Сич Микола Олександрович. Адміністративно-правова протидія корупційним правопорушенням

Короткий опис

Сич Микола Олександрович. Адміністративно-правова протидія корупційним правопорушенням.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2015.- 221 с.

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СИЧ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 342.924:35.072.22 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Макаренко Олександр Юрійович

Запоріжжя – 2014

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….3
ВСТУП…………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
1.1. Доктринальне та нормативно-правове визначення поняття корупції. Основні прояви корупції……………………………………………………….12
1.2. Правове регулювання у сфері протидії корупційним правопорушенням………………………………………………………………37
Висновки до розділу 1………………………………………………………….62

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
2.1. Суб’єкти протидії корупційним правопорушенням…………………….64
2.2. Поняття та сутність адміністративно-правових заходів протидії корупційним правопорушенням……………………………………………...93
Висновки до розділу 2………………………………………………………...127

РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
3.1. Юридичний склад корупційного правопорушення як підстава адміністративної відповідальності…………………………………………...129
3.2. Адміністративна відповідальність за корупційне правопорушення….159
Висновки до розділу 3………………………………………………………...183

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..185
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..192

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ Верховна Рада України
КМУ Кабінет Міністрів України
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
КК України Кримінальний кодекс України
ЦК України Цивільний кодекс України
КАС України Кодекс адміністративного судочинства України
Мінюст Міністерство юстиції України
Нацдержслужба Національне агентство з питань державної служби
СБУ Служба безпеки України
МВС України Міністерство внутрішніх справ
НБУ Національний банк України
ОЕСР Рада Організації економічного співробітництва і розвитку
РФ Російська Федерація
РНБО Рада національної безпеки і оборони
ГА ООН Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних націй

ВСТУП

Актуальність теми. Суспільна небезпека корупційних правопорушень, їх поширеність в органах державної влади й місцевого самоврядування, що викликає недовіру та зневагу суспільства до владних інститутів, компрометує їх, зумовлює необхідність недопущення будь-яких подальших проявів корупційних явищ. В українському законодавстві існують численні нормативно-правові акти, які передбачають різні напрями та форми запобігання й протидії корупційним правопорушенням. Розроблені та впроваджуються Державна програма й антикорупційна стратегія, антикорупційні заходи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, відповідні повноваження покладені на законодавчо визначених суб’єктів протидії корупційним правопорушенням. Але відчутних результатів в антикорупційній боротьбі немає. Безкарність корупціонерів породжує недовіру громадянського суспільства до влади.
Загальна сума збитків, завданих корупційними правопорушеннями у 2013 р. в нашій державі, відповідальність за які передбачена КУпАП, становила 635 716 грн. Отже досі Україна займає далеко не останнє місце серед найкорумпованіших країн світу. Унаслідок несприятливих умов для ведення бізнесу втрачаються можливості щодо залучення українських та іноземних інвестицій, упровадження передових технологій й економічного піднесення нашої держави. Отже, подолання корупції повинно бути одним з пріоритетних напрямів державної політики України, не декларативно проголошеної, а реально здійснюваної.
Зазначену проблематику активно та ґрунтовно вивчають правники, які спеціалізуються на питаннях адміністративно-правової протидії корупції, а саме: С. Алфьоров, Л. Аркуша, Н. Армаш, В. Безрутченко, Б. Волженкін, Д. Волков, А. Гайдук, Г. Грянко, П. Добродумов, В. Єремєєв, Д. Заброда, О. Кальман, М. Камлик, Л. Коваленко, Д. Козачук, О. Куракін, О. Макаренко, І. Солошкіна, Є. Невмержицький, В. Пєтков, А. Редько, С. Рогульський, Б. Розвадовський, О. Саінчин, Є. Скулиш, О. Терещук, О. Ткаченко, Р. Тучак, М. Хавронюк, О. Шевченко, А. Яфонкін, І. Яцків та ін. Проте проблеми впровадження сучасного законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, його дієвості, узгодження з іншими законами, спрямованими на встановлення прозорих правовідносин у сфері державного управління, ще не стали предметом комплексного вивчення науковцями; недостатньо розглянуті: повноваження суб’єктів протидії корупційним правопорушенням та оцінені результати їх діяльності; адміністративно-правовий статус суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення; ефективність адміністративно-правових заходів протидії корупції, інші аспекти. Тоді як саме врахування позицій науковців дасть змогу виробити ефективні рекомендації щодо вдосконалення українського законодавства у сфері запобігання й протидії корупції.
Отже, на сьогодні відсутнє комплексне дослідження впровадження сучасного антикорупційного законодавства, його оптимальності в нових соціально-економічних умовах функціонування органів державної влади; дієвості законодавчо визначених адміністративно-правових заходів запобігання й протидії корупції. Вибір теми дисертації зумовлений її актуальністю в сучасних умовах та нерозробленістю в юридичній науці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Класичного приватного університету “Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні” (номер державної реєстрації 0108U008955). Особисто здобувачем науково обґрунтовано внесення змін до заходів адміністративно-правової протидії корупційним правопорушенням (запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, проведення фінансового контролю тощо); визначення поняття адміністративно-правової протидії корупційним правопорушенням, адміністративного корупційного правопорушення, адміністративно-правових заходів запобігання й протидії корупції; запропоновано розширення переліку суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є встановлення сутності адміністративно-правової протидії корупційним правопорушенням на сучасному етапі розвитку української держави та вироблення на основі аналізу реалізації відповідних адміністративно-правових заходів пропозицій щодо вдосконалення антикорупційного законодавства.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
– проаналізувати доктринальні підходи до поняття “корупція” як у широкому, так і у вузькому розумінні, а також її визначення українським законодавством та специфічність тлумачення зарубіжними нормативно-правовими актами;
– визначити дієвість правового регулювання у сфері запобігання й протидії корупційним правопорушенням; прийнятого антикорупційного законодавства;
– проаналізувати законодавчо визначений перелік суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції щодо його повноти й оптимальності; доцільність визначення двох спеціально уповноважених органів з питань антикорупційної політики – центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом і Міністерства юстиції України;
– дослідити ефективність упровадження адміністративно-правових заходів у сфері запобігання та протидії корупції;
– виявити специфіку юридичного складу корупційного правопорушення як підставу адміністративної відповідальності;
– дослідити особливості адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення з метою вдосконалення шляхів її впровадження.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері протидії корупційним правопорушенням.
Предмет дослідження – адміністративно-правова протидія корупційним правопорушенням.
Методи дослідження. У ході дослідження використано такі методи:
системний – для вивчення правових основ протидії корупційним правопорушенням; розгляду заходів, форм та методів адміністративно-правової протидії корупційним правопорушенням (підрозділи 1.2, 2.2);
формально-логічний – для оцінювання правових положень і конструкцій з урахуванням їхньої сталості, визначеності, послідовності, обґрунтованості; поглиблення понятійного апарату (підрозділ 1.1);
логіко-семантичний, порівняння, аналізу й синтезу – для визначення правового статусу суб’єктів протидії корупційним правопорушенням, дослідження юридичного складу корупційного правопорушення (підрозділи 2.1, 3.1);
структурно-логічний, порівняльно-правовий – для дослідження питання адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення (підрозділ 3.2);
статистичний – для встановлення кількісних показників у сфері запобігання й протидії корупції;
метод контент-аналізу – для визначення політичної та правової спрямованості прийнятих законодавчих актів. Крім того, у дисертаційній роботі використано структурно-функціональний метод, герменевтичний, компаративістики та інші спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших комплексних досліджень сутності адміністративно-правової протидії корупційним правопорушенням на сучасному етапі розвитку української держави відповідно до оновленого антикорупційного законодавства. Основні результати дослідження, які мають елементи новизни, полягають у такому:
вперше:
– визначено адміністративно-правову протидію корупційним правопорушенням як особливий правовий інститут, норми якого регулюють суспільні відносини, що виникають унаслідок недотримання законодавчо встановленого порядку управління. До структурних складових реалізації адміністративно-правової протидії віднесено: а) формування та здійснення антикорупційної політики (стратегії); б) створення й діяльність антикорупційного центрального органу виконавчої влади; в) реалізацію антикорупційних заходів; г) притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення;
– запропоновано визначити необхідним проведення вибіркового спостереження за рівнем життя суб’єктів декларування, зіставлення його із задекларованими доходами, обов’язкового повідомлення про додатковий дохід та законність його одержання;
– обґрунтовано внесення антикорупційних правил і процедур до статуту юридичної особи, який є основою діяльності підприємств, закладів, установ різних форм власності та обов’язковий щодо його дотримання;
удосконалено:
– визначення поняття “корупція” шляхом встановлення в ньому вказівки на одержання особою як корупційних не тільки майнових, а й немайнових благ; поняття “адміністративне корупційне правопорушення” – шляхом введення до нього ознак суб’єктивної сторони;
– положення про визначення конфлікту інтересів, зокрема не тільки усувати конфлікт інтересів у разі його виникнення, а передбачати можливість виникнення конфлікту інтересів та із цією метою здійснювати постійний моніторинг; врегульовувати конфлікт інтересів у діяльності окремих категорій осіб (зокрема, керівників) через визначення шляхів його подолання в законах, які регулюють їх правовий статус;
– класифікацію суб’єктів запобігання та протидії корупційним правопорушенням шляхом включення до їх складу суб’єктів, які реалізують антикорупційні заходи відомчого чи галузевого спрямування з урахуванням можливих корупційних явищ відповідно до специфіки галузі чи сфери прояву корупційних діянь (уповноважені структурні підрозділи виконавчої та місцевої влади);
– знання про особливість адміністративно-правової відповідальності, яку застосовують до суб’єкта відповідальності за корупційні правопорушення: специфіка самого складу корупційного правопорушення; багатоаспектність відповідальності; внесення відомостей про правопорушника до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні правопорушення; спеціальний суб’єкт; чітко визначений родовий та безпосередній об’єкти посягання;
набуло подальшого розвитку:
– обґрунтування участі громадськості в заходах щодо запобігання та протидії корупції шляхом залучення громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників до спільної діяльності в цій сфері з державними органами, упровадження міжнародних рекомендацій щодо партнерства влади та громадянського суспільства;
– доцільність внесення до переліку суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення помічників-консультантів народного депутата України, які працюють на громадських засадах, згідно з Положенням про помічника-консультанта народного депутата України від 13.10.1995 р. № 379/95-ВР і тим самим виведені з-під відповідальності за корупційні правопорушення;
– позиція про залучення до спеціальних перевірок суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення зовнішніх структур, а не уповноважених на це підрозділів чи уповноважених осіб того органу, де вони працюють;
– твердження про необхідність підвищення розмірів адміністративних штрафів за вчинення корупційних правопорушень, які є недостатньо високими порівняно з ними.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес у:
– науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого вивчення проблемних аспектів адміністративно-правової протидії адміністративним правопорушенням;
– правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення відповідних законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів України;
– правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дасть змогу вдосконалити антикорупційну діяльність Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, правоохоронних органів, органів центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які відповідно до спеціального закону є суб’єктами протидії корупційним правопорушенням (довідка про впровадження УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області від 27.09.2014 р.);
– навчальному процесі – результати дослідження використовують у Класичному приватному університеті під час викладання таких навчальних дисциплін: “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність” (довідка про впровадження від 23.05.2014 р. № 13–14).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми національного законодавства” (м. Кіровоград, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина” (м. Київ, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної правотворчої та правозастосовної діяльності” (м. Харків, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Становлення громадського суспільства в Україні: нормативно-правове підґрунтя” (м. Дніпропетровськ, 2014 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, у тому числі: 3 – статті в наукових фахових виданнях України, 2 – статті в зарубіжних виданнях, 4 – матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 221 сторінка, з них основний текст – 191 сторінка, список використаних джерел (249 найменувань) – 28 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного наукового дослідження автор прийшов до наступних висновків:
1. Дослідження поняття «корупція» в доктринальній літературі дозволило здійснити її визначення у вузькому (зловживання особою свого посадового становища) та у широкому (політичне, економічне, соціальне, не правове явище) розумінні. Нормативно-правове тлумачення поняття «корупція» не є сталим, воно корегується відповідно до її проявів в різних політичних, соціально-економічних обставинах в Україні. У міжнародному законодавстві визначення вказаного терміну відсутнє, йде лише перерахування діянь, які характеризується як корупційні та за вчинення яких законом передбачена юридична відповідальність.
На наш погляд, корупція є складним політико-соціальним та економічним явищем, незаконним за своєю природою, яке за своєю суттю зводиться до прийняття майнових та немайнових послуг, благ і переваг посадовими особами, що мають владні повноваження, або особами, які прирівнюються до них, з використанням свого правового статусу та можливостей, а також підкуп зазначених осіб шляхом незаконного надання їм фізичними та уповноваженими представниками юридичних осіб зазначених благ, послуг та переваг з метою отримання певних привілеїв. Вважаємо необхідним підкреслити в понятті корупції її як багатоаспектного явища, яке передбачає незаконне одержання посадовою особою і майнових і немайнових благ.
2. Автором обґрунтована недосконалість Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який поряд із позитивними моментами (розширення переліку суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення та переліку корупційних дій; передбачення впровадження заходів запобігання і протидії корупції не тільки в публічній, а й у приватній сферах; забезпечення відшкодування завданих внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави; відповідність основним засадам міжнародного антикорупційного законодавства), не позбавлений прорахунків (відсутні норми, які б регламентували відповідальність за колегіальні корупційні рішення; додаткові гарантії особам, які здійснюють відповідні заходи, тощо);
Дієвих результатів у сфері запобігання і протидії корупції також не забезпечили наступні заходи: а) постійне та систематичне корегування антикорупційного законодавства відповідними законами (від 07.07.2011 р. №3207; 05.07.2012 р. №5083-УІІ; 14.05.2013 р. №224-УІІ); реалізація Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 – 2015 рр., Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 рр.; впровадження антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, спеціальної перевірки осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, створення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Причиною цього здебільшого стало: а) не прийняття нового закону із врахуванням пропозицій і рекомендацій науковців та потреб практичної протидії корупції, а постійне внесення змін до чинного; б) загальний, декларативний характер прийнятих документів; в) відсутність координації у проведені відповідних заходів уповноважених на це осіб; г) оцінка їх роботи за кількістю проведених заходів, а не за реальним рівнем корупції; д)не належний контроль за реалізацією прийнятої антикорупційної стратегії.
3. Аргументована доцільність включення до суб’єктів протидії корупційним правопорушенням суб’єктів, які здійснюють антикорупційні заходи відомчого чи галузевого спрямування із врахуванням можливих корупційних явищ відповідно до специфіки галузі чи сфери прояву корупційних діянь (уповноважені структурні підрозділи виконавчої та місцевої влади). Із врахуванням цього, запропонована наступна класифікація суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції:
а) суб’єкти, які відповідають за розроблення та реалізацію заходів державної антикорупційної політики (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи державної влади, спеціально уповноважений орган);
б) спеціально уповноважені суб’єкти у сфері запобігання і протидії корупції, які здійснюють захист інтересів та прав особи (правоохоронні та судові органи);
в) суб’єкти, які здійснюють антикорупційні заходи відомчого чи галузевого спрямування із врахуванням можливих корупційних явищ відповідно до специфіки галузі чи сфери прояву корупційних діянь (уповноважені структурні підрозділи виконавчої та місцевої влади);
г) суб’єкти, які безпосередньо беруть участь у запобіганні і протидії корупції (посадові особи органи державної та місцевої влади, юридичних осіб публічного і приватного права (підприємств, закладів, установ).
Антикорупційний закон повинен містити не лише перелік суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції, а й чітке визначення їх повноважень в зазначеній сфері.
Проблематичним є визначення у сфері запобігання і протидії корупції двох спеціально уповноважених органів з питань антикорупційної політики – центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом і Мінюсту України, яке здійснює антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів відповідно із п.6 ст.4 Положення про Міністерство юстиції України від 6 квітня 2011 року №395/2011, та ним уже визначене як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Окрім того, у разі недостатньо скоординованої діяльності цих органів у сфері запобігання і протидії корупції їх політика буде неефективною, заходи дублюватимуться. Вважаємо більш ефективним створення центрального самостійного органу державної влади, який має забезпечувати формування та здійснення державної антикорупційної політики, координувати та контролювати реалізацію антикорупційних заходів у державі.
4. Аналіз впровадження адміністративно-правових заходів у сфері запобігання і протидії корупції дозволив зробити наступні висновки про не ефективність: а)внутрішньої спеціальної перевірки, яка здійснюються уповноваженими підрозділами, які підпорядковуються керівнику того чи іншого органу влади, тобто існує їх пряма залежність від керівництва цього органу; б) перевірок декларацій високопосадовців, які не завжди подаються своєчасно, не перевіряються на повноту та достовірність, факти виявлення недобросовісного заповнення не оприлюднюються; в) усунення конфлікту інтересів здебільшого у разі його виявлення, не проведення моніторингу щодо його можливого проявлення; г) відсутності вибіркового спостереження за рівнем доходів суб’єкта декларування та співставлення із задекларованими доходами; д)розпорядження бюджетних коштів органами державної та місцевої влади, їх підприємствами, установами, закладами без оприлюднення їх витрачання громадськості.
З метою усунення цих недоліків слід практикувати проведення спеціальної перевірки зовнішніми структурами; перевірку декларацій високопосадовців на достовірність, повноту, своєчасність подання; проведення моніторингу на попередження конфлікту інтересів; оприлюднення інформації про витрачання бюджетними коштами їх одержувачами та підстави їх визначення (тендер, конкурс, одноособове рішення керівника або іншої посадової особи тощо); ширше залучення інститутів громадянського суспільства до контролю за проведенням антикорупційних заходів, у тому числі, антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; обмеження для посадових осіб, які викладені в антикорупційному законодавстві узгодити за змістом із обмеженнями, передбаченими іншими законами, зокрема Законами України «Про підприємництво», «Про міліцію», Кодексом законів про працю та іншими.
5. Досліджено, що адміністративне корупційне правопорушення є протиправним, винним, здійсненим фізичною особою, яка має ознаки загального чи спеціального суб’єкта, діяння (дії чи бездіяльності), як у формі умислу, так і необережності, спрямованим на незаконне використання свого посадового становища, наданих державних повноважень, встановленого порядку державного управління, за здійснення якого передбачена відповідальність за КУпАП. Специфіка складу адміністративного корупційного правопорушення полягає у тому, що:
а) загальним об’єктом адміністративного корупційного правопорушення є відносини, що виникають у сфері державної влади і управління, охороняються адміністративним законодавством, та на які посягає протиправне діяння; родовим об’єктом – суспільні відносини з приводу встановленого порядку державної влади і управління, який забезпечує правомірну діяльність державного апарату; безпосереднім – конкретні суспільні відносини, які врегульовані нормами адміністративного права у сфері протидії корупції;
б) особливістю корупційних правопорушень є їх здійснення як у формі дії, так і бездіяльності, а щодо деяких із них (порушення вимог фінансового контролю) і у формі протиправної дії (подання недостовірної інформації), і у формі протиправної бездіяльності (неподання декларації);
в) адміністративно-правовий статус осіб, відповідальних за корупційні правопорушення, визначається з моменту виникнення у них посадових повноважень, зокрема, після складення присяги перед Верховною Радою України для народних депутатів України; з моменту відкриття першої сесії відповідної ради для депутатів місцевих рад; від призначення по результатам конкурсу на зайняття вакантних посад або (на посаду державної служби груп II, III, IV і V), або від призначення без конкурсу (на посаду державної служби для державних службовців; повноваження військовопосадовців розпочинаються із моменту прийняття присяги після призначення на посаду; із моменту прийняття присяги після призначення на посаду для військовопосадовців. Посадові повноваження у осіб, відповідальних за корупційні правопорушення, розпочинаються з моменту, визначеному відповідним Законом чи іншим нормативно-правовим актом;
г) адміністративне корупційне правопорушення здійснене загальним суб’єктом, можливе як у формі умислу, так і необережності, у той час як для спеціального суб’єкта є характерним здійснення цих правопорушень, як правило, з умисною формою вини.
6. Особливість адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення полягає у тому, що вона: а) застосовується у переважній більшості органами виконавчої влади, які виконують функції державного управління у відповідній сфері суспільних відносин; б) є багатоаспектною, окрім звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави, може зумовити заборону балотування у депутати або на виборні посади, займати посаду у державному апараті; в)передбачає внесення відомостей про правопорушників до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні правопорушення; г) суб’єктами відповідальності є значне коло осіб, імперативно визначене антикорупційним законом.
Для підвищення ефективності адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення необхідно: а) підвищити розміри адміністративних штрафів за їх вчинення. На сьогодні гранична межа дорівнює двомстам неоподатковуваним мінімумів доходів громадян (ч.2 ст. 172-4 КУпАП). На нашу думку, така сума є замалою та не адекватною одержаним внаслідок корупційних правопорушень майновим та особистим немайновим благам; б) усунути окремі суперечності між спеціальним антикорупційним Законом та іншими законами, внаслідок чого окремі категорії осіб усуваються від адміністративної відповідальності, зокрема, арбітражні керуючі не можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 172-5 КУпАП (не визначене їхнє підпорядкування в ситуації конфлікту інтересів); не є суб’єктами відповідальності помічники-консультанти народних депутатів України, які працюють на громадських засадах.
Адміністративно-правову протидію корупційним правопорушенням запропоновано розглядати як особливий правовий інтститут, норми якого регулюють суспільні відносини, що виникають внаслідок недотримання законодавчо встановленого порядку управління. До структурних складових реалізації адміністративно-правової протидії віднесемо: а)формування та реалізація антикорупційної політики (стратегії); б)створення та діяльність антикорупційного центрального органу виконавчої влади; в)реалізація антикорупційних заходів; г)притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. 40 суддів відсторонили за корупцію в 2011-2013 рр. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/2014/03/01/319877
2. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – 584 c.
3. Адміністративне право України: Підручник / за заг ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
4. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції: кваліфікація, доказування, особливості провадження [навч. посіб.] / [Братель С. Г., Константінов С. Ф., Куліков В.А. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Коваленка. – [2-е вид., доопр.]. – К. : ПП «Дірект Лайн», 2012. – 240 с.
5. Аземша І.Б. Юридична відповідальність: сучасні погляди, дискусії та концепції / І.Б.Аземша // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – С. 54–57.
6. Алфьоров С.М. Недоліки і переваги визначення корупції в новому антикорупційному законі: аналіз поняття / С.М.Алфьоров // Форум права. – 2011. – №2. – С.15–19.
7. Алфьоров С.М. Особливості адміністративно-правової відповідальності за корупційні правопорушення / С.М. Алфьоров // Форум права. – 2011. – № 4. – С. 9–14.
8. Антикорупційна експертиза як засіб попередження корупції: Роз’яснення Міністерства юстиції України від 21.05.2012 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0018323-12
9. Астін Г.В. Еволюція антикорупційної складової в адміністративно-правовому статусі арбітражного керуючого / Г.В.Астін // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2013. – №1(8). – С.22–25.
10. Банчук О. Запобігання і протидія корупції в органах місцевого самоврядування. Практичний посібник / О.Банчук. – К., 2012. – 88 с.
11. Баранов-Мохорт С.М. Стратегія запобігання і протидії корупції (адміністративно-правовий аспект) / С.М.Баранов-Мохорт // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 65–70.
12. Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения / М. Бартошек. – М.: Юрид. лит., 1989. – 448 с.
13. Басін К.В. Юридична відповідальність: природа, форми реалізації та права людини : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / К.В. Басін. – К., 2006. – 19 с.
14. Бездольний М.Ю. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії корупції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М.Ю. Бездольний. – К., 2007. – 18 с.
15. Безрутченко В.С. Причини та наслідки поширення корупції / В.С.Безрутченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2010. – №23. – С.105–114.
16. Бисага Ю.Ю. Юридична відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування: теоретико-правове дослідження: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Ю.Ю. Бисага. – К., 2011. – 18 с.
17. Бойко А.М. Загальносоціальні чинники корупції в Україні / А.М.Бойко // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – №2. – С. 29–33.
18. Буряк Г.С. Корупційні відносини в сучасних умовах інституалізації світової економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата економ. наук: спец. 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / Г.С.Буряк. – К., 2010. – 20 с.
19. Бусол О.Ю. Вплив деяких чинників боротьби з корупцією на її загальний рівень у країнах світу / О.Ю.Бусол // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): Міжвідомчий науково-дослідний центр. – 2009. – № 22. – С. 82–93.
20. Бюджетний кодекс України від 08.07.10 № 2456-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
21. Вавренюк О.С. Форми і методи діяльності громадських організацій щодо протидії злочинності та корупції / О.С.Вавренюк // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2012. – № 4. – С.103–107.
22. Васильєв Г.І. Корупція як складова інфраструктури організованої злочинності / Г.І.Васильєв, О.Ф.Долженков // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. – 2001. – Т.22. – С.63–66.
23. Васьковцов А.О. Кваліфікація корупційних правопорушень, які пов’язані із порушенням встановлених законом обмежень / А.О.Васьковцов // Часопис Академії адвокатури України. – 2013. – № 3.
24. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції» № 5085 від 16.09.2014 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52186
25. Гайдук А.В. Заходи адміністративного примусу у боротьбі з корупцією в Україні: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Гайдук Андрій Валерійович. – К., 2006. – 194 с.
26. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР / И.А. Галаган. – Воронеж : ВГУ, 1970. – 267 с.
27. Галунько В.В. Науковий коментар до Глави 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» [Електронний ресурс] / В.В.Галунько, О.О.Онищук, О.М.Єщук ; Actual problems of corruption prevention and counteraction : Закони та коментарі. – 17.06.2011 р. – Режим доступу: http://www.law-property.in.ua/laws- and-comments/74-naukovopraktychnyy-comment- some-provisions-of-law-on-the-principles-of-prevention- and-combating-corruption.html
28. Гаращук В. Категоріально-правова характеристика корупції: визначення понять «корупційне правопорушення» та «корупційний злочин» / В. Гаращук // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 3. – С. 254–265.
29. Гаращук В. Нове антикорупційне законодавство України: переваги та недоліки / В.Гаращук, А.Мухатаєв // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 1. – С. 241–246.
30. Гладун О.З. Проблемні аспекти провадження у справах про адміністративні корупційні правопорушення / О.З.Гладун // Вісник Вищої ради юстиції. – 2013. – № 3 (15). – С. 34–45.
31. Голик Ю.В. Коррупция как механизм социальной деградации / Ю.В. Голик, В.И. Карасев; Ассоциация «Юрид. Цент». – СПб.: Юридический центр Пресс, 2005. – 329 с.
32. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : навчальний посібник / С.Т.Гончарук. – К. : Ґенеза, 1995. – 78 с.
33. Гриценко А. Не буде прозорості – світ вибухне війнами за ресурси / А.Гриценко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/anatoliy_gritsenko_ne_bude_prozorosti__svit_vibuhne_viynami_za_resursi.html
34. Гришина Н.В. Вдосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності в праві України / Н.В.Гришина // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: зб. наук. праць. – Х.: Вид-во Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 66–69.
35. Гришина Н.В. Соціально-правовий аспект адміністративної відповідальності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.В. Гришина. – Харків, 2008. – 21 с.
36. Грянка Г.В. Поняття та класифікація адміністративно-правових заходів протидії корупції / Г.В.Грянка // Науково-практичний журнал Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. (теорія і практика). – 2009. – № 20 – С.103–110.
37. Гуржій Т.О. Адміністративне право України: навчальний посібник / Т.О.Гуржій. – К.: КНТ, 2011. – 680 с.
38. Деякі питання проведення антикорупційної експертизи: Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2013 № 1608/5 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1595-14
39. Дручек О.В. Науково-теоретичні основи протидії явищу корупції: проблеми вивчення та удосконалення / О.В. Дручек // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 275–280.
40. Дьомін І.А. Адміністративно-правові засади запобігання та протидії корупції міліцією України: дис … доктора юридичних наук: 12.00.07 / Дьомін Ігор Анатолійович. – К., 2011 – 212 с.
41. Дьомін І.А. Межі адміністративної діяльності міліції щодо протидії та запобігання корупції / І.А.Дьомін // Форум права. – 2010. – №1. – С.79–85.
42. Експертний круглий стіл «Громадська антикорупційна експертиза: реалії сьогодення, перспективи розвитку». Протокол // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_46896Recommendations_and_Protocol_20_July_2012_Anticorruption_Expert_Assessment_(1).pdf
43. Єдиний державний реєстр судових рішень. Справа № 1026/2305/12. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28708950
44. Єдиний державний реєстр судових рішень. Справа №678/327/14-п. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40411275
45. Єдиний державний реєстр судових рішень. Справа № //145/496/134 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/3095071
46. Закон Азербайджанской Республики «О борьбе с коррупцией» от 13.01.2004 №580-ІІГ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mia.gov.az/index.php?/ru/content/29374/
47. Закон Республики Казахстан «О борьбе с коррупцией» от 2 июля 1998 г. N 267 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.government.kz/docs/z980267_20040511.htm
48. Збірник даних судової статистики щодо розгляду місцевими загальними та апеляційними судами областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим справ про адміністративні корупційні правопорушення упродовж 2011 року (статті 1722–1729 Кодексу України про адміністративні правопорушення) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/sudova_statistika.html
49. Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2013 році // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/section/421
50. Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2012 році // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=246273601&cat_id=244276429
51. Звіт про розгляд судами справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/5533iopoiopo/
52. Иоффе О.С. Обязательственное право / О.С. Иоффе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 872 с.
53. Ільєнок Т.В. Боротьба з корупцією: міжнародний досвід / Т.В. Ільєнок // Юридична наука. – 2013. – №2. – С.71–77.
54. Індекс корупції CPI-2013 «ПРЕС-РЕЛІЗ УКРАЇНА» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ti-ukraine.org/content/4052.html
55. Інформація про вжиті органами прокуратури України заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень у 2012 році (згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції») // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/dostup.html?_m=publications&_t=rec&id=115916
56. Інформація Служби безпеки України як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції про вжитті у 2013 році заходи щодо протидії корупції та осіб, притягнену тих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vsk.kiev.ua/index.php?option=com_k2&view= item&id=448: informatsiya-spetsialno-upovnovazhenoho-sub-iekta-u-sferi-protydii-koruptsii-pro-vzhyti-u-2013-rotsi-zakhody-shchodo-protydii-koruptsii-ta-pro-osib-prytiahnutykh-do-vidpovidalnosti-za-vchynennia-koruptsiinykh-pravoporushen&Itemid=192&lang=ru
57. Інформація спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції про вжиті у 2012 році заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/815413
58. Інформація щодо проведення антикорупційних заходів // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oda.kherson.ua/ua/corruption/informaciya-o-provedenii-antikorrupcionnyh-meropriyatijj
59. Кальман О. Координація діяльності правоохоронних органів із запобігання і протидії корупції: вимоги нового законодавства / О. Кальман, О. Гладун // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – №3. – С.85–90.
60. Камлик М. І. Корупція в Україні / М.І.Камлик, Є.В.Невмержицький. – К.: Знання, 1998.– 186 с.
61. Карпенко М.І. Сучасні ознаки корупційної злочинності та їх зміст / М.І.Карпенко, В.В.Пашковський // Юридична наука. – 2013. – №5. – С.54–61.
62. Кирсанова А.В. Правоотношения юридической ответственности. : дисс. ... кандидата юридических наук: 12.00.01 / Кирсанова Анна Вячеславовна. – Тамбов, 2010. – 209 с.
63. Клімова С.М. Юридична відповідальність за корупційні правопорушення : навч. посіб. / С.М.Клімова, Т.В.Ковальова, М.О.Тучак. – Х., 2012. – 200 с.
64. Кобець О.В. Особливості прозорості одержання подарунків працівниками правоохоронних органів та особами, уповноваженими на виконання функцій держави / О.В.Кобець // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – 2011. – №4. – С. 154–156.
65. Ковбасюк В.В. Антикорупційне законодавство потрібно вдосконалювати / В.В. Ковбасюк // Вісник прокуратури. – 2012. – № 2 (128). – С. 25–31.
66. Ковбасюк Ю. Що підгодовує вітчизняну корупцію? / Ю.Ковбасюк // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 91. – С. 6–7.
67. Ковриженко Д. Запобігання конфлікту інтересів та корупції в депутатській діяльності:досвід країн ЄС та пропозиції для України. Інформаційно-аналітичне дослідження / Д.Ковриженко. – К., 2011. – 105 с.
68. Кодекс доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави: Проект Закону України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=73846&cat_id=36306&ctime=1183364404122
69. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08
70. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 17 грудня 1979 р. Резолюция 34/169 Генеральной Ассамблеи ООН // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_282
71. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
72. Коломоєць Т.О. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України: реальна вимога часу (аналіз деяких пріоритетів) / Т.О. Коломоєць // Влада. Людина. Закон. – 2006. – № 6. – С. 65–75.
73. Колпаков В.К Адміністративне право України: Підручник / В.К.Колпаков, О.В.Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с
74. Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_789
75. Конвенція ООН проти корупції від 31.10.2003 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_c16
76. Кондратьєв В.О. Удосконалення та розвиток правового регулювання адміністративної відповідальності як перспектива забезпечення надійного захисту прав і свобод людини і громадянина // В.О.Кондратьєв, О.І.Петрова // Вісник ДонНУЕТ . – 2013. – № 2 (58). – С.78–85.
77. Константінов С.В. Міжнародний досвід щодо протидії корупції / С.В.Константінов // Митна справа. – 2011. – №1(73). Частина 2. – С.26–29.
78. Корнієнко М.В. Особливості розвитку і сучасний стан організованої злочинності в Україні / М.В.Корнієнко // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. – Т.22. – 2001. – С. 101–112.
79. Корупція в Україні: причини поширення та механізми протидії : Зелена книга державної політики / Дрьомов С.В., Кальниш Ю.Г., Клименко Д.Б., Усатий Г.О., Усаченко Л.М. – К. : ДП НВЦ «Пріоритети», 2010. – 88 с.
80. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: дис... доктора юрид. наук: 12.00.10 / Косюта Михайло Васильович. – Одеса, 2002. – 467 с.
81. Кравченко Н. Фінансовий контроль: міф чи реальність / Н.Кравченко // Закон і Бізнес. – 2013. – №43 (1133) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/print/43524vkazuyuchi_v_deklaraciyah_nepravdivu_informaciyu_chinovniki_.html
82. Криминология. Учебник для вузов / Под общей редакцией А.И.Долговой. – М.: Изд. Группа Инфра-М-Норма, 1997. – 784 с.
83. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999 № ETS173 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_101
84. Куракова Т.В. Професійна етика публічного службовця та запобігання конфлікту інтересів / Т.В.Куракова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kds.org.ua/article/kurakova-tv-publichnij-vistup-profesijna-etika-publichnogo-sluzhbovtsya-ta-zapobigannya-konf
85. Курс адміністративного права України / за ред. В.В. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 808 с.
86. Кучер В.А. Коррупция в обществе как следствие качества системы образования / В.А. Кучер // Сборник материалов 1–й Международной научно–практической конференции по юридическим наукам «Тенденции развития юридической науки в современных условиях». – Горловка, 2010 – №.1 – С. 126–129.
87. Лавренюк Ю. Конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців як складова механізму протидії корупції / Ю. Лавренюк // Збірник наукових праць. Ефективність державного управління. – 2011. – №.27. – С.422–428.
88. Лейст О.Э. Санкции в советском праве / О.Э.Лейст. – М.: Госюриздат, 1962. – 238 с.
89. Липинский Д.А. О правоотношении юридической ответственности / Д.А. Липинский // Вестник Волжского университета им. В.Н. Татищева. Сер. ¨Юриспруденция¨. – Тольятти : Изд-во ВУиТ, 2003. – Вып. 35. – С. 15–28.
90. Литвиненко В.І. Хабарництво – як одна із основних складових кримінальної корупції / В.І.Литвиненко // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. – Т.22. – К., – 2001.
91. Літошенко О.С. Адміністративна відповідальність і кримінальна відповідальність: спільні риси та відмінності / О.С.Літошенко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_SSN_2007/Pravo/22326.doc.htm
92. Літошенко О.С. Адміністративна відповідальність як вид юридичної відповідальності: поняття та специфіка / О.С. Літошенко // Міжнародне право і національне законодавство: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2003. – Вип. 3. – С.121–126.
93. Лук’янець Д.М. Вина як суб’єктивна підстава адміністративної відповідальності та проблеми її визначення / Д.М. Лук’янець // Адвокат. – № 7. – 2004. – С.3–6.
94. Лук’янець Д.М. Проблеми використання інституту адміністративної відповідальності в системі заходів запобігання та протидії корупції / Д.М. Лук’янець // Правовий вісник Української академії банківської справи. – № 1 (4). – 2011. – С. 32–35.
95. Лук’янець Д.М. Розвиток інституту адміністративної відповідальності: концептуальні засади та проблеми правореалізації : дис... доктора юрид. наук: 12.00.07 / Лук’янець Дмитро Миколайович. – К., 2007. – 410 с.
96. Лук’янець Д.М. Управлінські аспекти в концепції адміністративної відповідальності / Д.М. Лук’янець // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип.19. – С.116–120.
97. Лукомський В.С. Кримінальна відповідальність за дачу хабара та посередництво в хабарництві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В.С.Лукомський. – К., 1996. – 28 с.
98. Любченко Д.І. Поняття протидії корупції / Д.І.Любченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2003. – № 2. – С.31–33.
99. Малишев Б.В. Застосування норм права (теорія і практика): навч. посіб. / Б.В.Малишев, О.В.Москалюк; за заг.ред Б.В.Малишева. – К.: Реферат, 2010. – 260 с.
100. Марьина Е.В. Коррупционные преступления: отраслевое и межотраслевое согласование норм: дисс. … кандидата юрид. наук: 12.00.08 / Марьина Евгения Владимировна. – Самара, 2010. – 243 с.
101. Матеріали по темі: корупція в судовій системі // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lb.ua/tags/10034_korruptsiya_v_sudebnoy_sfere.html
102. Матіос А.В. Адміністративна відповідальність посадових осіб у сфері державного управління: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Матіос Анатолій Васильович. – К., 2006. – 182 с.
103. Матіос А.В. Зміст та сутність адміністративної відповідальності / А.В. Матіос // Право України. – 2006. – №1 – С.33–37.
104. Машковська І.Л. Антикорупційні ініціативи та шляхи їх реалізації в Україні / І.Л.Машковська // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2008. – № 19. – С.138–144.
105. Мельник М. Корупція: проблеми визначення сутності і поняття / М.Мельник // Вісник академії правових наук України. – 1997. – №3. – С.76–86.
106. Мельник М.І. Корупційні правопорушення: поняття та види / М.І.Мельник // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – Вип. 2 (25). – С.168–182.
107. Мельник М.І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М.І. Мельник – К., 2002. – 32 с.
108. Мельник М.І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією / М.І.Мельник // Право України. – 1997. – № 11. – С. 111–115.
109. Методологія проведення громадської антикорупційної експертизи. Загальні засади. – 2012 р. – 54 с.
110. Миколенко А.И. Проблемы возмещения вреда, причиненного административным правонарушением: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Миколенко Александр Иванович. – Одесса, 2000. – 212 с.
111. Міжамериканська конвенція проти корупції від 29.03.1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_089
112. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / упоряд. М. І. Камлик та ін. – К. : Школяр, 1999. – 480 с.
113. Молдован Е.С. Напрями запобігання та протидії корупції на державній службі: морально-ідеологічний аспект / Е.С. Молдован // Державне управління: теорія та практика. – 2010. – №2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2010_2/txts/10mesmia.pdf
114. Наливайко Л.Р. Конституційно-правова відповідальність: питання теорії та практики: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Наливайко Лариса Романівна. – К., 2000. – 180 с.
115. Науково-практичний коментар Закону України «Про боротьбу з корупцією» / М.І.Мельник, А.І.Редька, М.І.Хавронюк; За ред. М.І.Мельника. – К.: Атіка, 2003. – 319 с.
116. Нерсесян А. Юридична особа як «вторинний» суб’єкт корупційних злочинів: аналіз новел українського антикорупційного законодавства / А. Нерсесян // Юридичний журнал. – 2010. – № 3. – С. 44–48.
117. Несвіт Є.О. Окремі питання адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень / Є.О. Несвіт // Форум права. – 2011. – №4. – С. 510–517.
118. Новели у правовому регулюванні запобігання корупції // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/43273
119. Окремі питання казначейського обслуговування бюджетних установ: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. №417-р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/417-2009-%D1%80
120. Онищук О.О. Адміністративно-правовий статус суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення / О.О. Онищук // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 332–337.
121. Онищук О.О. Загальний метод протидії корупції в Україні / О.О.Онищук // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 343–346.
122. Онищук О.О. Концептуальні засади запобігання та протидії корупції в Україні / О.О.Онищук // Адвокат. – 2010. – № 9. – С. 35–37.
123. Орленко В. Антикорупційне законодавство: останні новації та особливості застосування / В. Орленко // Довідник кадровика. – 2012. – №8. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kadrovik.ua/content/antikorupts-ine-zakonodavstvo-ostann-novats-ta-osoblivost-kh-zastosuvannya
124. Пам’ятка державного службовця щодо обмежень та відповідальності за корупційні правопорушення у відповідності до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (із змінами і доповненнями внесеними Законами України від 14.05.2013р. №224-VII, від 16.05.2013р. №245-VII) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=list&id=229
125. Пам’ятка держслужбовцю з питань запобігання і протидії корупції // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.romanivrda.org.ua/resources/files/pamyatka.PDF
126. Петрашко С.Я. Міжнародно-правовий механізм протидії корупції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юридичних наук: спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / С.Я.Петрашко. – К., 2012. – 20 с.
127. Петрова І.Г. Характеристика об’єкта та об’єктивної сторони правопорушення юридичної особи у сфері природокористування / І.Г. Петрова // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 3-1. – С. 190–192.
128. Питання запобігання та виявлення корупції в органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1422 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/ 1422-2009-п
129. Піар на люстрації. Виконати новий Закон буде неможливо // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/55473/Piar_na_lustraciji_Zakon_Pro_ochyshhenna_vlady
130. Плугатар Т.А. Діяльність міліції щодо дотримання міжнародних стандартів юридичного забезпечення прав і свобод людини / Т.А. Плугатар // Право і суспільство. – 2010. – № 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /portal/soc_gum/pis/2010_1/Plugatar.pdf8
131. Побережний В. Міжнародний досвід організації запобігання корупції в органах державної влади / В.Побережний // Ефективність державного управління. Збірник наукових прац