Степаненко Вікторія Олексіївна. Організаційно-методичне забезпечення залучення позикових ресурсів малими підприємствами в промисловості

Короткий опис

Степаненко Вікторія Олексіївна. Організаційно-методичне забезпечення залучення позикових ресурсів малими підприємствами в промисловості : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.

Степаненко В.О. Організаційно-методичне забезпечення залучення позикових ресурсів малими підприємствами в промисловості Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю08.00.04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), Харків, 2009.
У дисертації досліджено теоретичні та методичні основи залучення позикових ресурсів малими підприємствами в промисловості. Розкрито організаційно-економічну сутність і структуру малого бізнесу, досліджено проблему обмеженості фінансових ресурсів малих підприємств та напрямки її вирішення. Додатково аргументовано необхідність використання позикових коштів для розвитку суб’єктів малого бізнесу. Розкрито сутність та проблеми залучення позикових фінансових ресурсів малими підприємствами. Досліджено організацію взаємодії суб’єктів малого бізнесу з фінансово-кредитними установами. Проведено аналіз методик оцінки фінансового стану позичальника на прикладі малих швейних промислових підприємств Харківського регіону і комерційних банків. Запропоновано визначення доцільності кредитування з урахуванням специфіки проведення оцінки кредитних ризиків малого бізнесу. Обґрунтовано теоретичні засади комплексного підходу до організації управління залученням позикових ресурсів малими підприємствами, який базується на взаємопов’язаному розгляді впливу різноспрямованих факторів фінансового та нефінансового характеру на оцінку кредитоспроможності.

Одержані в дисертаційному дослідженні результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання подальший розвиток теоретичних положень та комплексного організаційно-методичного забезпечення залучення позикових ресурсів малими підприємствами, що базується на взаємопов’язаному врахуванні впливу різноспрямованих факторів фінансового та нефінансового характеру на оцінку кредитоспроможності.
Основні висновки та результати, які отримано в ході дослідження, полягають у такому:
1. Вивчення організаційно-економічної сутності і структури малого бізнесу та проблеми обмеженості фінансових ресурсів малих підприємств дозволило визначити, що поряд із попитом і пропозицією, вартість позикового капіталу, яка повинна дозволяти зберегти рентабельність малого бізнесу на достатньому рівні, виступає максимально стримуючим фактором у процесі організації управління залученням коштів.
2. В результаті дослідження економічної сутності та змісту організації залучення позикових коштів, удосконалено аналітичний підхід до оцінки ефективності способів залучення позикових фінансових ресурсів шляхом послідовного здійснення визначених етапів такої оцінки, які мають функціональний зміст, що дозволяє оцінювати перспективність і доцільність варіантів залучення та структуру позикових фінансових ресурсів, застосування якого в якості основи для діючих внутрішніх нормативних методик сприяє адаптації до специфіки діяльності суб’єкта економічної діяльності.
3. Теоретичний та практичний аналіз фінансового стану суб’єктів малого бізнесу Харківської області з урахуванням економічних особливостей їх функціонування дозволив сформувати методичний підхід щодо визначення інструментарію експрес-аналізу фінансового стану суб’єкту малого бізнесу з урахуванням економічних особливостей його функціонування. Проведено аргументоване групування системи показників оцінки фінансового стану позичальника згідно приналежності підприємства до малих підприємницьких структур та вилучення показників, що не відповідають характеру його діяльності, зокрема не є інформативними для проведення такої оцінки.
4. В процесі дослідження організаційно-економічних аспектів методик оцінки кредитоспроможності позичальників комерційних банків Харківщини вдосконалено універсальну методику оцінки фінансового стану позичальника за рахунок розробки методичних рекомендацій щодо оцінки фінансового стану позичальника-малого підприємства. Її положення доповнюють та вдосконалюють універсальну методику комерційного банку на основі включення ряду коефіцієнтів, які найбільш характерно та об’єктивно відображають динаміку фінансово-господарської діяльності малих підприємств, дозволяють підвищити вірогідність і ефективність оцінки, точність та відповідність реальному стану, а також збільшують можливості одержання позики та спрощують організаційні процедури цього процесу.
5. Систематизовано основні джерела залучення позикових ресурсів малими підприємствами з урахуванням найвагоміших недоліків та переваг, що, на відміну від існуючих, дозволяє власнику та керівництву малого підприємства на базі наявних переваг та з метою запобігання визначених недоліків здійснювати ефективну організацію управління активами.
6. Узагальнено концептуальні засади формування системи кредитування з урахуванням оцінки кредитного ризику, що дозволяє оцінити ступінь відповідності отриманої малим підприємством суми позики спроможності її поступового повернення. Запорукою взаємовигідної співпраці банку та малого підприємства, виводу останнього зі скрутної або кризової ситуації визначено забезпечення гарантії повернення кредиту, яке характеризуватиме збільшення економічного потенціалу за рахунок додаткового доходу від розширення виробничо-збутової діяльності такого підприємства.
7. Результатом дисертаційного дослідження є розробка комплексного підходу до організації управління залученням позикових ресурсів малими підприємствами, який базується на взаємопов’язаному врахуванні впливу різноспрямованих факторів фінансового та нефінансового характеру на оцінку їх кредитоспроможності. Практичне застосування цього підходу створює надійну, злагоджену систему залучення позикових ресурсів малими підприємствами, яка відповідає концептуальним засадам формування системи кредитування малого бізнесу та дозволяє поетапно конкретизувати процес залучення позикових ресурсів з зазначенням виконавців та відповідного інструментарію, розробляти заходи щодо його удосконалення та коригувати з їх урахуванням загальну схему механізму такого залучення.