СПРИЧИНЕННЯ ЗЛОЧИННОЇ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ: ДЕТЕРМІНАЦІЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е. О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ШАРІКОВА ВІКТОРІЯ ПАВЛІВНА

УДК 343.97:343.353

СПРИЧИНЕННЯ ЗЛОЧИННОЇ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ: ДЕТЕРМІНАЦІЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Мартиненко Олег Анатолійович,
доктор юридичних наук, доцент

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПРИЧИНЕННЯ ПРАЦІВНИКАМИ ОВС ЗЛОЧИННОЇ ШКОДИ ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ………………………………………………....13
1.1 Рівень, структура, характер та особливості спричинення злочинної шкоди працівниками ОВС……………………………………...……………………….13
1.2. Характеристика особистості працівника органів внутрішніх справ, який спричиняє злочинну шкоду при виконанні службових обов’язків…………..26
1.3. Кримінально-правовий аналіз шкоди, яку можуть заподіювати працівники ОВС при виконанні службових обов’язків……………………….46
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...62
РОЗДІЛ 2. ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЗЛОЧИННОЇ ШКОДИ, ЯКУ ЗАПОДІЮЮТЬ ПРАЦІВНИКИ ОВС ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ…………………………………………………………………....65
2.1 Загальне поняття кримінальної детермінації…………………...……….....65
2.2 Детермінація злочинів, які скоюють працівники ОВС…………………....79
2.3 Причини та умови спричинення злочинної шкоди працівниками ОВС…………………………………………………………………………...…..99
Висновки до розділу 2………………………………………………...………..119
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАПОБІГАННЯ СПРИЧИНЕННЮ ЗЛОЧИННОЇ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМИ ОВС ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ.............................................………………….121
3.1 Поняття й загальна характеристика запобігання злочинності.……….....121
3.2 Організаційно-правові заходи запобігання спричинення злочинної шкоди працівниками органів внутрішніх справ……….……………………………..133
3.3. Індивідуальна профілактика спричинення злочинної шкоди працівниками органів внутрішніх справ……….………….………………….155
Висновки до розділу 3……………………………………………….............…172
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…179
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...…204

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова в Україні правової держави потребує, окрім усього іншого, ефективного здійснення правоохоронної діяльності, основна мета якої полягає в утвердженні й захисті цінності інституту права як одного з найдосконаліших регуляторів вільної реалізації власних інтересів громадянами. Саме тому правоохоронна діяльність є об’єктом уваги представників багатьох наукових галузей, у працях яких відображено погляди суспільства на сутність реалізації принципу верховенства права та забезпечення режиму законності за допомогою державної системи регулювання. При цьому у поле зору українських науковців постійно потрапляють такі негативні явища, як системні недоліки функціонування органів кримінальної юстиції, криза довіри громадян до правових інституцій, поширення кримінальних проявів серед працівників правоохоронних органів, слабкість громадського контролю за діяльністю державних органів влади.
Усього за період з 2008 по 2011 рік судами винесено обвинувальні вироки стосовно 1498 осіб, які скоїли злочини, перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ. За даними, отриманими в ході проведення цього дослідження, грошовий еквівалент заподіяної такими особами шкоди за той самий період становить приблизно 6 624 000 грн. Оскільки органи внутрішніх справ є найбільш численною та потужною ланкою правоохоронної системи, від якісної діяльності якої безпосередньо залежить зміцнення в країні верховенства права, злочини їх працівників підривають авторитет державної влади, що негативно позначається на її легітимності, посилюючи відчуження між суспільством та державою, створює передумови для поширення, на рівні масової свідомості, нігілістичного ставлення до права та закону.
З урахуванням цих обставин пошук кримінологічного пояснення фактів спричинення злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків набуває актуальності як окреме завдання, покликане вирішити проблему запобігання злочинності в органах внутрішніх справ, що є необхідним для встановлення гармонійної взаємодії правової та соціальної нормативних систем як однієї з умов розбудови правового суспільства.
Теоретичний фундамент дисертації склали роботи таких учених, як М. Вебер, Р. Ієринг, І.О. Ільїн, С.Л. Левицький, Р. Мертон, Е. Сатерленд, В.С. Соловйов. Низка важливих теоретико-методологічних та практичних проблем, які мають велике значення для осмислення досліджуваного в пропонованій роботі феномену, розкрита в працях фахівців із кримінології та кримінального права: П. П. Андрушка, О. М. Бандурки, Ю. В. Бауліна, П. С. Берзіна, І. М. Даньшина, Л. М. Давиденка, Т. А. Денисової, А. І. Долгової, Б. М. Головкіна, А. П. Закалюка, В. С. Землюкова, М.Й. Коржанського, Н. Ф. Кузнєцової, О. М. Литвинова, В. В. Мальцева, О. С. Міхліна, О. М. Миколенко, Ю. В. Орлова, В. І. Осадчого, А. А. Піонтковського, В. М. Трубникова. Питання адміністративно-правового забезпечення проходження служби працівниками ОВС подані в наукових студіях В. С. Венедиктова, М. І. Іншина. Різноманітні соціально-психологічні аспекти службової діяльності працівників ОВС вивчали Д. О. Кобзін, В. І. Поклад, І. П. Рущенко, Ю. О. Свєженцева. Безпосередньо проблеми мотивації та цілеспрямування особи досліджували такі вчені, як Ю. М. Антонян, Б. С. Волков, В. М. Кудрявцев, С. В. Максимов.
Наукові праці С. А. Алтухова, О. М. Варигіна, О. М. Ігнатова, О. О. Купленського, Ю. А. Мерзлова, О. С. Новакова, С. А. Шалгунової висвітлюють питання, пов’язані з певними видами злочинів, що скоюють працівники окремих служб та підрозділів органів внутрішніх справ. Комплексними кримінологічними дослідженнями злочинності працівників ОВС останнього десятиріччя є праці О.М. Варигіна «Преступность сотрудников органов внутренних дел и проблемы воздействия на неё» (2003) та О.А. Мартиненка «Злочини серед працівників ОВС України: їх детермінація та попередження» (2007 р.).
Незважаючи на значний інтерес кримінологів до проблеми злочинності в органах внутрішніх справ, питання щодо заподіяння злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків дотепер не розроблені. Пошук детермінантів завдання злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків дозволив нам поставити в центр дослідження зв’язок між наслідком дій особи та зовнішніми факторами, зокрема, зразками поведінки, що містяться в соціально-правовій реальності та, переломлюючись через свідомість працівника ОВС, впливають на виконання ним службових обов’язків. Зазначені особливості й зумовили актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755 (п. 5 підрозділу 1.1 «Захист прав і свобод громадян правоохоронними органами України»), Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347 (додаток 17, п. 15).
Тема дисертації затверджена вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (протокол № 22 від 1 червня 2007 року).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є кримінологічне дослідження механізму спричинення злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків та розробка заходів запобігання таким випадкам.
Для досягнення цієї мети були поставлені і послідовно вирішені такі задачі:
1) вивчити рівень, структуру та характер злочинної шкоди, що її завдають працівники ОВС при виконанні службових обов’язків;
2) охарактеризувати особистість працівника ОВС, що заподіює злочинну шкоду при виконанні службових обов’язків;
3) надати кримінально-правовий аналіз шкоди, що її можуть заподіювати працівники ОВС при виконанні службових обов’язків;
4) розкрити загальне поняття кримінальної детермінації;
5) проаналізувати детермінанти злочинів працівників ОВС;
6) дослідити детермінанти заподіяння злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків;
7) проаналізувати заходи запобігання спричиненню злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків та надати рекомендації щодо їх удосконалення.
Об’єктом дослідження є злочини, котрі скоюють працівники органів внутрішніх справ України під час виконання службових обов’язків.
Предметом дослідження виступають детермінація та запобігання спричиненню злочинної шкоди працівниками органів внутрішніх справ при виконанні ними службових обов’язків.
Методи дослідження обрано, виходячи з мети й завдань роботи, а також з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Вирішуючи поставлені завдання, було використано загальнонаукові та спеціальні методи та прийоми пізнання. Зокрема, використання логіко-семантичного методу сприяло розкриттю змістовних ознак таких понять, як «злочинна шкода, що спричиняється працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків» та «правомірна шкода, що заподіюється працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків» (підрозділ 1.3.). Конкретно-соціологічні методи дозволили отримати та опрацювати емпіричну інформацію про об’єкт та предмет дослідження. Так, метод аналізу документів використано для вивчення вироків судів стосовно колишніх працівників органів внутрішніх справ, що дозволило охарактеризувати типові цілі, актуальні при виконанні службових обов’язків працівниками ОВС (підрозділ 1.1.). За допомогою методу соціологічного опитування досліджено зміст поширених соціальних установок стосовно виконання службових обов’язків в професійному середовищі працівників ОВС, встановлено тенденції оцінювання права та закону на рівні групової правосвідомості працівників органів внутрішніх справ, що сприяло встановленню причин і умов заподіяння ними злочинної шкоди при виконанні службових обов’язків (підрозділи 2.2., 2.3.). Метод експертної оцінки застосовано для отримання інформації з приводу ефективності діючих форм профілактики правопорушень серед особового складу ОВС, вироблення практичних рекомендацій із запобігання спричинення злочинної шкоди працівниками органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків (підрозділи 3.2., 3.3.). Статистичні методи аналізу даних було використано при дослідженні показників злочинності працівників органів внутрішніх справ, що дозволило встановити кримінологічно значимі риси особи тих працівників, котрі вчинили злочини, та визначити рівень заподіюваної щорічно злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків (підрозділ 1.1., 1.2.).
Емпіричну базу дослідження становлять 100 вироків судів стосовно колишніх працівників ОВС, які було винесено протягом 2008–2010 років судами загальної юрисдикції України; матеріали експертного опитування 120 працівників підрозділів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ; матеріали анкетування 150 працівників ОВС; статистичні дані МВС України щодо стану злочинності серед особового складу за 2008–2011 роки; матеріали опитування громадської думки мешканців міста Луганська (700 осіб).
Науково-теоретичну основу вивчення проблеми склали дослідження українських і зарубіжних кримінологів та правознавців з питань, що стосуються теми дисертації.
Нормативною базою дослідження є міжнародно-правові акти, Конституція України, чинне кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше в Україні проведено кримінологічний аналіз феномена заподіяння злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків. На дисертаційному рівні здійснено пошук детермінантів досліджуваного явища та проведено аналіз заходів запобігання спричиненню злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків.
До найважливіших положень, які відбивають новизну дисертаційної роботи, можна віднести такі:
вперше:
– запропоновано визначення поняття «злочинна шкода, що спричиняється працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків», під якою розуміються небажані зміни в навколишньому світі, викликані злочинними діяннями працівників ОВС при виконанні службових обов’язків. Ознака «небажаність» є об’єктивною та розкриває сутнісну властивість діяння особи, його спрямованість на створення змін, що порушують мету, заради якої існує кожна річ, доцільність протікання конкретних процесів або існування певних явищ. Цей підхід дає змогу аналізувати злочин як суб’єкт-об’єктну дію, вводячи в коло питань, що розглядаються, власне кримінологічно-значимі аспекти, а саме, особистість суб’єкта злочину, через його цілеспрямованість та зовнішні умови формування цілеспрямованості людини, що виступатимуть складниками детермінаційного комплексу злочинності працівників ОВС;
– сформульовано поняття правомірної шкоди, заподіяної працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків як зміни в навколишньому світі, викликаної правомірним діянням працівника ОВС, спрямованим на виконання службових обов’язків;
– здійснено комплексне дослідження заподіяння злочинної шкоди працівниками ОВС з урахуванням специфіки виконання ними службових обов’язків. Визначено рівень, структуру, характер та особливості заподіяння злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків;
удосконалено:
– кримінологічну характеристику соціального та ціннісно-особистісного складників особи працівника ОВС шляхом встановлення характерних рис, притаманних правосвідомості працівників ОВС. Обґрунтовано, що на рівні групової правосвідомості професійного середовища працівників органів внутрішніх справ найбільш враженим є вольовий компонент правосвідомості, наслідком чого є зниження цінності форми права (закону) та правозастосування;
– визначення профілактики спричинення злочинної шкоди працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків як систематичного використання різних форм контролю над поведінкою особи з метою мотивації її до якісного виконання службових обов’язків та досягнення цілей правоохоронної діяльності;
– рекомендації з питань реформування нормативно-правового забезпечення профілактичної роботи в органах внутрішніх справ шляхом проведення уніфікації та систематизації існуючих нормативно-правових актів;
дістали подальшого розвитку:
– підхід щодо дослідження органів внутрішніх справ як соціального інституту, стан якого відображає певні тенденції та характер проблем, притаманних сучасному українському суспільству;
– дослідження механізму формування системи мотивації працівника ОВС щодо вибору засобів виконання службових обов’язків в умовах впливу на його цілеспрямованість соціальних стандартів, що виокремлюють органи внутрішніх справ як соціальний інститут;
– теоретичні засади дослідження детермінації злочинів, що скоюють працівники ОВС через поєднання концепції соціального детермінізму, принципів системного підходу й історизму, навчання про діалектичні протиріччя та універсальний зв'язок предметів і явищ навколишнього світу;
– система заходів запобігання злочинам, які скоюють працівники ОВС при виконанні службових обов’язків, що враховує соціальні витоки злочинних проявів серед працівників ОВС, а також цілераціональну та ціннісно-раціональну типи мотивації.
Практичне значення дисертаційного дослідження. Викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – у ході подальшої розробки тем, що стосуються злочинності працівників ОВС, теорії поведінки особи, а також підвищення ефективності запобіжної діяльності суб’єктів протидії злочинності щодо розглядуваної категорії злочинів;
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення нормативно-правового забезпечення профілактичної роботи в органах внутрішніх справ;
– у правозастосовній діяльності – для покращення якості профілактики злочинів, що їх скоюють працівники органів внутрішніх справ (акт впровадження Управління кадрового забезпечення УМВС України в Луганській області від 14.12.2011 р.);
– у навчальному процесі – при викладанні курсу кримінології, а також при підготовці навчальних матеріалів за згаданою проблематикою (акт впровадження ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 15.12.2011 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки й рекомендації, сформульовані в дисертації, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри кримінології, соціології та конфліктології Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Вплив покарань на злочинність» (Луганськ, жовтень 2007 року); «Проблеми якості інформації про злочинність» (Луганськ, жовтень 2008 року); «Бізнес та злочинність» (Луганськ, жовтень 2009 року); «Норма та девіація у правоохоронній діяльності» (Луганськ, жовтень 2010 року); «Проблеми дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ» (Харків, травень 2008 року); «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний та юридичний аспекти» (Харків, квітень 2010 року), а також на міжнародній науковій конференції «Ломоносов 2007» (Москва, квітень 2007 року).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в десяти підготовлених одноосібно наукових роботах, п’ять з яких опубліковані в наукових виданнях, включених ВАК до переліку фахових для юридичних наук.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Результат дисертаційного дослідження можна узагальнити у наступних висновках:
1. У межах даного дослідження отримав подальший розвиток комплексний підхід, згідно якого пояснення злочинної поведінки людини обов'язково передбачає одночасне врахування кореляційного, функціонального, системно-структурного та причинового зв’язків. Застосування даного концептуального підходу відносно аналізу виконання службових обов’язків дозволяє розглядати заподіяння злочинної шкоди в межах мотиваційної сфери працівника органів внутрішніх справ, а саме − аналізувати заподіяння злочинної шкоди крізь систему цілеспрямування працівника ОВС. Заподіяння злочинної шкоди працівником при виконанні службових обов’язків, таким чином, виступає як мета, досягнення якої створює можливість досягнення нової, більш віддаленої ціннісновизначеної (значимої) для працівника цілі.
2. Використання зазначеної методології дозволило емпірично довести, що спричинення злочинної шкоди при виконанні службових обов’язків є засобом досягнення типових актуальних для працівників ОВС цілей. За результатами дослідження 100 вироків судів було встановлено, що до найпоширених типових цілей відносяться такі:
– прагнення до спрощення виконання службових обов’язків – пошук шляхів, що не вимагають від працівника будь-яких реальних дій, передбачених законом чи нормативно-правовими актами, або дозволяють отримати бажаний результат швидше, ніж це відбулося б із дотриманням законних процедур, або ж дають змогу докласти менших зусиль, ніж це відповідає вимогам закону (50% проаналізованих вироків);
– прагнення до штучного покращення показників роботи – створення враження щодо високих результатів роботи, яка реально не виконувалась, але відображена в офіційних документах та звітах (30% проаналізованих вироків);
– прагнення до ствердження власного авторитету – бажання до панування, тобто визнання за працівником з боку громадянина майже необмеженого права вимагати будь-якої поведінки від останнього (10% проаналізованих вироків);
– прагнення до отримання незаконної винагороди (незаконного збагачення) в межах виконання службових обов’язків − вимагання та одержання хабара за невжиття заходів щодо притягнення винної особи до юридичної відповідальності (10% проаналізованих вироків).
3. Аналіз положень вітчизняного законодавства дозволяє запропонувати визначення поняття злочинної шкоди, що спричиняється працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків як такої, що визначає небажані зміни в навколишньому світі, викликані злочинними діяннями працівників ОВС при виконанні службових обов’язків. Ознака «небажаність» є об’єктивною та розкриває сутнісну властивість діяння особи, його спрямованість на створення змін, що порушують мету, заради якої існує кожна річ, доцільність протікання конкретних процесів або існування певних явищ. Саме такий підхід дає змогу аналізувати злочин як суб’єкт-об’єктну дію, вводячи в коло питань, що розглядаються, власне кримінологічно-значимі аспекти, а саме − особистість суб’єкта злочину, його цілеспрямованість та зовнішні умови формування цілеспрямованості людини, що виступають складниками детермінаційного комплексу злочинності працівників ОВС;
4. Запропоноване визначення поняття правомірної шкоди, заподіяної працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків як зміни в навколишньому світі, викликаної правомірним діянням працівника ОВС, спрямованим на виконання службових обов’язків.
5. Поширення фактів заподіяння злочинної шкоди працівниками ОВС як засобу досягнення цілей стосовно виконання службових обов’язків стає можливим в силу дії низки факторів, вплив яких має системний характер:
– трансформація цінносновизначених орієнтацій (значимих цілей) виконання службових обов’язків, зокрема, послідовна деактуалізація охорони права та закону в якості значимої цілі виконання службових обов’язків;
– посилення впливу ролі керівництва ОВС та професійного середовища на процес генерування значимих цілей;
– закріплення в стандартах професійної субкультури терпимого ставлення до існування певних відхилень від правових норм при виконанні службових обов’язків.
6. Для більш глибокого кримінологічного осмислення феномену дискреції, тобто ситуацій, коли працівник ОВС діє на власний розсуд, слід вивчати групову правосвідомість працівників ОВС. Установлення змістовних ознак правосвідомості працівників ОВС є умовою правильного розуміння ролі та місця права і закону при виконанні ними службових обов’язків. У свою чергу, це сприятиме вирішенню проблеми цілеспрямованої корекції деформації ціннісних орієнтацій професійного середовища ОВС. Результати проведеного емпіричного дослідження свідчать, що сьогодні стає все відчутнішою деформація вольового компонента правосвідомості. А саме, на рівні групової правосвідомості має місце зниження цінності форми права (закону) та правозастосування.
7. Результати конкретних емпіричних досліджень думки працівників ОВС свідчать про високий ступінь обумовленості порядку виконання службових обов’язків соціальними статусами та ролями, соціальними нормами та санкціями, котрі властиві професійному середовищу працівників ОВС. Тому аналіз системи органів внутрішніх справ як соціального інституту містить значний кримінологічний потенціал, адже створює методологічне підґрунтя для встановлення соціальних витоків поведінки працівників ОВС.
8. Порівняльний аналіз виявив вплив соціальних установок, пануючих на рівні масової свідомості громадян України, на зміст установок професійної субкультури працівників органів внутрішніх справ. Існуючі на рівні масової свідомості тенденції наділення незаконних форм вирішення власних проблем, навіть за умов заподіяння шкоди здоров’ю особи, більшою ефективністю та зручністю порівняно із правовими, необхідно вплинули на оцінку прийнятності заподіяння злочинної шкоди на рівні професійної субкультури працівників ОВС. Зазначене доводить, що органи внутрішніх справ є соціальним інститутом, стан якого відображає характер проблем українського суспільства в цілому.
9. Зміст профілактичної роботи по запобіганню спричинення злочинної шкоди працівниками органів внутрішніх справ може бути сформульований як здійснення впливу на умови, що сприяють деформації ціннісно-мотиваційної сфери працівника ОВС, формування високого рівня правосвідомості та механізмів самопримусу до якісного, такого, що відповідає вимогам закону, виконання службових обов’язків.
10. Проведення індивідуальної профілактичної роботи в ОВС має включати встановлення найбільш впливових для поведінки працівника кіл спілкування, що дозволить створити сприятливий клімат для корекції його ціннісно-нормативної сфери.
11. Потребує вдосконалення нормативно-правове забезпечення профілактичної роботи в органах внутрішніх справ. З метою уніфікації та приведення до певної системи існуючих нормативно-правових актів з питань проведення профілактичної роботи по недопущенню порушень дисципліни та законності серед особового складу ОВС пропонується узагальнити Положення про організацію виховної роботи з особовим складом органів і підрозділів внутрішніх справ, затверджене наказом МВС України № 1458 від 25.11.2003 р., та Програму профілактично-виховної роботи серед особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, затверджену наказом МВС України № 248 від 30.05.2008 р., із урахуванням Методичних рекомендацій з організації та проведення індивідуально-виховної роботи з особовим складом органів і підрозділів внутрішніх справ України, затверджених вказівкою МВС України № 2902/Ан від 30.10.2002 р., та Положення про організацію наставництва в органах внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 28 від 09.02.2011 р. Метою узагальнення зазначених нормативно-правових актів є подання їх нормативно-правових положень системно, в межах одного нормативно-правового акта МВС України.
12. Враховуючи суттєвий вплив начальників підрозділів на стандарти виконання підлеглими службових обов’язків, доцільно внести зміни до п. 4.11 Розділу ІV «Порядок організації, підготовки, проведення атестування та затвердження висновку атестаційної комісії» Інструкції «Про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України № 181 від 22.03.2005 р., виклавши ч. 6 п. 4.11 у такій редакції: «Для керівників усіх рівнів як додаткові критерії їх діяльності враховуються також стан дисципліни і правопорядку в керованих ними органах та підрозділах, думка очолюваного колективу щодо морально-ділових якостей особи та її культурний рівень. Оцінку, надану колективом очолюваного підрозділу, обов’язково відображати у матеріалах за результатами атестації».

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Poklad, W. Die Miliz in der Ukraine und das Problem der Korruption // Kriminalität und Kriminalpravention in Lander des Umbruch: Beitrage einer Internationalen Konferenz in Baku / Aserbaidschan. Helmut Kuri und Elmar Karimov (Hrsg.). – Universitatsverlag Dr. N. Brockmeyer. Bochum, 2006 – 496 p.
2. Александров Ю. В. Професійна деформація співробітників органів внутрішніх справ і шляхи її корекції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія». / Ю. В. Александров. – Х., 2004. – 19 с.
3. Алтухов С. А. Преступления сотрудников милиции (понятие, виды и особенности профилактики) / С. А. Алтухов. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 271 с.
4. Андрушко П. П. Юридическая природа и значение исполнения приказа и выполнения профессиональных функций в советском уголовном праве : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / П. П. Андрушко. – Киев, 1987. – 24 с.
5. Анисимова И. А. Уголовно-правовое значение преступного вреда : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / И. А. Анисимова. – Томск, 2008. – 26 с.
6. Антикорупційний моніторинг діяльності Державної автомобільної інспекції: методика та результати : монографія / кол. авт. ; за заг. ред. канд. соціол. наук, доц. О. О. Сердюка – Х. : ХІСД, 2008. – 128 с.
7. Антонова Н. А. Социально-психологические факторы нервно-психической дезадаптации сотрудников силовых структур : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / Н. А. Антонова. – СПб., 2009. – 24 с.
8. Архів Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК. Справа № 1-49 за 2010 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/9319799
9. Архів Галицького районного суду Івано-Франківської області. Справа № 1-64 за 2010 рік.
10. Архів Криворізького районного суду Дніпропетровської області. Справа № 1-2 за 2010 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/10310631
11. Архів Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Справа № 1-41 за 2010 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/7396953
12. Архів Мукачевського суду Закарпатської області. Справа № 1-260 за 2010 рік.
13. Архів Калінінського районного суду м. Донецька. Справа № 1-161 за 2010 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/11376074
14. Архів Тростянецього районного суду Сумської області. Справа № 1-82 за 2010 рік.
15. Архів Ренійського районного суду Одеської області. Справа № 1-41 за 2010 рік.
16. Архів Лисичанського міського суду Луганської області. Справа № 1-342 за 2009 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/6605852
17. Архів Дарницького районного суду м. Києва. Справа № 1-73 за 2010 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/11445673
18. Архів Центрального районного суду м. Миколаєва. Справа № 1-13-64 за 2010 рік.
19. Архів Першотравневого суду м. Чернівці. Справа № 1-139 за 2010 рік. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/1007647
20. Архів Кам’янобрідського районного суду м. Луганська. Справа № 1-51 за 2010 рік.
21. Архів Сєверодонецького міського суду Луганської області. Справа № 1-219 за 2009 рік.
22. Атоян О. Н. Утопия безвластия. Крестьянское правосознание в историко-правовой реальности 1917 – 1921 годов (на примере анархо-махновщины) : монография / О. Н. Атоян. – Луганск : РИО ЛГУВД им. Э. А. Дидоренко, 2010. – 600 с.
23. Балакірєва О. М. Соціально-економічне почуття населення та очікування навесні 2011 р. / О. М. Балакірєва, Д. А. Дмитрук, Ю. В. Середа // Укр. соціум. – 2011. – № 2(37). – С. 161 – 178.
24. Басова Т. Уголовно-правовая дефиниция „представитель власти” / Т. Басова // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 8 − 10.
25. Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния / Ю. В. Баулин. – Харьков :Основа, 1991. – 360 с.
26. Беляев А. О нормативном регулировании вынужденного причинения вреда при применении оружия сотрудниками правоохранительных органов / А. Беляев, О. Голубев // Уголовное право. – 2004. – № 2. – С. 111 – 113.
27. Берзін П. С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення : монографія / П. С. Берзін. – К. : Дакор, 2009. – 736 с.
28. Блинников В. А. Обстоятельства, исключающие преступность деяния, в уголовном праве России / В. А. Блинников. – Ставрополь : Изд-во СГУ, 2001. – 236 с.
29. Бурдін В. М. Окремі проблеми злочинів проти правосуддя за КК України / В. М. Бурдін // Життя і право. – 2004. – № 2. – С. 74 − 78.
30. Варыгин А. М. Преступность сотрудников органов внутренних дел и проблемы воздействия на нее : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Варыгин Александр Николаевич. – Саратов, 2003. – 389 с.
31. Вебер М. Основные социологические понятия //Западно-европейская социология ХIX-начала ХХ веков: Тексты: Учеб. пособие для вузов по направлению и специальности «Социология» / Составитель В.П. Трошкина: под общ. ред. − М.: Междунар. ун-т бизнеса и упр., 1996. – 520 с.
32. Венедиктов В. С. Організаційно-правові засади проходження служби в органах внутрішніх справ України : наук.-практ. посіб. / В. С. Венедиктов, М. І. Іншин. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 164 с
33. Вказівка МВС № 1718/Ан від 22 берез. 1999 р. «Про профілактичні заходи попередження фактів перевищення влади, побиття громадян в органах і підрозділах внутрішніх справ».
34. Вказівка МВС України від 30 трав. 2001 р. № 4127/Ан «Про попередження фактів перевищення влади або посадових повноважень та побиття громадян в органах і підрозділах внутрішніх справ».
35. Войшвилло Е.К. Логика : учеб. для вузов / Е. К. Войшвилло, М. Г. Дегтярев. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 505 с.
36. Волженкин Б. В. Детерминистическая концепция преступного поведения / Б. В. Волженкин // Сов. государство и право. – 1971. – № 2. – С. 82 – 87.
37. Волков Б. С. Мотивы преступлений (уголовно-правовое и социально-психологическое исследование) / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 152 с.
38. Волошина О. П. Криминологическая характеристика и предупреждение насильственных преступлений против правосудия, совершаемых в отношении свидетелей и потерпевших : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / О. П. Волошина. – М., 2010. – 28 с.
39. Вопленко Н. Н. Правоприменительная практика: понятие, основные черты и функции : монография / Н. Н. Вопленко, А. П. Рожнов. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2004. – 205 с.
40. Гайденко П. П. История и рациональность: Социология М. Вебера и веберовский ренессанс / П. П. Гайденко, Ю. Н. Давыдов. – М. : Политиздат, 1991. – 367 с.
41. Гейн А. К. Цель как криминообразующий фактор : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид наук : спец. 12.00.08 „Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / А. К. Гейн. – Тюмень, 2010. – 19 с.
42. Глистин В. К. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений / В. К. Глистин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. – 112 c.
43. Гнатенко Е. А. Понятие общественной опасности: философский и правовой подходы [Електронний ресурс] / Е. А. Гнатенко // Практична філософія та правовий порядок : зб. наук. ст. – Х. : Центр освітніх ініціатив, 2000. – Режим доступу :
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-727.htm
44. Гнатенко Е. А. Проблемы изучения личности преступника в отечественной криминологической науке / Е. А. Гнатенко // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доп. учасників І Конгресу Соціол. асоціації України. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – 476 с.
45. Гнатенко Е. А. Философский проект правового государства в культуре предреволюционной России : монография / Е. А. Гнатенко ; науч. ред. К. В. Деревянко. – Луганск : РИО ЛАВД, 2003. – 288 с.
46. Голина В. В. Преступность: многообразие понятий и предметная сущность явления / В. В. Голина // Проблеми законності. – 2009. – № 100. – С. 324 – 336.
47. Головаха Е. Феномен «аморального» большинства в постсоветском обществе: трансформация массовых представлений о нормах социального поведения в Украине / Е. Головаха // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. – 2002. – № 6(62). – С. 20 – 22.
48. Головкін Б.М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері: монографія / Б.М Головкін. – Х. : Нове слово, 2004.- 252 с.
49. Головкін Б.М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання : монографія. – Х. : Право, 2011. – 432 с.
50. Гонтарь И. Категория «общественная опасность» в уголовном праве: онтологический аспект / И. Гонтарь // Уголовное право. – 2007. – № 1. – С. 16 – 19.
51. Горелик А. С. Преступления против правосудия / А. С. Горелик, Л. В. Лобанова. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2005. – 491 с.
52. Горелов І. Ю. Психологічна готовність працівників ОВС до застосування вогнепально-силового впливу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах» / І. Ю. Горелов. – Х., 2008. – 21 с.
53. Давыденко Л. М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы : монография / Л. М. Давыденко, А. А. Бандурка. – Харьков : Изд-во нац. ун-та внутренних дел, 2005. – 302 с.
54. Даньшин И. Н. «Фоновые» явления преступности как дополнительный предмет криминологии / И. Н. Даньшин // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. – 2004. – Вип. 68. – С. 87 – 91.
55. Декларация о полиции : Резолюция № 690 Парламентской ассамблеи Совета Европы от 08.05.1979 г. [Электронный ресурс] // Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. – М. : СПАРК, 1998. – С. 77-81. – Режим доступа :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_803
56. Денисова Т. А. Влияние превентивной формы наказания на структуру и динамику преступности в Украине / Т. А. Денисова // Криминология : вчера, сегодня, завтра. Труды Санкт-Петербургского криминологического клуба. – 2006. − № 1 (10). – С. 277-288.
57. Доверие в милиции и латентная преступность: взгляды украинских и российских исследователей / Ю. А. Свеженцева, В. А. Соболев, И. П. Рущенко, В. И. Диденко, Е. Е. Тонков ; предисл. А. М. Бандурка. – Харьков : Финарт, 2002. – 310 с.
58. Доповідна записка «Про стан дисципліни та законності серед особового складу органів внутрішніх справ України за 12 місяців 2007 року» МВС України № 5528 від 18.02.2008 року.
59. Дриль Д. А. Преступность и преступники. Учение о преступности и мерах борьбы с нею / Д. А. Дриль ; сост. и предисл. В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА – М., 2006. – 770 с.
60. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Э. Дюркгейм ; пер. с фр., сост., послесл. и прим. А. Б. Гофмана. – М. : Канон, 1995. – 352 с.
61. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке / В. П. Емельянов // Право і безпека. – 2007. − № 4. – С. 7−11.
62. Емельянов В. П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями / Емельянов В. П. – Саратов : Издательство Саратовского университета, 1980. – 97 с.
63. Есипов В. Превышение и бездействие власти по русскому праву / В. Есипов. – СПб., 1892. – 78 с.
64. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / А. П. Закалюк. − К. : Видав. Дім „Ін Юре”, 2007 – . –
Кн. 1: теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 2007. – 424 с.
65. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави» від 19.06.2003 р. // Відом. Верховної Ради. – 2003. – № 46. – Ст. 366.
66. Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 р. // Відом. Верховної Ради. – 2006. – №. 29. – Ст. 245.
67. Закон України «Про міліцію» // Відом. Верховної Ради. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
68. Закон України «Про прокуратуру» // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
69. Закон України «Про судоустрій України і статус суддів» // Офіц. вісн. України вiд 30.07.2010. – 2010. – № 55(1). – С. 7. – Ст. 1900. (код акту 52172/2010).
70. Зеленецкий В. Сравнительная характеристика фальсификации и фабрикации уголовных дел / В. Зеленецький // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 12. – С. 43 – 47.
71. Зелинский А. Ф. Криминальная психология : науч.-практ. изд. / А. Ф. Зелинский. – Киев : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
72. Землюков С. В. Уголовно-правовые проблемы преступного вреда / С. В. Землюков. – Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та. , 1991. – 215 с.
73. Зеньковский В. В. Педагогика. Сер.: Лекции профессоров Свято-Сергиевского Православного Института в Париже / В. В. Зеньковский. – Париж – М. : Изд-во Православного Свято-Тихоновского Богословского ин-та, 1996. – 156 с.
74. Иванисов А. В. Криминологическая характеристика преступлений, совершаемых сотрудниками госавтоинспекции МВД России, их причины и особенности предупреждения (по материалам южного и северо-кавказского федеральных округов): автореферат на соискание учен. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А.В. Иванисов. – Ростов-на Дону, 2010. – 30 с.
75. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / К. Е. Игошев. – Горький : Госюриздат. 1974. – 166 с.
76. Идрисов К. Р. Особенности мотивации преступлений против правосудия, совершаемых должностными лицами / К. Р. Идрисов // Рос. следователь. – 2006. – № 12. – С. 23 – 25.
77. Иеринг Р. Цель в праве / Рудольф фон-Иеринг ; пер. В. Р. Лицкого, Н. В. Муравьева, Н. Ф. Дерюжинского. – СПб. : Изд. Н. В. Муравьева, 1881. – Т. 1. – 412 с.
78. Ильин И. А. О сопротивлении злу силою / И. А. Ильин // Путь к очевидности. – М. : Республика, 1993. – 431 с.
79. Ильин И. А. О сущности правосознания : соч. в 2 т. / И. А. Ильин. – М. : Моск. филос. фонд ; Изд-во „Медиум”, 1993 –.–
Т. 1. Философия права. Нравственная философия. – 1993. – 510 с.
80. Ігнатов О. Деякі фактори латентності злочинності працівників міліції: шляхи їх усунення / О. Ігнатов // Право України. – 2005. – № 11. – С. 52 – 55.
81. Ігнатов О. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів серед працівників міліції / О. Ігнатов // Право України. – 2005. – № 6. – С. 71 – 81.
82. Ігнатов О. Мотивація насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ / О. Ігнатов // Право України. – 2008. – № 4. – С. 97 – 100.
83. Ігнатов О. М. Насильницькі злочини, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ України: кримінологічна характеристика, детермінація та попередження : монографія / О. М. Ігнатов. – Х. : ТОВ „Видавництво «Формат Плюс»”, 2008. – 296 с.
84. Ігнатов О. М. Попередження насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. М. Ігнатов. – Х., 2007. – 16 с.
85. Ігнатов О. М. Попередження насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ігнатов Олександр Миколайович. – К., 2007. – 239 с.
86. Ігнатов О. М. Протидія кримінальному насильству в органах внутрішніх справ : наук.-практ. рек. / О. М. Ігнатов, О. О. Кашкаров, О. Б. Шигонін. – Сімферополь : КРП „Видавництво” „Кримнавчпеддержвидав”, 2010. – 160 с.
87. Опрос общественного мнения о деятельности милиции в городе Харькове. Отчет о результатах социологического исследования [Електронний ресурс] / Д. А. Кобзин, А. Н. Черноусов, Р. В. Шейко, С. В. Щербань. – Харьков, 2010. – Режим доступу :
http://www.irf.ua/files/ukr/crime_survey_report_kharkiv.pdf,
88. Козацкая В. Э. Гражданско-правовое регулирование возмещения вреда, причиненного преступлениями: исторический и сравнительно-правовой анализ : автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В. Э. Козацкая. – М., 2009. – 27 с.
89. Конвенція ООН проти катувань та жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання // Відом. Верховної Ради УРСР. – 1987. – № 6. – Ст. 101.
90. Кондратьев А. А. Уголовная ответственность за фальсификацию доказательств по уголовному делу лицами, осуществляющими предварительное расследование : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право» / А. А. Кондратьев. – М., 2009. – 25 с.
91. Конопльов В. В. Психологічна адаптація курсантів ВНЗ МВС України до діяльності підрозділів кримінальної міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / В. В. Конопльов. – К., 1999. – 13 с.
92. Коржанский Н. Й. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. Й. Коржанский. – М. : Академия МВД ССР, 1980. – 248 с.
93. Криминальная мотивация / Ю. М. Антонян, В. В. Гульдан, В. Н. Кудрявцев и др. ; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука,1986. – 304 с.
94. Криминология : пер. с англ. / под ред. Дж. Ф. Шели. – СПб. : Питер, 2003. – 864 с.
95. Криминология: приглашение к дискуссии : монография / авт. кол. : А. В. Баляба, Э. В. Виленская, Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский. – Луганск : РИО ЛИВД, 2000. – 318 с.
96. Криминология. Тексты ХІХ – начала ХХ вв. (история социологии преступности) : хрестоматия для студентов юрид. и социол. специальностей вузов : в 4 т. / сост. и предисл. д-ра социол. наук, проф. И. П. Рущенко. – Харьков : Харьк. нац. ун-т внутренних дел, 2009 – . –
Т. 1. Уголовно-статистические исследования / под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. М. Бандурки. – 2009. – 432 с.
97. Криминология : учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. «Юриспруденция» / Гуров А. И. и др. ; науч. ред. Н. Ф. Кузнецова, В. В. Лунев. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 640 с.
98. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева и В. Е. Эминова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2007. – 512 с.
99. Кримінологія: загальна та особлива частини / за ред. проф. І. М. Даньшина. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
100. Кримінологія (загальна частина) : навч. посіб. / кол. авт.
Блага А. Б., Богатирьов І. Г., Давиденко Л. М. та ін. ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во ХУВС, 2010. – 240 с.
101. Кудрявцев В. Н. Борьба мотивов в преступном поведении / В. Н. Кудрявцев. – М. : Норма, 2009. – 128 с.
102. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования / В. Н. Кудрявцев. – М. : Издательская группа ФОРУМ – ИНФРА-М, 1998. – 216 с.
103. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Госюриздат, 1987. – 244 с.
104. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии (о структуре индивидуального преступного поведения) : монография / В. Н. Кудрявцев. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 176 с.
105. Кудрявцев В. Н. Стратегии борьбы с преступностью / В. Н. Кудрявцев. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Наука, 2005. – 366 с.
106. Кузнецова Н. Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности / Н. Ф. Кузнецова. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1958. – 219 с.
107. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н. Ф. Кузнецова ; под ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 208 с.
108. Курс кримінології: загальна частина : підручник / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001 – . –
Кн. 1. – 2001. – 352 с.
109. Курс советского уголовного права в шести томах/ под ред. А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука,
1970 – . –
Т. II. Преступление. – 1970. – 516 с.
110. Лапшина В. Л. Професіоналізм в діяльності органів внутрішніх справ: проблеми теорії та практики : підручник / В. Л. Лапшина. – Х. : Видав. СПД ФО Вапнарчук Н. М., 2005. – 224 с.
111. Левицкий С. А. Трагедия свободы: избранные произведения / С. А. Левицкий ; вступ. ст., сост. и коммент. В. В. Сапова. – М. : Астрель, 2008. – 992 с.
112. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Н. С. Лейкина. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 129 с.
113. Литвинов А. Н. Предупреждение преступлений и правонарушений. Профилактическая работа с населением : науч.-практ. пособие / А. Н. Литвинов. – М. : ЮРКНИГА, 2004. – 160 с.
114. Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні : монографія / О. М. Литвинов. – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – 446 с.
115. Ломброзо Чезаре. Преступный человек / Чезаре Ломброзо; [пер. с итальянского Г. Гордона, Н. Житковой, С. Раппопорта, К. Тетюшиной, К. Толстого]. – М. : Мидгард, 2005. – 877 с.
116. Максимов С. В. Цель в уголовном праве : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С. В. Максимов. – Казань, 2002. – 26 с.
117. Максимов С. В. Цель в уголовном праве : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.08 / Максимов Сергей Владимирович. – М., 2003. – 189 с.
118. Максимов С. В. Цель в уголовном праве: методологические аспекты / С. В. Максимов ; отв. ред. А. И. Чучаев. – Ульяновск : Изд-во УлГУ, 2002. – 148 с.
119. Мальцев В. В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий / В. В. Мальцев. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 192 с.
120. Мартиненко О. А. Кримінологічний вимір ціни та рівня латентності злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України / О. А. Мартиненко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – № 31. – С. 31 – 36.
121. Мартиненко О. А. Аналіз відомчих даних про насильство і злочинність в органах внутрішніх справ / О. А. Мартиненко, Д. О. Кобзін // Протизаконне насильство в ОВС: Соціологічний та історико-правовий аналіз / кол. авт. ; за заг. ред. чл.-кор. АПрН України, д-ра юрид. наук, проф. О. Н. Ярмиша. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, Харківська правозахисна група, 2005. – С. 40 − 53.
122. Мартыненко О. А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины : монография / О. А. Мартыненко. – Харьков : Изд-во ХНУВС, 2005. – 496 с.
123. Мартыненко О. А. Теоретичні концепції детермінації злочинності серед працівників органів внутрішніх справ / О. А. Мартиненко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту. – 2004. – № 2. – С. 175 – 183.
124. Матюхіна Н. П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (теоретичний та прикладний аспекти) : монографія / Н. П. Матюхіна ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 287 с.
125. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Роберт Мертон. – М. : ACT: ACT МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 873 с.
126. Миколенко О. М. Теоретико-правовий аналіз шкоди, заподіяної злочином / О. М. Миколенко. – О. : Студія «Негоціант», 2005. – 164 с.
127. Милиция в зеркале общественного мнения: информ.-аналит. материалы по результатам социол. исслед. / Луган. акад. внутр. дел имени 10-летия независимости Украины ; отв. ред. канд. филос. наук, доц. В. И. Поклад. – Луганск : РИО ЛАВД, 2004. − Вып. 2. − 32 с.
128. Милиция в зеркале общественного мнения : информ.-аналит. материалы по результатам социол. исслед. / Луган. гос. ун-т внутр. дел им. Э. А. Дидоренко ; отв. ред. канд. филос. наук, доц. В. И. Поклад. – Луганск : РИО ЛГУВД им. Э. А. Дидоренко, 2010. – Вып. 3. – 64 с.
129. Милюков С. Ф. Обстоятельства, исключающие общественную опасность деяния : учеб.-науч. изд. / С. Ф. Милюков. – СПб., 1998. – 52 с.
130. Михайлов В. И. О социально-юридическом аспекте содержания обстоятельств, исключающих преступность деяния / В. И. Михайлов // Государство и право – 1995. – № 12. – С. 64 − .
131. Михлин А. С. Последствия преступления – Москва. – 1969г. – 23 с.
132. Мобільні групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ: практичний посібник. – ХІСД, 2006 р. – 360 с.
133. Моніторинг незаконного насильства в органах внутрішніх справ України (2004-2011 рр.) / [О. А. Мартиненко, А.М. Чорноусов, Р.В. Шейко та ін.]. − Х. : Харківський інститут соціальних досліджень. Права людини, 2011. – 180 с.
134. Музика А. А. Категорія „мета” у кримінальному праві / А. А. Музика // Актуальні проблеми права та кримінології : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Донецьк, «Норд Комп’ютер». – C. 19 – 22.
135. Наказ МВС України „Про оголошення вироків судів стосовно колишніх працівників міліції” від 29.08.2008 р. № 387.
136. Наказ МВС України № 76 від 23.02.2009 р. „Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення органами та підрозділами внутрішніх справ України профілактики злочинних, корупційних діянь та інших протиправних дій серед особового складу”.
137. Наказом МВС України № 1458 від 25.11.2003 р. затверджено „Положення про виховну роботу з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ”; „Порядок організації та проведення соціально-гуманітарної підготовки рядового та молодшого начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ”.
138. Наказ МВС України від 16.03.2007 № 81 „Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов’язаних із загибеллю й травмуванням особового складу”.
139. Наказ МВС України від 22.04.2010 р. № 144 „Про затвердження нормативно-правових актів з питань діяльності Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України. Положення про Службу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України”.
140. Наказ МВС України № 90 від 26.03.2010 «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращання».
141. Наказ МВС України № 400 від 14.04.2004 «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються».
142. Наказ МВС України № 155 від 22.02.2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України».
143. Новаков О. С. Кримінологічна характеристика та профілактика злочинів, які вчиняються працівниками міліції у сфері службової діяльності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Новаков Олександр Сергійович. – К., 2003. – 204 с.
144. Номоконов В. А. Преступное поведение: детерминизм и ответственность / В. А. Номоконов. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1989. – 267 с.
145. Овчинский С. С. Преступное насилие. Преступность в городах / С. С. Овчинский ; сост. и вступ. ст. А. С. Овчинского, В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА-М, 2007. – VIII, 408. – 406 с.
146. Орлов Ю. В. Кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів : наук.-метод. забезпечення : монографія / Ю. В. Орлов. – Сімферополь : КРП „Видавництво «Кримнавчпеддержвидав»”, 2010. – 266 с.
147. Осадчий В. І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності : монографія / В. І. Осадчий. – К. : Атіка, 2004. – 336 с.
148. Партнерство та співробітництво міліції з населенням: стан, проблеми, рекомендації / кол. авт. ; за заг. ред. д-ра соціол. наук, проф. В. О. Соболєва та канд. соціол. наук, доц. Ю. О. Свєженцевої. – Х. : Поларт, 2005 – 240 с.
149. Пархоменко С. В. Социально-правовое назначение нормативной основы обстоятельств, исключающих преступность деяния / С. В. Пархоменко // Рос. судья. – 2004. – № 3. – С. 25.
150. Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву / А. А. Пионтковский. – М., 1956. – 553 с.
151. Плєва В. А. Організаційно-правові проблеми матеріальної відповідальності осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.07 „Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове і банкове право” / В. А. Плєва. – К., 1999. – 20 с.
152. Побегайло Э. Ф. Необходимая оборона и задержание преступника в деятельности органов внутренних дел : учеб. пособие / Э. Ф. Побегайло, В. П. Ревин. – М. : Акад. МВД СССР, 1987. – 164 с.
153. Познышев С. В. Криминальная психология: Преступные типы. О психологическом исследовании личности как субъекта поведения вообще и об изучении личности преступника в частности / С. В. Познышев; сост. и предисл. В. С. Овчинского, А. В. Федорова. – М. : ИНФРА-М, 2007. – 302 с.
154. Поклад В. Некоторые проблемы права и правоохранительной деятельности в массовом сознании жителей г. Луганска: Препринт / В. Поклад, Е. Гнатенко. – Луганск : РИО ЛИВД, 2002. – 46 с.
155. Поклад В. И. Коррупция как проявление дисфункции украинской милиции / В. И. Поклад // Соціологічні дослідження : зб. наук. пр. – 2009. – № 9. – С. 144 – 154.
156. Поклад В. І. Експертні опитування в кримінологічних дослідженнях : навч.-метод. посіб. / В. І. Поклад. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007 – 48 с.
157. Поклад В. І. Методологія та методика вивчення латентної злочинності : навч. посіб. / В. І. Поклад. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. – 48 с.
158. Поклад В. І. Статистичні методи в кримінологічних дослідженнях : навч.-метод. посіб. / В. І. Поклад, І. О. Топольскова. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2008. – 44 с.
159. Положення про виховну роботу з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ: Наказ МВС України № 1458 від 25.11.2003 р.
160. Положення про наставництво в органах та підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС