Шутаєва Олена Олексіївна. Трансформація агропромислового комплексу України в умовах перехідної економіки

Короткий опис

Шутаєва Олена Олексіївна. Трансформація агропромислового комплексу України в умовах перехідної економіки: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 186арк. - Бібліогр.: арк. 167-182

Шутаєва О.О. Трансформація агропромислового комплексу України в умовах перехідної економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 Економічна теорія. Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Дисертація присвячена обґрунтуванню механізму ринкової трансформації АПК України за сучасних умов, а також - розкритті подвійної природи цього механізму, що поєднує державне регулювання і ринкове саморегулювання перехідного процесу.
Значна увага приділяється визначенню меж державного регулювання системою господарювання АПК, закономірностей і тенденцій його становлення комплексу на сучасному етапі.
Автором запропоновано методи забезпечення фінансової стабілізації аграрного сектора в цілому, ринкової адаптації підприємств АПК, міжгалузевого цінового паритету. Обґрунтовано соціально-захисні блоки механізму соціальної трансформації АПК, спрямованої на стимулювання розвитку підприємства та інвестування, активізацію господарського життя; необхідність протекціоністської політики держави стосовно вітчизняних товаровиробників.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо механізму трансформації агропромислового комплексу України в умовах перехідної економіки.
Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки теоретико-методологічного та аналітико-прикладного значення:
трансформаційна концепція і модель господарського механізму суспільства включає його суб’єктно-об’єктну взаємодію, єдність мети, методів, засобів, форм і результатів дії;
специфіка господарського механізму АПК як органічної системи, що заново створюється, зумовлена: поліморфізмом суб'єктів, форм господарювання і відносин власності; інтегральною економічною природою і функціональною метою комплексу; його галузевою, функціональною, просторовою, часовою і соціальною структурами;
початковим пунктом ринкової трансформації господарського механізму АПК стала загальна криза його господарської системи, зумовлена суперечностями між суспільним змістом агропромислового виробництва і державно-монополістичною формою власності;
економічними причинами трансформаційного спаду в АПК на початковому етапі його реформування стали: відмова від державного регулювання, розрив міжгалузевих зв'язків, інфляційний стрибок цін, відсутність інвестиційних джерел, монополізація промислової і торговельної сфер, тіньова економіка, неконкурентоспроможність вітчизняного агропромислового виробництва;
суперечливість соціальної бази реформування АПК зумовлена різноспрямованими інтересами різних груп економічних суб'єктів, що формуються; відсутністю достатнього ринкового менталітету і досвіду, ігноруванням історичних традицій; формами розселення; слабкістю політичного представництва і суспільної організації працівників даної сфери;
необхідне створення цілісного механізму державного регулювання соціально-ринкової трансформації і переходу до сталого розвитку АПК, що поєднує кейнсіанські і монетаристські заходи щодо забезпечення загальної макроекономічної стабілізації, створення резервів зростання, самозабезпечення країни продовольством та аграрною сировиною;
пріоритетними повинні стати методи державного регулювання, спрямовані на підвищення еластичності та інтегральності соціально-економічної, організаційно-правової й функціональної структур АПК;
формуючи нову організаційну структуру основну увагу слід зосередити як на розвитку особистих підсобних господарств населення, так й великого товарного аграрного виробництва індивідуальної та колективної форм господарювання;
форми і засоби забезпечення фінансової стабілізації, міжгалузевого паритету цін, нормальної ефективності і ринкової адаптації підприємств комплексу повинні базуватися на впровадженні механізму цін (гарантованих і заставних, оптових і роздрібних); дотуванні і квотуванні продукції і фінансово-кредитній підтримці (субсидії, пільгові податки і кредити, страхові і резервні фонди); розвитку лізингу і маркетингу в їх діяльності;
потенціал економічного зростання АПК включає такі елементи, як: інвестиційні цільові (галузеві, територіальні і міжгалузеві) програми розвитку; кваліфікація суб'єктів господарювання; пільгове оподаткування і кредитування інвестицій; бюджетне субсидування систем наукового забезпечення і підготовки кадрів, придбання засобів модернізації виробничо-технічної бази; централізовані і регіональні капіталовкладення; прискорена амортизація і компенсаційні виплати підприємствам;
аналіз соціальних суперечностей ринкових перетворень в АПК, особливо в сільському господарстві, дає змогу сформулювати основи механізмів подолання різкої соціальної диференціації, стагнації демографічних процесів і деградації населення шляхом: забезпечення ефективної зайнятості і соціальної захищеності; розвитку соціальної інфраструктури; підвищення ефективного попиту і рівня життя; формування рівновагової стійкості середовища мешкання і господарювання;
становлення приватного сектора на селі вимагає створення відповідного економічного й соціального середовища, соціально-психологічної ситуації, посилення соціально-відтворювальної (демографічної) функції сільської місцевості;
особливості і неузгодженості процесу інтернаціоналізації господарської системи АПК у перехідній економіці, а також коротко- і довгострокові ефекти впливу об'єктивних умов і суб'єктів світового господарства на можливості стабілізації і зростання підприємств, галузей і сфер комплексу вимагають посилення внутрішнього і зовнішнього протекціонізму вітчизняних товаровиробників у галузі експорту-імпорту капіталів і товарів, технологій і послуг з метою досягнення необхідної відкритості і водночас збереження суверенітету в самозабезпеченні країни продовольством і сільськогосподарською сировиною;
загальнодержавна стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК має бути спрямована на забезпечення національних інтересів і балансів між вітчизняним виробництвом та імпортом, а також між внутрішнім споживанням й експортом;
зовнішньоекономічна діяльність повинна залишатися багатовекторною, необхідно закріпити і розширити західну орієнтацію. Приєднання України до ГАТТ/ВТО сприятиме повнішій реалізації експортного потенціалу вітчизняних підприємств агропромислового комплексу і залученню іноземних інвестицій.
Враховуючи сучасний стан агропромислового комплексу України в роботі виділено три основні етапи реалізації вітчизняної аграрної політики.
Перший — стабілізаційний. На даному етапі розробити комплекс заходів щодо зупинення спаду виробництва та реалізації ключових напрямів його реформування: створити господарський механізм для ринкових реформ, започаткувати іпотечне кредитування, розробити загальну схему земельної реформи. Першочергове значення при цьому має організація раціонального використання наявного ресурсного потенціалу, концентрація фінансових і матеріально-технічних ресурсів на пріоритетних напрямах, застосування енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Для цього потрібно сконцентрувати зусилля на мобілізації та використанні інвестицій, а також стимулюванні високопродуктивної праці та розвитку підприємництва в аграрній сфері.
Другий етап — відновлювальний. Його мета — довести обсяги сільськогосподарського виробництва до рівня, який Україна вже мала, вийти на світовий ринок продовольства і завершити формування соціальної інфраструктури села з утворенням об'єктів комунальної власності.
Третій етап — стратегічний. Йдеться про формування багатоукладної аграрної економіки, забезпечення розвитку АПК на основі збалансованих за структурою, кількістю ресурсів та обсягами виробництв. Вітчизняний АПК має бути виведений на рівень найрозвиненіших країн світу з тим, щоб Україна надійно посіла своє місце у світовому розподілі виробництва сільськогосподарської продукції та широкому асортименті товарів.
Усвідомлюючи складність і масштабність порушених проблем і неможливість їх повного теоретичного аналізу в рамках проведеного дослідження автор сподівається, що отримані ним результати стануть своєрідним імпульсом до інших праць. Це дозволить детальніше вивчити і поглибити теорію соціально орієнтованої економічної трансформації АПК, розробити нові практичні рекомендації для успішного проведення ринкових реформ за умов економіки перехідного періоду.