначення допустимих, необхідних і доцільних тактичних прийомів;
    4) обговорення плану реалізації зазначеної процесуальної дії між учасниками її проведення.
    Під час проведення огляду та виїмки кореспонденції неприпустимим є розширення складу їх учасників, оскільки ці дії мають негласний характер. У зв’язку з невизначеністю окресленого питання запропоновано внести зміни до частин 1 та 5 статті 262 КПК України, наведено їх редакцію.
    7. Протокол накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки як виняток складають у двох примірниках, він містить вступну, описову та заключну частини. Обидва примірники протоколу й опис вилучених предметів підписують слідчий і запрошені ним основні й факультативні учасники цієї процесуальної дії. Протокол має містити посилання на ухвалу слідчого судді, попередження осіб, які беруть участь у проведенні цих дій, про неприпустимість розголошення виявлених відомостей і кримінальну відповідальність за розголошення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що запропоновано унормувати в частині 5 статті 262 КПК України.
    8. З метою вдосконалення процесуального порядку накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки як негласної слідчої (розшукової) дії висловлено й обґрунтовано пропозиції щодо викладення окремих норм КПК України в такій редакції:
     пункт 4 частини 2 статті 36 КПК України: «4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення, а в необхідних випадках  особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії чи брати участь у них у порядку, визначеному цим Кодексом»;
     частину 1 статті 248 КПК України: «Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії невідкладно, але не пізніше від дня його надходження до суду. Розгляд клопотання здійснюється у закритому судовому засіданні за участю особи, яка подала клопотання»;
     частину 3 статті 254 КПК України: «Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій і додатків до них, крім тих, що направляються слідчому судді, не допускається»;
     частину 1 статті 261 КПК України доповнити другим реченням такого змісту: «Метою накладення арешту на кореспонденцію є отримання достовірних і належних доказів під час розслідування кримінальних правопорушень, якщо їх не можна отримати в інший спосіб без застосування примусу за умов обмеження конституційних прав учасників кримінального провадження».
    Частини 2 та 4 статті 261 КПК України викласти в такій редакції:
    «2. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або визначені речі й документи, що мають істотне значення для досудового розслідування»;
    «4. Кореспонденцією (відправленням), передбаченою цією статтею, є листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми, повідомлення факсом, електронні повідомлення та фіксовані голосові повідомлення».
    У частини 1 та 3 статті 262 КПК України внести такі зміни та доповнення:
    «1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності  за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий, а у виняткових невідкладних випадках  інша уповноважена особа вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію».
    «3. Якщо під час огляду кореспонденції виявлено речі чи документи, які вказують на ознаки іншого кримінального правопорушення, їх вилучає слідчий, про що невідкладно повідомляє прокурору. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату».
    Частину 4 статті 262 КПК України доповнити абзацом другим і третім такого змісту:
    «Протокол огляду та виїмки кореспонденції повинен містити посилання на ухвалу слідчого судді, попередження осіб, які беруть участь у проведенні цих дій, про неприпустимість розголошення виявлених відомостей і кримінальну відповідальність за розголошення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції.
    Копія протоколу проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції з додатками до них направляються слідчому судді».
    У частину 5 статті 262 КПК України внести такі зміни:
    «5. Керівники чи працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію».







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адигамова Г. З. Следственные действия – способ установления истины по уголовному делу / Г. З. Адигамова // Материалы междунар. науч.-практ. конф., 16–17 окт. 2003 г.  Ч. 3. – Уфа, 2004 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.Kalinovsky-k.narod.ru/b/ufa2004/adidam.htm.
    2. Агафонов В. В. Конспект лекций по криминалистике: Понятие и принципы планирования расследования. Виды и формы планов / В. В. Агафонов, А. Г. Филиппов [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.e-reading.co.uk/chapter.php/98208/78/Agafonov,_Filippov_-_Kriminalistika_konspekt_lekciii.html.
    3. Алембаев К. О. К вопросу о санкционировании ареста: санкция прокурора или судебное решение [Электронный ресурс] / К. О. Алембаев // Вестник Казахстанско-Американского свободного университета. – 2005. – № 3. – Режим доступа :
    http://www.vestnik-kafu.info/journal/3/82/.
    4. Анапольська А. І. Розслідування шахрайств і пов’язаних із ними злочинів, вчинених у сфері функціонування електронних розрахунків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / А. І. Анапольська. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2011. – 19 с.
    5. Анапольська А. І. Тактичні особливості виїмки електронної пошти в мережі Інтернет / А. І. Анапольська // Обеспечение законности в деятельности органов досудебного следствия и дознания : междунар. науч.-практ. интернет-конф. [Электронный ресурс]. – Луганск : ЛДУВС, 2012. – Режим доступа :
    http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120606.html.
    6. Андрушко П. П. Поняття доказів у кримінальному судочинстві, їх достовірності, належності та допустимості / П. П. Андрушко // Адвокат.  2011.  № 4 (127).  С. 614.
    7. Баев О. Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. Следственная тактика : [науч.-практ. пособие] / Баев О. Я.  М. : Изд-во «Экзамен», 2003.  432 с.
    8. Банчук О. А. Статус поліції: міжнародні стандарти і зарубіжне законодавство / Банчук О. А. – К. : Москаленко О. М., 2013. – 588 с.
    9. Басиста І. В. Виїмка у кримінальному судочинстві України: процесуальний порядок і тактика проведення : [моногр.] / Басиста І. В., Галаган В. І., Кузів О. М. – Л. : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2012. – 204 с.
    10. Басиста І. В. Окремі психологічні фактори, що негативно впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень / І. В. Басиста // Митна справа.  2012.  № 1 (79).  Ч. 2.  Кн. 1. – С. 301–305.
    11. Басиста І. В. Прийняття і виконання процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування: теоретичні і практичні проблеми : [моногр.] / Басиста І. В. – Л. : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2013. – 600 с.
    12. Басиста І. В. Співвідношення процесуальної форми розслідування злочинів і процесуального рішення слідчого / І. В. Басиста // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011.  № 2.  С. 94101.
    13. Басиста І. В. Співвідношення управлінських та процесуальних рішень слідчого / І. В. Басиста // Митна справа. – 2011. – № 2 (74). – Ч. 2. – С. 419–424.
    14. Батюк О. В. Особливості використання криміналістичних моделей, прийомів та навичок при проведенні слідчих дій / О. В. Батюк // Форум права.  2009.  № 1.  С. 2934.
    15. Бацько І. М. Протоколи слідчих дій як джерела доказів у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / І. М. Бацько.  К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – 20 с.
    16. Бацько І. М. Учасники кримінально-процесуальних правовідносин під час фіксації даних у ході слідчих дій / І. М. Бацько // Право і суспільство.  2008.  № 4.  С. 108–115.
    17. Белкин А. Р. Теория доказывания : [науч.-метод. пособие] / Белкин А. Р. – М. : НОРМА, 2000. – 429 с.
    18. Богатский Д. В. Оптимизация норм уголовно-процессуального законодательства Российской Федерации как средство повышения эффективности деятельности правоохранительных органов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Дмитрий Валерьевич Богатский.  Владимир, 2007.  25 с.
    19. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 790 с.
    20. Борзых Д. В. Прокурорский надзор и судебный контроль в досудебных стадиях уголовного судопроизводства / Д. В. Борзых // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2010. – № 1. – С. 113–123.
    21. Борідько О. А. Організаційно-правові засади взаємодії органів досудового слідства і оперативних підрозділів при провадженні у кримінальних справах / О. А. Борідько, О. І. Граділь // Право і суспільство.  2010.  № 4.  С. 220–223.
    22. Бояров В. І. Протидія незаконним методам розслідування / В. І. Бояров [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.youtube.com/watch?v=TLypyJajZYQ&list=PLKlEJHjo NrqskApiZsrP546oc9sN3hPDL.
    23. Булейко О. Л. Забезпечення прав учасників кримінально-процесуального судочинства / О. Л. Булейко // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 1 (14).  С. 130132.
    24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.  К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005.  1728 с.
    25. Володина Л. М. Проблемы гарантий в уголовном процессе / Л. М. Володина // Вестник Оренбург. гос. ун-та – 2006. – № 3.  С. 42–46 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.osu.ru/doc/1026/author/877/lang/0.
    26. Волоха проти України : рішення Європейського суду з прав людини від 2 листоп. 2006 р. у справі «Волоха проти України» (cправа щодо гарантій дотримання прав людини при проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, які обмежують право на таємницю кореспонденції) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111f c2256bf7004f9cd3/ 06450ff5c18 ee104c22574cf00 404a3e?OpenDocumen.
    27. Воскобитова Л. А. Правопонимание в уголовном процессе / Л. А. Воскобитова // Взаимосвязь конституционного и уголовного судопроизводств : материалы Всерос. науч.-практ. конф., г. Санкт-Петербург, 22 марта 2013 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.youtube.com/watch?v=ZyRS_Excbmo.
    28. Всеобщая декларация прав человека : резолюция 217 A (III) Генеральной Ассамблеи ООН от 10 дек. 1948 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
    29. Гаврилов М. В. Наложение ареста на электронную почту, её осмотр и выемка / М. В. Гаврилов, А. Н. Иванов // Правоведение. – 2003.  № 1.  С. 154162.
    30. Гагаловська А. П. Визначення поняття слідчої дії у чинному кримінально-процесуальному законодавстві / А. П. Гагаловська [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://intkonf.org/gagalovska-ap-viznachennya-ponyattya-slidchoyi-diyi-u-chinnomu-kriminalno-protsesualnomu-zakonodavstvi/.
    31. Гаврилюк Л. В. Відповідальність слідчого: кримінально-процесуальні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Л. В. Гаврилюк. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – 20 с.
    32. Галаган В. І. Криміналістичне забезпечення проведення процесуальних дій у кримінальному судочинстві України / В. І. Галаган // Наукові записки НаУКМА. 
    Т. 116 : «Юридичні науки». – 2011. – С. 106–109.
    33. Галаган В. І. Слідчі дії: проблеми визначення / В. І. Галаган // Юридичний часопис університету «Острозька академія». Серія «Право».  2010. – № 1. –
    С. 1–10.
    34. Герасименко С. Г. Співвідношення понять «судовий контроль», «прокурорський нагляд» та «відомчий контроль» на досудових стадіях кримінального процесу / С. Г. Герасименко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2009.  № 1. – С. 193202.
    35. Герасимов И. Ф. Система процессуальных действий следователя / И. Ф. Герасимов // Следственные действия (криминалистические и процессуальные аспекты). − Свердловск, 1983. – С. 3–7.
    36. Гиг Дж. ван. Прикладная общая теория систем : в 2 т. / Дж. ван Гиг ; пер. с англ. – М. : Мир, 1981 –
    Т. 1. – 1981. – 335 с.
    37. Глинська Н. В. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Н. В. Глинська.  Х. : Акад. правових наук України, 2003. – 24 с.
    38. Глинська Н. В. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Глинська Н. В.  Х. : Акад. правових наук України, 2003. – 217 с.
    39. Гловюк І. В. Дозвільна функція суду у досудовому провадженні: порядок реалізації / І. В. Гловюк // Часопис Академії адвокатури України. – 2009. – № 2. – С. 16.
    40. Гловюк І. В. Судова діяльність у досудовому провадженні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / І. В. Гловюк. – О., 2008.  20 с.
    41. Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді у досудовому провадженні / І. В. Гловюк // Митна справа. – 2012. – № 6 (84). – Ч. 2. – Кн. 2. – С. 103–110.
    42. Гончаренко В. Г. Правові питання порушення кримінальної справи / В. Г. Гончаренко, М. Є. Блуділіна // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – № 2 (18). – С. 48–53.
    43. Глушков В. О. Актуалізація проблеми вдосконалення законодавства України про оперативно-розшукову діяльність / В. О. Глушков // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. – № 2 (6). – С. 42–50.
    44. Гуртієва Л. М. Етичний аспект кримінально-процесуальних відносин слідчого з суб’єктами кримінального процесу / Л. М. Гуртієва [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2012_44/Gurtieva.p.
    45. Гусаров C. Захист прав та свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України / С. Гусаров // Вісник Академії управління МВС. – 2008.  № 4.  С. 615.
    46. Денисова А. Системность и комплексный подход в правотворчестве (на примере уголовного права) / А. Денисова, В. Малков // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 124–127.
    47. Дедов Д. И. Юридический метод : науч. эссе [Электронный ресурс] / Дедов Д. И.  М. : Волтерс Клувер, 2008. – 102 с. – Режим доступа :
    http://www.predprim.ru/o-kafedre/prepodavateli/dedov.
    48. Добровлянина О. В. Основные содержательные черты и этапы досудебного производства / О. В. Добровлянина // Вестник Пермского университета. – 2009.  Вып. 3 (5).  С. 4857.
    49. Добровольский Д. В. Актуальные проблемы борьбы с компьютерной преступностью: уголовно-правовые и криминологические проблемы : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Д. В. Добровольский.  М., 2006.  26 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://law.edu.ru/book/ book.asp?bookID=1278031.
    50. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України : Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лют. 2006 р. № 3460-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-15.
    51. Доля Е. А. Формирование доказательств на основе результатов оперативно-розыскной деятельности : [моногр.] / Доля Е. А.  М. : Проспект, 2009.  282 с.
    52. Дорошенко Л. Н. Материально-правовые основания ликвидации хозяйственных обществ / Л. Н. Дорошенко [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pchdu/2011_2/05.pdf.
    53. Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
    54. Еникеев М. И. Следственные действия: психология, тактика, технология : [учеб. пособие] / Еникеев М. И., Образцов В. А., Эминов В. Е.  М. : Проспект, 2008.  216 с.
    55. Журавель В. Системи слідчих дій та тактичні операції в структурі окремої криміналістичної методики розслідування злочинів / В. Журавель // Вісник Академії правових наук України. – 2009. – Вип. 2 (27). – С. 197–207.
    56. Запотоцький А. П. Документи як процесуальні джерела доказів у кримінальному судочинстві / А. П. Запотоцький, Д. О. Савицький. – К. : Бізнес Медіа Консалтинг, 2011. – 219 с.
    57. Иванов А. Н. Выемка электронной почты в сети Интернет / А. Н. Иванов, Д. Н. Силантьев [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.crime-research.ru/library/Removing.html.
    58. Ільченко С. А. Тенденції розвитку права на приватність у практиці Європейського суду з прав людини / С. А. Ільченко // Наукові записки НаУКМА 
    Т. 144–145. «Юридичні науки». – 2013.  С. 5456.
    59. Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні : наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листоп. 2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.minjust.gov.ua/42544.
    60. Інструкція з діловодства в органах прокуратури України : наказ Генерального прокурора України від 1 квіт. 2010 р. № 18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://uapravo.net/akty/right-osnovni/akt8tbva7d/index.htm.
    61. Іщенко В. М. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В. М. Іщенко.  Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2001.  18 с.
    62. Ищенко Е. П. Криминалистика : [учеб.] / Е. П. Ищенко, А. А. Топорков. – М. : ИНФРА-М, 2006. – 748 с.
    63. Калачова О. М. Визначення слідчим процесуального статусу осіб, що беруть участь у досудовому провадженні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Калачова Ольга Миколаївна. – Луганськ, 2008. – 201 с.
    64. Кальницкий В. Обоснованность производства следственных действий как предмет судебной оценки / В. Кальницкий // Российская юстиция. – 2003. – № 2. – С. 2834.
    65. Канфуі І. В. Проблеми взаємодії слідчого, прокурора та слідчого судді на стадії досудового розслідування / І. В. Канфуі // Дні науки Національного університету «Києво-Могилянська академія» на факультеті правничих наук – 2014 : тези наук. доп. і повідомл. на круглих столах 23-го та 27 січ. 2014 р.  К. : Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», 2014.  С. 6973.
    66. Каминский С. А. Менеджмент в российском банке: Опыт системного анализа и управления / Каминский С. А. ; под. общ. ред. Д. М. Гвишиани.  М. : УрСС, 1998.  110 с.
    67. Карпова Є. Н. Проблеми залучення спеціальних понятих при провадженні слідчих дій / Є. Н. Карпова // Актуальні проблеми права, держави та юридичної науки : матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф.  Тернопіль, 2012.  С. 4548.
    68. Качалов В. И. Уголовно-процессуальное право : [учеб. пособие для студ. и преподавателей юрид. вузов и фак.] / В. И. Качалов, О. В. Качалова. – М. : МГИУ, 2007. – 388 с.
    69. Класс и другие против Федеративной Республики Германии (Klass and Others v. Germany) : постановление Европейского суда по правам человека от 6 сент. 1978 г. (жалоба № 5029/71) [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/ klass-i-drugie-protiv-federativnoj-respubliki-germanii-postanovlenie-evropejskogo-suda/.
    70. Кобликов А. С. Юридическая этика : [учеб. для вузов] / Кобликов А. С.  М. : НОРМА, 2004. – 176 с.
    71. Коваленко В. Правовій державі – надійний законодавчий інструмент / В. Коваленко // Вісник Львівського університету. Юридична серія. – 2010. – Вип. 51. – С. 423–427.
    72. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : підруч. / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – [2-ге вид., переробл. і допов.].  К. : Юрінком Інтер, 2008.  712 с.
    73. Коваленко К. В. Правове регулювання дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / К. В. Коваленко. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – 23 с.
    74. Коваль А. А. Причини і наслідки недотримання вимог юридичної техніки формування кримінально-процесуальних норм / А. А. Коваль // Право і безпека.  2010. – № 5 (37) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/pib/2010_5/index.htm.
    75. Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури : наказ «Про затвердження Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури» від 28 листоп. 2012 р. № 123 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.gp.gov.ua/ua/kodet.html?_m =publications&_t=rec&id =113992.
    76. Конституція України : від 28 черв. 1996 р. (зі змінами та допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/.
    77. Копнин П. Н. Введение в марксистскую гносеологию / Копнин П. Н. – К., 1966. – 288 с.
    78. Копылова О. П. Уголовный процесс : в 2 ч. : [курс лекций]. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2005 –
    Ч. 2. Особенная часть уголовного процесса. – 2005. – 100 с.
    79. Котова А. А. Понятий як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності / А. А. Котова // Адвокат. – 2011. – № 2 (125). – С. 4245.
    80. Котюк А. И. Фактические и процессуальные основания следственных действий как условия их правомерности / А. И. Котюк // ЕврАзЮж. – 2013.  № 3 (58) [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.eurasialaw.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=4165:2013-04-25-08-04-37&catid=196:2010-12-29-10-42-57.
    81. Коханюк Т. С. Системний підхід у кримінальному праві та системність Кримінального кодексу України / Т. С. Коханюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://radnuk.info/statti/229-kruminal-pravo/15065-2011-01-21-05-22-45.html.
    82. Краснова Л. Б. Компьютерные объекты в уголовном процессе и криминалистике : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Л. Б. Краснова.  Воронеж, 2005. – 24 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1316962.
    83. Кримінальний процес : [підруч.] / за заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного.  К. : Центр навч. л-ри, 2013.  544 с.
    84. Кримінальний процес : підруч. / [Грошевий Ю. М., Тацій В. Я., Туманянц А. Р. та ін.] ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило.  Х. : Право, 2013.  824 с.
    85. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила.  К. : Юстініан, 2012.  1224 с.
    86. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / [Бандурка О. М., Блажівський Є. М., Бурдоль Є. П. та ін.] ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова.  X. : Право, 2012 –
    Т. 1. – 2012.  768 с.
    87. Кримінальний процесуальний кодекс України : від 13 квіт. 2012 р.  К. : Форум, 2012.  400 с.
    88. Кримінальний кодекс України : від 5 квіт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України.  2001.  № 25.  Ст. 131.
    89. Кузів О. М. Організація і тактика проведення виїмки : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Кузів Оксана Миколаївна.  К., 2010. – 191 с.
    90. Кулик М. Й. Процесуальний порядок і тактика ексгумації трупа у кримінальному судочинстві України (на матеріалах МВС України) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Кулик Марина Йосипівна. – К., 2012. – 199 с.
    91. Литвинчук О. І. Процесуальний статус слідчого в кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. І. Литвинчук.  К. : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2007.  20 с.
    92. Лобойко Л. М. Досудове розслідування як стадія провадження / Л. М. Лобойко [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.youtube.com/watch?v=-C6uqpu4Qf4&list =PLKlEJHjoNrqskApiZsrP546oc9sN3hPDL.
    93. Лукашевич В. Г. Кримінально-процесуальне пізнання та доказування: історія та сучасність / В. Г. Лукашевич // Вісник Запорізького національного університету.  2009.  № 2. – С. 168–173.
    94. Луценко О. А. Обыск и выемка. Процессуальный порядок, тактика и доказательственное значение / Луценко О. А.  Ростов н/Д : Изд-во «Феникс», 2005.  63 с.
    95. Лучко А. А. Підстави та умови накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки / А. А. Лучко // Право і суспільство.  2010.  № 6. – С. 261–263.
    96. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : [моногр.] / Маляренко В. Т. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 512 с.
    97. Маркусь В. О. Криміналістика : [навч. посіб.] / Маркусь В. О. – К. : Кондор, 2007. – 558 с.
    98. Мірковець Д. М. Новий проект КПК України: наближення до європейських стандартів чи «знущання» над процесуальною самостійністю слідчого? / Д. М. Мірковець // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (Київ, 7 жовт., 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. – С. 148149.
    99. Мещеряков В. А. Основы методики расследования преступлений в сфере компьютерной информации : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. А. Мещеряков. – Воронеж, 2001.  48 с.
    100. Моисеенко И. Я. Этика процессуальных следственных действий в ходе производства предварительного расследования / И. Я. Моисеенко // Вестник Пермского университета.  2009.  Вып. 3 (5). – С. 88–98.
    101. Молдован А. В. Докази у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини / А. В. Молдован // Адвокат.  2009.  № 3 (102).  С. 2933.
    102. Нарыкова С. П. Системный подход к исследованию механизма правового регулирования : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Нарыкова С. П.  М., 2006. – 180 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/311190.html.
    103. Навроцька В. Гарантії права на недоторканість приватного життя при накладенні арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку / В. Навроцька // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010.  Вип. 51.  С. 189–196.
    104. Назаров В. В. Вдосконалення правового регулювання допустимості обмеження конституційних прав людини у кримінальному провадженні / В. В. Назаров // Наше право. – 2011. – № 1. – Ч. 1. – С. 136–140.
    105. Назаров В. В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України / Назаров В. В. – Х. : ТД «Золота миля», 2009. – 400 с.
    106. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця.  [3-тє вид., переробл. і доп.].  К. : Юрінком Інтер, 2008 –
    Т. 2.  2008. – 1088 с.
    107. Негласні слідчі (розшукові) дії : курс лекцій / [Ніколаюк С. І., Поливода В. В., Козаченко О. І. та ін.] ; за заг. ред. Д. Й. Никифорчука.  К. : Нац. акад. внутр. справ, 2012. – 177 с.
    108. Негласні слідчі (розшукові) дії та використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні : [навч.-практ. посіб.] / С. С. Кудінов, Р. М. Шехавцов, О. М. Дроздов, С. О. Гриненко.  Х. : Оберіг, 2013.  344 с.
    109. Ніндипова В. І. Конституційні засади прокурорського нагляду і судового контролю на досудових стадіях кримінального процесу: проблеми розвитку, співвідношення, перспективи / В. І. Ніндипова // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 3. – С. 23–31.
    110. Об утверждении Правил оказания услуг почтовой связи : Постановление Правительства Российской Федерации от 26 сент. 2000 г. № 725 [Электронный ресурс].  Режим доступа :
    http://www.consultant.ru/document/ cons_doc_LAW_46650 / ?frame=1#p27.
    111. Огляд даних судової статистики щодо застосування окремих норм Кримінального процесуального кодексу України [Електронний ресурс].  Режим доступу :
    http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files/.
    112. Озерський І. В. Взаємодія слідчого з органом дізнання в системі МВС України (організаційно-правовий та психологічний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / І. В. Озерський.  К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2003.  16 с.
    113. Палюх А. Особливості процесу пізнання при бригадному методі розслідування / А. Палюх // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2011. – № 1. – С. 95–101.
    114. Парасюк В. М. Імперативність моралі у професійній діяльності слідчого: філософсько-правовий вимір : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / В. М. Парасюк. – Л. : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2008.  16 с.
    115. Погорецький М. А. Докази у кримінальному процесі: проблемні питання / М. А. Погорецький // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право».  2011.  № 1 (3). – С. 153.
    116. Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : [моногр.] / Погорецький М. А. – Х. : Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.
    117. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України : затв. наказом МВС України від 9 серп. 2012 р. № 686.  К., 2012.  60 с.
    118. Попелюшко В. А. Штрихи к «портрету» нового уголовного процесса Украины / В. А. Попелюшко // Евразийская адвокатура.  2012.  № 1.  С. 89–97.
    119. Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 берез. 2009 р. № 270 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF.
    120. Про інформацію : Закон України від 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII (зі змінами та допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про%20інформацію.
    121. Про поштовий зв’язок : Закон України від 4 жовт. 2001 р. № 2759-III (зі змінами та допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2759-14.
    122. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовт. 1973 р. № 2148-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2148-08.
    123. Про телекомунікації : Закон України від 18 листоп. 2003 р. № 1280-IV (зі змінами та допов.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1280-15.
    124. Про деякі питання застосування судами України законодавства України при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 берез. 2008 р. № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-08.
    125. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 лип. 2010 р. № 2453-VІ // Відомості Верховної Ради України. − 2010. − № 4145. − Ст. 1468.
    126. Рибалко Г. С. Прокуратура в механізмі захисту прав людини / Г. С. Рибалко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». – 2008.  Вип. 1 (3).  С. 21–24.
    127. Реалізація нового КПК України: перші результати. – К. : Центр політико-правових реформ, 2013. – 25 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.pravo.org.ua.
    128. Розовский Б. Г. Ненаучные заметки о некоторых научных проблемах уголовного процесса : [эссе] / Розовский Б. Г. – Луганск : РИО ЛАВД, 2004. – 600 с.
    129. Россинская Е. Р. Реалии и перспективы использования специальных знаний по новому УПК / Е. Р. Россинская // Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации: год правоприменения и преподавания : материалы Междунар. науч.-практ. конф. МГЮА. – М. : МГЮА, 2004 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
    http://rossinskaya.ru/articles/10.htm?p=3.
    130. Рясина А. С. Оценочные категории как прием юридической техники / А. С. Рясина // Вестник Южноуральского государственного университета. Серия «Право». – 2011.  Вып. 28.  С. 2529.
    131. Семенцов В. А. Сущность и направления судебной деятельности в досудебном уголовном производстве / В. А. Семенцов, О. В. Гладышева // Вестник Южноуральского государственного университета. Серия «Право». – 2012.  Вып. 29.  С. 6165.
    132. Сереброва С. П. Проблемы рационализации досудебного производства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / С. П. Сереброва.  Н. Новгород, 1995.  30 c.
    133. Скулиш
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА