Солейко Дмитро Сергійович. Особливості діагностики та комплексного лікування септичних форм гострого гематогенного остеомієліту у дітей (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

Солейко Дмитро Сергійович. Особливості діагностики та комплексного лікування септичних форм гострого гематогенного остеомієліту у дітей (клініко-експериментальне дослідження) : Дис... канд. мед. наук: 14.01.09 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2006. — 183арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 154-175

Солейко Д.С. Особливості діагностики та комплексного лікування септичних форм гострого гематогенного остеомієліту у дітей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.09. дитяча хірургія. Національний медичний університет ім. акад. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ 2006.
Дисертацію присвячено діагностиці та лікуванню септичних форм гострого гематогенного остеомієліту у дітей.
Експериментально та клінічно обґрунтовано новий метод ранньої неінвазивної діагностики гострого гематогенного остеомієліту неінвазивну реоостеографію, який полягає в визначенні різниці значень опору тканин симетричних ділянок кінцівок.
Діти із септичними формами гострого гематогенного остеомієліту складали 28% від загальної кількості хворих із цим захворюванням. Пік захворюваності спостерігався в липні, серпні та в вікових групах від 0 до 3 років (34,6%) та старше 7 років (53,9%). Септикопіємічну форму ГГО визначено у 83,08% хворих, септикотоксичну у 16,92%, з яких у трьох — блискавичну.
Метастатичні вогнища локалізувались у легеневій тканині у 46,2% хворих, в нирковій у 37,7%, в кістковій у 29,2%, гнійники в м`яких тканинах визначено у 25,4%, септичний кардит у 23,1%, із них у двох гнійний перикардит, явища гепатиту у 8,5%.
У висівах з основного та метастатичних вогнищ домінував золотистий стафілокок. У метастатичних вогнищах частота виділення грибів роду Candida сягала 16,6%, що вимагало превентивної фунгіцидної терапії.
Зі 130 хворих септичними формами ГГО 91 пацієнт переніс 1 оперативне втручання на основному вогнищі, 23 оперовані 2 втручання, більше 2 операцій виконано 3 пацієнтам. 13 новонародженим антибактеріальний препарат підводився до кістки. 26 пацієнтів оперовано на метастатичних вогнищах позакісткової локалізації.
З одужанням виписано 56,2% хворих, з покращенням 28,5%, з хронізацією процесу 10,7%. Летальність від септичних форм склала 4,6% (6 дітей), від всіх форм ГГО 1,3%.
Серед 78 пацієнтів (60%), обстежених за час від 1 до 12 років з часу виписки, визнано здоровими 61 (78,2%), задовільний результат у 11 (14,1%), незадовільний у 6 (7,7%), з них у 4 діагностовано патологічний вивих, у 2 хибний суглоб, у 1 анкілоз.
Розроблення та впровадження в клінічну практику неінвазивної реоостеографії, алгоритмів діагностики та комплексного лікування септичних форм гострого гематогенного остеомієліту дало можливість скоротити ліжко-день з 42,6±2,6 до 36,6±2,7 (p<0,05) та знизити летальність з 5,5% до 3,5%.

У дисертаційному дослідженні представлено рішення актуальної задачі дитячої хірургії покращення результатів лікування септичних форм гострого гематогенного остеомієліту у дітей шляхом вдосконалення ранньої діагностики та комплексного лікування.

У структурі гострого гематогенного остеомієліту септичні форми захворювання складають 28% і характеризуються швидким розвитком важкого стану за рахунок виникнення синдромів гіпертермії, ендогенної інтоксикації, токсико-септичного шоку, кардіо-пульмональної та поліорганної недостатності, ДВЗ-синдрому; обумовлюють негативні результати лікування: летальність 4,6%, хронізація процесу 10,7%, інвалідизувальні ортопедичні ускладнення (патологічні вивихи, хибні суглоби, анкілози) 7,7%.
Розроблен метод ранньої діагностики гострого гематогенного остеомієліту. Реоостеографія при гострому остеомієліті в експерименті та у пацієнтів виявляє зменшення електричного опору кісткового мозку і кісткової тканини, збільшення опору м`язів. Середнє значення параметру асиметричності опору тканин при остеомієліті складає 29,4%, тоді як у здорових дітей не перевищує 2%. У віддаленому періоді після перенесеного захворювання зазначений показник залишається підвищеним 6,37% — і свідчить про наявність порушень структури та мікроциркуляції тканин ураженої ділянки.
Діагностика основного і септичних метастатичних вогнищ остеомієліту, загрозливих для життя синдромів представляє значні труднощі, особливо при необхідності невідкладної допомоги. Застосування діагностичного алгоритму в комплексі з неінвазивною реоостеографією дозволяє своєчасно встановити діагноз септичних форм гострого гематогенного остеомієліту.
Основним збудником як основного, так і метастатичних вогнищ остеомієліту є золотистий стафілокок 66,1 % та 36,2 % відповідно. При призначенні першого курсу антибактеріальної терапії дітям зі генералізованими формами гострого гематогенного остеомієліту повинні враховуватись визначена чутливість зазначеного виду до цефалоспоринів ІІ і ІІІ покоління, лінкоміцину, еритроміцину, гентаміцину, оксациліну та особливості сезонної частотності збудників.
Частота в висівах грибів роду Candida при септичних формах гострого гематогенного остеомієліту складає 16,9%, що потребує превентивної фунгіцидної терапії.
Особливістю алгоритму лікування хворих септичними формами ГГО є корекція загрозливих для життя синдромів, стабілізація гемодинаміки з подальшими необхідними оперативними втручаннями.
Застосування неінвазивної реоостеографії, розроблених алгоритмів діагностики і лікування дозволяє знизити летальність з 5,5% до 3,5% та скоротити ліжко-день з 42,6±2,6 до 36,6±2,7 (p<0,05).