СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ СТАНУ СПІВЗАЛЕЖНИХ ЖІНОК, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

САВЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 364.62:364.632-055.2

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ
СТАНУ СПІВЗАЛЕЖНИХ ЖІНОК,
ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї

19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Кандидат медичних наук, доцент
Грига Ірена Максимівна

Київ - 2005

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. Проблема насильства над жінкою в сім’ї та феномен співзалежності 12
1.1. Культурно-гендерний та сімейний аспекти насильства 12
1.2. Насильство над жінкою в сім’ї як проблема міжособистісної взаємодії 18
1.2.1. Насильство як деструктивна форма взаємодії 18
1.2.2. Етимологія насильства над жінкою в сім’ї 25
1.2.3. Наслідки насильства над жінкою в сім’ї 33
1.3. Співзалежність як модель дисфункціональної сім’ї 36
1.3.1. Природа співзалежності та її прояви 37
1.3.2. Особливості сімейних стосунків у родинах співзалежних 45
Висновки до розділу 1 49

РОЗДІЛ 2. Основні підходи психокорекції психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї 52
2.1. Моделі та стратегії психокорекції стану співзалежних жінок,
які зазнали насильства в сім’ї 52
2.2. Характеристика методів соціально-психологічної корекції як шляхів
оптимізації психічного стану 66
2.2.1. Індивідуальна короткострокова націлена психотерапія як
чинник змін психічного стану 66
2.2.2. Модифікація тренінгу асертивності для співзалежних жінок,
які зазнали насильства в сім’ї 68
Висновки до розділу 2 91

РОЗДІЛ 3. Динаміка психічного стану жінок у контексті психокорекції 93
3.1. Психічний стан жінок та його зміни в процесі індивідуальної
психокорекції 93
3.2. Психічний стан жінок та його зміни в процесі групової
психокорекції 105
3.3. Об’єктивізація змін психічного стану: порівняльний аналіз 120
3.4. Зв’язки між характеристиками жінок в процесі втручання:
кореляційний аналіз 129
Висновки до розділу 3 138

РОЗДІЛ 4. Детермінанти та шляхи оптимізації психічного стану жінок 140
4.1. Індивідуально-психологічні детермінанти динаміки стану жінок 140
4.2. Методичні детермінанти змін психічного стану 152
4.3. Шляхи оптимізації психічного стану: практичні рекомендації 159
ВИСНОВКИ 165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168

ДОДАТКИ 183
Додаток 1. Індивідуальна картка
Додаток 2. Методичні розробки тренінгу асертивності для співзалежних
жінок, які зазнали насильства в сім’ї
Додаток 3. Протокол спостереження
Додаток 4. Кореляційний аналіз (підгрупа № 1)
Додаток 5. Кореляційний аналіз (підгрупа № 2)
Додаток 6. Кореляційний аналіз (підгрупа № 3)

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема деструктивних форм міжособистісної взаємодії, зокрема насильницьких дій, актуалізувалася в українському суспільстві у контексті суспільних перетворень. Ситуація в українських родинах привертає увагу дослідників до гендерного аспекту взаємин і спонукає до вивчення насильства над жінкою в алкогольно узалежнених сім’ях. Набуває актуальності аналіз наслідків насильства в сім’ї для співзалежних жінок та пошук умов і шляхів соціально-психологічної корекції цих проявів.
Проблематиці насильства над жінкою в сім’ї як формі деструктивної міжособистісної взаємодії присвячена значна кількість досліджень. Така поведінка вивчається у контексті дослідження особливостей Я-концепції” жертв насильства (І.Грабська, Р.Затона, В.Малолітня, Н.Опухова, О.Шинкаренко), у зв’язку із соціокультурним контекстом, у тому числі із застосуванням гендерного аналізу (Ш.Берн, О.Гапова, О.Данилова, І.Жеребкіна, Л.Лук’янова), з дослідженням особливостей сімейних форм міжособистісної взаємодії (Г.Андрєєва, Б.Паригін, А.Петровський), теоретичних засад та підходів до обґрунтування природи насильства (Р.Берон, Б.Крейхі, Л.Орбан-Лембрик, Н.Пов’якель, Д.Річардсон), його динамічних процесів (T.Аммерман, Л.Берковіц) та форм (Л.Валкер).
Додатковим фактором формування специфічних рис дезадаптивної особистості жінок, які зазнають насильства в сім’ї, є феномен співзалежності. Дотепер дослідження цього феномена здійснювалося переважно з огляду на біологічну парадигму психіатричної практики: вивчалися етимологія цього стану (Р.Баркер, A.Шаеф, Б.Штандер), його прояви та характеристики (Д.Вітіленд, Б.Гузіков, І.Джермак, В.Москаленко), співвідношення із залежністю (В.Москаленко), причини формування рис співзалежності (В.Москаленко, Р.Поттер-Ефрон, О.Сімонова), характеристики сімейної взаємодії (Б.Гузіков, Е.Сміт). Попри значний обсяг наукової та прикладної інформації щодо феноменології стану співзалежності, проблему цю можна вважати маловивченою в площині соціальної психології, зокрема з точки зору аналізу дисфункції сімейної взаємодії. В рамках даного дослідження феномен співзалежності розглядається не лише як психічний стан особистості, але і як результат порушення сімейної взаємодії, детермінанта виникнення дисфункціональної моделі сім’ї. До того ж, стан співзалежних жінок, які зазнають насильства в сім’ї, дотепер не був предметом дослідження у сфері соціальної психології. Проблемним залишається і питання щодо умов та шляхів оптимізації цього стану, досягнення позитивної динаміки в процесі психокорекційної роботи.
З огляду на це актуальним є дослідження детермінант змін психічного стану жінок, які зазнали насильства в сім’ї, в процесі індивідуальних (індивідуальної короткострокової націленої психотерапії) та групових (тренінгу асертивності) методів соціально-психологічної корекції. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету Києво-Могилянська Академія (протокол № 30 (7) від 25.12.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 2 від 24.02.2004 р.)
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з розробкою та введенням до освітньо-професійної програми бакалаврату Школи соціальної роботи Національного університету Києво-Могилянська Академія” вибіркової професійно орієнтованої дисципліни Соціально-психологічна робота з жінками, які зазнали насильства в сім’ї”.
Об’єкт дослідження - психічний стан співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї.
Предметом дослідження є детермінанти змін психічного стану жінок, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка, в процесі впливу індивідуальних та групових методів соціально-психологічної корекції.
Мета дослідження полягає у виявленні детермінант змін та визначенні шляхів оптимізації психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї, засобами соціально-психологічної корекції.
Гіпотези дослідження:
1) психічний стан жінок, які зазнали насильства в сім’ї залежного від алкоголю чоловіка, характеризується формуванням комплексу рис, які проявляються на когнітивному, регулятивному (мотиваційному і вольовому), афективному (емоційному) та поведінковому рівнях особистості;
2) зміни психічного стану жінок можуть бути детерміновані індивідуально-психологічними та методичними характеристиками, які визначають вибір шляхів його оптимізації;
3) найбільша позитивна динаміка психічного стану жінок можлива внаслідок їхньої участі у комплексній програмі психокорекції, що зумовлює зміни афективної, когнітивної та поведінкової сфер особистості і базується на поєднанні індивідуальних та групових форм роботи.
Відповідно, основними завданнями дослідження є:
1. Здійснити теоретичний аналіз феномена співзалежності та явища насильства в сім’ї.
2. Виділити та проаналізувати характеристики психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка.
3. Дослідити зміни психічного стану жінок внаслідок впливу індивідуальних та групових методів корекції.
4. Визначити чинники, які детермінують позитивну динаміку психічного стану в процесі психокорекції.
5. Розробити рекомендації щодо впровадження індивідуальних і групових методів корекційної роботи з жінками, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка, задля оптимізації їхнього психічного стану.
Теоретико-методологічною основою дослідження є загальні положення про сутність особистості та її розвиток у процесі соціалізації (Г.Андрєєва, Л.Божович, Л.Виготський, С.Максименко, С.Рубінштейн), провідні засади гуманістичної психології (А.Маслоу, К.Роджерс) та поведінкового (біхевіористського) підходу (Е.Торндайк, Дж.Уотсон), уявлення про закономірності виникнення й організації внутрішньосімейної діяльності та міжособистісної взаємодії (Г.Андрєєва, О.Бодальов, С.Голод, Б.Гузиков, Л.Орбан-Лембрик, В.Столін), концепції щодо сутності феномена співзалежності (Р.Адамс, К.Аллен, К.Бабер, Д.Вайтелед, В.Москаленко, Р.Поттер-Ефрон, Е.Сміт, А.Шаеф, В.Штандер) та явища насильства в сім’ї (М.Авксентьєва, T.Аммерман, Л.Берковіц, Л.Валкер, І.Грабська, Р.Джелес, Б.Крейхі, М.Хекай, О.Шинкаренко), засади тренінгової роботи (В.Большаков, І.Вачков, Т.Зайцева, Н.Каліна, Е.Круковіч, Г.Марасанов, Б.Паригін, В.Ромек, К.Рудестам, Н.Хрящева, І.Ялом) та психологічного консультування (C.Васьківська, Г.Новайтис, К.Роджерс, Т.Титаренко).
Методи дослідження. У дослідженні використано основні (тренінг, бесіда, включене спостереження) та допоміжні методи: тестування (методика на самооцінку Дембо-Рубінштейн, тест на тривожність Спілбергера-Ханіна, тест на самоактуалізацію, тест на впевненість у собі), контент-аналіз, статистичні методи обробки даних.
Організація та база дослідження. Дослідження проводилося протягом 1997-2000 року на базі відділення психологічної реабілітації Жива психологія” Київської міської наркологічної лікарні Соціотерапія” (КМНЛ Соціотерапія”). Досліджуваною групою були дружини пацієнтів відділення. Загальна кількість досліджуваних становила 108 осіб.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю застосованих методів поставленій меті та завданням дослідження, достатньою репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманих даних, їх статистичною обробкою із залученням сучасних технологій.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше описано психічний стан співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка. Встановлено закономірності змін показників тривожності, впевненості в собі, рівня самоактуалізації, різних аспектів самооцінки в результаті проведення індивідуальної короткострокової психотерапії і тренінгу асертивності. Систематизовано та узмістовнено знання про психосоціальні наслідки насильства над жінкою в сім’ї. Застосовано авторський підхід до виділення й опису персонологічних типів співзалежних жінок у контексті насильницького впливу.
Виявлено детермінанти оптимізації психічного стану жінок: індивідуально-психологічні (вік, рівень самоактуалізації, персонологічний тип, суб’єктивна оцінка стану фізичного здоров’я) та методичні (психокорекційні стратегії і тривалість курсу психокорекції).
Теоретичне значення дослідження. Поглиблено розуміння феномена співзалежності в контексті дисфункціональної моделі сімейних стосунків та деструктивних насильницьких форм міжособистісної взаємодії в алкогольно узалежнених сім’ях. Уточнено уявлення про особливості внутрішньосімейної взаємодії у сім’ях з проблемами залежності та насильства. Розширено теоретико-методологічні та методичні засади тренінгової й консультативної роботи з жінками, які зазнали насильства в сім’ї.
Практичне значення. Розроблено стратегію психокорекційної програми для співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка. Модифіковано тренінг асертивності відповідно до потреб таких жінок. Показано переваги проведення індивідуальної короткострокової психотерапії з групою співзалежних жінок перед участю в тренінгу асертивності. Запропоновано шляхи оптимізації психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка, для використання у діяльності кризових центрів та центрів соціально-психологічної реабілітації.
Організовано і проведено тренінги підвищення кваліфікації для психологів Центрів роботи з жінками (міст Рівне, Дніпропетровськ, Херсон, Чернівці, Донецьк, Львів, Житомир).
Результати дисертаційного дослідження лягли в основу розроблених навчальних програм курсів Соціальна робота з жінками, які зазнали насильства в сім’ї”, Технології проведення тренінгів”, Основи групової роботи”, що викладаються у Школі соціальної роботи Національного університету Києво-Могилянська Академія”.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях НаУКМА ”Україна: людина, суспільство, природа” (Київ, 2002, 2003, 2004), конференції НПУ імені М.П.Драгоманова Соціалізація особистості” (Київ, 2002), науковій конференції Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики” (Київ, 2002), конференції Формування гендерного паритету в умовах соціально-економічних перетворень” (Київ, 2002), міжнародній науково-практичній конференції Соціальна робота без кордонів” (Єреван, 2003), міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем” (Ужгород, 2003).
Публікації. Зміст та матеріали дисертаційного дослідження відображено у 10 статтях, з яких 3 надруковано у фахових наукових журналах, 5 - у збірниках наукових праць, 2 - у матеріалах і тезах доповідей на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. У ній 14 таблиць і 6 додатків. Список використаних джерел включає 197 найменувань, з них 50 іноземними мовами. Основний зміст роботи викладено на 167 сторінках друкованого тексту. Повний обсяг дисертації - 234 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Процес оптимізації психічного стану жінок детермінується індивідуально-психологічними та методичними характеристиками. До індивідуально-психологічних детермінант змін психічного стану слід віднести вік та пов’язаний із ним рівень розвитку рис самоактуалізації жінок, суб’єктивну оцінку стану фізичного здоров’я, персонологічний тип жінки - закріплений життєвий сценарій особистості, який формує її позиції щодо власної активності. Методичні детермінанти включають психокорекційні методи та прийоми, тривалість перебування учасниці у програмі.

2. Домінантною індивідуально-психологічною детермінантою змін особистісних якостей є вік жінки: молодший вік є предикатом позитивної динаміки показників впевненості, самоактуалізованості та суб’єктивних оцінок себе за категоріями щастя” та успіх”. При цьому до втручання самосприйняття себе за категорією любові” є низьким у жінок молодшого віку, що зумовлено більшою актуальністю для них потреби в любові порівняно з жінками старшого віку.

3. Високий рівень розвитку рис самоактуалізації детермінує позитивні зміни рівня впевненості в собі та поваги до себе, а суб’єктивна оцінка фізичного стану здоров’я виступає детермінантою рівня самооцінки як складової Я-концепції” особистості за шкалами щастя”, повага”, успіх”, впевненість у собі” та любов”. Неадекватно завищений рівень самооцінки за шкалою здоров’я” та низький рівень самоактуалізації до проведення втручання пов’язані зі станом співзалежності.

4. Диференціація змін психічного стану визначається певним персонологічним типом жінки (рятівний, мученицький, апатичний, контролюючий), який детермінує вибір оптимальних шляхів корекції: індивідуальної, в більшій мірі спрямованої на зміни в когнітивно-емоційній сфері особистості, для рятівного та апатичного типів і групових методів, що діють через специфічні терапевтичні фактори групової взаємодії, для контролюючого і мученицького типів.

5. Оптимальною моделлю втручання, що зумовлює найбільш позитивну динаміку психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї, зокрема з огляду на показники самооцінки, впевненості, самоактуалізації, тривожності, є комплексна програма психокорекції: індивідуальна короткострокова психотерапія з наступною участю жінок у тренінгу асертивності порівняно з результатами впливу окремих названих видів втручання - складових програми.

6. Проведення індивідуальної роботи перед участю в тренінгу асертивності дає змогу не лише зменшити прояви певних характеристик стану жінок (підвищену тривожність, невпевненість, пасивність), але й активізувати жінок до роздумів про зміни та підвищити їхню мотивацію до участі в груповій роботі, що особливо актуально для жінок більш старшого віку. Індивідуальна психокорекція сприяє зменшенню опору та агресивності в жінок, створює умови для ідентифікації їхніх власних проблем, аналізу їх причин, що сприяє розвиткові самоактуалізації.

7. Модифікований тренінг асертивності дає змогу досягати позитивної динаміки змін такої інтегральної характеристики особистості жінки, як асертивність у зовнішньому, поведінковому аспекті (поведінка, яка характеризується впевненими висловлюваннями про свої права та цінності), у внутрішніх процесах, зокрема когнітивному (сукупності уявлень про себе) і афективному (емоційного ставлення до себе), що сприяє виробленню позитивної Я-концепції”, адекватної самооцінки.
8. Поряд із поведінковими техніками тренінгу асертивності (моделювання, тренування), дієвими є процедури, що ґрунтуються на методичних прийомах релаксації, активізації ресурсів організму та когнітивного реструктурування, що сприяє корекції когнітивних ірраціональних стереотипів і настанов щодо ролі та місця жінки в ієрархічній системі гендерних стосунків, традиційної жіночої самоідентифікації, а також щодо зміни ставлення до проблеми психологічного насильства, стану співзалежності.

9. Найбільш сталою характеристикою співзалежних жінок, що зазнають насильства в сім’ї, є тривожність: подвійна їх травматизація зумовлює афективне та поведінкове закріплення тривожності, яка, в свою чергу, знижує успішність корекційного процесу. Однак за індивідуальної психокорекції та за більших значень рівня поваги до себе, щастя і успіху спостерігається краща динаміка змін показника тривожності. Ефективними стратегіями зменшення значень останнього є вплив на рівень впевненості в собі, з яким вони перебувають у кореляційних зв’язках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г. С. Психологическое консультирование. Теория и опыт: Учебное пособие. М.: Академия, 2000.- 240 с.
2. Авксентьева М. В. Семья и болезнь. Структура, функции и динамика семьи // Медицин. Вестник.- 1994.- № 2.- С. 24-45.
3. Анатолій П. Проблеми родичів наркозалежних // Соціальна політика і соціальна робота.- 2000. № 3, 4. С. 49-60.
4. Андерсон П. Пути решения проблем, связанных с употреблением алкоголя.- СПб.: СПбМАПО, 1995.- С. 22-33.
5. Андреева Г. М. Социальная психология: Учебное пособие для студентов ВУЗов.- М.,1998.- 367 с.
6. Антология гендерной теории / Гапова Е., Усманова А. Мн.: Проними, 2000. 383 с.
7. Анциферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал.- 1994.- № 1.- Т. 15.- С.116-118.
8. Базисное руководство по психотерапии / А. Хайл-Эверс, Ф. Хайгл. СПб., 2001.-784 c.
9. Бакли Р., Кейпл Д. Теория и практика тренинга. СПб.: Питер, 2002.-
345 с.
10. Барнз Д. Социальная работа с семьями в Англии / Департамент проблем семьи, женщин и детей МСЗН РФ.- М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1993.- С. 28-49.
11. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. СПб.: Прайм Еврознак, 2001. 512 с.
12. Берн Э. Групповая терапия.- М., 2000.- 464 с.
13. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений.- М., 1996.- 336 с.
14. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм Еврознак, 2001. 320 с.
15. Билинкис А. А. Анализ проблем женщин, обращающихся в службу Телефон доверия”// Психологический журнал.- 1997.- том 18.- №4.- С. 85-91.
16. Бишоп C. Тренинг ассертивности.- СПб.: Питер, 2001.- 200 с.
17. Бодалев А. А., Столин В. И. Психология общения.- М., 1990.- 260 с.
18. Бодалев А. А. Личность и общение. М., 1995. 328 с.
19. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Под ред. Д. И. Фельдштейна. Москва Воронеж, 1995. 352 с.
20. Большаков В. Ю. Психотренинг. Социодинамика. Упражнения. Игры. СПб., 1996.- 397 с.
21. Браун А. Групповая работа в Великобритании // Практика социальной работы. К., 1996. С. 52-67.
22. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер-Ком, 1999.- 528 с.
23. Бэндлер Р., Гриндер Дж. Сатир В. Семейная терапия. М.: Институт общегуманистических исследований, 2000. 160 с.
24. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 2000. 352 с.
25. Вачков И. Л. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие.- М., 2000.- 224 с.
26. Введение в гендерные исследования / Под ред. И. Жеребкиной.- Часть 1.- Х., 2001.- 700 с.
27. Введение в психотерапию / Под ред. С. Блоха.- К.: Сфера, 1997.- 280с.
28. Выготский Л. С. Психология. М.: ЭКСПО-Пресс, 2000. 536 с.
29. Воронина О. А. Женщина в мужском обществе” // Социологическое исследование.- 1990.- № 2. С. 35-48.
30. Гарбузов В. И. Практическая психотерапия. СПб.,1994.-160 c.
31. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. Т. 2. М.: Мир, 1996. 376с.
32. Голод С. И. Будущая семья: какова она?- М.: Знание, 1990. 270 с.
33. Грабська І. А. Насильство у подружніх стосунках: зарубіжний досвід досліджень та консультування // Практична психологія та соціальна робота.- 1998.- № 9.- С. 20-23.
34. Групповая психотерапия / Под ред. Б. Д. Карвасарского, С. Ледера.- М.: Медицина, 1990.-С. 120-135.
35. Группы как инструмент психологической помощи / Пер с англ. В. П. Чурсина.- М. 2000.- 432 с.
36. Групповая и семейная психотерапия при алкоголизме: метод. рекомендации / Гузиков Б. М., Зобнев В. М., Рыбакова Т. Г.- М.,1990.- С. 15-22.
37. Гузиков Б. М., Мейрен А. А. Алкоголизм у женщин.- М.: Медицина, 1998.- 224 с.
38. Данилова О. Л. Психология восприятия насилия: культурный и гендерный аспекты: Практикум по гендерной психологии. СПб.: Питер, 2003. С. 388-402.
39. Дмитренко М. І., Тропін М. В., Власов П. О. Попередження насильства в сім’ї.- Дніпр., 2001.- 50 с.
40. Домострой / Памятники литературы Древней Руси. Середина 16 века.- М.: Наука, 1985.
41. Домашнє насильство в Україні.- К.: Право. 2000.- С. 10-50.
42. Дороти С. Витакер. Группа как инструмент психологической помощи.- М., 1999.- 450 с.
43. Дубровская М. О., Заярная О. Г. Создаем линию доверия // Как создать кризисный центр для женщин.- М.,1995.- 200 с.
44. Жінка в Україні. Четверта всесвітня конференція зі становища жінок. К., 1995.- 60 с.
45. Зайцева Т. Теория психологического тренинга. СПб.: Речь, 2002.- 80 с.
46. Затона Р. Е. Теоретико-прикладное значение изучения психологических характеристик жертв половых преступлений в рамках виктимологических исследований // Прикладная психология. 2000.- № 1.- С. 28-40.
47. Захарова О., Бестужев-Лада И. В лабиринтах эмансипации. Женщина как социальная проблема.- М.: Academia, 2000.- 195 с.
48. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2002. 560 с.
49. Каннони В., Новак Т. Как делать все по-своему, или ассертивность в жизнь.- СПб, 1995.- С. 60-90.
50. Кейд Б., О’кэннон В. Краткосрочная психотерапия. М.: Институт общегуманистических исследований, 2001. 240 с.
51. Классификация психических и поведенческих расстройств с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями (ИДК)/МКБ-10 / Под. ред. Дж. Э Купера.- К.: Сфера, 2000.- 220 с.
52. Клименкова Т. Насилие как основа культуры патриархального типа: гендерный подход к проблеме // Права женщин в России. М., 2001.-
150 с.
53. Козлов В. В. Работа с кризисными личностями. Методическое пособие. М., 2003. 302 с.
54. Кори Д. Теория и практика группового консультирования / Пер. с англ. Е. Рачковой. М.: Эксмо, 2003. 640 с.
55. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
56. Короленко И. П., Дмитриева Н. В. Социодинамическая психиатрия. М.: Академия проект, 2000. 460 с.
57. Крукович Е. И. Тренинг уверенности: основы профессионального мастерства. Мн.: ЕГУ, 2001. 128 с.
58. Лазебная Е. О. Травматический психологический стресс и его последствия // Прикладная психология. 2000.- № 2.- С. 24 29.
59. Ли Д. Практика группового тренинга. СПб: Питер, 2001.- 180 с.
60. Литвиненко В. И. В тени зависимой семьи. Детские подростковые проблемы (Психотерапевтическая книга). Полтава., 2001. 88 с.
61. Лукьянова Л. Г. Женщины и насилие в условиях общественных изменений // Материалы Российской научно-практической конференции. М.: Московский центр гендерных исследований, 2000.- С.5-28.
62. Майерс Д. Социальная психология. СПБ., 1997.- 682 с.
63. Макаров В. В. Избранные лекции по психотерапии.- М.: Деловая книга, 2000. 432 с.
64. Марасанов Г. И. Социально-психологический тренинг. М., 1998. 320 с.
65. Маслоу А. Самоактуализация. Психология личности, тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея.- М., 1982.- С. 108-118.
66. Маслоу А. Мотивация и личность / Пер. с англ. Татлыбаевой А. М. СПб.: Евразия, 1999.- 478 с.
67. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Пер. с англ. М.: Смысл, 1999. 425 с.
68. Мерлин В. С. Психология индивидуальности / Под ред. А. В. Климова. Москва-Воронеж, 1996.- 448 с.
69. Методы когнитивной терапии в тренинге социальных навыков / Под ред. Ст. Морли, Дж. Шефферд.- СПб., 1996.- 460 с.
70. Милграм С. Эксперимент в социальной психологии. СПб.: Питер, 2001.- 336 с.
71. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. К.: Форум, 2002. 619 с.
72. Москаленко В. Д. Зависимость: семейная болезнь.- М., 2002. 300 с.
73. Москаленко В. Д. Жены больных на алкоголизм // Вопросы психологии.- 1991.- № 5.- С. 91-97.
74. Москаленко В. Д. Мифы и реальность интимности.- М.: Панорама, 1992. 100 с.
75. Москаленко В. Д. Программа социальной работы с семьями больных на алкоголизм. М., 1992. 75 с.
76. Мюллендер О., Дейв Уорд. Самокерована групова робота: діяльність користувачів з метою наснаження. Амстердам Київ, 1996. 176 с.
77. Насильство в сім’ї: Практичне керівництво для медсестер / Видання Асоціації медичних сестер Канади.- М., 1996.- 180 с.
78. Насильство в сім’ї / С’юел Р., Васан А. М.: Глас, 1999.- 190 с.
79. Насилие над женщиной в семье: социологический анализ проблемы. Аналитическая группа центра «Социополис».- К., 2000. 70 с.
80. Немов Р. С. Психология. М., 1994. 300 с.
81. Новайтис Г. А. Опыт психологического консультирования супружеских конфликтов // Психологический журнал.- 1990.- Т.4.- № 3.- С. 70-72.
82. Новайтис Г. А. Муж, жена и психолог / Сост. Московский психолого-социальный институт.- Москва Воронеж, 1995. 125 с.
83. Онишко Ю. В. Насильство в сім’ї: стан та проблеми // Педагогіка толерантності.- К.,2001.- № 3-4 (17-18). С. 39-47.
84. Опухова Н. Г., Малолетняя Е. В. Женщины жертвы семейного насилия: особенности образа мира // Психология зрелости и старения.- 2000.- № 4.- С. 31-59.
85. Орбан Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. К.: Академвидав, 2003. 448 с.
86. Осипова А. А. Введение в теорию психокоррекции. М., 2000. 320 с.
87. Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории. СПб.: ИГУП, 1999. 592 с.
88. Петровский А. В. Введение в психологию. М.: Академия, 1995.- 496 с.
89. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Основы теоретической психологии.- М.:ИНФА, 1999.- 528 с.
90. Попередження домашнього насильства і торгівля людьми. Підручник по проведенню тренінгів.- К.:WI, 2001.- 320 с.
91. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса / Марищук В. Л., Едокимов В. И. СПб.: Сентябрь, 2001. 260 с.
92. Права жінок в сучасному світі. К.: Сфера, 2000.- 111 с.
93. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной. СПб.: Питер, 2003. 480 с.
94. Практикум по социально-психологическому тренингу / Под ред. Парыгина Б. Д.- СПб, 2002.- 352 с.
95. Проблеми розвитку демократії та забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків в Україні трансформаційного періоду. Тези конференції.- К.: АТ Столиця”. 1998.- 100 с.
96. Про становище сімей в Україні.- К.: НВФ Студ-центр”, 1999. 232с.
97. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с.
98. Психология социальной работы / О. Н. Александрова, О. Н. Боголюбова, Н. Л. Васильева и др.; Под общей ред. М. А. Гулиной. СПб.: Питер, 2002.-352 с.
99. Психологическое тестирование / Анастази А., Урбина С.- 7-е изд. СПб.: Питер, 2003.- 684 с.
100. Раниери Л. Э., Д. Томпсон. Насилие над сексуальным партнером как проблема физического и психического здоровья // Наше здоровье. 2000.- № 2.- С. 34-45.
101. Роджерс К. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы. М.: ЭКСПО-ПРЕСС, 2000.- 464 с.
102. Ромек В. Тренинг уверенности в межличностных отношениях. СПб.: Речь, 2002.- 175 с.
103. Ромек В. Г. Уверенность в себе. Этический аспект // Журнал практического психолога. 1999.- № 9.- С. 3-14.
104. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2002.
720 с.
105. Рудестам К. Групповая психотерапия / Пер. с англ. СПб., 1998.- 384 с.
106. Самоукина Н. В. Социально-психологические проблемы семейного кризиса в условиях современной России // Семейная терапия.- М, 1997.- С. 116-125.
107. Семейная психология и семейная терапия // Ежеквартальный научно-практический журнал.- М.- 1998.- № 1. С. 48-55.
108. Семья в психологической консультации / Под ред. А. А. Бодалева и В. В. Столина.- М.: Педагогика, 1989. 212 с.
109. Селиман Ф. Семейная терапия / Практика социальной работы. К., 1996. С. 177-192.
110. Симонова Е. Некоторые особенности психотерапии семей с химической зависимостью // Московский психотерапевтический журнал. 2001. № 3.- С. 162171.
111. Сысенко В. А. Социально-психологические потребности как конституэнты стабильности брака и семьи // Социальная работа.- 1993.- № 7.- С. 36-48.
112. Скиннер Р. Семья и как в ней уцелеть.- М.: Класс, 1995.- 160 с.
113. Скотникова И. Г. Проблема уверенности: история и современное состояние // Психологический журнал. 2002. Т. 23. С. 52-60.
114. Смит Э. У. Внуки алкоголиков: проблемы взаимозависимости в семье / Пер. с англ. Ю. И. Киреева.- М.: Просвещение, 1995.- 127 с.
115. Смит М. Дж. Тренинг уверенности в себе.- СПб: Речь, 2001.- 250 с.
116. Соколова Е. Т., Ильина С. В. Роль эмоционального опыта жертв насилия для самоидентичности женщин, занимающихся проституцией. Психологический журнал. 2000. Т. 21.- № 5. С. 7081.
117. Социальная психология агрессии / Б. Крейхи. СПб.: Питер, 2003. 336 с.
118. Социальная психология личности в вопросах и ответах: Учеб. пособие / Под ред. В. А. Лабунской. М.: Гардарики, 1999. 397 с.
119. Стратегии лечения алкогольных проблем / Под ред. П. Герпингса.- К.: Сфера”, 1999. 164 с.
120. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса. СПБ.: Питер, 2001. 272 с.
121. Техники консультирования и психотерапии. Тексты.- М., 2000.- 600с.
122. Титаренко Т. М. Кризове психологічне консультування. К.: Главник, 2004. 96 с.
123. Торндайк Э., Джон Б. Уонтсон. Бихевиоризм. М.: ООО Изд. АСТ-ЛТД”, 1998.- 704 с.
124. Травма и психосоциальная помощь: Практ. руководство.- Тбилиси: ТУТУ. 2001.- 150 с.
125. Тревога и тревожность / Сост. и общая ред. В. М. Астапова. СПб.: Питер, 2001.- 256 с.
126. Уайнхолд Б., Уайнхолд Дж. Освобождение от созависимости / Пер. с англ. А.Г.Чеславской. М.: Класс, 2002. 224 с.
127. У лабіринтах психології особистості / О. В. Тимченко, В. В. Шапар. Х.: Прапор, 1997. 414 с.
128. Фицджеральд Р. Эклектическая психотерапия. СПБ.: Питер, 2001.
320 с.
129. Феминизм и семья: историко-социологический анализ / Под ред. А.И. Антонова. М.: Грааль, 2002.&nda