Софій Наталія Зиновіївна Організаційно-педагогічні умови інтегрованого супрово­ду учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі

Короткий опис

Софій Наталія Зиновіївна, завідувач науково-методично­го центру інклюзивної освіти Інституту післядипломної педа­гогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінчен- ка: «Організаційно-педагогічні умови інтегрованого супрово­ду учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі» (13.00.03 - корекційна педагогіка). Спецрада Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
СОФІЙ НАТАЛІЯ ЗІНОВІЇВНА
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
ІНТЕГРОВАНОГО СУПРОВОДУ
УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
13.00.03 - корекційна педагогіка
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:
Засенко В’ячеслав Васильович, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України
Київ - 2017
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ЗАСАДНИЧІ ПОЛОЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ
1.1 Засадничі положення інклюзивної освіти. Правова основа розвитку
інклюзивної освіти 13
1.2 Інклюзія в освіті: сучасне розуміння (визначення понять) 26
1.3 Інклюзія в освіті: законодавство України у сфері інклюзивної
освіти 35
1.4 Міжнародний досвід забезпечення додаткового супроводу дітей з
особливими освітніми потребами 45
Висновки до першого розділу 65
РОЗДІЛ 2 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОДАТКОВОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2.1 Основні підходи до надання додаткової підтримки 67
2.2 Механізми забезпечення додаткової підтримки для дітей з особливими
освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання 84
2.3 Різнопрофільні фахівці в інклюзивних навчальних закладах:
теорія і практика в Україні 105
Висновки до другого розділу 122
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОДАТКОВОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЯМ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
3.1 Розвиток компетентностей педагогів інклюзивних навчальних
закладів 124
3.2 Роль керівників навчальних закладів у створенні інклюзивного
освітнього середовища 150
3.3 Інклюзивні ресурсні центри - осередки забезпечення інтегрованого
супроводу дітей з особливими освітніми потребами 162
Висновки до третього розділу 169
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ 194
ВСТУП
Актуальність теми. Динамічні кардинальні зміни в системі освіти України, новий виток яких розпочався останнім часом зумовлені утвердженням демократичних процесів, загальними реформами в суспільстві. В основі цих змін - оновлений зміст освіти, що базується на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм, наскрізний процес виховання.
В проекті нового базового закону України «Про освіту» визначаються основні зміни в дошкільній, загальній середній, професійній, вищій освіті, освіті дорослих, а також наголошується на рівності права на освіту для усіх її здобувачів і гарантується при цьому створення відповідних умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами. Це узгоджується із загальними світовими тенденціями щодо забезпечення прав осіб з особливими потребами, у тому числі права на освіту в умовах інклюзивного освітнього середовища. На цих положеннях наголошується і в основних документах Організації Об’єднаних Націй як провідної правозахисної організації, а саме: в Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, які Україна ратифікувала відповідно у 1989 та 2009 роках.
Утім, попри очевидні позитивні зміни в освітній галузі, проголошення рівності умов доступу до освіти та надання необхідної додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, існує брак досвіду, а іноді і розуміння особливостей забезпечення такої підтримки. Причинами цього є наступні: існуюча нормативно-правова база, що у переважній своїй більшості відображає медичну модель розуміння інвалідності, а відтак - сегрегацію та ізоляцію дітей з особливостями психофізичного розвитку у спеціальних навчальних закладах; брак розуміння педагогами основних принципів інклюзивної освіти, механізмів її запровадження, зокрема надання додаткової підтримки на різних рівнях - на рівні класу, навчального закладу, а також на рівні місцевих громад.
Певною проблемою забезпечення комплексної інтегрованої підтримки дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, є й брак міжвідомчої співпраці, що часто призводить до дублювання послуг, їх відсутності тощо.
Слід також зазначити, що на сьогодні змінюється і саме розуміння інклюзивної освіти, яке передбачає створення умов для максимально значущої участі в освітньому процесі не лише дітей з особливими освітніми потребами, а й усіх учасників освітнього процесу (Т. Бут, М. Ейнскоу). Це потребує сучасних підходів до розроблення і запровадження нових механізмів забезпечення додаткової підтримки таким дітям.
Важливі різноаспектні проблеми навчання учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних навчальних закладах висвітлювалася у працях як зарубіжних (А. Г артнер, Дж. Деппелер, Т. Лорман, Дж. Лупарт, Л. Флоріан та ін.), так і вітчизняних авторів (Е. Данілавічютє, А. Колупаєва, Л. Коваль, С. Кульбіда, С. Литовченко, Т. Сак, Т. Скрипник, О. Таранченко, А. Шевцов та ін.).
Українськими вченими (А. Колупаєва, О. Таранченко, Л. Коваль та ін.) розроблено вихідні положення поширення цієї форми навчання на теренах нашої держави, розроблено низку теоретично значущих наукових праць і практично важливих методичних посібників та навчальних курсів.
Утім, питання надання учням з особливими освітніми потребами комплексного, узгодженого різнорівневого супроводу фахівцями з належним рівнем підготовки детально не розглядались.
Отже, актуальність проблеми зумовлена не лише необхідністю організації ефективного інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу, а й певним браком наукових даних щодо стану та особливостей його ефективної реалізації в контексті сучасного розуміння інклюзивної освіти. Недостатня теоретична і практична розробленість означених питань зумовили вибір теми дослідження: «Організаційно-педагогічні умови інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту спеціальної педагогіки НАПН України: напрям «Теоретичні і методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами», комплексною темою лабораторії проблем інклюзивної освіти «Науково-методичне забезпечення інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами» (Державний реєстраційний номер 0112U000594).
Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 6 від 26.06.2014 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол .№ 7 від 30.09.2014 р.).
Мета дослідження - розроблення теоретично обґрунтованої та практично апробованої системи забезпечення ефективного інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі.
Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури з проблеми дослідження й визначити зміст поняття «інтегрований супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу».
2. Визначити основні підходи до забезпечення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу та механізми їх реалізації.
3. Розробити педагогічно-діагностичний інструментарій для визначення рівня розвитку компетентностей ключових осіб здійснення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами.
4. Визначити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі.
5. Розробити структурно-функціональну модель інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами на рівні інклюзивного навчального закладу.
Об’ єкт дослідження - інтегрований (психолого-медико-педагогічний, соціально- реабілітаційний та корекційно-розвивальний) супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу.
Предмет дослідження - зміст, форми і методи роботи, якість підготовки команди фахівців в інклюзивному навчальному закладі.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: міждисциплінарний підхід, що обґрунтовує необхідність використання теоретичних положень, дотичних до спеціальної педагогіки, спеціальної психології, соціології, соціальної педагогіки, соціальної роботи (В. Кремень, В. Луговий, В. Огнев’юк та ін.); соціокультурний підхід в освіті (В. Андрущенко, І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень, О. Савченко та ін.); положення теорії взаємозв’язку процесів навчання і розвитку (Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, С. Максименко та ін.); положення про соціальну зумовленість навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку (У. Бронфенбренер, Л. Виготський, І. Єременко,
B. Засенко, А. Колупаєва, М. Супрун, М. Тарасевич, М. Ярмаченко та ін.); особистісно орієнтований і діяльнісний освітні підходи та співзвучний з ними компетентнісний підхід (І. Бех, В. Кремень, М. Савченко, І. Якиманська та ін.); теорія соціалізації та концептуальні положення соціального виховання осіб з особливостями психофізичного розвитку (Л. Виготський, М. Тарасевич та ін.); концептуальні засади інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (Т. Бут, А. Колупаєва, Т. Лорман, Дж. Лупарт, Дж. Лейн, А. Мейнскоу та ін.); сучасні наукові погляди щодо особливостей супроводу дітей з особливими освітніми потребами (В. Кобильченко, А. Колупаєва,
C. Кульбіда, Т. Сак, Т. Скрипник, О. Таранченко, О. Федоренко та ін.); концептуальні засади виникнення та розвитку професійного співробітництва (Е. Берн, Г. Блумер, А. Журавльов, Дж. Г. Мід); правові та законодавчі документи, положення сучасних наукових концепцій в галузі освіти дітей з особливими освітніми потребами.
Методи дослідження:
теоретичні: концептуальний аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури з проблеми дослідження; наукова інтерпретація, порівняння, синтез, теоретичне моделювання;
емпіричні: діагностичний комплекс, спрямований на виявлення компетентностей педагогічних працівників, необхідних для забезпечення ефективного інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу (самооцінка педагогів (Форма самооцінки), спостереження за практикою педагогів (Форма спостереження), анкетування (Анкета для керівників навчальних закладів, Анкета для батьків), аналіз документації (Протокол аналізу інклюзивних планів розвитку навчальних закладів), узагальнення практичного досвіду роботи педагогів загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів, констатувальний та формувальний експеримент для визначення педагогічних умов і виявлення ефективних шляхів забезпечення інтегрованого супроводу дітей з особливими потребами.
математично-статистичні: кореляційний аналіз, при обробці емпіричних даних було використано пакет програм SPSS для Windows.
Вірогідність здобутих результатів забезпечується: науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, відповідних меті, предметові та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричного матеріалу; ефективністю експериментальної роботи в інклюзивних загальноосвітніх навчальних закладах.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося у 15-ти навчально-виховних комплексах і загальноосвітніх школах I-III ступенів 5-ти областей України, як то: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 (м. Біла Церква), загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 (м. Біла Церква), навчально-виховний комплекс «Барвінок» (м. Київ), школа I-го ступеня «Джерельце» (м. Львів), спеціалізована школа «Надія» (м. Львів), навчально-виховний комплекс «Перші кроки» № 26 (м. Полтава), загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 124 (м. Харків) та ін.
Дослідженням було охоплено 218 педагогів. З них - 172 педагогів інклюзивних навчальних закладів: 15 керівників навчальних закладів, 70 вихователів дошкільних груп, 70 вчителів початкових класів, 17 асистентів вчителя; 46 педагогів спеціальних навчальних закладів: 36 корекційних педагогів, 10 практичних психологів. До дослідження були також долучені представники 15 міських/районних управлінь освіти та батьки дітей з особливими освітніми потребами (420 осіб).
Наукова новизна здобутих результатів полягає у тому, що:
вперше:
- визначено концепт забезпечення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами на рівні класу, навчального закладу, громади;
- визначено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу;
- обґрунтовано й розроблено структурно-функціональну модель інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, визначено зміст її компонентів;
- визначено компетентності педагогічних працівників, що дало змогу цілеспрямовано впливати на їх формування в умовах інклюзивного навчального закладу;
- обґрунтовано теоретичний конструкт «інтегрований супровід дітей з особливими освітніми потребами».
поглиблено та уточнено:
- сучасні уявлення про концепцію інклюзивної освіти, основні механізми її реалізації;
- наукові уявлення про зміст і організацію інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання; специфіку діяльності педагогічних працівників інклюзивних навчальних закладів;
- підходи щодо співфункціонування інклюзивних і спеціальних навчальних закладів;
подальшого розвитку набули:
- наукові уявлення щодо формування інклюзивного загальноосвітнього простору;
- підходи до організації і реалізації інтегрованого супроводу як складової педагогічної діяльності керівників навчальних закладів, вчителів, асистентів вчителів, корекційних педагогів в умовах інклюзивного навчання.
Практичне значення результатів дослідження полягає у:
- розробленні педагогічно-діагностичного інструментарію для визначення рівня розвитку компетентностей основних ключових осіб інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу;
- визначенні механізмів забезпечення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами та впровадженні їх у практику загальноосвітніх навчальних закладів;
- можливості використання матеріалів дослідження у процесі здійснення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу, а також у процесі підготовки педагогічних кадрів і слухачів курсів підвищення кваліфікації, проведенні подальших досліджень та при розробленні навчально-методичних матеріалів.
Матеріали дослідження було використано при підготовці: навчально-методичного посібника «Спільність зусиль: фахівці в інклюзивному класі» (2015), посібника для батьків дітей з особливими потребами «Підтримай себе - підтримай дитину» (2015), навчально-методичного посібника «Асистент учителя в інклюзивному класі» (2015), посібника «Інклюзивний ресурсний центр: досвід проекту» (2015), посібника «Універсальний дизайн в освіті» (2015), методичного посібника «Права людини: знати, щоб захищати. Що треба знати про захист прав дітей з інвалідністю» (2015), методичного посібника «Створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами» (2015), звіту за результатами дослідження з питань реалізації Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю», зокрема статті 24 «Освіта».
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в освітній процес навчальних закладів, що підтверджено відповідними документами: загальноосвітня школа №15, м. Біла Церква (довідка № 37 від 03.02.17 р.), загальноосвітня школа №5, м. Біла Церква (довідка 21-3 від 03.02.17 р.), навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I ступеня «Барвінок», м. Київ (довідка № 19 від 09.02.17 р.), середня загальноосвітня школа №233, м. Київ (довідка № 51/4 від 09.02.17 р.), середня загальноосвітня школа №275, м. Київ (довідка №27 від 09.02.17 р.), середня загальноосвітня школа №41, м. Київ (довідка № 63/2 від 15.02.17 р.), навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад I ступеня «Берізка», м. Буча (довідка №29-6 від 10.02.17 р.), Львівська спеціалізована школа «Надія» (довідка №23 від 03.02.17 р.), середня загальноосвітня школа №95 м. Львів (довідка №41 від 10.02.17 р.), навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I ступеня - дошкільний навчальний заклад «Дивосвіт» м. Львів (довідка №33 від 09.02.17 р.), середня загальноосвітня школа I ступеня «Джерельце» м. Львів (довідка №29/4 від 03.02.17 р.), спеціалізований навчально-виховний комплекс «Перші кроки» №26 м. Полтави (довідка №35 від 07.02.17 р.), середня загальноосвітня школа №34 м. Полтави (довідка №25 від 07.02.17 р.), навчально-виховний комплекс №45 м. Полтави (довідка №31 від 10.02.17 р.), загальноосвітня школа .№124 м. Харків (довідка №48/2 від 15.02.17 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати дослідження представлено на міжнародних науково-практичних конференціях - «Двадцять років програмі «Крок за кроком» (м. Варна, Болгарія, 2014), «Розвиваючи інклюзивні підходи» (м. Брага, Португалія, 2014), «Універсальний дизайн як запорука розвитку інклюзивного суспільства» (м. Київ, 2015), «Зростаємо разом: від місцевих ініціатив до національних стратегій у розвитку системи раннього втручання» (м. Кишинів, Молдова, 2016), «Раннє дитинство у часи швидких змін» (м. Вільнюс, Литва, 2016); міжнародному навчально-практичному семінарі «Розвиток інклюзивної освіти шляхом використання Індексу інклюзії» (м. Стамбул, Туреччина, 2014), «Сучасні методики у забезпеченні інклюзії: Кола друзів» (м. Єреван, Вірменія, 2014); науково- практичних конференціях - «Освіта дітей з особливими освітніми потребами в місті Києві: основні досягнення та виклики» (м. Київ, 2016), «Шляхи запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітньому просторі» (м. Біла Церква, 2016); он-лайн курсі «Освіта для всіх: інвалідність, багатоманітність, інклюзія» (м. Кейптаун, Південно¬Африканська Республіка, 2016); міжнародній літній школі «Повертаємо права назад: вплив громадянського суспільства на зміни» (Національний університет Ірландії, м. Г олвей, Ірландія, 2016); під час навчальної поїздки (м. Брно, Чеська Республіка, 2016).
На засіданнях науково-методичного центру інклюзивної освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (2014-2016), засіданнях лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, під час проведення навчально-методичних семінарів у контексті роботи «Школи інклюзивної освіти» (2014 - 2016) для педагогів інклюзивних навчальних закладів міста Києва, консультантів психолого-медико-педагогічних районних у місті Києві консультацій, а також у процесі проведення понад 75 тренінгів для педагогів інклюзивних навчальних закладів і консультантів обласних психолого-медико- педагогічних консультацій у Вінницькій, Київській, Рівненській і Черкаській областях.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 20 публікаціях, з них: 6 одноосібних статей у фахових виданнях України, у тому числі 1 стаття у виданні, що включено до міжнародних наукометричних баз; 12 посібників, з яких 4 рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Структура та обсяг дисертації: Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (199 найменувань, з яких 54 іноземною (англійською) мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, з них основний текст викладено на 172 сторінках. Робота містить 4 таблиці та 42 рисунки на 13 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання проблеми інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу.
1. Теоретичний аналіз зарубіжної і вітчизняної наукової літератури засвідчив, що визначальним у забезпеченні якісної інклюзивної освіти є поняття додаткової підтримки дітей з особливими освітніми потребами, яке зумовлюється особливостями організації освітнього процесу в умовах інклюзивного навчального закладу та сучасним розумінням інклюзії в цілому. Визначено зміст поняття «інтегрований супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу» як вид психолого- медико-педагогічної діяльності, що передбачає виявлення та забезпечення додаткових потреб дітей в освітньому процесі. Визначення означених додаткових потреб на рівні окремих дітей, а також на рівні навчального закладу дає можливість з’ясувати характер та обсяг додаткових ресурсів, необхідних для забезпечення якісної інклюзивної освіти.
2. Визначено та обґрунтовано основні підходи до забезпечення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу: надання послуг окремими різнопрофільними фахівцями, командний підхід. Виокремлено та проаналізовано командний підхід, як детермінуючий, від ступеня імплементації якого залежить рівень якості комплексної допомоги дітям у контексті соціальної моделі розуміння інвалідності.
3. Розроблено педагогічно-діагностичний інструментарій визначення рівня розвитку компетентностей ключових осіб здійснення інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами, використання якого дало змогу виявити прогалини в підготовці фахівців, а також окреслити зміст та форми діяльності для цілеспрямованого формування компетентностей педагогів у роботі з такими дітьми в умовах інклюзивного освітнього простору.
4. Визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами як на рівні окремих дітей, так і на рівні інклюзивного навчального закладу. Встановлено, що у процесі надання конкретних послуг дитині в контексті організації роботи в класі визначальними є фаховість педагогів та їх методична підтримка, на рівні навчального закладу - забезпечення умов для професійного розвитку педагогів, інституційна спроможність, співпраця з місцевою громадою.
5. Розроблено структурно-функціональну модель інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчального закладу з урахуванням основних підходів до здійснення такого супроводу, а також із зазначенням основної мети та завдань кожного з підходів.
6. Теоретично обґрунтовано і розроблено цілісну систему забезпечення якісного інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі, що реалізується шляхом дотримання відповідних умов: підготовкою належного рівня кожного члена команди фахівців, якістю його роботи, а також використанням, відповідно до запропонованої моделі, необхідних засобів впливу на кожну дитину на рівні класу, навчального закладу та громади.
Перспективою подальших досліджень вбачається формування особистісно- орієнтованих технологій інтегрованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами як в умовах навчального закладу, так і у позашкільний час.