СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР ЯК СУБ’ЄКТ ВИКОНАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО УВ’ЯЗНЕННЯ ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КИРИЛЮК ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 343.819.3

СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР ЯК
СУБ’ЄКТ ВИКОНАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО УВ’ЯЗНЕННЯ ТА
КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Джужа Олександр Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА ВИКОНАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО УВ’ЯЗНЕННЯ ТА ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ В СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ 12
1.1. Історично-правові передумови становлення слідчого ізолятора як суб’єкта виконання запобіжного заходу у виді ув’язнення під варту та покарання у виді позбавлення волі 12
1.2. Попереднє ув’язнення та відбування покарання у слідчому ізоляторі як специфічні інститути державного примусу 26
1.3. Застосування попереднього ув’язнення та тримання засуджених до позбавлення волі в пенітенціарних установах закритого типу (міжнародний досвід) 44
Висновки до розділу 1 59
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ЗАСАДИ, РЕЖИМ Й УМОВИ ТРИМАННЯ УВ’ЯЗНЕНИХ ПІД ВАРТУ В СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ 64
2.1. Правовідносини у сфері виконання попереднього ув’язнення в слідчому ізоляторі 64
2.2. Правове становище та режим тримання ув’язнених як запобіжний захід у слідчому ізоляторі 83
2.3. Умови тримання ув’язнених у слідчому ізоляторі 107
Висновки до розділу 2 120
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ, ЗАЛИШЕНИХ У СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ ДЛЯ РОБОТИ З ГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ 123
3.1. Характеристика правовідносин та правового статусу засуджених, залишених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування 123
3.2. Режим відбування покарання засудженими, залишеними в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування 133
3.3. Суспільно корисна праця та соціально-виховна робота із засудженими, залишеними в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування 149
3.4. Удосконалення правового регулювання діяльності слідчих ізоляторів у сучасних умовах реформування пенітенціарної системи 163
Висновки до розділу 3 177
ВИСНОВКИ 180
ДОДАТКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 230

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДДУПВП Державний департамент України з питань виконання покарань
ДПтС Державна пенітенціарна служба
ДКВС Державна кримінально-виконавча служба
КВК Кримінально-виконавчий кодекс
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
НКВС Народний комісаріат внутрішніх справ
НКЮ Народний комісаріат юстиції
МВС Міністерство внутрішніх справ
СІЗО Слідчий ізолятор
п. пункт
ст. стаття
ч. частина

ВСТУП
Актуальність теми. Оптимізація Державної пенітенціарної служби України на сучасному етапі розвитку країни є відповідним утіленням стратегічного курсу державної кримінально-виконавчої (пенітенціарної) політики в напрямі її соціальної переорієнтації з урахуванням міжнародних стандартів щодо дотримання принципів законності, гуманізму, демократизму та соціальної справедливості в контексті сучасної пенітенціарної доктрини у сфері виконання покарань та іншого примусового виконання рішень суду, а також адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу .
Відповідно до законодавства України, функції виконання попереднього ув’язнення під варту та кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк покладено на СІЗО.
За даними ДПтС, сьогодні в її підпорядкуванні перебуває 320 тис. осіб, з яких 156,4 тис. – у СІЗО та установах виконання покарань, 162,7 тис. – на обліку кримінально-виконавчої інспекції. Діяльність 184 установ виконання покарань та СІЗО, 703 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції та 25 територіальних органів управління забезпечує близько 48 тис. персоналу при штатній чисельності 51,9 тис. посад 1.
Сьогодні склалася складна ситуація з розміщенням осіб, узятих під варту і засуджених у СІЗО (із 32 діючих СІЗО 14 збудовано понад 100 років тому,
5 – понад 200 років, 26 розташовано в центральних частинах міст, що ускладнює реалізацію заходів з покращення умов тримання, недосконалість законодавства щодо попереднього ув’язнення, моральна та фізична застарілість понад 80 % медичного обладнання, неефективність лікування осіб, які перебувають під вартою та засуджених у СІЗО, – усе це не відповідає чинному законодавству та вимогам міжнародно-правових актів). Понад наявні місця в СІЗО тримають 2,6 тис. осіб, узятих під варту, а також 310 засуджених до довічного позбавлення волі, яких неможливо перевести до установ виконання покарань через перевантаження секторів максимального рівня безпеки 2; 3.
Широке коло питань, пов’язаних із застосуванням заходів процесуального примусу у виді попереднього ув’язнення під варту, розглядали такі вчені, як: М.С. Алексєєв, Л.Б. Алексєєва, В.П. Божев, Б.О. Галкін, Ю.М. Грошевой, В.Г. Дєєв, А.Я. Дубинський, Л.М. Лобойко, В.М. Батюк, О.Д. Буряков, І.М. Гуткін, В.О. Давидов, Б.О. Дєнєжкін, П.П. Якимов, А.Н. Ахпанов, М.С. Брештін, З.Д. Єнікєєв, З.З. Зіяатуллін, Г.П. Івлієв, З.Ф. Ковріга, В.М. Корнуков, Ф.М. Кудін, В.С. Чистякова, В.В. Рожнова. Їх праці присвячено проблемам теоретичного дослідження кримінально-процесуального характеру.
Вітчизняні та зарубіжні вчені, як: О.В. Беца, В.Ф. Бичков, І.Г. Богатирьов, П.А. Воробей, О.М. Джужа, Н.Д. Дурманов, В.В. Коваленко, О.Г. Колб,
Л.Д. Кудінов, М.О. Ліненко, С.Я. Лихова, О.В. Масліхін, М.П. Мелентьєв,
О.М. Міндадзе, М.І. Мельник, В.О. Корчинський, О.М. Костенко,
А.Л. Ременсон, В.І. Осадчий, М.О. Стручков, А.Х. Степанюк, В.М. Трубніков, С.Я. Фаренюк, В.І. Шакун досліджували окремі питання, пов’язані з інститутами попереднього ув’язнення та кримінального покарання. Однак вони не розглядали комплексно проблему СІЗО як суб’єкта виконання попереднього ув’язнення як запобіжний захід, а також як суб’єкта виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо категорії засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування. Саме тому існує потреба в подальшому дослідженні юридичної природи цих правових явищ та удосконаленні організаційно-правових засад функціонування СІЗО як суб’єкта виконання судових рішень у цій сфері правовідносин 4; 5.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний з науковим забезпеченням процесу реалізації положень КК та КВК України щодо Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 р., указів Президента України «Про Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України» від 25 квітня 2008 р. № 401/2008, «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 6, «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 6 квітня 2011 р. № 395/2011 7, «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України» від 6 квітня 2011 р. № 394/2011 8, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту» від 13 серпня 2006 р. № 1090.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне розроблення найбільш важливих теоретичних і практичних питань щодо виконання попереднього ув’язнення під варту та відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі в умовах СІЗО як установи закритого типу, а також формування на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та практики його застосування.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– визначити сучасний стан наукового розроблення соціально-правової природи виконання СІЗО попереднього ув’язнення та покарання у виді позбавлення волі;
– на основі вітчизняного й зарубіжного досвіду вивчити в соціально-історичному та правовому аспектах процес становлення і розвитку СІЗО як пенітенціарної установи закритого типу, визначити його місце в кримінально-виконавчій системі та правовий статус;
– надати порівняльну характеристику інститутів державного примусу у виді попереднього ув’язнення та кримінального покарання, що діють у межах СІЗО;
– розкрити зміст правовідносин, що мають місце під час виконання запобіжного заходу у виді попереднього ув’язнення в СІЗО;
– визначити специфічні ознаки та надати авторське поняття правового становища, режиму й умов тримання ув’язненого під варту в СІЗО;
– з’ясувати структуру правовідносин та особливості правового статусу засуджених до позбавлення волі, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування;
– надати авторське поняття та визначити зміст режиму і засобів його забезпечення в СІЗО щодо категорії засуджених до позбавлення волі, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування;
– розкрити специфіку умов праці та соціально-виховної роботи в СІЗО щодо категорії засуджених до позбавлення волі;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України з питань правового регулювання виконання попереднього ув’язнення та покарання у виді позбавлення волі в СІЗО.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері виконання попереднього ув’язнення та кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк у СІЗО.
Предмет дослідження – СІЗО як суб’єкт виконання попереднього ув’язнення та кримінального покарання у виді позбавлення волі.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод, що використано для надання можливості дослідження теоретичного і практичного освоєння дійсності, пов’язаної із складними соціальними процесами застосування державного примусу (підрозділи 1.2, 2.1). За допомогою формально-логічного методу надано характеристику загальної тенденції законодавства у сфері регулювання питань як у системі виконання покарань загалом, так і в системі СІЗО зокрема, розроблено структурно-логічну схему побудови змісту дисертації, визначено пріоритетні питання розгляду проблем, окреслених у рамках об’єкта та предмета дослідження, відповідно до його мети й завдань (розділи 1–3). Історичний метод надав можливість виявити закономірності виникнення і становлення інституту попереднього ув’язнення в СІЗО та виконання цими установами покарання у виді позбавлення волі, дослідити соціально-правову природу цього явища, порядок й умови тримання ув’язнених та засуджених у цій поліфункціональній установі (підрозділ 1.1). Використання порівняльно-правового методу дало змогу під час аналізу зарубіжного досвіду і вітчизняних нормативно-правових актів щодо застосування попереднього ув’язнення й тримання засуджених до позбавлення волі в аналогічних пенітенціарних установах закритого типу співставити характерні спільні підходи та виявити розбіжності у вирішенні цих проблем як у законодавстві, так і в пенітенціарній практиці (підрозділ 1.3). За допомогою системно-структурного методу визначено соціально-правову природу інститутів а) попереднього ув’язнення і правовідносин, які мають місце у цій сфері, б) покарання у виді позбавлення волі та правовідносин, що діють під час виконання СІЗО функцій виправної колонії стосовно засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування (підрозділ 1.2). Застосування соціологічних та статистичних методів (інтерв’ювання, анкетування) забезпечило можливість здійснення аналізу відбування під вартою осіб, яких тримають у СІЗО як запобіжний захід, та засуджених до позбавлення волі, а також дисциплінарної практики й інших правозастосовних дій щодо цих осіб з боку адміністрації СІЗО залежно від їх правового статусу та поведінки в СІЗО (підрозділи 2.3, 3.2, 3.3).
Емпіричну базу дисертації становлять результати конкретно-соціологічних досліджень щодо специфіки її об’єкта та предмета шляхом опитування й анкетування 826 респондентів, у тому числі: ув’язнених під варту як запобіжний захід – 458; представників персоналу СІЗО – 122; засуджених до позбавлення волі – 246, що дало змогу удосконалити низку нормативно-правових актів та порядок тримання різних категорій контингенту ув’язнених під варту й засуджених у СІЗО. При підготовці дисертації автор використовував власний досвід роботи у ДПтС України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним з перших комплексних досліджень в Україні щодо проблем, пов’язаних з виконанням СІЗО одночасно двох функцій державного примусу: запобіжної у виді попереднього ув’язнення під варту за вмотивованим рішенням (постановою, ухвалою) суду і покарання у виді позбавлення волі на певний строк за вироком суду, що набрав законної сили.
У роботі висунуто та обґрунтовано низку нових у концептуальному плані та значущих для юридичної практики положень, а саме:
вперше:
– доведено, що правовий інститут виконання СІЗО подвійної функції – попереднього ув’язнення і кримінального покарання є виявом державної волі, визначеної у складових елементах кримінально-правової, кримінально-процесуальної, кримінально-виконавчої та кримінологічної політики України;
– обґрунтовано, що спільна практика виконання попереднього ув’язнення і покарання у виді позбавлення волі сьогодні виступає як залишкове явище «поліфункціональності» місць позбавлення волі;
– доведено, що інститут попереднього ув’язнення і відповідні правовідносини являють собою правове утворення, а не окрему галузь права;
– визначено диференційовану систему правовідносин (кримінально-правового, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого характеру) як особливий різновид суспільних відносин, пов’язаних з виконанням попереднього ув’язнення, що надало змогу запропонувати внести доповнення до кримінального закону (ст. 38 КК України) стосовно затримання та взяття під варту особи, яка вчинила злочин;
удосконалено:
– теоретичне визначення правовідносин та правового статусу особи, взятої під варту, як системи процесуальних і спеціальних прав та обов’язків;
– визначення поняття та особливостей режиму тримання (ізоляції, нагляду, охорони) у СІЗО ув’язнених під варту;
– класифікаційну систему та порядок розміщення ув’язнених під варту в СІЗО;
– поняття правовідносин держави і засуджених до позбавлення волі, залишених для роботи з господарського обслуговування, а також характеристику правового статусу цієї категорії осіб;
– зміст критеріїв, визначених ст. 89 КВК України щодо відбору засуджених, залишених у СІЗО для господарських робіт;
дістали подальший розвиток:
– пропозиції щодо шляхів покращення діяльності СІЗО та приведення умов тримання ув’язнених і засуджених відповідно до вимог міжнародних стандартів та Європейських пенітенціарних правил;
– елементи режиму в СІЗО щодо категорії засуджених, залишених для робіт з господарського обслуговування, зокрема його складових – ізоляції, нагляду та охорони.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:
– правотворчій сфері – при підготовці проектів законів, зокрема, КК, КВК України, законів України «Про попереднє ув’язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу» та інших, а також підзаконних відомчих нормативно-правових актів (акти впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 14 червня 2011 р. № 04-19/14-1194 та від 29 червня 2011 р.
№ 04-19/14-1346);
– правоохоронній діяльності – як науково обґрунтовані заходи щодо удосконалення режиму тримання, працевлаштування, соціально-виховної та профілактичної роботи, комунально-побутового і медико-санітарного забезпечення ув’язнених та засуджених у СІЗО (акт впровадження Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області від 27 квітня 2010 р.);
– навчальному процесі – для підготовки навчально-методичних і наукових видань та забезпечення різних форм занять з курсу кримінально-виконавчого права України (акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 15 квітня 2010 р.);
– науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальшого розроблення проблем, пов’язаних з попереднім ув’язненням під варту й триманням засуджених у поліфункціональних установах закритого типу – СІЗО (центрах попереднього ув’язнення), що є суб’єктами виконання запобіжного заходу у виді взяття під варту та покарання у виді позбавлення волі (акт впровадження Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю Ради національної безпеки і оборони від 8 червня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора. У підручнику «Кримінально-виконавче право» автором підготовлено розділ 18 «Попереднє ув’язнення як специфічний інститут державного примусу» (0,3 д.а.).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднено на чотирьох наукових конференціях, зокрема: «Принципи гуманізму та верховенства права як умова розвитку демократичної, соціальної, правової держави (пам’яті професора В.В. Копєйчикова)» (м. Київ, 2008); «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (м. Київ, 2009); «Юридична наука на шляху розбудови правової держави в Україні» (м. Київ, 2010); «Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України» (м. Київ, 2011); «Історичні передумови становлення слідчого ізолятора поліфункціональною установою закритого типу» (м. Бровари, 2011).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено в 11 публікаціях, серед яких п’ять наукових статей опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань з юридичних наук, п’ять статей – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також один розділ – у підручнику.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробленні таких основних положень:
1. Розкрито специфічну соціально-правову природу СІЗО як державної інституції закритого типу, поява якої зумовлена доволі тривалим і складним процесом еволюції кримінально-виконавчої системи і є результатом історичного етапу формування поліфункціональності місць позбавлення волі в періоди Російської імперії, Радянського Союзу та незалежної України.
2. Сформульовано визначення інституту попереднього ув’язнення як правове утворення в межах кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого права із складною правовою природою, яке одночасно може бути предметом дослідження різних галузей права і наукового знання. Одночасно за своїми цілями й ознаками цей державний примус відрізняється своєю зовнішньою формою і змістом від кримінального покарання, у т. ч. від того, яке реалізується в СІЗО щодо засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування.
3. Зазначено, що в пенітенціарних системах ближнього і дальнього зарубіжжя існує принцип роздільного тримання засуджених й ув’язнених під варту, однак, як і в Україні, у Росії, Молдові, Азербайджанській Республіці, республіках Білорусь, Казахстан, Таджикистан поряд з триманням ув’язнених у СІЗО виконуються покарання відносно засуджених. В Японії, Швейцарії, Великій Британії, Фінляндії, на Кубі СІЗО відсутні (у тюрмах тримають як засуджених, так і підслідних). Надається перевага досвіду Швеції, у якій система покарань не пов’язана із системою СІЗО. Запропоновано привести відповідно до Закону України «Про попереднє ув’язнення» назву цієї установи й замінити назву «cлідчий ізолятор» на «центр попереднього ув’язнення», оскільки персонал, який працює в цій установі, не виконує слідчих дій, а забезпечує тримання ув’язнених під варту та засуджених.
4. Розкрито юридичний зміст правовідносин у сфері виконання попереднього ув’язнення як форми реалізації одного з етапів кримінально-правової відповідальності у виді кримінально-процесуальної санкції, виконання якої покладено на СІЗО як спеціальну установу закритого типу. Визначено поняття правовідносин, пов’язаних з виконанням запобіжного примусу у виді попереднього ув’язнення, як особливого різновиду суспільних відносин, що являють собою взаємопов’язаний комплекс державно-владних відносин суб’єктів судової та правоохоронної діяльності в межах встановленої законом компетенції, юридичних прав та обов’язків щодо вирішення від імені держави індивідуально-конкретних, кримінально-процесуальних і кримінально-виконавчих ситуацій та окремих справ відносно осіб, узятих під варту.
5. Запропоновано внести до ст. 38 КК України «Затримання особи, що вчинила злочин» таке положення: «Держава в особі правоохоронних органів та виключно за рішенням суду з метою забезпечення кримінального судочинства щодо реалізації процесу переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності особи, підозрюваної чи обвинувачуваної у вчиненні злочину, підсудної чи засудженої, стосовно якої вирок не вступив у законну силу, має право на застосування запобіжного заходу у виді попереднього ув’язнення під варту, порядок й умови якого регламентуються кримінально-процесуальним законодавством та Законом України «Про попереднє ув’язнення». Доцільність цього нововведення обґрунтовано необхідністю правового узгодження підстав щодо застосування попереднього ув’язнення, його наслідків та можливостей зарахування до строку покарання у виді позбавлення волі.
6. Сформульовано поняття правового статусу особи ув’язненої під варту в СІЗО, її соціально-юридичні ознаки, ядром якого є сукупність суб’єктивних кримінально-процесуальних та спеціальних (пенітенціарних) прав й обов’язків, а також юридичних гарантій їх реалізації, внесено відповідні пропозиції щодо змін та доповнень до Закону України «Про попереднє ув’язнення».
7. Визначено, що режим у СІЗО для категорії ув’язнених під варту – це встановлений нормами законодавства України порядок і правила відбування ув’язненими запобіжного заходу та виконання законних розпоряджень адміністрації установ попереднього ув’язнення щодо забезпечення функцій державного примусу в інтересах кримінального судочинства, законності і правопорядку та безпеки під час виконання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
8. Розроблено класифікаційну систему критеріїв щодо роздільного тримання ув’язнених під варту за відповідними критеріями. Обґрунтовано недоцільність сумісного тримання неповнолітніх ув’язнених з дорослими та запропоновано внести зміни до ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо неможливості такого сумісного тримання, оскільки воно суперечить пункту 18.8 Європейських пенітенціарних правил.
9. З метою оптимізації виховної роботи та індивідуальної профілактики щодо осіб, ув’язнених під варту в СІЗО, запропоновано передбачити в Законі України «Про попереднє ув’язнення» обов’язкове надання відомостей стосовно ув’язнених і засуджених органами внутрішніх справ щодо їх попередньої антисоціальної поведінки, а також передбачити спеціальну норму: «Виховна та профілактична робота з особами, які тримаються в місцях попереднього ув’язнення». Визначено, що більшість (68,1 %) осіб, які перебувають під вартою, висловлюються про тяжкі умови тримання в СІЗО.
10. Показано особливості правовідносин та правового статусу засуджених до позбавлення волі, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування. Акцентовано увагу на тому, що Закон України «Про попереднє ув’язнення» не містить норм, які регулюють цю сферу відносин, пов’язаних з виконанням покарання засуджених. Водночас КВК України 2003 р. в цьому разі також не регулює специфіку правовідносин і правовий статус засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, крім ст. 89 КВК України, що регламентує порядок залишення цих засуджених у СІЗО.
11. Розкрито особливості режиму й умов тримання засуджених у СІЗО та з’ясовано, що до цієї категорії засуджених не застосовують заходів стягнення у виді переведення в приміщення камерного типу, відсутня практика поміщення в карцер (за вчинення грубих чи систематичних порушень цих засуджених етапують до виправних колоній відповідного рівня безпеки). Більша частина опитаних (69,11 %) вважає, що в них є як права, так й обов’язки. 89,67 % зазначили про те, що мають наміри дотримуватися вимог режиму.
12. Доведено на основі емпіричних і теоретичних досліджень наявність специфічних ознак виховної роботи із засудженими господарської обслуги в СІЗО, її відмінності від виховного впливу у виправних колоніях. Особливості виховної роботи існують на підґрунті морально-психологічного становища, зумовленого наявністю кримінального середовища, специфічних взаємостосунків, що впливає на характеристику особи засудженого. З боку цієї категорії засуджених не чиниться опору виховному впливу (57,31 % цих осіб є членами самодіяльних організацій). У СІЗО застосовують заходи щодо нейтралізації впливу на засуджених господарської обслуги з боку кримінальних «авторитетів», проводять зустрічі із священиками. Запропоновано внести доповнення до КВК України ст. 149-4 «Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі, залишеними в СІЗО чи направленими у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування».
13. Аргументовано доцільність внесення змін та доповнень до Закону України «Про попереднє ув’язнення», які стосуються диференціації його окремих частин, зокрема щодо визначення поняття попереднього ув’язнення та категорій осіб, яких тримають у СІЗО, мети і завдань, принципів та підстав виконання попереднього ув’язнення, поняття установи попереднього ув’язнення, її компетенції, а також до змісту ст. 6–9, 15, 18.
14. Запропоновано здійснити перегляд чинної нормативно-правової бази колишнього Державного департаменту України з питань виконання покарань та привести її у відповідність з указами Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010, «Про затвердження положення про Державну пенітенціарну службу України» від 6 квітня 2011 р. № 394/2011, «Про затвердження положення про Міністерство юстиції України» від 6 квітня 2011 р. № 395/2011, що регулює діяльність СІЗО з урахуванням компетенції ДПтС України. Розроблено проект Положення «Про центр попереднього ув’язнення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лісіцков О. В. Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України // Збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (ДПтС, НАВС, Київ 4 трав. 2011 р.). – К., 2011. – С. 3–7.
2. Статистичний збірник. – К. : Держ. комітет статистики., 2008. – С. 83.
3. Лісіцков О. В. Державна пенітенціарна служба України: сьогодення та перспективи. Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 4 трав. 2011 р.). – К., 2011. – С. 5–6.
4. Конституція України (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV від 8 груд. 2004 р.). – К. : Велес, 2006. – Ст. 1.
5. Стручков Н. А. Необходима реформа исправительно-трудового законодательства / Н. А. Стручков, И. В. Шмаров, А. С. Михлин // Социалисти¬ческая законность. – 1988. – № 7. – С. 18.
6. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 груд. 2010 р. № 1085/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.president.gov.ua/documents/12584.html.
7. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України : Указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. № 395/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/0/34589.
8. Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України : Указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. № 394/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.president.gov.ua/documents/13364.html.
9. Сводъ учрежденій и установь о содержащихся под стражею и о ссыльных // Сводъ законов Россійской Имперіи 1842 года. – Санкт-Петербург. –1842. – Т. 14. – Уставы благочіния. – С. 1–29, 102, 122–125-9, 261–262.
10. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України. – 1998 – С. 209.
11. Гернет М. Н. Отчет Главного Тюремного управления за 1900 год. // История царской тюрьмы. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1961. – Т. 3. –1961. – С. 380.
12. Тюремный вестник. – 1894. – № 11. – С. 257.
13. Органы и войска МВД России (Краткий исторический очерк). – М. : Объединённая редакция МВД России, 1996. – С. 122.
14. Общая тюремная инструкция. Тюремный вестник. Февраль 1916 г. Приложение. – М., 1916. – 64 с.
15. Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ) Ф.7420. Оп.1, Д 122.Л.48 Цит.по Детков М.Г. Содержание пенитенциарной политики Российского государства и её реализация в системе исполнения в виде лишения свободы в период 1917–1930 годов. – М., 1992. – С. 23.
16. Тюремное дело в РСФСР. Отчет Центрального карательного отдела НКЮ VII съезда Советов. – М., 1920. – С. 1+2.
17. Сборник установлений РСФСР (СУ РСФСР). – 1917. – № 9. – Ст. 146.
18. Сборник материалов по исправительно-трудовому делу УССР. –Харьков, 1927. – 110 с.
19. Халецкий А. М. Середа рецидивистов и тюремные пережитки в Допрах / А. М. Халецкий // Проблемы преступности и пенитенциарная практика. –Харьков, 1931.– С. 129–147.
20. Жжонов Г. Кресты / Г. Жжонов // Ветеран. – 1989. – № 2. – С. 19.
21. Земеков В. Н. ГУЛГ (историко-социологический аспект) /
В. Н. Земеков // Социологические исследования. – 1981. – № 7.
22. Уголовно-исполнительное право России. Под ред. Шмарова И. В. – 1997. – С. 81.
23. Кримінально-виконавче право України / за заг. ред. О. М. Джужи. – К., 2002. – С. 176.
24. Познишев С. В. Очерки тюрьмоведения / Познишев С. В. – М., 1915. С. 39–40.
25. Курс исправительно-трудового права: Проблемы Особенной части. – М., 1985. – С. 3–13.
26. Кримінально-виконавчий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1129-15.
27. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30 черв. 1993 р. (із змінами від 2005 р.) Відомості Верховної Ради України № 35 ст. 360.
28. Про Державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23 черв. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2713-15.
29. Линенко Н. А. Административно-правовой статус следственных изоляторов (функционально-структурный аспект) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд.юрид.наук : 12.00.07 – административне право и процесс; финансовое право; информацийне право / Н. А. Линенко. – К., 1987. – С. 8–9.
30. Миндадзе О. Н. Правовое регулирование исполнения предвари¬тель¬ного заключения под стражу : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 – уголовное право и криминология ; исполнительно-трудовое право / Омар Николаевич Миндадзе. – Харьков, 1991. – С. 57.
31. Кримінально-процесуальний кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
32. Європейські пенітенціарні Правила, Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ. – Амстердам, –К., 1996. – С. 169.
33. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1966. –
С. 33–34.
34. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. Наука логики. – М., 1974 – С. 521.
35. Наумов А. В. Применение уголовно-правовых норм / Наумов А. В. – Волгоград, 1973. – 100 с.
36. Ретюнских И. С. Уголовное осуждение к лишению свободы с обязательным привлечением осужденных к труду / Ретюнских И. С. – Воронеж, 1977. – 48 с.
37. Багрий-Шахматов Л. В. Система наказаний по советскому уголовному праву, их классификация и правовое регулирование исполнения : дис. доктора юрид. наук : 12.00.08 – уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право / Леонид Вавильевич Багрий-Шахматов. – Минск, 1969. – 220 с.
38. Ильенко Э. В. Диалектическаял логика: Очерки истории и теории / Ильенко Э. В. – 2-е изд.. – М., 1986. – 490 с.
39. Васильев А. М. Правовые котегории: Методологические аспекты разработки категорий теории права / Васильев А. М. – Юрид. лит.,
1976. – 264 с.
40. Йоффе О. С. Структурне подразделения системы права (на материалах гаражданского права) / О. С. Йоффе // Ученые записки ВНИИ СЗ. – М., 1968. –Вып. 14. – С. 45–60.
41. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / за ред. В. В. Копейчикова. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.
42. Владимиров В. А. Советская уголовная политика и ее отражение в действующем законодательстве / В. А. Владимиров, Ю. И. Алтухов. – М., 1979. – С. 7–9.
43. Загородников Н. И. Направления изучения советского уголовного права / Н. И. Загородников, Н. А. Стручков // Советское государство и право. – 1980. – № 7. – С. 4.
44. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук : спец. : 12.00.08. Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право / Фріс П. Л. – К., 2005. – С. 17–18.
45. Кримінально-виконавче право України : підруч. / О. М. Джужа,
І. Г. Богатирьов, О. Г. Колб та ін.. – К. : Атіка, 2010. – С. 23–24.
46. Правоохранительные органы : учебник для вузов / под ред. проф. К. Ф. Гуценко. – М., 1995. – С. 2–4.
47. Гегель Г. В. Ф. Феноменологія Духа / Гегель Г. В. Ф. – М., 1959. – С. 256–258.
48. Соловьев Э. Ю. Понятие права у Канта и Гегеля с точек зрения русской традиции и современности / Э. Ю. Соловьев // Судьбы гегельянства. – М., 2000. – С. 278–284.
49. Ременсон А. Л. Теоретические вопросы исполнения лишения свободы и перевоспитания заключенных : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08. Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право / А. Л. Ременсон. – Томск, 1965. – 20 с.
50. Маслихин А. В. Следственный изолятор как место предваритель¬ного заключения / Маслихин А. В. – Рязань, 1976. – С. 3–4.
51. Ильина Л. В. Пределы нравственной допустимости уголовно-процессуального принуждения / Л. В. Ильина, В. А. Похмелкин // Правовое принуждение в борьбе с преступностью : межвуз. сб. науч. тр. – М., 1989. –
С. 31–38.
52. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса /
Строгович М. С. – М., 1968. с. 283. – Т. 1. – М., 1968. – 283 с.
53. Петрухин И. Л. Заключение под стражу как мера пресечения (проблемы гуманизации) / И. Л. Петрухин // Правоведение. – 1988. – № 4. – С. 67–74.
54. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Беккариа Ч. – М., 1939. – 260 с.
55. Загальна декларація прав людини (Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї від 10 груд. 1948 р. // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам – К., 1996. – С. 7.
56. Бычков В. Ф. Понятие правового положення лиц, содержащихся под стражей в порядке меры пресечения / Бычков В. Ф. – Рязань, 1988. – С. 65–70.
57. Кудинов Л. Д. Процессуальные основания, условия и цели предварительного заключения под стражу / Л. Д. Кудинов // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1981. – Вып. 41. – С. 57–64.
58. Даньшина Л. И. Правовые и организационные вопросы исполнения предварительного заключения под стражу : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.08 – уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право / Л. И. Даньшина. – М., 1980. – 16 с.
59. Даньшина Л. И. Меры пресечения при производстве по уголовному делу / Даньшина Л. И. – М., 1991. – 260 с.
60. Маслихин А. В. Правовое регулирование исполнения предваритель¬ного заключения под стражу : учеб. пособие / А. В. Маслихин, О. Н. Миндадзе. – Рязань, 1988. – С. 8–9.
61. Артамонов В. П. Наука советского исправительно-трудового права / Артамонов В. П. – М., 1974. – 120 с.
62. Стручков Н. А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы особенной части / Стручков Н. А. – М., 1985. – С. 6.
63. Булатов Б. Б. О предмете процессуально-исполнительного права /
Б. Б. Булатов, В. И. Горобцов //сб. науч. тр. – Омск : Ом. высш. шк. милиции, 1987. – С. 109–144.
64. Монтескье Ш. О духе законов. Избранные произведения /
Монтескье Ш. – М., 1955. – 660 с.
65. Алексеев С. С. Общая теория права / Алексеев С. С. – М., 1982. – Т. 2. – 1982. – 231 с.
66. Михлин А. С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания / Михлин А. С. – М., 1982. – 120 с.
67. Матеріали Європейського Парламенту: Резолюція стосовно умов тримання ув’язнених в Європейському Союзі // Офіційний журнал Європейського Співробітництва, 17 грудня 1999 р. Аналітичне дослідження: Право і практика попереднього ув’язнення : зб. матеріалів. – № 3. – К.,
2008. – С. 11.
68. Зелена Книга Європейського Союзу про взаємне визнання заходів по контролю без позбавлення волі в рамках провадження по кримінальному розслідуванню. КОМ (2004) 562 від 17 серп. 2004 р. – С. 7–12.
69. Європейські стандарти права попереднього ув’язнення : зб. матеріалів № 3. Німецький фонд Міжнародного правового співробітництва. – К., 2008. – С. 11–12.
70. Aubusson de Cavarlay, B,: La detention procisoire: mise en perspective et lacunes des sourcees statigues Questions penales. CESDIP, Juni 2006.
71. Джерело Aebi, M.F. Del Grande, N : Council of Europe Annual Penal Statistics. SPACE I. Survey 2006. Strasbourg. 17. November 2007.
72. Флюгге Кріштоф. Попереднє ув’язнення в Україні. Проблеми та перспективи з європейської точки зору. Європейські стандарти права попереднього ув’язнення : зб. матеріалів № 3. Німецький фонд Міжнародного правового співробітництва / Флюгге Кріштоф // Российская газета. – К., 2008. – 1993. – С. 507. – 25 дек.
73. Собрание законодательства Российской Федерации. – 1997. – 13 янв. – № 2. – Ст. 198.
74. Собрание законодательства Российской Федерации. – 1995. – 17 июля. – № 29. – Ст. 2759.
75. Ведомости Съезда народных депутатов и Верховного Совета Российской Федерации. – 1993. – 19 авг. – № 33. – Ст. 1316.
76. Бюллетень нормативных актов федеральной исполнительной власти – 1999. – 8 марта. – № 10.
77. Собрание законодательства Российской Федерации. – 1997. – 13 янв. № 2. – Российская газета. – 2006. – 6 апр. – № 70.
78. Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. – 2005. – 14 нояб. – № 46.
79. Кабанников А. Как я сидел в американской тюрьме / А. Кабанников // Комсомольская правда. – 2000. – 20 мая. – С. 4.
80. Сергевнин В. Американские тюрьмы сегодня / В. Сергевнин // Преступление и наказание. – 1996. – № 10. – С. 44.
81. International Journal of Offender Theraply and Comaparative Criminology. – 1996. – 40. – № 3. – Р. 181.
82. Греков М. Л. Тюремне системы история и современность : монография. – Краснодар : Кубан. гос. ун-т, 1999. – С. 12.
83. Отчёт о деятельности ФСИН за 2004 г. // Ведомости уголовно-исполнительной системы. – 2005. – № 8. – С. 37.
84. Злочинність в Україні : статистич. зб. / Державний комітет статистики. – К., 2008. – С. 83.
85. Селивёрстов В. И. Пенитенциарная система Финляндии /
В. И. Селивёрстов, А. В. Бриллиантов, Е. Багреева // Преступление и наказание. – 1996. – № 12. – С. 22–24.
86. Strafvollzugsgetzgbung 2, Stans, 25 oktober 2006, LANDRAT NIDWALDEN. Es tritt and der I Januar 2007 in Kraft (закон исполнения лишения свободы в кантональной тюрме от 25 окт. 2006 г. Ландрата. Нидвальден (Швейцария), встпивший в силу с 1 янв. 2007 г.).
87. Греков М Л. Тюремные системы (состояние, перспективы) :
дис. … канд. юрид. наук :12 00 08 / Греков М Л. – Краснодар, 2000. – 240 с.
88. Чекунов С. А. Уголовно-исполнительная система Швеции / Бюлетень Министерства юстиции Российской Федерации. – 2004. – № 4. – С. 89–91.
89. Европейские пенитенциарные правила. Рекомендации Совета Европы R (2006) 2 – Донецк : «Донецький мемориал». – 30 с.
90. Gesetz uder Vonzug der Freiheiheitsstrafe und der freiheitsentziehenden Medregeln der Bessening und Sichening (Strafvollzugsgesetz – StVollz G) FNA 312-9-1, 16 Marz 1976, || (BGBIIS S 81, 1088, 1977 IS 436).
91. Шумкова Ю. Исполнение уголовных наказаний в Республике Куба / Ю. Шумкова // Преступление и наказание. – 2005. – № 4. – С. 28–29.
92. Кодекс Азербайджанской Республики об исполнении наказаний, Уголовно-исполнительный Кодекс Республики Беларусь, Уголовно-исполнительный кодекс Республики Казахстан, Кодекс исполнения уголовных наказаний Республики Таджикистан // Уголовно-исполнительные кодексы. – Донецк : «Донецкий мемориал», 2004. – 420 с.
93. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Халфина Р. О. – М. : Юрид. лит., 1974. – 360 с.
94. Явич Л. С. Общая теория права / Явич Л. С. – Л. : ЛГУ, 1976. – 360 с.
95. Рожнова В. В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність / В. В. Рожнова. – К., 2003. – 20 с.
96. Басін К. В. Кримінально-процесуальна відповідальність як різновид процесуальної (теоретико-правові аспекти) / К. В. Басін // Держава і право : зб. наук. праць. – К., 2003. – Вип. 19. – С. 93–97.
97. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам – К., 1996. – С. 29.
98. Ожегов С. И. Словарь русского язика / Ожегов С. И. – 18-е изд.. – М : Рус. яз., 1986.
99. Словник юридичних термінів (російсько-український) / уклад. Андерш Ф. та ін.. – К., 1994. – 230 с.
100. Білоусов О. І. Проблеми визначення поняття «затримання підозрюваного» / О. І. Білоусов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса. – 2005. – № 1. – С. 22–28.
101. Петрухин И. Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе / Петрухин И. Л. – М., 1989. – С. 256–264.
102. Рожков В. Щодо поняття «затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину» / В. Рожков // Право України. – 2001. – № 8. – С. 87–89.
103. Про міліцію : Закон України. – К. : Вид. дім СКІФ, 2009. – 20 с.
104. Европейские пенитенциарные Правила. Рекомендация № R (87)3 Утвержденные 12.02.1087 г. на 404-ом заседании представителей министров // Права людини і професійні стандарти. – Амстердам – К., 1996. – С. 169–204.
105. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. – Ст. 72, 73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14.
106. Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 43–45.
107. Цитати по Лурьє С. Я. Демокрит. – Л., 1970. – С. 369.
108. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Керимов Д. А. – М. : Мысль, 1972. – 320 с.
109. Сурилов А. В. Теория государства и права / Сурилов А. В. – К., 1989. – 340 с.
110. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : монографія / Богатирьов І. Г. – Х. : Харків юрид., 2008. – 280 с.
111. Лобойко Л. М. Функціональне призначення імперативного методу правового регулювання в кримінальному процесі / Л. М. Лобойко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 118–122.
112. Баулін Ю. В. Питання удосконалення законодавства України у сфері боротьби зі злочинністю (круглий стіл) / Ю. В. Баулін, В. С. Зеленський // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. праць. – Х. : ТОВ Кроссоуд. – 2007. – С. 239–240.
113. Рудник В. І. Позбавлення волі: негативні наслідки та заходи їхньої нейтралізації : монографія / Рудник В. І. – К., 1999. – 320 с.
114. Филиппов Н. А. Правовое положение лиц, содержащихся в следственных изоляторах и тюрьмах : учеб. пособие подразделений МВД / под ред. Н. А.Филиппова. – М., 1978. – 200 с.
115. Андреев В. Н. Содержание несовершеннолетних в следственных изоляторах : учеб.пособие / Андреев В. Н. – М., 1985. – 320 с.
116. Андреев В. Н. Предупреждение правонарушений в следственных изоляторах : учеб. пособие / Андреев В. Н. – М., 1990. – 180 с.
117. Евграфов А. П. Изучение личности заключенных, содержащихся под стражей в порядке применения меры пресечения / Евграфов А. П., Андреев В. Н. – М., 1981. – 220 с.
118. Брызгалов В. Н. Современное состояние пенитенциарного дела и применения стандартних минимальных правил обращения с заключенными : учеб. пособие / В. Н. Брызгалов, В. Т. Коломиец. – Ч. 1. – Рязань, 1980. – 180 с.
119. Словник іноземних слів. – 12-те вид.. – М., 1985. – 540 с.
120. Минимальные стандартне правила обращения с заключенными. Утверждены в 1955 г. I Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. Одобрены и дополнены экономическим и социальным советом ООН в его резолюциях. № 663 (1955 г.) № 2076 (1977 г.).
121. Международная защита прав и свобод человека. – М., 1990. – С. 290.
122. Шмаров И. В. Разработка уголовно-исполнительного законода¬тельства в свете международных соглашений о защите прав человека и документов ООН, определяющих принципы обращения с осужденными /
И. В. Шмаров // Советское государство и право. – 1990. – № 10. – С. 46–52.
123. Ахпанов А. Н. Меры процессуального принуждения: сущность и критерии / А. Н. Ахпанов // Проблемы уголовного процесса и криминалистики : сб. науч. тр. адъюнктов и соискателей. – М., 1987. – С. 56–62.
124. Нерсесянц В. С. Правовое государство: история и современность // В. С. Нерсесянц // Вопросы философии. – 1989. – № 2. – С. 12–18.
125. Всеобщая декларация прав человека; Международный пакт об экономических, социальных и культурних правах; Международный пакт о гражданських и политических правах; Минимальные стандартне правила обращения с заключенными и др. / Международные соглашения и рекомендации ООН в области защиты прав человека и борьбы с преступностью : сб. международных док. – М., 1989. – Вып. I. – С. 6–91.
126. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следова¬теля / А. Я. Дубинский // Правовые и организационные проблемы. – 1984. – С. 141–148.
127. Ременсон А. Л. Теоретические вопросы исполнения лишения свободы и перевоспитания заключенных : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.08 уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право / Ременсон А. Л. – Томск, 1964. – 600 с.
128. Кудрявцев В. Н. Какое государство мы строим ? / Кудрявцев В. Н. – М., 1991. – 120 с.
129. Буравльов Ю. М. К вопросу о содержании функций обеспечения режима и охраны в деятельности следственных изоляторов / Ю. М. Буравльов // Проблемы функционирования органов исполняющих наказания. – М., 1987. – 186 с.
130. Евгрифов А. П. Формы и методы воспитания дисциплинирован¬ности у лиц, содержащихся под стражей / Евгрифов А. П. // Проблемы исполнения наказания. – М., 1984. – С. 71–80.
131. Андреев В. Н. Проблемы и перспективы исполнения предварительного заключения под стражу в следственном изоляторе / Уголовное наказание и проблемы его исполнения / Андреев В. Н. – М., 1988. – 280 с.
132. Андреев В. Н. Взрослый заключенный в камере для подростков / В. Н. Андреев // Исправительно-трудовые учереждения. – М., 1980. – № 13. – С. 40–48.
133. Пирожков В. Ф. Формирование коллектива осужденных в воспитательно-трудовой колонии / В. Ф. Пирожков, С. П. Щерба. – М., 1983. – С. 68–72.
134. Колб О. Г. Установа виконання покарань як суб’єкт профілактики злочинів : монографія / Колб О. Г. – Луцьк, 2006. – с. 192.
135. Моніка С. Платек. Правовий висновок – аналітичний звіт про вивчення стану і перспектив застосування в Україні запобіжних заходів, альтернативних ув’язненню / Моніка С. Платек. – К., 2009. – 186 с.
136. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи / Ломов Б. Ф. – М., 1984. – 180 с.
137. Керимов Д. А. Психология и право / Д. А. Керимов // Государство и право. – 1992. – № 2. – С. 19–24.
138. Міжнародний пакт про економічні, соціальні права людини : відкритий для підписання, ратифікації і приєднання 19 грудня 1966 р. резолюцією 2200 а (ХХ) Генеральної Асамблеї ООН; набрав чинності 3 січня 1976 р. // Права человека. Основные международные документы. – М.,
1989. – С. 23.
139. Линенко Н. А. Некоторые вопросы совершенствования правового регламентирования деятельности следственных изоляторов МВД СССР /
Н. А. Линенко / Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в ИТУ : сб. науч. тр. КВШ МВД СССР. – К., 1987. – С. 77–84.
140. Букалов А. Система виконання покарань України. Права людини в Україні / А. Букалов // Доповіді правозахисних організацій ХХІ. Права в’язнів УГСПЛ. – 2 лют. –2007. – С. 1–5.
141. Беца О. В. Затримання та взяття під варту в Україні: стан, проблеми удосконалення законодавства та практики його застосування /
О. В. Беца, М. І. Мельник / за ред. канд. пед. наук О. В. Беци. – К. : Атіка, 2002. – С. 75–76.
142. Лёд тронулся? Воспитание и правопорядок. – 1991. – № 7. –
С. 44.
143. Ломов Г. О чём плачет тюрьма? / Г. Ломов // Правительственный вестник. – № 21 (99). – 1991. – С. 9–12.
144. Андреев В. Н. Предварительное заключение под стражу в следственных изоляторах: практика исполнения и проблемы совершенствования : практическое пособие / В. Н. Андреев, Ю. А. Никаков. – М., 1991. – 168 с.
145. Ненашев А. Е. Основы теории исправительно-трудового права / А. Е. Ненашев, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1967. – 188 с.
146. Стручков Н. А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы общей части / Стручков Н. А. – М., 1984. – 128 с.
147. Ткачевский Ю. М. Советское исправительно-трудовое право / Ткачевский Ю. М. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 224 с.
148. Гревцов Ю. В. Проблемы теории правоотношения /
Гревцов Ю. В. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – 165 с.
149. Сперенский И. А. Некоторые теоретические проблемы правового регулирования исполнения наказания и применения к осуждённым мер воспитательного воздействия / И. А. Сперенский // Актуальне проблемы криминологии и исправительно-трудового права. – М. : ВЮЗИ, 1990. –
С. 86–92.
150. Словарь иностранных слов / под ред. члена-кореспондента АН СССР А. Г. Спиркина, д-ра филос.наук. – М . : Рус. яз., 1985. – С. 423.
151. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 1. – 1982. – 245 с.
152. Теория государства и права / под ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало. 1987. – 132 с.
153. Ткачевский Ю. М. Режим исполнения лишения свободы /
Ю. М. Ткачевский // Вестник Моск. ун-та. – 1992. – № 3. – С. 64.
154. Уголовно-исполнительное право / под ред. И. В. Шмарова. – М. : БЕК, 1998. – 308 с.
155. Вицын С. Е. Системный поход и преступление : учеб. пособие / Вицын С. Е. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 136 с.
156. Туманов Г. А. Режим лишения свободы по советскому исправительно-трудовому праву : дис. … канд. юрид.наук : 12.00.08. Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право / Туманов Геннадий Алексеевич. – М., 1964. – 270 с.
157. Хохряков Г. Ф. Преступления осужденных: причины и предупреждение / Г. Ф. Хохряков, Г. С. Саркисов. – Ереван : Изд.Файстан, 1988. – 189 с.
158. Минязева Т. Ф. Правовой статус личности осужденных в Российской Федерации / Минязева Т. Ф. – М. : НОРМА, 2001. – 364 с.
159. Рябинин А. А. Основы исправительно-трудового (уголовно-исполнительного) права Российской Федерации. Вопросы дифференциации и индивидуализации наказания / Рябинин А. А. – М. : Юрист, 1995. – 246 с.
160. Содержание под стражей : сб. нормативных актов и док. – М. : СПАРТАК, 1996. – 320 с.
161. Утевский Ю. Б. Индивидуализация методов трудового перевоспи¬тания заключённых / Ю. Б. Утевский // Вопросы исправительно-трудового права : сб. ст. – М. : Науч.-исследовательский отдел ГУИТК МВД СССР, 1957. – С. 4–5.
162. Карпец И. И. Наказание. Социальные и криминологические проблемы / Карпец И. И. – М. : Юрид. лит., 1973. – 388 с.
163. Макаренко А. С. Проблемы школьного советского воспитания : соч. : в 7 т. / Макаренко А. С. – М., 1960. – Т. 5. – 1960. – 220 с.
164. Костенко А. Н. Принцип отражения в криминологии / Костенко А. Н. – К. : Наук. думка, 1986. – 120 с.
165. Гегель Г. В. Энциклопедия философских наук / Гегель Г. В. – М. : 1985. – Т. 2. – 1985. – С. 219.
166. Костенко А. Н. Криминальный произвол / Костенко А. Н. – К. : Наук. думка, 1991. – С. 91.
167. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуаль¬ного преступного поведения / Закалюк А. П. – М., 1986. – 27 с.
168. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавча характеристика : монографія / І. Г. Богатирьов. – Х. : Харків юридичний, 2008. – С. 46–47.
169. Хохряков Г. Ф. Парадоксы тюрьмы / Хохряков Г. Ф. – М. : Юрид. лит., 1991. – С. 51.
170. Хохряков Г.В. Механизм преступного поведения. – М. : Наука, 1981. – 120 с.
171. Ковачев Д. А. О понятии законодательной техники : ученые записки ВНИИ СЗ / Ковачев Д. А. – М., 1969. – Вып. 18. – 128 с.
172. Буроменський М. Оцінка соціально-економічної вартості застосу¬вання досудового ув’язнення : аналітичний звіт / Буро¬менський М.,
Сердюк О. В., Тогенц В. І. – К. : Юстиніан, 2008. – С. 5–7.
173. Моргенстерн К. Досудове ув’язнення в Європі. Факти і цифри та потреба у мінімальних спільних стандартах / К. Моргенстерн // Ера – Форум. – 2009. – № 9. – С. 527–542.
174. Пежич Дж. Що таке справедливий суд, початкове керівництво із законодавчих стандартів та процедур / Пежич Дж., Лесні В. – Нью-Йорк, 2000. – С. 5–8.
175. Волмслі Р. Перелік досудового / виправного ув’язнення у світі / Волмслі Р. – Кінз Коледж Лондон, 2005–2007. – С. 11–27.
176. Європейська конвенція 1987 р. про запобігання катуванню чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню; Конвенція ООН від 1984 р. проти катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
177. Концепція державної політики запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (проект). – Х. : Офіс Координатора проектів ОБСЕ в Україні (Харківська правозахисна група), 2008. – 246 с.
178. Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ: Соціологічний та історико-правовий аналіз / за заг. ред. член-кореспондента Академії правових наук України, д-ра юрид.наук., проф. О. Н. Ярмиша ; передмова Ю. В. Луценка і Г. Й. Удовенка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, Харків. правозахисна група, 2005. – С. 63–64.
179. Конвенція формування безоплатної правової допомоги : Указ Президента України від 9 черв. 2006 р. № 509 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=509%2F2006.
180. Про Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України : Указ Президента України від 25 квіт. 2008 р. № 401/2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=401%2F2008.