Скрябіна Дар'я Сергіївна. Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

Короткий опис

Скрябіна Дар'я Сергіївна. Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.- Дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.02, Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2014.- 242 с.

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СКРЯБІНА ДАР’Я СЕРГІЇВНА

УДК 35.072.2:339.9(045)

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління

Науковий керівник –
Дєгтяр Андрій Олегович,
доктор наук з державного управління, професор

Запоріжжя – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД ………………………………….
13
1.1. Сутність, чинники та механізми державного регулювання ЗЕД ….. 13
1.2. Методи, інструменти та функції державного регулювання ЗЕД ….. 33
1.3. Зарубіжний досвід країн та роль міжнародних організацій
у державному регулюванні ЗЕД …………………………………………..
54
Висновки до розділу 1 …………………………………………………….. 71
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД УКРАЇНИ …..
73
2.1. Формування та розвиток механізмів державного регулювання
ЗЕД України ..……………………………………………………………...
73
2.2. Нормативно-правові засади державного регулювання
ЗЕД України ….…………………………………………………………….
97
2.3. Комплексний аналіз і тенденції розвитку ЗЕД України ..….....……. 116
Висновки до розділу 2 …………………………………………………….. 137
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД УКРАЇНИ …….......................................................
139
3.1. Державна стратегія розвитку ЗЕД України ……………..…………... 139
3.2. Механізми реалізації пріоритетних інтеграційних напрямів
України ………………………………………………..................................
163
3.3. Заходи щодо реформування інституціональних засад державного
регулювання ЗЕД України ………………………………………………...
179
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….. 194
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….. 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 202
ДОДАТКИ …………………………………………………………………. 227

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЕК – Агентство експортного кредитування
ВВП – валовий внутрішній продукт
ЄС – Європейський Союз
ЗЕВ – зовнішньоекономічні відносини
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
ЗЕЗ – зовнішньоекономічні зв’язки
ЗЕП – зовнішньоекономічна політика
ЗК – зовнішньоекономічний курс
КМУ – Кабінет Міністрів України
МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку
МВФ – Міжнародний валютний фонд
МС – Митний Союз
МТПП – Міжнародна торгово-промислова палата
СВІФТ – Співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій
СНД – Співдружність незалежних держав
СОТ – Світова організація торгівлі
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ТНК – транснаціональна корпорація

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні перетворення в економіці України, ринковий тип її розвитку, а також глобалізаційні процеси у світі з кожним роком призводять до все більшого включення держави до світової системи господарювання. Особливого значення це питання набуває під впливом багатовекторності інтеграційних процесів, адже наміри щодо вступу до провідних світових організацій вимагають пристосування державних механізмів до умов, що висуваються цими об’єднаннями, та мають бути спрямовані на подолання можливих ризиків від участі в них. Механізми державного регулювання ЗЕД мають одночасно враховувати як довгострокову пріоритетну стратегію розвитку зовнішньоекономічних відносин, так і поточні завдання, які постають перед державою у цій сфері та вимагають термінового розв’язання і повинні ґрунтуватися на взаємоузгодженості дій законодавчих, виконавчих та контролюючих органів влади у сфері ЗЕД, сприяти усуненню внутрішніх (низька конкурентоспроможність вітчизняної економіки, тіньові аспекти здійснення ЗЕД, політична нестабільність у країні) та зовнішніх чинників (висока імпортозалежність деяких галузей, залежність вітчизняного експорту від окремих зовнішніх ринків, невідповідність нормативно-законодавчої бази міжнародним стандартам), які перешкоджають нарощуванню зовнішньоекономічного потенціалу та реалізації ефективної інтеграційної політики України.
Вагомий внесок у формування теоретико-методичних основ державного управління, дослідження засад функціонування механізмів державного регулювання зробили відомі нині вітчизняні учені: В.Д. Бакуменко [2], М.М. Білинська [10], А.О. Дєгтяр [29], В.Б. Дзюндзюк [30], О.В. Долгальова [34], О.М. Іваницька [46], В.А. Ільяшенко [48], Д.В. Карамишев [50], М.Х. Корецький [55], М.А. Латинін [59], В.М. Лобас [62], В.П. Марущак [65], П.І. Надолішній [78], В.М. Огаренко [81], О.Г. Осауленко [84], О.С. Поважний [97], С.Ф. Поважний [154], Я.Ф. Радиш [119], В.М. Рижих [123], І.В. Розпутенко [124], Є.В. Ромат [125], О.М. Суходоля [153], В.В. Тертичка [155], В.І. Токарєва [158], В.В. Токовенко [159], А.А. Халецька [168] та ін. У працях окремих науковців, зокрема С.О. Білої [9], Р.В. Войтович [13], В.Є. Воротіна [16], І.А. Грицяка [23], В.В. Дорофієнка [36], Т.М. Лозинської [63], О.Г. Мордвінова [76], В.В. Юрчишина [175] система державного регулювання розглядається в умовах трансформаційних перетворень та з точки зору впливу на неї глобалізаційних процесів у світі.
Теоретичне підґрунтя дослідження регулювання зовнішньоекономічної діяльності країни становлять фундаментальні праці у сфері міжнародної торгівлі та міжнародних відносин таких зарубіжних наукових діячів, як П. Ліндерт [60], Д. Мілль [182], Д. Норт [183], Б. Олін [82], М. Портер [184], В. Томас [185], І. Фішер [179], Е. Хекшер [180] та ін.
Різним аспектам державного управління ЗЕД України та проблемам удосконалення механізмів її регулювання присвячено ряд наукових праць вітчизняних учених, серед яких дослідження Д.Т. Бікулова [6], О.П. Борисенка [12], О.П. Гребельника [21], І.І. Дахна [43], Г.М. Дроздової [37], Л.М. Івашової (Пісьмаченко) [93], Ю.Г. Козака [44], Г.С. Коршунової [56], А.І. Кредісова [163], А.О. Машкова [66], А.В. Мерзляк [67], П.О. Мойсейченка [75], О.А. Онищенко [83], В.В. Покровської [100], І.Л. Райніна [121], Ю.О. Світличної [127], О.В. Стеценко [151], А.М. Ткаченка [156], В.С. Ткаченка [157], Г.О. Філатової [166], В.А. Юсупова [176] та ін.
Особливості державного регулювання окремих сфер ЗЕД, зокрема зовнішньоторговельних відносин, операцій з давальницькою сировиною, різні аспекти реалізації державної митної політики, нетарифних методів регулювання ЗЕД, проблеми управління міжнародними інвестиційними процесами обґрунтовувались такими науковцями, як: О.Г. Галігузов [17], Т.С. Єдинак [40], Н.А. Липовська [61], В.Ф. Мартиненко [64], М.В. Поважна [96], Т.В. Філіпенко [164] та ін. Питання про регулювання та розвиток ЗЕД у контексті інтеграційних процесів держави та у взаємодії зі світовими інституціями розглядали Л.В. Акуленко [1], Є.С. Волинець [14], Н.А. Гнидюк [18], С.М. Двигун [24], С.І. Доротич [35], Ю.В. Ковбасюк [52], А.О. Лавренчук [58], В.В. Рєзніков [122], І.В. Ситнік [128] та ін.
Однак у наукових дослідженнях не знайшла достатнього висвітлення проблема формування концептуального підходу до державного регулювання ЗЕД України в умовах реалізації її пріоритетних інтеграційних напрямів. Це зумовило необхідність узагальнення провідного світового досвіду у цій сфері з метою його адаптації до сучасних реалій з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. Наукова і практична актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертації, дала змогу визначити об’єкт, мету і завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах науково-дослідних тем Класичного приватного університету: «Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002113) та «Теоретико-методологічні та філософсько-історичні основи розвитку й перспективи реформування державного управління в Україні» (номер державної реєстрації 0113U000589). Внесок автора полягає в науковому обґрунтуванні теоретичного підходу щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД України.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах реалізації пріоритетних інтеграційних напрямів України.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
– узагальнити теоретико-методичні засади державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та здійснити аналіз наукових джерел з цього питання;
– систематизувати основні методи та інструменти регулювання ЗЕД державою та дослідити зарубіжний досвід у цій сфері;
– визначити зміст та складові комплексу механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
– провести аналіз стану нормативно-правового та адміністративного забезпечення регулювання ЗЕД України та з’ясувати його вплив на ефективність реалізації зовнішньоекономічних операцій та показники ЗЕД країни;
– виявити сучасні тенденції ЗЕД України та розкрити проблеми у функціонуванні механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
– розробити та обґрунтувати концептуальний підхід до державного регулювання ЗЕД в умовах її багатовекторного розвитку;
– запропонувати шляхи вдосконалення інституціонального забезпечення державного регулювання ЗЕД України.
Об’єктом дослідження є державне регулювання ЗЕД.
Предметом дослідження є механізми державного регулювання ЗЕД України.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали теорії міжнародної торгівлі, державного управління, праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі регулювання зовнішньоекономічної діяльності країни. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі було використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: метод системного аналізу – для дослідження методичних підходів, концепцій, наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (п. 1.1); метод дедукції та індукції – для вивчення взаємодії методів, інструментів та функцій державного регулювання ЗЕД (п. 1.2); метод порівняльного аналізу – для оцінки зарубіжного досвіду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (п. 1.3); структурно-функціональний метод – для дослідження змісту та складових комплексу механізмів державного регулювання ЗЕД України (п. 2.1); метод структурно-логічного аналізу – для дослідження нормативно-правових засад державного регулювання ЗЕД України (п. 2.2); економіко-статистичні методи – для комплексного аналізу тенденцій зовнішньоекономічної діяльності України (п. 2.3); методи діалектики – для обґрунтування державної стратегії розвитку ЗЕД України (п. 3.1); метод організаційного проектування – для розробки шляхів удосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД України в умовах інтеграції (п. 3.2); метод аналізу та синтезу – для обґрунтування заходів щодо вдосконалення інституціонального забезпечення ЗЕД України (п. 3.3).
Інформаційною базою дослідження стали Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України, статистичні дані Державної служби статистики України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, мережа Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України та розробці шляхів їх розвитку в умовах реалізації інтеграційних процесів.
Наукова новизна дослідження розкривається у таких положеннях:
вперше:
– розроблено та обґрунтовано концептуальний підхід до державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах багатовекторного розвитку ЗЕД країни, який включає механізми реалізації пріоритетних інтеграційних курсів України, механізми реалізації державної стратегії розвитку ЗЕД, основними напрямами якої сьогодні є державна стратегія розвитку експорту, імпортозаміщення та залучення інвестицій, а також враховує вплив механізмів державного регулювання на ключові галузі вітчизняної економіки (енергетичну, машинобудівну, металургійну, транспортну, хімічну та нафтохімічну галузі, легку та харчову промисловості, сільське господарство);
удосконалено:
– теоретичний підхід щодо розвитку державного механізму підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки у системі державного регулювання ЗЕД, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на визначенні рівня конкурентоспроможності експорту окремих галузей країни порівняно з продукцією аналогічних галузей зарубіжних країн, що сприятиме оптимізації структури експорту та забезпеченню конкурентних переваг вітчизняної продукції на зовнішніх ринках;
– понятійний апарат науки державного управління шляхом запровадження теоретичного підходу щодо ієрархії категорій, на якій ґрунтується процес державного регулювання зовнішньоекономічної сфери, що, на відміну від існуючих підходів, які виокремлюють такі традиційні ланки, як «зовнішньоекономічна діяльність», «зовнішньоекономічні зв’язки», «зовнішньоекономічні відносини», «зовнішньоекономічна політика», доповнений найвищим рівнем – «зовнішньоекономічний курс», під яким мається на увазі пріоритетний інтеграційний напрям, якого дотримується держава та який визначає основні цілі та завдання, що постають перед нею для укріплення позицій на світовій арені;
– науково-практичний підхід щодо структури державного регулювання ЗЕД в Україні, який, на відміну від існуючих, передбачає перерозподіл регулювальних інституцій між державними органами влади, зокрема обґрунтовано повернення торговельно-економічних місій до підпорядкування Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, що дасть змогу поєднати виконання органами державної влади політичних та економічних функцій у сфері ЗЕД та розширити торговельно-економічне співробітництво України із зарубіжними партнерами;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичне обґрунтування розвитку підходів до державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, що, на відміну від існуючих, окрім традиційних етапів розвитку ЗЕД України (радянський – з 1918 р. по 1987 р.; перехідний – з 1987 р. по 1991 р.; етап незалежності – з 1991 р. по теперішній час), включає четвертий (інтеграційний – з 2008 р. по теперішній час), що дає змогу визначити основні завдання, які стоять перед державою у сфері розвитку ЗЕД на цьому етапі та визначити зміст механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграції;
– теоретико-методичний підхід до класифікації методів державного регулювання ЗЕД, який, на відміну від існуючих, систематизує правові, адміністративні та економічні методи регулювання, а також включає додаткову групу – специфічні (міжнародна реклама, інформаційна інфраструктура, консультації, підготовка фахівців у сфері ЗЕД), що дає змогу більш комплексно врахувати існуючі методи впливу на розвиток ЗЕД країни.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані теоретичні положення та підходи можуть бути використані органами державної влади при проведенні аналізу зовнішньоекономічного розвитку країни й розробці програм соціально-економічного розвитку та інших документів законодавчого і нормативного характеру. Концептуальний підхід до державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах багатовекторного розвитку ЗЕД країни реалізовано Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької облдержадміністрації в частині прогнозування показників розвитку ЗЕД регіону (довідка № 02-01-13/608 від 24 жовтня 2013 р.) (Додаток А); рекомендації щодо комплексного поєднання правових, адміністративних, економічних та запропонованих автором специфічних механізмів, а також напрями взаємодії політичних та економічних чинників регулювання ЗЕД реалізовано Запорізькою торгово-промисловою палатою в частині формування програм співробітництва з торгово-промисловими палатами інших країн (довідка № 22.2/347 від 19 вересня 2013 р.) (Додаток Б); шляхи вдосконалення фінансових методів регулювання ЗЕД (у т.ч. пропозиції щодо функціонування Агентства експортного кредитування, підвищення рівня інвестиційного клімату в країні в умовах інтеграційних процесів, рекомендації щодо напрямів та методів мінімізації тіньових процесів у сфері ЗЕД) враховувались при розробці концепції «Інвестиційна реформа» у розділі ІнвестІнфраструктура («Фонд регіонального розвитку») та ІнвестПартнерство ДБУ «Запорізький центр з інвестицій та розвитку» Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (довідка № 12-243/1 від 22 листопада 2012 р.) (Додаток В). Аналітичні розробки автора використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Державне управління», «Державна служба», «Державна економічна політика», «Державне та регіональне управління» та «Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства» у Класичному приватному університеті (довідка № 10–13 від 22 листопада 2013 р.) (Додаток Г).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто та викладено в одноосібних наукових працях. З наукової праці, опублікованої у співавторстві з Мерзляк А.В., в дисертації використані ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і конгресах: «Інституціональні зміни системи державного управління України в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства» (м. Запоріжжя, 2009 р.), «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2010 р.), «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2010, 2011 рр.), «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), «Реформування системи державного управління та державної служби» (м. Львів, 2010 р.), «Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), «Науково-практичні аспекти оптимізації управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування» (м. Запоріжжя, 2010 р.), «Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки: теорія та практика» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні» (м. Запоріжжя, 2012 р.), «Стратегия развития России до 2020 года: новые подходы, приоритеты, механизмы реализации» (г. Орел, 2012 р.), «Актуальні правові та організаційні проблеми публічного управління та судочинства» (м. Кіровоград, 2013 р.), «Формування ефективних механізмів державного управління та менеджменту в умовах сучасної економіки: теорія і практика» (м. Запоріжжя, 2013 р.).
Публікації. Основні положення дисертації та наукові результати дослідження опубліковано в 22 наукових працях загальним обсягом 7,21 авт. арк., з них: 7 – статті у фахових збірниках з державного управління, 2 – статті в іноземних виданнях, 13 – матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, із них 201 сторінка основного тексту. Робота містить 13 таблиць, 29 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел налічує 186 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є нове вирішення наукового завдання, яке полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні в умовах реалізації пріоритетних інтеграційних напрямів. Основні наукові та практичні результати полягають у такому:
1. Розкрито теоретико-методичні засади державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та здійснено аналіз наукових джерел з цього питання, що дало змогу сформулювати авторське визначення категорії «державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності» як системи управлінських заходів з боку держави, які мають законодавчий, виконавчий та контролюючий характер і спрямовані на вдосконалення показників ЗЕД країни для забезпечення інтересів вітчизняної економіки в умовах інтеграції до світового господарства. Встановлено, що механізми державного регулювання ЗЕД на сучасному етапі повинні бути спрямовані на раціоналізацію структури зовнішньоторговельного балансу, зменшення імпортної залежності шляхом активної реалізації політики імпортозаміщення, підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованих підприємств, зменшення рівня корупції та вдосконалення умов ведення бізнесу в країні, детінізацію та демонополізацію економіки країни, поліпшення інвестиційного клімату, гармонізацію національної нормативно-законодавчої бази з міжнародними вимогами.
2. Систематизовано основні методи та інструменти регулювання ЗЕД державою, які, на думку автора, можна розділити на чотири основні групи: 1) правові (передбачають розробку та дотримання національної та міжнародної нормативно-правової бази, встановлення правових режимів для іноземних суб’єктів господарювання); 2) адміністративні (інструменти регулювального типу – ембарго, дозволи, митні режими; інструменти обмежувального типу – ліцензування, квотування, валютні обмеження; приховані захисні інструменти – норми та нормативи, специфічні вимоги до товару, технічні бар’єри); 3) економічні (інструменти захисної дії – митні тарифи, митні збори; інструменти стимулювальної дії – субсидії, експортні кредити, стимули та гранти, імпортні депозити, податкові пільги, страхування, державні закупівлі, іноземне інвестування; ринкові інструменти – цінова, антимонопольна та антикорупційна політики, а також політика у сфері конкуренції); 4) специфічні (міжнародна реклама, маркетингові дослідження, інформаційна інфраструктура, консультаційне забезпечення, підготовка фахівців у сфері ЗЕД). Дослідження зарубіжного досвіду регулювання ЗЕД дало змогу виокремити аспекти, що є можливими для адаптації до сучасних українських реалій: реалізація активної політики імпортозаміщення, посилення інформаційно-аналітичної підтримки підприємств-експортерів, фінансова підтримка державного експорту шляхом розвитку системи кредитування та страхування, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного експорту.
3. Визначено зміст та складові комплексу механізмів державного регулювання ЗЕД України. З точки зору функціонального призначення механізми державного регулювання ЗЕД представлені правовим, економічним, організаційним та політичним механізмами. За суб’єктами регулювання вони розподіляються на ті, що використовуються Президентом України, органами законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування. За напрямом впливу їх можна класифікувати на три основних групи: механізми загального характеру, спрямовані на зміцнення національної економіки та її позицій у системі світового господарства; спеціальні, які стимулюють або стримують відповідні види ЗЕД; механізми, що передбачають пряме сприяння підприємствам у здійсненні ними ЗЕД. Крім того, існуючу класифікацію автором доповнено класифікаційною ознакою «об’єкт регулювання», у межах якої пропонується розрізняти механізми регулювання зовнішньої торгівлі, іноземних інвестицій, валютних та боргових, а також інтеграційних процесів у країні.
4. Здійснено оцінку стану нормативно-правового та адміністративного забезпечення регулювання ЗЕД України, на підставі чого встановлено, що результативність застосування кожного із нормативно-правових актів значною мірою залежить від внутрішньої макроекономічної ситуації та інституціонального середовища. Контроль за окремими видами міжнародних операцій може бути ефективним відносно обмеження обсягу або зміни структури кожної з них лише на короткий час, а згодом суб’єкти ринку знаходять способи уникнути регулювання і виконують ті самі операції за допомогою методів, що не підлягають контролю.
5. Розкрито сучасні тенденції ЗЕД, які свідчать про те, що як в експорті, так і в імпорті України стабільно найбільша частка припадала на торгівлю з країнами СНД. У 2012 р. з-поміж цих держав найбільші обсяги торгівлі товарами здійснювались Україною з країнами, що входять до складу Митного союзу: Російська Федерація (25,6% загального обсягу експорту та 32,4% імпорту), Білорусь (3,3% експорту та 6% імпорту), Казахстан (3,6% експорту та 1,8% імпорту). Щодо європейського вектора, то головними партнерами нашої держави серед країн ЄС і за експортом, і імпортом товарів у 2012 р., як і в попередні роки, залишаються Польща (2576,2 та 3567,1 млн. дол. США), Італія (2480 та 2234,6 млн. дол. США) та Німеччина (1645 та 6807,1 млн. дол. США). Аналіз частки експорту у ВВП, яка в Україні при рівні номінального ВВП у розмірі 176,3 млрд. дол. США в 2012 р. становила 46,7% (у 2011 – 49,8%, у 2009 – 42,1%, у 2007 – 44,8%), дав усі підстави визнати економіку України експортоорієнтованою та відкритою. Таким чином, комплексний аналіз ЗЕД в Україні засвідчив, що на сьогодні особливого значення набувають проблеми надмірної відкритості національної економіки, імпортної залежності країни, занепад експортоорієнтованих виробництв, втрачання конкурентних позицій вітчизняними експортерами на зарубіжних ринках через низький рівень конкурентоспроможності продукції та нераціональне використання своїх виробничих можливостей.
6. Обґрунтовано концептуальний підхід до державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах її багатовекторного розвитку, важливим етапом реалізації чого є забезпечення виконання стратегії розвитку ЗЕД України з метою: захисту вітчизняної економіки від іноземної конкуренції, сприяння реалізації інтересів українських експортерів на зовнішніх ринках, вдосконалення структури зовнішньої торгівлі, стимулювання експорту і контроль імпорту, протидії товарній експансії та демпінгу з боку зарубіжних товаровиробників, раціонального використання транзитних можливостей країни, стимулювання розвитку виробництва, підвищення конкурентоспроможності підприємств-суб’єктів ЗЕД, імпортозаміщення товарів і технологій, поліпшення інвестиційного клімату в країні, посилення державного контролю і регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів і суб’єктів господарювання тощо. Державні механізми реалізації стратегії розвитку ЗЕД в Україні мають стати засобами реалізації таких пріоритетних напрямів, як: державна стратегія розвитку експорту, державна стратегія імпортозаміщення, державна стратегія залучення інвестицій.
7. Розроблено шляхи вдосконалення інституціонального забезпечення державного регулювання ЗЕД України, серед яких особливого значення набуває внесення змін до його структури, зокрема повернення торговельно-економічних місій до підпорядкування Міністерству економічного розвитку і торгівлі, що дасть змогу поєднати політичні та економічні цілі регулювання ЗЕД. Цей підхід спирається на поняття економічної вигоди держави та окремих суб’єктів від зовнішньополітичної діяльності, пріоритет пошуку нових ринків, допомогу в налагодженні бізнес-контактів, збільшення питомої ваги експорту в торгових операціях, що дасть змогу не лише враховувати геополітичні та інтеграційні цілі, але й розвивати економічну складову зовнішньої політики. Крім того, запропоновано створити спеціальну інституцію – Агентство експортного кредитування, що сприятиме вдосконаленню функціонування системи фінансово-кредитних установ та стимулюванню виходу вітчизняних підприємств на зовнішні ринки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко Л.В. Застосування механізмів співробітництва в Європейській політиці сусідства : дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 «Механізми державного управління» / Акуленко Любов Володимирівна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2012. – 219 c.
2. Бакуменко В.Д. Теоретико-методологічні засади формування державно-управлінських рішень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Бакуменко Валерій Данилович ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 36 с.
3. Балабанов И.Т. Внешнеэкономические связи : учеб. пособ. / И.Т. Балабанов, А.И. Балабанов. – М. : Финансы и статистика. – 512 с.
4. Батченко Л.В. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика сучасного менеджменту / [Батченко Л.В., Дроздова Г.М., Дятлова В.В. та ін.]. – Донецьк : Норд-Прес, 2005. – 244 с.
5. Бікулов Д.Т. Державне регулювання товарних ринків в Україні / Д.Т. Бікулов // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво». – 2005. – № 6. – С. 13–18.
6. Бікулов Д.Т. Механізми державного регулювання ринків (на прикладі ринків металургійної продукції) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Бікулов Дамір Тагірович ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2007. – 20 с.
7. Бікулов Д.Т. Роль місцевого самоврядування у розвитку інвестиційної привабливості територій / Д.Т. Бікулов // Держава та регіони. Сер.: Державне управління. – 2013. – № 1. – С. 122–125.
8. Бікулов Д.Т. Тіньова економіка в контексті місцевого самоврядування / Д.Т. Бікулов // Держава та регіони. Сер.: Державне управління. – 2013. – № 3. – С. 96–101.
9. Біла С.О. Структурна політика в системі державного регулювання економіки в умовах суспільної трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : спец. 25.00.05 «Галузеве управління» / Біла Світлана Олексіївна ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2002. – 36 с.
10. Білинська М.М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Білинська Марина Миколаївна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2004. – 36 с.
11. Большой экономический словарь / под. ред. А.Н. Азрилияна. – 4-е изд., доп. и перераб. – М. : Институт новой экономики, 1999. – 1248 с.
12. Борисенко О.П. Комплексний підхід до систематизації методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності / О.П. Борисенко // Економіка та держава. – 2012. – № 12. – C. 115–117.
13. Войтович Р.В. Вплив глобалізації на систему державного управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Войтович Радмила Василівна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2009. – 36 с.
14. Волинець Є.С. Механізми формування та реалізації стратегії міжрегіональної інтеграції в Україні : дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 «Механізми державного управління» / Волинець Євгенія Сергіївна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – О., 2011. – 20 с.
15. Воротін В.Є. Реалізація напрямів вступу України до СОТ в умовах глобальних ринкових трансформацій / В.Є. Воротін // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2002. – № 3. – С. 193–200.
16. Воротін В.Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Воротін Валерій Євгенович ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2003. – 36 с.