Становлення і розвиток правового регулювання трудових відносин у США

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ І.
Становлення правового регулювання трудових відносин в США
(ХІХ перша третина ХХ століття)......................................................... 25
1.1.Джерела права США та їх еволюція. ............................................................... 25
1.2. Правове регулювання утворення і діяльності профспілкових організацій..................................................................................................................43
1.3. Організаційно – правові основи об’єднання і діяльності Американської федерації праці і Конгресу виробничих профспілок..............................................68
1.4. Розвиток законодавства про охорону праці, тривалість робочого часу та мінімальну зарплату.................................................................................................. 79
РОЗДІЛ 2.
Розвиток правового регулювання трудових відносин......................... 86
2.1. Політико-правовий аспект регулювання трудових відносин.........................86
2.2.Розвиток права працівників на укладення трудового договору......................99
2.3.Еволюція права на колективні переговори та антидискримінаційне законодавство...........................................................................................................112
2.4. Розвиток адміністративно-правового регулювання відносин
роботодавців і працівників.....................................................................................122
РОЗДІЛ 3.
Особливості правового регулювання трудових відносин в США
у 80-х – 90-х роках ХХ століття.....................................................................130
3.1. Предмет індивідуальних і колективних переговорів................................... 130
3.2.Правове регулювання закриття, реорганізації та переміщення
виробництва.............................................................................................................137
3.3. Розвиток права власності працівників на засоби виробництва.................. 144
3.4.Порівняльний аналіз правового регулювання трудових відносин в США,
країнах Західної Європи і Японії........................................................................ 152
ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................... 180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розширення зв’язків між країнами і поглиблення їх інтеграції та поява нових держав з їх національними відмінностями та суверенізацією, значним чином впливають на розвиток права. Будучи складовою частиною людської цивілізації і культури, воно гостро реагує на такі процеси.
Оскільки ідеї соціальної справедливості, прав людини, верховенства права та інші стали надбанням всього людства, то відбувається поглиблений розвиток права та його зближення у світовому масштабі. Зближення правових систем та їх інститутів не знищує їх національних відмінностей. Існують значні відмінності і у застосуванні норм права. Характерною у цьому відношенні є зміна форм правового регулювання трудових відносин у Сполучених Штатах Америки, що зумовлено історичними особливостями розвитку трудових відносин та застосуванням загального права, яке є основою усієї американської правової системи.
Американське загальне право почало формуватися ще у колоніальну епоху і у кінці ХУІІІ ст. воно докорінним чином відрізнялося від англо - саксонського загального права. На становлення і розвиток правового регулювання трудових відносин в Сполучених Штатах докорінним чином впливало досить раннє виникнення і швидкий розвиток профспілкового руху. Завдяки появі профспілок та їх боротьбі за права трудящих, виникла і розвинулась специфічна, суто американська система правового регулювання трудових відносин, яка весь час перебуває в динаміці і характеризується унікальними особливостями, які відрізняють її від західноєвропейської і японської систем.
Актуальність дослідження полягає і в тому, що воно має практичне значення для вдосконалення правового регулювання трудових відносин в Україні. Соціальна напруга в нашій державі, окрім економічних причин, має ще й той грунт, що в нової української еліти, зокрема роботодавців, відсутня будь-яка соціальна пам’ять. Адже в Україні з’явилися гострі соціальні контрасти: невеликий прошарок владних власників купається у розкоші, а переважна більшість населення проживає у злиднях.
У розвинених країнах Заходу політики давно зрозуміли, що чим менший розрив у доходах заможних і бідних, тим менша небезпека соціального вибуху. Тому у зазначених країнах проводиться політика “ соціального партнерства”, яка завдяки законодавству про працю активно впроваджується в життя. Відсутність соціальної пам’яті в українських роботодавців пояснюється перш за все їхнім космополітизмом, що не дає їм можливості відчути свою відповідальність перед українським народом, проявити йому своє співчуття. Головною їх метою є швидке власне збагачення і переведення свого капіталу за кордон. Тому вони і не бажають та й є неспроможними чітко формулювати вимоги до держави щодо законодавчого забезпечення проведення політики “соціального партнерства”. Відчуваючи небезпеку соціального вибуху в Україні, космополітичні бізнесмени почувають себе тимчасовими можновладцями. Відправивши сімї за кордон, забезпечивши себе паспортами громадян інших країн, вони відкачують з України до іноземних банків щорічно мільярди доларів. Виплачуючи працівникам злиденну заробітну платню , вони не дають розвиватися споживчому ринку і тим самим гальмують економічний розвиток України і створюють соціально-вибухову ситуацію в суспільстві.
У цьому аспекті досить актуальним є вивчення іноземного досвіду правового регулюванням трудових відносин, зокрема досвіду США.
Було б помилковим просто запозичувати чужий досвід, адже необхідно враховувати своєрідність розвитку країн, ступінь економічного розвитку та соціальної захищеності широких мас населення і, що особливо є важливим, наявність юридичної бази для відповідного правового регулювання трудових відносин , здатність державних органів забезпечувати таке регулювання та бажання суб’єктів таких правовідносин дотримуватись норм права, тобто конкретні проблеми сучасності можуть бути розв’язані тими засобами, які застосовувались демократичними країнами, але з урахуванням національних особливостей та критичного підходу до вивчення їх історико-правового досвіду.
Історико-правова спрямованість даного дослідження дає змогу краще зрозуміти поступовість та наступність змін у соціально-економічному житті суспільства, в інститутах держави і права. Широкі права і свободи особи, її незалежність, приватна власність та приватне підприємництво, політична та інтелектуальна воля правлячої еліти, демократичні основи та панування права формувалися в США протягом тривалого історичного періоду і мають свою особливу специфіку, яка надає нормам права США, що регулюють трудові відносини такої своєрідності, яка відрізняє їх від норм права країн Західної Європи і Японії, які розвивалися по тому ж шляху і в той же історичний період, що і Сполучені Штати.
За умов швидких змін інститутів держави і права, яких зазнає Україна, особливу актуальність становить використання історико-правового досвіду регулювання трудових відносин зарубіжних країн, у тому числі і США. Значний інтерес викликає застосовування загального, прецедентного та законотворчого права у регулюванні насамперед конфліктів, які виникали між роботодавцями та працівниками та їх соціально-економічні та юридичні наслідки для усієї країни. Великої уваги заслуговують адміністративно-правові заходи, які здійснювалися державними органами та недержавними організаціями у регулюванні трудових конфліктів та їх запобіганні. Таке дослідження має важливе значення для виявлення діалектичного зв’язку між шляхами досягнення безпосередніх соціально-економічних завдань політики та довгостроковими змінами у трудовому, адміністративному та цивільному праві, нормами якого регулювались трудові відносини у США.
Підставами для розробки даної дисертаційної теми є те, що у працях радянських дослідників увага здебільшого приділялася лише політичним аспектам у відносинах роботодавців і працівників. У вітчизняній науці тема становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин не досліджувалася узагалі.
Ступінь розробки теми та методологічна основа дисертації .
Джерельну базу даного дисертаційного дослідження склали у першу чергу офіційні документальні публікації американської законодавчої та виконавчої гілок влади.
До найважливіших, використаних автором цього дослідження, відносяться документи конгресу, зокрема, вісник “Congressional Record”, який публікується щотижнево, матеріали слухання у різних комітетах конгресу США, звіти комісій та підкомісій, виступи сенаторів та членів палати представників [1]. Ці документи дають можливість дослідити напрямки розвитку трудового законодавства та всю соціально – економічну політику США.
Серед використаних автором даної дисертаційної роботи джерел чільне місце посідають судові рішення, які базуються на загальному праві, юридичних твердженнях та законодавчих актах. Найважливіше місце серед судових рішень посідають рішення Верховного Суду США, верховних судів окремих штатів та рішення окремих федеральних суддів. Такі рішення були джерелом права і ними користувалися судді нижчих судових інстанцій. Основна маса судових рішень опублікована у спеціальному збірнику і є доступною для дослідників [2].
У окремих штатах публікуються офіційні збірники рішень місцевих судів, проте їх тиражі є невеликими, а тому вони є малодоступними не тільки для науковців, а й для практичних працівників, які користуються ними як джерелом права.
Значна кількість юридичних матеріалів з досліджуваної теми є доступною завдяки Інтернету, де можна знайти відомості не тільки про найновіші юридичні видання, а й Weв – сторінки юридичних матеріалів, які можна відшукати як за тематичним принципом, так і за допомогою ключового слова.
Так як існує досить значна кількість документальних джерел, то автор робить багато посилань на них, особливо на судові рішення, які, як правило, цитуються повністю або частково. Посилання на зазначені джерела пояснюється прецедентною цінністю судових рішень для ілюстрації правових концепцій або доктрин, які існували і застосовувалися в Сполучених Штатах для регулювання трудових відносин протягом певного історичного періоду. Окрім того, судові рішення, складаючись з юридичних тверджень та посилань на закони, дають дослідникові змогу більш глибоко висвітлити питання становлення та розвитку правового регулювання трудових відносин, краще зрозуміти коріння та проблеми відносин між роботодавцями та працівниками.
У Сполучених Штатах Америки опубліковано велику кількість багатотомних трактатів, що адресовані юристам – практикам та експертам з різних галузей права. Ці трактати вимагають глибоких знань у дослідника з питань американського права взагалі, і трудового, зокрема. Недоліком таких трактатів є те, що у них відсутні посилання на судові справи чи законодавчі акти, вони є концентрованим поглядом американських правників на ті або інші проблеми різних галузей права. Предметом таких трактатів є досить вузькі проблеми, які є майже незрозумілими для правознавців, що спеціалізуються на вивченні європейської континентальної ( романо- германської) системи права.
Найвизначнішу роль у регулюванні трудових відносин відігравало і продовжує відігравати загальне та прецедентне право. Поняття “загальне право” застосовується стосовно усіх судових рішень, які мають прецедентний ефект. Творчим компонентом загального права є судді, які приймають рішення виходячи з власного розуміння правильності та справедливості і тим самим нав’язують свої погляди суспільству на вирішення певного питання. На основі судового рішення виникає прецедентне право, яке складає сукупність правил, що випливають із судових рішень у конкретних справах.
Автор цієї дисертаційної роботи звернув увагу на те, що в США у ХІХ столітті вважали, що загальне право існує незалежно від людини, а суддя, за словами відомого правознавця Вільяма Блекстона, був тільки “оракулом права” або тільки проголошував “істинне загальне право” [3]. Судді не творили, а лише проголошували загальне право. Так виникла і набула розвитку теорія незалежного існування права, яка містила у собі чимало елементів формалізму.
У відповідності до теорії незалежного існування права застосовувався принцип: якщо існують прецедентні судові справи, то у вирішенні конкретної справи суддя керується власною логікою і аргументацією [4].
Першим, хто піддав критиці теорію незалежного існування права, був суддя Верховного Суду штату Масачусетс Олівер Вендетл Холмс, який у 1881 році виступив із рядом заяв про те, що право є результатом не логіки, а досвіду, і судді повинні узгоджувати свої рішення з громадською думкою [5].
Найбільшої критики теорія незалежного існування права зазнала у 30-і роки ХХ століття з боку представників так званої школи реалістичності юридичного процесу. Представники цієї школи професор Карл Левелін та суддя Джером Френк [6], розвинувши ідеї Олівера Холмса, стверджували, що право необхідно не “проголошувати”, а “творити”, і що на його зміст впливає сукупність соціальних, економічних та політичних факторів, якими керуються судді при прийнятті рішень [7].
Необхідно зазначити, що і теорія незалежного існування права, і реалістичності юридичного процесу мають і сьогодні в США своїх прибічників. Більшість американських правників вважають, що обидві теорії мають свої позитивні моменти. Судді, приймаючи рішення, можуть керуватися власними міркуваннями, але коли їхні погляди суперечать суспільним цінностям, то вони, як правило, прагнуть керуватися останніми. Існуючі норми моралі є фундаментальними принципами суспільства, а тому вони самі є правом і застосовуються суддями для прийняття рішень у справах, які не врегульовані законом. Це зменшує недовіру до неписаних норм загального права.
Проблема застосування зазначених теорій права розроблялася у працях таких відомих американських правознавців, як Генрі Харт і Альберт Сакс [8], Гері Мінда [9], Стефен Б. Пресер і Джаміль С. Зейналдін [10] та В.Бернхем [11]. Їх праці стали для автора даної дисертаційної роботи важливим джерелом у проведенні досліджень щодо застосування норм загального і прецедентного права у регулюванні трудових відносин в США.
Важливим джерелом у дослідженні становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин є матеріали наукових симпозіумів та конференцій, які проводилися в США у різні періоди. Автор проаналізував виступи на таких наукових зібраннях як науковців, так і практичних працівників, зробив висновки про те, що вони не завжди мали об’єктивний характер і переслідували захист суто корпоративних цілей. Так, зокрема, у другому розділі дисертаційної роботи автором досить детально проаналізовано виступи учасників наукової конференції, присвяченій 50-річчю прийняття Закону Вагнера.
Колективні дії робітників, об’єднаних у профспілки, були об’єктом дослідження таких американських авторів, як Дуглас Леслі [12], Вільям Гоулд [13], Роберт Ковінстон і Курт Декер [14]. Вони, зокрема, досліджували законодавчу класифікацію дій робітників, спрямованих на покращення умові праці, законодавство стосовно прав трудового колективу та прав окремих працівників.
Необхідно зазначити, що наукові праці, присвячені дослідженню питань становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин, у Сполучених Штатах відсутні. Найбільшої уваги американські дослідники приділяли лише антитрестівському законодавству та Закону Вагнера. Як раніш, так і нині американські дослідники не можуть дійти згоди у питаннях про існування федерального і місцевого загального права та стосовно співвідношення ролі загального, прецедентного, нормативного та договірного права у регулюванні трудових відносин. Автор дисертації висловив своє бачення зазначених питань і намагався їх розв’язати, спираючись на власну методику дослідження.
Дослідження становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин в США вимагало від автора досить глибокого вивчення вітчизняної літератури з теорії держави і права, історії держави і права, історії політичних і правових вчень та трудового права. У своїй дисертації автор спирався на досягнення зазначених юридичних наук у дослідженні правового регулювання трудових відносин в США. Методологічною основою написання даної дисертаційної роботи стали праці відомих вітчизняних вчених, таких як Андрусяк Т.Г., Буткевич В.Г., Денисов В.Н., Забігайло В.К., Зайчук О.В., Козюбра М.І., Котюк В.О., Копєйчиков В.В., Назаренко Є.В., Прозорова Н.С., Рабінович П.М. , Скакун О.Ф., Страхов М.М., Тихонова Є.А., Шевченко О.О. та інших. У дисертаційній роботі робляться посилання на окремі праці зазначених дослідників.
Необхідно зазначити, що становлення і розвиток правового регулювання трудових відносин не було об’єктом цілісного дослідження у вітчизняній юридичній науці. У радянську добу дослідники звертались лише до висвітлення боротьби робітничого класу за соціальні та політичні права, діяльності профспілок щодо укладення колективних договорів та антиробітничого законодавства. Серед праць радянських авторів, що прямо або опосередковано стосуються до теми даного дисертаційного дослідження, виділимо колективну монографію “История рабочего движения в США в новейшее время” [15], в якій проаналізовано питання ідеологічної орієнтації членів американських профспілок за 1965 – 1980 роки; М.В. Баглая [16], В.П.Андросова [17], Изюмова А.И, [18]; Кременецького Я.М. [19]; Мешезерської Л.Я. [20], Мурянова А.Г. [21]; Ершова С.А. [22] , Лапицького М.В. [23], Рогової Г.В. [24] та інші. У працях зазначених авторів, досліджувалась головним чином участь робітників у страйковому русі, їх боротьба за мир і мирне співіснування, антиробітничий характер американського законодавства та розвінчувався підривний характер діяльності профспілкових функціонерів у американському робітничому русі.
В українській юридичній науці відсутні праці у яких би висвітлювався не тільки історико-правовий аспект правового регулювання трудових відносин в США, а й суто юридичний.
Дана дисертаційна робота заповнює прогалину, яка виникла в українській юридичній науці.
Необхідно зазначити, що вся сукупність вищезазначених джерел та літератури є достатньою для глибокого дослідження теми дисертаційної роботи.
Дослідження становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин є досить актуальним в контексті вивчення еволюції трудового, договірного та адміністративного права США протягом більше двох століть. У працях як американських, так і вітчизняних дослідників цей аспект залишався поза увагою, хоча його розкриття дозволяє виявити вплив як короткотермінових, так і тривалих, спрямованих на позитивний ефект, засобів врегулювання протиріч, які виникають між роботодавцями і працівниками, уникати соціальних виступів широких мас населення, простежити тенденції змін не тільки у трудовому, а й інших галузях права. Дана дисертаційна тема є актуальною ще й тому, що вивчення конкретно-історичного правового матеріалу із застосуванням певних методів дослідження дозволяє дійти науково обґрунтованих висновків, важливих як для розуміння процесів еволюції трудового права, так і для розуміння теорії права та тенденцій змін у різних галузях права у зв’язку з переходом до застосування регулювання трудових відносин від загального і прецедентного права до норм, базованих на законодавстві.
Зміни у функціях держави США, які з’явилися у зв’язку із світовою економічною кризою 1929-1932 рр., спричинили зміни у праві. Якщо до світової економічної кризи соціальні і економічні відносини регулювалися головним чином нормами загального і прецедентного права, то після світової економічної кризи спостерігається інтенсивна нормотворчість держави. Це спричинило радикальні зміни в трудовому, договірному та адміністративному праві на базі якого відбувалося регулювання різних аспектів трудових відносин в США. Дослідження тенденцій змін у праві США має велике значення для усвідомлення та прогнозування можливих змін у трудовому праві України, які можуть мати місце завдяки соціальному напруженню, що існує в сучасному українському суспільстві.
Таким чином, вибір напрямку досліджень зумовлено як суто науковою необхідністю розкриття проблеми становлення і розвитку правого регулювання трудових відносин в США, так і актуальністю американського досвіду для його можливого використання в Україні.
При проведенні досліджень автор застосував загально філософські підходи, які мають загальне методологічне значення, а характер та мета досліджень визначили застосування певних методів. Автор цього дослідження відкинув суто матеріалістичний підхід, у відповідності до якого держава і право є результатом матеріального життя людей, появи класів та класової боротьби, що дія економічних факторів є вирішальною і визначальною у історичному розвитку.
Сучасна філософія сформувала новий науковий світогляд на еволюцію живого світу. Спираючись на дослідження сучасних природничих наук вчені стверджують, що матерія і дух(психіка) невід’ємні, вони існують і розвиваються спільно. Тому автор дисертаційного дослідження поділяє твердження, що для сучасного стану розвитку науки характерне визнання не тільки матеріалістичного а й ідеалістичного розуміння історії як системи поглядів, де ідеям, теорії, свідомості людей відведено лише визначальної сили суспільного розвитку [25]. Підтвердженням цьому є форми права, що застосовувались для регулювання трудових відносин в США в ХІХ столітті.
Серед методів дослідження, застосованих у даній дисертаційній роботі, чільне місце посідає метод порівняльно-правового аналізу. Цей метод є теорією у цілих галузях юридичної науки. Його метою є вивчення і порівняння різних правових масивів і систем між собою і з нормами міжнародного права, виявляти схожість та різницю [26]. Цей метод, як зазначають провідні дослідники, є актуальним для української юридичної науки [27] .
Порівняння в регулюванні трудових відносин можуть застосовуватись як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. При горизонтальному порівняння здійснюється стосовно різних національних правових систем , а при вертикальному – міжнародного і національного права. Об’єктом порівнянь є норми, інститути, установи, процеси, юридичні процедури та ідеї. Автор цієї роботи здійснював порівняння права США, Японії, Англії та деяких інших західноєвропейських країн. У процесі співставлення і порівняльного аналізу об’єктів дослідження автор виявляв їх схожість і різницю, визначав суттєві характеристики, тенденції розвитку порівнюваних правових явищ, робив висновки та узагальнення. Автор уникав так званого юридичного позитивізму, тобто суто формального співставлення норм права різних країн.
При порівняльному аналізі автор застосовував інституційно-описовий метод, суть якого полягає у порівнянні правових інститутів США та інших країн, а також функціонально-модельний, за допомогою якого автор досліджував функції інститутів, визначивши таким чином, що однойменні інститути та установи різних країн можуть виконувати різні функції.
Один із засобів застосування функціонального методу – виділення моделей і дослідження їх функціонування у різних країнах. Так, наприклад, автор встановив, що “модель зайнятості” в США реалізується через застосування різноманітних критеріїв до кандидатів на звільнення, таких, як кваліфікація і трудовий стаж; працівника у Японії – через пожиттєвий найм; у ФРН – через діяльність органів представництва працівників на виробництві, зокрема, виробничі ради.
Реалізація моделі “участі працівників в управлінні виробництвом” здійснюється в США через профспілки та колективні договори, у ФРН – через виробничі ради, у Великобританії – через профспілкових старост.
Застосування зазначеного методу дозволяє уникати помилок при вдосконаленні національного правового регулювання трудових відносин, у розробці та прийнятті нормативних актів. У цьому плані існує позитивний досвід трансплантації трудового права США у Японії у період після другої світової війни. Проте є й негативні приклади. Так, зокрема, це стосується спроб трансплантувати американське профспілкове законодавство в Англії, американську модель трудового посередництва і арбітражу у Франції.
Висока ступінь трансплантації норм трудового права спостерігається стосовно інститутів індивідуального трудового права, коли, зазвичай, країни мають однаковий рівень економічного розвитку. Низька ступінь приживання на іншому ґрунті спостерігається щодо інститутів колективного трудового права: права профспілок, колективні договори, вирішення колективних трудових спорів, право на страйк, бойкот, пікетування та локаути, участь працівників в управлінні виробництвом, процесуальні норми організації судочинства.
Зазначені недоліки не означають, що для подальшого розвитку українського трудового права необхідно відмовитися від запозичення зарубіжних юридичних норм. Необхідно лише відмовитися від сліпого копіювання зарубіжних норм, інститутів та ідей. Їх можна запозичувати з урахуванням соціального, економічного, політичного, психологічного та культурологічного факторів. З цією метою необхідно проводити порівняльно-правову експертизу, за допомогою якої можна сприяти застосуванню у нашій країні великого зарубіжного досвіду щодо регулювання трудових відносин.
У даній дисертаційній роботі автор застосував також метод системного аналізу, який дає можливість зрозуміти єдність та взаємозв’язок явищ, зокрема, динаміку змін у суспільстві із збереженням його стабільності. Автор досить широко застосував системно-структурний та системно-функціональний методи, які дають можливість дослідити формальну та реальну межу в діяльності державних та громадських установ і виявити тим самим їх місце в суспільній системі.
Автор застосував такі методи, як аналіз та синтез, які доповнюють один одного, дають можливість розподілити явища на його прості складові частини, а також поєднати частин в єдине ціле. Як вказують дослідники, застосування цих методів дає можливість досліджувати систему у комплексі, а також окремі її елементи та зв’язки між ними [28].
У роботі широко використано історичний, логічний, соціологічний та інші методи.
Історичний метод застосовувався автором для дослідження еволюції американського права у певні конкретні періоди розвитку суспільства і визначення змісту та основних змін, що відбувалися в ньому. Застосування цього методу дає можливість дослідити зміну ролі окремих інститутів права, якими регулювалися трудові відносини в США, суттєві зміни в законодавстві та прецедентному праві. Широке застосування автором цього методу визначене предметом дослідження.
При аналізі правових норм та положень нормативно-правових актів автор застосував формально-логічний метод та інші спеціально-юридичні методи, зокрема прийоми тлумачення окремих актів.
Отже, загальна методологія роботи, як сукупності методів проведення досліджень, дозволила авторові на належному науковому рівні провести дослідження становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин в США.
Дане дослідження спричинене також необхідністю цілеспрямованого правового аналізу еволюції правового регулювання трудових відносин в США протягом тривалого історичного періоду та приділення основної уваги застосуванню насамперед правових та адміністративно - правових методів врегулювання конфліктів між роботодавцями та працівниками.
Вихідними даними для розробки дисертаційної теми є пошук Україною шляхів вирішення трудових конфліктів та недосконалість її насамперед трудового права та перехідний стан інших галузей права. Соціально-економічна нестабільність спричиняє і політичну нестабільність в Україні. А найважливішою функцією держави є забезпечення такої стабільності.
Окрім суто практичного значення, дослідження даної теми має теоретичне значення насамперед для розвитку таких наук, як теорія та історія держави і права, історія політичних та правових знань, трудове, адміністративне, цивільне та господарське право.
Актуальність теми дисертації визначається необхідністю неупередженого і об’єктивного дослідження правового регулювання трудових відносин в США, зокрема, застосування загального і прецедентного права та законодавчих заходів, спрямованих на залагодження трудових конфліктів та можливість використання історичного досвіду США за сучасної ситуації в Україні.
Зв’язок проблеми з науковими програмами та учбовими планами.
Тема дисертації була затверджена у квітні 2001 року науковою радою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та відповідає проблематиці досліджень кафедри теорії та історії держави і права. Даний напрямок досліджень посідає провідне місце у наукових та навчально-методичних планах кафедри, що зумовлено поєднанням наукового підходу з важливою функцією формування прогресивного правового світогляду.
Вибраний напрямок досліджень тісно пов’язаний з читанням лекцій та проведенням семінарських занять з учбових курсів як історії держави і права зарубіжних країн, так і теорії держави і права та історії політичних та правових вчень. Він наочно демонструє процес виникнення та еволюції соціальної функції права та держави в умовах соціально-економічних та політичних змін, які мали місце в США протягом усього історичного періоду їх розвитку. Напрямок пов’язаний з галузевими та державними планами і програмами. Він дозволяє більш глибоко зрозуміти завдання розбудови Української держави, передбачити наслідки законодавчих заходів щодо стабілізації соціально – економічної напруги в Україні, усвідомити багатоплановий зв’язок між політикою уряду щодо помякшення соціально – економічного напруження та змінами у правовому регулюванні трудових відносин.
Предметом дисертаційного дослідження є становлення і розвиток правового регулювання трудових відносин в США у період з кінця ХУІІІ до початку ХХІ століття. У дисертації, зокрема, досліджується питання правового регулювання відносин працівника і роботодавця, створення і діяльності робітничих профспілок, організації та проведення страйків, бойкотів і пікетування та інших засобів тиску на роботодавців з метою виконання ними вимог працівників щодо умов праці. Предметом дослідження є також найважливіші теоретичні проблеми функціонування та співвідношення і взаємодія загального, прецедентного права і законів в регулюванні трудових відносин та тенденції розвитку судової правотворчості та законодавства в США.
Об’єктом дисертаційного дослідження є роль загального та прецедентного права у регулюванні трудових відносин, а також законодавчих заходів щодо їх стабілізації в умовах зростання регулятивної функції держави в новітній період. Об’єктом дослідження є численні законодавчі акти як федерального, так і штатного рівнів, а також діяльність різноманітних державних установ і недержавних організацій, спрямована на врегулювання трудових конфліктів на виробництві.
Головною метою даної дисертації є дослідження безперервності, історичної обумовленості та поступальності розвитку провідних інститутів трудового та частково цивільного і адміністративного права, норми якого стосувалися регулювання трудових відносин. Засобом досягнення мети є дослідження судових рішень, що базувалися на загальному і прецедентному праві, інтерпретація судами як федерального, так і штатного законодавства, яким регулювались трудові відносини.
Завданням даного дослідження є виявлення змісту правового регулювання трудових відносин, а саме: вияснення конкретно – історичних умов, за яких відбувалося регулювання, аналіз суті доктрини ”таємної змови”, дотримання процедури “належного судового розгляду”, судового припису “інджакшн” та застосування законодавчих актів, які встановлювали порядок створення та діяльності робітничих організацій, порядок укладення колективних договорів, тривалість робочого часу, оплату та умови праці. У дисертації автор намагається накреслити своє бачення досить складної та мало дослідженої проблеми еволюції засобів правового регулювання трудових відносин в США. Дослідження присвячене також аналізу правових засобів регулювання трудових конфліктів через застосування судами доктрини “таємної змови”, судових прецедентів та принципів розвитку федерального і штатного законодавства, що регулювало створення і діяльність насамперед професійних спілок, змін у провідних інститутах трудового, а також цивільного та адміністративного права та зміна функцій держави у регулюванні страйкової боротьби.
Наукова новизна дослідження обумовлюється відсутністю в українській та й у всій пострадянській юридичній науці праць, присвячених становленню і розвитку правового регулювання трудових відносин в США. Найсуттєвіші результати дослідження, що визначають його новизну, полягають у наступних теоретичних положеннях:
1.Вперше обґрунтовано положення про те, що принцип “свободи договору”, який базувався на нормах загального права, спричинив появу доктрини “таємної змови”, яку застосовували американські суди при розгляді трудових конфліктів, що виникали в США у першій половині ХІХ століття.
2.Дістало подальшого розвитку положення про те, що з другої половини ХІХ століття головну роль у регулюванні трудових відносин в США відігравало прецедентне право, що знайшло своє відображення у застосуванні судового припису “інджакшн” та узаконенні договору “жовтої собаки” як одного з видів заборони економічних засобів тиску американських профспілок на роботодавців. 3.Вперше здійснено обґрунтування положення, що законодавча активність по регулюванню трудових відносин на федеральному і штатному рівнях розпочалася у зв’язку з технологічною революцією та інтенсифікацією праці.
4.Вперше обґрунтовано положення, що трудові відносини в США регулювалися не тільки нормами трудового, але й адміністративного та договірного права.
5.Вперше обґрунтовано положення, що адміністративні органи, виступаючи арбітрами у врегулюванні трудових конфліктів, можуть розвивати і навіть створювати нові норми права, які, проте, можуть бути скасовані у судовому порядку.
6. Вперше встановлено, що регулювання трудових відносин в США з початку 80-х років ХХ століття у багатьох випадках здійснюється нормами цивільного права, оскільки значна кількість працівників стала співвласниками засобів виробництва.
7. Дістало подальшого розвитку положення, що після другої світової війни профспілки США почали втрачати право виключного представництва працівників.
8. Вперше здійснено аналіз способів тлумачення американськими суддями положення законів, що робить їх залежними від загального і прецедентного права.
9. Вперше встановлено, що не можна твердити про існування федерального загального права та загального права штатів. Автор встановив, що загальне право є неподільним.
10. Вперше здійснено порівняльний аналіз регулювання трудових відносин в США, Японії та країнах Західної Європи.
11. Вперше встановлено, що трансплантація американського досвіду правового регулювання трудових відносин в інші країни має як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивний ефект трансплантації зарубіжних юридичних норм має місце, коли до уваги беруться місцеві соціальні, економічні, політичні, психологічні та культурологічні фактори.
Наукова новизна дослідження обумовлена також важливими висновками і положеннями, яких дійшов дисертант:
- врегулювання трудових відносин в США у ХІХ столітті відбувалося на основі норм загального та прецедентного права;
- принцип “свободи договору” та судовий припис “інджакшн” були головним знаряддям у боротьбі з профспілковим та страйковим рухом;
- з кінця ХІХ століття поряд з нормами звичаєвого і прецедентного права важливу роль у регулюванні трудових відносин починають відігравати норми права у формі законів як на федеральному, так і на штатному рівнях;
- виключним представником інтересів працівників у вирішенні трудових конфліктів з роботодавцем була профспілка;
- умови колективного договору мають силу норми права, а їх недотримання веде до кримі

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язано наукову проблему становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин в США, яка раніше не була належним чином досліджена. Дане дослідження дає можливість усвідомити поступовість і наступність змін як соціально-економічному житті американського суспільства, так і в інститутах держави і права США. Демократичні основи американського суспільства та панування в ньому права формувалися протягом тривалого історичного періоду і мають свою особливу специфіку, яка надає нормам права США, що регулюють трудові відносини, своєрідності, яка відрізняє їх від норм права країн Західної Європи і Японії.
Протягом першої половини ХІХ ст.. в США точилася боротьба між прибічниками загального права і тими, хто бажав провести кодифікацію права. Але англійське походження населення та англійська мова зберегли США в системі загального права. Автор встановив, що норми моралі є фундаментальними принципами американського суспільства, а тому вони самі є правом і застосовуються суддями для прийняття рішень у справах, що не врегульовані законом.
З другої половини ХІХ ст.. законодавством більшості штатів було встановлено, що загальне право є чинним правом. Проте загальне право США набуло специфічного характеру. Зберігаючи концепції, спосіб мислення і теорію джерел англійського права, загальне право США має риси, які зближують його з романо-германською правовою системою. Проте зближення умов життя в США і Англії , вело до зближення американського і англійського права. Ті структурні реформи в праві, які відбулися в Англії протягом ХІХ ст., знайшли своє відображення в США в тому, що американські юристи відкинули давні форми позовів, стали більше приділяти уваги не процедурі судочинства, а матеріальному праву, було ліквідовано дуалізм загального права і права справедливості, відбулася консолідація права через систематизацію його норм за окремими галузями.
Правова система США формувалася в умовах специфічного федералізму, який передбачає досить широку компетенцію штатів і наділяє федеральну владу небагатьма виключними повноваженнями. Це породжує правовий дуалізм, суть якого полягає у тому, що на територію штату поширюється дія двох правових систем: штату і федерації.
Домінуючим і головним джерелом права США є загальне право. В основі якого лежить судова правотворчість. Правовий дуалізм породжує у теорії різні системи загального права, але практично вони є ідентичними. Тому існує єдине загальне право, яке за способом застосування є федеральним правом. Судовий прецедент є основою американського загального права. На ґрунті прецедентного права базується принцип stare decisis (дотримування прецеденту), який і забезпечує єдність загального права США.
Прецедентне рішення суду є особливим випадком створення нової норми права, його положення має перевагу над положенням закону, а інтерпретація закону на основі судового рішення – над положеннями загального права. Судові рішення, ґрунтовані на законі, мають в США виключний характер.
Прецедентна інтерпретація законодавчого акту коригується або шляхом його виправлення, або через прийняття нового законодавчого акту. Отже, суд може втручатись у повноваження законодавчої влади, проте законодавець може виправити юридичну інтерпретацію законодавчого акту, якщо вона, на його погляд, є помилковою.
До кінця ХІХ ст.. основними джерелами права США були загальне право та судовий прецедент, а з ХХ століття почав діяти закон.
Джерелами трудового права США є федеральна Конституція, федеральні закони, конституції і закони штатів, колективні договори, рішення судових органів, правила внутрішнього розпорядку підприємств та ратифіковані конвенції міжнародної організації праці.
Трудові відносини в США регулюються законодавством як на федеральному, так і на штатному рівнях. У цілому законодавство штатів регулює вужче коло трудових відносин, ніж федеральне законодавство.
Правове регулювання є одним із способів організуючого правового впливу на суспільні відносини, воно виконує функції стабілізації, збереження і зміцнення американської системи правових відносин. Механізм реалізації такого правового регулювання є досить складним, його елементами є державні установи, громадські організації та об’єднання працівників і роботодавців. На правове регулювання трудових відносин впливають зміни у судовій процедурі та в процедурі діяльності адміністративних органів, перерозподіл функцій між урядовими установами та зміни у розподілі повноважень федерації і штатів. Протягом ХХ століття регулювання трудових відносин в США здійснювалося на основі договору вільного найму. Суди, виходячи із принципу свободи договору, завжди вирішували конфлікти, що виникали між робітниками і роботодавцями, на користь останніх. Тому робітники почали організовуватись у професійні спілки, які прагнули стати виключними представниками у захисті інтересів працюючих, застосовуючи для цього страйки, бойкоти, пікетування. Головною вимогою профспілок у той період були встановлення 10-годинного робочого дня та загальна безкоштовна освіта.
Найважливішу роль у формуванні права, що регулювало трудові відносини зазначеного періоду відігравали судові рішення. Протягом ХІХ століття у Сполучених Штатах домінував погляд, що держава не повинна втручатися у відносини між роботодавцями та працівниками, оскільки такі відносини вважалися сферою приватних інтересів.
Створення профспілок та організовані ними страйки, з погляду тогочасної правової доктрини, протирічили принципові свободи договору і вважались насиллям не тільки над робітником, але й над роботодавцем. Тому судові органи у своїх рішеннях керувалися виробленим ще англійськими судами визначенням виробничих спілок як “таємної змови”. У відповідності до доктрини “таємної змови”, якщо суди визнавали цілі профспілки незаконними, то і сама профспілка ставала поза законом. Незаконні дії одного з членів профспілки спричиняли відповідальність усіх її членів. У середині ХІХ століття відбулося падіння ролі доктрини “таємної змови” і поступово формується статутне право, яке суперечило концепції свободи договору. Так виник інститут договорів “жовтої собаки” та розвинулося антитрестівське законодавство, яке успішно застосовувалося судами для боротьби з розвитком профспілкового руху.
Атитрестіське законодавство розвивалося як на федеральному рівні, так і на рівні штатів. Поряд із законами важливу роль у регулюванні діяльності профспілок по організації і проведенню страйків відігравав інститут судових наказів на основі права справедливості – “інджакшн”, який був особливою процесуальною формою судового рішення і вимагав від особи, до якої він був звернений, здійснити певні дії або утриматись від їх здійснення. За порушення “інджакшн” винного карали ув’язненням, а профспілку штрафували. Застосування судами “інджакшн” було порушенням першого додатку до Конституції США, яким американським громадянам гарантується свобода слова, друку та об’єднань, а також порушувало право громадян на розгляд справи у суді “за належною судовою процедурою”.
Законодавча політика держави у галузі трудових відносин суттєво змінилася у зв’язку із світовою економічною кризою кінця 20-х- початку 30-х років ХХ століття. Технологічна революція та інтенсифікація праці спричинили законодавчу активність по регулюванню трудових відносин як на федеральному, так і на штатному рівнях. Трудові відносини регулювалися нормами трудового, адміністративного і цивільного права. Найважливішим законом, який регулює і донині трудові відносини, став Національний закон про трудові відносини (Закон Вагнера. 1935 р.). Закон гарантує працівникам право на утворення профспілок, проведення страйків та укладення колективного договору. Будь-які спори, що виникають між роботодавцем і профспілкою, як виключним представником працівників, вирішуються у адміністративному та у судовому порядку.
Американські працівники об’єднані за галузевою ознакою в Американську федерацію праці та Конгрес виробничих профспілок. У середині 50-х років ХХ століття ці дві профспілкові організації об’єдналися в єдину федерацію профспілок Сполучених Штатів Америки під назвою АФП-КВП. У відповідності до законодавства американські профспілки є незалежними від підприємців. Незалежність забезпечується забороною об’єднуватися в одній профспілці робітникам і працівникам адміністрації.
З початку 60-х років ХХ століття в США посилюється контроль державних органів за діяльністю профспілок. Це проявлялося у встановленні примусового арбітражу.
Об’єднання американських профспілок сприяло активізації профспілкового руху, досягненню високого життєвого рівня робітників, участі профспілкових діячів у політичному житті США та на міжнародній арені.
З початку 80-х років ХХ століття звужується вплив профспілок у захисті прав працівників та у визначенні соціальної і економічної політики президентських адміністрацій. Причини цього полягають у зменшенні кількості членів профспілок та у антипрофспілковій діяльності роботодавців, яка знаходила підтримку з боку конгресу, президентської адміністрації та судових органів.
Дослідивши політико – правовий аспект регулювання трудових відносин, автор дійшов висновку, що існує досить тісний зв’язок між політикою у галузі трудових відносин і конкурентоспроможністю підприємств. Окрім того, політика у сфері трудових відносин впливає на вартість робочої сили, матеріалів та кредитів; сприяє високій кваліфікації робочої сили, впливає на ціну на товари та у сфері послуг як на внутрішньому, так і міжнародному ринках; сприяє відповідності робочої сили новим умовам виробництва, заробітній платі та цінам. Політика, яка ігнорує сферу трудових відносин, є неефективною та контрпродуктивною. Посередництво, переговори, консенсус та гуманізм у сфері трудових відносин – це ті фактори, що сприяють економічному піднесенню Сполучених Штатів.
Політика у сфері трудових відносин була складовою частиною усієї політики США і забезпечувала вільне пересування робочої сили та діяльність спеціальних трудових агенств по врегулюванню трудових конфліктів та зменшенню безробіття. Колективні договори, виплати по безробіттю, соціальне забезпечення сприяли піднесенню виробництва та підвищенню купівельної спроможності населення. Усе це було наслідком того, що профспілки виступали захисником інтересів не тільки своїх членів, але й усіх робітників, не членів профспілок.
Автор дисертаційного дослідження дійшов висновку, що політика у сфері трудових відносин характеризується децентралізацією колективних договорів, порівняно низьким рівнем членства робітників у профспілках, тому лише невелика кількість робітників користується правом захищати свої інтереси шляхом укладення колективних договорів.
Політика у сфері трудових відносин, що проводиться у США, не дозволяє поширювати законодавство про правове регулювання трудових відносин на сільськогосподарських робітників, на більшість державних службовців, на досить значну кількість управлінського апарату та працівників різноманітних розважальних установ.
Важливим висновком дисертаційного дослідження є встановлення того, що Закон Вагнера захищав права колективу працівників, а усі наступні закони – права окремого працівника. Тим самим законодавчо було закріплено протиставлення інтересів профспілки інтересам окремого працівника або групи працівників.
Прагнення Національного управління з трудових спорів захистити право профспілки бути виключним представником інтересів працівників не знаходило підтримки з боку федерального суду. У судовому порядку було встановлено, що працівники мають право самостійно вести переговори з роботодавцем, а виключний представник (профспілка) може бути лише присутнім при цьому. Таким чином було закріплено право працівника діяти самостійно і тим самим протидіяти профспілкам у їх прагненні змушувати працівника виконувати їх рішення. Проте автор дійшов висновку, що законодавчо повністю не вирішено проблему співвідношення прав окремого працівника та колективу працівників, об’єднаних у профспілку.
У період після другої світової війни еволюціонувало право на колективні переговори. У дисертаційному дослідженні встановлено, що предмет колективних переговорів та умови проведення таких переговорів не є законодавчо визначеними, тому сторони, що ведуть переговори повинні проявляти гнучкість і шукати компроміси. Автор дослідження встановив, що предметом переговорів може бути усе, що стосується насамперед збереження робочого місця працівників. Тому досить розвиненим є законодавство стосовно заборони прояву дискримінації працівника як під час прийому його на роботу, так і під час виробничого процесу та звільнення працівника з роботи. До роботодавця, який порушує антидискримінаційне законодавство, закон передбачає застосування досить суворих санкцій.
У дисертаційному дослідженні висунуто і науково обґрунтовано положення про широке застосування адміністративно - правового регулювання відносин між роботодавцями і працівниками. Правове регулювання трудових відносин здійснює насамперед Національне управління з трудових відносин, Комісія по забезпеченню рівних можливостей у сфері зайнятості, Національне управління по врегулюванню трудових спорів на залізничному транспорті, Національне управління посередництва і примирення, та чимала кількість інших адміністративних органів, що існують як на федеральному, так і на штатному рівнях. Адміністративні органи виступають третейським судом при вирішенні трудових спорі і конфліктів. Проте їх рішення незадоволена сторона може оскаржити у судовому порядку.
Дослідження особливостей правового регулювання трудових відносин в США останній чверті минулого століття дозволило зробити авторові дисертації висновок про послідуюче звуження насамперед предмета індивідуальних та колективних переговорів. Судовими рішеннями та рішеннями Національного управління з трудових відносин було обмежено право профспілок включати у пункти колективного договору питання стосовно закриття заводів або скорочення виробництва, переміщення виробничих потужностей та виконання субконтрактних договорів. Якщо на федеральному рівні обмежувався предмет індивідуальних і колективних переговорів, то на рівні штатів робилися спроби його розширити.
У зазначений період відбувався наступ роботодавців на права профспілок та соціальні завоювання трудящих. У зв’язку з цим відбувається перехід роботодавців і працівників до нових відносин. Суть їх полягає у тому, що працівники стають власниками акцій виробництва і отримують на них досить високі дивіденди. Це спричинило перехід роботодавців і профспілок від конфліктів і страйків до політики співробітництва. Проте зміна умов винагороди за працю спричиняє зменшення ролі профспілок у захисті інтересів працівників. Разом з тим поява системи партнерства роботодавців і працівників сприяє не тільки підвищенню життєвого рівня найманих працівників, але й підвищує конкурентоспроможність американської продукції на світовому ринку, забезпечує гідність працівнику, його зайнятість та високий життєвий рівень кожного американця.
Автором вияснено, що ні законодавством США, ні судовими рішеннями не встановлено коло питань, які можуть бути предметом колективних переговорів. Не встановлено і заборони кола предметів колективних переговорів. Аналіз практики предмету колективних переговорів дає можливість зробити висновок, що ним є заробітна плата, тривалість робочого дня та умов і термінів праці. Окрім того, предмет колективних переговорів може бути встановлено шляхом ведення переговорів між роботодавцем і профспілкою, або ж за допомогою арбітражу, і , на кінець, судовим рішенням.
Аналізуючи правове регулювання закриття, реорганізації та переміщення виробництва автор зробив науково обґрунтований висновок, що роботодавець може повністю або частково припиняти або переміщувати виробництво, тільки у випадку, коли такі його дії викликані бізнесовими факторами. Якщо ж його дії викликані іншими, зокрема, антипрофспілковими мотивами, то вони є протизаконними. Аналіз судової практики розгляду конфліктів між профспілками і роботодавцями щодо закриття або переміщення виробництва, дає можливість зробити висновок про те, що судовими рішеннями створено прецедент, яким роботодавцю забороняється здійснювати певні дії, у тому числі закриття або переміщення виробництва протягом певного періоду, що дає можливість профспілкам переосмислити своє ставлення до предмету переговорів та краще підготуватися до них, залучивши кваліфікованих юристів. Порушення роботодавцем судового припису спричиняє застосування до нього строгих санкцій.
Автором дисертаційного дослідження встановлено, що протягом останньої чверті минулого століття в США почало розвиватися право власності працівників на виробництво. Набуття працівниками права власності на виробництво спричинило появу нових відносин між роботодавцями і працівниками: від спорів і конфліктів вони перейшли до відносин ділового партнерства. Авторитарне управління виробництвом стало змінюватись на колективне прийняття управлінських рішень. У зв’язку із зазначеним постає питання про участь профспілок у повсякденному управлінні виробництвом, у контролі над процесом виробництва, якістю продукції, закупівлі обладнання і сировини та фінансами. Виникають нові не врегульовані правом проблеми. Профспілкові функціонери США вважають, що усі зазначені проблеми мають бути предметом колективних договорів. Поки що ні судовою практикою, ні законодавством США зазначені проблеми не врегульовані. Слід очікувати, що вони будуть предметом тривалих переговорів між управлінським апаратом виробництва і профспілками.
Порівняльний аналіз правового регулювання трудових відносин в США, країнах Західної Європи і Японії дозволив авторові дисертації зробити висновок про те, що якщо у США трудові відносини працівника і роботодавця ґрунтуються на договірних засадах, закріплених у колективному договорі окремої профспілки і роботодавця, то у країнах Західної Європи вони базуються на колективних договорах, які укладаються централізовано – об’єднанням профспілок з об’єднанням роботодавців, і їх умови поширюються на усіх працюючих. У свою чергу в Японії умови колективного договору поширюються лише на пожиттєво найнятих працівників.
У країнах Західної Європи і Японії законодавчо закріплене право робітників брати участь у переговорах з роботодавцями, у той час, як у США такого права робітники добиваються шляхом ведення переговорів. Тому у США трудові відносини часто мають конфронтаційний характер. У країнах Західної Європи, за виключенням Великобританії, робітники користуються правом на отримання від роботодавця конфіденційної або службової інформації. У Сполучених Штатах роботодавці мають право не надавати такої інформації. Якщо право Сполучених Штатів не врегульовує належним чином проблеми, пов’язані із закриттям, переміщенням виробництва, його реорганізацією та застосуванням нової технології, то у країнах Західної Європи законодавство покладає на роботодавця у цьому питання досить значні обов’язки. Роботодавець у країнах Західної Європи зобов’язаний заздалегідь проводити переговори з представниками працівників стосовно своїх намірів і рішень. У США роботодавець тільки під тиском профспілок може піти на такі переговори.
Достовірність висновків, зроблених автором даної дисертаційної роботи, ґрунтується на широкому використанні різноманітних джерел і науково обґрунтованому їх аналізі та застосуванні наукової методології проведення досліджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Congressional Record. Proceedings and Debates of the 79- th – 96 th Congress. Washington, GPO, 1945 – 1980.
2. American Legal History. Cases and Materials. Oxford University Press. 1991.
3. William Blackstone. Commentaries on the Law of England. William S. Hein and Co. 1992.P.69.
4. Grand Gilmore. The Ages of American Law. Yale U. Press. 1977. P.62.
5. Baily Kuklin & Jeffrey W. Stempel. Foundations of the Law: An Interdisciplinary and Jurisprudential Primer. West, 1994. P.147 - 158.
6. Karl L. Llewellyn. The Common Law Tradition: Deciding Appeals. Little Brown. 1960.
7. Laura Kalman. Legal Realism at Yale 1927 – 1960. U. North Carolina Press, Chapel Hill. 1986.
8. Henry Albert Sacks. The Legal Process: basic Problems in the Making and Application of Law. 1994.
9. Gary Minda. The Jurisprudential Movements of the 1980s. 1989.
10. Stephen B. Presser, Jamil S. Zainaldin. Materials on Law and Jurisprudential. West, 1999;
11. Бернхем В.. Вступ до права та правової системи США. Київ, 1999.
12. Douglas L. Leslie. Labor Law in Nutshell. West, 1992.
13. William B. Gould. Primer on American Labor Law. Cambridge, Mass. 1993.
14. Robert N. Covington, Kurt H. Decker. Individual Employment Rights in a Nutshell. West. 1995.
15. История рабочего движения в США в новейшее время.М.,1983.
16. Баглай М.В.. Законодательство США в борьбе с забастовочним движением. Госюриздат, 1960.
17. Андросов В.П. Новые явления в рабочем движении США// Hовая и новейшая история. 1973, №3. Профсоюзы США в 1970 – 1980 гг.// Американский ежегодник, 1988, С.9 –28.
18. Изюмов А.И. США: Участие рабочих в управлении //Рабочий класс в современном мире. 1987, №5. С. 78-88;
19. Кременецький Я.М. Рабочий класс и проблемы внешней политики США.// США – экономика, политика, идеология. 1987,№3.С.3-13.
20. Машезерсая Л.Я. Рейганизм: Политика правящих кругов США и проблемы рабочего движения.// Рабочее движение в развитых капиталистических странах. М., Наука, 1987. С. 45-75.
21. Мурьянов А.Г. Проблемы юнионизации государственных служащих США во второй половине 70-х годов ХХ века.//Некоторые вопросы истории зарубежного рабочего движения и международных отношений. М.1986.С.30
22. Ершов С.А. Профсоюзы и бизнес: Интеграция или антагонизм интересов. М.,1978.
23. Лапицкий М.В. США: Роль профсоюзов во внутриполитической жизни. М.,1973.
24. Рогова Г.В. США: Профсоюзы и политическая власть. М. 1983; США: государство и социальная политика. М., 1988.
25. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. К., Вентурі, 1996. С.11.
26. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. М., 1996. С. 30.
27. Загальна теорія держави і права. За редакцією В.В.Копєйчікова. К., 1998.С.
28. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М., 1981. С. 128.
29. Макс Вебер. Протестантская этика. М.,1937.С.11.
30. Американские просветители. Избр. произв. Т.2.М., 1969.
31. Федералист. М., 1993.
32. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. Київ, Вентурі, 1998.
33. Рене Давид, Камилла Жоффре. Основные правовые системы современности. М., Межд. отношения. 1999.
34. Henry Hard and Albert Sacks. The Legal Process: Basis Problems in the Making and Applications of Law. 1994.
35. Юридичний словник. За ред. Б.М. Бабія та інш. Вид.2. К.: 1983.С.622.
36. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. Львів, Фонд “Право України”, 1997. С.141.
37. Теория права и государства. Учебник.(Скакун О.Ф., Подберезский Н.К.)Х., 1997. С.249.
38. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Курс лекций. 2-е изд. М., 1996. С.136- 137.
39. Козюбра Н.И. Социологическое право и общественное сознание. К., Наукова думка. 1971. С.74
40. Фонер Ф. История рабочего движения в США. Москва, 1949. С.39.
41. История Западной Европы и Северо-Американских Соединенных Штатов с конца ХУ111 века до нашего времени. Пролетарий, 1929 . С.362.
42. Kermit L. Holl, William M. Wiecek, Paul Finkelman. American Legal History. Cases and Materials. Oxford University Press., 1991. P.116 .
43. Kelly Matthew A. Labor and Industrial Relations. Terms, Court Decisions, and Arbitration Standards. Baltimore, 1987. P.93.
44. Иели С. Из истории забастовочного движения в США. М., 1950. С. 47-48.
45. Darian A., Mс Writer. Your Rights at Work. 2nd Edition. New York, 1993.P.197.
46. Clyde Jacobs. Law Writers and the Courts. University California Press, 1954. P.77.
47. Herbert Hovenkamp.Federal Antitrust Policy: The Law of Competition and its Practice. West, 1994.
48. Ernest Gellhorn and William E. Kovacie. Antitrust Law and Economics in a Nutshell. 4 th Edition. West, 1994;
49. Charles R. McManis. Unfair Trade Practices. 3d Ed. 1993.
50. Cоциалистическая индустрия, 28 сентября 1988 г.
51. Antitrust Laws with Amendments 1890-1936. Government Printing Office. Washington,1953. P.1.
52. Darien A., Mc. Writer. Your Rights at Work. 2nd Edition. New York, 1993. P.197.
53. Onthank A.H. How Codes are Made. New York, 1934.- P. 73 – 83.
54. New Deal Mosaic. New York, 1965.- P. 274.
55. Хрестоматия по новейшей истории. Т.1.1917 –1939. Москва, 1960. С.530-532.
56. Известия, 5 июля 2001 г.
57. Wolman L. Ebb and Flow in Trade Unionism. New York, 1936, p.11.
58. Estey M. The Unions Structure, Development and Management. New York,1976, p.23.
59. The American Worker’s Fact Book. 1956. United States Department of Labor. Washington,1956.
60. Richardson R. American Labor Unions. An Outline of Growth and Structure. Ithaca, 1970.
61. Philip Taft Papers. Minutes of the Executive Council, AFL, 1947, 22 March.
62. Bambrik J.Jr. and Hass G. Handbook of Union Government, Structure and Procedures. National Industrial Conference Board. New York, 1956.
63. Philip Taft Papers. AFL – CIO Unity Committee Statement, 1953. 7 April. (Далі: AFL – CIO).
64. No-raiding Agreement Between the AFL and Affiliates and the CIO Review, 1956. April
65. CIO News,1954, 14 June.
66. Constitution of American Federation of Labor and Congress of Industrial Organizations. Review, 1956, April, art IV.
67. Labor Today, 1978. Jan. P.1.
68. John Hart. Assasing Presidential Leadership: A Comment on Williams and Kershaw.- Political Studies, vol. XXX III, N 4, December 1980.p.572.
69. The Negroes in the United States. Their Economic and Social Situation. U.S. Department of Labor Statistics.-Bulletin, 1966,N 1511, p.79.
70. Political Memo from COPE, 1960, 21 November.
71. National Journal, 1980, vol. 1. – P.1834; Nov. 8.- P. 1878.
72. U. S. News & World Report, 1976,October, 25.- P. 95;National Journal, 1977, March, 19. P.412.
73. AFT – CIO News, 1968, October, 26 .
74. AFT – CIO News, 1968, December, 26.
75. Ермошкин Н., Мова Е. Идеологическая экспансия США в развивающихся странах. Международная жизнь, 1981. № 10.- С. 100.
76. Business Week, 1982. June 28.P.63.
77. Political Affairs, 1981. February. P.31.
78. Future of American Unionism. Ed. L.A. Ferman, Beverly Hills, 1985. P.99.
79. The Changing Situation of Workers and their Unions: A Report of the AFL – CIO. Commentary on Evaluation of Work. Washington D.C. 1985. P.56.
80. U. S. News and World Report, 1984. Sept. 10. P.64.
81. Известия, 2000, 5 сентября
82. Известия, 2000, 15 марта
83. Известия, 2001, 26 января
84. New Jersey Child Labor Act.- In.: American Legal History. Cases and Materials. Oxford University Press.1991.P.357.
85. Commonwealth W. Hunt. 4 Met.( 45 Mass) III (1842).- In.: America Legal History. Cases and Materials. Oxford University Press.1991.P.153-158.
86. New York Workers Compensation Act. 1910.- In.: American Legal History. Cases and Materials. Oxford University Press.1991.P.359-360.
87. Ives W. South Buffalo Railway Co. 201 N.Y. 271 (1911). In.: American Legal History. Cases and Materials. Oxford University Press.1991.P.395-398.
88. Дзеркало тижня, № 22, 2001 р. (9-15 червня)
89. Известия,2000, 5 сентября.
90. John T. Dunlop. The Legal Framework of Industrial Relations and the Economic Future of the United States.- In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Washington, D.C., 1987.P.1-16.
91. F. Ray Marshall. The Acts Impact on Employment, Society, and the National Economy.- In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Washington, D.C., 1987.P.16-36.
92. William P. Murphy. Establishment and Disestablishment of Union Representation.- In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Washington, D.C., 1987.P.61-78.
93. Charles G. Bakaly. A Response to Murphys Law.- In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Washington, D.C., 1987.P.78-94.
94. American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Washington, D.C., 1987.P.98.
95. Senate Report, N 2926,72d Congress, 2D Session.1934.
96. Kathy L. Krieger. On Misreading the Act.- In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Washington, D.C., 1987.P.160-190.
97. Hartley’s Report. Rep. N 245, 80- th Cong., 1 st Sess, I, 1947.
98. William F. Joy. A Framework for Protection of Liberty. –In.: American Labor Policy. 1987.P.190-197.
99. Don A. Zimmerman. Collective Rights Versus Individual Rights. –In.: American Labor Policy. 1987.P.197-203.
100. A. Cox, D. Bok, R. Gorman. Cases and Materials on Law. 1986.
101. Theodore J. St. Antoine. The Collective Bargaining Process.-In.: American Labor Policy. 1987.P.215-239.
102. Известия, 2000 г., 18 ноября.
103. Известия, 2000 г., 7 июля.
104. Goldman A. Labor Law and Industrial Relations in the United States of America. Deventer, 1979. P. 74.
105. Eugene L. Hartwig. New Directions in Collective Bargaining.- In.: - American Labor Policy, 1987. Р. 241.
106. Известия,2001 г., 7 июля.
107. Walter E. Oberer. The Regulation of Union Economic Power.- In.: American Labor Policy, 1987. Р.278.
108. Civil Rights Act (1964) § 2000 e. 1982.
109. Labor Management Relations Act. 1982.
110. Labor Law and Business Change.Ed. by Samuel Estreicher and Daniel G. Collins, 1988.P.3.
111. Lewis B. Kaden. The Political of Collective Bargaining in an Era of Economic Restructuring.-In.: Labor Law and Business Change. 1988.P.12.
112. The New York Times, June 15,1986; The New York Times, October 11,1987.
113. The New York Times, July 28,1986
114. Michael C. Harper. The Scope of the Duty to Bargain Concerning Business Transformation. In.: Labor Law and Business Change. 1988.P.25-43.
115. Peter G. Nash and Scott W. Schatenfield. Plant Closings, Relocations, and Transfers of Unit Work: A Management View.- In.: labor Law and Business Change, 1988.P.207-215.
116. Eugene G. Eisner. Plant Closing, Relocations, and Transfers of Unit Work: A Union View.- In.: labor Law and Business Change, 1988. P.219-228
117. IUD Digest, April 1986
118. Stephen L. Hester. Employee Ownership: Labor Law and Business Change, 1988.P.267-280.
119. Бай Евгений. Клинтон всегда живой. – Известия,2001г., 26 января
120. The National Center of Employee Ownership Newsletter, vol.6, May-June, 1986, at 1.
121. Tax Reform Act, 1986 Pull. № 99-514,§ 1174(c).
122. Известия, 2001 г., 15 марта
123. Bankruptcy Reform Act of 1978. U.S.C. §1107,§1121-1129,§1123.
124. Michael E. Abram and Babette Ceccotti. Protecting Union in Interests in Employer Bankruptcy.-In.: labor Law and Business Change, 1988.P.307-317.
125. Известия,2001 г., 15 марта
126. Clyde W. Summers. Comparative Perspectives.- In.: Labor Law and Business Change, 1988.P.139-161.
127. Правове регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і Японії висвітлено у праці: И.Я. Киселев. Сравнительное и международное трудовое право. М., “Дело”, 1999. С.726.
128. Труд,1990 г., 20 апреля.