Соколовська Тетяна Анатоліївна. Профілактика перинатальної патології у вагітних з міомою матки різної локалізації

Короткий опис

Соколовська Тетяна Анатоліївна. Профілактика перинатальної патології у вагітних з міомою матки різної локалізації: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005.

Соколовська Т.А. Профілактика перинатальної патології у вагітних з міомою матки різної локалізації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2005.
Робота присвячена пошукам шляхів зниження частоти перинатальної патології у вагітних з міомою матки різної локалізації.
Проведено вивчення особливостей преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності, пологів, функціонального стану фетоплацентарної системи, перинатальних наслідків розродження і стану новонароджених у жінок з наявністю міоми матки.
На основі отриманих результатів розроблені, запропоновані та впроваджені практичні рекомендації, щодо зменшення частоти та ступеню важкості перинатальної захворюваності, які базуються на диференційованому призначенні відповідної медикаментозної терапії вагітним з міомою матки залежно від особливостей локалізації міоматозних вузлів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення наукової задачі щодо зниження частоти перинатальної патології у вагітних з міомою матки різної локалізації на підставі вивчення особливостей преморбідного фону, перебігу вагітності, пологів, функціонального стану фетоплацентарної системи і перинатальних наслідків розродження та розробки відповідних диференційованих лікувально-профілактичних заходів.

У жінок з міомою матки має місце високий рівень прегестаційної соматичної захворюваності у вигляді інфекційної патології в дитячому та підлітковому віці (61,7%), захворювань серцево-судинної системи (78,3%), супутніх ендокринопатій (65,0%), захворювань шлунково-кишкового тракту (38,3%), варикозної хвороби нижніх кінцівок (31,7%), запальних уражень сечовидільної системи (16,7%), що спричиняє до напруженного функціонування нейроендокринної, серцево-судинної, імунної систем під час подальшої вагітності.
Супутня патологія репродуктивної системи у жінок з міомою матки представлена запальними процесами піхви (70,0%), фоновими захворюваннями шийки матки (40,0%), хронічним сальпінгоофоритом (36,7%), фіброзно-кистозною мастопатією (33,3%), кистами яєчників (15,0%), ендометріозом (11,7%), що призводить до високої частоти менструальних розладів (76,7%), невиношування вагітності (36,7%), безпліддя (28,3%).
Клінічний перебіг гестації у жінок з міомою матки в 82,1% випадків має обтяжений характер. Найбільш поширеними формами акушерських ускладнень є загроза переривання вагітності (76,7%), гестаційна анемія (86,7%), прееклампсія різного ступеню важкості (53,5%), загострення урогенітальної інфекції (36,7%) та бактеріальний вагіноз (67,8%).
У вагітних з міомою матки в 82,1% має місце розвиток фетоплацентарної недостатності, що проявляється деструктивними змінами в плаценті (46,4%), порушенням кількості навколоплідної рідини (39,2%), варикозним розширенням плацентарних судин (25,6%), розладами матково-плацентарної та плодово-плацентарної гемодинаміки (67,8%), нестійким станом гормональної регуляції (64,2%), а при локалізації плаценти в проєкції субмукозних й інтрамуральних міоматозних вузлів з центрипетальним ростом виснаженням (17,8%) гормонсинтетичної спроможності фетоплацентарного комплексу, що в 23,3% випадків супроводжувалось затримкою внутрішньоутробного розвитку.
Розродження вагітних з міоматозним ураженням плодосховища відбувається на фоні високої частоти несвоєчасного вилиття навколоплідної рідини (63,6%), медикаментозного збудження пологової діяльності (54,5%), дистреса-плода (36,4%), аномалій пологової діяльності (41,3%), що призводить до зростання частоти оперативного розродження (56,0%), яке в 24% було плановим, а в 32% носило ургентний характер.
Перинатальні наслідки розродження у жінок з міомою матки характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (70,0%), постгіпоксичних уражень центральної нервової системи (36,0%), пневмопатії новонароджених (16,0%) та незрілістю процесів адаптації при переході до позаутробного способу життя (52,0%). Сукупні перинатальні втрати в групі пацієнток з міомою матки та загальноприйнятими методами медикаментозної корекції склали 16,7%.
Найбільш несприятливими, щодо перинатальних наслідків, клініко-анатомічними формами міоми слід вважати інтрамуральні вузли в шийці та нижній 1/3 тіла матки, субмукозні вузли та міоми з центрипетальним ростом, особливо в випадках їх локалізації на передньо-бокових стінках в басейні aa.uterinae, розташування плаценти повністю або частково в проекціїї міоматозних вузлів, т.н. плацента на вузлі”. У таких випадках значно зростає ризик дострокового переривання вагітності (41,6%), важких форм фетоплацентарної недостатності (81,8%) та передчасного відшарування плаценти (22,2%).
Використання розробленої нами диференційованої методики медикаментозної корекції у вагітних з міомою матки різної локалізації дозволяє знизити частоту загрози переривання в 1,5 рази, фетоплацентарної недостатності в 1,8 рази, затримки внутрішньоутробного розвитку в 2,4 рази, передчасних пологів в 2,5 рази, дистресу плода в 3 рази; інтранатальної асфіксії в 1,9 рази. Ефективність запропонованої нами схеми ведення гестації в даній когорті пацієнток підтверджується зменшення загального рівня перинатальних втрат з 16,7% до 3,3% на тлі зниження показників частоти та ступеню вираженості неонатальної захворюваності.